Динаміка фотосинтетичної й азотфіксувальної активностей та продуктивність сої, інокульованої Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum
Influence of the inoculation of soybean by new Tn5-mutants of Bradyrhizobium japonicum 646 on seed productivity and change of nitrogen fixing activity (NFA) and photosynthetic rate (PR) on the different stages of plant development were studied in vegetative experiment. Two types of dynamics of NFA...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4112 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Динаміка фотосинтетичної й азотфіксувальної активностей та продуктивність сої, інокульованої Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum / В.М. Василюк, Д.А. Кірізій, С.Я. Коць // Доп. НАН України. — 2008. — № 1. — С. 147-152. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859933103612493824 |
|---|---|
| author | Василюк, В.М. Кірізій, Д.А. Коць, С.Я. |
| author_facet | Василюк, В.М. Кірізій, Д.А. Коць, С.Я. |
| citation_txt | Динаміка фотосинтетичної й азотфіксувальної активностей та продуктивність сої, інокульованої Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum / В.М. Василюк, Д.А. Кірізій, С.Я. Коць // Доп. НАН України. — 2008. — № 1. — С. 147-152. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Influence of the inoculation of soybean by new Tn5-mutants of Bradyrhizobium japonicum 646 on seed productivity and change of nitrogen fixing activity (NFA) and photosynthetic rate (PR) on the different stages of plant development were studied in vegetative experiment. Two types
of dynamics of NFA and PR were shown in the symbiotic systems with different efficiencies. Tn5-mutants 21–2, 113, 35–2 and strain B. japonicum 646 belong to the first type with the maximum NFA and PR in budding with a following decrease of these indices in the phase of flowering. The second one (Tn5-mutant 17–2 and strain B. japonicum 634b) was characterized by the increase of NFA and PR during the abservation period and had the highest absolute values at flowering. We have shown the enhance of the seed yield by 16.6 and 14.3%, respectively, in comparison with wild strain B. japonicum 634b in soybean inoculated with Tn5-mutants B. japonicum 21–2 and 17–2 which had the highest NFA among the researched mutants.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:08:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
1 • 2008
БIОЛОГIЯ
УДК 579.262:575.224.4:581.132
© 2008
В.М. Василюк, Д.А. Кiрiзiй, С. Я. Коць
Динамiка фотосинтетичної й азотфiксувальної
активностей та продуктивнiсть сої, iнокульованої
Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum
(Представлено академiком НАН України В. В. Моргуном)
Influence of the inoculation of soybean by new Tn5-mutants of Bradyrhizobium japonicum 646
on seed productivity and change of nitrogen fixing activity (NFA) and photosynthetic rate (PR)
on the different stages of plant development were studied in vegetative experiment. Two types
of dynamics of NFA and PR were shown in the symbiotic systems with different efficiencies.
Tn5-mutants 21–2, 113, 35–2 and strain B. japonicum 646 belong to the first type with the
maximum NFA and PR in budding with a following decrease of these indices in the phase of
flowering. The second one (Tn5-mutant 17–2 and strain B. japonicum 634b) was characterized
by the increase of NFA and PR during the observation period and had the highest absolute values
at flowering. We have shown the enhance of the seed yield by 16.6 and 14.3%, respectively,
in comparison with wild strain B. japonicum 634b in soybean inoculated with Tn5-mutants
B. japonicum 21–2 and 17–2 which had the highest NFA among the researched mutants.
Ефективнiсть процесу фiксацiї молекулярного азоту визначається взаємодiєю обох партне-
рiв — макро- i мiкросимбiонта, вплив яких на активнiсть симбiозу iстотно залежить вiд
добору сортiв рослин i комплементарних їм штамiв бактерiй [1]. Застосування нових бiотех-
нологiчних пiдходiв сприяло створенню методiв генетичної iнженерiї, якi дають можливiсть
з пiдвищеною частотою отримувати ризобiї з контрастними симбiотичними характеристи-
ками. Одним iз них є транспозоновий мутагенез, що має ряд переваг у порiвняннi iз засто-
суванням традицiйних методiв у селекцiї мiкроорганiзмiв [2].
У процесi еволюцiї бобово-ризобiального симбiозу мiж макро- та мiкропартнерами виро-
билася добре скоординована система обмiну речовин i енергiї. Рослина-хазяїн використовує
продукти азотфiксацiї, у той же час вона постачає вуглецевi сполуки до бактероїдiв бульбо-
чок, а також забезпечує надходження енергiї для функцiонування ферментного комплексу
нiтрогенази [3]. Тiсний зв’язок азотфiксацiї i фотосинтезу показаний в роботах багатьох до-
слiдникiв [4–6]. Проте питання, наскiльки постачання бактероїдiв енергiєю обмежує процес
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №1 147
азотфiксацiї, є складним i до кiнця не вивченим. Вiдомо, що iснує пряма кореляцiйна залеж-
нiсть мiж iнтенсивнiстю фотосинтезу i вмiстом пiгментiв у рослинах. Кiлькiсть хлорофiлiв
може бути одним iз опосередкованих показникiв ефективностi симбiозу [7].
Отже, актуальним є дослiдження можливостi використання показникiв iнтенсивностi
фотосинтезу в селекцiї бобових рослин щодо пiдвищення симбiотичної ефективностi, яка,
у свою чергу, визначається активнiстю функцiонування основного нiтрогеназного фермент-
ного комплексу ризобiй.
У зв’язку з вищесказаним метою нашого дослiдження було з’ясування особливостей
взаємозв’язку мiж азотфiксацiєю, фотосинтезом, накопиченням пiгментiв i продуктивнiстю
рiзних за ефективнiстю симбiотичних систем, сформованих за участю рослин сої та Tn5-му-
тантiв Bradyrhizobium japonicum.
Об’єктами дослiдження були симбiотичнi системи рiзної ефективностi, створенi за уча-
стю сої (Glycine max (L.) Merr.) сорту Мар’яна i Tn5-мутантiв B. japonicum штаму 646. Му-
танти повiльнорослих бульбочкових бактерiй були отриманi в Iнститутi фiзiологiї рослин
i генетики НАН України [8] за допомогою методу транспозонового мутагенезу з викорис-
танням плазмiди pSUP2021 [9].
Насiння сої (схожiсть 95%) 15 хв стерилiзували 70%-м розчином етанолу, пiсля чо-
го промивали проточною водою. Мiкроорганiзми висiвали на манiтно-дрiжджовий агар
з наступним iнкубуванням у термостатi протягом 8 дiб при 28 ◦С. Бактерiї з поверхнi
манiтно-дрiжджового агару змивали стерильною водою. Iнокуляцiю насiння здiйснюва-
ли шляхом зволоження його протягом 1 год бактерiальною суспензiєю iз концентрацiєю
108 кл./мл.
Рослини вирощували в умовах вегетацiйного дослiду по шiсть штук у 8-кг посудинах
Вагнера, якi попередньо стерилiзували 20%-м розчином Н2О2, на промитому рiчковому пiс-
ку, за природного освiтлення та вологостi субстрату 60% повної вологоємкостi. Джерелом
мiнерального живлення була сумiш Гельрiгеля, що мiстила 0,25 норми азоту. Як конт-
роль використовували штам-стандарт B. japonicum 634б i вихiдний штам B. japonicum 646.
Вiдбiр зразкiв для аналiзу проводили у фазах появи трьох справжнiх листкiв, бутонiзацiї
i цвiтiння.
Азотфiксувальну активнiсть (АФА) визначали ацетиленовим методом [10]. Газову сумiш
аналiзували на хроматографi “Chromatograf-504” (Польща). Активнiсть нiтрогенази вимi-
рювали у мкмолях етилену, утвореного рослиною за годину.
Вмiст пiгментiв визначали у повнiстю сформованих листках верхнiх ярусiв рослин у фа-
зу бутонiзацiї — початку цвiтiння. Концентрацiю хлорофiлiв i каротиноїдiв вимiрювали їх
екстракцiєю iз висiчок листкiв диметилсульфоксидом [11] iз наступною реєстрацiєю коефi-
цiєнтiв поглинання на спектрофотометрi ВIO RAD Smartspectm PLUS.
Iнтенсивнiсть фотосинтезу визначали за допомогою оптико-акустичного iнфрачервоно-
го газоаналiзатора ГIАМ-5М (Росiя), включеного за диференцiальною схемою. Середню
частину повнiстю сформованого листка сої без видимих ознак старiння розмiщували в тер-
мостатованiй камерi з робочою площею 20 см2. Густина потоку ФАР у камерi становила
400 Вт/м2, температуру пiдтримували на рiвнi 25 ◦С. Через камеру продували повiтря
iз природною концентрацiєю СО2 зi швидкiстю 1 л/хв. Iнтенсивнiсть поглинання СО2 на
свiтлi вимiрювали через 30–40 хв пiсля розмiщення листка у камерi, при досягненнi ста-
цiонарного рiвня.
Усi дослiди проводили у 3–6-кратнiй бiологiчнiй повторностi. Результати обробляли ста-
тистично [12].
148 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №1
Рис. 1. Динамiка азотфiксувальної активностi (а) i фотосинтезу листкiв (б ) рослин, iнокульованих рiзними
штамами i Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum, протягом фаз трьох справжнiх листкiв, бутонiзацiї та
цвiтiння
При дослiдженнi АФА рослин, iнокульованих рiзними штамами та Tn5-мутантами ри-
зобiй, виявленi iстотнi вiдмiнностi за динамiкою цього показника протягом вегетацiйного
перiоду (рис. 1, а). За характером цiєї динамiки дослiдженi генотипи можна умовно по-
дiлити на двi групи. До першої належать такi, в яких АФА збiльшується вiд фази трьох
справжнiх листкiв до фази бутонiзацiї, а у фазу цвiтiння помiтно зменшується. Тобто макси-
мальнi значення АФА у рослин цiєї групи припадають на фазу бутонiзацiї. До другої групи
належать варiанти, у яких АФА збiльшується вiд фази трьох справжнiх листкiв до фази
цвiтiння (хоча i з рiзною швидкiстю). Отже, значення цього показника максимальнi у фа-
зу цвiтiння. Цiкаво, що за характером динамiки АФА рослини, iнокульованi штамами 646
i 634б, належали до рiзних груп — першої i другої вiдповiдно, тодi як варiанти з iнокуляцiєю
Tn5-мутантами штаму 646 виявляли рiзну динамiку. У трьох iз них (21–2, 35–2 i 113) вона
була подiбною до вихiдного штаму (тобто вiдповiдала першiй групi), у одного (17–2) мак-
симум спостерiгався у фазу цвiтiння (тобто разом iз штамом 634б утворював другу групу)
i ще один (107) займав промiжне положення. В останньому варiантi iнокуляцiї АФА рослин
за перiод мiж бутонiзацiєю та цвiтiнням змiнилася мало.
Абсолютнi значення АФА варiювали в широкому дiапазонi. Найвищими вони були у рос-
лин, iнокульованих Tn5-мутантом 21–2, а найнижчими — у рослин, iнокульованих Tn5-му-
тантами 35–2 i 113.
Iнтенсивнiсть фотосинтезу листкiв рослин у дослiджений перiод вегетацiї також не була
сталою, причому за характером її динамiки варiанти з iнокуляцiєю рiзними Tn5-мутантами
ризобiй також можна подiлити на двi групи — з максимумами у фази бутонiзацiї та цвiтiння
(див. рис. 1, б ). Номери варiантiв, що входять до цих груп, повнiстю збiгаються iз зазна-
ченими вище при аналiзi динамiки АФА. Отже, виявлений у нашому дослiдi паралелiзм
у змiнах цих двох найважливiших показникiв асимiляцiйної дiяльностi бобової рослини ще
раз (але пiд новим кутом зору) свiдчить про тiсний зв’язок мiж азотфiксацiєю та фотосинте-
зом. При цьому варiанти, АФА яких протягом фаз бутонiзацiї — цвiтiння була найменшою,
мали i найнижчу iнтенсивнiсть фотосинтезу. Очевидно, що характер динамiки АФА i фо-
тосинтезу вiдображає особливостi взаємодiї мiкро- i макросимбiонтiв та функцiонування
бобово-ризобiальної симбiотичної системи в цiлому. Виявленi нами два типи такої динамiки
можуть бути обумовленi в першу чергу властивостями мiкросимбiонта, а саме змiною його
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №1 149
нодуляцiйної здатностi та АФА у часi. У свою чергу, iнтенсивнiсть фотосинтезу листкiв
залежить вiд постачання сполуками азоту, необхiдними для формування i функцiонування
пiгментних комплексiв, мембранних структур i ферментативної системи фотосинтетичного
апарату. (Хоча можливий i зворотний зв’язок, про що буде згадано пiзнiше).
Це пiдтверджується результатами аналiзу вмiсту основних фотосинтетичних пiгментiв —
хлорофiлiв i каротиноїдiв — у листках сої на початку фази цвiтiння (табл. 1). Добре видно,
що рослини, iнокульованi штамом 634б i Tn5-мутантами 21–2 i 17–2, якi мали у цю фазу
найвищу АФА серед дослiджених варiантiв, мiстили найбiльше хлорофiлiв i каротиноїдiв
у листках. У рослин, iнокульованих штамом 646, вмiст фотосинтетичних пiгментiв був по-
мiтно нижчим, що добре узгоджується зi зменшенням у них АФА в цей перiод (див. рис. 1).
Рослини, iнокульованi Tn5-мутантом 113, що мали найнижчу АФА протягом усiєї вегетацiї,
характеризувались утричi меншим вмiстом хлорофiлу в листках i найнижчою iнтенсив-
нiстю фотосинтезу.
Зазначимо, що на початку вегетацiї, у фазу трьох справжнiх листкiв, АФА рослин,
iнокульованих найбiльш i найменш ефективними Tn5-мутантами ризобiй, вiдрiзнялася на
порядок, тодi як рiзниця за iнтенсивнiстю фотосинтезу у них становила лише 1,7 раза. Це
обумовлено використанням рослинами “стартової” дози мiнерального азоту, а отже, i мен-
шою залежнiстю вiд симбiотичного апарату, який до того ж ще остаточно не сформований.
У подальшому за нестачi азоту (внаслiдок утворення малоефективного симбiозу) вiн реу-
тилiзується iз нижнiх, старiших, у бiльш молодi верхнi листки, завдяки чому коливання
рiвня фотосинтетичної активностi листкiв верхньої частини рослини не такi рiзкi, як АФА.
Проте i за умови реутилiзацiї з подальшим ростом рослин, iнокульованих неефективними
Tn5-мутантами ризобiй, дефiцит азоту стає все бiльш напруженим, що призводить до змен-
шення iнтенсивностi фотосинтезу в порiвняннi з початковою (див. рис. 1, б, Tn5-мутанти
35–2 i 113). На фонi загального гальмування росту, а також пожовтiння i вiдмирання лист-
кiв нижнiх ярусiв зменшується кiлькiсть вуглекислого газу, що поглинається цiлою росли-
ною. У результатi знижується її загальна бiологiчна i, особливо, зернова продуктивнiсть
(див. табл. 1). Так, насiннєва продуктивнiсть була найнижчою у рослин, iнокульованих
малоефективними Tn5-мутантами 35–2 i 113, а найвищою — за бактеризацiї 21–2 i 17–2.
Останнi перевищували контрольнi показники на 16,6 i 14,3% вiдповiдно. Рослини, iноку-
льованi штамом-стандартом 634б i вихiдним штамом 646, не вiдрiзнялися за насiннєвою
продуктивнiстю.
Цiкаво, що рослини, бактеризованi контрольними штамами i найефективнiшими Tn5-му-
тантами, належали до рiзних за динамiкою АФА i фотосинтезу груп: варiанти з iнокуляцiєю
Таблиця 1. Вмiст пiгментiв у листках (початок цвiтiння) та насiннєва продуктивнiсть сої, iнокульованої
Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum 646
Варiант
Пiгменти, мг/г сирої речовини Насiннєва продуктивнiсть
Сума хлорофiлiв
a + b
Каротиноїди
Маса насiння,
г/посудину
% до штаму-
стандарту 634б
B. japonicum 634б 3,40 0,47± 0,02 17,40± 0,15 100,00
B. japonicum 646 2,90 0,41± 0,03 17,54± 0,24 100,80
Tn5-мутант 21-2 3,19 0,48± 0,03 20,29± 0,39 116,61
Tn5-мутант 107 1,52 0,28± 0,02 14,41± 0,65 82,82
Tn5-мутант 17-2 3,38 0,52± 0,02 19,89± 0,99 114,31
Tn5-мутант 113 0,94 0,31± 0,02 6,63± 0,20 38,10
Tn5-мутант 35-2 2,23 0,27± 0,06 10,17± 0,41 58,45
150 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №1
штамом 646 i Tn5-мутантом 21–2 — до першої групи з максимумом у фазу бутонiзацiї, тодi
як варiанти з бактеризацiєю штамом 634б i Tn5-мутантом 17–2 — до другої, iз максимумом
у фазу цвiтiння. Отже, для досягнення високої насiннєвої продуктивностi рослин видiленi
нами два типи динамiки азотфiксувальних i фотосинтетичних показникiв протягом усьо-
го перiоду спостереження не мають переваги один перед одним. У симбiотичних системах
iз другим типом динамiки порiвняно невисокi значення цих параметрiв у першiй половинi
вегетацiї компенсуються пiдвищенням АФА i фотосинтезу у фазу цвiтiння, i вони “наздога-
няють” рослини першої групи, у яких в цей час активнiсть головних асимiляцiйних процесiв
вже зменшується. Зернова продуктивнiсть рослин, iнокульованих Tn5-мутантом 107, який
у фази бутонiзацiї — цвiтiння виявив стабiльну, але невисоку iнтенсивнiсть азотфiксацiї та
фотосинтезу, була нижчою за контроль, проте iстотно вищою, нiж у варiантах з iнокуля-
цiєю неефективними Tn5-мутантами 113 i 35–2.
Якщо проаналiзувати динамiку АФА та iнтенсивностi фотосинтезу рослин у варiантах,
у яких насiннєва продуктивнiсть була найвищою — за iнокуляцiї Tn5-мутантами 21–2 i 17–2,
видно, що практично однаковий результат був досягнутий двома дещо рiзними шляхами.
У першому випадку висока iнтенсивнiсть асимiляцiйної дiяльностi спостерiгалась у першiй
половинi вегетацiї (у фазах трьох справжнiх листкiв i бутонiзацiї) зi зменшенням у фазу
цвiтiння. У другому варiантi асимiляцiйна активнiсть симбiотичної системи була порiвня-
но невисокою, проте у фазу цвiтiння рослини, iнокульованi Tn5-мутантом 17–2, за АФА
зрiвнялися з варiантом 21–2 (iз тенденцiєю до подальшого збiльшення), а за iнтенсивнiстю
фотосинтезу помiтно перевищували останнiй.
Можна припустити, що оптимальною для досягнення найвищої продуктивностi бобо-
во-ризобiальної симбiотичної системи була б така динамiка асимiляцiйної активностi, яка
б поєднувала риси обох типiв. Тобто швидке зростання iнтенсивностi АФА i фотосинтезу
у першу половину вегетацiї в перiод трьох справжнiх листкiв — бутонiзацiї (перший тип)
та пiдтримання їх на високому рiвнi у другу половину (бутонiзацiя — цвiтiння, другий
тип). Вирiшення цього питання, на нашу думку, лежить у площинi оптимiзацiї взаємовiд-
ношень мiж симбiотичним та фотосинтетичним апаратом, а точнiше — у змозi останнього
забезпечити асимiлятами як енергетичнi потреби бактероїдiв, що фiксують азот у корене-
вих бульбочках, так i процесiв вегетативного i, особливо, репродуктивного росту i розвитку
рослини. У лiтературi є данi про отримання лiнiй сої з пролонгованою азотфiксацiєю шля-
хом селекцiї на бiльшу тривалiсть фотосинтезу, що приводило до пiдвищення її насiннєвої
продуктивностi [13]. Не виключено, що падiння iнтенсивностi азотфiксацiї у рослин iз пер-
шим типом динамiки обумовлене саме надто високою АФА у фазу бутонiзацiї, енергетичне
забезпечення якої вiдбувається за рахунок iнтенсифiкацiї роботи фотосинтетичного апа-
рату. Iз переходом рослин до цвiтiння квiтки та зав’язi, якi мають найвищий прiоритет
у постачаннi асимiлятами, переорiєнтують їх розподiл на себе. Оскiльки потенцiйнi можли-
востi фотосинтетичного апарату рослин обмеженi, це спричинює зниження надходження
асимiлятiв до бульбочок, а отже, й зменшення їхньої АФА. У свою чергу, знижується забез-
печенiсть листкiв азотом, що до того ж поглиблюється його реутилiзацiєю до генеративних
органiв, i зменшується iнтенсивнiсть фотосинтезу. Тобто для досягнення “iдеальної” дина-
мiки асимiляцiйної активностi для оптимiзацiї продукцiйного процесу симбiотичних систем
соя — B. japonicum потрiбний добiр комплементарних генотипiв не тiльки за ефективнi-
стю мiкросимбiонта, але й за високою потенцiйною активнiстю фотосинтетичного апарату,
здатного забезпечити асимiлятами як бульбочки, так i процеси росту i розвитку рослин,
особливо на генеративнiй стадiї.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №1 151
Таким чином, у дослiдах з iнокуляцiєю сої рiзними штамами та Tn5-мутантами B. japoni-
cum виявлено два типи динамiки азотфiксувальної та фотосинтетичної активностi рослин.
Перший тип характеризувався максимумом АФА i фотосинтезу у фазу бутонiзацiї i змен-
шенням цих параметрiв у фазу цвiтiння, тодi як для другого типу спостерiгалося збiльшен-
ня цих показникiв протягом усього дослiдженого перiоду вегетацiї iз максимумом у фазу
цвiтiння. Два iз семи дослiджених варiантiв (з iнокуляцiєю Tn5-мутантами 21–2 i 17–2),
в яких насiннєва продуктивнiсть рослин була бiльшою за контроль на 16,6 i 14,3%, виявля-
ли вiдповiдно перший i другий типи динамiки асимiляцiйної активностi. Очевидно, подаль-
ший рiст продуктивностi симбiотичних систем сої може бути досягнутий шляхом добору
рiзних генотипiв мiкро- i макросимбiонтiв для поєднання особливостей обох типiв динамiки
з пiдтримкою високої АФА i фотосинтезу в генеративну фазу розвитку. Необхiдною умо-
вою такого поєднання є висока потенцiйна активнiсть фотосинтетичного апарату рослин та
гальмування старiння листкiв пiсля цвiтiння.
1. Патика В.П., Коць С.Я., Волкогон В. В та iн. Бiологiчний азот. – Київ: Свiт, 2003. – 424 с.
2. Симаров Б. В., Аронштам А.А., Новикова Н.И. и др. Генетические основы селекции клубеньковых
бактерий. – Ленинград: Агропромиздат, 1990. – 192 с.
3. Rhizobiaceae. Молекулярная биология бактерий, взаимодействующих с растениями / Под. ред.
Г. Спайнка, А. Кондороши, П. Хукаса. – Ст.-Петербург, 2002. – 563 с.
4. Романов В.И., Алисова С.М., Тихонович И.А. и др. Фотоассимиляты в клубеньках гороха, различа-
ющегося по интенсивности азотфиксации // Прикл. биохимия и микробиология. – 1985. – 21, № 2. –
С. 228–233.
5. Vance C. P., Heichel G.H. Carbon in N2 fixation: limitation or exquisive adaptation? // Annu. Rev. Plant
Physiol. Plant Mol. Biol. – 1991. – 42. – P. 373–392.
6. Сытников Д.М., Коць С.Я., Маличенко С.М., Киризий Д.А. Интенсивность фотосинтеза и лекти-
новая активность листьев сои при инокуляции ризобиями совместно с гомологичным лектином //
Физиология растений. – 2006. – 53, № 2. – С. 189–195.
7. Антипчук А.Ф., Канцелярук Р.М., Рангелова В.Н. и др. Связь между показателями фотоассимиля-
ционной активности бобовых растений и их симбиотической азотфиксацией // Микробиол. журн. –
1990. – 52, № 6. – С. 49–53.
8. Маличенко С.М., Воробей Н.А., Даценко В.К., Коць С.Я. Одержання та первинний скринiнг за
симбiотичними властивостями транспозантiв бульбочкових бактерiй сої // Сучаснi проблеми фiзiо-
логiї та iнтродукцiї рослин: Матерiали Всеукр. наук.-практ. конф. до 90-рiччя вiд дня народження
проф. О.Ф. Михайлова. – Днiпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 32–33.
9. Simon R., Priefer U., Pühler A. A broad host range mobilization system for in vivo genetic engineering:
transpozon mutagenesis in gram-negative bacteria // Biotechnology. – 1983. – 1, No 11. – P. 784–791.
10. Hardy R.W.F., Holsten R.D., Jackson E.K., Burns R. C. The acetylene-ethylene assay for N2-fixation:
laboratory and field evaluation // Plant Physiol. – 1968. – 43, No 8. – P. 1185–1207.
11. Wellburn A.R. The spectral determination of chlorophylls a and b, as well as total carotenoids, using
various solvents with spectrophotometers of different resolution // Ibid. – 1994. – 144. – P. 307–313.
12. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – Москва: Агропромиздат, 1985. – 351 с.
13. Генетика симбиотической азотфиксации с основами селекции / Под. ред. И.А. Тихоновича, Н.А. Про-
ворова. – Ст.-Петербург: Наука, 1998. – 194 с.
Надiйшло до редакцiї 24.04.2007Iнститут фiзiологiї рослин
i генетики НАН України, Київ
152 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №1
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-4112 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:08:39Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Василюк, В.М. Кірізій, Д.А. Коць, С.Я. 2009-07-15T13:51:51Z 2009-07-15T13:51:51Z 2008 Динаміка фотосинтетичної й азотфіксувальної активностей та продуктивність сої, інокульованої Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum / В.М. Василюк, Д.А. Кірізій, С.Я. Коць // Доп. НАН України. — 2008. — № 1. — С. 147-152. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4112 579.262:575.224.4:581.132 Influence of the inoculation of soybean by new Tn5-mutants of Bradyrhizobium japonicum 646 on seed productivity and change of nitrogen fixing activity (NFA) and photosynthetic rate (PR) on the different stages of plant development were studied in vegetative experiment. Two types of dynamics of NFA and PR were shown in the symbiotic systems with different efficiencies. Tn5-mutants 21–2, 113, 35–2 and strain B. japonicum 646 belong to the first type with the maximum NFA and PR in budding with a following decrease of these indices in the phase of flowering. The second one (Tn5-mutant 17–2 and strain B. japonicum 634b) was characterized by the increase of NFA and PR during the abservation period and had the highest absolute values at flowering. We have shown the enhance of the seed yield by 16.6 and 14.3%, respectively, in comparison with wild strain B. japonicum 634b in soybean inoculated with Tn5-mutants B. japonicum 21–2 and 17–2 which had the highest NFA among the researched mutants. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Біологія Динаміка фотосинтетичної й азотфіксувальної активностей та продуктивність сої, інокульованої Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum Article published earlier |
| spellingShingle | Динаміка фотосинтетичної й азотфіксувальної активностей та продуктивність сої, інокульованої Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum Василюк, В.М. Кірізій, Д.А. Коць, С.Я. Біологія |
| title | Динаміка фотосинтетичної й азотфіксувальної активностей та продуктивність сої, інокульованої Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum |
| title_full | Динаміка фотосинтетичної й азотфіксувальної активностей та продуктивність сої, інокульованої Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum |
| title_fullStr | Динаміка фотосинтетичної й азотфіксувальної активностей та продуктивність сої, інокульованої Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum |
| title_full_unstemmed | Динаміка фотосинтетичної й азотфіксувальної активностей та продуктивність сої, інокульованої Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum |
| title_short | Динаміка фотосинтетичної й азотфіксувальної активностей та продуктивність сої, інокульованої Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum |
| title_sort | динаміка фотосинтетичної й азотфіксувальної активностей та продуктивність сої, інокульованої tn5-мутантами bradyrhizobium japonicum |
| topic | Біологія |
| topic_facet | Біологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4112 |
| work_keys_str_mv | AT vasilûkvm dinamíkafotosintetičnoíiazotfíksuvalʹnoíaktivnosteitaproduktivnístʹsoíínokulʹovanoítn5mutantamibradyrhizobiumjaponicum AT kírízíida dinamíkafotosintetičnoíiazotfíksuvalʹnoíaktivnosteitaproduktivnístʹsoíínokulʹovanoítn5mutantamibradyrhizobiumjaponicum AT kocʹsâ dinamíkafotosintetičnoíiazotfíksuvalʹnoíaktivnosteitaproduktivnístʹsoíínokulʹovanoítn5mutantamibradyrhizobiumjaponicum |