Про узагальнену гіпергеометричну функцію Гаусса та її застосування

The-generalized Gauss hypergeometric function is considered, and the basic properties of this function are investigated. Some applications of this function, in particular, to the solution of a Fredholm integral equation of the first kind are given.

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Main Authors: Вірченко, Н.О., Рум’янцева, О.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4172
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Про узагальнену гіпергеометричну функцію Гаусса та її застосування / Н.О. Вірченко, О.В. Рум’янцева // Доповіді Національної академії наук України. — 2008. — № 4. — С. 12-19. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859655125435416576
author Вірченко, Н.О.
Рум’янцева, О.В.
author_facet Вірченко, Н.О.
Рум’янцева, О.В.
citation_txt Про узагальнену гіпергеометричну функцію Гаусса та її застосування / Н.О. Вірченко, О.В. Рум’янцева // Доповіді Національної академії наук України. — 2008. — № 4. — С. 12-19. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection DSpace DC
description The-generalized Gauss hypergeometric function is considered, and the basic properties of this function are investigated. Some applications of this function, in particular, to the solution of a Fredholm integral equation of the first kind are given.
first_indexed 2025-12-07T13:38:34Z
format Article
fulltext УДК 517.581 © 2008 Н.О. Вiрченко, О. В. Рум’янцева Про узагальнену гiпергеометричну функцiю Гаусса та її застосування (Представлено академiком НАН України I. I. Ляшком) The τ , β-generalized Gauss hypergeometric function is considered, and the basic properties of this function are investigated. Some applications of this function, in particular, to the solution of a Fredholm integral equation of the first kind are given. Iнтерес до спецiальних функцiй рiзної природи та складностi за останнє пiвстолiття рiзко зрiс у зв’язку з широкими потребами практичного застосування диференцiальних та iн- тегральних рiвнянь, з розвитком обчислювальної математики тощо [1–3 та iн.]. Iз великої низки спецiальних функцiй гiпергеометричнi функцiї вiдiграють особливо важливу роль як у теорiї, так i в застосуваннi при розв’язаннi рiзноманiтних задач у багатьох галузях прикладної математики, фiзики та iн. Гаусс, Рiман, Куммер, Якобi першими дослiджували гiпергеометричне рiвняння z(1 − z) d2u dz2 + [c− (a+ b+ 1)z] du dz − abu = 0, (1) де a, b, c не залежать вiд z, можуть бути довiльними комплексними числами. Вiдзначимо, що рiвняння (1) — це рiвняння фуксового класу рiвнянь з трьома особливими точками. Гiпергеометричне рiвняння (1) — приклад лiнiйного диференцiального рiвняння, яке не iнтегрується елементарними методами. Спираючись на працi Ейлера, Вейєрштрасса, Шварц створює новий напрям у вивченнi гiпергеометричних функцiй, розв’язує питання про алгебраїчнiсть iнтегралiв гiпергеомет- ричного рiвняння. У XX ст. значно посилюється вивчення, дослiдження, узагальнення гiпер- геометричних функцiй, а саме: гiпергеометричнi функцiї узагальнюють на випадок двох та багатьох змiнних, запроваджуються p i q параметри, розглядаються рiзнi випадки виродже- них (конфлюентних) гiпергеометричних функцiй та iн. За останнi десятирiччя розширилось вивчення та використання узагальнених гiпергеометричних функцiй за Райтом [4], дослi- джено окремi випадки, якi мають не тiльки теоретичне, але i практичне значення, зокрема, у теорiї ймовiрностей та математичної статистики, теорiї кодування, квантовiй механiцi, астрофiзицi, теорiї моделювання, бiомедицинi та iн. У данiй роботi розглянуто (τ, β)-узагальнену гiпергеометричну функцiю Гаусса, дослiд- жено її основнi властивостi, подано застосування, зокрема, до розв’язання iнтегрального рiвняння Фредгольма I роду. 1. Запровадимо узагальнену (за Райтом) (τ, β)-узагальнену гiпергеометричну функцiю Гаусса у виглядi 2F τ,β 1 (a, b; c; z) = Γ(c) Γ(a)Γ(b)Γ(c − b) 1∫ 0 tb−1(1 − t)c−b−1 2Ψ1 [ (a, 1), (c, τ) (c, β) ∣∣∣∣∣zt τ ] dt, (2) 12 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №4 де Re c > Re b > 0, τ ∈ R, τ > 0, β ∈ R, β > 0, τ −β 6 1, Γ(a) — класична гамма-функцiя [1], 1Ψ1-функцiя Фокса–Райта [5]. Якщо β = τ у (2), то одержимо функцiю 2R τ 1(z) [6]; при τ = β = 1 маємо класичну гiпергеометричну функцiю Гаусса [1]. Вивчимо основнi властивостi функцiї 2F τ,β 1 (z). Формулу (2) можна розглядати як аналог формули Ейлера для 2F1(a, b; c; z) [1]. Щоб довести (2) при |z| < 1 досить скористатись зображенням функцiї 1Ψ1 у виглядi ряду, а да- лi — можливiстю перестановки операцiй iнтегрування та пiдсумовування, з використанням бета-iнтеграла. Лема 1. При умовах iснування функцiї 2F τ,β 1 (a, b; c; z) справедливi такi спiввiдношення: (c− aβ − 1)2F τ,β 1 = (c− 1)2F τ,β 1 (c− 1) − aβ2F τ,β 1 (a+ 1), (3) (b− aτ)2F τ,β 1 = b2F τ,β 1 (b+ 1) − aτ2F τ,β 1 (a+ 1), (4) Γ(b)Γ(c+β)2F τ,β 1 = Γ(b)Γ(c+β)2F τ,β 1 (a+1) − zΓ(c)Γ(b+τ)2F τ,β 1 (a+1, b+τ ; c+β; z), (5) де 2F τ,β 1 (a, b; c; z) = 2F τ,β 1 , 2F τ,β 1 (a+ 1, b; c; z) = 2F τ,β 1 (a+ 1), 2F τ,β 1 (a, b+ 1; c; z) = 2F τ,β 1 (b+ 1). Доведення спiввiдношень (3)–(5) здiйснюємо безпосередньо за допомогою використання зображення (τ, β)-узагальненої гiпергеометричної функцiї у виглядi ряду 2F τ,β 1 (a, b; c; z) = Γ(c) Γ(a)Γ(b) ∞∑ n=0 Γ(a+ n)Γ(b+ nτ) Γ(c+ βn) zn n! . (6) Доведемо, наприклад, спiввiдношення (5): Γ(b)Γ(c+ β)2F τ,β 1 = Γ(c)Γ(c + β) Γ(c) Γ(b)aΓ(a) ∞∑ n=0 Γ(a+ 1 + n)Γ(b+ τn) Γ(c+ βn) zn n! = = Γ(b)Γ(c+ β)Γ(c) aΓ(a)Γ(b) ∞∑ n=0 Γ(a+ n)Γ(b+ τn) Γ(c+ βn) (a+ n) zn n! , zΓ(c)Γ(b+ τ)2F τ,β 1 (a+ 1, b+ τ ; c+ β; z) = Γ(b)Γ(c+ β) a ∞∑ n=0 Γ(a+ n)Γ(b+ τn) Γ(c+ βn) n zn n! . Порiвнюючи цi двi рiвностi, одержуємо (5). Зауважимо, що аналогiчним способом можна отримати низку узагальнених спiввiдно- шень вигляду (28)–(45) iз [1, 2.9]. Лема 2. Для (τ, β)-узагальненої гiпергеометричної функцiї Гаусса справедливi такi диференцiальнi формули: d dz 2F τ,β 1 (a, b; c; z) = a Γ(c) Γ(b) Γ(b+ τ) Γ(c+ β) 2F τ,β 1 (a+ 1, b+ τ ; c+ β; z), (7) ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №4 13 d dz [za 2F τ,β 1 (a, b; c; z)] = aza−1 2F τ,β 1 (a+ 1, b; c; z), (8) dn dzn 2F τ,β 1 (a, b; c; z) = Γ(c)Γ(a + n)Γ(b+ τn) Γ(a)Γ(b)Γ(c + βn) 2F τ,β 1 (a+ n, b+ τn; c+ βn; z), (9) a2F τ,β 1 (a+ 1, b; c; z) = ( z d dz + a ) 2F τ,β 1 (a, b; c; z), (10) dn dzn [za+n−1 2F τ,β 1 (a, b; c; z)] = Γ(a+ n) Γ(a) zn−1 2F τ,β 1 (a+ n, b; c; z). (11) Доведення формул (7)–(11) здiйснюється безпосередньою перевiркою. Доведемо, на- приклад, (10). Маємо: a[2F τ,β 1 (a+ 1, b; c; z) − 2F τ,β 1 (a, b; c; z)] = = Γ(c) Γ(b) ∞∑ n=0 [ aΓ(a+ 1 + n)Γ(b+ τn) Γ(a+ 1)Γ(c+ βn) − aΓ(a+ n)Γ(b+ τn) Γ(a)Γ(c+ βn) ] zn n! = = Γ(c) Γ(a)Γ(b) ∞∑ n=0 Γ(b+ τn) Γ(c+ βn) [(a+ n)Γ(a+ n) − aΓ(a+ n)] zn n! = = Γ(c) Γ(a)Γ(b) ∞∑ n=0 Γ(a+n)Γ(b+τn) Γ(c+βn) nzn n! = Γ(c) Γ(a)Γ(b) ∞∑ n=0 Γ(a+n)Γ(b+τn) Γ(c+βn) zn (n− 1)! = = z d dz 2F τ,β 1 (a, b; c; z). Зауважимо, що формули (9), (11) доводяться за допомогою методу математичної iндук- цiї з використанням вiдповiдних рядiв. П ри м i т ка . Для функцiї 2F τ,β 1 (a, b; c; z) не виконується спiввiдношення 2F τ,β 1 (a, b; c; z) = 2F τ,β 1 (b, a; c; z). (12) Теорема 1 (узагальнення iнтегральної формули Г. Бейтмена [1, 2.4 (2)]. При умовах Re c > 0, z 6= 1, arg(1−z) < π; {τ, β} ⊂ R, Re τ > 0, Re β > 0, Re δ > 0 справедлива формула 2F τ,β 1 (a, b; c + δ; z) = Γ(c+ δ) Γ(δ)Γ(c) 1∫ 0 tc−1(1 − t)δ−1 2F τ,β 1 (a, b; c; ztβ) dt. (13) Доведення. Розгорнемо функцiю 2F τ,β 1 (a, b; c; ztβ) у ряд, почленно проiнтегруємо та використаємо формули для В-функцiї. Одержимо 1∫ 0 tc−1(1 − t)δ−1 Γ(δ)Γ(c) 2F τ,β 1 (a, b; c; ztβ) dt = = 1∫ 0 tc−1(1 − t)δ−1 Γ(δ)Γ(c) ( Γ(c) Γ(a)Γ(b) ∞∑ n=0 Γ(a+ n) Γ(b+ τn) Γ(c+ βn) zntβn n! ) dt = 14 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №4 = 1 Γ(δ)Γ(a)Γ(b) ∞∑ n=0 Γ(a+ n) Γ(b+ τn) Γ(c+ βn) zn n! 1∫ 0 tc+βn−1(1 − t)δ−1dt = = 1 Γ(c+ δ) 2F τ,β 1 (a, b; c + δ; z). 2. (τ, β)-узагальнену гiпергеометричну функцiю Гаусса 2F τ,β 1 (a, b; c; z) можна використа- ти для обчислення невласних iнтегралiв, наприклад, вигляду (5)–(15) [1, 2.12] та iн. Подамо застосування 2F τ,β 1 для нових узагальнень Γ-функцiї. У [7] було подано узагаль- нення Γ-функцiї у виглядi D ( a, b; c; p u, υ ) = υ−a ∞∫ 0 tu−1e−pt 2F1 ( a; b; c;− t υ ) dt, (14) де a, b, c — комплекснi параметри, c 6= 0, Re p > 0, Re u > 0. При p = 1, b = c, a = m (14) зводиться до функцiї [8] Γm(u, υ) = ∞∫ 0 e−ttu−1 (t+ υ)m dt, (15) де Re u > 0, | arg υ| < π. Запровадимо нове узагальнення Γ-функцiї (15). Означення. Нехай a, b, c, p — комплекснi параметри, {τ, β} ⊂ R, τ > 0, β > 0, Reu > 0, Re p > 0, | arg υ| < π, c 6= 0, −1, −2, . . ., тодi вираз Γ ( a, b; c; u, υ, p, τ, β ) = Γ̃ = υ−a ∞∫ 0 tu−1e−pt 2F τ,β 1 ( a, b; c;− t υ ) dt (16) є узагальненою гамма-функцiєю. Тут 2F τ,β 1 — функцiя, визначена формулою (2). Зауважимо, що при β = τ = 1 (16) зводиться до гамма-функцiї, визначеної (14). А функ- цiя (15) — частинний випадок функцiї (16) при p = 1, β = τ = 1, b = c, a = m. Лема 3. Частиннi похiднi функцiї Γ ( a, b; c; u, υ, p, τ, β ) мають вигляд ∂nΓ ∂un ( a, b; c; u, υ, p, τ, β ) = υ−a ∞∫ 0 tu−1e−pt(ln t)n − 2F τ,β 1 ( a, b; c;− t υ ) dt, (17) ∂nΓ ∂υn ( a, b; c; u, υ, p, τ, β ) = (−1)n Γ(a+ n) Γ(a) Γ ( a+ n, b; c; u, υ, p, τ, β ) . (18) Доведення виконується безпосередньою перевiркою з урахуванням формули (16), влас- тивостей Γ-функцiї. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №4 15 Лема 4. Якщо a, b, c, p — комплекснi параметри, c 6= 0, Re p > 0, {τ, β} ⊂ R, τ > 0, β > 0, то виконується спiввiдношення Γ ( a, b; c; u, υ, p, τ, β ) = pu−1Γ ( a, b; c; u+ 1, υ, p, τ, β ) + + au−1 Γ(c)Γ(b+ τ) Γ(b)Γ(c+ β) Γ ( a+ 1, b+ τ ; c+ β; u+ 1, υ, p, τ, β ) . (19) Доведення. Використавши формулу (7), iнтегрування частинами до iнтегрального зо- браження Γ ( a, b; c; u+ 1, υ, p, τ, β ) , одержимо (19). Справдi, Γ ( a, b; c; u, υ, p, τ, β ) − au−1 Γ(c)Γ(b+ τ) Γ(b)Γ(c+ β) Γ ( a+ 1, b+ τ ; c+ β; u+ 1, υ, p, τ, β ) = = υ−a ∞∫ 0 tu−1e−pt 2F τ,β 1 ( a, b, c,− t υ ) dt− au−1 Γ(c)Γ(b+ τ) Γ(b)Γ(c+ β) υ−a−1 × × ∞∫ 0 tue−pt 2F τ,β 1 ( a+ 1, b+ τ, c+ β,− t υ ) dt, далi — пiсля простих перетворень матимемо (19). Використовуючи спiввiдношення (3)–(5) та iншi подiбнi спiввiдношення мiж 2F τ,β 1 (a, b; c; z) i сумiжними функцiями, можна отримати багато нових спiввiдношень для Γ ( a, b; c; u+ 1, υ, p, τ, β ) . Наприклад, формула (4) дає (b− aτ)Γ ( a, b; c; u, υ, p, τ, β ) = bΓ ( a, b+ 1; c; u, υ, p, τ, β ) − aτυΓ ( a+ 1, b; c; u, υ, p, τ, β ) . (20) 3. Розглянемо iнтегральне рiвняння Фредгольма I роду з дослiджуваною узагальненою гiпергеометричною функцiєю Гаусса, зокрема, рiвняння вигляду ∞∫ 0 tc−1 Γ(c) 2F τ 1 ( a, b; c;− tτ x ) ϕ(t) dt = ψ(x), (21) де τ ∈ R, τ > 0, a, b, c можуть бути i комплексними, Re c > 0, ψ(x) — задана функцiя, ϕ(x) — шукана функцiя, причому ϕ(x) ∈ C∞(M), M = [0,∞). Для розв’язання iнтегрального рiвняння (21)доведемо такi леми. Лема 5. Якщо a, b, c, r — комплекснi параметри, 0 < Re c < Re r, x > 0, t > 0, {τ, β} ⊂ R, τ > 0, β > 0, то справедлива рiвнiсть ∞∫ 0 (t− ω)r−c−1ωc−1 Γ(c)Γ(r − c) 2F τ,β 1 ( a, b; c;− ωβ x ) dω = tr−1 Γ(r) 2F τ,β 1 ( a, b; r;− tβ x ) . (22) 16 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №4 Доведення. Виконаємо низку перетворень над лiвою частиною формули (22). Поклав- ши −x = z, причому |z| > t, матимемо t∫ 0 (t− ω)r−c−1ωc−1 Γ(c)Γ(r − c) Γ(c) Γ(b) ∞∑ n=0 Γ(a+ n)Γ(b+ τn) Γ(a)Γ(c + βn) ( ωβ z )n 1 n! dω = = 1 Γ(a)Γ(b)Γ(r − c) ∞∑ n=0 Γ(a+n)Γ(b+τn) Γ(c+ βn) z−n n! t∫ 0 (t− ω)r−c−1ωc+βn−1dω = |ω= tξ| = = 1 Γ(a)Γ(b)Γ(r − c) ∞∑ n=0 Γ(a+ n)Γ(b+ τn) Γ(c+ βn) z−n n! tr+βn−1 t∫ 0 ξc+βn−1(1 − ξ)r−c−1dξ = = tr−1 Γ(a)Γ(b)Γ(r − c) ∞∑ n=0 Γ(a+ n)Γ(b+ τn) Γ(c+ βn) z−ntβn n! Γ(c+ βn)Γ(r − c) Γ(r + βn) = = tr−1Γ(r) Γ(r)Γ(a)Γ(b) ∞∑ n=0 Γ(a+ n)Γ(b+ τn) Γ(c+ βn) ( tβ z )n 1 n! = tr−1 Γ(r) 2F τ,β 1 ( a, b; r;− tβ x ) . Лема 6. При умовах a, b, c, r — комплекснi параметри, Re a > 0, 0 < Re c < Re r, x > 0, {τ, β} ⊂ R, τ > 0, β > 0, ϕ ∈ C∞(M), M = [0,∞) справедлива формула ∞∫ 0 tr−1 Γ(r) 2F τ,β 1 ( a, b; r;− tβ x ) ϕ(t) dt = ∞∫ 0 tc−1 Γ(c) 2F τ,β 1 ( a, b; c;− tβ x ) Jr−cϕ(t) dt, (23) де Jr−c — дробовий iнтеграл Вейля [9]: Jαf(x) = ∞∫ x (t− x)α−1 Γ(α) f(t)dt (Reα > 0). (24) Доведення леми випливає iз формул (22), (24). Лема 7. Якщо a, b, c — комплекснi параметри такi, що Re a, Re c > 0, τ ∈ R, τ > 0, то справедлива формула ∞∫ 0 tc−1 Γ(c) 2F τ 1 ( a, b; c;− tτ x ) ϕ(t) dt = xa Γ(b) ∞∫ 0 tb−1 (x+ tτ )a Jc−bϕ(t) dt. (25) Доведення. Застосуємо формулу (23) (при β = τ) до Jc−rϕ: ∞∫ 0 tr−1 Γ(r) 2F τ 1 ( a, b; r;− tτ x ) Jc−rϕ(t) dt = ∞∫ 0 tc−1 Γ(c) 2F τ 1 ( a, b; c;− tτ x ) Jc−r(Jr−cϕ(t)) dt = = ∞∫ 0 tc−1 Γ(c) 2F τ 1 ( a, b; c;− tτ x ) ϕ(t) dt; ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №4 17 пiсля замiни c на b у (23), а потiм — ϕ на Jc−rϕ одержимо ∞∫ 0 tr−1 Γ(r) 2F τ 1 ( a, b; r;− tτ x ) ϕ(t) dt = ∞∫ 0 tb−1 Γ(b) 2F τ 1 ( a, b; b;− tτ x ) Jr−bϕ(t) dt; ∞∫ 0 tr−1 Γ(r) 2F τ 1 ( a, b; r;− tτ x ) Jc−rϕ(t) dt = ∞∫ 0 tb−1 Γ(b) 2F τ 1 ( a, b; b;− tτ x ) Jc−bϕ(t) dt = = xa Γ(b) ∞∫ 0 tb−1 1 (x+ tτ )a Jc−bϕ(t) dt. Повернемося до рiвняння (21). Справедлива Теорема 2. При умовах τ ∈ R, τ > 0, Re b > 0, Re c > 0, Re a > 0 i x−aψ(x) ∈ M рiвняння (21) має розв’язок ϕ(x1/τ ) = Φ(x) = τΓ(a)Γ(b)Jb−cx− b τ +1Ia−1 lim n→∞ Ln[x−aψ(x)], (26) де Ln[f(x)] = (−x)n−1 n!(n− 2)! d2n−1 dx2n−1 {xnf(x)}, (27) Ia−1 — дробовий iнтеграл Рiмана–Лiувiля [9]: Iµf(x) = x∫ 0 (x− t)µ−1 Γ(µ) f(t) dt (28) (µ — комплексне, Reµ > 0). Оператор Jb−c визначений формулою (24). Доведення. Врахувавши (25), виконавши замiну tτ = z та скориставшись рiвнiстю ∞∫ 0 I1−µ x+ t dt = ∞∫ 0 Γ(µ) (x+ t)µ f(t) dt (0 < Re(1 − µ) < 1), (29) яка легко перевiряється, перепишемо рiвняння (2) у виглядi xa τΓ(a)Γ(b) ∞∫ 0 I1−at b τ −1Jc−bΦ(t) x+ t dt = ψ(x), (30) де Φ(t) = ϕ(t1/τ ). Використавши формулу обернення узагальненого iнтегрального перетворення Стiльтьє- са [10], отримаємо розв’язок iнтегрального рiвняння Фредгольма I роду (21) у виглядi (26). 1. Бейтмен Г., Эрдейи А. Высшие трансцендентные функции. – Москва: Наука, 1965. – Т. 1. – 296 с.; Т. 2. – 296 с.; Т. 3. – 300 с. 18 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №4 2. Aomoto K. Hypergeometric functions: the past, today and . . . (from the complex analytic point of view) // Sugaku Expositions. – 1996. – 9. – P. 99–116. 3. Andrews L. C., Askey R., Roy R. Special functions. – New York: Cambridge University Press, 1999. – 664 p. 4. Wright E.M. On the coefficient of power series having exponential singularities // J. London Math. Soc. – 1933. – 8. – P. 71–79. 5. Kilbas A.A., Saigo M. H-transforms. – London: Charman and Hall, 2004. – 390 p. 6. Virchenko N.O. On some generalizations of gamma functions // Доп. НАН України. – 1999. – № 10. – С. 39–44. 7. Al-Musallam F., Kalla S. L. Asymptotic expansions for generalized gamma and incomplete gamma functi- ons // Appl. Anal. – 1997. – 66. – P. 173–187. 8. Kobayashi K. On generalized gamma functions occurring in diffraction theory // J. Phys. Soc. Jap. – 1991. – 60. – P. 1501–1512. 9. Самко С.Г., Килбас А.А., Маричев О.И. Интегралы и производные дробного порядка и некоторые их приложения. – Минск: Наука и техника, 1987. – 688 с. 10. Widder D.V. The Laplace transform. – Princeton: Princeton University Press, 1946. – 276 с. Надiйшло до редакцiї 10.10.2007НТУ України “Київський полiтехнiчний iнститут” УДК 517.9 © 2008 Н.В. Задоянчук, П.О. Касьянов Про розв’язнiсть диференцiально-операторних включень II порядку з некоерцитивними операторами Wλ0 -псевдомонотонного типу (Представлено членом-кореспондентом НАН України В. С. Мельником ) We consider the second-order differential-operator inclusions with operators of the pseudomo- notone type. The existence of solutions for the Cauchy problem for such inclusions by using the singular perturbation method is justified. The important a priori estimates have been obtained. An example that illustrates the given result is presented. Диференцiально-операторнi включення та еволюцiйнi варiацiйнi нерiвностi, що зводяться до них, вивчаються досить iнтенсивно багатьма дослiдниками [1–5]. По аналогiї з диферен- цiально-операторними рiвняннями II порядку, еволюцiйнi включення II порядку зводяться до диференцiально-операторних включень I порядку, а потiм, з використанням вiдомих методiв, для них доводиться розв’язнiсть. При перенесеннi цiєї технiки на включення ево- люцiйного типу з некоерцитивними вiдображеннями виникають iстотнi технiчнi складностi. У данiй роботi розглядаються еволюцiйнi включення II порядку з некоерцитивними ба- гатозначними вiдображеннями. Для досить широкого класу iстотно багатозначних вiдобра- жень доводиться їх розв’язнiсть та виводяться апрiорнi оцiнки для розв’язкiв. Як приклад розглядається клас задач з нелiнiйними операторами, для якого доводиться розв’язнiсть. Одержанi результати є новими i для рiвнянь також. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №4 19
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-4172
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1025-6415
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:38:34Z
publishDate 2008
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Вірченко, Н.О.
Рум’янцева, О.В.
2009-07-16T09:43:15Z
2009-07-16T09:43:15Z
2008
Про узагальнену гіпергеометричну функцію Гаусса та її застосування / Н.О. Вірченко, О.В. Рум’янцева // Доповіді Національної академії наук України. — 2008. — № 4. — С. 12-19. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
1025-6415
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4172
517.581
The-generalized Gauss hypergeometric function is considered, and the basic properties of this function are investigated. Some applications of this function, in particular, to the solution of a Fredholm integral equation of the first kind are given.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Математика
Про узагальнену гіпергеометричну функцію Гаусса та її застосування
Article
published earlier
spellingShingle Про узагальнену гіпергеометричну функцію Гаусса та її застосування
Вірченко, Н.О.
Рум’янцева, О.В.
Математика
title Про узагальнену гіпергеометричну функцію Гаусса та її застосування
title_full Про узагальнену гіпергеометричну функцію Гаусса та її застосування
title_fullStr Про узагальнену гіпергеометричну функцію Гаусса та її застосування
title_full_unstemmed Про узагальнену гіпергеометричну функцію Гаусса та її застосування
title_short Про узагальнену гіпергеометричну функцію Гаусса та її застосування
title_sort про узагальнену гіпергеометричну функцію гаусса та її застосування
topic Математика
topic_facet Математика
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4172
work_keys_str_mv AT vírčenkono prouzagalʹnenugípergeometričnufunkcíûgaussataíízastosuvannâ
AT rumâncevaov prouzagalʹnenugípergeometričnufunkcíûgaussataíízastosuvannâ