Розвиток організаційної структури органів державної безпеки СРСР і Радянської України у 1934–1941 рр.
The article is dedicated to the process of reorganization and legal separation of duty between the state security services of the USSR as well as widening of extrajudicial jurisdiction of punitive institutions.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
|---|---|
| Datum: | 2008 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/41039 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Розвиток організаційної структури органів державної безпеки СРСР і Радянської України у 1934–1941 рр. / В. Окіпнюк // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2008. — № 1/2 (30/31). — С. 292-310. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859608758983852032 |
|---|---|
| author | Окіпнюк, В. |
| author_facet | Окіпнюк, В. |
| citation_txt | Розвиток організаційної структури органів державної безпеки СРСР і Радянської України у 1934–1941 рр. / В. Окіпнюк // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2008. — № 1/2 (30/31). — С. 292-310. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| description | The article is dedicated to the process of reorganization and legal separation of duty between the state security services of the USSR as well as widening of extrajudicial jurisdiction of punitive institutions.
|
| first_indexed | 2025-11-28T08:37:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
292 Розвиток організаційної структури органів державної безпеки ... 293
Наявність тісного зв’язку між вказаними напрямами наукових
пошуків зумовлена близькістю предмету дослідження, оскільки
організаційний механізм державного органу функціонує тільки
завдяки кадровому складу, а організаційна структура завжди має
«персональне обличчя».
Однак, у затінку залишилися деякі історико-юридичні аспекти
даної проблеми, а саме, зв’язок між організаційною структурою і
правовим статусом державного органу. Організаційна структура,
як правило, формувалася відповідно до тих повноважень, завдань
і функцій, які покладалися на державний орган чинним законодав-
ством. Тому вивчення організаційної структури органів державної
безпеки СРСР і УРСР, на наш погляд, дасть змогу виявити певні
особливості їх правового статусу і організаційно-правових форм
діяльності.
Аналізуючи організаційну структуру органів державної безпеки
у досліджуваний хронологічний період слід враховувати, що вони
були складовою ланкою багатофункціонального наркомату, на
який покладалося виконання і правоохоронних (каральних), і на-
родногосподарських функцій, зокрема, у галузі будівництва, стан-
дартизації, геодезії та картографії, архівної справи тощо. Про це
свідчить наявність у структурі НКВС СРСР таких підрозділів як
відділ лісової охорони (29.11.1934–2.07.1936 рр.), Головне управ-
ління державної зйомки і картографії (15.06.1935–23.09.1938 рр.),
Управління особливого будівництва (15.01.1936–11.04.1938 рр.),
Головне управління шосейних доріг (з 03.03.1936 р.), Центральне
(згодом Головне) управління мір та ваги (26.06.1936–05.09.1938 рр.),
Головне управління будівництва на Дальній Півночі (з 04.03.1938 р.),
Центральне (Головне) архівне управління (з 16.04.1938 р.) та дея-
ких інших3.
С. 326–342; Його ж. Секретно-політичний відділ ДПУ УСРР: справи та
люди / Упоряд. О. А. Ємельянов; Вступ. ст. С. А. Кокіна. – Х.: Фоліо,
2007. – 319 с.; Його ж. ЧК–ДПУ–НКВС на Харківщині: люди та долі
(1919–1941). – Х.: Фоліо, 2003. – 477 с.; Шаповал Ю.І., Пристайко В.І.,
Золотарьов В.А. ЧК–ГПУ–НКВД в Україні: особи, факти, документи. –
К.: Абрис, 1997. – 608 с.; Золотарьов В., Парфьоненко В. «…Один із
активніших працівників ЧК–ГПУ» (Сторінки біографії старшого майора
державної безпеки Юхима Кривця) // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–
КГБ. – 2003. – № 1 (20). – С. 355–402; Шаповал Ю.І., Золотарьов В.А.
Всеволод Балицький. Особа, час, оточення. – К., 2002. – 468 с.
3 Петров Н.В., Скоркин К.В. Указ. соч. – С. 53–56.
Володимир Окіпнюк
(Київ)
Розвиток організаційної структури органів
державної безпеки СРСР і Радянської України
у 1934–1941 рр.
Okipnyuk V. The development of organizational structure of state se-
curity services of the USSR and Soviet Ukraine (1934–1941).
The article is dedicated to the process of reorganization and legal
separation of duty between the state security services of the USSR
as well as widening of extrajudicial jurisdiction of punitive institutions.
Дослідження у сфері формування та розвитку організаційної
структури радянських органів державної безпеки у сучасній історіо-
графії взаємопов’язані з проблематикою вивчення їх кадрового
складу. У роботах російських дослідників О. І. Кокуріна, М. В. Пет-
рова, К. В. Скоркіна, О. І. Колпакіді на основі відповідної норматив-
ної бази не тільки детально висвітлено еволюцію організаційної
структури ВНК–ДПУ–ОДПУ–НКВС–НКДБ–МВС–МДБ, але й
наведено послужні списки та біографічні дані співробітників1.
В історико-біографічних працях вітчизняних дослідників
В. І. Пристайка, Ю. І. Шаповала, В. А. Золотарьова крізь призму
персоналій керівного складу органів державної безпеки, вивчалася
організаційна побудова і розвиток окремих структурних підрозділів
ДПУ–НКВС2.
1 Лубянка. ВЧК–ОГПУ–НКВД–НКГБ–МГБ–КГБ. 1917–1960. Справоч-
ник / Сост. А. И Кокурин, Н. В. Петров. – М.: Изд. МФД, 1997. – 352 с.;
Петров Н.В., Скоркин К.В. Кто руководил НКВД, 1934–1941: Справоч-
ник / Об-во «Мемориал», РГАПИ, ГАРФ / Под. ред. Н. Г. Охотина,
А. Б. Рогинского. – М.: Звенья, 1999. – 504 с.; Колпакиди А., Прохоров Д.
Внешняя разведка России. – СПб.: «Нева»; М.: «ОЛМА-ПРЕСС», 2001. –
511 с.; Колпакиди А.И., Серяков М.Л. Щит и меч. Руководители органов
государственной безопасности Московской Руси, Российской империи,
Советского Союза и Российской Федерации. – СПб.: «Нева»; М.: «ОЛМА-
ПРЕСС образование», 2002. – 736 с.
2 Золотарьов В. Заручник системи Я. Камінський // З архівів ВУЧК–
ГПУ–НКВД–КГБ, – 1998. – № 1/2(6/7). – С. 386–304; Його ж. Випро-
бування совістю. Сторінки біографії комісара держбезпеки 3 рангу С. Ма-
зо // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2000. – № 2/4(13/15). –
С. 374–389; Його ж. Начальницький склад органів НКВС УСРР у середи-
ні 30–х рр. // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2001. – № 2 (17). –
Розвиток організаційної структури органів державної безпеки ... 295294 Володимир Окіпнюк
У липні 1934 р. ГУДБ НКВС СРСР складалось з 9-ти відділів —
особливого (далі — ОВ) (контррозвідка і боротьба з ворожими діями
в армії і на флоті), секретно-політичного (далі — СПВ) (боротьба з
ворожими політичними партіями і антирадянськими елементами),
економічного (далі — ЕКВ) (боротьба з диверсіями і шкідництвом
у народному господарстві), іноземного (далі — ІНВ) (розвідка за
кордоном), оперативного (охорона керівництва партії та уряду,
обшуки, арешти, зовнішнє спостереження), спеціального (шифру-
вальна робота, забезпечення секретності у відомствах), транспор-
тного (далі — ТВ) (боротьба зі шкідництвом, диверсіями на транс-
порті), обліково-статистичного (далі — ОСВ) (оперативний облік,
статистика, архів), відділу кадрів4.
Аналогічною була структура УДБ НКВС УСРР. Основні опера-
тивні відділи УДБ у цей час очолювали: ОВ — М. К. Александровсь-
кий (20.07.1934–16.12.1936 рр.),СПВ — Б. В. Козельський (09.11.1934–
02.01.1936 рр.), П. М. Рахліс (03.01.1936–01.1937 рр.), ЕКВ —
С. С. Мазо (20.07.1934–16.10.1936 рр.), ІНВ — В. П. Карелін
(15.07.1934–06.1935 рр.), А. В. Сапір (11.06.1935–21.12.1936 рр.),
Оперативний відділ — П. Г. Шостак-Соколов (15.07.1934–21.12.1936 рр.),
ТВ — С. М. Цикліс (до 20.08.1934 р.), О. Й. Бронєвой (20.08.1934–
09.03.1936 рр.), відділ кадрів — О. Й. Бронєвой (до 20.08.1934 р.)5.
Таким чином, на першому етапі загалом зберігалася, за виклю-
ченням незначних змін, організаційна структура органів державної
безпеки успадкована від колишнього ОДПУ СРСР — ДПУ УСРР.
Вона забезпечувала перебування всіх підрозділів державної безпеки
у складі тільки ГУДБ, а в союзних республіках — УДБ.
На другому етапі, з листопада 1936 р. до березня 1938 р., була
проведена організаційна перебудова безпосередньо апарату ГУДБ
НКВС СРСР, оптимізована його внутрішня структура відповідно
до потреб репресивної діяльності і дотримання вимог конспірації
у роботі.
Важливі організаційні зміни в структурі ГУДБ НКВС СРСР і
відповідно УДБ НКВС УСРР запровадив наказ НКВС СРСР
№ 00383 від 28 листопада 1936 р.6 Насамперед, було ліквідовано
4 Лубянка. ВЧК–ОГПУ–НКВД–НКГБ–МГБ–МВД–КГБ 1917–1960. Спра-
вочник. – М., 1997. – С. 12.
5 Шаповал Ю.І., Пристайко В.І., Золотарьов В.А. ЧК–ГПУ–НКВД в
Україні: особи, факти, документи. – С. 525, 490, 537, 511, 484, 547,
576, 569, 444.
6 Петров Н.В., Скоркин К.В. Указ. соч. – С. 47–48.
Як відомо, перші спроби використання керівництвом країни
органів державної безпеки для вирішення різноманітних, як пра-
вило, складних проблем господарського характеру мали місце ще
починаючи з другої половини 1920-х рр. Однак, якщо спочатку
були задіяні лише оперативні (агентурні) та карально-репресивні
(силові) можливості цих державних органів, то у період 1930-х рр.
політичне керівництво СРСР підпорядкувало органам державної
безпеки у складі НКВС СРСР, окремі сфери господарської діяль-
ності. Таким чином, в СРСР почався черговий етап посилення
державного регулювання економіки країни.
З огляду на багатофункціональність НКВС СРСР, безпосередню
діяльність по забезпеченню карально-репресивної політики та дер-
жавної безпеки здійснювали не всі його підрозділи, а тільки ті з
них, які були організаційно відокремлені та наділені спеціальними
повноваженнями. До їх числа, на наш погляд, належали Головне
управління державної безпеки (далі — ГУДБ) — Управління дер-
жавної безпеки (далі — УДБ) НКВС СРСР, а у певні хронологічні
періоди, коли ці управління були тимчасово ліквідовані або реор-
ганізовані, також окремі так звані оперативно-чекістських відділи
і управління — Головне економічне управління (далі — ГЕУ),
Головне транспортне управління (далі — ГТУ), спецвідділи і т. д.
Будучи лише частиною апарату НКВС СРСР, вказані підрозді-
ли відігравали домінуючу роль і займали особливе, привілейоване
становище у його структурі. Зокрема, вся структура апарату НКВС
СРСР, у тому числі і адміністративно-господарські підрозділи, була
орієнтована, передусім, на забезпечення потреб органів державної
безпеки, а керівництво її ключовими ланками здійснювали, як
правило, співробітники цих же органів.
З урахуванням зазначених міркувань, у даній статті свідомо
використовується саме термін «органи державної безпеки», а не
«органи НКВС», оскільки, на наш погляд, ці поняття не можна
ототожнювати.
У розвитку організаційної структури органів державної безпе-
ки, з огляду на реорганізації апарату ГУДБ або загалом НКВС
СРСР, можна виділити, на наш погляд, декілька етапів.
На першому з них, з липня 1934 р. до листопада 1936 р., після
ліквідації ОДПУ СРСР і ДПУ УСРР органи державної безпеки
організаційно були введені до складу ГУДБ НКВС СРСР і відповідно
на республіканському рівні до УДБ НКВС УСРР.
Розвиток організаційної структури органів державної безпеки ... 297296 Володимир Окіпнюк
матеріали про розкрадання соціалістичної власності виявляли
органи державної безпеки, вони мали передавати їх для розсліду-
вання справи до відділів робітничо-селянської міліції. Останні
також розслідували справи про дрібне шкідництво. У свою чергу,
матеріали про терористичні висловлювання, шпигунство, дивер-
сію, контрреволюційні групи, виявлені органами РСМ, підлягали
передачі для подальшої розробки і провадження у відповідні відділи
ГУДБ–УДБ8.
З метою посилення конспірації у роботі органів державної без-
пеки згідно з наказом НКВС СРСР № 00411 від 25 грудня 1936 р.
відділам ГУДБ НКВС СРСР була присвоєна спеціальна нумерація.
Цей загальносоюзний підзаконний акт було продубльовано у наказі
НКВС УРСР № 001 від 2 січня 1937 р. Відповідно до нього відділи
УДБ НКВС УРСР, відділи та відділення УДБ облуправлінь НКВС
УРСР отримали наступну нумерацію: 1-й — відділ охорони, 2-й —
оперативний, 3-й — контррозвідувальний, 4-й — секретно-політич-
ний, 5-й — особливий відділ, 6-й — відділ транспорту і зв’язку, 8-й —
обліково-реєстраційний, 9-й — спеціальний відділ. У структурі
УДБ НКВС УРСР був відсутній лише 7-й — іноземний відділ, функ-
ціонування якого тепер передбачалось лише в ГУДБ НКВС СРСР9.
Нова структурно-штатна побудова підрозділів державної безпе-
ки УРСР була визначена у наказі НКВС УРСР № 0096 від 26 травня
1937 р., прийнятого на підставі відповідного наказу загальносо-
юзного НКВС № 00261–1937 р. Зокрема, цими наказами у центрі
і на місцях сформували апарат контррозвідки. 3-й відділ УДБ
НКВС УРСР (119 штатних посад) очолював начальник, якому
підпорядковувались два заступники і один помічник. Відділ скла-
дався з секретаріату та 14-ти відділень. 1-ше відділення — західне,
2-ге — східне, 3-тє — польське, 4-те — середньоєвропейське, 5-те —
українське, 6-те — румунське, 7-е — для боротьби з білою та
внутрішньою контрреволюцією, 8-е — для захисту оборонної про-
мисловості, 9-те — для захисту машинобудування, металургії та
хімічної промисловості, 10-те — для обслуговування вугільної,
рудної промисловості та енергетики, 11-те — легкої промисловос-
8 Михайленко П.П., Кондратьєв Я.Ю. Історія міліції України у доку-
ментах і матеріалах: У 3-х т. – Т. 2: 1926–1945. – К.: Генеза, 1999. –
С. 290–291.
9 Лубянка. ВЧК–ОГПУ–НКВД–НКГБ–МГБ–КГБ. 1917–1960. – С. 17–
18; ГДА СБ України, ф. 9, спр. 7, арк. 2–3.
ЕКВ і створено декілька нових відділів ГУДБ НКВС СРСР і УДБ
НКВС УСРР — КРВ, відділ охорони і тюремний відділ. Так, КРВ
УДБ НКВС УСРР було сформовано тільки наприкінці грудня
1936 р. на базі ліквідованих ЕКВ, ІНВ і кількох відділень ОВ7.
Штатні посади і співробітників для відділу охорони, на який
покладалося забезпечення особистої безпеки вищого державного і
партійного керівництва СРСР і союзних республік, було виділено
зі складу оперативного відділу. Тюремний відділ передали до скла-
ду ГУДБ з відання Адміністративно-господарського управління
НКВС СРСР. ТВ було реорганізовано у відділ транспорту і зв’язку,
а ОСВ (з травня 1936 р. — обліково-архівний) — у обліково-реєст-
раційний відділ.
Ліквідація ЕКВ вплинула на зміну повноважень органів дер-
жавної безпеки, зокрема частина повноважень була передана орга-
нам міліції. Відповідно до наказу НКВС СРСР № 140 від 16 берез-
ня 1937 р., виданого у розвиток наказу про скасування ЕКВ ГУДБ
НКВС СРСР, у складі Головного управління робітничо-селянської
міліції (далі — ГУРСМ) було організовано відділ по боротьбі з
розкраданням соціалістичної власності та спекуляцією, а в респуб-
ліканських, крайових, обласних управліннях Робітничо-селянської
міліції (далі — РСМ) і великих міських центрах — відділи, відді-
лення або групи. Комплектування цих підрозділів мало відбуватися
у центрі — за рахунок залучення всього складу 9-го відділення
колишнього ЕКВ ГУДБ НКВС СРСР, а на місцях — співробітни-
ків ЕКВ УДБ НКВС союзних республік, УНКВС країв, областей
секторів, окрвідділів і міськрайапаратів, які раніше виконували
подібну оперативно-розшукову роботу у системі органів державної
безпеки.
На підрозділи по боротьбі з розкраданням соціалістичної влас-
ності та спекуляцією покладалося здійснення оперативно-розшу-
кової роботи і розслідування злочинів у системі державної торгівлі,
споживчої, промислової та інвалідної кооперації, заготівельних
організацій та ощадкас, також боротьба зі спекуляцією і фальшу-
ванням грошей.
Достатньо чітко розмежовувалися повноваження відділів по
боротьбі з розкраданням соціалістичної власності та спекуляцією
від повноважень відповідних органів державної безпеки. Якщо
7 Золотарьов В.А. Секретно-політичний відділ ДПУ УСРР: справи та
люди. – С. 221.
Розвиток організаційної структури органів державної безпеки ... 299298 Володимир Окіпнюк
Крім цього, в місцевих органах НКВС УРСР — окружних
відділах, міськвідділах та райвідділеннях — за рахунок ліквідації
апарату ЕКВ та реорганізації частини особливих відділень було
введено загалом 254 штатні посади у 3-тіх відділеннях, тобто ство-
рено апарат контррозвідки на місцях15.
Одночасно з формування апарату «цивільної» контррозвідки
наказ НКВС УРСР № 0096 від 26 травня 1937 р. регулював реор-
ганізацію особливих (5-х) відділів і встановлював їх структуру і
штати.
Найбільш чисельними були штати двох підрозділів військової
контррозвідки — Особливих відділів ГУДБ НКВС Київського (да-
лі — КВО) і Харківського (далі — ХВО) військових округів, які
одночасно вважались 5-ми відділами УДБ НКВС УРСР та УДБ
УНКВС по Харківській області відповідно. Особливий відділ КВО
і 5-й відділ УДБ НКВС УРСР (55 штатних посад) структурно
складався з керівництва відділу (начальник і 2 заступники), секре-
таріату і 9-ти відділень, які забезпечували оперативне обслуговуван-
ня частин і установ округу: 1-ше відділення — штабу і розвідуваль-
ного відділу округу, 2-е — підрозділів, які забезпечували частини
РСЧА технікою і озброєнням, 3-тє — кавалерії, піхоти, вищих
військових навчальних закладів, 4-те — авіації, 5-те — оборонного
і необоронного будівництва, 6-те — складів РСЧА, 7-е — Осоавіахі-
му16 і начальницького складу запасу, 8-е — прикордонних і
внутрішніх військ НКВС і РСМ, 9-е — підрозділів, які вели мобі-
лізаційну роботу17.
До штату Особливого відділу ХВО і 5-го відділу УДБ УНКВС
по Харківській області (40 штатних посад) входили керівництво
(начальник — за сумісництвом заступник начальника УНКВС,
заступник і помічник начальника відділу), секретаріат і 7 відділень.
1-ше відділення забезпечувало контроль за штабом і розвідуваль-
ним відділом округу, 2-ге — мотомеханізованими та спеціальни-
ми частинами, 3-тє — кавалерійськими і піхотними частинами,
військовими вищими навчальними закладами, продовольчими і
обозно-речовими складами, 4-те — авіацією і складами ВПС, 5-те —
Осоавіахімом і начальницьким складом запасу, 6-те — військами
НКВС і РСМ, 7-е — підрозділами, які вели мобілізаційну роботу18.
15 ГДА СБ України, ф. 9, спр. 7, арк. 321–331.
16 Товариство сприяння обороні, авіаційному та хімічному будівництву.
17 ГДА СБ України, ф. 9, спр. 7, арк. 282.
18 Там само, арк. 289 – 291.
ті, 12-те — сільськогосподарське, 13-те — інформаційне, 14-те —
оперативно-облікове, до складу якого входила також група закор-
донної техніки. Кількісний склад відділень коливався від 4-х
штатних одиниць (східне та сільськогосподарське відділення) до
11-ти (польське відділення)10.
Структура 3-х відділів УДБ УНКВС по областях загалом відпові-
дала структурі 3-го відділу УДБ НКВС УРСР, але кількість
відділень в них була меншою. Як правило, в областях організаційно
об’єднувалися декілька окремих самостійних ліній контррозвіду-
вальної діяльності у межах одного відділення.
Так, у 3-у відділі УНКВС по Київській області (46 штатних
одиниць) діяло 9 відділень та група оперативного обліку. На відміну
від апарату 3-го відділу УДБ НКВС УРСР в межах окремих
відділень відповідно — 2-го, 3-го та 7-го (промислового) організа-
ційно були об’єднані польська та румунська, середньоєвропейська
та східна лінії, обслуговування всіх галузей промисловості, крім
оборонної11.
3-й відділ УДБ УНКВС по Харківській області (61 штатна оди-
ниця), складався з 11 відділень. Тут у межах одного 3-го відділен-
ня об'єднувалися середньоєвропейська та східна лінії, а також
було відсутнє румунське відділення12. Подібною була структура і
3-го відділу УНКВС по Дніпропетровській області (52 штатні одини-
ці), але в ньому додатково, в межах 4-го відділення, були зведені
боротьба з «українською» та «білою контрреволюцією» і, в зв’язку
з цим, відділ налічував 10 відділень13. Дев’ять відділень і група
оперативного обліку були створені в 3-му відділі УНКВС по
Одеській області (47 штатних одиниць), 6 відділень і група опера-
тивного обліку — в 3-му відділі УНКВС по Вінницькій області (38
штатних одиниць), 12 відділень — у 3-му відділі УНКВС по До-
нецькій області (74 штатні одиниці), 4 відділення і 2 групи (про-
мислова та оперативного обліку) — у 3-му відділі УНКВС по
Чернігівській області (27 штатних одиниць) і три відділення і
одна група (сільськогосподарська) — в УНКВС по Молдавській
АРСР (20 штатних одиниць)14.
10 ГДА СБ України, ф. 9, спр. 7, арк. 279–281.
11 Там само, арк. 284–286.
12 Там само, арк. 287–291.
13 Там само, арк. 292–294.
14 Там само, арк. 295–296; 297–299; 300–302; 303–304; 305–306.
Розвиток організаційної структури органів державної безпеки ... 301300 Володимир Окіпнюк
УДБ, які раніше здійснювали функції з охорони громадського
порядку на залізничному транспорті21.
Штати створеної залізничної міліції на території республіки
затвердив наказ НКВС УРСР № 00137 від 4 липня 1937 р. Зокрема,
шість відділів залізничної міліції — Одеської, Сталінської,
Південно-Донецької, Північно-Донецької, Південної і Південно-
західної залізниць — загалом нараховували 2285 осіб22.
Боротьбу з контрреволюцією за межами залізниць мав здійсню-
вати окремий (11-й) відділ водного транспорту, шосейних доріг і
зв’язку ГУДБ, який було створено відповідно до наказу НКВС
СРСР № 00301 від 31 травня 1937 р.23
Зміни в організаційній структурі та функціях транспортних
органів НКВС СРСР відповідним чином позначилися на посиленні
централізованого управління транспортними органами НКВС со-
юзних республік. Відповідно до наказу НКВС СРСР № 00409 від
14 червня 1937 р. транспортні органи, на які покладалася бороть-
ба з політичними злочинами на залізницях були виведені з підпо-
рядкування НКВС УРСР і напряму підпорядковані ТВ ГУДБ НКВС
СРСР24.
Згідно з виданим 28 липня 1937 р. наказом НКВС УРСР
№ 00155 було розформовано 6-й відділ УДБ НКВС УРСР, 6-ті від-
діли УДБ УНКВС областей та оперативні пункти ТВ УДБ, а замість
них на території республіки організовано шість ДТВ ГУДБ НКВС
СРСР і тридцять вісім підпорядкованих їм відділень ДТВ із загаль-
ною чисельністю особового складу 774 особи25 (див. табл. № 1).
Завершилися організаційні зміни на цьому етапі створенням
у серпні 1937 р. відповідно до наказу НКВС СРСР № 0464 12-го
відділу ГУДБ НКВС (відділу оперативної техніки).
Отже, під час другого етапу, в результаті проведеної, переважно,
протягом листопада 1936 р. — червня 1937 р. реорганізації органів
державної безпеки, збільшилася кількість відділів ГУДБ НКВС
СРСР з 8 до 12, була уточнена їх компетенція і структура, посилена
конспірація їх діяльності. За рахунок скасування в системі органів
21 Михайленко П.П., Кондратьєв Я.Ю. Вказ праця. – С. 151–153.
22 ГДА СБ України, ф. 9, спр. 7, арк. 404 – 432.
23 Петров Н.В., Скоркин К.В. Указ. соч. – С. 48.
24 Олійник О.І. Народний комісаріат внутрішніх справ України (1917–
1941 рр.): структура, функції, діяльність: Дис… канд. юрид. наук:
12.00.01 – Х., 2000. – С. 108.
25 ГДА СБ України, ф. 9, спр. 7, арк. 464–468, 470 – 493; спр. 9, арк. 33–35 зв.
Затверджені штати 5-х відділів УДБ УНКВС складали: по
Київській області — 27 штатних одиниць (начальник, заступник
і помічник начальника відділу, секретаріат і 3 відділення — 1-ше
(контроль за спеціальними частинами і військами НКВС і РСМ),
2-ге — (контроль за бригадами протиповітряної оборони, Осоавіа-
хімом і стаціонарними частинами), 3-тє (керівництво периферією
і робота по області); по Вінницькій — 18 штатних одиниць (на-
чальник і заступник начальника відділу, 3 посади секретаріату, 2
відділення — 1-ше (контроль за місцевим гарнізоном) — 6 посад і
2-ге (керівництво периферією) — 7 посад); по Одеській — 12 штат-
них одиниць (начальник і помічник начальника відділу, 7 посад
оперуповноважених, 2 посади помічника оперуповноваженого і
машиністка); по Дніпропетровській — 8 штатних одиниць (на-
чальник відділу, 5 посад оперуповноважених, помічник оперупов-
новаженого і машиністка); по Донецькій — 7 штатних одиниць
(начальник відділу, 4 посади оперуповноважених, 2 посади поміч-
ника оперуповноваженого); по Чернігівській — 7 штатних одиниць
(робота Осоавіахіму, по начальницькому складу запасу, керівницт-
во воєнною роботою по області); по Молдавській АРСР — 5 штат-
них одиниць (обслуговування укріпрайону 54, місцевого гарнізону,
начальницького складу запасу, Осоавіахіму)19.
Організаційні зміни в системі ГУДБ–УДБ на цьому етапі про-
довжувалися і в подальшому. Згідно з резолюцією Пленуму ЦК
ВКП(б) від 3 березня 1937 р. з метою посилення боротьби з «ворога-
ми народу» на залізничному транспорті відділ транспорту і зв’язку
ГУДБ СРСР мав зосередити свою діяльність виключно на про-
тидії контрреволюції на залізничному транспорті. Функції охоро-
ни громадського порядку, несення чергувань на вокзалах, бороть-
ба з розкраданнями соціалістичної власності, з хуліганством і
дитячою безпритульністю на залізницях були передані до відання
залізничної міліції, яка мала перебувати у підпорядкуванні
ГУРСМ20.
Правовий статус залізничної міліції визначив спільний наказ
НКВС СРСР і Наркомату шляхів сполучення СРСР від 26 червня
1937 р. Для комплектування складу залізничної міліції також мали
використовуватися співробітники транспортних органів ГУДБ–
19 ГДА СБ України, ф. 9, спр. 7, арк. 285 – 286, 298 – 299, 296, 293–294,
302, 304, 306.
20 Лубянка. ВЧК–ОГПУ–НКВД–НКГБ–МГБ–КГБ. 1917–1960. – С. 18.
Розвиток організаційної структури органів державної безпеки ... 303302 Володимир Окіпнюк
Рішення щодо ліквідації ГУДБ і нової організаційної структу-
ри НКВС СРСР було прийнято на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б)
28 березня 1938 р., а закріплено наказом НКВС СРСР № 00362
від 9 червня 1938 р. НКВС СРСР мав складатися з трьох управ-
лінь — 1-го — УДБ, 2-го — управління особливих відділів і 3-го —
управління транспорту і зв’язку та чотирьох самостійних відді-
лів — відділу оперативного обліку, реєстрації та статистики; відділу
оперативної техніки; секретно-шифрувального відділу та тюрем-
ного відділу. Перші три відділи згідно з наказом НКВС СРСР
№ 00378 від 19 червня 1938 р. отримали назви відповідно 1-й, 2-й
і 3-й спецвідділи НКВС СРСР26.
1-ше управління — УДБ включало 9 відділів. Порівняно з
груднем 1936 р. зберегли свою нумерацію відділ охорони, опера-
тивний, контррозвідувальний та секретно-політичний відділи, які
стали тепер відповідно 1-м, 2-м, 3-м і 4-м відділами 1 управління
НКВС СРСР. Іноземний відділ був перейменований у 5-й відділ
1-го управління. З метою оперативного обслуговування воєнізова-
них організацій, оборонної та інших галузей промисловості,
торгівлі, заготівель і сільського господарства було створено чотири
нових відділи — 6-й, 7-й, 8-й і 9-й.
2-ге — Управління особливих відділів складалось з 7 відділів,
які обслуговували окремі роди та види військ. Функції цих відділів
уточнив наказ НКВС СРСР № 00539 від 20 серпня 1938 р.27
3-тє — управління транспорту і зв’язку складалось з 4-х відді-
лів — залізничного транспорту; водного транспорту; цивільного
повітряного флоту, зв’язку і шосейно-дорожнього будівництва;
оперативного відділу28.
На четвертому етапі (з вересня 1938 р. до лютого 1941 р.) знову
було відновлено існування ГУДБ. Спочатку згідно з постановою
Політбюро ЦК ВКП(б) від 13 вересня 1938 р. замість трьох управ-
лінь було створено три головних управління — державної безпеки
(1-ше головне), економічне (2-ге головне) і транспортне (3-тє голов-
не), а також головне тюремне управління. Кількість відділів 1-го
головного управління скоротилась до семи, у зв’язку з чим зміни-
лась нумерація деяких з них. Так, СПВ став 2-м відділом, колиш-
26 Лубянка. ВЧК–ОГПУ–НКВД–НКГБ–МГБ–КГБ. 1917–1960. – С. 19–
20; Петров Н.В., Скоркин К.В. Указ. соч. – С. 48–50.
27 Петров Н.В., Скоркин К.В. Указ. соч. – С. 49.
28 Там само. – С. 49–50.
державної безпеки економічних відділів, а в УРСР ще й іноземно-
го відділу, було відновлено існування контррозвідки як окремого
підрозділу у складі ГУДБ–УДБ НКВС, кількісно зменшено штати
і змінено повноваження особливих відділів, тобто органів військової
контррозвідки. Функціональних змін і змін у підпорядкованості
зазнали транспортні органи державної безпеки.
На третьому етапі (з березня до вересня 1938 рр.) відбулася
вже реорганізація загалом всього апарату НКВС СРСР, яка суп-
роводжувалася формальною ліквідацією ГУДБ. Тобто органи дер-
жавної безпеки вперше були виведені за рамки одного підрозділу
і влиті в загальну структуру НКВС. Однак при цьому статус так
званих оперативно-чекістських підрозділів (підрозділів органів
державної безпеки) в структурі наркомату фактично підвищився,
оскільки з одного колишнього головного управління, ГУДБ, яке
займалось забезпеченням державної безпеки, було створено сім
великих підрозділів з функцією забезпечення державної безпе-
ки — три управління і чотири самостійних відділи.
№ Назва ДТВ
М
іс
ц
е
р
о
зт
а
ш
ув
а
н
н
я
Д
Т
В
Ч
и
с
е
л
ьн
іс
ть
о
с
о
б
о
во
го
с
кл
а
д
у
Д
Т
В
К
іл
ьк
іс
ть
в
ід
д
іл
е
н
ь
Д
Т
В
Ч
и
с
е
л
ьн
іс
ть
о
с
о
-
б
о
в
о
го
с
кл
а
д
у
в
ід
д
іл
е
н
ь
Д
Т
В
1.
ДТВ ГУДБ
Південно-Західної
залізниці
Київ 52 особи 9 115 осіб
2.
ДТВ ГУДБ
Одеської залізниці Одеса 45 осіб 6 63 особи
3.
ДТВ ГУДБ
Сталінської залізниці Дніпропетровськ 48 осіб 7 99 осіб
4.
ДТВ ГУДБ
Південної залізниці Харків 48 осіб 7 79 осіб
5.
ДТВ ГУДБ
Південно-Донецької
залізниці
Ясиновата 52 особи 4 50 осіб
6.
ДТВ ГУДБ
Північно-Донецької
залізниці
Артемівськ 48 осіб 5 75 осіб
Таблиця № 1
Розвиток організаційної структури органів державної безпеки ... 305304 Володимир Окіпнюк
М. І. Єжов та Л. П. Берія, а на посадах наркома внутрішніх справ
УРСР — В. А. Балицький, І. М. Леплевський, О. І. Успенський,
А. З. Кобулов (виконуючий обов’язки) та І. О. Сєров. Однак, фак-
тично структурні перебудови у системі органів НКВС зумовлюва-
лись іншими факторами. По-перше, партійно-радянське керівницт-
во і, насамперед Й. В. Сталін, намагалися забезпечити максималь-
ний контроль за кадровим складом органів державної безпеки
шляхом постійного переміщення та ротації працівників, створен-
ням атмосфери ворожості та недовіри. По-друге, структура органів
державної безпеки пристосовувалася до змін у напрямках та сту-
пені інтенсивності масових репресій.
У розвитку організаційної структури органів державної безпе-
ки СРСР і УРСР упродовж 1934–1941 рр., на наш погляд, можна
виділити щонайменше чотири етапи.
На першому (липень 1934 – жовтень 1936 рр.) органи державної
безпеки організаційно перебували у межах одного структурного
підрозділу НКВС СРСР — ГУДБ, а в УСРР — відповідно УДБ
НКВС УСРР. Органи державної безпеки на цьому етапі в організа-
ційній структурі, за виключенням незначних змін, наслідували
попередника НКВС — ОДПУ СРСР і ДПУ союзних республік.
На другому етапі (листопад 1936 – лютий 1938 рр.) у межах
ГУДБ відбувалася подальша оптимізація та удосконалення структу-
ри органів державної безпеки з огляду на зміну їх функцій та
напрямків діяльності, а також присвоєння їм відповідної нумера-
ції для посилення конспірації. В ході зазначеного реформування
припинив існування ЕКВ (а в УСРР ще й ІНВ), було створено
п’ять нових відділів — охорони (1-й відділ), на який покладалось
забезпечення фізичної безпеки вищого державного і партійного
керівництва СРСР і союзних республік, КРВ (3-й) відділ, тюремний
(10-й) відділ, відділ водного транспорту і шосейних доріг (11-й) і
відділ оперативної техніки (12-й), реорганізовано ТВ у відділ транс-
порту та зв’язку (6-й відділ), а обліково-статистичний відділ — у
обліково-архівний, а згодом обліково-реєстраційний відділ. У цей
час відбулося також посилення централізації управління транс-
портними і особливими органами державної безпеки.
На третьому етапі (березень — серпень 1938 р.) було проведено
глобальну реорганізацію всього апарату НКВС СРСР, скасовано
ГУДБ НКВС СРСР, а органи державної безпеки структурно роз-
поділено на три управління та чотири самостійні відділи, які були
напряму підпорядковані наркому внутрішніх справ. Органи дер-
нє 2-ге управління особливих відділів — 4-м (ОВ армії та флоту),
а відновлений спеціальний відділ — 7-им. У якості самостійних
оперативно-чекістських підрозділів залишились, як і раніше три
спецвідділи НКВС СРСР29.
Подальшу реорганізацію всієї структури НКВС СРСР було зак-
ріплено в постанові Політбюро ЦК ВКП(б) від 23 вересня 1938 р.
і наказі НКВС СРСР № 00641 від 29 вересня того ж року.
НКВС СРСР складалось з 13 головних управлінь, чотири з
яких мали забезпечувати державну безпеку — ГУДБ, ГЕУ, ГТУ і
головне тюремне управління, а також 12-ти самостійних під-
розділів, які не входили до управлінь — серед них продовжували
діяти три спецвідділи, які мали забезпечувати оперативну діяль-
ність у сфері забезпечення державної безпеки.
Була встановлена структура створеного ГЕУ. Воно складалося
з п’яти відділів: 1-й — оборонної промисловості, 2-й — важкої
промисловості і машинобудування, 3-й — легкої, харчової, лісової
і місцевої промисловості, 4-й — сільського господарства і заготівель
і 5-й — торгівлі, кооперації і фінансів. ГТУ мало у своєму складі
три відділи: 1-й — залізничного транспорту, 2-й — водного і 3-й —
зв’язок, шосейно-дорожнє будівництво і цивільний повітряний флот30.
Таким чином, підбиваючи загальний підсумок слід, на наш
погляд, зробити наступні висновки:
Загальною рисою розвитку органів державної безпеки УРСР
на всіх етапах формування та розвитку їх організаційної структури
у довоєнний час слід вважати високу ступінь централізації у вирі-
шенні найбільш важливих організаційно-штатних питань. Така
практика продовжувалася навіть незважаючи на те, що після
прийняття Конституції УРСР 1937 р. НКВС було віднесено до
категорії союзно-республіканських наркоматів.
Чисельні реорганізації як загалом апарату НКВС СРСР, так і
зокрема органів ГУДБ, які особливо активно проводились протягом
1936–1938 рр. формально були пов’язані зі зміною керівництва
НКВС СРСР і відповідно НКВС УРСР. За цей час на посадах нар-
кома внутрішніх справ СРСР змінили одне одного Г. Г. Ягода,
29 Лубянка. Сталин и ВЧК–ГПУ–ОГПУ–НКВД. Архив Сталина. Доку-
менты высших органов партийной и государственной власти. 1937–
938 / Под ред. акад. А. Н. Яковлева; Сост.: В. Н. Хаустов, В. П. Нау-
мов, Н. С. Плотникова. – М., 2004. – С. 548–549.
30 Лубянка. Сталин и ВЧК …. – С. 554–555.
Розвиток організаційної структури органів державної безпеки ... 307306 Володимир Окіпнюк
Отделам и Отделениям УГБ облуправлений НКВД УССР и местных
органов присвоить нумерацию соответственно настоящему приказу.
Народный комиссар внутренних дел УССР
Комиссар Государственной безопасности 1-го ранга Балицкий32
ГДА СБ України, ф. 9, спр. 7, арк. 2–3.
Оригінал. Машинопис.
№2
Наказ НКВС УРСР № 00155 про розформування 6-го відділу
УДБ НКВС УРСР, 6-х відділів УДБ УНКВС областей,
оперпунктів ТВ УДБ і організацію ДТВ і
відділень ДТВ ГУДБ НКВС СРСР
24 липня 1937 р.
Совершенно секретно
Приказ
Народного комиссара внутренних дел УССР
№ 0015533
«28»34 июля 1937 г. гор. Киев
«О расформировании 6-го Отдела УГБ НКВД УССР, 6-х Отделов
УГБ УНКВД областей, Оперпунктов ТО УГБ и организации ДТО и
ОДТО ГУГБ НКВД»
В соответствии с приказом НКВД СССР № 00409 1937 года приказываю:
1. 6-й Отдел УГБ НКВД УССР, 6-е Отделы УГБ УНКВД Киевской,
Харьковской, Днепропетровской, Одесской, Винницкой, Донец-
кой и Черниговской областей и оперативные пункты ТО УГБ —
расформировать.
2. Сформировать Дорожные Транспортные отделы ГУГБ НКВД (ДТО
ГУГБ НКВД) и Отделения Дорожных Транспортных отделов ГУГБ
НКВД (ОДТО ГУГБ НКВД) по дислокации и штатам, объявлен-
ным отдельным приложением.
3. Формирование ДТО и ОДТО ГУГБ НКВД и расформирование 6-х
Отделов УГБ и Оперпунктов ТО закончить в срок, предусмотрен-
ный приказом НКВД СССР № 00409 — 1937 г.
32 Тут і далі виділене курсивом прізвище означає власноручний підпис
особи.
33 Номер наказу вписаний від руки.
34 Дата вписана від руки.
жавної безпеки були безпосередньо влиті у загальну організаційну
структуру НКВС.
На останньому четвертому етапі (вересень 1938 – лютий 1941 рр.)
було відновлено існування ГУДБ. Крім цього, забезпечення держав-
ної безпеки покладалось ще на три головних управління — ГЕУ,
ГТУ і головне тюремне управління та три спецвідділи, які діяли
як самостійні підрозділи НКВС.
№ 1
Наказ НКВС УРСР № 001
про присвоєння нумерації відділам УДБ НКВС УРСР
2 січня 1937 р.
Совершенно секретно
Приказ
Народного комиссара внутренних дел УССР
за 1937 г.
№ 001 «2»31 января 1937 года гор. Киев
В соответствии с приказом НКВД СССР № 00411 от 25.12.1936 года
Приказываю:
Отделам Управления Государственной безопасности НКВД УССР
присвоить следующую нумерацию:
Впредь при письменных или иных обращениях в Отделы УГБ НКВД
или при необходимости в официальных документах указать тот или
иной отдел УГБ — указывать только по установленной нумерации ( 1-й
Отдел, 2-й Отдел, 3-й Отдел и т. д.).
31 Дата вписана від руки.
Отдел Охраны — Первый Отдел
Оперативный Отдел — Второй – //–
Контрразведывательный Отдел — Третий – //–
Секретно–Политический Отдел — Четвертый – //–
Особый Отдел — Пятый – //–
Отдел Транспорта и Связи — Шестой – //–
Учетно-Регистрационный Отдел — Восьмой – //–
Специальный Отдел — Девятый – //–
Розвиток організаційної структури органів державної безпеки ... 309308 Володимир Окіпнюк
4. Действовавшие до издания настоящего приказа штаты 6-х Отделов
УГБ и Оперпунктов ТО — отменить.
Приложение разослать по принадлежности.
Народный комиссар внутренних дел УССР
Комиссар Государственной безопасности 2-го ранга Леплевский
Начальник отдела кадров НКВД УССР
Старший лейтенант Государственной безопасности Северин
ГДА СБ України, ф. 9, спр. 7, арк. 464.
Оригінал. Машинопис.
№ 3
Додаток до наказу НКВС УРСР № 00155 про
дислокацію ДТВ і відділень ДТВ ГУДБ НКВС
24 липня 1937 р.
Совершенно секретно
Дислокация
ДТО и ОДТО ГУГБ НКВД
Наименование
органа Местонахождение Район обслуживания
ДТО ГУГБ г. Киев Юго-Западная ж[елезная] д[орога]
ОДТО ГУГБ Киев Киевское отд. сл[ужбы] движения
Опергруппа Нежин Нежинский узел
Опергруппа Фастов Фастовский узел
ОДТО ГУГБ Чернигов
Черниговское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Коростень
Коростеньское отд. сл[ужбы]
движения
Опергруппа Новоград-Волынск Новоград–Волынский узел
Опергруппа Житомир Житомирский узел
ОДТО ГУГБ Шепетовка
Шепетовское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Постышево Постышевское отд. сл[ужбы]
движения
Оперпункт Цветково Цветковский узел
ОДТО ГУГБ Христиновка
Христиновское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Знаменка
Знаменское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Николаев
Николаевское отд. сл[ужбы]
движения
ДТО ГУГБ г. Днепропетровск Сталинская ж[елезная] д[орога]
ОДТО ГУГБ ст. им. Чубаря
Чубаревское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Симферополь
Симферопольское отд. сл[ужбы]
движения
Опергруппа Джанкой Узел Джанкой
Опергруппа Севастополь Севастопольский узел
ОДТО ГУГБ Сарыголь
Сарыгольское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Запорожье
Запорожское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Мелитополь
Мелитопольское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Днепропетровск
Днепропетровское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Каганович
Кагановичское и Апостоловское
отд. сл[ужбы] движения
Опергруппа Пятихатки Пятихатский узел
ДТО ГУГБ г. Харьков Южная ж[елезная] д[орога]
ОДТО ГУГБ Белгород
Белгородское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Харьков
Харьковское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Основа
Основянское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Люботин Люботинское отд сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Лозовая Лозовское отд. сл[ужбы] движения
310 Володимир Окіпнюк
ОСОБА
У КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ
Юрій Шаповал
(Київ)
Життя та смерть Миколи Хвильового
у світлі розсекречених документів ГПУ
Shapoval Yu. Life and death of Mykola Khvylovyi in the light of
declassified documents of DPU.
Based on the declassified documents of former Soviet secret ser-
vices, the political and artistic activity of, a Soviet Ukrainian writ-
er, Mykola Khvylovyi was investigated.
У моїй дослідницькій практиці був досвід роботи з різновидом
архівних документів, сформованих як чекістська справа-форму-
ляр. Якщо висловлюватися лапідарно, то це попросту концентрова-
ні інформації різного характеру, акумульований «компромат» на
ту або іншу особу, за якою співробітники комуністичної спецслуж-
би пильнували певний (короткий або довгий) час, «намічаючи»
цю особу для якихось наступних дій (арешту, знищення, викори-
стання проти інших тощо). Повідомлення інформаторів, агентурні
донесення, робочі зведення, спецповідомлення, перлюстроване
листування та багато інших матеріалів — неодмінне «меню» будь-
якої справи-формуляру. Все це є і в теці, «присвяченій» Миколі
Хвильовому. Довгі роки вона зберігалася подалі від людських очей
в КГБ УРСР, а нині знаходиться в Галузевому державному архіві
Служби безпеки України.
Начальник 6 отдела ГУГБ НКВД СССР
Ст[арший] майор государственной безопасности Волков
Пом[ощник] начальника ОК НКВД СССР
Капитан государственной безопасности Бартошевич
Верно: Ст[арший] инспектор ОК НКВД УССР
Мл[адший] лейтенант государственной безопасности Акатов
ГДА СБ України, ф. 9, спр. 7, арк. 465–468.
Завірена копія. Машинопис.
ОДТО ГУГБ Полтава Полтавское отд. сл[ужбы] движения
ОДТО ГУГБ Кременчуг
Кременчугское и Роменское отд.
сл[ужбы] движения
ДТО ГУГБ Ясиноватая
Южно-Донецкая ж[елезная]
д[орога] и Ясиноватское отд.
сл[ужбы] движения
ОДТО ГУГБ Волноваха Волновахское отд. сл. движения
ОДТО ГУГБ Постышево
Постышевское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Иловайск
Иловайское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Славянск
Славянское отд. сл[ужбы]
движения
Опергруппа Никитовка Никитовский узел
ДТО ГУГБ г. Артемовск
Северо–Донецкая ж[елезная]
д[орога]
ОДТО ГУГБ Красный Лиман
Красно–Лиманское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Купянск Купянское отд. сл[ужбы] движения
ОДТО ГУГБ Ст. им. Кагановича
Кагановичское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Ворошиловград
Ворошиловградское отд. сл[ужбы]
движения
ОДТО ГУГБ Дебальцево
Дебальцевское отд. сл[ужбы]
движения
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-41039 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0112 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T08:37:56Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Окіпнюк, В. 2013-02-04T07:20:15Z 2013-02-04T07:20:15Z 2008 Розвиток організаційної структури органів державної безпеки СРСР і Радянської України у 1934–1941 рр. / В. Окіпнюк // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2008. — № 1/2 (30/31). — С. 292-310. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. XXXX-0112 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/41039 The article is dedicated to the process of reorganization and legal separation of duty between the state security services of the USSR as well as widening of extrajudicial jurisdiction of punitive institutions. uk Інститут історії України НАН України З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ З історії спецслужб Розвиток організаційної структури органів державної безпеки СРСР і Радянської України у 1934–1941 рр. The development of organizational structure of state security services of the USSR and Soviet Ukraine (1934–1941) Article published earlier |
| spellingShingle | Розвиток організаційної структури органів державної безпеки СРСР і Радянської України у 1934–1941 рр. Окіпнюк, В. З історії спецслужб |
| title | Розвиток організаційної структури органів державної безпеки СРСР і Радянської України у 1934–1941 рр. |
| title_alt | The development of organizational structure of state security services of the USSR and Soviet Ukraine (1934–1941) |
| title_full | Розвиток організаційної структури органів державної безпеки СРСР і Радянської України у 1934–1941 рр. |
| title_fullStr | Розвиток організаційної структури органів державної безпеки СРСР і Радянської України у 1934–1941 рр. |
| title_full_unstemmed | Розвиток організаційної структури органів державної безпеки СРСР і Радянської України у 1934–1941 рр. |
| title_short | Розвиток організаційної структури органів державної безпеки СРСР і Радянської України у 1934–1941 рр. |
| title_sort | розвиток організаційної структури органів державної безпеки срср і радянської україни у 1934–1941 рр. |
| topic | З історії спецслужб |
| topic_facet | З історії спецслужб |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/41039 |
| work_keys_str_mv | AT okípnûkv rozvitokorganízacíinoístrukturiorganívderžavnoíbezpekisrsríradânsʹkoíukraíniu19341941rr AT okípnûkv thedevelopmentoforganizationalstructureofstatesecurityservicesoftheussrandsovietukraine19341941 |