Загадкові “Мамай” і “Чупринко” (як незнання псевдонімів Романа Шухевича і Миколи Козака завадило розширенню джерельної бази ОУН і УПА)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український археографічний щорічник |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40939 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Загадкові “Мамай” і “Чупринко” (як незнання псевдонімів Романа Шухевича і Миколи Козака завадило розширенню джерельної бази ОУН і УПА) / В. Ковальчук // Український археографічний щорічник. — К., 2010. — Вип. 15. — С. 688-692. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859807836300640256 |
|---|---|
| author | Ковальчук, В. |
| author_facet | Ковальчук, В. |
| citation_txt | Загадкові “Мамай” і “Чупринко” (як незнання псевдонімів Романа Шухевича і Миколи Козака завадило розширенню джерельної бази ОУН і УПА) / В. Ковальчук // Український археографічний щорічник. — К., 2010. — Вип. 15. — С. 688-692. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український археографічний щорічник |
| first_indexed | 2025-12-07T15:17:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
688
MISCELLANEA
ЗАГАДКОВІ “МАМАЙ” І “ЧУПРИНКО”
(як незнання псевдонімів Романа Шухевича і Миколи Козака
завадило розширенню джерельної бази ОУН і УПА)
Відрадною тенденцією сьогодення є стрімка актуалізація епістолярної спадщини
діячів українського визвольного руху кінця ХІХ – початку ХХ ст. Зацікавленого
українською минувшиною вже не здивуєш тематикою і сюжетами листів Михайла
Грушевського, Володимира Винниченка, Сергія Єфремова, Євгена Чикаленка, Ан-
дрія Ніковського. Дещо повільніше просувається не менш актуальна і назріла спра-
ва – уведення до наукового обігу ділових та приватних листів, які залишилися після
фігурантів визвольної боротьби українського народу в 1940-х – 1950-х рр. – Степа-
на Бандери, Миколи Лебедя, Андрія Мельника, Степана Ленкавського, Романа
Шухевича, Миколи Козака, Степана Янишевського та інших. На наш погляд, при-
чин такого “розбалансування” декілька. По-перше, досі ускладнено доступ до епісто-
лярію діячів визвольного руху (він розпорошений, цілі пласти знаходяться за кор-
доном, бракує системності в його вивченні). По-друге, до джерел недавніх, “свіжих”,
які ще не “відлежалися” кількадесят років на архівних полицях, у окремих науко-
вих колах специфічне ставлення. По-третє, декотрі з істориків, котрі нині застанови-
лися над епістолярієм українських повстанців після вимушених студій марксизму-
ленінізму в радянські часи, не можуть зарадити власній “внутрішній” цензурі, закри-
ваючи очі на ті листи, що суперечать обраній ними ідеологічній концепції. Є і чет-
верта причина (як на наш погляд, чи не найголовніша) – деякі новітні історики пра-
цюють хаотично, “перестрибують” з одного на інший епістолярний комплекс, а відтак
припускаються неточностей упродовж вивчення й актуалізації листування.
Справжньою проблемою стає незнання псевдонімів членів Організації україн-
ських націоналістів (далі – ОУН) і Української повстанської армії (далі – УПА),
адже досі бракує спеціальних розвідок з проблеми. Підпільні псевда зробила пред-
метом спеціальних студій хіба що вінницька дослідниця Наталія Павликівська1.
У цій розвідці на конкретних прикладах продемонструємо, до чого може при-
звести така необізнаність. Мова про незнання псевдоніма “Мамай” головного ко-
мандира УПА Романа Шухевича, а також псевда “Чупринко”, яке певний час носив
референт Служби безпеки (далі – СБ), а з грудня 1945-го – в. о. провідника і про-
відник Організації Українських Націоналістів-бандерівців (далі – ОУН(б) або Органі-
зація) на Волині та Поліссі Микола Козак.
“Мамаїв” серед повстанських ватажків було щонайменше двоє. У 1944 р. так
називали командира одного з куренів УПА–Південь Івана Сала (Салла)2. Через рік
псевдо “Мамай” уже використовував головний командир повстанців Роман Шухе-
вич3. Хоча останнього у 2007 р. ототожнювали з “козацьким” псевдонімом навіть
1 Павликівська Н. Словник псевдонімів ОУН–УПА. – Вінниця, 2007. – 440 с.
2 Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи
допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА.
1944–1945 / Ред. П. Сохань, П. Потічний та ін.; упор. О. Іщук, С. Кокін. – К.; Торонто,
2007. – С. 114–115, 123, 126, 874. – (Серія “Літопис УПА. Нова серія”. – Т. 9).
3 Усього нам відомо 35 псевдонімів Романа Шухевича: “Батько”, “Білий”, “Ва-
силь”, “Гомін”, “Гриць”, “Дзвін”, “Жар”, “Кар”, “Лука”, “Мамай”, “Роман Лозовський”,
689
MISCELLANEA
одіозні публіцисти (Олесь Бузина4, Анатолій Чайковський5), упорядники найсолідні-
шої на сьогодні збірки документів і матеріалів про головного командира УПА, яка
вийшла саме того року, – двотомника “Роман Шухевич у документах радянських
органів державної безпеки (1940–1950)” – цього не зробили. Відтак листи, підпи-
сані псевдонімом “Мамай”, а також спрямовані на його адресу, Сергій Кокін, Ната-
лія Сердюк і Станіслав Сердюк до свого збірника не внесли.
Більше того, вищезгадані упорядники помилково внесли до другого тому “Ро-
ман Шухевич у документах…” лист Миколи Козака до “Далекого” від 18 липня
1946 р.6. Чому так сталося? Документ був завірений псевдонімом “Чупринко”, а
упорядники подумали, що це “Чупринка”, тобто Шухевич. Відтак назву документа
№ 96 “Лист Р. Шухевича керівнику підпілля на Волині «Далекому»” у згаданому
збірнику слід читати як “Лист М. Козака керівнику підпілля на Волині «Далеко-
му»”7. Доказом нашої тези є зміст цього листа. Як може головний командир УПА
Шухевич писати таке: “Навесні 1943 р. на наказ сл. п. провідника Охріма приїхали
ми оба зі СУЗ і зістали приділені до праці на ПЗУЗ”8? А ось Козак з Янишевським
дійсно перебували до весни 1943 р. у місцевості, яку оунівці зараховували до збірного
поняття “СУЗ” (східноукраїнські землі) – на Вінниччині. Перший був активним учас-
ником тамтешнього оунівського підпілля9, а другий – працівником поліції у Вінниці10.
Таким чином, з дослідницького поля “випало” щонайменше 6 листів, написа-
них “Мамаєм” упродовж жовтня 1945 – лютого 1946 рр. Найчастіше адресатом Ро-
мана Шухевича-“Мамая” виступав Василь Кук, “захований” під псевдом “С-Вар”.
Наразі ці джерела (на жаль, не оригінали, а копії) перебувають на зберіганні у фонді 65
Галузевого державного архіву Служби безпеки України (далі – ГДА СБУ). На томі
52 справи С-9079, куди підшито переклади згаданих листів з української на росій-
ську мову, стоїть штамп “розсекречено”. (До слова, на кожному з листів, оскільки
це “трофеї” НКВС, будь-які грифи секретності були відсутні і раніше).
Що нового можемо дізнатися з ділових листів Шухевича-“Мамая”?
Насамперед, там описується, як після загибелі командира УПА–Північ і про-
відника ОУН(б) на північно-західних українських землях (далі – ПЗУЗ) Дмитра
Клячківського–“Клима Савура” почалися кадрові зміни на Волині. “Мамай” боліс-
“С. Вар”, “Сова”, “Старий”, “Степан”, “Тарас Чупринка”, “Тур”, “Туча”, “Шуб”, “Шух”,
“Чагар”, “Чернець”, “Чумак”, “Чупринка”, “Щука”, “171”, “205”, “277”, “315”, “401”,
“558”, “777”, “808”, “1197”, “К-121/7-С”.
4 Бузина О. “День народження злочинця” на государственном уровне // Сегодня. –
2007. – 21 июля // http://kievskarus.ucoz.ru/publ/3-1-0-2 (24.09.2010).
5 Чайковський А. Роман Шухевич в українській історії // http://2000.net.ua/2000/
svoboda-slova/istorija/14560 (24.09.2010).
6 Роман Шухевич у документах радянських органів державної безпеки (1940–1950) /
Ред. рада С. Богунов та ін.; упор. В. Сергійчук та ін. – К., 2007. – Т. 2. – С. 53–58.
7 Там само. – С. 53.
8 Там само. – С. 54.
9 Неопублікована третя частина (Листування підпілля ОУН(б) на Волині та Поліссі)
майбутнього анотованого покажчика “Листування провідників ОУН і УПА”, виконана
В. Ковальчуком, В. Огородником.
10 УПА і запілля на ПЗУЗ. 1943–1945: Нові документи / Ред. рада П. Сохань та ін.;
упор. В. Ковальчук, І. Марчук. – К.; Торонто, 2010. – С. 407. – (Серія “Літопис УПА.
Нова серія”. – Т. 14).
690
MISCELLANEA
но переживав утрати і так уже нечисленного провідного активу, критикував “бродін-
ня” в Організації. Інша “наскрізна” тема – Шухевич у ролі творчого працівника. У
листі за грудень 1945 р. він обговорює зі своїм адресатом зміст некрологів на вша-
нування Дмитра Клячківського і знаного повстанського ідеолога Якова Бусола-“Га-
лини”, окремі фрази, способи тиражування цих документів11. Командир активно
підключався до підготовки пропагандистських видань УПА. Він обмінювався дум-
ками з Василем Куком щодо брошури про радянський бюджет 1945 р., намагався
заперечити постулати діалектики, порівнюючи працю “англійського вченого Джин-
са” з “Діалектикою природи” Енгельса12.
Разом з тим, у листах Шухевича чомусь не знайшлося місця справі Степана
Янишевського-“Далекого”. Нагадаємо, що за незгоду з “очищенням” організацій-
ного активу ОУН(б) на ПЗУЗ від радянської агентури (часто такі практики СБ справді
себе не виправдовували) цю людину в листопаді 1945 р. виключили з проводу
Північно-східного краю “Одеса”13 . Чашу терпіння “Далекого” переповнила звістка,
мовляв, його заступник “Орист” є радянським агентом14 . У грудні 1945 р. Яни-
шевський перейшов у опозицію до проводу ОУН(б) на ПЗУЗ і оголосив про пряме
підпорядкування власного самочинно проголошеного проводу “Одеса” проводові
ОУН(б) на УЗ (українських землях).
Наскільки “справа «Далекого»” збурила волинське підпілля, що ще турбувало
місцевих повстанців – можна було б дізнатися з епістолярної спадщини Миколи
Козака15. Але вона практично не оприлюднена! На перешкоді стало незнання дослід-
никами (у першу чергу – працівниками архіву СБУ, де ці листи зберігаються) того,
що Козак довгий час “ховався” за псевдонімом “Чупринко”, дуже співзвучним зі
псевдом Шухевича “Чупринка”. І це при тому, що Микола Козак у листі до Степана
Янишевського-“Далекого” від 26 листопада 1946 р. з іронією роз’яснював відмінність
між згаданими псевдонімами: “На закінчення свого листа хочу просити у Вас одне.
Якщо у своїй «виховній» літературі в дальшому будете порушувати справу зради
зрадника Смока, то прошу вживати назви «Смок», а не Чупринко, бо є ще друге в
організації псевдо «Тарас Чупринка» – командир Головного військового осередку УПА,
і я не хотів би, щоби хтось з членства чи з українського народу ототожнював Тара-
са Чупринка – командира Головного військового осередку УПА, з Чупринко…”16.
Фахівець радянських спецслужб Оверченко, укладаючи 21 лютого 1949 р. опис
документів, вилучених під час чекістсько-військових операцій у 1948 – на початку
1949 рр., спершу також поплутав псевдоніми “Чупринко” і “Чупринка”. Так, спочатку
під № 4 у його переліку проходив “грипс за подписью Чупринка от 27.07.1947 г.”,
під № 5 – “грипс за подписью Чупринка от 14.05.1945 г.”, під № 6 – “список ото-
сланных материалов за подписью Чупринка от 29.04.1946 г.”. Але потім до цього
11 ГДА СБУ. – Ф. 65. – Спр. С–9079. – Т. 52. – Арк. 27.
12 Там само. – Арк. 280–281.
13 Там само. – Ф. 2. – Оп. 56 (1953 р.). – Спр. 9. – Т. 1. – Арк. 92–93.
14 Там само. – Арк. 94.
15 Мав такі псевдоніми: “Вівчар”, “Кучма”, “Лука”, “Л”, “Очерет”, “Сергій Хорти-
ця”, “С-к”, “Смок”, “Чор-енко”, “Чупринко”, “555”, “715”.
16 Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля. 1944–1946: Документи і матеріали /
Упор. О. Вовк, С. Кокін; ред. П. Сохань, П. Потічний та ін. – К.; Торонто, 2006. –
С. 1162–1163. – (Серія “Літопис УПА. Нова серія”. – Т. 8).
691
MISCELLANEA
саме переліку Оверченко (чи якийсь анонім?) уніс синім чорнилом корективи – ви-
правив літеру “а” в кожному слові “Чупринка” на “о”. Вийшло так: під № 4 – “грипс
за подписью Чупринко от 27.07.1947 г.”, під № 5 – “грипс за подписью Чупринко от
14.05.1945 г.”, під № 6 – “список отосланных материалов за подписью Чупринко от
29.04.1946 г.”17.
Таким чином, поза дослідницьким полем опинилася ціла низка листів, наді-
сланих Миколою Козаком-“Чупринком” у вересні 1944 – липні 1945 рр. до “колег”
по оунівському підпіллю в Україні. Розглянемо їх детальніше.
Зокрема, у документі від 27 вересня 1944 р. “Чупринко” (на той момент – ще
референт СБ ОУН(б) на Волині та Поліссі) пише Янишевському, що спрямував
“Корнія” на допомогу “Терешку” [Каранець М.] з метою створення розвідувально-
інформаційного відділу СБ. Микола Козак також доручив адресатові підготувати
три криївки (“нори”). Даний документ підписаний псевдонімом “Чупринко”18.
Інше джерело, завірене словом “Чупринко” – лист до “друга провідника” [Ва-
силь Кук?] від 14 травня 1945 р. Перш за все, у ньому пов’язано приїзд “Рудого”
[колишній к-р групи УПА “Турів” Стельмащук Ю.] з “більшовиками” на Оржів-
ський хутір на Рівненщині із загибеллю там 12 лютого 1945 р. “провідника” [читай –
к-р УПА–Північ Дмитро Клячківський]. Також констатується вельми невтішне ста-
новище мережі Організації на ПЗУЗ. Наводиться перелік втрат керівного активу,
яких зазнало підпілля у січні–березні 1945 р.: “Клим Савур”, “Клим”, “Верба”, “Кри-
лач”, “Медуна”, “Макар”, “Май”, “Поет”. Засуджується загравання з радянськими
чинниками “Середи”-“Ящура”19.
Підпис іншого листа до неназваного адресата, датований 14-м травня, нечіткий.
Невтаємниченому не зрозуміло, чи це точно “Чупринко”. Але лист написаний почер-
ком Козака. Він перелічив організаційні документи та пропагандистські листівки,
які надійшли йому в першій половині 1945 р. Серед назв: “Нутро Клима Савура”,
“Як загинув Мітла”, “Матеріали про Христю”, “Смерть Зависної”20. Треба зазначи-
ти, що більшість з них досі не відома сучасним дослідникам ОУН і УПА. Докумен-
ти вважаються втраченими.
А в листі з підписом “Чупринко” до “друга провідника” від 27 липня 1945 р.
згадується, яким чином “українська Мата Харі” – Людмила Фоя – стала членом
оунівського підпілля. За даними автора, якось оунівська СБ запідозрила двох дівчат,
котрі прибули зі східноукраїнських земель (Ніна Калуженко, Людмила Фоя) у
співпраці з НКВС. Першу з них есбісти ліквідували, читаємо у листі, зате другу, яка
приїхала на Волинь з Києва, перевербували і спрямували до столиці України на
пошук зустрічі з керівником НКДБ УРСР, – резюмує Микола Козак21. Певна річ,
актуалізація цього листа знадобилася б багатьом ученим. Наприклад – чудовому
досліднику ОУН на Київщині Володимирові Іванченку, авторові найсвіжішої біогра-
фічної розвідки про Фою22.
17 ГДА СБУ. – Ф. 2 (Упр. 2-Н). – Оп. 58: 1953 р. – Спр. 9. – Т. 1. – Арк. 154 (кон-
верт). – Арк. 102.
18 Там само. – Оп. 65: 1953 р. – Спр. 8. – Арк. 90а (конверт).
19 Там само. – Оп. 58. – Спр. 9. – Т. 1. – Арк. 154 (конверт). – Арк. 4–5.
20 Там само. – Арк. 154 (конверт). – Арк. 40–41.
21 Там само. – Арк. 13–14.
22 Іванченко В. Квітка у червоному пеклі: життєвий шлях Людмили Фої. – Торон-
то; Львів, 2009.
692
MISCELLANEA
Також все ще чекають на залучення до наукового обігу листи з ГДА СБУ, заві-
рені іншими псевдонімами Миколи Козака – “Вівчар”, “Кучма”, “Лука”, “Л”, “Оче-
рет”, “Сергій Хортиця”, “С-к”, “Смок”, “Чор-енко”, “555”, “715”. За нашими підра-
хунками, їх налічується щонайменше 20.
Таким чином, хоч як це парадоксально звучить, незнання специфіки того чи
іншого джерельного комплексу (у випадку з документами ОУН і УПА – псевдонімів
авторів, криптонімів, шифрів) істотно загальмовує його розширення. У нашому
випадку незнання псевда “Мамай”, а також нерозуміння різниці між співзвучними
псевдонімами “Чупринко” і “Чупринка” призвело до того, що залишилося “у тіні”
багато важливих ділових листів двох центральних суб’єктів українського визвольного
руху середини ХХ ст. – головного командира УПА Романа Шухевича і референта
СБ, провідника ОУН(б) на Волині та Поліссі Миколи Козака.
Володимир Ковальчук (Київ)
ДОКУМЕНТУВАННЯ ШЛЮБІВ В ОУН І УПА*
Серед досі не актуалізованих джерел з історії Організації українських націо-
налістів-бандерівців і Української повстанської армії трапляються й такі, що стосу-
ються шлюбно-сімейних відносин повстанців. Щоб унормувати цю розладнану у
воєнні та повоєнні роки ділянку свого життя, підпільники робили відчайдушні кро-
ки, аж до підробки чи самочинного виготовлення необхідних документів. Однак,
зважаючи на безправний статус підпільників у радянському (чи польському)
суспільстві, а саме – перебування на нелегальному становищі, це вдавалося не всім.
Ясна річ, що впевненіше почувався той, хто у перші роки відновлення радян-
ської влади в Україні (1944–1947) зумів виробити необхідні документи і розпочати
“нове життя” – під іншими іменем та прізвищем1. Інколи такі “народжені вдруге”
навіть не те що не виїжджали за межі України, а й влаштовувалися на роботу до
радянських установ (командир куреня УПА Степан Коваль-“Рубашенко”)2. Неодру-
* Науково-популярний виклад цього матеріалу див.: Ковальчук В. Шлюб по-бан-
дерівськи // Історична правда. – 2010. – 18 жовтня // Інтернет-адреса: http://
www.istpravda.com.ua/articles/4cbc39efd9edf/ (7.02.2010)
1 Так, Д. Куп’як, що в роки Другої світової війни очолював боївку СБ при Крайо-
вому проводі ОУН(б) на Західноукраїнських землях, виїхав до Польщі за фальшивими
документами на ім’я Бродзяка Владислава, а звідти у травні 1946 р. через ФРН дістався
Канади. Член ОУН(б) “Олекса”, котрий співпрацював з провідником Турійського райо-
ну на Волині, 1946 р. “з фальшивими документами” поїхав жити до Молдавії. (Коваль-
чук В. Використання підроблених документів, печаток і військових нагород у діяль-
ності структур ОУН і УПА (неопублікована стаття)).
2 У 1946 р. цей колишній командир куреня УПА “Котловина” роздобув собі у
Зубкові Радехівського району посвідчення переселенця (якраз ішло переселення україн-
ців з Польщі) на ім’я Литвина Дмитра Петровича і влаштувався регентом церковного
хору в с. Долматів. У 1949–1954 рр., вже як повноправний громадянин УРСР, працював
художнім керівником Івано-Франківського будинку культури. (Ковальчук В., Стеценко С.
Степан Коваль (“Рубашенко”) – командир загону УПА “Котловина” на Волині // Військо-
во-історичний альманах. – 2009. – № 1. – С. 41–47).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40939 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0011 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:17:07Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ковальчук, В. 2013-01-29T21:02:40Z 2013-01-29T21:02:40Z 2010 Загадкові “Мамай” і “Чупринко” (як незнання псевдонімів Романа Шухевича і Миколи Козака завадило розширенню джерельної бази ОУН і УПА) / В. Ковальчук // Український археографічний щорічник. — К., 2010. — Вип. 15. — С. 688-692. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. XXXX-0011 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40939 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Український археографічний щорічник Miscellanea Загадкові “Мамай” і “Чупринко” (як незнання псевдонімів Романа Шухевича і Миколи Козака завадило розширенню джерельної бази ОУН і УПА) Article published earlier |
| spellingShingle | Загадкові “Мамай” і “Чупринко” (як незнання псевдонімів Романа Шухевича і Миколи Козака завадило розширенню джерельної бази ОУН і УПА) Ковальчук, В. Miscellanea |
| title | Загадкові “Мамай” і “Чупринко” (як незнання псевдонімів Романа Шухевича і Миколи Козака завадило розширенню джерельної бази ОУН і УПА) |
| title_full | Загадкові “Мамай” і “Чупринко” (як незнання псевдонімів Романа Шухевича і Миколи Козака завадило розширенню джерельної бази ОУН і УПА) |
| title_fullStr | Загадкові “Мамай” і “Чупринко” (як незнання псевдонімів Романа Шухевича і Миколи Козака завадило розширенню джерельної бази ОУН і УПА) |
| title_full_unstemmed | Загадкові “Мамай” і “Чупринко” (як незнання псевдонімів Романа Шухевича і Миколи Козака завадило розширенню джерельної бази ОУН і УПА) |
| title_short | Загадкові “Мамай” і “Чупринко” (як незнання псевдонімів Романа Шухевича і Миколи Козака завадило розширенню джерельної бази ОУН і УПА) |
| title_sort | загадкові “мамай” і “чупринко” (як незнання псевдонімів романа шухевича і миколи козака завадило розширенню джерельної бази оун і упа) |
| topic | Miscellanea |
| topic_facet | Miscellanea |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40939 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹčukv zagadkovímamaiíčuprinkoâkneznannâpsevdonímívromanašuhevičaímikolikozakazavadilorozširennûdžerelʹnoíbaziouníupa |