Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств цукрової промисловості УСРР
У статті досліджуються правові аспекти охорони військами ДПУ УСРР підприємств цукрової промисловості. Встановлено причини передачі підрозділів охорони з підпорядкування Головного управління робітничо-селянської міліції у віддання ДПУ УСРР, структуру та межі компетенції охоронних комендатур, джерела...
Saved in:
| Published in: | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/41766 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств цукрової промисловості УСРР / В. Окіпнюк // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 94-130. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860014532025384960 |
|---|---|
| author | Окіпнюк, В. |
| author_facet | Окіпнюк, В. |
| citation_txt | Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств цукрової промисловості УСРР / В. Окіпнюк // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 94-130. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| description | У статті досліджуються правові аспекти охорони військами ДПУ УСРР підприємств цукрової промисловості. Встановлено причини передачі підрозділів охорони з підпорядкування Головного управління робітничо-селянської міліції у віддання ДПУ УСРР, структуру та межі компетенції охоронних комендатур, джерела матеріально-технічного постачання.
В статье рассматриваются правовые аспекты охраны войсками ГПУ УССР предприятий сахарной промышленности. Выявлены причины передачи подразделений охраны из подчинения Главного управления рабоче-крестьянской милиции в ГПУ УССР, структура и границы компетенции охранных комендатур, источники материально-технического обеспечения.
The present article dedicated to legal aspects of guarding of the enterprises of sugar industry by GPU troops of the UkSSR. The reasons of transfer guard units from the subordination of Chief administration of workers' and peasants' militia to GPU of the UkSSR were disclosed. The structure and jurisdiction of guard commandants as well as the sources of material and technical support were investigated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:44:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
94 Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 95
нишин1. Однак у роботі зовсім не порушувались проблеми ор
ганізації охорони підприємств цієї галузі народного господарст
ва військами ДПУ. Так само не вивчалася дана проблематика і
в історикоправовій літературі.
Отже, метою статті є дослідження проблем правового регу
лювання організації охорони цукрової промисловості УСРР і
правового статусу військ ДПУ, які здійснювали таку охорону
впродовж 1922–1924 рр.
Охорона об’єктів цукрової промисловості республіки, яка
раніше підпорядковувалася Головному управлінню міліції
УСРР, була передана до складу ДПУ УСРР згідно з протоколом
№ 5 Постійної наради по боротьбі з бандитизмом при РНК УСРР
від 20 травня 1922 р. (затверджений постановою УЕН № 74/115
від 16 червня 1922 р.), а також на підставі наказів НКВС УСРР
№ 169/а від 4 липня 1922 р., ДПУ УСРР № 58 від 5 липня 1922 р.
і Головміліції УСРР № 323 від 7 липня 1922 р. У тижневий термін
місцеві органи ДПУ УСРР мали прийняти особовий склад, обоз
не, артилерійське та інженерне майно, зброю і спорядження,
тобто весь наявний апарат охорони підприємств Цукротресту,
та провести його реорганізацію на принципах воєнізації2.
Процес прийомупередачі було остаточно завершено 18
липня 1922 р., що юридично закріпили накази начальника
військ ДПУ УО № 1 по охороні цукрової промисловості УСРР і
№ 107/сек по обласній комендатурі з охорони цукрової промис
ловості Правобережної України від 31 липня 1922 р.3
Відповідно до наказу № 1 по охороні цукрової промисло
вості УСРР від 18 липня 1922 р. для керівництва нею було ство
рено відділ охорони цукрової промисловості УСРР при штабі
Володимир Окіпнюк*
Правове регулювання охорони військами ДПУ
підприємств цукрової промисловості УСРР
У статті досліджуються правові аспекти охорони військами ДПУ
УСРР підприємств цукрової промисловості. Встановлено при-
чини передачі підрозділів охорони з підпорядкування Голов-
ного управління робітничо-селянської міліції у віддання ДПУ
УСРР, структуру та межі компетенції охоронних комендатур,
джерела матеріально-технічного постачання.
Ключові слова: війська ДПУ, цукрова промисловість, охорона, ко-
мендатура, цукровий завод.
Охорона важливих промислових підприємств, які мають
стратегічне значення для розвитку і функціонування економі
ки країни, завжди здійснюється в особливому порядку і забезпе
чується державою з використанням сил та засобів спеціальних
державних органів. Принципового значення ця проблема набу
ває у період соціальної нестабільності або військових конфлік
тів. Подібна ситуація, наприклад, мала місце на етапі завершен
ня громадянської війни і переходу до нової економічної політи
ки, коли рівень збройного опору радянській владі і криміналь
ного бандитизму на території республіки були ще високими.
Тому, за рішенням вищих господарських органів, підприємства
цукрової промисловості УСРР і РСФРР, об’єднанні у 1921 р. у
Цукротрест, були передані під охорону військ ДПУ. Як відомо,
останні належали до категорії спеціальних військ і вважалися
найбільш дисциплінованими та ефективними підрозділами.
У науковій літературі проблеми правового регулювання
організації охорони цукрової промисловості військами ДПУ не
розглядались. Окремі аспекти становлення і розвитку цукро
вої промисловості УСРР у період непу досліджувала Г. Б. Марці
* Окіпнюк В.Т. — кандидат юридичних наук, доцент, заступник завідува
ча кафедри теорії та історії держави і права Національної академії Служ
би безпеки України.
1 Марцінишин Г.Б. Українська цукрова промисловість в роки нової еконо
мічної політики: Дис. ... канд. екон. наук: 08.01.04 / Тернопільський держ.
технічний унт ім. Івана Пулюя. – Тернопіль, 1997. – 181 с.
2 Центральний державний архів вищих органів влади та управління Ук
раїни (далі – ЦДАВО України), ф. 4574, оп. 1, спр. 2, арк. 26; Централь
ний державний архів громадських об'єднань України (далі – ЦДАГО
України), ф. 1, оп. 20, спр. 1303, арк. 23.
3 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 1; спр. 2, арк. 26 зв.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 9796 Володимир Окіпнюк
у системі Цукротресту кущової проміжної управлінської ланки
залишилися тільки обласні й заводські коменданти з охорони.
При цьому, кількість обласних комендатур була збільшена до
трьох за рахунок створення на Правобережжі Подільської об
ласної комендатури для охорони підприємств Подільського
відділення Цукротресту.
У підпорядкуванні обласної комендатури Лівобережної Ук
раїни перебували Харківська, Полтавська, Чернігівська і Сумсь
ка кущові комендатури. Перші дві були ліквідовані згідно з на
казом по охороні цукрової промисловості № 11 від 1 вересня
1922 р. з метою оптимізації адміністративного управління. Цук
рові заводи, підпорядковані управлінням цих кущових комен
датур, переведені у безпосереднє підпорядкування обласного
коменданта7 .
Після ліквідації всіх кущових комендатур, станом на 15 бе
резня 1923 р., обласному комендантові з охорони цукрової про
мисловості Лівобережжя були підпорядковані 31 заводський
комендант, які організовували охорону 28 цукрових заводів, 2
комбінатів і 1 агропункту8.
У документах є згадки, що у Лівобережній Україні після лік
відації кущових комендатур станом на серпень 1923 р. діяли
також 3 районні коменданти з охорони цукрової промисловості,
хоча правових актів, які б регулювали їх діяльність, нам віднай
ти не вдалося9. Можливо, їх функції і територіальна юрисдик
ція співвідносилися з функціями районних адміністраторів, які
підпорядковувалися обласним управлінням Цукротресту і здійс
нювали управління чотирма кущами10.
Правобережній комендатурі підпорядковувалися такі кущо
ві комендатури — Кожанська, Білоцерківська, Корсунська, Смі
лянська, Уманська, Монастирищинська, Бердичівська, Волинсь
ка, Проскурівська, Вінницька, МогилівПодільська (Барська),
Шпиковська (Джуринська), Гайсинська і Лівобережна. А ос
військ ДПУ УО, підпорядкований безпосередньо начальникові
штабу. Цим же наказом затверджувалися штати структурних
ланок — відділу охорони цукрової промисловості УСРР при
штабі військ ДПУ, відділення посекру (політичного секретаріа
ту) відділу, управління коменданта з охорони цукрової промис
ловості УСРР Правобережної та Лівобережної областей, управ
ління кущових комендантів та управління комендантів з охоро
ни цукрової промисловості при цукрових заводах4. Кількісний
склад цих ланок був попередньо узгоджений на першому об’єд
наному засіданні з охорони цукрової промисловості УСРР, яке
відбулося 15 липня 1922 р. Штат відділу становив 11 посад, від
ділення посекру — 4 посади, управлінь обласного комендан
та — 10 посад та кущового і заводського комендантів, відповід
но, — 5 і 2 посади. Штатна кількість охоронців мала становити
у середньому 20 осіб на завод, з яких третина кінних. На кожні
10 осіб призначався старший охорони5.
Структура охорони цукрової промисловості була зумовлена
внутрішньою організацією Цукротресту, основними управлін
ськими ланками якого у 1922 р. були правління, районні адмі
ністратори, обласні та кущові управління. У лютому 1923 р., за
рішенням правління Цукротресту і ЦК спілки цукровиків, було
ліквідовано кущові управління, а обласні — реорганізовано у
відділення правління. Лівобережне та Правобережне обласні
управління були перейменовані, відповідно, у Харківське та
Київське відділення Цукротресту, а в березні 1923 р. додатково
було організовано Подільське відділення Цукротресту6.
Зміни в організаційній структурі Цукротресту, як правило,
відразу позначалися на структурі охорони цукрової промисло
вості. Спочатку основними ланками системи були дві обласні
комендатури — Правобережна (пізніше — Київська) і Лівобе
режна (пізніше — Харківська) на чолі з комендантами, яким
підпорядковувалися кущові комендатури, а останнім — комен
данти окремих цукрових заводів або комбінатів. Після ліквідації
4 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 1.
5 Там само, арк. 20–20 зв.; спр. 2, арк. 75–75 зв.
6 Марцінишин Г.Б. Українська цукрова промисловість ... – С. 34, 36–37.
7 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 10.
8 Там само, спр. 25, арк. 42.
9 ЦДАВО України, спр. 35, арк. 33.
10 Марцінишин Г.Б. Українська цукрова промисловість ... – С. 34.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 9998 Володимир Окіпнюк
стройового відділення — В. І. Сергєєва, помічником начальни
ка стройового відділення — Д. П. Єсеніна. Ці співробітники були
призначені або з резерву штабу військ ДПУ, або з військових
частин ДПУ, які скорочувалися чи підлягали розформуванню15.
У зв’язку із загальним скороченням штатів упродовж листо
пада 1922 р. були звільнені або переведені на інші посади на
чальник спеціального відділення І. Н. Вєрзін і його наступник
Л. В. Вишняков, начальник стройового відділення В. І. Сергєєв,
помічник начальника цього ж відділення Д. П. Єсенін, старший
політичний інспектор В. І. Горячев. Ці зміни були закріплені у
наказах № 22 і № 24 по охороні цукрової промисловості УСРР
від 9 і 24 листопада 1922 р.16
У цих умовах навіть розглядалося питання про скасування
відділу. Однак на об’єднаному засіданні з охорони цукрової про
мисловості 29 листопада 1922 р., врахувавши необхідність збе
реження централізованого керівництва обласними комендан
тами та відповідальність штабу військ ДПУ за стан охорони
цукрової промисловості, постановили відділ охорони цукрової
промисловості УСРР при штабі військ ДПУ залишити, перейме
нувавши його у секретаріат17.
Ці зміни підтвердив наказ № 26 по охороні цукрової промис
ловості УСРР від 1 грудня 1922 р. Наступний наказ № 27 від 11
грудня 1922 р. визначив персональний склад секретаріату. На
посаду секретаря було призначено колишнього начальника від
ділу Л. К. Васильєва. Відділення скасовувалися, інспекторат сек
ретаріату скорочувався до двох стройових інспекторів, залишав-
ся також один політінспектор, безпосередньо підпорядкований
начальникові політичного секретаріату військ ДПУ УО. Таким
чином, порівняно з вереснем 1922 р. відбулося загальне скоро
чення особового складу керівного органу майже на половину18.
Повноваження основних структурних ланок охорони цук
рової промисловості УСРР були юридично закріплені у відпо
таннім, у різний час, відповідно, коменданти від 70 до 143 цук
рових заводів і комбінатів11.
Поширеною була, особливо на Правобережжі, практика ство
рення так званих позакущових заводів, коменданти яких, мина
ючи комендантів кущів, напряму підпорядковувалися обласно
му комендантові. Подібний статус у різні періоди мала низка
заводів Правобережної України — Київський рафінадний, Ста
ринський, СаблиноЗнам’янський, Григор’євський, Оріхівський
та деякі інші12. У вересні 1922 р. після об’єднання в одну адмі
ністративну одиницю за рішенням Цукротресту 4 цукрових за
водів 2го Білоцерківського куща — Піївського, Півецького, Ве
ликоПрицьківського і Ржищівського — охоронні заводські ко
мендатури, згідно з наказом обласної комендатури Правобе
режжя № 5 від 16 вересня 1922 р., склали Піївську групу на чолі
з комендантом Піївського заводу. Замість комендантів інших
заводів були призначені старші охорони13.
У зв’язку з виділенням у Правобережній Україні Подільсько
го відділення Цукротресту, згідно з наказом № 13 по охороні
цукрової промисловості УСРР, у травні 1923 р. було створено
третю Подільську обласну комендатуру з розташуванням у Він
ниці та штатом з 10 осіб, яка підпорядковувалася Київській
обласній комендатурі14.
Керівним органом у системі охорони цукрової промисловос
ті був відділ охорони цукрової промисловості УСРР при штабі
військ ДПУ УО, який складався з відділень — спеціального і
стройового, інспекторату та політичного секретаріату (посек
ру). Персональний склад і штатна чисельність визначалися
низкою наказів по охороні цукрової промисловості УСРР — № 3
від 18 липня 1922 р., № 8 від 2 серпня 1922 р., № 14 від 12 верес
ня 1922 р. і № 22 від 9 листопада 1922 р. Начальником відділу
було призначено Л. К. Васильєва, начальником спеціального
відділення — І. Н. Вєрзіна, виконуючим обов’язки начальника
11 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 5–19; спр. 2, арк. 94–95 зв., 121–122.
12 Там само, спр. 2, арк. 53, 55.
13 Там само, арк. 57.
14 Там само, ф. 4575, оп. 1, спр. 35, арк. 22.
15 ЦДАВО України, ф. 4575, спр. 1, арк. 2, 7, 14–14 зв., 29–29 зв.
16 Там само, арк. 29–29 зв., 31.
17 Там само, арк. 39.
18 Там само, арк. 33–34; ф. 4575, оп. 1, спр. 6, арк. 199–200.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 101100 Володимир Окіпнюк
стан заводу, в яких фіксувалися позитивні моменти і прогалини
як системи охорони, так і організації виробництва, зберігати
списки адміністрації заводів з установчими даними (займана
посада, точна адреса, номери телефонів і т.д.).
Заводські коменданти мали здійснювати безпосередню ро
боту щодо організації охорони заводів і підпорядкованих йому
цукрових господарств, керувати стройовою підготовкою охо
ронців, підтримувати належну дисципліну серед особового
складу, розробляти спільно з адміністрацією заводів документи
щодо постової служби (план і табель постам) та подавати їх на
затвердження комендантам кущів. На них покладалося також
вирішення питань щодо забезпечення охорони всіма видами
утримання. У межах своєї компетенції заводські коменданти
могли видавати накази по охороні заводів.
Заводські коменданти наділялися певними процесуальни
ми повноваженнями. Зокрема, у випадках розкрадань або при
інших злочинах коменданти мали складати відповідні протоко
ли, тобто документувати факти правопорушень, а затриманих
осіб під конвоєм доставляти в найближчий відділок міліції. До
завдань заводських комендантів належало ведення боротьби
з кримінальним та політичним бандитизмом, ужиття заходів
щодо недопущення нападів на заводи, його працівників, завдан
ня шкоди гужовому транспорту, інвентарю та іншим матеріаль
ним цінностям заводів. Для виконання цих завдань заводські
коменданти могли звертатися до відповідних інстанцій — ку
щового коменданта, повітової військової наради, начальника
повітової міліції, підрозділів РСЧА і органів ДПУ. Задля викорі
нення бандитизму в районі охоронюваного заводу мала про
водитися безперервна військова та агентура розвідка. При цьо
му, якщо комендант не був членом КП(б)У, то здійснення аген
турної розвідки покладалося на воєнкома відповідного заво
ду. Кошти на ці заходи мала виділяти адміністрація цукрового
підприємства.
Інструкція комендантам цукрових заводів від 15 грудня
1922 р. гарантувала невтручання адміністрації заводу у справу
організації охорони, так само забороняючи і заводським комен
дантам втручатися у компетенцію заводської адміністрації.
відних інструкціях кущовим комендантам і комендантам цук
рових заводів, затверджених заступником командуючого військ
ДПУ УО 15 грудня 1922 р. і оголошених у наказі № 28 від 20 груд
ня 1922 р. по охороні цукрової промисловості УСРР19.
Кущові коменданти, перебуваючи у прямому підпорядку
ванні обласного коменданта, відповідали за організацію охо
рони заводів конкретної адміністративної одиниці. На них по
кладався контроль за правильним виконанням комендантами
й охороною підприємств своїх обов’язків. Для цього вони мали
право відвідувати підпорядковані заводи, перевіряти стан ор
ганізації охорони, знання комендантами й охоронцями правил
несення служби, здійснювати керівництво стройовою та спеці
альною підготовкою особового складу. За погодженням з адмі
ністрацією заводів кущові коменданти перевіряли і затверджу
вали табель постам. У невідкладних випадках їм надавалося
право відсторонювати від виконання обов’язків заводських
комендантів із негайним умотивованим повідомленням облас
ного коменданта. У межах компетенції коменданти могли ви
давати накази по кущу.
Кущові коменданти забезпечували зв’язок між управлінням
обласного коменданта, комендантами заводів свого куща та
найближчими кущовими комендантами. Вони своєчасно інфор
мували та надавали необхідні відомості про стан території куща
як у порядку підлеглості, тобто до управління обласного комен
данта, так і до найближчих органів ДПУ. Також кущові комен
данти повинні були підтримувати контакти, проводити взаєм
не інформування органів міліції та розташованих неподалік
військових частин РСЧА.
Заводські коменданти перебували у прямому підпорядку
ванні кущового коменданта і через нього отримували всі накази
та розпорядження вищестоящих інстанцій. У виняткових ви
падках, які вимагали вжиття невідкладних заходів, обласні ко
менданти могли напряму, минаючи кущових комендантів, ад
ресувати накази, розпорядження або вказівки до заводських
комендантів. Заводські коменданти мали вести щоденники про
19 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 36–38.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 103102 Володимир Окіпнюк
ди та результати нападів кущові коменданти повинні були пові
домляти в обласну комендатуру, а у випадку неналежної органі
зації охорони комендантами заводів — проводити відповідне
розслідування23.
Згідно з табелем термінових донесень, запровадженим на
казом обласної комендатури Правобережжя № 47 від 27 лис
топада 1922 р., обласні коменданти на підставі даних, наданих
кущовими комендантами, мали подавати до штабу військ ДПУ
наступні види донесень — про штатну, списочну і наявну кіль
кість людей, коней, обозу, озброєння (станом на перше число
кожного місяця), десятиденні оперативні зведення про ситуа
цію з бандитизмом, щомісячні доповіді про стан комендатур
(на перше число кожного місяця), зміни в особовому складі,
список на недемобілізований склад комендатур, про рух арти
лерійського майна за поточний місяць24.
Десятиденні оперативні зведення подавалися до кінця 1922 р.,
а з січня 1923 р. по січень 1924 р. перейшли до п’ятиденних. У
цих інформаційних документах повідомлялося про кількісний
склад банд, їх характер, заходи, що їх уживала охорона цукро
вої промисловості, кількість захоплених бандитів і їх подаль
ше спрямування до місцевих органів ДПУ чи міліції. При цьому,
починаючи з серпня 1922 р., майже у всіх зведеннях відзнача
лася відсутність політичного бандитизму, тобто організованих
збройних груп із відповідним забарвленням25.
Із моменту передачі охорони цукрової промисловості УСРР
у відання військ ДПУ, з одного боку, змінилися вимоги до особо
вого складу, відбулася ротація кадрів охорони і поповнення її
командного й адміністративного складу військовослужбовця
ми ДПУ, а, з іншого, розпочався процес поступового скорочення
штатів охорони, який зумовлювався недостатністю коштів Цук
ротресту на її утримання.
У Києві 1 серпня 1922 р., відповідно до наказів № 99/сек і
№ 106 по обласній комендатурі з охорони цукрової промисло
Відповідно до наказу обласної комендатури Правобережжя
№ 15 від 12 жовтня 1922 р., розмежовувалися повноваження
кущових і заводських комендантів та старших політінспекторів
(воєнкомів) кущів і заводів. Зокрема, встановлювалося, що охо
рона заводів — це виключна функція комендантів, а політін
спектори (воєнкоми) є помічниками комендантів по політичній
частині, їх основна функція — навчання й належне політичне
виховання особового складу охорони20.
Отже, крім охоронних задач, якот забезпечення збереження
майна і виробленої продукції, охорона виконувала й певні ін
формаційні функції — здійснювала агентурну розвідку, пові
домляла органам влади про факти бандитизму, переміщення
озброєних загонів, їх мету тощо. Відповідно до наказу обласної
комендатури Правобережжя № 109 від 7 серпня 1922 р., за не
своєчасне повідомлення про діяльність банд на підвідомчій те
риторії комендантові куща загрожувала догана або навіть кри
мінальна відповідальність21.
Із 16 серпня 1922 р. кущові коменданти, відповідно до на
казу обласної комендатури Правобережжя № 116/сек, були зо
бов’язані щоденно телеграфом надавати обласним комендан
там оперативні зведення про появу й переміщення банд, учи
нені напади, обмінюватися інформацією з сусідніми кущовими
комендантами, а також інформувати комендантів цукрових
заводів22. Однак уже 22 серпня, згідно з наказом обласної ко
мендатури Правобережжя № 120/сек, надання щоденних зве
день оперативного характеру було скасоване і встановлено, що
оперативні зведення та огляди мають надсилатися у терміни,
передбачені спеціальним документом — табелем термінових
донесень. Цим же наказом із метою запобігання несподіваним
нападам банд на цукрові заводи коменданти кущів і заводів зо
бов’язувалися підтримувати тісний зв’язок між собою, із місце
вими органами ДПУ та міліції, військовими частинами, інфор
мувати про появу і переміщення банд тощо. Про всі вжиті захо
20 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 2, арк. 69.
21 Там само, арк. 28.
22 Там само, арк. 35.
23 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 2, арк. 40.
24 Там само, арк. 108–109.
25 Там само, спр. 11, спр. 32.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 105104 Володимир Окіпнюк
тися особи, не нижче ротних командирів, а на посади кущових
комендантів — не нижче командира окремого батальйону29.
У рішеннях, прийнятих на перших двох об’єднаних засідан
нях по охороні цукрової промисловості і закріплених у наказі
№ 17 по охороні цукрової промисловості від 9 жовтня 1922 р.
та наказах № 99/сек і № 23 по обласній комендатурі Правобе
режжя від 22 липня і 21 жовтня 1922 р., відповідно, наголошу
валось на тому, що вирішення всіх кадрових питань у системі
охорони цукрової промисловості є прерогативою ДПУ. Будьякі
переміщення, звільнення або призначення на посади здійсню
валися за розпорядженням штабу військ ДПУ через управлін
ня обласних комендантів. У виняткових випадках обласні ко
менданти могли робити це й самостійно, але з негайним пові
домленням про причини до штабу військ ДПУ. За Цукротрестом,
у разі незгоди, залишалося право порушувати клопотання про
перегляд прийнятого рішення30.
Пріоритетність прийому на службу в охорону цукрової про
мисловості саме співробітників органів і військових частин
ДПУ, переважно з числа комуністів, які звільнялися через ско
рочення штатів, була формальноюридично зафіксована лише
наприкінці 1922 р. у пункті 5 протоколу № 5 об’єднаного засі
дання з охорони цукрової промисловості УСРР від 29 листопада
1922 р., оголошеного у наказі № 29 по охороні цукрової промис
ловості УСРР від 28 грудня 1922 р.31 Утім, подібна практика ак
тивно застосовувалася від самого початку передачі охорони у
відання ДПУ.
Наприклад, тільки протягом липня–вересня 1922 р. за дале
ко не повними даними були призначені або направлені у розпо
рядження відділу охорони цукрової промисловості та обласних
комендантів для призначення на різні посади — з резерву шта
бу військ ДПУ — Д. Вишегородцев, Г. Е. Пекк, Б. В. Борисов,
І. М. Шепелєв, Титов, колишні політпрацівники 1го залізнич-
вості Правобережної України від 22 липня і 1 серпня 1922 р.,
відбувся з’їзд кущових комендантів, на якому було, по суті, про
ведено ревізію та детальний облік усього наявного особового
складу охорони. Кущові коменданти прибули на з’їзд, маючи
при собі списки комендантів, секретарів і старших охорони за
водів, анкети та послужні списки на них, відгуки про відповід
ність цих осіб займаним посадам, дані про озброєння та іншу
документацію, необхідну для здачі справ26.
На підставі протоколу № 1 об’єднаного засідання з охоро
ни цукрової промисловості УСРР від 15 липня 1922 р., який було
оголошено у наказі № 16 по охороні цукрової промисловості
УСРР від 30 вересня 1922 р., планувалося з метою всебічного
обстеження стану охорони і, насамперед, її кадрового потенціа
лу, створити дві окремі комісії для Правобережної й Лівобереж
ної України з представників Цукротресту, відділу по боротьбі з
бандитизмом ДПУ УСРР і штабу військ ДПУ27.
Персональний склад комісій визначався наказами по охоро
ні цукрової промисловості УСРР № 17 і № 18 від 9 та 11 жовтня
1922 р. На Лівобережжі комісія була створена під головуван
ням інспектора відділу охорони цукрової промисловості УСРР
Л. К. Курдюмова у складі представника Цукротресту Дмитріє
ва і від ДПУ УСРР — за призначенням місцевих органів ДПУ. На
Правобережжі комісію очолив інспектор відділу охорони цук
рової промисловості УСРР О. П. Кузнєцов. До неї ввійшов ще
один інспектор відділу О. Я. Брандт. Представники від Цукро
тресту і ДПУ УСРР мали бути призначені, відповідно, управляю
чим Цукротрестом Правобережної області й повноважним
представником ДПУ на Правобережній Україні28.
Цим же протоколом № 1 об’єднаного засідання охорони цук
рової промисловості штаб військ ДПУ зобов’язувався поповни
ти рядовий склад охорони на 1 тис. червоноармійців і команд
ний склад — 76 заводськими та 10 кущовими комендантами.
При цьому на посади заводських комендантів мали признача
26 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 2, арк. 17, 25.
27 Там само, спр. 1, арк. 20.
28 Там само, арк. 24–25.
29 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 20.
30 Там само, арк. 20–21, 24; спр. 2, арк. 17, 77.
31 Там само, арк. 39.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 107106 Володимир Окіпнюк
відбору старших охорони на цукрових заводах і перевірки знан
ня військової справи під головуванням кущових комендантів
створювалися фільтраційні комісії у складі представника уп
равління комендатури куща і коменданта відповідного заво
ду. Зокрема, це було, наприклад, закріплено у наказі № 201 по
комендатурі 2го Білоцерківського куща Правобережжя від 4
жовтня 1922 р.35
Із переходом охорони цукрової промисловості до складу
ДПУ було взято курс на воєнізацію її особового складу. На служ
бу приймалися лише демобілізовані військовослужбовці, тобто
ті, хто мав видані військкоматами облікововійськові білети та
картки. Командний і адміністративногосподарський склад та
охоронці, які не служили в армії і не мали стажу військової служ
би, повинні були звільнятися з лав охорони. Ця вимога була
доведена штабом військ ДПУ до обласних комендантів і закріп
лена у низці наказів по обласним і кущовим комендатурам —
№ 191/а від 19 вересня 1922 р. по комендатурі 2го Білоцерків
ського куща Правобережжя, № 11 від 6 жовтня 1922 р. по облас
ній комендатурі Правобережжя, № 47 від 24 жовтня 1922 р. по
комендатурі 7го Погребищенського куща Правобережжя36.
Командний склад охорони цукрової промисловості як війсь
ковослужбовці військ ДПУ, на підставі наказів наркомвоєнмо
ру № 597 і № 583 і РВР Республіки № 112 від 18 жовтня 1918 р.
і № 1491921 р., користувалися правом носіння і зберігання
холодної та вогнепальної зброї, яка належала їм за посадою. Це
закріплювалося у посвідченнях, виданих і підписаних безпосе
редніми начальниками (у документах зазначалися система і
номер зброї). Вони не могли бути також без відома обласного
коменданта або воєнкома і без дотримання вимог постанови
РПО від 14 грудня 1919 р. «Про порядок арешту посадових осіб»
затримані чи взяті під арешт. Обласні коменданти, воєнкоми,
коменданти кущів і цукрових заводів та інші представники ко
мандного складу охорони на підставі наказу РВР Республіки від
2 грудня 1918 р. мали право подавати службові телеграми і вес
ного полку військ ДПУ Є. Чайковський та Донецького дивізіо
ну військ ДПУ А. Селюков, Пейсахович і В. О. Кузьмин32.
Перелік обов’язкових вимог до особового складу був юридич
но закріплений у положенні про прийом на службу командного,
адміністративногосподарського складу і червоноармійців охо
рони цукрової промисловості УСРР, оголошеному в наказі № 16
від 30 вересня 1922 р. по охороні цукрової промисловості33. На
службу приймали громадян, які проходили дійсну військову
службу та були звільнені у безстрокову відпустку, не перебували
у білих арміях, під судом та слідством, не були засуджені, а та
кож фізично та розумово здорові. При вступі на посади команд
ного й адміністративногосподарського складу стаж військової
служби мав бути не нижче командира роти, а для червоноармій-
ців охорони обов’язковою умовою було також уміння читати й
писати. Усі названі вимоги мали підтверджуватися відповідними
документами, характеристиками та відгуками про попередню
службу від командирів військових частин, губвоєнкомів, проф
спілок, партійних організацій, фабзавкомів тощо. Прийняті осо
би зобов’язувалися прослужити на командних посадах 6 місяців,
а на посадах червоноармійців — 2 роки. Після цього терміну вони
могли звільнитися за власним бажанням або поновити контракт
на таких же умовах. У випадку втрати фізичних та розумових
здібностей або віддання під суд як командний склад, так і чер
воноармійці охорони, підлягали звільненню. При службовій не
відповідності особи командного складу розпорядженням облас
ного коменданта могли бути понижені у посаді з повідомлен
ням про це начальника штабу військ ДПУ.
Із метою підвищення якості відбору добровольців на служ
бу наказом № 17 по охороні цукрової промисловості від 9 жовт
ня 1922 р. обласні коменданти були зобов’язані створити
комісії під власним головуванням у складі помічника по стройо
вій і політичній частині та лікаря34. Так само, для проведення
32 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 3, 7; ф. 4575, оп. 1, спр. 6, арк. 13–
14, 18–19, 127.
33 Там само, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 18–18 зв.
34 Там само, арк. 24.
35 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 6, арк. 16.
36 Там само, спр. 2, арк. 64; спр. 6, арк. 4; спр. 11, арк.7 зв.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 109108 Володимир Окіпнюк
області чисельність охоронців на кінець жовтня 1922 р. стано
вила 460 осіб39.
Згодом, відповідно до протоколу № 5 об’єднаного засідан
ня з охорони цукрової промисловості УСРР від 29 листопада
1922 р., оголошеного у наказі № 29 по охороні цукрової про
мисловості УСРР від 28 грудня 1922 р., у зв’язку з передачею
цукрових заводів Лівобережної України у безпосереднє управ
ління обласної комендатури та загальним зменшенням чисель
ності охорони на них було скорочено штат обласної коменда
тури Лівобережжя (наказ по охороні цукрової промисловості
№ 27 від 11 грудня 1922 р.), ліквідовано кущові комендатури,
а також посади командирів взводу охорони цукрових заводів40 .
Питання про подальше скорочення охорони в Лівобережній
Україні було розглянуте на об’єднаному засіданні з охорони
цукрової промисловості УСРР 21 травня 1923 р. (протокол № 7)
і закріплене у наказі по охороні цукрової промисловості УСРР
№ 17 від 4 червня 1923 р. За погодженням із Цукротрестом
кількість охорони мала бути скорочена до 304 осіб, у тому числі
38 осіб командного складу, включаючи 9 штатних посад облас
ної комендатури41.
Черговою реорганізацією охорони в Лівобережній Україні,
відповідно до наказу по охороні цукрової промисловості № 23
від 17 серпня 1923 р., передбачалося у термін до 1 вересня 1923 р.
довести чисельність охорони до 242 осіб, з яких — 3 районні
коменданти, помічник районного коменданта, 4 воєнкома і по
літрука, 2 технічні працівники, 16 командирів взводів і 216 чер
воноармійців. Під охороною військ ДПУ на Лівобережжі зали
шалося 19 заводів, решта 29 підприємств передавалися під охо
рону вільнонайманих сторожів42.
З урахуванням досвіду Лівобережжя відбувалося скорочен
ня охорони цукрової промисловості і на Правобережжі. Наприк
ти переговори по прямому проводу з дотриманням постанови
РНК РСФРР про користування поштовотелеграфною мережею
від 7 квітня 1918 р. Крім цього, на підставі наказу начальника Цен
трального управління військового сполучення ці особи мали
право обміну літера на квитки поза чергою37.
Процес поступового скорочення охорони цукрової промис
ловості розпочався з вересня 1922 р. спочатку в Лівобережній
Україні, де кількість цукрових заводів була меншою, а вже потім
був поширений на Правобережжя. Він здійснювався, фактично,
у декілька етапів. Насамперед, згідно з протоколом № 3 об’єдна
ного засідання з охорони цукрової промисловості УСРР від 25
вересня 1922 р., оголошеним у згадуваному раніше наказі № 16
по охороні цукрової промисловості УСРР від 30 вересня 1922 р.,
кількість червоноармійців, не рахуючи командного і політично
го складу та старших охорони, до 15 жовтня 1922 р. на Лівобе
режжі мала бути скорочена до 540 осіб. Обласний комендант
був зобов’язаний відібрати і залишити найбільш дисциплінова
них, грамотних і придатних до служби осіб. Крім цього, на цук
рових заводах замість посад старшого охорони запроваджува
лася посада командира взводу, на яку пропонувалося призна
чати демобілізованих червоноармійців військ ДПУ або РСЧА з
попереднім стажем не нижче командира роти або взводу38.
Для проведення скорочення обласний комендант Лівобе
режної України видав наказ № 2/с від 7 жовтня 1922 р. Кущові
коменданти та коменданти цукрових заводів мали подати спис
ки залишених і звільнених охоронців по кожному заводу. Так,
наприклад, згідно з нашими підрахунками, зробленими на під
ставі узагальнених даних по цукрових заводах Сумського куща,
після проведення заходів щодо скорочення особового складу
охорони станом на 28 жовтня 1922 р. на 14 цукрових і рафінад
них заводах залишилося 253 охоронця. Тоді, як на 9 серпня і 11
жовтня 1922 р., тобто, до проведення скорочення, ці ж заводи
охороняли, відповідно, 453 і 407 червоноармійців. Усього ж на
30 цукрових, рафінадних заводах і комбінатах Лівобережної
37 ЦДАВО України, ф. 4575, оп. 1, спр. 14, арк. 9, 11, 16, 21, 26, 80, 158.
38 Там само, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 17.
39 ЦДАВО України, ф. 4575, оп. 1, спр. 6, арк. 156–159, 242, 378–387 зв.,
395–401, 414–433.
40 Там само, спр. 1, арк. 34, 39.
41 Там само, спр. 35, арк. 25–27.
42 Там само, арк. 33–35.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 111110 Володимир Окіпнюк
тур. Як і в Лівобережній Україні на Правобережжі весною 1923 р.
замість скороченої воєнної охорони оформлялися вільнонайма
ні сторожа. Однак, уважалося, що запроваджувати це можливо
тільки у місцевостях, безпечних у плані бандитизму. Отже, унас
лідок поступового скорочення штатів і змін у структурі, зокре
ма, ліквідації у березні 1923 р. кущових комендатур, станом на
травень 1923 р. загальна чисельність охорони цукрової промис
ловості УСРР скоротилася втричі — з 4227 до 1400 осіб46.
Належне правове регулювання функціонування охорони
цукрової промисловості УСРР забезпечувала система наказів по
охороні, які видавалися у центрі начальником (з листопада
1922 р. — заступником командуючого) військ ДПУ УО, в облас
тях, кущах і на заводах, відповідно, обласними, кущовими й за
водськими комендантами. Накази по охороні цукрової промис
ловості УСРР, крім начальника (заступника командуючого)
військ ДПУ скріплювалися також підписами начальника штабу
військ ДПУ УО, а починаючи з 2 серпня 1922 р. — помічником
начальника (командуючого) військ ДПУ по політичній частині
і начальником посекру. Після ліквідації штабу військ ДПУ з лис
топада 1923 р. накази підписували старший інспектор і поміч
ник старшого інспектора військ ДПУ УО. Застосовувалися також
спільні міжвідомчі накази командуючого військами ДПУ УО й
уповноваженого Цукротресту в Україні. У 1922 р. було видано
29 наказів по охороні цукрової промисловості УСРР, з яких
два — № 13 і № 26 — спільно з Цукротрестом, а у 1923 – січні
1924 рр. — 36, з яких один (№ 36) спільно з Цукротрестом47.
Накази обласних комендантів стосувалися переважно пи
тань кадрового характеру (прийняття на службу, призначення
на посаду, переведення, відрядження тощо), регулювали забез
печення особового складу речами і зброєю, організацію охоро
ни заводів, визначали загальну процедуру діловодства і нор
мотворчості, у тому числі й кущових комендантів48.
лад, штати кущової комендатури, комендатур та охорони за
водів 2го Білоцерківського куща за період від кінця вересня
до кінця грудня 1922 р. скоротилися майже вдвічі — із 205 до
116 осіб43 . Однак фактично до кінця 1922 р. ці процеси відбу
валися доволі повільно. Відповідно до наказу обласного комен
данта з охорони цукрової промисловості Правобережжя № 37
від 10 листопада 1922 р., кількість командного й адміністратив
ногосподарського складу кущових і заводських комендатур
станом на 1 листопада 1922 р. становила 173 особи. А в наказі
обласного коменданта № 57 від 14 грудня 1922 р., де було ого
лошено новий штат кущових комендатур і позакущових заводів
Правобережжя, кількість цієї категорії співробітників мала ско
ротитись до 160 осіб44. Одночасно наказами обласного комен
данта Правобережжя № 63 і № 67 від 23 та 29 грудня 1922 р.
передбачалося скорочення охоронців цукрових заводів на 20%
і доведення їх загальної кількості до 2095 осіб. У середньому
на кожен кущ залишалося від 100 до 180 охоронців, а на кожен
позакущовий завод — від 20 до 2545.
Лінія на подальше скорочення чисельності охорони на Пра
вобережжі була визнана правильною у пункті 2 протоколу № 6
об’єднаного засідання з охорони цукрової промисловості УСРР
від 24 січня 1923 р., оголошеному в наказі по охороні цукрової
промисловості УСРР № 4 від 29 січня 1923 р. Зокрема, у поста
нові засідання з цього питання зазначалося про встановлення
тимчасової кількості охорони на Правобережжі у 2 тис. осіб із
подальшим її скороченням протягом двох місяців до 1,5 тис.
осіб. Затверджувалися нові штати комендатур окремо для дію
чих заводів — комендант, політрук, коновод і 15 охоронців, і
недіючих — командир взводу та 6 охоронців. Команда охоро
ни недіючого заводу підпорядковувалася комендантові найб
лижчого діючого заводу. Крім цього, обласний комендант Пра
вобережжя мав погодити з управляючим Цукротресту Право
бережної області питання про скасування кущових коменда
43 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 6, арк. 6, 73–73 зв., 94–95.
44 Там само, спр. 2, арк. 94–95 зв., 121–122.
45 Там само, арк. 129.
46 ЦДАВО України, ф. 4575, оп. 1, спр. 35, арк. 6, 8, 25–26.
47 Там само, ф. 4574, оп. 1, спр. 1; ф. 4575, оп. 1, спр. 10, 13, 35.
48 Там само, ф. 4574, оп. 1, спр. 2–4.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 113112 Володимир Окіпнюк
Крім державних заводів, війська ДПУ на тих же підставах
здійснювали охорону приватних або взятих в оренду підпри
ємств. Охоронявся не тільки сам завод чи комбінат, але й при
леглі сільськогосподарські угіддя (економії), для чого викори
стовувався кінний патруль. Так, наказ по охороні цукрової про
мисловості № 23 від 17 серпня 1923 р. «Про реорганізацію охо
рони цукропрому на Лівобережжі» дозволяв із заводів, які охо
роняються, виділяти кінний патруль для об’їзду економій та
найближчих заводів. При цьому, цей патруль не міг віддалятись
від заводу на понад 20 верст і вважався добовим нарядом52.
Звичайно, початок сезонного виробництва цукру супровод
жувався посиленням охорони заводів від бандитських нападів.
У такі періоди навіть могла збільшуватись кількість охоронців.
Наприклад, відповідно до наказу обласного коменданта Право
бережжя № 14секр від 11 жовтня 1922 р., який був оголошений
комендантом 2го Білоцерківського куща у наказі № 6/секр/
209 общ. від 20 жовтня 1922 р., указувалося на необхідність
посилення охорони заводів, проведення несподіваних тривог,
збільшення охоронців на кожному підприємстві до 30 осіб53.
Проводилися також заходи щодо запобігання розкраданню
цукру робітниками з території заводів. Зокрема, згідно з нака
зом коменданта 2го Білоцерківського куща Правобережної
області № 207 від 14 жовтня 1922 р., на всіх заводських входах
та виходах цілодобово чергувала озброєна охорона. Для праців
ників кожної зміни видавалися перепустки різного кольору.
Окремі перепустки запроваджувалися для адміністративно
технічного персоналу кущового управління Цукротресту і
відповідальних працівників кущової комендатури. Список вида
них перепусток заносився в опечатаний, прошитий та пронуме
рований зошит. Наказ дозволяв проведення особистого обшуку
всіх, хто виходив з території заводу, крім тих, у кого були окре
мі перепустки. На затриманих із цукропродуктами осіб склада
лися відповідні акти, які передавалися до органів міліції54.
Із 6 вересня 1922 р. на Правобережжі, згідно з наказом облас
ного коменданта № 130, діловодство комендатури поділялося
на стройове і господарське. Відповідно, окремо стали видавати
ся накази по управлінню комендатури та накази по області —
перші стосувалися утримання команди управління, змін його
складу, господарських розрахунків тощо, а другі містили роз
порядження загальнонормативного характеру, закріплювали
призначення комендантів кущів, оголошували накази центру49 .
Накази кущових і заводських комендантів мали переважно
індивідуальноправовий характер. Інколи в них також оголошу
валися найбільш важливі накази обласних і кущових комендан
тів50 . Копії наказів обласних комендантів передавалися до від
ділу охорони цукрової промисловості, а копії наказів кущових
комендантів — до обласних комендатур.
Важливу роль у вирішенні проблем функціонування охоро
ни відігравали також об’єднані засідання з охорони цукрової
промисловості УСРР. Вони періодично проводилися у складі ко
мандування військ ДПУ, представників ДПУ УСРР, як правило,
відділу по боротьбі з бандитизмом, і Цукротресту. Засідання
могли скликатися з ініціативи Цукротресту, командуючого
військами ДПУ УО або голови ДПУ УСРР. Головував на засідан
нях начальник (згодом — заступник командувача) військ ДПУ
УО або голова ДПУ УСРР, як, наприклад, на другому засіданні
від 18 серпня 1922 р., коли головуючим був В. А. Балицький. Ді
ловодство й секретарські функції здійснювали співробітники
штабу військ ДПУ або відділу з охорони цукрової промисловості
при штабі військ ДПУ. За період з 15 липня 1922 р. по 21 травня
1923 р. було проведено 7 об’єднаних засідань — 15 липня, 18
серпня, 25 вересня, 23 жовтня і 29 листопада 1922 р. та 24 січня
і 21 травня 1923 р. Рішення об’єднаних засідань мали обов’язко
вий характер та оголошувалися у наказах по охороні цукрової
промисловості УСРР для «точного й неухильного виконання»51.
49 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 2, арк. 51.
50 Там само, спр. 5–26.
51 Там само, спр. 1, арк. 17–21, 39; ф. 4575, оп.1, спр. 35, арк. 6, 25–26.
52 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, ф. 4575, оп. 1, спр. 35, арк. 33–35.
53 Там само, ф. 4574, оп. 1, спр. 6, арк. 27.
54 Там само, арк. 25.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 115114 Володимир Окіпнюк
ського й 100го Волинського дивізіонів58. При цьому, для зруч
ності й одноманітності в озброєнні на всіх заводах одного куща
мали використовуватися рушниці тільки одного зразка, не до
пускалась їх різнорідність. За цим, відповідно до наказу облас
ного коменданта Правобережжя № 129 від 6 вересня 1922 р.,
повинні були наглядати коменданти кущів59.
Крім цього, усе зайве озброєння підлягало здачі на склади
постачання ДПУ УСРР. Відповідно до наказу по охороні цукро
вої промисловості № 14 від 5 травня 1923 р., встановлювалося,
що кількість рушниць на заводах має дорівнювати штатній
кількості охоронців. Кулемети дозволялося мати лише на тих
заводах, де було не менше 10 охоронців. Обласні коменданти
мали забезпечити до 1 червня 1923 р. здачу надлишкового май
на, використовуючи для цього спеціальні вагони, які виділя
лися начальником постачання ДПУ УСРР60.
Питання про повернення охорони цукрової промисловості
до складу міліції й позбавлення військ ДПУ невластивих їм
функцій розглядалося фактично з початку 1923 р. Відповідні
рішення з цього приводу ухвалювала військрада при постійній
нараді по боротьбі з бандитизмом на засіданнях від 8 грудня
1922 р. (протокол № 5) і 10 лютого 1923 р. Двічі це питання
розглядалося також на об’єднаних засіданнях з охорони цук
рової промисловості УСРР від 24 січня і 21 травня 1923 р. (про
токоли № 6 і № 7).
Як на першому, так і на другому засіданнях висловлювала
ся одностайна думка про недоцільність вилучення охорони з
відання ДПУ. Відзначалося, що за цей час значно підвищилася
боєздатність, зміцнилися стійкість і дисципліна охорони цук
рової промисловості, покращилась якість добору особового
складу. Переведення охорони у підпорядкування міліції, на дум
ку представників Цукротресту, могло загальмувати ці пози
тивні тенденції, а також спричинити зайві витрати, що зазвичай
Хоча у стройовому й адміністративному плані охорона цук
рової промисловості підпорядковувалася ДПУ УСРР, однак її
матеріальнотехнічне (крім забезпечення зброєю) і фінансове
забезпечення здійснювалося за рахунок коштів і можливостей
Цукротресту. Це було особливістю правового статусу охорони.
Основним нормативноправовим актом, який урегульовував
норми і порядок забезпечення її продовольством та обмунди
руванням, був спільний наказ начальника військ ДПУ УО й упов
новаженого Цукротресту в Україні № 13 від 8 вересня 1922 р.55
У документі оголошувалися добова розкладка продовольчого
пайка й табель термінів носіння речей, єдиний для всієї охоро
ни. Продовольче, грошове та речове утримання, наголошува
лося у наказі, проводилося управліннями Цукротресту.
Із 1 січня 1923 р., відповідно до наказу по охороні цукрової
промисловості № 2 від 10 січня 1923 р., червоноармійці охоро
ни у питаннях грошового утримання прирівнювалися до сто
рожів на відповідальних постах та отримували заробітну пла
ту згідно з відповідним колективним договором, укладеним із
Цукротрестом56. Цукротрест здійснював низку соціальних вип
лат — родинам військовослужбовців охорони цукрової промис
ловості військ ДПУ, які загинули при виконанні службових обо
в’язків, також тим військовослужбовцям, які звільнялися у
зв’язку зі скороченням штатів. Останнім, зокрема, видавалися
двотижневе грошове утримання та пайок, оплачувався проїзд
до місця проживання, залишалося видане їм обмундирування57 .
Забезпечення охорони цукрової промисловості зброєю здійс
нювалось шляхом передачі рушниць, кулеметів, патронів, гра
нат, які залишалися після розформування або скорочення війсь
кових частин ДПУ. Зокрема, значна частина вказаних видів оз
броєння були передані охороні цукрової промисловості у верес
ні 1922 р. з наступних військових частин ДПУ — 15го Південно
Західного залізничного полку, 99го Київського, 98го Поділь
55 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 13.
56 Там само, ф. 4575, оп. 1, спр. 35, арк. 3.
57 Там само, спр. 1, арк.17, 39; спр. 35, арк. 6.
58 ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 17; спр. 2, арк. 48 зв. – 49.
59 Там само, спр. 2, арк. 50, 54.
60 Там само, ф. 4575, оп. 1, спр. 35, арк. 23.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 117116 Володимир Окіпнюк
супроводжують будьяку реорганізацію. Крім цього, передання
охорони до міліції вважалося небажаним ще й з огляду на рівень
бандитизму, який суттєво не зменшився, і заводи постійно пе
ребували під загрозою можливого розграбування61. Однак, на
прикінці 1923 р., коли через брак коштів у Цукротресту охорона
цукрової промисловості суттєво скоротилася і в більшості була
замінена цивільними сторожами, керівництво ДПУ УСРР почало
наполягати на вилучення її зі складу військ ДПУ.
23 листопада 1923 р. під головуванням В. А. Балицького від
булося засідання військової ради при постійній нараді по бо
ротьбі з бандитизмом, на якому постановили до 1 січня 1924 р.
Цукротресту і Головміліції домовитися про заміну існуючої охо
рони цукрової промисловості охороною з числа промислової
міліції. У грудні 1923 р. інспекція військ ДПУ УО подала до УЕН
відповідну доповідну записку. Однак на засіданні бюро УЕН від
24 грудня 1924 р. (протокол № 5) вирішення даного питання
було перенесене на розгляд уряду республіки. 31 січня 1924 р.
РНК УСРР на своєму засіданні остаточно затвердила передачу
охорони цукрової промисловості від ДПУ органам міліції62.
На виконання рішень державних органів, відповідно до на
казу № 36 по охороні цукрової промисловості УСРР від 23 січня
1924 р., було розформовано обласну комендатуру Лівобереж
ної України. Заходи з її ліквідації та передання справ до про
мислової міліції малипроводити співробітники обласної комен
датури І. Н. Вєрзін і М. Дмитрієв, які тимчасово до завершення
процесу залишалися на посадах. Для передачі справ Київської
й Вінницької комендатур так само тимчасово залишався сек
ретаріат з охорони цукрової промисловості у складі секретаря
Л. К. Васильєва і старшого діловода Руденкова63.
Таким чином, охорона підприємств та інших об’єктів цук
рової промисловості перебувала у віданні військ ДПУ з 18 липня
1922 р. по січень 1924 р. Вона була передана ДПУ від Голов
61 ЦДАВО України, ф. 4575, оп. 1, спр. 35, арк. 6, 25–26.
62 Там само, ф. 2, оп. 3, спр. 332, арк. 364, 496–497, 499, 501.
63 Там само, ф. 4575, оп. 1, спр. 35, арк. 48.
Відділ охорони
при Ш табі військ ДПУ УО
Подільська
(В інницька)
обласна
комендатура
(з 05.1923 р.)
Правобережна
(Київська)
обласна
комендатура
Лівобережна
(Харківська)
обласна
комендатура
Кущові
комендатури
(до 03.1923 р.)
Заводські
комендатури
Позакущові
заводські
комендатури
Районні
коменданти
(з 08.1923 р.)
Заводські
комендатури
Кущові
комендатури
(до 03.1923 р.)
Додаток
СТРУКТУРА
охорони цукрової промисловості
(1922–1924 рр.)
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 119118 Володимир Окіпнюк
ДОКУМЕНТИ
№ 1
Наказ начальника військ ДПУ Українського округу
№ 1 по охороні цукрової промисловості УСРР про
прийняття штабом військ ДПУ охорони цукрової
промисловості, створення відділу охорони цукрової
промисловості при штабі військ ДПУ і затвердження
штатів основних структурних ланок
системи охорони цукрової промисловості УСРР
18 липня 1922 р.
Приказ
по охране Сахпромышленности УССР
№ 164
18 июля 1922 года 6 гор. Харьков
§ 1
Сего числа Охрана Сахарной промышленности УССР шта-
бом вв/мне войск принята.
Областным комендантам охраны сахарной промышленности
с сего числа по всем вопросам охраны обращаться в Штаб войск
ГПУ Украинского округа.
Основание: Приказ Госполитуправления УССР № 58; при-
каз НКВД № 169/а и постановление УЭС за № 74/115.
§ 2
Для концентрации работы и руководства при Штабе вв/мне
войск создать отдел охраны сахарной промышленности УССР
по ниже объявленным штатам, с непосредственным подчинени-
ем его начальнику Штаба войск ГПУ Украинского округа.
§ 3
При сем отдельным приложением объявляются штаты:
а) отдела охраны сахарной промышленности;
б) отделения Посекра при отделе охраны сахарной промышлен-
ности;
в) управления коменданта по охране сахарной промышленности
Правобережной области;
міліції з метою забезпечення належного рівня безпеки промис
лового виробництва цукру й посилення боротьби з бандитиз
мом, масові прояви якого ще мали місце на території республі
ки. Передача на початку 1924 р. охорони до складу створеної
промислової міліції пояснювалася низкою причин, передусім
зменшенням бандитизму, недостатністю коштів на утриман
ня великої воєнізованої охорони тощо.
Керівництво охороною спочатку здійснював відділ з охоро
ни цукрової промисловості при штабі військ ДПУ, згодом пе
рейменований у секретаріат. Йому підпорядковувались обласні
коменданти Правобережної і Лівобережної України, у підпоряд
куванні котрих перебували кущові коменданти. На Правобе
режжі у 1922 р. було 15 кущових управлінь, на Лівобережжі — 4.
Кущові коменданти керували та спрямовували діяльність ко
мендантів при заводах. Останні безпосередньо організовували
охорону конкретних підприємств, комбінатів, економій при за
водах і керували через старших охорони (командирів взводів)
командами охорони, які складалися з червоноармійців військ
ДПУ. Із березня 1923 р. кущові комендатури були остаточно
ліквідовані, на Правобережжі створена третя обласна коменда
тура — Подільська з розташуванням у Вінниці. Від 1923 р. діяли
три ланки у системі охорони — секретаріат при штабі (згодом
інспекція військ ДПУ), обласні й заводські комендатури.
64 Тут і далі текст, виділений курсивом, вписаний чорнилами.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 121120 Володимир Окіпнюк
В случае несогласия Сахаротреста с тем или другим назначе-
нием таковой в каждом отдельном случае имеет право возбуж-
дать вопрос об отводе данного лица.
Слушали:
2. Об отозвании областного коменданта на Правобережье
т. Гзовского и назначении на эту должность тов. Савицкого.
[Постановили:]
2) Временно допущенного к исполнению должности област-
ного коменданта сахарной промышленности на Правобережье
т. Гзовского освободить от исполнения таковой.
Областным комендантом по охране сахарной промышленно-
сти УССР на Правобережье назначить тов. Савицкого.
В 16 часов собрание закрывается.
Председатель /Балицкий/
Члены: /Якимович, Модылевский, Бондаренко, Быстрых/
С подлинным верно:
Вридначстройотделения Сергеев
ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 21; ф. 4575, оп. 1, спр. 10,
арк. 22. Завірена копія. Машинопис.
№ 3
Витяг з наказу начальника військ ДПУ Українського
округу № 16 по охороні цукрової промисловості
УСРР з оголошенням положення і зобов’язання про
прийняття на службу в охорону цукрової
промисловості УСРР командного, адміністративно-
господарського складу і червоноармійців
30 вересня 1922 р.
Приказ
по охране Сахпромышленности УССР
30 сентября 1922 года № 16 гор. Харьков
§ 4
Ниже сего объявляю положение и обязательство о приеме на
службу комадмхозсостава и кр-цев в охрану Сахпромышленности
УССР, каковые принять к сведению и неуклонному исполнению.
г) управления коменданта по охране сахарной промышленности
Левобережной области;
д) управления кустового коменданта охраны сахарной промыш-
ленности;
е) управления коменданта охраны сахарной промышленности при
сахарном заводе.
Начальник войск ГПУ Украинского округа Якимович
Начальник штаба Терпиловский
ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 1.
Завірена копія. Машинопис.
№ 2
Протокол № 2 об’єднаного засідання по охороні
цукрової промисловості УСРР про призначення
командного складу на посади в охороні цукрової
промисловості УСРР
18 серпня 1922 р.
Копия
Сов. секретно
Протокол № 2
объединенного заседания по охране
сахарной промышленности УССР
Председательствует: Председатель ГПУ УССР тов. Балицкий
Присутствуют: Начвойск ГПУ Укрокруга тов. Якимович,
Уполномоченный Сахаротреста тов. Модылевский, начальник
Особого отдела ГПУ УССР тов. Быстрых, Уполномоченный Са-
харотреста на Правобережье тов. Бондаренко.
18 августа 1922 года Собрание открыто в 15 часов
Слушали:
1. О назначении комсостава на должности по охране сахар-
ной промышленности.
[Постановили:]
1) Назначение на должности по охране сахарной промыш-
ленности производить непосредственно Штабу войск ГПУ Ук-
раинского округа через Управления областных комендантов.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 123122 Володимир Окіпнюк
§ 5. Прием добровольцев производится по мере действитель-
ной в том надобности.
§ 6. Принятые добровольцы на службу в охрану Сахарной про-
мышленности получают денежное содержание согласно штатов,
объявленных в приказе по охране сахарной промышленности от
18 сего июля № 1 и прочее довольствие согласно приказа по
охране сахарной промышленности от 8 сентября за № 13 от об-
ластных, кустовых и заводских администраций по месту службы.
§ 7. Все предметы вещдовольствия, выданные добровольно
поступившим, по истечению установленных табелью сроков,
обращаются в собственность добровольцев.
О приеме красноармейцев.
§ 8. Прием на службу кр-цев (охранников) производить со-
гласно § 1 п. п. А, В, Г, Д и §§ 2, 5, 6 и 7 настоящего положения
и при соблюдении следующих условий:
1. Проходившие военную службу.
2. Грамотные.
3. Подписку на 2 года.
4. Не увольняются по собственному желанию, но при несо-
ответствии увольняются распоряжением коменданта куста.
Примечание: форма подписки (обязательства) о доброволь-
ном вступлении на службу в охрану сахарной промышленности
УССР объявляется ниже сего.
Обязательство
192__ года ______ м-ца ____ дня. Я, нижеподписавшийся
сын трудового народа, гражданин __________________ губ[ернии]
_______________ уезда _________ волости __________________
села или деревни ______________ лет, даю настоящую подписку
о том, что состоя на службе по охране сахарной про-сти буду
стоять на страже Рев[олюционного] пор[ядка] и защищать инте-
ресы рабочих и крестьян и достояние последних и в первую оче-
редь охранять завод от разграбления бандами.
Кроме того, обязуюсь:
1Х. Прослужить в названной охране не менее ______ м-цев
_______ лет, т.е. по ______ м-ц ________ 192___ года.
2. Беспрекословно исполнять все приказы и распоряжения
своих начальников как представителей Сов[етской] вл[асти].
3. Соблюдать строгую дисциплину и порядок.
Основание: Приказ ГПУ УО от 13 сентября 1922 г. за № 628
и телеграмма Наштавойск ГПУ Республики от 22 сентября с. г.
за № 232303
Положение
о приеме на службу комадмхозсостава и кр-цев
в охрану сахарной промышленности УССР
О приеме комадмхозсостава.
§ 1. На службу могут быть приняты все граждане РСФСР,
удовлетворяющие ниженазванным требованиям:
а) свободные от действительной военной службы, уволен-
ные в бессрочный отпуск.
б) проходившие военную службу и со стажем не ниже
комроты (неотд[ельной]).
в) не состоящие в период гражданской войны в рядах и
вообще на службе в белых армиях.
г) не состоявшие под судом и следствием и не несшие
никаких наказаний по суду.
д) физически и умственно здоровые.
§ 2. Перечисленное должно быть подтверждено соответствую-
щими документами. Кроме того, желательны отзывы о предшест-
вующей службе от командиров частей или губуездвоенкомов по
месту, где состоящий в бессрочном отпуске находился по учету,
а также отзывы профсоюзов, парторганизаций, фабзавкомов и
проч.
§ 3. Поступившие на службу в охрану Сахпромышленности
УССР в качестве добровольцев на командные должности граж-
дане обязываются служить в течение 6 месяцев. По истечении
указанного срока поступившие могут быть уволены, изъявив-
шие желание продолжать службу в названной охране могут быть
вновь приняты на тот же срок, при чем вновь дают собственно-
ручную свою подписку (обязательство), каковая должна храниться
по месту назначения на должность поступившего.
§ 4. До истечения положенного срока поступившие освобож-
дению от службы по собственному желанию не подлежат.
В случае утери физической и умственной способности, пре-
дания суду или вообще при несоответствии должности, комсос-
тав может быть уволен или перемещен на низшие должности, в
последнем случае при их согласии, распоряжением областных
комендантов, с донесением о том начальнику Штаба ГПУ.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 125124 Володимир Окіпнюк
§ 2
Организует охрану промышленности вверенного ему куста,
за каковую всецело и отвечает.
§ 3
Непрерывно наблюдает за правильным выполнением своих
обязанностей заводскими комендантами и охраной, принимая
немедленно соответствующие меры к устранению причин, тор-
мозящих таковые.
§ 4
Руководит постановкой воспитания охраны в военно-строе-
вом отношении и несения специальной службы, поддерживает
дисциплину и наблюдает за правильной постановкой таковой.
§ 5
Возможно чаще посещает заводы вверенного ему куста, прове-
ряя лично знания как комендантов, так и охранников в деле
обучения и несения службы, а равно и общую постановку дела.
§ 6
Устанавливает непрерывную связь с Управлением областного
коменданта и комендантами заводов своего куста, а также с бли-
жайшими кусткомендантами.
§ 7
Своевременно информирует как в порядке подчиненности,
так равно и ближайшие местные органы ГПУ о положении на
территории куста.
§ 8
Имеет непрерывную и тесную связь и взаимное информиро-
вание с органами ГПУ, милицией и штабами вблизи располо-
женных воинских частей.
§ 9
Своевременно предоставляет все требуемые сведения и до-
несения в Управление областного коменданта.
§ 10
Проверяет и утверждает табель постам заводов своего куста,
согласуясь с администрацией последних.
§ 11
Издает приказы по кусту, помещая в них распоряжения, свя-
занные с функциями кусткоменданта.
4. Беспощадно подавлять все выступления против Сов[етско-
го] правит[ельства] и искоренять хищения нар[одного] достояния.
5. Быть честным, трезвым, исполнительным и вежливым со
всеми гражданами.
6. Носить как на службе, так и вне ея форменную одежду.
За нарушение с моей стороны хотя бы одного из перечислен-
ных пунктов, я, как лицо специально поставленное для наблю-
дения за сохранностью нар[одного] достояния, подлежу закон-
ной ответственности, в чем собственноручно и подписываюсь.[...]
Х Примечание: 6 м-цев для комадмхозсостава и 2 года для
красноармейцев (охранников).
Начальник войск ГПУ Укрокруга Якимович
Помначвойск и начполитсекретариата ГПУ Укрокруга Комлев
Начальник штаба Терпиловский
ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 18–18 зв.
Завірена копія. Машинопис.
№ 4
Інструкція кущовим комендантам
з охорони цукрової промисловості
військ ДПУ Українського округу65
15 грудня 1922 р.
Копия
Утверждено Замкомандвойск ГПУ
15 декабря 1922 г. Укрокруга Якимович
Инструкция кустовым комендантам
по охране сахарной промышленности
§ 1
Комендант куста непосредственно подчинен областному ко-
менданту.
65 У верхній частині документа є напис чорнилами: «Приложение к прика
зу по охране Сахпрома УССР за № 28 § 3». Це наказ від 20 грудня 1922 р.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 127126 Володимир Окіпнюк
§ 2
Приказы, приказания и все распоряжения высших инстан-
ций комендант сахзавода получает через посредство кустового
коменданта, за исключением оперативных, в исключительных
случаях, не терпящих промедления, когда распоряжения могут
быть даваемы высшими инстанциями непосредственно.
§ 3
Точно и своевременно исполняет все получаемые приказы и
распоряжения кустовых комендантов и высших инстанций.
§ 4
Своевременно представляет сведения и донесения в Управ-
ления кустовых комендантов по установленным формам и в ус-
тановленные сроки.
§ 5
Ведет дневники о состоянии завода с указанием в нем поло-
жительных и отрицательных явлений, имевших место в жизни
завода по вопросам охраны и промышленности.
§ 6
Издает приказы с помещением в них распоряжений, связан-
ных с функциями коменданта. Имеет список лиц, руководящих
деятельностью завода, с указанием их точных адресов, занимае-
мых ими должностей и номеров телефонов.
§ 7
Руководит воспитанием охранников в отношении военно-
строевом и несении спецслужбы, а равно поддержанием дис-
циплины среди своих подчиненных.
§ 8
Непрерывно наблюдает за правильным исполнением своих
обязанностей вверенной ему команды охранников.
§ 9
Организует действительную охрану завода, а также входящих
в его район хозяйств, за каковую всецело и отвечает.
§ 10
Рационально использует охранников по выполнению специ-
альных охранных задач и принимает своевременно меры к устра-
нению причин, вызывающих неправильное использование таковых.
§ 12
В случаях, не терпящих отлагательств, отстраняет от должно-
стей заводских комендантов, немедленно донося об этом облас-
тному коменданту с подробной мотивировкой.
§ 13
В отношении к своим подчиненным пользуется правами ко-
мандира отдельной части.
За начпосекра Штавойск ГПУ Укрокруга Трофимов
Начальник Штаба войск ГПУ Укрокруга Терпиловский Военком Гавриш
Начальник отделения по борьбе с бандитизмом ГПУ УССР Добродицкий
Уполномоченный Сахаротреста Модылевский
За Секретарь Руденко
Верно: За секретаря охраны Сахпрома УССР Б. Полищук
ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 36–36 зв.
Завірена копія. Машинопис.
№ 5
Інструкція комендантам цукрових заводів УСРР з
охорони цукрової промисловості військ ДПУ
Українського округу66
15 грудня 1922 р.
Копия
Утверждено Замкомандвойск ГПУ
15 декабря 1922 г. Укрокруга Якимович
Инструкция комендантам сахарных заводов УССР
§ 1
Комендант сахзавода непосредственно подчиняется комен-
данту куста, в состав коего входит охраняемый завод.
66 У верхній частині документа є напис чорнилами: «Приложение к прика
зу по охране Сахпрома УССР за № 28 § 3». Це наказ від 20 грудня 1922 р.
Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств... 129128 Володимир Окіпнюк
§ 20
Комендант завода ни в коем случае не вмешивается в распо-
ряжения администрации по ее линии, равно как и администра-
ция заводов не может вмешиваться в служебные распоряжения
коменданта и внутренний распорядок, установленный в коман-
де охранников.
§ 21
Комендант и военком сахзавода для служебных поездок по-
лучают лошадей от администрации завода.
§ 22
Имеет непрерывную и тесную связь и взаимную информа-
цию с органами ГПУ, милицией и штабами вблизи расположен-
ных воинских частей.
§ 23
Ведет непрерывную разведку войсковую и агентурную. Там, где
комендант беспартийный, агентурную разведку в р-не охраняе-
мого завода, с целью искоренения бандитизма ведет военком,
получая ср-ва на агентурную разведку от администрации завода.
§ 24
Своевременно информирует как в порядке подчиненности
высшим инстанциям, так равно и местным органам ГПУ о по-
ложении на заводе и настроении окружающего населения.
§ 25
Комендант завода по отношению к подчиненным ему охран-
никам пользуется правами командира отдельной роты.
За начпосекра Штавойск ГПУ Укрокруга Трофимов
Начальник Штаба войск ГПУ Укрокруга ТерпиловскийВоенком Гавриш
Начальник отделения по борьбе с бандитизмом ГПУ УССР Добродицкий
Уполномоченный Сахаротреста Модылевский
За Секретарь Руденко
Верно: За секретаря охраны Сахпрома УССР Б. Полищук
ЦДАВО України, ф. 4574, оп. 1, спр. 1, арк. 37–38.
Завірена копія. Машинопис.
§ 11
Разрабатывает совместно с администрацией завода план пос-
тов и табель постам, кои утверждаются комендантом куста, с
ведома коего впоследствии могут быть сделаны те или иные изме-
нения или дополнения.
§ 12
Своевременно принимает меры к устранению хищения продук-
тов производства и вообще всех причин, наносящих ущерб как
Рабоче-крестьянской Республике, так равно и промышленности.
§ 13
Составляет протоколы в случаях каких-либо преступлений
или хищений на заводе и, при задержании совершивших хище-
ние или преступление, немедленно под конвоем препровождает
таковых в ближайшее Управление милиции.
§ 14
Обращается за содействием по высылке вооруженной силы
(если того требует обстановка) в ближайшие инстанции, могущие
оказать содействие: кусткоменданту, уездвоенсовещанию, начуезд-
милиции, находящимся вблизи воинским частям и к органам ГПУ.
§ 15
По всем вопросам снабжения обращаться к администрато-
рам заводов и о всех случаях неудовлетворения его законных
просьб немедленно о том доносить кустовому коменданту.
§ 16
Наблюдает за своевременным удовлетворением охраны поло-
женными видами довольствия и принимает меры к своевремен-
ному удовлетворению таковыми. Следит, чтобы помещение для
команды удовлетворяло требованиям Устава внутренней службы
РККА и отвечает за его санитарное состояние.
§ 17
Оказывает полное содействие, в смысле охраны, админист-
рации в деле проведения производственных заданий.
§ 18
Принимает меры к ограждению промышленности, рабочей
силы, гужевого транспорта и вообще всего инвентаря завода от
посягательств бандитов.
§ 19
Ведет борьбу с бандитизмом всех видов и, в частности, с
петлюровщиной на территории охраняемых им сахзаводов.
130 Володимир Окіпнюк
Окипнюк В. Правовое регулирование охраны войсками ГПУ
предприятий сахарной промышленности УССР.
В статье рассматриваются правовые аспекты охраны войсками ГПУ УССР
предприятий сахарной промышленности. Выявлены причины пе-
редачи подразделений охраны из подчинения Главного управле-
ния рабоче-крестьянской милиции в ГПУ УССР, структура и грани-
цы компетенции охранных комендатур, источники материально-
технического обеспечения.
Ключевые слова: войска ГПУ, сахарная промышленность, охрана, ко-
мендатура, сахарный завод.
Okipnyuk V. The legal regulation of guarding of the enterprises
of sugar industry of the UkSSR by GPU troops.
The present article dedicated to legal aspects of guarding of the enterpris-
es of sugar industry by GPU troops of the UkSSR. The reasons of transfer
guard units from the subordination of Chief administration of workers'
and peasants' militia to GPU of the UkSSR were disclosed. The struc-
ture and jurisdiction of guard commandants as well as the sources of
material and technical support were investigated.
Key words: GPU troops, sugar industry, guard, commandant's office, sugar
enterprise.
З ІСТОРІЇ
ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Юрій Ніколаєць*
Політичні настрої селян України
на початку радянсько-німецької війни
(червень 1941 – липень 1942 рр.)
У статті досліджується динаміка політичних настроїв селян України
на початку радянсько-німецької війни. На основі аналізу архів-
них документів автор визначив причини зміни ставлення се-
лянства до політики радянського уряду та окупаційної влади.
Ключові слова: настрої, селяни, радянсько-німецька війна, вер-
махт, НКВС.
Глобальна катастрофа, якою була Друга світова війна та її
складова — війна СРСР з нацистською Німеччиною, породила
довготривалу надзвичайну ситуацію, що сколихнула суспіль
ство. Швидке просування вермахту на початку бойових дій про
ти СРСР породжувало цілий спектр політичних настроїв, що
були вмотивовані як передвоєнною репресивною політикою
радянської влади, так і обіцянками окупантів, пов’язаними зі
зміною системи господарювання. Настрої українського насе
* Ніколаєць Ю.О. — доктор історичних наук, старший науковий співробіт
ник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціо
нальних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-41766 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0112 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:44:12Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Окіпнюк, В. 2013-03-02T18:39:27Z 2013-03-02T18:39:27Z 2010 Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств цукрової промисловості УСРР / В. Окіпнюк // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2010. — № 1 (34). — С. 94-130. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. XXXX-0112 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/41766 У статті досліджуються правові аспекти охорони військами ДПУ УСРР підприємств цукрової промисловості. Встановлено причини передачі підрозділів охорони з підпорядкування Головного управління робітничо-селянської міліції у віддання ДПУ УСРР, структуру та межі компетенції охоронних комендатур, джерела матеріально-технічного постачання. В статье рассматриваются правовые аспекты охраны войсками ГПУ УССР предприятий сахарной промышленности. Выявлены причины передачи подразделений охраны из подчинения Главного управления рабоче-крестьянской милиции в ГПУ УССР, структура и границы компетенции охранных комендатур, источники материально-технического обеспечения. The present article dedicated to legal aspects of guarding of the enterprises of sugar industry by GPU troops of the UkSSR. The reasons of transfer guard units from the subordination of Chief administration of workers' and peasants' militia to GPU of the UkSSR were disclosed. The structure and jurisdiction of guard commandants as well as the sources of material and technical support were investigated. uk Інститут історії України НАН України З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ З історії спецслужб Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств цукрової промисловості УСРР Правовое регулирование охраны войсками ГПУ предприятий сахарной промышленности УССР The legal regulation of guarding of the enterprises of sugar industry of the UkSSR by GPU troops Article published earlier |
| spellingShingle | Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств цукрової промисловості УСРР Окіпнюк, В. З історії спецслужб |
| title | Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств цукрової промисловості УСРР |
| title_alt | Правовое регулирование охраны войсками ГПУ предприятий сахарной промышленности УССР The legal regulation of guarding of the enterprises of sugar industry of the UkSSR by GPU troops |
| title_full | Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств цукрової промисловості УСРР |
| title_fullStr | Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств цукрової промисловості УСРР |
| title_full_unstemmed | Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств цукрової промисловості УСРР |
| title_short | Правове регулювання охорони військами ДПУ підприємств цукрової промисловості УСРР |
| title_sort | правове регулювання охорони військами дпу підприємств цукрової промисловості усрр |
| topic | З історії спецслужб |
| topic_facet | З історії спецслужб |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/41766 |
| work_keys_str_mv | AT okípnûkv pravoveregulûvannâohoronivíisʹkamidpupídpriêmstvcukrovoípromislovostíusrr AT okípnûkv pravovoeregulirovanieohranyvoiskamigpupredpriâtiisaharnoipromyšlennostiussr AT okípnûkv thelegalregulationofguardingoftheenterprisesofsugarindustryoftheukssrbygputroops |