Чи відбулась рецензія?
Saved in:
| Published in: | Український археографічний щорічник |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40942 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Чи відбулась рецензія? / В. Колпакова // Український археографічний щорічник. — К., 2010. — Вип. 15. — С. 714-715. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-40942 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Колпакова, В. 2013-01-29T21:09:16Z 2013-01-29T21:09:16Z 2010 Чи відбулась рецензія? / В. Колпакова // Український археографічний щорічник. — К., 2010. — Вип. 15. — С. 714-715. — укр. XXXX-0011 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40942 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Український археографічний щорічник Miscellanea Чи відбулась рецензія? Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Чи відбулась рецензія? |
| spellingShingle |
Чи відбулась рецензія? Колпакова, В. Miscellanea |
| title_short |
Чи відбулась рецензія? |
| title_full |
Чи відбулась рецензія? |
| title_fullStr |
Чи відбулась рецензія? |
| title_full_unstemmed |
Чи відбулась рецензія? |
| title_sort |
чи відбулась рецензія? |
| author |
Колпакова, В. |
| author_facet |
Колпакова, В. |
| topic |
Miscellanea |
| topic_facet |
Miscellanea |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український археографічний щорічник |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0011 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/40942 |
| citation_txt |
Чи відбулась рецензія? / В. Колпакова // Український археографічний щорічник. — К., 2010. — Вип. 15. — С. 714-715. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kolpakovav čivídbulasʹrecenzíâ |
| first_indexed |
2025-11-25T13:45:25Z |
| last_indexed |
2025-11-25T13:45:25Z |
| _version_ |
1850515989972647936 |
| fulltext |
714
MISCELLANEA
ЧИ ВІДБУЛАСЬ РЕЦЕНЗІЯ?
Капітальна праця С. Білоконя, присвячена музеєві України Павла Платоновича
Потоцького1, в середовищі фахівців одержала захоплену оцінку. Уже перше її ви-
дання викликало буквально шквал схвальних відгуків2.
За кілька років напруженої роботи у численних сховищах вчений підготував
новий, докладніший текст. Якщо у першому виданні було 690 приміток і комен-
тарів, то в новому рукописі їх 1053. Праця стала монументальною й, так би мовити,
стереоскопічною. Музей України був окрасою Всеукраїнського музейного містеч-
ка, тож не дивно, що його спадкоємець Національний Києво-Печерський історико-
культурний заповідник, скажу відверто, з радістю взявся за видання цієї праці. Коли
капітальний том вийшов у світ, доктора історичних наук М. Ф. Дмитрієнко він спо-
нукав до написання розлогої розвідки “Музеї як скарбниці історичних пам’яток і
унікальних знань: роздуми над їх значенням для дослідників (Шляхами книги Сер-
гія Білоконя “Музей України”)”3 . Молода дослідниця І. О. Ходак, відома ґрунтов-
ними дослідженнями з життя й діяльності Д. М. Щербаківського – одного з чільних
героїв Білоконевої монографії, – прорецензувала книжку в журналі “Ант”4.
До високої оцінки “Музею України” приєдналась і архівістка Катерина Кли-
мова5, яка підкреслила “прекрасну концепцію видання”. Вона пише: “Особливістю
нової праці Сергія Білоконя, як і попередньої монографії про відомого колекціоне-
ра Потоцького, є фундаментальність та енциклопедичність, які, власне, притаманні
й іншим дослідженням автора. І зовнішнє оформлення книги, і її зміст (особливо
частина перша – “Дослідження”) виконані у кращих традиціях академічних видань.
[…] Дві характерні риси, що надають наукову цінність дослідженню – широке вико-
ристання архівних джерел та розлогі біобібліографічні коментарі. Обраний авто-
ром жанр вигідно вирізняє монографічне видання з-поміж інших, присвячених історії
приватних зібрань. Книга ілюстрована рідкісними світлинами з родинного архіву
Потоцьких, матеріалами з колекції П. П. Потоцького. Дослідження базується на
широкій джерельній базі: архівні документи, періодичні видання, монографії, довід-
ники, мемуарна література. Утім, облишимо цю частину, бо справжніх поцінову-
1 Білокінь С. Музей України (Збірка П. Потоцького): Дослідження, матеріали. –
К., 2006. – 476 с.
2 Захаркін С. Анотація // Критика. – 2002. – Ч. 9 (59). – Вересень. – С. 20; Дани-
ленко В. М. // Спеціальні історичні дисципліни; Питання теорії та методики: Зб. наук.
пр. пам’яті відомого вченого-історика доктора істор. наук Михайла Брайчевського. –
К., 2003. – Ч. 10. – Част. 2. – С. 428–430; Люта Тетяна // Український гуманітарний
огляд. – К., 2003. – Вип. 9. – С. 253–257; Солонська Н. Розстріляний патріотизм // Вісник
Книжкової палати. – 2002. – № 11 (76). – С. 13–15; Хорунжий Ю. Поновлено в пам’яті //
Літ. Україна. – 2003. – № 23 (5015). – 12 черв. – С. 4; Хорунжий Ю. Поновлено в пам’яті
// Робітнича газета. – 2003. – № 72 (13229). – 20 трав. – С. 3; Шудря М. Голограма
“Музейної скарбниці” // Українська культура. – 2003. – № 5 (932). – С. 15–16, іл.
3 Спеціальні історичні дисципліни: Питання теорії та методики: Зб. наук. пр. –
К., 2007. – Ч. 14. – С. 303–308.
4 Ант. – 2007–2008. – № 19–21. – С. 150–152.
5 Климова К. Нотатки археографа на сторінках спогадів Павла Потоцького // Ук-
раїнський археографічний щорічник. Нова серія. – К., 2009. – Вип. 13/14. – С. 745–766.
715
MISCELLANEA
вачів творчості С. Білоконя (до яких належу і я) не треба переконувати у сумлін-
ності та безмежній ерудиції цього автора”.
І разом з тим авторка “Нотаток археографа…” завершила їх абсолютно неспо-
діваною фразою: “Чи можна говорити, що видання відбулося?”.
Про що йдеться? – Про додатки до “фундаментальної”, як твердить К. Климова,
праці Білоконя, коротко сказавши, про підготовку спогадів самого П. Потоцького.
Готуючись до видання, керівництво заповідника вирішило запросити фахівців
з інших установ. Дирекція запросила особисто саме К. Климову підготувати до дру-
ку спогади Павла Платоновича, попри певні застереження щодо її кандидатури. (Вона
підготувала не надто високої якості присвячений Музеєві України покажчик, при-
мудрившись обійти в ньому матеріали Центрального державного архіву вищих
органів влади). У “Нотатках археографа…” перепало “на горіхи” і А. Амонсові, і
Г. Полюшкові, подекуди навіть С. Білоконеві, і, природно, археографові П. Подбе-
резкіній, але що примусило К. Климову свого часу так рішуче відмовитись від участі
у капітальному виданні, “прекрасну концепцію” якого вона підкреслює тепер, не
знаємо. Зрештою, це її особиста справа.
На жаль, численні приклади фахової безпорадності П. Подберезкіної, що їх
навела К. Климова, вражають, і нам дуже прикро, що у проекті взяла участь люди-
на, якій, виявляється, й близько стояти коло академічних видань не можна.
Не виключаємо можливості перевидання “Музею України”, адже увесь його
тираж розійшовся. Зрозуміло, припущені прикрі недогляди буде усунуто. До вели-
кої роботи буде залучено фахівців, здатних на добрі справи. Археографи, здатні
лише на неякісну працю чи неконструктивну критику, брати участь у такому ви-
данні не повинні.
Валентина Колпакова (Київ)
Ігор Шевченко (10.ІІ.1922 – 26.ХІІ.2009). Наприкінці 2009 р. світова істо-
рична наука зазнала непоправної втрати – пішов з життя один з найвидатніших вче-
них ХХ ст. – професор Гарвардського університету зі світовою славою Ігор Івано-
вич Шевченко. Смерть уславленого професора сколихнула світову наукову гро-
мадськість. Він був членом Національної академії наук України, Американської
академії наук і мистецтв, Віденської та Британської академії наук, римської Націо-
нальної академії Лінчеї, Академії Палермо, Міжнародного комітету грецької палео-
графії, Товариства болландистів (Брюссель), Наукового товариства ім. Т. Г. Шев-
ченка та багатьох інших наукових товариств та установ. Ігор Шевченко входив до
складу редколегій багатьох поважних наукових видань, серед яких можна виділити
такі міжнародні візантинознавчі часописи, як “Byzantinische Zeitschrift” та “Визан-
тийский временник”, “Palaeoslavica”, видання “Corpus Fontium Historiae Byzantinae”
та багатьох інших.
Професор Ігор Шевченко вважався неперевершеним, інколи навіть парадок-
сальним серед візантиністів за фаховий рівень мовознавця та різноманіття інте-
ресів, серед яких були питання пізньовізантійського інтелектуального життя, рання
слов’янська історія та література, візантійська агіографія та епіграфіка, візантій-
сько-слов’янські, в тому числі візантійсько-руські культурні та політичні взаємини.
Та попри всю широту кругозору в науковій діяльності Ігоря Шевченка першість
|