Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень»

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України 2008
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4194
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» // Біотехнологія. — 2008. — Т. 1, № 2. — С. 126-128. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859541448934817792
citation_txt Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» // Біотехнологія. — 2008. — Т. 1, № 2. — С. 126-128. — укр.
collection DSpace DC
first_indexed 2025-11-26T00:09:35Z
format Article
fulltext 126 Міжнародний курс семінарів+лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико+біологічних досліджень» 11–12 червня 2007 р. під егідою Національної академії наук України (Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України) та за підтримки Міністерства закордонних справ України, Академії медичних наук України, Комісії з питань генетичної та біологічної без� пеки при РНБО України, Університету Ексетер (Сполучене Королівство) та за особистою ініціативою акад. С. В. Комісаренка проводився Міжнародний курс семінарів�лекцій «Біобезпе@ ка та біозахист під час проведення медико@біологічних досліджень». Мета проведення семінарів�лекцій в Україні, яка є учасником «Конвенції про заборону біо� логічної і токсичної зброї» (КБТЗ), — створення, згідно з положеннями КБТЗ, національних ефективних механізмів контролю за дотриманням правил біобезпеки, а також національної системи біологічного захисту і мінімізації всіх загроз біологічного походження, що існують або можуть виникнути в нашій країні. Останнім часом питання біобезпеки у світі стали розглядатися значно ширше і стосуються не лише створення чи використання біологічної зброї та захисту від неї. Зокрема, серед іншого, це поняття охоплює боротьбу з біотероризмом, з інфекціями — як особливо небезпечними, так і та� кими, що спричинені «звичайними» патогенними мікроорганізмами, однак несуть загрозу еко� номічного та соціального характеру, цілеспрямоване чи випадкове створення агентів, які мо� жуть суттєво впливати на імунітет, викликаючи захворювання людей чи змінюючи їхню поведінку, на розмноження тварин та рослин тощо. Проблема біобезпеки включає також біоети� ку та правила поведінки з агентами, що можуть мати «подвійне» використання. Окрім того, конче необхідним є відстеження появи нових загроз у зв’язку з бурхливим розвитком сучасних біотехнологій та наук про життя. Читали лекції і проводили семінари відомі у світі фахівці з проблем біобезпеки та біозахисту: проф. Малколм Дандо з Брадфордського університету, Сполучене Королівство (Prof. Malkolm Dando, University of Bradford, UK); д�р Брайян Реперт з Університету Ексетер, Сполучене Коро� лівство (Dr. Brian Rappert, University of Exeter, UK); проф. Кетрін Ніксдорф з Університету в Дармштадті, Німеччина (Prof. Kathryn Nixdorff, University of Darmstadt, Germany); д�р Пола Остін, Сандіа національні лабораторії, США (Dr. Paula Austin, Sandia National Laboratories, USA). Семінар�лекторій складався з двох частин і проводився англійською мовою без перекладу. 11 червня відбулися три півторагодинні семінари під керівництвом д�ра Б. Реперта та проф. М. Дандо для трьох груп у складі 20–30 фахівців кожна з установ НАН, АМН, МОЗ, МОН Ук� раїни, університетів та науково�дослідних інститутів; два семінари — на базі Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України і один — в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця. Семінари проходили в режимі відкритої співбесіди, в ході якої перед учасни� ками було поставлено низку запитань, на які вони мали відповісти, висловивши своє розуміння проблеми, зокрема: 1. Доцільність публікування у спеціальному науковому журналі результатів досліджень австралійських учених щодо застосування рекомбінантного вірусу з метою боротьби з надмірним розмноженням мишей в Австралії. 2. Доцільність попереднього опублікування цих результатів у науково�популярному жур� налі New Scientist під вражаючою назвою «Катастрофа в дії», оскільки створений метода� ми генної інженерії вірус може бути кроком до створення біологічної зброї. 3. Британські дослідники провели подібні дослідження, проінформували комітет з біозахис� ту та здоров'я людини, уникнувши публічної дискусії щодо можливості використання цих результатів для створення біозброї. 4. Яка з форм публікації є більш коректною та правомірною, чи варто було залучати широ� ку громадськість до дискусії з цих питань? 5. Чи можна вважати доцільним виділення великих коштів, зокрема 3,4 млрд. доларів США у 2006 р. для фінансування наукової програми «Біозахист у 21 сторіччі»? ККООННФФЕЕРРЕЕННЦЦІІЇЇ,, ЗЗ’’ЇЇЗЗДДИИ,, ССИИММППООЗЗІІУУММИИ Конференції, з’їзди, симпозіуми 127 6. Чи є біозахист шляхом вирішення проблем, пов'язаних з біонебезпекою, і наскільки ри� зик роботи з біотрансформованими патогенами перевищує очікувані вигоди? Активну участь в обговоренні зазначених проблем взяли: акад. С. В. Комісаренко, акад. В. П. Кухар, д�р біол. наук Т. М. Кучмеровська, д�р біол. наук Л. Б. Дробот, канд. біол. наук Т. О. Борисова та інші учасники семінару. 12 червня було прочитано чотири відкриті лекції з питань біозахисту та біобезпеки для ши� рокого загалу наукової спільноти. Проф. К. Ніксдорф у своїй доповіді зупинилась на проблемі біозахисту та біобезпеки в мікробіологічних і біомедичних лабораторіях. Доповідачка висвітлила принципи і навела прак� тичні рекомендації щодо використання патогенів та токсинів. Було охарактеризовано чотири гру� пи ризику під час роботи з патогенними агентами для тих, хто працює в лабораторії, та оточення, а також наведено конкретні приклади застосування заходів біобезпеки залежно від рівнів ризику. Наголошувалось, що лабораторія повинна відповідати вимогам роботи й мати відповідне устатку� вання, зокрема важливими є безпечна вентиляційна система та спеціально облаштовані бокси різної градації захисту. Розглянуто категорії груп вірусів, бактерій та інших патогенів за ступе� нем ризику зараження. Продемонстровано, що в різних країнах світу пороги ризику зараження одними й тими самими патогенами є різними. Значну увагу було приділено оцінці ризику в разі застосування генної інженерії, особливо питанням можливої патогенності рекомбінантних про� теїнів. Репрезентовано основні організації з нагляду та контролю за роботою з рекомбінантними протеїнами. Наведено рекомендації комітету з біобезпеки при ВООЗ. Особливий акцент зроблено на необхідності підготовки та навчання наукового персоналу з проблем біобезпеки і біозахисту. Доповідь д�ра П. Остін було присвячено висвітленню питань біозахисту та біобезпеки під час роботи у науково�дослідних лабораторіях. Чітко сформульовано основні положення, які охоплю� ють поняття «біозахист» та «біобезпека», продемонстровано, що для цих понять є спільним, а що відмінним, а також окреслено загальну та спеціальну стратегію контролю стосовно потенційно небезпечних біологічних матеріалів. Охарактеризовано різні рівні ризику в разі роботи з пато� генними організмами та заходи захисту, оскільки недотримання правил біобезпеки призводить до уражень персоналу. Наведено конкретні приклади уражень патогенними організмами в лабо� раторних умовах. Продемонстровано на конкретних прикладах, що лабораторні матеріали мо� жуть слугувати засобами біотероризму. Оцінено п’ять ступенів ризику за контакту з непатоген� ними, низько�, середньо�, високо� та надзвичайно патогенними організмами. Висвітлено основні компоненти системи біозахисту: захист території, персональний захист, засоби збереження ма� теріалів, захист під час транспортування, інформаційний захист та захист програмного забезпе� чення. Окремо наведено перелік правил та інструкцій з біозахисту та біобезпеки в умовах лабо� раторії. Залежно від ступеня ризику охарактеризовано агенти за їхньою токсичністю, шляхами ураження організму та середовища, а також стійкістю їх до знезараження. Д�р Б. Реперт у своїй доповіді продемонстрував на конкретних прикладах в історичному ас� пекті, починаючи з 14 ст. до наших днів, застосування біологічної та хімічної зброї і зупинився на міжнародних документах, які забороняють використання цієї зброї (Женевський протокол 1925 р., Конвенція про заборону біологічної та токсичної зброї 1972 р.). Було наведено чинні інституції з контролю та протидії застосуванню біологічної зброї. Проф. М. Дандо присвятив свою доповідь розвиткові біотехнології у 21 ст., визначивши йо� го як постгеномну еру. Він наголосив, що з 2003 р., коли було розшифровано геном людини, по� чалась ера геноміки — вік біотехнології. У доповіді зроблено акцент на сучасному стані розвит� ку біотехнології, важливості міжнародного контролю та безпеки в галузі біотехнології згідно з міжнародною Конвенцією. Доповідач висвітлив перспективні напрями розвитку біотехно� логії, зокрема такі: молекулярна біотрансформація, управління біологічними системами, си� нергізм з інфо� та нанотехнологіями, генна терапія. Особливо було наголошено на тому, що на� укові працівники в галузі біотехнології мають оцінювати та глибоко розуміти проблеми біобезпеки, пов’язані з їхньою діяльністю. За відсутності обмежень у проведенні експериментів у галузі біотехнології та висвітленні результатів досліджень у наукових публікаціях має бути усвідомлення відповідальності дослідників за наслідки їхньої роботи. Назріла нагальна потре� ба у створенні національних комітетів з контролю біозахисту та біобезпеки з метою запобігання біотероризму, пов’язаному з новітніми біотехнологіями. У доповіді наведено багаторівневі сис� теми контролю та захисту. Усі учасники семінару отримали CD�диски з електронним варіантом зібрання публікацій Національної академії США, її міжнародних партнерів та інших міжнародних організацій з проблеми біологічної безпеки станом на 2007р. БІОТЕХНОЛОГІЯ, Т. 1, №2, 2008 128 Вони, зокрема, містять: 1. Biotechnology Research in an Age of Terrorism. National Research Council. — Washington: National Academic Press, 2004. — 146 p. 2. Globalization, Biosecurity, and the Future of the Life Sciences. National Research Council / Institute of Medicine . — Washington: National Academic Press, 2006. — 299 p. 3. An International Perspective on Advancing Technologies and Strategies for Managing Dual� Use Risks: Report of Workshop. National Research Council / Institute of Medicine . — Washington: National Academic Press, 2005. — 140 p. 4. Seeking Security: Pathogens, Open Access, and Genome Databases. National Research Council. — Washington: National Academic Press, 2004. — 74 p. 5. Treating Infectious Diseases in a Microbial World: Report of Two Workshops on Novel Antimicrobial Therapeutics. National Research Council. — Washington: National Academic Press, 2006. — 94 p. 6. Biological Science and Biotechnology in Russia: Controlling Diseases and Enhancing Security. National Research Council . — Washington: National Academic Press, 2005. — 146 p. 7. Microbial Threats: The Treat of Pandemic Influenza. Institute of Medicine . — Washington: National Academic Press, 2005. — 35 p. 8. Microbial Threats to Health: Emergence, Detection, and Response. Institute of Medicine . — Washington: National Academic Press, 2003. — 367 p. 9. Overcoming Challenges to Develop Countermeasures Against Aerosolized Bioterrorism Agents: Appropriate Use of Animal Models. National Research Council. — Washington: National Academic Press, 2006. — 71 p. 10. Reopening Public Facilities After a Biological Attack: A Decision Making Framework. National Research Council . — Washington: National Academic Press, 2005. — 210 p. Активну участь наукових працівників у роботі семінару�лекторію відзначено міжнародним сертифікатом — International Courses «Biosafety and Biosecurity in Life Science Research», Kyiv, June 11–12, 2007. Докладніше ознайомитися з матеріалами цих та інших семінарів і доповідей можна на сайті http://international.nationalacademies.org/gateway/international/recourc.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-4194
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1995-5537
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-26T00:09:35Z
publishDate 2008
publisher Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України
record_format dspace
spelling 2009-08-18T10:17:27Z
2009-08-18T10:17:27Z
2008
Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень» // Біотехнологія. — 2008. — Т. 1, № 2. — С. 126-128. — укр.
1995-5537
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4194
uk
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України
Конференції, з’їзди, симпозіуми, виставки
Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень»
Article
published earlier
spellingShingle Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень»
Конференції, з’їзди, симпозіуми, виставки
title Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень»
title_full Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень»
title_fullStr Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень»
title_full_unstemmed Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень»
title_short Міжнародний курс семінарів-лекцій «Біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень»
title_sort міжнародний курс семінарів-лекцій «біобезпека та біозахист при проведенні медико-біологічних досліджень»
topic Конференції, з’їзди, симпозіуми, виставки
topic_facet Конференції, з’їзди, симпозіуми, виставки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4194