Концепція створення регіональних бізнес-інкубаторів сфери послуг

Запропоновано концептуальну модель організації і функціонування регіонального бізнес-інкубатора сфери послуг і підтримки підприємництва. ---------- Предложена концептуальная модель организации и функционирования регионального бизнес-инкубатора сферы услуг и поддержки предпринимательства. ---------...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2005
Main Authors:	Іщенко, О.А., Чумаченко, М.Г.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2005
Subjects:	Проблеми сучасної економіки
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4203
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Концепція створення регіональних бізнес-інкубаторів сфери послуг / О.А. Іщенко, М.Г. Чумаченко // Економіка пром-сті. — 2005. — № 4. — С. 43-51. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859480954588889088
author	Іщенко, О.А. Чумаченко, М.Г.
author_facet	Іщенко, О.А. Чумаченко, М.Г.
citation_txt	Концепція створення регіональних бізнес-інкубаторів сфери послуг / О.А. Іщенко, М.Г. Чумаченко // Економіка пром-сті. — 2005. — № 4. — С. 43-51. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Запропоновано концептуальну модель організації і функціонування регіонального бізнес-інкубатора сфери послуг і підтримки підприємництва. ---------- Предложена концептуальная модель организации и функционирования регионального бизнес-инкубатора сферы услуг и поддержки предпринимательства. ---------- A conceptual model is offered for organizing and functioning of regional incubators of business in the service industries and for supporting the enterprise. ----------
first_indexed	2025-11-24T13:28:38Z
format	Article
fulltext	О.А. Іщенко, М.Г. Чумаченко КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ БІЗНЕС-ІНКУБАТОРІВ СФЕРИ ПОСЛУГ Світовий досвід показує, що в умовах економічної кризи політика, орієнтована на надання допомоги і сприяння розвитку малого підприємництва, дає значні результати в досягненні збалансованого економічного зростання. Підтримка підприємництва є в першу чергу метою регіонів і міст України. Ефективне ринкове господарство в регіонах (містах) можливо лише в тому випадку, якщо на ринках товарів і послуг монополістичні структури врівноважуються необхідним числом підприємств малого підприємництва, що у вирішальному ступені забезпечує збереження ринку і дозволяє вирішувати соціальні й економічні проблеми. Тому підтримка сфери підприємництва, особливо в секторі послуг, у регіонах України повинна бути віднесена до важливіших цілей державної політики, яка здійснюється на міському, регіональному і державному рівнях. Як відзначається в літературі, «епоха стихійного «підприємницького буму» по суті закінчилася. Пішли в минуле торгово-посередницькі операції «купи-продай», у яких брали участь «від мала до велика». «Піна років» торкнулася не тільки підприємців, але і цілі організації різного рівня. Знаменним явищем цього епохального періоду стало формування нового соціального прошарку суспільства, так названого «середнього класу», тобто категорії людей, рівень і стиль життя яких визначається своєрідністю поточного моменту і можливістю їхньої участі в підприємницькій діяльності» [1, 3]. В останні роки в науковій літературі з'явилася значна кількість робіт, в яких розглядаються провідні проблеми розвитку українського підприємництва, у тому числі і методичні розробки, що сприяють ефективності малого підприємництва в Україні, в їх числі і формуванню бізнес-інкубаторів. Серед них необхідно відзначити роботи В.І. Ляшенко [2; 3]. Основною особливістю цих робіт був розгляд поставленої проблеми, як правило, не з позиції конкретно досягнутого, а з позиції того, що ще тільки має бути виконано в цій сфері. Ситуація в Україні характеризується відсутністю збалансованої моделі розподілу повноважень і відповідальності між центральними, регіональними і муніципальними органами влади і управління, включаючи і здійснення політики підтримки малого підприємництва. У результаті ця політика, спрямована на регулювання і підтримку підприємництва, виявляється підданою частим і слабко аргументованим змінам. Актуальність даної роботи визначається тим, що створення і розвиток бізнес-інкубаторів у сфері послуг – один з методів удосконалення і регулювання господарських суб'єктів регіону. Метою роботи є формування концепції створення та управління регіональним бізнес-інкубатором сфери послуг. ___________________________ © Іщенко Олександр Анатолійович – кандидат економічних наук, доцент. Державний університет економіки і торгівлі ім. М.І. Туган-Барановського; Чумаченко Микола Григорович – академік НАН України. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк. ISSN 1562-109X Світовий досвід підтверджує: малий бізнес – важливий елемент ринкових відносин, без якого не може гармонійно розвиватися держава. Він багато в чому визначає темпи економічного зростання, структуру і якість валового національного продукту, формуючи його в межах для України обсягом 25-40%. Але справа не тільки в кількісних показниках – цей сектор по своїй суті є іманентним елементом ринкової інфраструктури. Високий рівень розвитку малого підприємництва виступає необхідним додатком сучасної моделі ринково-конкурентного господарства, особливо на рівні регіону. Якщо колишня економічна система в СРСР, у тому числі в Україні, робила виразний акцент на розвитку великих і навіть гігантських підприємств, то у цей час подолання надмірної концентрації виробництва і капіталу, розукрупнення структури економіки виступає однією з найважливіших складового процесу приватизації, всієї економічної реформи в цілому. Мале підприємництво сприяє в державі рішенню ряду задач: створенню нових робочих місць, у тому числі у виробничій і інноваційній сферах; насиченню регіональних і місцевих ринків товарами і послугами вітчизняного виробництва; розвитку господарських зв'язків і економічної інтеграції; формуванню соціального шару приватних власників і, тим самим, середнього класу, що сприяє стійкості суспільства. На ранніх стадіях розвитку ринкових відносин підприємництво має потребу в серйозній державній підтримці. Сприяння малому бізнесу мають здійснювати державні органи влади і громадські організації самих підприємців (союзи, асоціації, агентства, торгово-промислові палати). Для цього необхідно сформувати чітку, єдину державну політику у відношенні малого бізнесу. Державну політику доцільно направляти не на адміністративно- директивне регулювання малого бізнесу, а на створення необхідної ринкової інфраструктури регіону, системи державної і суспільної підтримки його розвитку. Повинно бути обґрунтування економічних важелів впливу на малі підприємницькі структури з метою їхнього прискореного розвитку. Коли говориться про «мале підприємництво», то мова йде про такий процес господарської діяльності, у якому функції контролю за поточними справами підприємства здійснює фізична особа. Тому необхідно враховувати роль власника в процесі виробництва і управління фірмою. Пропонується ув’язати економіко- юридичне поняття «мале підприємство» із соціально-економічним явищем і дати визначення малих форм підприємницької діяльності як іманентної складової ринкових відносин індустріального типу, що визначає її інноваційну активність і підтримку конкурентного середовища. Досвід країн зі змішаною економікою показує, що не всі починання підприємців є успішними. Можна виділити вісім стадій малого бізнесу (рис. 1). Наведемо коротку характеристику кожної стадії. Вибір напряму діяльності та формування ідеї (окремі особи і групи осіб переконуються в існуванні перспективної можливості для того, щоб почати малий бізнес. Створення концепції і висування ідей, реалізація яких може перетворити можливість у дійсність). Зав'язування контактів – реалізація нових ідей вимагає, як правило, підтримки з боку тих, хто має фінансові ресурси, ресурси знань, зв'язки і підприємницький досвід. Розробка тактики і стратегії (план маркетингу) – проведення проектного аналізу і розрахунків, яке дозволяє переконатися, що проект може бути здійсненим і має маркетинго-ринкову перспективу. Початок діяльності – починається боротьба за виживання з великими Рис. 1. Стадії розвитку підприємництва витратами ресурсів і енергії. Складний період розвитку, коли майбутнє підприємство під сумнівом, тому що витрати на цих стадіях перевищують доходи. Закінчення діяльності – стадія «переляку» через некваліфіковане проектування й оцінку ринкових можливостей підприємства. Часто фірма припиняє свою діяльність, тому що вона безперспективна. Окремі фірми повертаються до формулювання нової ідеї і роблять спробу втілити її в життя. Припинення діяльності – це не банкрутство. В’яле існування – більшість нових підприємств зупиняються в розвитку, у тому числі через відсутність довгострокової місії, задовольняються досягнутим обсягом і існують при мінімальному числі працівників. Зростання – в окремих випадках при наявності інноваційного проекту, кваліфікованого сегментування ринку і позитивної кон'юнктури деякі підприємства успішно минають період млявого існування і починають швидко зростати. Закриття підприємства, продаж – далеко не всі створені підприємства мають потенційні можливості зростання в силу помилковості ідеї, а також через недостатню готовність підприємця до бізнесу, у тому числі некваліфікованого управлінського рішення. Тому Вибір напряму діяльності Зав'язування контактів 1 2 3 4 Формування ідеї Розробка тактики і стратегії 5 6 7 8 9 10 Закриття підприємства, продаж Початок діяльності Закінчення діяльності УСПІХ Зростання В’яле існування підприємства закриваються або їх перепродають [4, 134-135]. В Україні у підприємницькій сфері 23% нових починань відзначають трирічний ювілей і тільки 8% – десятилітній ювілей. При цьому 53% невдач зв'язано з недостачею капіталів, 21% – викликано недоліком професійних знань бізнесу, 15% – некваліфікований маркетинг-менеджмент, 11% – відсутність досвіду. Таким чином, підприємництво, даючи суспільству багато чого, у той же час і обходиться йому недешево. Це необхідно враховувати в умовах становлення підприємництва практично з нуля. У вітчизняному підприємництві простежуються нездорові тенденції: активне проникнення тіньових структур і їхнє злиття з підприємництвом (у сфері послуг, багатьма підприємствами, що надають професійні послуги, володіють кримінальні структури); перекіс убік невиробничої діяльності з орієнтацією на торгово-заку- півельну і посередницьку діяльність (найчастіше на шкоду професійних і ділових послуг); обіг великих обсягів готівки, минаючи облік і контроль фінансових і податкових органів; низька підприємницька культура й етика. У результаті функції малого і середнього бізнесу в Україні часто не збігаються з його функціями в західних країнах. Через структурну деформованість на користь торгово- закупівельного капіталу такі найважливіші функції підприємництва, як здійснення прориву у науково- технічному прогресі, висококваліфікованого консалтингу і високої якості соціальних послуг, а також зниження соціальної напруженості через формування середнього класу, в нашій країні залишаються нереалізованими. Малий бізнес як іманентна складова сучасного виробництва багато в чому сприяє підтримці конкурентного тонусу у вітчизняній економіці, створює природну соціальну опору суспільному устрою, організованому на засадах ринку, і формує новий соціальний шар підприємців. До цього часу підприємництво в Україні, незважаючи на проголошений її політичним керівництвом і підтримуваний більшістю активного населення курс на розвиток ринкових відносин, розвивається уповільнено і суперечливо. Однак на сучасному етапі внесок малого підприємництва в оздоровлення економіки країни явно недостатній. Пояснюється це як загальним спадом виробництва і розривом господарських зв'язків, так і тим, що не одержала належного розвитку державна підтримка цього сектора економіки, і насамперед на регіональному рівні. Узагальнення досвіду державної підтримки малого бізнесу в розвинутих країнах (Японії, Італії, Іспанії) [5; 6] указує, що в Україні необхідно прийняти заходи для створення і функціонування регіональних систем державної підтримки малого підприємництва на регіональному і муніципальному рівнях, включаючи спеціальні органи – комітети, фонди підтримки малого підприємництва, і що особливо важливо – об'єкти інфраструктури. Мале підприємництво для забезпечення своєї життєдіяльності використовує існуючу інфраструктуру економіки країни, регіону і підприємництва в цілому. Тому внаслідок обмеженості ресурсів і відсутності можливостей рівної конкуренції з більш великими компаніями по таких параметрах, як доступ до фінансових ресурсів і державних інвестицій, дослідження кон'юнктури ринку, освоєння нової продукції, придбання нових технологій, здійснення науково-технічних розробок, одержання й аналіз інформації, вони об'єктивно знаходяться в несприятливих умовах. Для мінімізації негативного впливу цього фактора і додання малому підприємництву великого динамізму і гнучкості необхідно створення і розвиток інфраструктури, насамперед у сегменті професійних послуг, орієнтованої на його потреби. Вона повинна включати систему спеціалізованих підприємств, які сприятимуть реалізації державної політики в сфері малого підприємництва і діючих при державній участі або з ініціативи самих підприємницьких кіл (кредитні, страхові установи, інформаційні, консультаційні й обслуговуючі структури, бізнес- інкубатори, технологічні парки). Діяльність інфраструктури підтримки малого бізнесу в регіоні спрямована на створення сприятливих умов його розвитку шляхом забезпечення адресної підтримки малих підприємств за такими напрямами: фінансовому, майновому, консультаційному, прогнозно-аналітич- ному з використанням інструментарію маркетингу, технологічному, навчальному й у наданні підприємцям широкого спектра висококваліфікованих ділових послуг. У регіонах України більшість елементів інфраструктури створюється або стихійно, або під програму закордонної допомоги, або виходячи з потреб визначених підприємницьких груп і об'єднань. При цьому практично відсутня адекватна ресурсна підтримка з боку органів влади. Окремі проекти створення елементів інфраструктури, навіть включені у відповідні державні і регіональні програми, не реалізуються через недостатність фінансових ресурсів і кваліфікованих кадрів. Слід зазначити і недостатню інформованість підприємців про наявність у регіонах тих або інших елементів інфраструктури малого підприємництва, їхнє місцезнаходження, перелік наданих послуг і умови їхнього одержання. Це можна пояснити тим, що і державні, і регіональні органи влади і управління самоусуваються від активної участі в створенні інфраструктури підтримки малого підприємництва. Наступним рівнем ефективного функціонування елементів інфраструктури регіону є об'єднання їх у комплексну систему з іншими елементами підтримки малого і середнього бізнесу. Цей принцип варто використовувати при реалізації проектів розвитку регіональної системи – інформаційних центрів, центра маркетингових послуг і регіональних агентств. Інструментом упорядкування елементів інфраструктури повинна стати їхня акредитація в місцевих органах влади і розвиток процесів саморегулювання підприємницького середовища. До числа нових господарських ринкових структур регіону, що підтримують підприємництво, варто віднести бізнес- інкубатори сфери послуг. Бізнес-інкубатор являє собою невелику організацію з обмеженим персоналом, що забезпечує фізичний простір для роботи, різні приміщення і споруди на основі спільного використання, а також доступ до технічних засобів і послуг у сфері ведення бізнесу як єдиного інтегрованого і цілком прийнятного по вартості комплексу. Крім надання підприємцям- початківцям тимчасових приміщень та використання устаткування, керівництво бізнес-інкубатором надає консультативну допомогу в сфері менеджменту, планування, бухгалтерського обліку та звітності, з правових питань. Досвід функціонування бізнес-інкубаторів у розвинутих країнах показує, що три чверті ретельно обраних підприємств у бізнес-інкубаторі мають гарні шанси на життя. Бізнес-інкубатор націлено на надання послуг і в значній мірі залежить від використання обладнання і технічних засобів в університетах і лабораторіях, а також від надання професійних послуг на неформальній основі людьми, зацікавленими в цій ідеї. При різних підходах, які використовуються для створення малих підприємств із новою технологією (як правило, у приватному секторі), метод бізнес-інкубаторів дав гарні результати. Концепція бізнес-інкубаторів, що представляє собою створення мікросередовища для підтримки бізнесу на його ранніх стадіях, була розроблена наприкінці 70-х років ХХ сторіччя. На початку 90-х років зазначена концепція розвивалася убік створення цільових бізнес-інкубаторів, «віртуальних бізнес- інкубаторів» і гібридів, що складалися з центрів по розвитку підприємств і бізнес- інкубаторів. Програми розвитку бізнес- інкубаторів усе більше і більше здобувають характер партнерства між державними організаціями і приватним сектором на основі взаємної вигоди. Досвід функціонування близько 500 бізнес-інкубаторів у США показує, що при відносно скромних фінансових вкладеннях добре організований і керований бізнес-інкубатор здатен допомогти в створенні 50-70 нових фірм, тобто 2000-2500 нових робочих місць, за період у 10 років. Головною рисою бізнес-інкубаторів є те, що передбачувані учасники – суб'єкти проходять ретельний відбір, їм надається допомога в розробці бізнес- планів і вишукуванні стартового капіталу, проводиться навчання основам бізнесу. Інша важлива характеристика полягає у тому, що бізнес-інкубатор сам є об'єктом, у якого є перспектива стати незалежним, коли всі його потужності будуть задіяні. Першочергова мета бізнес-інкубаторів на рівні регіону – виховання підприємницької культури і посилення участі місцевих підприємців у регіональному господарстві. Конкретні цілі можуть розрізнятися в залежності від того, у якому напрямі діє даний бізнес-інкубатор, наприклад: регіональний розвиток – шляхом децентралізації господарської діяльності і відволікання її від великих міст, мобілізації місцевих ресурсів; технологічні нововведення – шляхом взаємодії між університетами і дослідницькими інститутами для просування нововведень (товарів і послуг) на внутрішній і зовнішні ринки; глобалізація – шляхом надання допомоги у швидкому розвитку бізнесу іноземним компаніям і просуванні їх на внутрішній ринок разом з місцевими партнерами. На рис. 2 показано види бізнес- інкубаторів. Створення деяких ринкових структур, наприклад регіональних бізнес- інкубаторів, можливо на рівні не одного, а декількох регіонів (наприклад, Донбасу). Такі питання повинні пророблятися з відповідними регіональними органами управління. Регіональний бізнес-інкубатор сфери послуг може створюватися у виді акціонерного товариства і державної організації. У першому випадку вони будуть діяти в рамках однієї з організаційно-правових форм санкціонування підприємств, передбачених законодавством України, зокрема у вигляді акціонерного товариства закритого типу. При цьому регіональний фонд підтримки малого підприємництва може бути одним із спів- засновників бізнес-інкубатора, і доцільно, щоб йому належало право володіння контрольним пакетом акцій інкубатора. У другому випадку бізнес- інкубатори діють як державні організації. Рис. 2. Види бізнес-інкубаторів Регіональний бізнес-інкубатор сфери послуг являє собою нову для України і її регіонів організаційну структуру. Закордонний досвід (Італії, Іспанії, Німеччини, США) [4, 231-234] свідчить про те, що подібні утворення грали і відіграють істотну роль у розвитку підприємницької активності населення регіону, удосконаленні організаційних форм господарювання, підвищенні технічного і техно- логічного рівня виробництва і поширен- ні передового управлінського досвіду. Створення регіональних бізнес-інкуба- торів, у тому числі в сфері послуг, у країнах зі змішаною економікою здійснюється або в рамках державних структур, або на асоціативних чи кооперативних основах. Аналітична і методологічна робота з формування регіонального бізнес-інку- батора, визначення джерел його фінансування, функцій і повноважень носить в Україні піонерний характер. У даному випадку регіональний бізнес- інкубатор сфери послуг задуманий як багатопрофільна установа, що має своєю метою допомогти опікуваним їм юридичним і фізичним особам почати власну справу, вийти на внутрішній і зовнішні ринки, закріпитися на них (за умови добропо- рядного ведення справ), захищатися від несумлінних або некомпетентних дій контрагентів, органів влади, банків. Для реалізації цієї задачі регіональний бізнес-інкубатор сфери послуг (РБІСП) повинен мати у своєму розпорядженні організаційні, кадрові і фінансові ресурси. З огляду на замовників конкретного регіону України бізнес-інкубатор сфери послуг має бути орієнтований на значно більш різноманітну діяльність, особливо в здійсненні професійних послуг. Він повинен профілюватися на такі види робіт: професійний консалтинг (маркетинговий, фінансовий, управлінський), інжиніринг, розробку кон'юнктурних і довгострокових прогнозів, надання аудиторських і інформаційних послуг, аутсорсинг, комплексне бізнес-планування, Види бізнес- інкубаторів Багатопрофільний (представляє широкий спектр послуг при відкритті бізнесу на базі його власних приміщень, але одночасно використовує обладнання і технічні засоби університетів і лабораторій) Віртуальний (надає допомогу у відкритті бізнесу на місці або на основі існуючих лабораторій доти , поки не вишукані приміщення і не почав функціонувати дійсний бізнес- Внутрішній (робота якого виконується по одному з напрямів) Цільовий (зосереджений на рішенні прикладного пакета робіт) створення додаткових робочих місць, підготовку кадрів. Бізнес-інкубатор створюється як єдина організація, що має статус юридичної особи. Подібна побудова приваблива своєю компактністю й оперативністю, а також тим, що гроші у випадку виконання роботи йдуть на єдиний розрахунковий рахунок бізнес- інкубатора. Акції бізнес-інкубатора понад контрольний пакет можуть бути запропоновані як великим підприємствам, так і підприємствам малого бізнесу, розташованим на території даного центра і за його межами, іншим центрам підтримки підприємництва, юридичним і фізичним особам, що володіють вільними фінансовими засобами і зацікавлені в інвестуванні їх у цю сферу, іноземним фірмам. При такій організаційній побудові регіонального бізнес-інкубатора виникає питання про порядок його взаємин з регіональним фондом підтримки підприємництва. Фонд, що володіє контрольним пакетом акцій, може визначати основні напрями роботи бізнес-інкубатора, вибір пріоритетів між ними, можливі додаткові джерела фінансування, цільову політику на виконувані роботи і послуги, які надаються, порядок розподілу прибутку і дивідендів, а також структуру бізнес- інкубатора і кошторис витрат на його утримання. Комерційні тарифи за послуги, надані бізнес-інкубатором, будуть різні для починаючих підприємців та тих, що досягли визначеного рівня розвитку, великих підприємств, іноземних юридичних і фізичних осіб. Із урахуванням викладеного схема управління регіональним бізнес- інкубатором сфери послуг повинна мати такий вигляд (рис. 3). Рис. 3. Управління регіональним бізнес-інкубатором сфери послуг Ретельний добір учасників і їхня життєстійкість також є необхідною умовою діяльності регіонального бізнес- інкубатора в сфері послуг. При цьому роль менеджера може бути вирішальною для успіху інкубатора в цілому. Труднощі в підборі добре підготовлених менеджерів з підприємницькими задатками стали гострою проблемою в багатьох країнах. Необхідно мати на увазі, що регіональний бізнес-інкубатор не є інтенсивним засобом одержання прибутку, і він може стати рентабельним приблизно через 3 роки після створення гарних умов. Однак інкубатор – інтенсивний засіб для підготовки кадрів, що має потребу в досвідченій адміністративній команді і мережі професійної підтримки. Представлена модель організації і функціонування регіонального бізнес- інкубатора сфери послуг і підтримки підприємництва є концептуальною. Розподіл на компанії (рис. 3), що представлені на схемі, у значній мірі умовні. Рада директорів, керуючись конкурентною обстановкою, може їх укрупнювати або розукрупнювати. При цьому необхідно враховувати, що практичного досвіду в Україні по створенню територіальних (регіональних) бізнес-інкубаторів фактично немає. У відмінності від США, де бізнес-інкубатори досить успішно здійснюють свою діяльність при університетах, в Україні окремі бізнес- інкубатори функціонують у сфері малого бізнесу не взаємодіючи один з одним. Саме тому представляється необхідним Регіональний фонд підтримки малого підприємництва Менеджментна компанія Компанія професійного аутсорсингу Аудиторська компанія Комерційна компанія Аналітична група Консалтингова компанія по антикризовому управлінню Навчальна компанія Маркетингова компанія Інжинірингова компанія Інформаційна компанія Юридична компанія Лізингова компанія Консалтингова компанія по фінансовим послугам Рада директорів компаній, які входять до бізнес-інкубатора Правління регіонального центру (дирекція) виконати методичні розробки, що дозволять більш реально реалізувати запропоновану концепцію бізнес- інкубаторів сфери послуг на регіональному рівні. У висновку виділимо основні критерії, за допомогою яких можна визначити ефективність функціонування регіонального бізнес-інкубатора сфери послуг: кількість інкубованих малих підприємств, перетворених у самостійні фірми; обсяг реалізованої ними продукції або послуг; обсяг підсумкових надходжень у бюджет регіону, міста від бізнес- інкубатора і випущених їм підприємств; обсяг виконаних робіт з різних замовлень і програм (реконструкції промисловості, аутсорсингу і т.д.); кількість і ефективність упроваджених інноваційних і інвестиційних проектів; число робочих місць, створених на випущених бізнес-інкубатором малих підприємствах і фірмах; кількість створених і випущених наукомістких і інноваційних фірм; інші показники, що відображають виконання статутних задач бізнес- інкубатора. Такі головні особливості створення і механізму функціонування регіонального бізнес-інкубатора сфери послуг. Доцільно ініціювати створення даних бізнес-інкубаторів у всіх регіонах України. Література 1. Блинов А.О., Санин И.И. Менеджмент предпринимательских структур. – Подольск: Сатурн-С, 1999. – 432 с. 2. Общие методические положения по формированию специального режима содействия развитию малого предпринимательства в бизнес- инкубаторах / Рук. авт. кол-ва В.И. Ляшенко. Ин-т экономики пром-сти НАН Украины. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2003. – 185 с. 3. Ляшенко В.И. Экономико-пра- вовое обеспечение развития субъектов малого предпринимательства. Зарубежный опыт и перспективы его использования в Украине. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. – 456 с. 4. Zemke Ronald. The Service Edge. – Cincinnati: International Thomson Publishing, 2002. – 735 p. 5. McColl R., Callaghan B., Palmer A. Services Marketing: A Managerial Perspective. – Sydney: McGraw Hill, 1998. – 806 p. 6. Lovelock C.H. Service Marketing. – London: Grichman Press, 2001. – 701 p.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-4203
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-109Х
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-24T13:28:38Z
publishDate	2005
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Іщенко, О.А. Чумаченко, М.Г. 2009-08-20T08:46:43Z 2009-08-20T08:46:43Z 2005 Концепція створення регіональних бізнес-інкубаторів сфери послуг / О.А. Іщенко, М.Г. Чумаченко // Економіка пром-сті. — 2005. — № 4. — С. 43-51. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4203 Запропоновано концептуальну модель організації і функціонування регіонального бізнес-інкубатора сфери послуг і підтримки підприємництва. ---------- Предложена концептуальная модель организации и функционирования регионального бизнес-инкубатора сферы услуг и поддержки предпринимательства. ---------- A conceptual model is offered for organizing and functioning of regional incubators of business in the service industries and for supporting the enterprise. ---------- uk Інститут економіки промисловості НАН України Проблеми сучасної економіки Концепція створення регіональних бізнес-інкубаторів сфери послуг Концепция создания региональных бизнес-инкубаторов сферы услуг Conception of creation of regional incubators of business in the service industries Article published earlier
spellingShingle	Концепція створення регіональних бізнес-інкубаторів сфери послуг Іщенко, О.А. Чумаченко, М.Г. Проблеми сучасної економіки
title	Концепція створення регіональних бізнес-інкубаторів сфери послуг
title_alt	Концепция создания региональных бизнес-инкубаторов сферы услуг Conception of creation of regional incubators of business in the service industries
title_full	Концепція створення регіональних бізнес-інкубаторів сфери послуг
title_fullStr	Концепція створення регіональних бізнес-інкубаторів сфери послуг
title_full_unstemmed	Концепція створення регіональних бізнес-інкубаторів сфери послуг
title_short	Концепція створення регіональних бізнес-інкубаторів сфери послуг
title_sort	концепція створення регіональних бізнес-інкубаторів сфери послуг
topic	Проблеми сучасної економіки
topic_facet	Проблеми сучасної економіки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4203
work_keys_str_mv	AT íŝenkooa koncepcíâstvorennâregíonalʹnihbíznesínkubatorívsferiposlug AT čumačenkomg koncepcíâstvorennâregíonalʹnihbíznesínkubatorívsferiposlug AT íŝenkooa koncepciâsozdaniâregionalʹnyhbiznesinkubatorovsferyuslug AT čumačenkomg koncepciâsozdaniâregionalʹnyhbiznesinkubatorovsferyuslug AT íŝenkooa conceptionofcreationofregionalincubatorsofbusinessintheserviceindustries AT čumačenkomg conceptionofcreationofregionalincubatorsofbusinessintheserviceindustries

Концепція створення регіональних бізнес-інкубаторів сфери послуг

Institution

Similar Items