Методи синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками

В огляді узагальнені та систематизовані літературні дані, які стосуються методів одержання оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками. В обзоре обобщены и систематизированы литературные данные касательно методов получения оптически активных систем с α-полифторалкильными...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Журнал органічної та фармацевтичної хімії
Дата:	2012
Автори:	Головач, Н.М., Сукач, В.А., Вовк, М.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут органічної хімії НАН України 2012
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42016
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Методи синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками / Н.М. Головач, В.А. Сукач, М.В. Вовк // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. — 2012. — Т. 10, вип. 2(38). — С. 22-42. — Бібліогр.: 108 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859974837374550016
author	Головач, Н.М. Сукач, В.А. Вовк, М.В.
author_facet	Головач, Н.М. Сукач, В.А. Вовк, М.В.
citation_txt	Методи синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками / Н.М. Головач, В.А. Сукач, М.В. Вовк // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. — 2012. — Т. 10, вип. 2(38). — С. 22-42. — Бібліогр.: 108 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Журнал органічної та фармацевтичної хімії
description	В огляді узагальнені та систематизовані літературні дані, які стосуються методів одержання оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками. В обзоре обобщены и систематизированы литературные данные касательно методов получения оптически активных систем с α-полифторалкильными заместителями. The review has generalized and systematized the literature data on the synthesis of optically active nitrogen-containing systems with α-polyfluoroalkyl substitutients.
first_indexed	2025-12-07T16:22:59Z
format	Article
fulltext	Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 22 УДК 547.231+547.466+547.427.435+547.7 МЕТОДИ СИНТЕЗУ ОПТИЧНО АКТИВНИХ АЗОТОВМІСНИХ СИСТЕМ З α-ПОЛІФТОРОАЛКІЛЬНИМИ ЗАМІСНИКАМИ Н.М.Головач, В.А.Сукач, М.В.Вовк Інститут органічної хімії НАН України 02094, м. Київ, вул. Мурманська, 5. E-mail: mvovk@i.com.ua Ключові слова: оптично активні азотовмісні системи з α-поліфтороалкільними замісниками; енантіоселективність; асиметричний синтез; органокаталіз В огляді узагальнені та систематизовані літературні дані, які стосуються методів одержання оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними заміс- никами. THE METHODS OF SYNTHESIS OPTICALLY ACTIVE NITROGEN-CONTAINING SYSTEMS WITH α-POLYFLUOROALKYL SUBSTITUTIENTS N.M.Golovach, V.A.Sukach, M.V.Vovk The review has generalized and systematized the literature data on the synthesis of optically active nitrogen-containing systems with α-polyfl uoroalkyl substitutients. МЕТОДЫ СИНТЕЗА ОПТИЧЕСКИ АКТИВНЫХ АЗОТСОДЕРЖАЩИХ СИСТЕМ С α-ПОЛИФТОР- АЛКИЛЬНЫМИ ЗАМЕСТИТЕЛЯМИ Н.М.Головач, В.А.Сукач, М.В.Вовк В обзоре обобщены и систематизированы литературные данные касательно мето- дов получения оптически активних систем с α-полифторалкильными заместителями. Хімія оптично активних азотовмісних сполук з α-поліфтороалкільними замісниками інтенсивно розвивається впродовж останніх двох десяти- літь і знайшла широке застосування у синтезі різноманітних ациклічних та гетероциклічних систем, аналогів природних та біологічно актив- них речовин. Незважаючи на те, що азотовмісні сполуки з α-поліфтороалкільними замісниками відомі вже багато років, їх оптично активні ана- логи все ще залишаються мало дослідженими, свідченням чого є наявність тільки одного літе- ратурного огляду, присвяченого методам син- тезу та властивостям хіральних фторовмісних амінокислот, який був опублікований в 1995 р. [1]. Саме тому нам видавалось доцільним уза- гальнити та систематизувати методи добування оптично активних азотистих сполук, які містять в α-положенні поліфтороалкільні замісники. Пода- ний нижче матеріал, предметом якого є оптично активні фторовмісні похідні амінів, амінокислот, аміноспиртів, малих та середніх гетероциклів, охоплює аналіз літератури включно до 2009 р. 1. Хіральні ациклічні α-поліфтороалкільні азотовмісні сполуки 1.1. Реакції приєднання до C=N зв’язку імінів 1.1.1. Реакції α-поліфторованих алкілімінів з металоорганічними сполуками Найпоширенішим типом таких реакцій є нук- леофільне приєднання металоорганічних сполук до хіральних α-поліфтороалкілімінів. Для цієї ці- лі найчастіше використовують літій-, магній- та цинкорганічні сполуки, які забезпечують високий стереоконтроль реакції та створення другого хі- рального центру в молекулі. Зокрема, реакцією хірального іміну 1 з літійорганічними сполуками 2 та алюмогідридом літію через стадію метало- імінієвих інтермедіатів 3 отримують аміни типу 4 (схема 1). Їх подальше перетворення на оптич- но активні сполуки 5, 6 методом каталітичного гідрогенолізу або окиснювального розщеплення [Pd-C, Pd(OAc) 4 в оцтовій кислоті] відбувається регіоселективно без епімеризації четвертинних вуглецевих центрів. Натомість, при використанні тетраацетилпаладію в бензені при кімнатній тем- пературі спостерігається процес епімеризації [2-5]. Іншим прикладом застосування літійорганіч- них сполук в асиметричному синтезі є отриман- ня R(+)-метил-п-толілсульфоксиду 9 взаємодією N-алкоксикарбонілімінів 7 та хіральних п-толіл- сульфоксидів 8. Реакція відзначається високою енантіоселективністю, діастереомери 9 були роз- ділені методом колонкової хроматографії і в по- дальшому використовувались для отримання оп- тично чистих амінокислот 12 через стадію есте- рів 11 [6, 7] (схема 2). Взаємодією іміну 13 з літійсульфоксидом 14, який є синтетичним еквівалентом хірального α-гідроксиалкіланіону в синтезах β-аміноспир- тів, отримували діастереомерну суміш фторо- вмісних аміносульфоксидів 15. Дія церійамоній нітрату на діастереомери 15 приводить до від- Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 23 щеплення N-п-метоксифенільної групи з утво- ренням аміносульфоксиду 16. Останній після хро- матографічного розділення каскадом послідовних реакцій був перетворений на 3S,4R(-)-енантіомер похідної γ-трифторометил-γ-аміно-β-гідроксимас- ляної кислоти 19 [8] (схема 3). Інший енантіомер – похідна 3S,4R(+)-γ-три- фторометил-γ-аміно-β-гідроксимасляної кисло- ти 19 був отриманий в декілька стадій, виходячи з поліфтороалкіл N,S-кетенацеталю 20 та аліл- магнію хлориду 21 [8] (схема 4). Аналогічним чином були одержані метилові естери 2-бензилоксикарбоніламіно-3-(толіл-4-суль- фініл)-2-трифторометилмасляної кислоти 23, які в подальшому використовувались для синтезу фторовмісних естерів амінокислот, хлороамінів та азиридинів [9-10]. Подібну методологію засто- совують і при одержанні оптично активних фто- ровмісних 2-(N-п-метоксифеніл)амінопропіл(п-то- ліл)сульфоксидів [11] (схема 5). Взаємодія діетилдифторометилфосфонату 24 з енантіомерно чистими сульфінімінами 25 при Схема 1 Схема 2 Схема 3 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 24 -78°С в ТHF в присутності LDA приводить до діасте- реомерної суміші N-сульфініл-α,α-дифторо-β-фос- фонатів 26. Цікавим є той факт, що при проведен- ні реакції в діетиловому етері діастереоселектив- ність реакції зменшувалася до 70%, а кінцеві про- дукти виділити взагалі не вдалося. Додавання CeCl 3 до реакційної суміші підвищує діастереосе- лективність процесу до 92%. Після хроматогра- фічного розділення сполуку 26 використовува- ли для синтезу дифторофосфонамідних кислот 27, 28 та натрієвої солі дифторофосфонамідної кислоти 29 [12] (схема 6). Стереоселективна взаємодія фенілсульфоніл- фторометану 30 з (R)-N-трет-бутилсульфінілке- тімінами 31 в присутності сильних органічних основ приводить до утворення сульфініламідів 32 з високими виходами та діастереоселектив- ністю [13] (схема 7). Реакції хіральних сульфінімінів 33 з реакти- вами Гриньяра, як правило, перебігають при низь- ких температурах і дають відповідні діастерео- мери 34 з виходами 52-70%. Після хроматогра- фічного розділення оптично чисті зразки вико- ристовували для синтезу хіральних амінокислот: S-α-трифторометиллейцину 36, S-α-трифтороме- тилбутурину 37, S-α-трифторометилаланіну 38 та S-α-трифторометилваліну 39 [14, 15] (схема 8). Пізніше автори вищевказаних праць вивчи- ли взаємодію сульфініміну 40 з етилмагнійбро- мідом, і була отримана суміш хіральних сульфін- амідів 41, які розділяли методом колонкової хро- матографії. Переважаючий діастереомер в подаль- шому використовувався для синтезу фторовміс- них естерів амінокислот 43-47 [16] (схема 9). В реакції ахіральних субстратів 48 з алкіл- цинкобромідом 49 були отримані аміноестери 50, які при дії металокомплексного каталізатора Граб- са [(IHMes)(PCy 3 )Cl 2 Ru=CHPh] 51 [17, 18] в кипля- чому дихлороетані утворюють циклічні α-аміно- естери 52 та 53 [19-21] (схема 10). Авторами [20] було встановлено, що приєд- нання алілцинкоброміду 54 до іміноестеру 55 при -78°С в присутності 1 екв. хірального бісоксазо- Схема 4 Схема 5 Схема 6 Схема 7 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 25 ліну 56 приводить до дієну 57 з 50%-вим енанті- омерним надлишком, але з виходом всього 20%. При використанні в ролі асиметричних каталіза- торів хіральних амінів [(-)-спартеїн, (-)-цинхоні- дин, (-)-хінін] енантіоселективність процесу знач- но знижувалась [21] (схема 11). При взаємодії іміну 58 або оксазолідину 60 з надлишком алілтриметилсилану в присутності Схема 8 Схема 9 Схема 10 Схема 11 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 26 кислот Льюїса (TiCl 4 , BF 3 ·Et 2 O) були отримані хі- ральні аміноестери 59 [22-25] (схема 12). Реакцією імінів 62, генерованих in situ із гемі- аміналів 61, з цинкорганічними сполуками в при- сутності комплексного каталізатора [трифлату мі- ді – BozPHOS] отримані з високими виходами та енантіомерною чистотою трифторометиловміс- ні N-фосфорильовані аміни 63 [26] (схема 13). 1.1.2. Реакція Манніха Широке застосування в асиметричному син- тезі α-CF 3 -вмісних амінів знайшла реакція Ман- ніха, в якій формування хірального центру при взаємодії CF 3 -вмісних альдімінів з аліфатичними альдегідами здійснюється, як правило, за допомо- гою оптично активних органічних каталізаторів. При дослідженні умов перебігу реакції Манні- ха [27-30] альдімінів 64 з аліфатичними альдегі- дами 65 було встановлено, що при використанні в ролі каталізатора L-проліну досягається 12- 50%-ний вихід аміноспирту 66, причому збіль- шення кількості каталізатора до еквімолярної практично не впливає на вихід продукту [31] (схема 14). При використанні в реакції альдегідів 67 піс- ля відновлення реакційної суміші борогідридом натрію були одержані відповідні аміноспирти 68 із співвідношенням син/анти 24:1 та високою енантіомерною чистотою [31] (схема 15). У свою чергу, при конденсації іміну 64 з про- паналем була отримана суміш діастереомерів (97:3) β-аміноестеру 69, з якої після хроматогра- фічного розділення вдалося виділити чистий син-діастереомер [31] (схема 16). Реакція Манніха виявилась придатною і для отримання трифторометилвмісних β-амінокислот 73 із хірального субстрату 70 в присутності ка- талітичної системи TiCl(OPr-i) 3 –LDA, яка одночас- но впливає і на швидкість реакції і забезпечує високий ступінь стереоконтролю при отриманні проміжної сполуки 71 [32] (cхема 17). Аналогічно при взаємодії N-бензилоксикарбо- ніліміну 74 з (α-бензил-окси)ацетилоксазолідин- 2-оном 75 у присутності TiCl 4 отримана діасте- реомерна суміш естерів 76 [33] (схема 18). Авторам статті [34] вдалося здійснити перший асиметричний синтез β-аміно-β-поліфтороалкіл- кетонів 78 взаємодією N-(п-метокси)іміну полі- Схема 12 Схема 13 Схема 14 Схема 15 Схема 16 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 27 фтороалкілальдегіду 77 з ацетоном у присутно- сті хірального органічного каталізатора – L-про- ліну. Слід зазначити, що ця реакція Манніха пе- ребігає протягом 1 доби при кімнатній температу- рі в ацетоні або у суміші ДМСО-ацетон (схема 19). Взаємодія відносно легко доступних арил- трифторометилкетімінів 79 з ацетоном при кім- натній температурі в присутності 10%-ної кіль- кості L-проліну в ДМСО приводить до утворення β-амінокетонів 80 з виходами 75-86% та енанті- омерним надлишком 74-92% [35] (схема 20). 1.1.3. Стереоселективне аміноалкілювання за Фріделем-Крафтсом Нещодавно встановлено, що аміноалкілюван- ня імінами 81 піролів 82 або індолів 83 за Фрі- делем-Крафтсом проходить у присутності трифто- рометансульфокислоти як каталізатора і приво- дить до естерів N-фенілетил-α-трифторометил- α-(N-гетерил)гліцину. Гідрогеноліз останніх у при- сутності Pd-каталізатора забезпечує відщеплен- ня бензильної групи з утворенням еcтерів кис- лот 85 та 86. Слід зазначити, що в індолах 83 електрофільне заміщення проходить у 3-тє по- ложення, а у піролах 82 – у 2-ге положення гете- роароматичного ядра [36] (схема 21). 1.1.4. Відновлення та перегрупування фторо- вмісних кетімінів та оксимів В роботі [37] описано отримання хірального S(+)-трифторо-1-фенілетиламіну 87 із іміну 86 через кристалізацію солі винної кислоти раце- матного аміну (схема 22). Ян Ванг та Гаррі Мошер [38] подібним чином виділили R(+)-енантіомер аміну 87, одержаного відновленням оксиму 88 (схема 23). Конденсацією кетону 88 з хіральним феніл- етиламіном автори статті [39] отримали оптично Схема 17 Схема 18 Схема 19 Схема 20 Схема 21 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 28 активні іміни 89, які при дії DBU ізомеризують- ся до основ Шиффа 90. Цей процес проходить із генеруванням нового хірального центру. В по- дальшому гідролізом 2н розчином соляної кис- лоти кетіміни 90 перетворювали до хіральних амінів 91 з високим енантіомерним надлишком (схема 24). Вітчизняні дослідники [40-42] запропонува- ли новий підхід до асиметричного синтезу α-три- фторометил-α-амінофосфорильних похідних 94, в основу якого покладена асиметрична індукція, викликана 1,3-протонними зсувами в фосфорильо- ваних 2-азаалільних системах 92. Встановлено, що перенос протона в імідоїлфосфонатах є стереосе- лективним і приводить до енантіомерно збага- чених 1-трифторометиламінофосфонатів 93 та 94 (схема 25). Подальшим розвитком цього вельми цікаво- го і перспективного напрямку стала розробка нового оригінального методу каталітичного енан- тіоселективного відновлення трифторометило- вмісних С-фосфорильованих N-H амінів 95 до енантіомернозбагачених α-амінотрифтороетил- фосфонатів 94 з використаням у ролі віднов- ника катехолборану, а каталізатора – хіральних оксозаборолідинів [43]. Сполуки 94 з високими виходами були перетворені на відповідні біо- логічно привабливі амінофосфонові кислоти 96 (схема 26). 1.1.5. Реакція Штреккера Діастереомерно чисті α-трифторометил-α-амі- нонітрили 99, отримані з хіральних кетімінів 97 або оксазолідинів 98, є важливими синтез-блока- ми для різноманітних α-трифторометиловмісних аміносполук. На основі амінонітрилів 99 було отримано ряд хіральних сполук: амінокислот 100, аміноспиртів 101, діамінів 102, амінодіолів 103 [44-47] (схема 27). Слід зазначити, що на перебіг реакції Штрек- кера суттєвим чином впливає природа розчин- ника. Зокрема в гексані співвідношення діасте- реомерів 105а,б, отриманих з іміну 104 (R=Ph), сягає 99:1, а в диметилформаміді – 1:6. Окрім цього, в гексані домінуючим продуктом є (S, R s ), а в ДМФА – (R, R s )-ізомер [48] (схема 28). Схема 22 Схема 23 Схема 24 Схема 25 Схема 26 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 29 1.1.6. Реакції за участю хіральних перфторо- алкілєнаміносульфоксидів Відновлення хіральних CF 3 -вмісних єнамінів 107 було використано для отримання β-аміно- сульфоксидів 108, які виявились зручними ре- агентами для отримання фторовмісного аміно- спирту 109, ацетилсульфінінаміду 110 та β-амі- носпиртів 111. Ключовою стадією цих перетво- рень є перегрупування Пумерера під дією триф- торооцтового ангідриду [49-52] (схема 29). Дуже цікавою є реакція ацилювання хіраль- них β-сульфінілєнімінів 112 ангідридом трифто- рооцтової кислоти, яка в м’яких умовах дозволяє отримувати трифторометилкетіміни 113. Найоче- Схема 27 Схема 28 Схема 29 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 30 видніше, що вона здійснюється через стадію три- фтороацетооксисульфонієвої солі А, яка легко пе- ретворюється на сульфуран Б. Останній, за схе- мою реакції Пумерера, дає цільову сполуку 113. При її хроматографуванні на силікагелі відщеп- люється трифторооцтова кислота, а імін В пере- творюється на α-поліфтороалкіл-N,S-кетенацеталь 114 [53-58] (схема 30). Фторовмісні форміл-N,S-кеталі 115 були ви- користані як попередники при синтезі інших хі- ральних сполук. Їх реакцією з реактивами Гри- ньяра отримані діастереомери 116 з виходами 85-94%. Слід зазначити, що при використанні ме- тил- або арилмагнійбромідів, як правило, утво- рюється продукт анти-конфігурації, тобто спо- стерігається так званий «хелатний контроль», а при застосуванні AllylMgCl – продукт син-конфі- гурації з однаковим співвідношенням діастерео- мерів. Подальша обробка сполуки 116 піридином супроводжується десульфуризацією з утворен- ням β-аміноспиртів типу 117 [53, 54] (схема 31). Гідроціанування хіральних трифторо-, дифто- ро- та хлородифторо-N-бензилоксикарбоніл-β- сульфінілєнамінів 118 приводить до діастерео- мерної суміші α-амінонітрилів 119, яку розділя- ли колонковою хроматографією. Низкою послі- довних реакцій один із діастереомерів був пере- творений на хіральні амінокислоти 122 та 123 [59] (схема 32). 1.2. Реакції за участю α-перфтороалкіл- вмісних оксазолідинів Силілові етери дифтороєнолів 124, які in situ утворюються при взаємодії ацилсиланів з три- фторометилтриметилсиланом, реагують із хіраль- ним R-фенілгліцинолом 125 у присутності ката- літичної кількості п-толуенсульфонат піридину (PPTS) і дають 2-дифторометилоксазоліни 126 з виходами 92-95% та високою енантіомерною Схема 30 Схема 31 і) KOH, MeOH/H 2 O 1:1, к.т., 4 доби (65%); ii) Ni-Ренея, EtOH, 60°C, 5 діб (72%); iii) а: Ba(OH) 2 ·8H 2 O, H 2 O, кип’ятіння 24 год; б: 1н HСl; в: DOWEX 50W (90%). Схема 32 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 31 чистотою. Сполуки 126 виявились унікальними будівельними блоками для синтезу фторовміс- них оптично активних ціаноаміноспиртів 127, похідних оксазолідинів 128, амінів 130 та аміно- кислот 131 [60] (схема 33). Взаємодією хірального R-фенілгліцинолу 132 з 2,2,2-трифтороацетофеноном 133 або дигідра- том трифтороацетальдегіду 134 вдалося отри- мати діастереомерну суміш 2-трифторометил- 1,3-оксазолідинонів 135, яка була розділена за допомогою колонкової хроматографії. При дії на надлишковий діастереомер реагентів Гриньяра були одержані аміноспирти 136, що утворюють вільні аміни 137 при дії тетраацетату свинцю [2-4] (схема 34). При нагріванні хіральних аміноспиртів 138 з відповідними поліфторованими ацеталями аль- дегідів або гідратом фторалю в толуені в умовах азеотропної відгонки були синтезовані оксазолі- дини 139, із яких через стадію іміну 140 були отримані аміноспирти 141 та S(+)-2,2,2-трифторо- 1-фенілетиламін 142 [61, 62] (схема 35). Взаємодія трифторометиловмісного оксазолі- дину 143 з ацеталем етил(трет-бутилдиметил- силіл)кетену була використана для синтезу есте- ру амінокислоти 144 [63] (схема 36). Схема 33 Схема 34 а) F 3 CC(OMe)OH, F 3 CF 2 (OH) 2 , F 3 CHC(OH)OEt, PPTS, толуен. Схема 35 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 32 1.3. Модифікація оптично активних фто- ровмісних амінів та їх похідних Нещодавно було показано, що оптично активні фторовмісні β-амінокетони 80 та їх оксими 145 є зручними вихідними сполуками для отриман- ня хіральних 1,3-аміноспиртів 146 та 1,3-діамі- нів 147 [64] (схема 37). Хіральні трифторометиловмісні ізоціанатоке- тони 148 вдалося отримати взаємодією β-аміно- кетонів 80 з трифосгеном в етилацетаті в при- сутності триетиламіну як каталізатора [65] (схе- ма 38). Карбамати 150, отримані із кислоти 149, були послідовно перетворені на аміноспирти 151, окис- ненням гідроксильної групи яких були синтезо- вані амінокарбонові кислоти 152 [66, 67] (схема 39). Реакцією γ-гідрокси-α-фторо-α-трифтороме- тилкарбоксамідів 153 з алюміній-органічними реагентами були отримані α-трифторометил-α- амінолактони 154, які можна розглядати як син- тетичні аналоги γ-гідрокси-α-трифторометил-α- амінокислот 155 [68-70] (схема 40). Конденсацією О-метилгідроген-2-(трифторо- метил)аспартату 156 з 2,3,4,6-тетра-О-ацетил-β- D-глікопіраносиламіном 157 у присутності дицик- логексилкарбодііміду (ДЦК) вперше були отримані N-глікозидні 2-(трифторометил)амінокислоти (S)- та (R)-конфігурацій 158 з виходом 61% і однаковим співвідношенням діастереомерів [71] (схема 41). 1.4. Ферментативні процеси Серед наявних методів отримання оптично чистих фторовмісних амінокислот особливе міс- це займають ферментативні методи, істотною перевагою яких у порівнянні з синтетичними є перебіг реакції з високою селективністю в порів- няно м’яких умовах. Наочним прикладом ферментативної реакції є гідроліз N-трифтороацетилпохідної аланіну з Схема 36 Ar = Ph (a), 4-MeC 6 H 5 (б), 4-FC 6 H 5 (в), 4-MeОC 6 H 5 (г). Схема 37 Схема 38 Схема 39 Схема 40 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 33 використанням аміноацилаз нирок тварин, що дозволило отримати оптичні ізомери 2-трифто- рометилаланіну 159 з високою енантіомерною чистотою [72] (схема 42). R(+)-3,3,3-Трифторометил-2-метилаланін 161 та 3,3,3-трифторо-2-аміно-2-метилпропанамід 162 отримують при дії на рацемічний амід 160 термо- стійких стереоспецифічних амідаз Klebsiella oxy- toca, Mycobacterium neoaurum, Ochrobactrum anthropi. Сполуки 161 та 162 утворюються з виходами 42- 45% і 50-53% та енантіомерним надлишком 67,9- 96% і > 98% відповідно [73, 74] (схема 43). 2. Хіральні гетероциклічні азотовмісні α-поліфтороалкільні сполуки 2.1. Стереоселективне приєднання до C=N та С=С зв’язків гетероциклічних систем Стереоселективне приєднання С-нуклеофіль- них реагентів до C=N зв’язку 1,3-азинів із α-СF 3 - групою знайшло застосування в ролі потужного інструмента синтезу відповідних хіральних похід- них. Особливо яскраво ця синтетична методоло- гія була продемонстрована на прикладі 3,4-ди- гідрохіназолінів. Зокрема, сполука 166, яка є ефективним інгібітором обротної транскиптази ВІЛ (DPC 931), була синтезована з виходом 85% та оптичною чистотою > 88% приєднанням ал- кінілмагнійхлориду до 5-трифторометилхіназо- лону 164 [75-81] (схема 44). Для синтезу аналога сполуки 166 – 5,5-ди- фторохіназолону 169 було використано енантіо- селективне приєднання до його ненасиченого попередника 167 циклопропілацетиламіду лі- тію в присутності хірального каталізатора 168 [82, 83] (схема 45). Асиметричне алкінілювання C=N зв’язку хі- назолону 170 циклопропілацетиленом, яке здій- снюється в присутності солей цинку [Zn(OTf) 2 ], триетиламіну та хіральних аміноспиртів приво- дить до сполук 171 [84] (схема 46). Хіральні трифторометиловмісні дигідрохіназо- лінони 173 були синтезовані за допомогою ор- ганокаталітичної реакції Манніха з хіназолінів 172 [85] (схема 47). Відновлення С=С зв’язку трифторометил-1,4- оксазепінону 174 за допомогою NaBH 3 CN дозво- ляє здійснити практично кількісну його конвер- сію до сполуки 175 із вмістом основного діасте- реомера 95-97%. Подальша переестерифікація та гідроліз вказаного діастереомера є зручним варі- антом синтезу 3-аміно-4,4,4-трифторобутанової кислоти 176 [86] (схема 48). Схема 41 Схема 42 Схема 43 Схема 44 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 34 2.2. Внутрішньомолекулярні циклізації хі- ральних CF 3 -вмісних сполук Для синтезу похідних ізохінолону з CF 3 -гру- пою в α-положенні автори [87] запропонували внутрішньомолекулярну реакцію Пікте-Шпенг- лера [84]. При обробці β-іміносульфоксиду 177 трифторооцтовою кислотою одержували 1-три- фторометил-1-сульфінілтетрагідроізохінолін 178 у співвідношенні діастереомерів 6:1, які розділя- ли флеш-хроматографією. Подальше N-метилю- вання надлишкового діастереоізомера (1S,R) при- водило до сполуки 179, гідрогеноліз якої був ви- користаний для виділення енантіомерно чисто- го ізохіноліну 180. Ряд інших перетворень діа- стереомера 179 виявився продуктивним для одер- жання альдегіду 182, спирту 183 та естерів 184 (схема 49). Аміноестери 59 були перетворені на морфо- лінони 185 і після хроматографічного розділен- ня використовувались для синтезу оптично ак- тивних фторовмісних похідних гліцину 186, нор- валіну 187, проліну 188, дигідроксипроліну 189 та піроглутамінової кислоти 190 [22-25] (схема 50). Оптично активні аміноспирти 192, які легко отримують із хіральних оксиранів 191, при взає- модії з трифенілдихлорофосфораном були пере- Схема 45 Схема 46 Схема 47 Схема 48 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 35 творені на 2-трифторометилазиридини 193 з прак- тично 100%-вою оптичною чистотою. N-Тозилза- міщена похідна була синтезована обробкою N-то- зиламіноспирту 192 гідридом натрію [89-91] (схе- ма 51). Літіювання азиридинів 193 перебігає стерео- селективно і приводить до N-заміщених похідних 194, які у подальшому були використані у синте- зі хіральних спиртів 195 [89] (схема 52). У роботі [92] описана взаємодія оптично чи- стого N-[(2,2-дибромо-1-метилциклопропіл)метил]- 2,2,2-трифторо-N-(1-фенілетил)ацетаміду 196 з ме- тиллітієм, яка приводить до утворення хірально- го піролідину 197 з високим виходом (схема 53). Автори наведеної вище праці встановили, що сполука 198, яка не містить метильної групи в бензильному фрагменті, реагує з метиллітієм не- селективно, внаслідок чого окрім піролідину 199 утворюються побічні продукти 200 та 201 [93] (схема 54). Нещодавно було показано, що оптично актив- ні трифторометиловмісні 5,6-дигідропіридин-2(1Н)- они 203 з виходами 73-98% та енантіомерним надлишком 68-84% утворюються в результаті циклізації амідів арилоцтових кислот 202 при дії 5%-ного розчину NaOH в метанолі при кімнат- ній температурі впродовж доби [94] (схема 55). Взаємодією S(+)-4-аміно-4-арил-5,5,5-трифто- ропентан-2-онів 80 з солями ціанової та тіоціано- вої кислоти і різноманітними гетерокумуленами синтезовані трифторометиловмісні оптично ак- тивні 3,4-дигідропіримідинони 205, 207, утворен- ня яких проходить через стадію сечовин 204, 206, які в подальшому зазнають циклізації в оцтовій кислоті. У той же час 1-незаміщені дигідропіримі- динони та тіони 205 можуть бути одержані взаємо- дією амінокетонів 80 з ціанатом або тіоціанатом калію в киплячій оцтовій кислоті [65] (схема 56). Цікавою є реакція ізоціанокетонів 148 з пер- винними амінами, яка приводить до суміші двох Схема 49 Схема 50 Схема 51 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 36 продуктів – 1-алкілдигідропіримідинонів 207 та оксазинонів 208. Варто зазначити, що в цій ре- акції при наявності такої високоелектрофільної групи як ізоціанатна аміни реагують не тільки з нею, а й каталізують утворення оксазинону [65] (схема 57). Оптично активні трифторометиловмісні окса- зинони 208 можна отримати при взаємодії хі- ральних β-амінокетонів 80 з трифосгеном в ети- лацетаті в присутності каталітичної кількості DBU [65] (схема 58). Для синтезу хіральних трифторометиловміс- них оксазинів 210 та тіазинів 211 вдалими ви- явились реакції з пентасульфідом та пентахлори- дом фосфору. Утворення оксазинів 210, найвірогід- Схема 52 Схема 53 Схема 54 Ar = Ph, 4-MeC 6 H 4 , 4-FC 6 H 4 ; Ar1 = Ph, 4-FC 6 H 4 , 4-MeC 6 H 4 , 4-CF 3 C 6 H 4 , 2,4-Cl 2 C 6 H 3 . Схема 55 Ar = Ph, 4-МеC 6 H 4 , 4-FC 6 H 4 ; Ar1 = Ph, 4-ClC 6 H 4 , R = 4-NO 2 C 6 H 4 ; Ar2 = 4-FC 6 H 4 , 4-ClC 6 H 4 , 3,4-Cl 2 C 6 H 3 , 3-CF 3 C 6 H 4 , 4-Ме-3-ClC 6 H 3 , 4-Ме-3-ClC 6 H 3 , 4-t-BuC 6 H 4 , н-Bu. Схема 56 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 37 ніше, здійснюється через стадію імідоїлхлоридів А, а тіазинів 211 – включає тіонування карбо- нільних груп, що приводить до інтермедіату Б з наступною термічною циклоконденсацією в циклічний проміжний продукт В і завершується елімінуванням сірководню [95] (схема 59). Хіральні β-трифторометил-β-амінокетони 80 при взаємодії з 2,5-диметокситетрагідрофураном в оцтовій кислоті перетворюються на оптично ак- тивні 3Н-піролізини 212 за схемою реакції Паа- ля-Кнорра з утворенням проміжних β-піролоке- тонів А [96] (схема 60). На основі хіральних 2-хлоро-N-[1-арил-3-оксо- 1-(трифторометил)бутил]ацетамідів 213 розроб- лено препаративну методологію синтезу похід- них оптично активних трифторометиловмісних 1,4-діазепін-2-онів 216, яка включає стадії азиду- вання, окиснювального імінування та внутріш- ньомолекулярну аза-циклізацію за Віттігом [97] (схема 61). Ar = Ph, 4-МеC 6 H 4 , 4-FC 6 H 4 , 4-МеОC 6 H 4 ; Ar1 = н-Bu, Bn Схема 57 Схема 58 Ar = Ph, 4-МеC 6 H 4 , 4-FC 6 H 4 , 4-МеОC 6 H 4 Схема 59 Ar = Ph, 4-МеC 6 H 4 , 4-FC 6 H 4 , 4-МеОC 6 H 4 Схема 60 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 38 Внутрішньомолекулярною радикальною ци- клізацією N-йодопропілпіридинонів 217 під дією системи триетилборат – тріс(триметилсиліл)си- лан – кисень при кімнатній температурі були одержані оптично активні індолізидони 218 [98] (схема 62). 1,3-Диполярне циклоприєднання (E)-етил 3- фтороакрилату 219 до естерів гліцину 220 в при- сутності органічної основи при -40°С в толуені при- водить до діастереомерної суміші фторовмісних пролінів 221а і 222б [99] (схема 63). Кетен 222, генерований in situ з бензилоксі- ацетилхлориду, вступає в реакцію [2+2]-цикло- приєднання з іміном 64 з утворенням хіральних фторовмісних азетидинонів 223 [100] (схема 64). При приєднанні трифторометилтриметилси- лану до оптично чистого 5,6-дигідро-2Н-1,4-окса- зин-2-ону 224 утворюється хіральний оксазинол 225, внутрішньомолекулярна електрофільна цик- лізація якого під дією йоду може приводити до піридооксазинону 226 двома шляхами: односта- дійним з використанням мікрохвильового опро- мінення або двостадійним з поетапним введен- ням атомів йоду в молекулу [101] (схема 65). Взаємодією гідрохлориду 5-аміно-6-(D-рибі- тиламіно)піримідин-2,4-(1Н,3Н)-діону 227 з пер- фторобутан-2,3-діоном отримана епімерна суміш фторометиллюмазинів 228, яка була розділена методом препаративної хроматографії на окремі діастереомери [102-104] (схема 66). Циклоконденсацією 6,6,6-трифторо-5-оксогекса- нової кислоти 229 з S(+)-фенілгліцинолом 30 у Схема 61 Схема 62 Схема 63 Схема 64 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 39 присутності каталітичної кількості п-толуенсуль- фокислоти (ПТСК) отримували хіральну похідну оксазолопіридинону 231, обробка якої біс(три- метилсиліл)амідом калію (БТМСАК) при -78°С у присутності N-(5-хлоро-2-піридиніл)трифліміду приводить до трифлату 232, а дифенілхлорофос- фатом – до фосфату 235, які в подальшому викори- стовувались для синтезу оптично активних фто- Схема 65 Схема 66 Схема 67 Схема 68 Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 40 ровмісних оксазолопіридинів 233, піролізинів 234 та гідрохіназоліну 236 [105-107] (схема 67). Хіральні оксазоло-[2,3-b][1,3]-бензоксазин-2 (5Н)-они 239 з високими виходами отримува- ли дією трифторооцтового ангідриду на N-(2- гідроксибензил)-α-амінокислоти 237 [108] (схе- ма 68). Таким чином, узагальнення літературних да- них, які стосуються синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками, свідчить, що ця область тонкого органічного синтезу на теперішній час досягла істотних успіхів, однак значна кількість такого типу сполук, особливо біологічно активних, все ще залишається важкодоступною або ж взагалі невідомою. Тому не втрачає актуальності про- блема створення ефективних енантіоселектив- них методів одержання їх нових представників. Висновки Проаналізовано, систематизовано та узагаль- нено матеріал із синтезу оптично активних ацик- лічних та гетероциклічних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками. Література 1. Fluorine-containing Amino Acid Synthesis and Properties / Eds. V.P.Kukhar, V.A.Soloshonok. – New York: Jonh Wiley&Sons, 1995. 2. Ishii A., Miyamoto F., Higashiyama K., Mikami K. // Tetrahedron Lett. – 1998. – Vol. 39, №10. – P. 1199-1202. 3. Ishii A., Higashiyama K., Mikami K. // Synlett. – 1997. – №12. – P. 1381-1382. 4. Ishii A., Miyamoto F., Higashiyama K., Mikami K. // Chemistry Lett. – 1998. – №2. – P. 119-120. 5. Takahashi H., Hsieh B.C., Higashiyama K. // Chem. Parm. Bull. – 1990. – Vol. 39, №8. – P. 2429-2434. 6. Bravo P., Viani F., Zanda M. et al. // Gazz. Сhіm. Іtal. – 1996. – Vol. 126, №10. – P. 645-652. 7. Bravo P., Capelli S., Meille S.V. et al. // Tetrahedron: Asymmetry. – 1994. – Vol. 5, №10. – P. 2009-2018. 8. Bravo P., Corradi E., Pesenti C. et al. // Tetrahedron: Asymmetry. – 1998. – Vol. 9, №21. – P. 3731-3735. 9. Crucianelli M., Bravo P., Arnone A. et al. // J. Org. Chem. – 2000. – Vol. 65, №10. – P. 2965-2971. 10. Volonterio A., Bravo P., Panzeri W. et al. // Eur. J. Org. Chem. – 2002. – №19. – P. 3336-3340. 11. Bravo P., Guidetti M., Viani F. et al. // Tetrahedron. – 1998. – Vol. 54, №42. – P. 12789-12806. 12. Röschenthaler G.-V., Kuhar V.P., Belik M.Yu. et al. // Tetrahedron. – 2006. – Vol. 62, №42. – Р. 9902-9910. 13. Lui J., Zhang L., Hu J. // Org. Lett. – 2008. – Vol. 10, №23. – P. 5377-5380. 14. Asentio A., Bravo P., Crucianelli M. et al. // Eur. J. Org. Chem. – 2001. – №8. – P. 1449-1458. 15. Bravo P., Crucianelli M., Vergani B., Zanda M. // Tetrahedron Lett. – 1998. – Vol. 39, №42. – P. 7771-7774. 16. Crucianelli M., De Angelis F., Lazzaro F. et al. // J. Fluorine Chem. – 2004. – Vol. 125, №4. – Р. 573-577. 17. Scholl M., Ding S., Lee C.W., Grubbs R.H. // Org. Lett. – 1999. – Vol. 1, №6. – Р. 953-956. 18. Chatterjee A.K., Grubbs R.H. // Org. Lett. – 1999. – Vol. 1, №11. – Р. 1751-1753. 19. Fustero S., Sάncher-Rosellό M., Rodrigo V. et al. // Org. Lett. – 2006. – Vol. 8, №18. – P. 4129-4132. 20. Fustero S., Rodrigo V., Sanchez-Rosello M. et al. // J. Fluorine Chem. – 2008. – Vol. 129, №10. – P. 943-950. 21. Nakamura M., Hirai A., Nakamura E. // J. Am. Chem. Soc. – 1996. – Vol. 118, №35. – P. 8489-8490. 22. Chaume G., Severen M.-C.V., Marinkovic S., Brigaund T. // Org. Lett. – 2006. – Vol. 8, №26. – P. 6123-6126. 23. Chaume G., Severen M.-C.V., Ricard L., Brigaund T. // J. Fluorine Chem. – 2008. – Vol. 129, №11. – P. 1104-1109. 24. Caupene C., Chaume G., Ricard L., Brigaund T. // Org. Lett. – 2009. – Vol. 11, №1. – P. 209-212. 25. Improta R., Benzi C., Barone V. // J. Am. Chem. Soc. – 2001. – Vol. 123, №50. – P. 12568-12577. 26. Lauzon C., Charette A.B. // Org. Lett. – 2006. – Vol. 8, №13. – P. 2743-2745. 27. Watanabe S., Cordova A., Tanaka F., Barbas C.F. // Org. Lett. – 2002. – Vol. 4, №25. – P. 4519-4522. 28. List В. // J. Am. Chem. Soc. – 2000. – Vol. 122, №38. – P. 9336-9337. 29. List B., Pojarliev P., Biller W.T., Martin H.J. // J. Am. Chem. Soc. – 2002. – Vol. 124, №5. – P. 827-833. 30. Cordova A., Watanabe S., Tanaka F. et al. // J. Am. Chem. Soc. – 2002. – Vol. 124, №9. – P. 1866-1867. 31. Fustero S., Jimenez D., Sanz-Cervera J. et al. // Org. Lett. – 2005. – Vol. 7, №16. – P. 3433-3436. 32. Lazzaro F., Crucianelli M., De Angelis F. et al. // Tetrahedron: Asymmetry. – 2004. – Vol. 15, №5. – P. 889-893. 33. Bravo P., Fuestero S., Guidetti M. et al. // J. Org. Chem. – 1999. – Vol. 64, №23. – P. 8731-8753. 34. Funabiki K., Nagamori M., Goushi S., Matsui M. // Chem. Commun. – 2004. – №2. – P. 1928-1929. 35. Sukach V.A., Golovach N.M., Pirozhenko V.V. et al. // Tetrahedron: Asymmetry. – 2008. – Vol. 19, №5. – P. 761-764. Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 41 36. Abid M., Teixeira L., Török B. // Org. Lett. – 2008. – Vol. 10, №5. – P. 933-935. 37. Pirkle W.H., Hauske J.R. // J. Org. Chem. – 1977. – Vol. 42, №14. – Р. 2436-2439. 38. Wang Y., Mosher H.S. // Tetrahedron Lett. – 1991. – Vol. 32, №8. – P. 987-990. 39. Soloshonok V.A., Catt H.T., Ono T. // J. Fluorine Chem. – 2009. – Vol. 130, №5. – P. 512-515. 40. Onys’ko P.P., Kim T.V., Kiseleva E.A., Sinitsa A.D. // Phosp., Sulfur and Silicon. – 1990. – Vol. 49/50. – P. 73-76. 41. Онысько П.П., Ким Т.В., Киселева Е.И., Синица А.Д. // ЖОХ. – 2004. – Т. 74. – С. 1868-1873. 42. Онысько П.П., Ким Т.В., Киселева Е.И., Синица А.Д. // ЖОХ. – 1990. – Т. 60. – С. 1304-1308. 43. Rassukana Yu.V., Onys’ko P.P., Kolotylo M.V. et al. // Tetrahedron Lett. – 2009. – Vol. 50. – P. 288-290. 44. Lebouvier N., Laroche C., Huguenot F., Brigaund T. // Tetrahedron Lett. – 2002. – Vol. 43, №15. – P. 2827-2830. 45. Huguenot F., Brigaud T. // J. Org. Chem. – 2006. – Vol. 71, №18. – P. 7075-7078. 46. Xu Y., Doldier W. // J. Org. Chem. – 2000. – Vol. 65, №7. – P. 2134-2137. 47. Koos M., Mosher H. // Tetrahedron. – 1993. – Vol. 49, №8. – Р. 1541-1546. 48. Wang H., Zhao X., Li Y., Lu L. // Org. Lett. – 2006. – Vol. 8, №7. – P. 1379-1381. 49. Bravo P., Crucianelli M., Zanda M. // Tetrahedron Lett. – 1995. – Vol. 36, №17. – Р. 3043-3046. 50. Arnone A., Bravo P., Capelli S. et al. // J. Org. Chem. – 1996. – Vol. 61, №10. – P. 3375-3387. 51. Arnone A., Bravo P., Brucher L. et al. // Tetrahedron Lett. – 1995. – Vol. 36, №40. – Р. 7301-7304. 52. Bravo P., Zanda M., Zappala C. // Tetrahedron Lett. – 1996. – Vol. 37, №33. – Р. 6005-6006. 53. Volonterio A., Bravo P., Capelli S. et al. // Tetrahedron Lett. – 1997. – Vol. 38, №10. – P. 1847-1850. 54. Volonterio A., Vergani B., Crucianelli M., Zanda M. // J. Org. Chem. – 1998. –Vol. 63, №21. – P. 7236-7243. 55. Bjørsvik H.-R., Bravo P., Crucianelli M. et al. // Tetrahedron: Asymmetry. – 1997. – Vol. 8, №16. – P. 2817-2826. 56. Volonterio A., Bravo P., Corradi E. et al. // J. Fluorine Chem. – 2001. – Vol. 108, №2. – P. 245-252. 57. Volonterio A., Zanda M., Bravo P. et al. // J. Org. Chem. – 1997. – Vol. 62, №23. – P. 8031-8040. 58. Bravo P., Crucianelli M., Fronza G. et al. // Synlett. – 1996. – №3. – P. 249-251. 59. Bravo P., Capelli S., Meille S.V. et al. // Tetrahedron: Asymmetry. – 1996. – Vol. 7, №8. – P. 2321-2332. 60. Huguenot F., Billac A., Brigaud T., Portella P. // J. Org. Chem. – 2008. – Vol. 73, №7. – P. 2564-2569. 61. Gosselin F., Roy A., O’Shea P. et al. // Org. Lett. – 2004. – Vol. 6, №4. – P. 641-644. 62. Monhallalati M.K., Pridgen L.N. // Synthetic Commun. – 1993. – Vol. 23, №14. – P. 2055-2064. 63. Huguenot F., Brigaud T. // J. Org. Chem. – 2006. – Vol. 71, №5. – P. 2159-2162. 64. Sukach V.A., Golovach N.M., Pirozhenko V.V. et al. // Tetrahedron: Asymmetry. – 2008. – Vol. 19, №5. – P. 761-764. 65. Sukach V.A., Golovach N.M., Melnichenko N.V. et al. // J. Fluorine Chem. – 2008. – Vol. 129, №12. – P. 1180-1186. 66. Kirihara M., Kawasaki M., Takuwa T. et al. // Tetrahedron: Asymmetry. – 2003. – Vol. 14, №12. – P. 1753-1761. 67. Kirihara M., Takuwa T., Kwasaki M. et al. // Chemistry Lett. – 1999. – №3. – P. 405-406. 68. Ogu K., Matsumoto S., Akazome M., Ogura K. // Org. Lett. – 2005. – Vol. 7, №4. – P. 589-592. 69. Ogura K., Ogu K., Ayabe T. et al. // Tetrahedron Lett. – 1997. – Vol. 38, №29. – Р. 5173-5176. 70. Ogu K., Akazome M., Ogura K. // Tetrahedron Lett. – 1998. – Vol. 39, №3. – Р. 305-308. 71. Laurent P., Henning L., Burger K. et al. // Synthesis. – 1998. – №6. – P. 905-909. 72. Keller J.W., Hamilton B.J. // Tetrahedron Lett. – 1986. – Vol. 27, №11. – P. 1249-1250. 73. Shaw N.M., Naughton A.B. // Tetrahedron. – 2004. – Vol. 60, №3. – P. 747-752. 74. Koksch B., Quaed]lieg P.J.L.M., Michel T. et al. // Tetrahedron: Asymmetry. – 2004. – Vol. 15, №9. – Р. 1401-1407. 75. Houpis I.N., Molina A., Douglas A.W. et al. // Tetrahedron Lett. – 1994. – Vol. 35, №37. – P. 6811-6814. 76. Tucker T.J., Lyle T.A., Wiscount C.M. et al. // J. Med. Chem. – 1994. – Vol. 37, №15. – P. 2437-2444. 77. Magnus N.A., Confalone P.N., Storace L. et al. // J. Org. Chem. – 2003. – Vol. 68, №3. – P. 754-761. 78. Corbett J.W., Ko S.S., Rodgers J.D. et al. // J. Med. Chem. – 2000. – Vol. 43, №10. – P. 2019-2030. 79. Magnus N.A., Confalone P.N., Storace L. // Tetrahedron Lett. – 2000. – Vol. 41, №17. – P. 3015-3019. 80. Geitmann M., Unge T., Danielson U. // J. Med. Chem. – 2006. – Vol. 49, №8. – Р. 2375-2387. 81. Corbett J.W., Pan S., Markwalder J.A. et al. // Bioorg. & Med. Chem. Lett. – 2001. – Vol. 11, №2. – Р. 211-214. 82. Kauffman G.S., Harris G.D., Dorow R.L. et al. // Org. Lett. – 2000. – Vol. 2, №20. – Р. 3119-3121. Журнал органічної та фармацевтичної хімії. – 2012. – Т. 10, вип. 2 (38) 42 83. Parsons R.L., Fortunak J.M., Dorow R.L. et al. // J. Am. Chem. Soc. – 2001. – Vol. 123, №37. – P. 9135-9143. 84. Jiang B., Si Y.-G. // Angew. Chem., Int. Ed. – 2004. – Vol. 43, №2. – Р. 216-218. 85. Jiang B., Dong J.J., Si Y.-G. et al. // Advanced Synthesis & Catalysis. – 2008. – Vol. 350, №9. – P. 1360-1366. 86. Ishida Y., Iwahashi N., Nishizono N. et al. // Tetrahedron Lett. – 2009. – Vol. 50, №17. – Р. 1889-1892. 87. Bravo P., Crucianelli M., Farina A. et al. // Eur. J. Org. Chem. – 1998. – №3. – P. 435-440. 88. Cox E.D., Cook J.M. // Chem. Rev. – 1995. – Vol. 95, №6. – Р. 1797-1842. 89. Yamauchi Y., Kawate T., Itahashi H. et al. // Tetrahedron Lett. – 2003. – Vol. 44, №33. – P. 6319-6322. 90. Katagiri T., Ihara H., Takahashi M. et al. // Tetrahedron: Asymmetry. – 1997. – Vol. 8, №17. – P. 2933-2937. 91. Yamauchi Y., Kawate T., Katagiri T., Uneyama K. // Tetrahedron. – 2003. – Vol. 59, №49. – P. 98. 92. Baird M.S., Huber F.A.M., Tverezovzky V.V., Bolesov I.G. // Tetrahedron Lett. – 1998. – Vol. 39, №49. – Р. 9081-9084. 93. Baird M.S., Huber F.A.M., Tverezovzky V.V., Bolesov I.G. // Tetrahedron. – 2001. – Vol. 57, №8. – Р. 1593-1600. 94. Головач Н.М., Сукач В.А., Вовк М.В. // ЖОФХ. – 2009. – Т. 7. – №3 (27). – С. 45-48. 95. Sukach V.A., Golovach N.M., Vovk M.V. // J. Fluorine Chem. – 2010. – Vol. 131, №2. – P. 229-233. 96. Головач Н.М., Сукач В.А., Вовк М.В. // ЖОрХ. – 2009. – Т. 45, №8. – С. 960-961. 97. Головач Н.М., Сукач В.А., Вовк М.В. Тез. докл. Международной конф. «Новые направления в химии ге- тероциклических соединений», 3-8 мая 2009 г. – Kисловодск, 2009. – С. 300. 98. Okano T., Fumoto M., Kusukawa T., Fujita M. // Org. Lett. – 2002. – Vol. 4, №9. – P. 1571-1573. 99. Bonini B.A., Boschi F., Franchini M.C. et al. // Synlett. – 2006. – №4. – Р. 543-546. 100. Abouabdellah A., Begue J.-P., Bonnet-Delpon D., Nga T.T.T. // J. Org. Chem. – 1997. – Vol. 62, №25. – P. 8826-8833. 101. Fustero S., Albert L., Acena J.L. et al. // Org. Lett. – 2008. – Vol. 10, №4. – P. 605-608. 102. Cushman M., Patrick D.A., Bacher A., Scheuring J. // J. Org. Chem. – 1991. – Vol. 56, №15. – P. 4603-4608. 103. Scheuring J., Kugelbrey K., Weinkauf S. et al. // J. Org. Chem. – 2001. – Vol. 66, №11. – Р. 3811-3819. 104. Goetz J.M., Poliks B., Studelska D.R. et al. // J. Am. Soc. Chem. – 1999. – Vol. 121, №33. – Р. 7500-7508. 105. Jiang J., DeVita R.J., Goulet M.T. et al. // Bioorg. & Med. Chem. Lett. – 2004. – Vol. 14, №7. – P. 1795-1798. 106. Jiang J., DeVita R.J., Doss G.A. et al. // J. Am. Chem. Soc. – 1999. – Vol. 121, №3. – P. 593-594. 107. Kim G., Kim N. // Tetrahedron Lett. – 2005. – Vol. 46, №3. – Р. 423-425. 108. Chantegrel B., Deshayes C., Faure R. // Heterocycles. – 1993. – Vol. 36, №12. – P. 2811-2818. Надійшла до редакції 18.04.2012 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42016
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0533-1153
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:22:59Z
publishDate	2012
publisher	Інститут органічної хімії НАН України
record_format	dspace
spelling	Головач, Н.М. Сукач, В.А. Вовк, М.В. 2013-03-06T15:48:32Z 2013-03-06T15:48:32Z 2012 Методи синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками / Н.М. Головач, В.А. Сукач, М.В. Вовк // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. — 2012. — Т. 10, вип. 2(38). — С. 22-42. — Бібліогр.: 108 назв. — укр. 0533-1153 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42016 547.231+547.466+547.427.435+547.7 В огляді узагальнені та систематизовані літературні дані, які стосуються методів одержання оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками. В обзоре обобщены и систематизированы литературные данные касательно методов получения оптически активных систем с α-полифторалкильными заместителями. The review has generalized and systematized the literature data on the synthesis of optically active nitrogen-containing systems with α-polyfluoroalkyl substitutients. uk Інститут органічної хімії НАН України Журнал органічної та фармацевтичної хімії Методи синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками Методы синтеза оптически активных азотсодержащих систем с α-полифторалкильными заместителями The methods of synthesis optically active nitrogen-containing systems with α-polyfluoroalkyl substitutients Article published earlier
spellingShingle	Методи синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками Головач, Н.М. Сукач, В.А. Вовк, М.В.
title	Методи синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками
title_alt	Методы синтеза оптически активных азотсодержащих систем с α-полифторалкильными заместителями The methods of synthesis optically active nitrogen-containing systems with α-polyfluoroalkyl substitutients
title_full	Методи синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками
title_fullStr	Методи синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками
title_full_unstemmed	Методи синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками
title_short	Методи синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками
title_sort	методи синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42016
work_keys_str_mv	AT golovačnm metodisintezuoptičnoaktivnihazotovmísnihsistemzαpolíftoroalkílʹnimizamísnikami AT sukačva metodisintezuoptičnoaktivnihazotovmísnihsistemzαpolíftoroalkílʹnimizamísnikami AT vovkmv metodisintezuoptičnoaktivnihazotovmísnihsistemzαpolíftoroalkílʹnimizamísnikami AT golovačnm metodysintezaoptičeskiaktivnyhazotsoderžaŝihsistemsαpoliftoralkilʹnymizamestitelâmi AT sukačva metodysintezaoptičeskiaktivnyhazotsoderžaŝihsistemsαpoliftoralkilʹnymizamestitelâmi AT vovkmv metodysintezaoptičeskiaktivnyhazotsoderžaŝihsistemsαpoliftoralkilʹnymizamestitelâmi AT golovačnm themethodsofsynthesisopticallyactivenitrogencontainingsystemswithαpolyfluoroalkylsubstitutients AT sukačva themethodsofsynthesisopticallyactivenitrogencontainingsystemswithαpolyfluoroalkylsubstitutients AT vovkmv themethodsofsynthesisopticallyactivenitrogencontainingsystemswithαpolyfluoroalkylsubstitutients

Методи синтезу оптично активних азотовмісних систем з α-поліфтороалкільними замісниками

Репозитарії

Схожі ресурси