Модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку України

Исследованы проблемы государственной промышленной политики по внедрению модернизационных процессов в развитии внутреннего рынка Украины. Представлены инструменты влияния на процесс модернизации промышленного комплекса. Предложено решение проблемных задач модернизации промышленного комплекса, направл...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Попадинець, Н.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2012
Schriftenreihe:	Економіка промисловості
Schlagworte:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/41257
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку України / Н.М. Попадинець // Економіка пром-сті. — 2012. — № 1-2. — С. 50-58. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-41257
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-412572025-02-09T23:16:39Z Модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку України Модернизация промышленности как предпосылка перспективного развития внутреннего рынка Украины Industrial modernization as a precondition for perspective development of the Ukrainian internal market Попадинець, Н.М. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Исследованы проблемы государственной промышленной политики по внедрению модернизационных процессов в развитии внутреннего рынка Украины. Представлены инструменты влияния на процесс модернизации промышленного комплекса. Предложено решение проблемных задач модернизации промышленного комплекса, направленного на обоснование развития внутреннего рынка Украины. Ключевые слова: внутренний рынок, инвестиции, инновации, кластеры, модернизация, промышленный комплекс, промышленная политика. Досліджено проблеми державної промислової політики щодо впровадження модернізаційних процесів у розвитку внутрішнього ринку України. Подано інструменти впливу на процес модернізації промислового комплексу. Запропоновано вирішення проблемних завдань модернізації промислового комплексу, спрямованого на обґрунтування розвитку внутрішнього ринку України. Ключові слова: внутрішній ринок, інвестиції, інновації, кластери, модернізація, промисловий комплекс, промислова політика. The establishment of the market economy and modern transformational processes give rise to new requirements to the development of the national economy. Modernization of changes in the social and economic development of the state have already matured. However, the crisis political processes and deep social stratification hindered the development of Ukraine and threw the country to the edge of the world progress. The future of Ukraine depends much on extensive development of the national economy and especially of its center – the internal market that is the most important factor of further economic growth of the state. The aim of the paper is to combine the achievements of the modern economic science with solution of problems of the industrial sector modernization aimed at substantiating the development of Ukraine’s internal market. The processes of the Ukrainian industrial complex modernization were studied. It is stressed that the lack of balanced industrial policy is the key restrictive factor for modernization of the national economy and its development according to the objectives set in Ukrainian society. The problems of the state industrial policy connected with modernization of the Ukrainian internal market development are analyzed. Factors of the industrial modernization influence on the development of the Ukrainian internal market are identified. The instruments influencing the process of the industrial complex modernization are shown. The idea of introducing clusters into the industrial sector in order to improve the organizational processes aimed at modernization of the industrial complex is promoted. The attention is paid to the importance of the investment activity and innovative technologies introduction into production of the industrial enterprises. The paper offers solutions of the problem concerning modernization of the industrial complex directed to substantiation of the Ukrainian internal market development. Keywords: internal market, investments, innovation, clusters, modernization, industrial complex, industrial policy. 2012 Article Модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку України / Н.М. Попадинець // Економіка пром-сті. — 2012. — № 1-2. — С. 50-58. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/41257 [338.45:330.341.1]:339.3(477) uk Економіка промисловості application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Попадинець, Н.М. Модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку України Економіка промисловості
description	Исследованы проблемы государственной промышленной политики по внедрению модернизационных процессов в развитии внутреннего рынка Украины. Представлены инструменты влияния на процесс модернизации промышленного комплекса. Предложено решение проблемных задач модернизации промышленного комплекса, направленного на обоснование развития внутреннего рынка Украины. Ключевые слова: внутренний рынок, инвестиции, инновации, кластеры, модернизация, промышленный комплекс, промышленная политика.
format	Article
author	Попадинець, Н.М.
author_facet	Попадинець, Н.М.
author_sort	Попадинець, Н.М.
title	Модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку України
title_short	Модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку України
title_full	Модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку України
title_fullStr	Модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку України
title_full_unstemmed	Модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку України
title_sort	модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/41257
citation_txt	Модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку України / Н.М. Попадинець // Економіка пром-сті. — 2012. — № 1-2. — С. 50-58. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT popadinecʹnm modernízacíâpromislovostíâkperedumovaperspektivnogorozvitkuvnutríšnʹogorinkuukraíni AT popadinecʹnm modernizaciâpromyšlennostikakpredposylkaperspektivnogorazvitiâvnutrennegorynkaukrainy AT popadinecʹnm industrialmodernizationasapreconditionforperspectivedevelopmentoftheukrainianinternalmarket
first_indexed	2025-12-01T16:06:25Z
last_indexed	2025-12-01T16:06:25Z
_version_	1850322649669959680
fulltext	УДК [338.45:330.341.1]:339.3(477) Назарій Миколайович Попадинець, аспірант Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ УКРАЇНИ В умовах формування ринкової еко- номіки та період нових трансформаційних процесів виникають нові вимоги до розвитку національної економіки. Назріли модерніза- ційні зміни в соціально-економічному розвитку держави, а кризові політичні процеси та глибоке соціальне розшарування гальмували розвиток України, чим відкидали країну на узбіччя світового прогресу. Майбутнє України вирішальним чином залежить від всебічного розвитку національ- ної економіки і особливо її центру – внутріш- нього ринку, що є найважливішим фактором подальшого економічного зростання держави. Внутрішній ринок – це сукупність всіх процесів, пов’язаних з виробництвом, розпо- ділом, обміном і споживанням всередині країни. Стан внутрішнього ринку передусім характеризує економічний стан держави, а рівень його розвитку значною мірою залежить від повноцінного функціонування промислового сектору економіки. Володіючи потужним інтелектуальним і технологічним потенціалом, промисловість є тим фундаментом, основою розвитку не тільки внутрішнього ринку України, а й розширенням зовнішнього, визнання українських конкурентоспроможних товарів промисловості далеко за межами державної території. Відповідно до Програми економічних реформ на 2010-2014 рр. “Заможне суспіль- ство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” від 02.06.2010 р. [1] сформовано принципи та етапи довгострокового економічного зростання на основі реформування та модернізації економічної політики у державі та розвитку функціонування її системи. Одним з основних організаційно-економічних заходів проведення цих реформ і має стати модернізація промислового комплексу України, яка дасть можливість забезпечити конкурентоспроможність вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, що приведе до подолання наслід- ків фінансово-економічної кризи, сприяння структурно-технологічній перебудові еконо- міки, забезпеченню її розвитку в процесі еко- номічних реформ сьогодення. В Україні проблемам модернізації промисловості та розвитку внутрішнього ринку присвячено низку праць О. Амоші, Я. Базилюка, В. Гейця, В. Захарченка, Я. Жа- ліла, Ю. Кіндзерського, І. Ододюка, В. Пус- товойта, О. Собкевич, В. Точиліна та багатьох інших. Разом із тим слід зазначити, що вплив модернізації промисловості на розвиток внутрішнього ринку досліджено неповною мірою. Мета статті: з’єднати досягнення сучасної економічної науки з вирішенням проблемних завдань модернізації промислового комплексу, спрямованого на обґрунтування розвитку внутрішнього ринку України. На сьогодні в Україні склалась модель експортоорієнтованого адаптивного розвитку промисловості, яка характеризується переважанням слабкодиверсифікованого низькотехнологічного виробництва і спонукає країну пристосовуватись до потреб світового ринку в межах наявних внутрішніх можливостей та поточних конкурентних переваг. Ефективність такої моделі ставиться під сумнів надмірною прив’язкою до світової кон’юнктури та відсутністю механізмів протистояння негативним зовнішнім впливам [2, с. 3]. Промисловий сектор економіки серед інших секторів є найбільшим, але одночасно і найпроблематичнішим, а внутрішній ринок потребує розумної державної промислової політики, що дозволить прискорити процес © Н.М. Попадинець, 2012 економічного зростання України. Починаючи з глобального, можна сказати, що є два напрями реформування промисловості – зовнішній і внутрішній. Для того щоб починати зовнішній шлях реформування, необхідно перш за все звернути увагу на стан внутрішнього ринку. Проблема розвитку промисловості Ук- раїни коріннями іде в Радянський Союз, за часи якого промисловість України була структурно здеформована і змілітаризована. Дестабілізаційні процеси у промисловому секторі економіки були зумовлені негативним впливом деформацій у відтворювальних процесах, що накопичувалися протягом багатьох років. Фізичне і матеріальне старіння виробничого потенціалу та значна енергоємність виробництва призвели до низької кон- курентоспроможності продукції та звуження ринку збуту. Велика частина промислових підприємств стала збитковою. Ще однією причиною проблемного розвитку промисловості є затягування і непо- слідовність економічних реформ, що призвело до створення неефективного сполучення командно-адміністративних і ринкових методів господарювання. Це консервує здеформовану структуру промисловості, її затратну орієнтацію, сприяє корупції, гасить сумлінну конкуренцію, стримує приватну підприєм- ницьку ініціативу [3, с. 161]. У процесі сучасної активізації еконо- мічних реформ з метою прискорення віднов- лення промисловості та створення передумов для забезпечення довгострокового економіч- ного зростання, постає завдання формування сучасних механізмів промислової політики. Промислова політика – це політика участі держави в національній економіці, спрямована на зміну її структури через комплекс державних заходів розвитку індустріальної потужності держави [4, с. 133]. З допомогою врегульованої промислової політики можна модернізувати структуру промисловості на засадах підвищення частки виробництва високотехнологічних товарів із високим рівнем якості, нарощування їх експорту, розвитку внутрішнього ринку збуту, забезпечення припливу інвестицій у про- мисловий сектор економіки, налагодження виробництва продукції, здатної ефективно конкурувати з продукцією іноземного виробництва, підвищення енергоресурсної ефективності виробництв, утворення кластерних циклів виробництва. Зміст промислової політики пов’язаний з визначенням тих галузей промисловості, що здатні забезпечити модернізацію еконо- міки, при тому вплинути на позитивні струк- турні зміни в розвитку внутрішнього ринку, уточнити роль базових секторів у форму- ванні інструментів та середовища у модерні- заційному процесі. Завдання промислової політики поля- гає у визначенні суб’єктів економічного зростання, забезпеченості конкурентоспро- можності продукції та структурно- технологічній модернізації промислового комплексу, організації ефективної роботи з обґрунтування та реалізації перспективних проектів, розробці прогресивного технологічного обладнання для провідних секторів промисловості. Промислова політика має стати дієвим інструментом економічних реформ та меха- нізмом, що забезпечить: регулювання економіки в умовах відсутності достатньої ринкової мотивації для структурної модернізації промисловості; нарощування потенціалу промислового виробництва як основи економічного зростання у довгостроковому періоді; технічний прогрес, політику освіти та підготовки достатньої кількості кадрів, під- тримку науково-дослідних, дослідно-конст- рукторських робіт та нових технологій; регулювання забезпечення соціальної справедливості, а саме: тарифної, цінової, податкової, трудової і соціальної політики. Промислова політика має сприяти створенню гнучкої системи управління промисловістю. Розвиток української промисловості полягає у визначенні і підтримці пріоритет- них галузей, забезпеченні інноваційної мо- делі розвитку цих галузей та орієнтації виго- товленої продукції в першу чергу на внутрішній ринок споживання. Необхідно переорієнтуватися з сировинного виробництва на виробництво кінцевої продукції. Доцільним є перетворення існуючого промислового комплексу на такий, що не тільки задовольняє соціальні вимоги населення, а й підвищує рівень життя населення через підвищення ефективності праці. Такий процес можна здійснити за умов розумної державної політики, яка б мала включати такі заходи щодо врегулювання ситуації: забезпечити рівні і стабільні умови господарювання і конкурентне середовище для всіх промислових підприємств; забезпечити поступове нарощування виробництва якісних товарів на основі глибокого вивчення кон’юнктури ринку; модернізувати економічно неефективні та екологічно шкідливі виробництва; зменшити залежність від імпортних комплектуючих у вітчизняній продукції; установити стабільність національної валюти і зосередити банківську кредитну політику на довгострокових інвестиціях [3, с. 162]. Ці та інші заходи мають стати основою економічного модернізаційного процесу реформування промисловості в національній економіці. Починаючи з 2001 р. у промисловому виробництві України відбувається коливання, пов’язане з різними економічними процесами, що впливають на розвиток національної економіки. Значне падіння промислового виробництва проявляється у 2009 р. в самий пік впливу світової фінансово-економічної кризи, падіння становить 21,9%. Проте вже в 2010 р. приріст промислового виробництва становить 11,2%. Продовжується післякри- зове зростання і у 2011 р., проте темпи його приросту уповільнились до 7,3%, спричинені внутрішньою політикою держави (рис. 1) [5, с. 3; 6, с. 42]. Рис. 1. Індекси промислової продукції (до попереднього року) Позитивну динаміку у 2011 р. забезпечували, в основному, експортоорієнтовані галузі. Найбільше зростання зафіксовано у машинобудуванні 16,9%, що зумовлено приростом виробництва транспортних засобів та устаткування 22,4%, зокрема виробництва автомобілів 21,5% і залізничного рухомого складу 28,0%, у хімічній та нафтохімічній промисловості 14,4%, металургійному вироб- ництві 8,5%. Проте, порівняно з 2010 р., най- більше зростання зафіксовано у машино- будуванні 36,1%, що зумовлено приростом виробництва транспортних засобів та устаткування 61,9%, зокрема виробництва автомобілів 25,1% і залізничного рухомого складу 34,2%, у хімічній та нафтохімічній промисловості 22,5%, металургійному 70 75 80 85 90 95 100 105 110 115 120 2001 2003 2005 2007 2009 2010 2011 Рік % Промисловість Добувна промисловість Переробна промисловість виробництві 12,2 % [7, с. 8; 8, с. 8]. Зростання у цих галузях уповільнилось у зв’язку з помірнішими темпами зростання зовнішньо- го попиту. Зокрема, будівельна та машино- будівна галузі в Європі (основні споживачі металургійної продукції) внаслідок подорожчання пози- кових коштів на тлі очікувань виникнення фінансової кризи в Євросоюзі поступово згортали ділову активність. Стимулюючим чинником зростання металургії в Україні був внутрішній ринок, розвиток якого визна- чався високим інвестиційним попитом [2, с. 4]. У галузях промисловості, які у 2010 р. демонстрували найменші темпи зростання виробництва, у 2011 р. зафіксовано негативну динаміку: у харчовій промисловості відбулось падіння на 0,7%, целюлозно-паперовому виробництві – на 1,7%. Значне падіння обсягів на 8,5% у 2011 р. відбулось у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення внаслідок зменшення виробництва продуктів нафтоперероблення на 17,2%. У високо- технологічному секторі промисловості у 2011 р. спостерігалось уповільнення темпів зростання виробництва. Приріст обсягів виробництва електричного, електронного та оптичного устаткування становив 15,0% проти зростання на 24,2% у 2010 р. [2, с.5]. Для зміни існуючих тенденцій у сфері зовнішньої торгівлі промисловими товарами, необхідно переглянути позиції державної по- літики щодо широкої підтримки традицій- них, орієнтованих галузей промисловості на експорт; розробити програму фінансової підтримки не тільки економічних, промислових гігантів, а й малих підприємств, що виробляють високотехнологічну продукцію, а також визначити концепцію зниження імпортозалежності на засадах розвитку конкуренції на внутрішньому ринку, що потребуватиме внутрішнього реформування регуляторної політики держави. Наступним етапом у модернізації промислового комплексу, має бути прозора інвестиційна політика з боку держави. Інвестиційна політика в промисловості має забезпечити вирішення наступних завдань: зростання ВВП, підвищення конкурентоспроможності економіки, соціокультурний розвиток, розвиток регіонів, охорона довкілля. Інвестиційна політика України має базуватися на таких принципах: дотримання норми інвестування по відношенню до ВВП; раціоналізація процесів переливання капіталу; оптимальне розміщення і використання інвестицій у регіонах; поєднання інвестицій з інноваціями; забезпечення синергетичного ефекту інвестицій; комплексне використання інвестицій- ного потенціалу в межах кластерів та інших інвестиційно орієнтованих форм підприєм- ництва; пріоритетність інвестування соці- альних та екологічних потреб і заходів щодо гуманізації інноваційного прогресу; забезпечення інвестиційної безпеки [2, с. 9]. Високі темпи інвестицій в промислове виробництво спостерігалися в 2003-2007 рр. У 2008-2010 рр. відбулося різке скорочення інвестицій, спричинене впливом фінансово- економічної кризи на активність інвесторів. В цей період темпи зростання інвестицій в основний капітал в 2008 р. становили – (-5,3%), 2009 р. – (-32,4%), 2010 р. – (-9,5%) [7, с. 8; 8, с. 8]. У січні-вересні 2011 р. від- булося зростання інвестицій в основний ка- пітал, порівняно з таким же періодом 2010 р. склало 29,9%, що засвідчило подолання кризових тенденцій в промисловому вироб- ництві [2, с. 9]. Недосконалість інвестиційної політики проявляється у регулюванні розподілу інвес- тицій по регіонах. На 01.10.2011 р. майже половина інвестицій в основний капітал у промисловий сектор припадала на п’ять найбільш розвинених індустріальних регіо- нів – Дніпропетровську (13,2%), Донецьку (14,2%), Запорізьку (5,5%), Луганську (5,4%) та Полтавську (8%) області. Значна частка інвестицій в основний капітал надійшла до АРК (14,2%). Натомість, на Тернопільську, Черкаську, Волинську та Чернівецьку області припадає найменше інвестицій – від 0,3 до 1,2% [2, с. 13]. З одного боку, це підтверджує сказане раніше про те, що розподіляються інвестиції в галузі зорієнтовані на експорт, тобто, галу- зі, які можуть принести максимальний прибуток у мінімальні терміни, що призводить до галузевих дисбалансів їх розподілу і спричиняє диспропорції у розвитку окремих видів промислової діяльності. З іншого боку, це свідчить про лобіювання своїх інтересів гігантами промисловості в органах державної влади, тим самим спричиняючи недофінансування малих промислових підприємств, розміщених на інших територіях країни. Не менш важливою проблемо залучення інвесторів у виробництво є їхня незахищеність від економічних ризиків. Законодавством не врегульовані питання щодо механізмів захисту прав іноземних інвесторів, не визначені строки, джерела виплати компенсацій та відшкодувань збитків іноземним інвесторам, органи державної влади, які несуть відповідальність за компенсацію збитків, а також процедури припинення інвестиційної діяльності. За даними Всесвітнього економічного форуму, у рейтингу Глобальної конкуренто- спроможності за показником “Прямі іноземні інвестиції та трансфер технологій” Україна у 2009-2010 рр. посідала 116 місце (зі 133), у 2010-2011 рр. – 124 (зі 139), у 2011-2012 рр. – 124 місце (зі 142) [10, 11, 12]. Технологічний процес модернізації промисловості відбувається в процесі мо- дернізації основних фондів промислових під- приємств. Значний ступінь зношеності основних фондів свідчить про переважне використання у промисловості застарілих, неефективних і ресурсоємних засобів виробництва, що негативним чином впливає на конкурентоспроможність промислової продукції українського виробництва на внут- рішньому та зовнішніх ринках та обмежує реалізацію потенціалу промисловості. За оцінками Всесвітнього економічного форуму, у рейтингу Глобальної конкуренто- спроможності за показником “Загальної конкурентоспроможності” Україна у 2007- 2008 рр. займала 73 місце (зі 131), у 2008-2009 рр. – 72 (зі 134), у 2009-2010 рр. – 82 (зі 133), у 2010-2011 рр. – 89 місце (зі 139) [9-12]. За ступенем зносу основних засобів у промисловості спостерігається поступове збільшення з 2002 р. Так, у 2002 р. ступінь зносу основних засобів підприємств промислових видів діяльності становив: по промисловості загалом – 54,6%, добувній промисловості – 45,5%, переробній промисловості – 55,6%, відповідно у 2010 р.(63,8%), (47,8%), (67,5%) [7, с. 8; 8, с. 8]. Причиною таких процесів є дуже низька активність власників підприємств у залученні інноваційних технологій у виробництво. Ефективна державна інноваційна полі- тика та активна інноваційна діяльність промислових підприємств сприяє реалізації науково-технологічного потенціалу промисловості. Впровадження інновацій дозволить промисловим підприємствам підвищити конкурентоспроможність продукції, що виробляється підприємствами на основі використання нових або значно поліпшених способів виробництва, пов’язаних із застосуванням новітніх технологій, зокрема ресурсо- та енергозберігаючих, удосконаленого виробничого устаткування. Такі дії дадуть можливість для відкриття нових ринків та завоювання нових позицій для промислової продукції, збільшення обсягів продажу на основі впровадження нових методів продажу та просування товарів на внутрішньому та зовнішньому ринках. Вагомим чинником впровадження інновацій у виробництво є надання можливості в сприянні оновленню та повнішому використанню виробничих потужностей і технологічної бази промислового комплексу держави, яка дозволить оптимізувати виробничі процеси, прискорити технологічну модернізацію промисловості та забезпечити розвиток галузевої реструктуризації промислового сектору України. Для детальної картини проведемо структурний аналіз запровадження інновацій в промисловому секторі (рис. 2). Найвищу інноваційну активність проявляють експортоорієнтовані галузі промисловості, такі як машинобудування (в середньому за 2006-2010 рр. частка підприємств галузі, що займались інноваційною діяльністю, у загальній кількості промислових підприємств галузі становила 21,6%), хімічна та нафтохімічна промисловість (20,4%), металургія (13,9%) та підприємства з виробництва коксу та нафтопродуктів (33,6%). Низькі обсяги фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств, які у 2010 р. зросли проти 2009 р. лише на 1,2% та складали 8045,5 млн грн. Найбільш масштабне скорочення фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств за 2006-2010 рр. відбулось у 2009 р. і становило 33,7% порівняно з 2008 р. Зменшення фінансування інноваційної діяльності підприємств промисловості відбулось за рахунок як власних коштів (на 28,8 % у 2009 р. проти 2008 р.), так і кредитних ресурсів (на 76,7% у 2009 р. проти 2008 р.) [2, с. 15]. Рис. 2. Динаміка винаходження та впровадження інновацій на промислових підприємствах України на 2004-2010 рр. [5, с. 71, 77; 6, с. 76, 81] Основними проблемами підвищення інноваційної активності промислових підприємств України та підвищення рівня впровадження інновацій є дефіцит коштів на придбання новітніх технологій, застаріле обладнання, на якому неможливо здійснювати впровадження новітніх технологій та виробництво нових видів інноваційної продукції, брак фахівців, які б мали досвід і спеціальні навички, необхідні для впровадження інновацій на виробництві та реалізації інноваційної продукції [13, с. 29]. Модернізація промислового комплексу спрямована на виготовлення конкуренто- спроможного товару, який би зміг просунутись на товарні ринки світового господарства. Для цього потрібно доопрацювати державну промислову політику. В основу такої політики мають лягти такі основні концептуальні принципи : залучення інвестицій в основний ка- пітал, у ті галузі промислового виробництва, які мають потенційні можливості в коротко- строковій перспективі досягти високої конкурентоспроможності й швидко вивести свій продукт на зовнішні ринки; залучення інвестицій та надання будь- якої іншої допомоги тим галузям промислового виробництва, які зазнають труднощів і потребують розробки програм розвитку на короткостроковий чи довгостроковий терміни; створення державної фінансової установи, яка має відповідати за фінансування промислових підприємств, корпорацій й окремі галузі з підвищеним ступенем ризику; 0 500 1000 1500 2000 2500 3000 3500 4000 2004 2006 2008 2009 2010 Кільсть підприємств, що займаються інноваційною діяльністю (шт) Кільсть промислових підприємств, що впрваджували інновації (шт) Впроваджено нових технологісних процесів (одиниць) Освоєно виробництво інноваційних видів продукції, найменувань Кількість підприємств, що займаються інноваційною діяльністю (шт.) Кількість промислових підприємств, що впровад- жували інновації (шт.) Впроваджено нових технологічних процесів (од.) Освоєно виробництво інноваційних видів продукції (найменувань) активування розвитку галузей виробництва інноваційної продукції. Така промислова політика набуває ефективності за умов раціонального визначення мети, стратегічних пріоритетів та інструментів для її досягнення. Метою є підвищення конкурентоспроможності продукції та децентралізація інфраструктури галузей промисловості, захист внутрішнього ринку та інтеграція національної промисловості в ринкове середовище Європейського Союзу. Основними інструментами забезпечення цієї мети є застосування непрямих інструментів: податкових, бюджетних, грошово-кредитних, пільгове кредитування, державне страхування. До прямих інструментів можна віднести: вплив бюджетної та податкової політики на регіональну інвестиційну політику, підтримка стратегій розвитку важливих галузей промислового виробництва, макроекономічне регулювання промисловості, стимулювання інвестиції в наукоємний сектор. Основними регулюючими інститутами цих процесів по- винні виступити: Міністерство економічного розвитку й торгівлі України, Міністерство фінансів України, територіальні департаменти з розвитку промисловості. Одним з найефективніших механізмів реалізації промислової політики, який дозволив би поєднати науково- технологічний, інноваційний та виробничий потенціали промисловості, є об’єднання підприємств у промислові кластери. Формування та розвиток таких утворень у промисловості дозволить створювати новий клас виробничих систем, розвивати високотехнологічні і наукоємні виробництва, використовувати переваги спеціалізації компаній, створюючи значний синергетичний ефект в економіці [2, с. 18]. Переваги формування кластерної мо- делі розвитку промислового сектору України полягають у такому: співпраця з іншими галузями еконо- міки та залучення їхнього потенціалу в розвиток промисловості; розробка програми розвитку малих та середніх підприємств у промисловості, що дозволить поглибити співпрацю з великими промисловими компаніями для поглиблення їх спеціалізації, розвитку основного виробництва та отримання доступу до фінансових ресурсів, спрямованих на розвиток; розвиток інноваційних напрямів у промисловому виробництві завдяки активі- зації співробітництва промислових підпри- ємств з науково-дослідними організаціями; залучення інноваційної активності розвитку менеджменту для кращого розумін- ня потреб та вимог підприємств-постачаль- ників та підприємств-споживачів до якості та технічних характеристик продукції та комплектуючих; забезпечення державних гарантій інвесторам у випадку їх участі у кластерному об’єднанні; підвищення інвестиційної привабли- вості регіонів та країни в цілому, для завоювання довіри з боку іноземних інвесто- рів; створення та удосконалення норматив- ної бази для пришвидшення та безпроблем- ності створення кластерів; створення замкнених виробничих (регіональних) кластерів, направлених на забезпечення внутрішнього ринку. Таким чином, діяльність органів влади у створенні кластерних груп розвитку про- мисловості України повинна побудувати надійну платформу для розвитку кластерів. Об’єднання зусиль держави, приватного сектору є важливим для успіху кластеризації. Їх діяльність має бути спрямована на активі- зацію створення сприятливого макроеконо- мічного, інформаційного та правового середовища для розвитку утворень кластерного типу. Ще одним чинником, закладеним в основу промислової політики, яка б могла забезпечити адекватне реагування держави на найважливіші виклики, зокрема, пов’язані зі світовими кризовими процесами, є прива- тизаційні процеси в галузях промисловості. Ефективна державна політика в сфері приватизації промислових підприємств має сприяти підвищенню результативності приватизаційних підприємств, завдяки яким відбувається забезпечення надходжень до державного бюджету. Приватизаційні процеси насамперед дозволять: підвищити ефективність менеджменту на підприємствах, що сприятиме активізації використання науково-технологічного потен- ціалу підприємств у виробничій діяльності та поліпшенню показників ефективності їх функціонування; впровадити прозорість конкурентного бізнес-середовища, забезпечення рівних можливостей суб’єктам промислової діяль- ності та протидії застосуванню неконкурентних методів ведення господарської діяльності; залучити іноземні інвестиції для тех- нічної модернізації та реконструкції виробництв підприємств та забезпечити їх вихід на нові ринки збуту товарів, а також сприяти поповненню обігових коштів підприємств. Отже, для перспективного розвитку внутрішнього ринку основним фактором є здійснення структурної перебудови та модер- нізації промислових виробництв та створення принципово нової системи державного управління у промисловому комплексі. Для цього необхідно: за підтримки державних та профільних координаційних установ підвищити продук- тивність праці у промисловому комплексі; визначити пріоритетні інноваційні напрями розвитку та забезпечити умови для зростання та формування інноваційних кад- рів всередині країни; провести моніторинг і оцінку власних інноваційних наукових розробок та сформувати політику щодо можливості впровадження їх у виробництво; розробити програму модернізації виробничих потужностей та імпортозамі- щення на основі даних інвентаризації основних засобів; сформувати фінансові інститути розвитку, як банк реконструкції та розвитку, інноваційні фонди, експертні страхові ком- панії, фонди соціального і регіонального розвитку, які б відповідали за управління фінансовими потоками тільки промислового сектору економіки. Література 1. Комітет з економічних реформ при Президентові України Програма економічних реформ на 2010-2014 рр. “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економі- ка, ефективна держава” від 02.06.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_re- form_FINAL_1.pdf/. 2. Промислова політика як чинник післякризового відновлення економіки України: аналітична доповідь / Національний інститут стратегічних досліджень; за ред. к.е.н., с.н.с., засл. економіста України Я.А. Жаліла. – К.: НІСД, 2012. – 41 с. 3. Попадинець Н.М. Роль промислового сектора економіки в розвитку внутрішнього ринку України / Н.М. Попадинець // Наукова спадщина професора Злупка С.М. у світі формування сучасної парадигми економічної науки в Україні: матеріали Всеукраїнської Меморіальної наукової конференції, Львів, 29-30 верес. 2011 р. – Львів, 2011. – 256 с. 4. Новий курс: реформи в Україні. 2010-2015: нац. доп. / за заг. ред. В.М. Гейця [та ін.]. – К.: НВЦ НБУВ, 2010. – 232 с. 5. Державна служба статистики України: стат. збірник “Промисловість України у 2001-2006 роках” / за ред. Л.М. Овденка. – К., 2007. – 302 с. 6. Державна служба статистики України: стат. збірник “Промисловість України у 2007-2010 роках” / за ред. Л.М. Овденка. – К., 2011. – 308 с. 7. Державна служба статистики України: стат. збірник “Про соціально- економіч- не становище України за 2010 рік” / за ред. О.Г Осауленка. – К., 2011. – 71с. 8. Державна служба статистики України: стат. збірник “Про соціально- економіч- не становище України за 2011 рік” / за ред. О.Г Осауленка. – К., 2012. – 77с. 9. Звіт про конкурентоспроможність України 2008. Назустріч економічному зростанню та процвітанню / Фонд ефективне управління [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.feg.org.ua/docs/final_ua. pdf. http://www.president.gov.ua/docs/Programa_re- http://www.feg.org.ua/docs/final_ua 10. Звіт про конкурентоспроможність України 2009. Назустріч економічному зростанню та процвітанню / Фонд ефективне управління [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ssrd.org.ua/content/eng/ libr/final_ukr_2009.pdf. 11. Звіт про конкурентоспроможність України 2010. Назустріч економічному зростанню та процвітанню / Фонд ефективне управління [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.feg.org.ua/docs/Competiti- veness_report_2010_ua.pdf. 12. Звіт про конкурентоспроможність регіонів України 2011. Назустріч економічному зростанню та процвітанню / Фонд ефективне управління [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.feg.org.ua/docs/ Report_on_the_Competitiveness_of_Regions_of _Ukraine_2011.pdf 13. Розвиток промислового потенціалу України в процесі післякризового відновлення / О.В. Собкевич, А.І. Сухоруков, В.Г. Савенко [та ін.]; за ред. Я.А. Жаліла. – К.: НІСД, 2010. – 48 с. References 1. Komitet z ekonomichnykh reform pry Prezydentovi Ukrayiny (2012) ‘Zamozhne suspil'stvo, konkurentospromozhna ekonomika, efektyvna derzhava: prohrama ekonomichnykh reform na 2010-2014 rr.’: Viktor Yanukovych, President of Ukraine: Official website. http://www.president.gov.ua /docs/Programa_re- form_FINAL_1.pdf/[accessed 18 January 2012]. 2. Zhalilo, Ya., A. (eds.) (2012) Promyslova polityka yak chynnyk pislyakryzovoho vidnovlennya ekonomiky Ukrayiny (analytic report). Kyiv: The National Institute for Strategic Studies. 3. Popadynets', N., M. (2011) ‘Rol' promyslovoho sektora ekonomiky v rozvytku vnutrishn'oho rynku Ukrayiny". In: Naukova spadshchyna profesora Zlupka S. M. u sviti formuvannya suchasnoyi paradyhmy ekonomichnoyi nauky v Ukrayini (Material of The Ukrainian Memorial Conference at 29-30 September 2011). Ukraine: Lviv. 4. Heyets', V., M. (eds.) Et al. (2010) Novyy kurs: reformy v Ukrayini. 2010-2015 (national report). Kyiv: Research and Publishing Center of the Vernadsky National Library of Ukraine. 5. State Statistics Service of Ukraine (2007) Promyslovist' Ukrayiny u 2001-2006 rokakh. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine. 6. State Statistics Service of Ukraine (2011) Promyslovist' Ukrayiny u 2007-20010 rokakh. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine. 7. State Statistics Service of Ukraine (2011) Pro sotsial'no-ekonomichne stanovy- shche Ukrayiny za 2010 rik. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine. 8. State Statistics Service of Ukraine (2012) Pro sotsial'no-ekonomichne stanovyshche Ukrayiny za 2011 rik. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine. 9. The Fond for Effective Governance (2008) Zvit pro konkurentospromozhnist' Uk- rayiny 2008. Na zustrich ekonomichnomu zrostannyu ta protsvitannyu. http://www.feg.org. ua/docs/final_ua.pdf/ [accessed 18 January 2012]. 10. The Fond for Effective Governance (2009) Zvit pro konkurentospromozhnist' Ukrayiny 2009. Na zustrich ekonomichnomu zrostannyu ta protsvitannyu. http://www.ssrd. org.ua/content/eng/libr/final_ukr_2009.pdf/ [accessed 18 January 2012]. 11. The Fond for Effective Governance (2010) Zvit pro konkurentospromozhnist' Ukrayiny 2009. Na zustrich ekonomichnomu zrostannyu ta protsvitannyu. http://www.feg.org. ua/docs/Competi¬ti¬ve-ness_report_2010_ua.pdf/ [accessed 18 January 2012]. 12. The Fond for Effective Governance (2011) Zvit pro konkurentospromozhnist' rehioniv Ukrayiny 2011. Na zustrich ekonomichnomu zrostannyu ta protsvitannyu. http://www.feg. org.ua/docs/Report_on_the_Competitiveness_of _Regions_of_Ukraine_2011.pdf/ [accessed 18 January 2012]. 13. Zhalilo, Ya., A. (eds), Sobkevych, O., V., Sukhorukov, A., I., Savenko, V., H., Et al. (2010) Rozvytok promyslovoho potentsialu Ukrayiny v protsesi pislyakryzovoho vidnovlen- nya. Kyiv: The National Institute for Strategic Studies. Надійшла до редакції 18.01.2012 р. http://www.ssrd.org.ua/content/eng/ http://www.feg.org.ua/docs/Competiti- http://www.feg.org.ua/docs/ http://www.president.gov.ua http://www.feg.org http://www.ssrd http://www.feg.org http://www.feg

Модернізація промисловості як передумова перспективного розвитку внутрішнього ринку України

Institution

Ähnliche Einträge