Інформаційно-аналітичні ресурси наукової бібліотеки
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/419 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інформаційно-аналітичні ресурси наукової бібліотеки / Т. Гранчак // Бібл. вісн. — 2007. — N 6. — С. 23-27. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860240863768084480 |
|---|---|
| author | Гранчак, Т. |
| author_facet | Гранчак, Т. |
| citation_txt | Інформаційно-аналітичні ресурси наукової бібліотеки / Т. Гранчак // Бібл. вісн. — 2007. — N 6. — С. 23-27. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T18:29:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 6
²íôîðìàö³éíî-àíàë³òè÷í³ ðåñóðñè íàóêîâî¿ á³áë³îòåêè
23
У роботі секції «Інформаційно-аналітичні ресурси
наукової бібліотеки» взяли участь провідні фахівці
Служби ситуативного аналізу Секретаріату Президента
України, Інституту оперативної діяльності та
національної безпеки, ЦНБ імені Якуба Коласа НАН
Білорусі, Державної історичної бібліотеки України,
Київського національного університету технологій і ди-
зайну, КНЕУ, Державної науково-педагогічної бібліоте-
ки України ім. В. О. Сухомлинського, НТУУ «КПІ»,
КБІС, НТБ НАУ, Книжкової палати України,
Національної наукової медичної бібліотеки, НБУВ.
У рамках роботи секції було розглянуто комплекс
проблем, пов’язаний з трансформацією форм і методів
діяльності бібліотек в умовах глобалізації, не-
обхідністю підвищення ефективності бібліотечних
інформаційно-аналітичних продуктів, урізноманітнен-
ня їх жанрів, використання інноваційних технологій у
забезпеченні наукового супроводу суспільних перетво-
рень, особливостями комплектування фондів бібліотек
у період формування інформаційного суспільства,
аналізувалися першочергові завдання, які висуваються
сьогоденням і на розв’язання яких мають бути спрямо-
вані зусилля бібліотечних структур.
Під час роботи секції її учасниками були накреслені
основні напрями розвитку і вдосконалення діяльності
інформаційно-аналітичних відділів бібліотек, поглиб-
лення міжбібліотечної кооперації, шляхи підвищення
ефективності функціонування бібліотек як універсаль-
них інформаційних центрів у сфері забезпечення
інформаційного супроводу суспільних перетворень.
Так, В. М. Горовий, заступник генерального дирек-
тора НБУВ, керівник СІАЗ, д-р іст. наук, с. н. с., у
своєму виступі підкреслив, що заявлена тема конфе-
ренції свідчить про усвідомлення науковою гро-
мадськістю важливості різних форм кооперації у діяль-
ності бібліотечних установ. Об’єднання зусиль
бібліотек з метою більш ефективного комплектування,
використання наявних фондів, вдосконалення обслуго-
вування різних категорій користувачів характерне сьо-
годні для всієї світової практики розвитку бібліотечної
діяльності в умовах впровадження, підвищення
дієвості електронних інформаційних технологій, що в
умовах глобальної інформатизації сприяє різкому
підвищенню її суспільного значення. В умовах сучас-
ної України ця діяльність набуває особливої ваги ще й
з огляду на те, що організація ефективного використан-
ня необхідної суспільству інформації є однією із ос-
новних умов, що можуть нейтралізовувати негативну
тенденцію відставання від передових країн світу на
шляху прогресу.
Практичний досвід сьогодення свідчить, що різні
форми кооперації в бібліотечній роботі уже зараз дають
можливості:
• більш раціонально, ніж у самостійному варіанті, ви-
користовувати державні кошти, виділені на за-
купівлю літератури, періодики та в різний спосіб ор-
ганізованої електронної інформації, електронних
баз, особливо зарубіжних;
• ефективніше вводити в суспільний обіг інформацію
бібліотечних фондів. Особливо продуктивним цей
процес стає при впровадженні дистанційних форм
обслуговування користувачів;
• полегшувати використання інформаційних ресурсів
на стику наук, суспільних проблем тощо;
²íôîðìàö³éíî-àíàë³òè÷í³ ðåñóðñè
íàóêîâî¿ á³áë³îòåêè
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 6
̳æíàðîäíà íàóêîâà êîíôåðåíö³ÿ «²íòðàíåò/åêñòðàíåò-ðåñóðñè â íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ»
24
• на базі об’єднання зусиль вдосконалити вивчення пе-
редового досвіду методів формування сучасних інфор-
маційних ресурсів і управління їх використанням;
• ефективніше підвищувати професійний і науково-
методологічний рівень бібліотечної роботи з ураху-
ванням сучасних запитів різних категорій користу-
вачів, перспектив еволюції суспільства в напрямі
інформаційного етапу його розвитку;
• розвивати бібліотечні заклади як центри виробництва
нової інформації, що в перспективі мають стати важ-
ливими суб’єктами різних інформаційних послуг.
Щодо останнього СІАЗ як спеціальна інформаційно-
аналітична структура НБУВ, вдосконалюючи форми
роботи із своїми замовниками, постійно забезпечує і
систематизує відповідний досвід. Характерною особ-
ливістю її функціонування в останні роки, зокрема, є
налагодження тісного співробітництва, ефективних
зв’язків із постійними замовниками, що поступово пе-
реходять в певні форми кооперації, взаємовигідні для
кожної із сторін і ефективні для процесу використання
інформаційних ресурсів. Сучасні форми кооперації
підтверджують висловлювану вже раніше істину про
те, що при належній організації співпраці відбувається
не механічне об’єднання ресурсів, а багаторазове поси-
лення загального інформаційного потенціалу.
Методологічні основи оброблення неструктурованої
інформації в інтересах забезпечення інформаційно-
аналітичної діяльності були розглянуті в доповіді с. н. с.
Інституту оперативної діяльності та національної без-
пеки В. Г. Хланя. У виступі, зокрема, наголошувалось
на необхідності розроблення спеціальних інфор-
маційних технологій (ІТ), які забезпечували б мож-
ливість вивчення та опрацювання в контексті інфор-
маційно-аналітичної діяльності великої кількості доку-
ментальних матеріалів.
Зазначалось, що, враховуючи цілі, задачі й вимоги,
що висуваються до результатів аналітичної роботи,
будь-яке аналітичне завдання можна поділити на два
компоненти: контрольно-нормативний і проблемно-
інноваційний. Перший спрямований на забезпечення
стійкого функціонування системи у рамках сформова-
ної технології управління, другий – на виявлення проб-
лем, що перешкоджають більш ефективному
функціонуванню і виробленню відповідних пропозицій
щодо удосконалення та розвитку системи й об’єкта уп-
равління. Перевага першого компонента характерна для
періодів стабільного функціонування. Пріоритет друго-
го спостерігається, в першу чергу, на етапах динамічної
зміни умов функціонування системи, коли наявне
усвідомлення необхідності внесення змін до системи
або об’єкта управління.
Зазначені компоненти аналітичної діяльності
відрізняються за методами і засобами технологічної
підтримки. Для контрольно-нормативного компонента
характерне таке:
• як основний метод аналізу інформації використо-
вується теорія статистики;
• активно застосовуються нормативні моделі пред-
метної області, у тому числі у вигляді заздалегідь
розроблених і погоджених рубрикаторів;
• аналіз ситуації проводиться методом її приведення
до типової або такої, що зустрічалась раніше.
Природа проблемно-інноваційного компонента на сьо-
годні вивчена істотно менше. Вона має більш нефор-
малізований характер порівняно з контрольно-норма-
тивною компонентою.
Водночас необхідно зазначити, що для проблемно-
інноваційного компонента ключовим поняттям є проб-
лема, яка становить предмет аналізу. Наявність пробле-
ми зумовлює проведення аналітичної роботи та початок
реалізації другого компонента, спрямованого на вироб-
лення пропозицій щодо удосконалення та подальшого
розвитку системи або об’єкта управління.
Враховуючи, що проблемно-інноваційний компонент
аналітичної діяльності пов’язаний з процесом прийнят-
тя рішення щодо удосконалення структури системи або
об’єкта управління, її можна називати структурною
аналітикою.
Технологічна підтримка структурної аналітики є
пріоритетним завданням, при вирішенні якого пла-
нується розробити інтелектуальні технології оброблен-
ня неструктурованої інформації.
Особливості методики виробництва інформаційно-
аналітичних продуктів у сучасній бібліотеці, зокрема
специфіку використання матеріалів соціологічних
досліджень у роботі інформаційно-аналітичних центрів
наукових бібліотек, технології бібліотечно-інфор-
маційного обслуговування дистанційних замовників,
пошукові системи та засоби оброблення інформації у
підготовці інформаційно-аналітичних продуктів науко-
вих бібліотек було висвітлено в доповідях Ю. М. Поло-
винчак, канд. іст. наук, с. н. с. НБУВ, І. В. Соколової,
м. н. с. НБУВ, О. В. Порхун, м. н. с. НБУВ, Г. І. Була-
хової, м. н. с. НБУВ.
У виступах наголошувалось, що прийняття уп-
равлінських рішень і реалізація практичних заходів з
боку законодавчих і виконавчих органів влади вимагає
сьогодні оперативного науково-інформаційного забез-
печення. При цьому підкреслювалось, що значну роль
у такому забезпеченні відіграють наукові бібліотеки,
зокрема їх інформаційно-аналітичні центри, одним з
напрямів діяльності яких є дослідження громадської
думки як важливого соціального інституту грома-
дянського суспільства. Водночас розвиток демократич-
них інституцій в Україні та масових політичних, мар-
кетингових, соціальних, прикладних опитувань поста-
вили перед аналітиками ряд проблем, пов’язаних зі
специфікою використання даних соціологічних
досліджень.
Фахівців не може не турбувати поява у вітчизняному
інформаційному просторі величезного масиву не-
якісних, недостовірних чи навіть відверто сфальсифіко-
ваних «соціологічних» даних.
Фактично, на сучасному етапі, здійснюючи політо-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 6
²íôîðìàö³éíî-àíàë³òè÷í³ ðåñóðñè íàóêîâî¿ á³áë³îòåêè
25
логічний аналіз, слід враховувати, що результати різно-
манітних соціологічних опитувань та коментарі до них,
якими досить часто оперують ЗМІ, можуть бути
своєрідною технологією, покликаною вплинути на гро-
мадську думку.
Зрозуміло, що надання якісних інформаційних пос-
луг, зокрема у сфері політологічного аналізу, потребує
врахування некоректних даних соціологічних опиту-
вань. Критеріями професіоналізму соціологічної ком-
панії можна вважати широкий спектр дослідження, а не
тільки політичний напрям та значний стаж роботи на
ринку. Соціологічна служба повинна обов’язково мати
свою мережу – спеціально організовану систему зби-
рання соціологічної інформації з осередками в
регіонах. Практика аналізу і використання
соціологічних матеріалів у аналітичній роботі СІАЗу
свідчить, що вагомими факторами є її участь у міжна-
родних і національних наукових та професійних
об’єднаннях, науковий авторитет її керівника, наявність
сайту Служби, на якому публікуються не лише резуль-
тати опитувань, а і методологічна інформація щодо то-
го, як проводилося те чи інше дослідження. Відсів да-
них, що не заслуговують на довіру, дасть змогу отрима-
ти максимально об’єктивний результат у дослідженні
громадської думки та врахувати його під час підготовки
інформаційно-аналітичного продукту.
Детальний аналіз вивчення механізмів формування
громадської думки як складової діяльності інфор-
маційно-аналітичних підрозділів бібліотек та впливу на
його трансформацію електронних технологій здійснив
у своїй доповіді н. с. НБУВ А. Л. Потіха. Було ґрунтов-
но висвітлено вплив ЗМІ на формування свідомості ок-
ремої людини і суспільних груп, зокрема ризики, якими
загрожує соціуму намагання маніпулювати через ЗМІ
суспільною свідомістю. Проте позитивні аспекти діяль-
ності мас-медіа в нових умовах набагато переважають
ці ризики, адже мас-медіа за своєю природою присто-
совані до переходу суспільства в інформаційну стадію
розвитку, а інтернет-простір надає матеріалам медіа до-
даткову актуальність, оперативність, універсальність
(бо вони орієнтуються на широку аудиторію), відносну
анонімність, одночасність надходження до аудиторії. Ці
властивості дають змогу мас-медіа вільно переходити
до інтернет-простору, не змінюючи принципових засад
своєї діяльності.
Інтернет-медіа мають додаткові переваги перед тра-
диційними, а саме: можливість вільного вибору часу
користувачем, можливість повторного використання,
одержання, передання інформації фактично одночасно
з подією, глобальне розповсюдження інформації, інтер-
активність, широке використання можливостей
мультимедіа, відсутність накладу або обмеженої ауди-
торії, простота в обробленні та поширенні інформації,
надширокі можливості асортименту інформаційних ма-
теріалів. Інтернет-медіа не потребують великої кіль-
кості ресурсів, і це забезпечує більший політичний
плюралізм та культурне розмаїття.
З іншого боку, не варто переоцінювати силу впливу
ЗМІ. Здатність засобів масової інформації впливати на
формування пріоритетів і орієнтувати людей виявляєть-
ся значно обмеженою, якщо останні цікавляться гро-
мадським життям, мають тверді політичні переконання
і доступ до альтернативних джерел інформації. Якщо ж
громадяни взагалі не цікавляться політичними пробле-
мами, здатність ЗМІ спрямовувати увагу також вияв-
ляється недостатньою.
У виступах підсумовувалось, що використання інтер-
нет-ресурсів потребує створення засобів повнотексто-
вого пошуку, автоматичної класифікації та автоматич-
них систем оброблення електронних документів.
Розв’язання цих проблем дасть змогу забезпечити
ефективність та перспективу використання технологій
інтернету при формуванні інформаційної продукції
бібліотеки.
Питанням формування інтернет-середовища, зокрема
його українського сегменту, розвитку останнього, прин-
ципам і політиці управління, використанню інтернет-
інформації як джерела задоволення інформаційних за-
питів користувачів сучасної бібліотеки, специфіці
висвітлення окремих соціально-політичних, еко-
номічних, гуманітарних аспектів у інтернет-виданнях
було присвячено виступи Б. П. Якушка, зав. відділу
НБУВ, Л. А. Чуприни, зав. відділу НБУВ, С. П. Ку-
лицького, канд. екон. наук, с. н. с. НБУВ, Л. П. Чер-
нявської, м. н. с. НБУВ, О. О. Натарова, м. н. с. НБУВ,
Г. Г. Покровської, гол. бібліографа НБУВ, Н. Г. Івано-
вої, редактора НБУВ.
У доповідях відзначалось, що наслідком стрімкого
розвитку ІТ стали дві взаємозалежні тенденції: проду-
кування великих обсягів наукової інформації і дедалі
зростаюча потреба в науковій інформації.
Потреба в науковій, зокрема оперативній, інформації
зумовлена тим, що в глобалізованому світі розвиток
інформаційних технологій кардинально змінив
швидкість і характер інформаційних обмінів у світі. Сьо-
годні знання поширюється дуже швидко, воно є одно-
часно індивідуальним і колективним. При цьому ІТ да-
ють змогу, долаючи кордони, створити єдиний вірту-
альний простір для взаємодії і спільних дій груп
дослідників з різних країн світу. Тому оперативний на-
уково-інформаційний обмін між науковцями, в тому
числі й шляхом використання можливостей інтернет-
середовища, став необхідною умовою успішного про-
ведення дослідницької роботи.
Використання інтернету поставило бібліотеки в нову
інформаційну ситуацію, дало їм нову форму обслугову-
вання читачів – дистанційну, нову категорію користува-
ча – у режимі реального часу.
Констатувалось, що інтернетизація бібліотек в Ук-
раїні, хоча й має сталу тенденцію до зростання, відбу-
вається повільно. За статистикою, лише кожна сота ук-
раїнська бібліотека освоїла інтернет-ринок. У веб-прос-
торі представлено лише 330 бібліотек України, що ста-
новить менше 1 % усієї кількості.
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 6
̳æíàðîäíà íàóêîâà êîíôåðåíö³ÿ «²íòðàíåò/åêñòðàíåò-ðåñóðñè â íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ»
26
Лише найбільші бібліотеки країни, такі як НБУВ,
Парламентська, Львівська наукова імені В. Стефаника,
досить широко використовують можливості інтернету.
Для користувачів бібліотек, насамперед вчених,
фахівців, викладачів, студентів, інтернет відкрив нові
можливості збагачення різноманітною оперативною на-
уковою інформацією, значно розширив і спростив дос-
туп до довідкових ресурсів (баз даних, бібліографічних
покажчиків, енциклопедій тощо) та новин.
До послуг читачів, яких цікавить така інформація,
глобальні пошукові системи (наприклад, Google,
Google Scholar, Scirus, FileWatcher ), пошукові системи
України (Мета, Сова, Український портал, FilesComUa),
Росії (Яndex, Rambler, Quintura, FileSearch.ru) та ін. Се-
ред значної кількості українських джерел оперативної
наукової інформації можна назвати, зокрема, сайт НАНУ,
веб-сторінки Міністерства освіти й науки, академічних
інститутів, вищих навчальних закладів, наукових
бібліотек тощо.
При цьому, незважаючи на зростаючі темпи інтерне-
тизації українського суспільства, проблема оперативної
доставки наукової інформації залишається актуальною,
оскільки практично всі галузі людської життєдіяль-
ності потребують такої інформації.
Тому цілком слушною видається ідея, що вислов-
люється в українських ЗМІ, про створення інфор-
маційного агентства, яке б надавало оперативну науко-
ву інформацію в онлайновому режимі.
У цілому, тенденції розвитку українського інтернет-
середовища свідчать про те, що його роль як джерела
оперативної наукової інформації і надалі підвищувати-
меться. На це вказують зростаюча потреба в інформації
в глобалізованому світі, динаміка щорічного збільшен-
ня кількості комп’ютерів (50 % – в Україні, 12 % – у
світі), кількісне і якісне зростання мобільних телефон-
них мереж.
Помітнішу роль як у наданні інтернет-послуг з роз-
повсюдження оперативної наукової інформації, так і в
просуванні сучасних технологій у регіонах мають
відігравати бібліотеки. При цьому надзвичайно перс-
пективним видається напрям їх діяльності з виробницт-
ва власних інформаційних продуктів.
Роль наукових бібліотек як універсальних інфор-
маційних центрів у сучасному демократичному про-
цесі, у сприянні безпеці національного інформаційного
простору в умовах інформатизації та глобалізації, спе-
цифіку функціонування електронних бібліотек як скла-
дової інформатизації українського суспільства, можли-
вості бібліотечних установ в інформаційному супроводі
діяльності регіональної влади було розкрито у до-
повідях Т. Ю. Гранчак, канд. іст. наук, зав. відділу
НБУВ, В. М. Удовика, канд. іст. наук, зав. відділу
НБУВ, І. А. Вишневської, н. с. НБУВ, Є. О. Голо-
дриги, м. н. с. НБУВ, О. Д. Рябоконя, м. н. с. НБУВ,
О. П. Желай, м. н. с. НБУВ, Н. І. Мойсеєнко, н. с.
НБУВ, М. А. Чиж, н. с. НБУВ.
Було зроблено наголос на тому потужному інфор-
маційно-аналітичному потенціалі, який мають у своєму
розпорядженні наукові бібліотеки, і можливостях його
використання для ефективного інформаційного супро-
воду і забезпечення процесів, що відбуваються у
суспільстві.
Зазначалось, що, по-перше, наукові бібліотеки мають
змогу забезпечити своїм користувачам доступ до
найрізноманітнішої і найновішої інформації (в тому
числі наукового характеру) в умовах для її найопти-
мальнішого пошуку. Можливість швидко отримати
потрібну інформацію дає змогу і представникам ор-
ганів державної влади, і окремим громадянам оператив-
но реагувати на суспільно-економічні зміни, приймати
відповідні новим умовам рішення і залишатись актив-
ними свідомими суб’єктами демократичного процесу.
Крім того, шляхом аналізу і відбору потрібної інфор-
мації в межах наукових бібліотек стає можливим запов-
нення «прогалин» вітчизняної інформаційної бази, в
тому числі й наукової, тими зарубіжними інфор-
маційними продуктами, в яких відчувається потреба і
на які в суспільстві є попит.
При цьому розширюються не лише можливості
бібліотек для задоволення пізнавальних запитів корис-
тувачів. Розширення міжнародних інформаційних кон-
тактів сприяє розвитку обмінів у сфері наукової думки,
технічних зв’язків, що, своєю чергою, стимулює прис-
корення процесів творення нової наукової інформації.
Цим самим бібліотечні установи сприяють забезпе-
ченню суспільно-економічного поступу і закладенню
підвалин для підвищення економічного, соціально-
культурного рівня розвитку держави, її громадян та, як
наслідок, рівня їх політичної свободи.
По-друге, поєднання наукової та прикладної складо-
вих у діяльності наукових бібліотек сприяє оперативно-
му впровадженню в практичну діяльність результатів
останніх наукових досліджень, що у підсумку підвищує
ефективність створюваного інформаційного продукту.
По-третє, виправдане залучення до наукових
бібліотек фахівців з різних галузей знань – істориків,
філософів, філологів, соціологів, економістів, представ-
ників фізико-математичних і біологічних наук, фахівців
з інформатики та обчислювальної техніки, адміністра-
торів комп’ютерних мереж і систем, які реально ста-
новлять «левову частку» (до 50 %) штату працівників з
вищою освітою великих наукових бібліотек, дає змогу
ефективно обробляти інформацію з метою забезпечен-
ня дії принципу «кожному користувачеві – потрібну йо-
му інформацію».
Четверте. Синтезований інформаційний продукт, що
виробляється в наукових бібліотеках, сприяє охоплен-
ню суті ситуації, суспільних явищ об’ємно, з урахуван-
ням різних позицій, точок зору, визначенню їх впливу
на суспільно-державне життя, прогнозуванню їх мож-
ливого розвитку і створює умови для вироблення реко-
мендацій для управління ними. На основі такого про-
дукту стає можливим свідоме прийняття рішень, а отже
– забезпечення свободи волі й вибору, що є невід’ємним
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 6
²íôîðìàö³éíî-àíàë³òè÷í³ ðåñóðñè íàóêîâî¿ á³áë³îòåêè
27
принципом демократії. Саме цей аспект діяльності нау-
кових бібліотек набуває все більшої значущості в кон-
тексті глобалізації, коли швидка зміна умов потребує
адекватної реакції як з боку влади, так і з боку гро-
мадськості.
Ще однією перевагою наукових бібліотек у сприянні
процесам демократизації є те, що, маючи доступ до ве-
ликих масивів інформації, вони здатні вдосконалювати
свої навігаційні характеристики і надавати довідково-
консультативні послуги, сприяючи, таким чином,
підвищенню інформаційної та політико-правової куль-
тури громадян, громадських організацій та органів дер-
жавної влади.
Крім того, розвиваючись як сучасні суспільні інфор-
маційні центри, бібліотеки мають можливість забезпе-
чувати опосередкований зв’язок між громадськістю й
органами державного управління, що є необхідною
умовою функціонування демократії.
Наголошувалося на ще одному важливому аспекті
діяльності наукових бібліотек як структур, які мають
потенційну можливість інтегрувати на основі єдиних
стандартів різнорідні джерела інформації за тематич-
ною ознакою. Мова йде про всебічну популяризацію
українського в інформаційному полі інтернету з вико-
ристанням останніх досягнень сучасних інфор-
маційних технологій, введення української інфор-
маційної продукції у міжнародний інформаційний обіг
за допомогою веб-сайтів.
Зусиллями наукових бібліотек здійснюється упоряд-
кування значних масивів інформації, які все більше
представляють Україну в мережі. Фактично, таким чи-
ном забезпечується дія одного з основних принципів
демократії – відкритості суспільства.
Особливостям і перспективам розвитку наукових
бібліотек та їх інформаційно-аналітичних підрозділів в
інформаційному суспільстві в умовах розвитку елект-
ронного середовища було присвячено доповіді Н. С. Ві-
тушко, зав. відділу НБУВ, О. В. Ворошилова, канд.
іст. наук., с. н. с. НБУВ, Л. В. Присяжної, м. н. с.
НБУВ.
У виступах йшлося про те, що стрімкий розвиток
інформаційних технологій радикально змінив саму
філософію бібліотечної справи. В сучасних умовах од-
ним з найважливіших завдань бібліотек усіх типів є за-
безпечення вільного і необмеженого доступу до міжна-
родних і національних інформаційних ресурсів, оскіль-
ки вони набувають значення стратегічних, тобто визна-
чають рівень соціально-економічного розвитку країни.
З отриманням бібліотекою доступу до інтернету за
наявності розгалуженої внутрішньобібліотечної ло-
кальної мережі розпочинаються масштабні перетворен-
ня, пов’язані з включенням світових інформаційних ма-
сивів в систему обслуговування читачів. Інформаційні
можливості інтернету дають змогу збагатити інфор-
маційний потенціал бібліотек поряд із традиційними
джерелами (книги, періодичні видання) джерелами
світової інтернет-мережі, що поступово перетворюєть-
ся на невід’ємну характеристику бібліотечного сервісу.
А кількість читачів, що приходять в бібліотеку заради
користування інтернет-ресурсами, зростає значно
швидше, ніж кількість відвідувачів читальних залів.
Поступово інтернет перетворюється на засіб, що здатен
розв’язати такі бібліотечні проблеми, як:
а) недостатність обсягів комплектування (у мережі
швидко з’являються і ще швидше поповнюються
такі джерела інформації, як файлообмінники, інтер-
нет-бібліотеки тощо);
б) дефіцит площ для зберігання книг, періодичної пре-
си (місткість інтернету не має обмежень);
в) відсутність потрібного джерела у зв’язку із користу-
ванням іншим читачем (одиниця інформації інтерне-
ту в онлайновому режимі відкрита для необмеженої
кількості користувачів);
г) комплекс проблем, пов’язаних із збереженням
фондів на паперових носіях тощо.
При цьому, якщо ще кілька років тому на бібліотеки
покладалося завдання надати доступ до інформації в
мережі, тобто по суті вони були споживачами інфор-
мації, то на сьогодні до цього завдання додається ще од-
не – представлення в інтернеті своїх власних ресурсів.
Нині нові інформаційні технології широко застосову-
ються у видавничій діяльності бібліотек. Зокрема, ви-
пуски інформаційних збірників, довідкові видання, ме-
тодичні чи інформаційно-аналітичні матеріали
розміщуються на бібліотечних сайтах, що набагато де-
шевше друкованої версії. Крім того, користувач має
можливість отримати її миттєво і в доступній формі.
З урахуванням викладених вище тенденцій було зроб-
лено висновок стосовно необхідності скеровування
бібліотечної освіти в напрямі формування інноваційно-
го мислення бібліотечних працівників, здатних здійсни-
ти системні зміни в бібліотечній сфері діяльності.
Бібліотеки в ХХI столітті, комбінуючи власні і відда-
лені ресурси, наближаються до концепції віртуальної
бібліотеки.
Під час роботи секції її учасниками були вироблені
пропозиції стосовно розвитку і вдосконалення діяль-
ності інформаційно-аналітичних відділів бібліотек,
підвищення ефективності використання інформаційно-
аналітичних ресурсів бібліотеки. Зокрема, було наголо-
шено на тому, що з огляду на закономірності розвитку
бібліотечної галузі та враховуючи процеси глобалізації
та інформатизації, особливу увагу доцільно приділити
посиленню міжбібліотечної кооперації, впровадженню
інноваційних технологій у комплектування, структури-
зацію, систематизацію, збереження і використання
фондів бібліотек.
Т. Гранчак,
зав. відділу НБУВ, канд. іст. наук
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-419 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:29:40Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Гранчак, Т. 2008-04-21T14:11:01Z 2008-04-21T14:11:01Z 2007 Інформаційно-аналітичні ресурси наукової бібліотеки / Т. Гранчак // Бібл. вісн. — 2007. — N 6. — С. 23-27. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/419 uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Міжнародна наукова конференція «Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» Інформаційно-аналітичні ресурси наукової бібліотеки Article published earlier |
| spellingShingle | Інформаційно-аналітичні ресурси наукової бібліотеки Гранчак, Т. Міжнародна наукова конференція «Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» |
| title | Інформаційно-аналітичні ресурси наукової бібліотеки |
| title_full | Інформаційно-аналітичні ресурси наукової бібліотеки |
| title_fullStr | Інформаційно-аналітичні ресурси наукової бібліотеки |
| title_full_unstemmed | Інформаційно-аналітичні ресурси наукової бібліотеки |
| title_short | Інформаційно-аналітичні ресурси наукової бібліотеки |
| title_sort | інформаційно-аналітичні ресурси наукової бібліотеки |
| topic | Міжнародна наукова конференція «Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» |
| topic_facet | Міжнародна наукова конференція «Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/419 |
| work_keys_str_mv | AT grančakt ínformacíinoanalítičníresursinaukovoíbíblíoteki |