ТРОНЬКО Петро Тимофійович (12.07.1915—12.09.2011)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42207 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | ТРОНЬКО Петро Тимофійович (12.07.1915—12.09.2011) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2011. — № 1 (36). — С. 409-414. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859469905227677696 |
|---|---|
| citation_txt | ТРОНЬКО Петро Тимофійович (12.07.1915—12.09.2011) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2011. — № 1 (36). — С. 409-414. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| first_indexed | 2025-11-24T07:33:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
408 Юрій Шаповал
IN MEMORIAM
ТРОНЬКО ПЕТРО ТИМОФІЙОВИЧ
(12.07.1915 — 12.09.2011)
12 вересня на 97 році життя відійшов у вічність славний
син українського народу, великий патріот, Герой України,
державний і громадський діяч, академік НАН України, док-
тор історичних наук, професор, лауреат Державної премії
СРСР, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач
відділу регіональних проблем історії України Інституту історії
України НАН України, голова Головної редколегії науково-
документальної серії книг «Реабілітовані історією», голова
правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних па-
м’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара,
голова Національної спілки краєзнавців України, член ред-
колегії журналу «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ» Петро
Тимофійович Тронько. У потойбічність вирушив видатний
український вчений, досвідчений організатор краєзнавчого
руху, подвижник збереження історико-культурної спадщи-
ни України, який до останніх днів служив українському на-
родові і зробив значний внесок у розбудову нашої держави.
участь самих українців у «буксирних», «рейдових» бригадах,
«штурмових декадах», які відбирали у людей хліб, а також у
партійно-державних і каральних органах. Тим часом, розумін-
ня цього є засадничим для критики «віктимного» дискурсу, що
зображує українців лише у вигляді жертв. Разом з тим, відомо,
що в багатьох випадках геноцидів члени віктимізованої групи
також були серед виконавців.
Цілком очевидно, що інтеграція Голодомору в європейську
і світову культуру пам’яті неможлива без порівняння його із
втратами інших народів сталінського СРСР, а також з Голокос-
том. Лише так можна знайти відповідь на запитання, чи не «за-
тіняє» Україна «своїм» Голодомором.
Відповідь на це запитання дає своєю книжкою і Наймарк.
Він переконаний:
«[…] Якщо відверто розібратися з геноцидною політикою
голоду в Україні, це дасть чимало вагомих соціальних, політич-
них та психологічних переваг[…]».
Це правда. І у зв’язку із цим, хотів би щиро побажати авторо-
ві більше уваги звертати на публікації українських дослідників.
Це таки має значення, якими б авторитетними чи ерудовани-
ми в питаннях нашої історії не були його західні колеги.
Поза сумнівом, у цієї книжки будуть не лише прибічники, а
й критики. І це нормально. Значить, буде полеміка, буде рух до
осмислення складних питань історії минулого століття.
Юрій ШАПОВАЛ,
професор, доктор історичних наук
IN MEMORIAM 411410 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
Петро Тимофійович ТРОНЬКО
(12.07.1915—12.09.2011)
Петро Тимофійович Тронько народився 12 липня 1915 р.
у селянській родині у с. Заброди Богодухівського повіту на
Харківщині. Трудову діяльність розпочав у 1932 р. робітни-
ком шахти у м. Дзержинську. Після закінчення учительсь-
ких курсів працював учителем суспільствознавства та україн-
ської мови у сільській школі Богодухівського району, дирек-
тором дитячого будинку м. Лебедина. З 1937 р. Петро Тимо-
фійович — на комсомольській роботі: був секретарем Сумсь-
кого, першим секретарем Станіславського обкомів ЛКСМУ.
Від перших днів Великої Вітчизняної війни перебував у
діючій армії, брав участь в обороні Києва і Сталінграда, виз-
воленні Ростова-на-Дону, Донбасу. Про героїзм і ратну зви-
тягу воїна промовляли бойові нагороди: ордени Червоної
Зірки, Вітчизняної війни I ступеня, Б. Хмельницького II та
III ступеня, медалі «За бойові заслуги», «За оборону Києва»,
«За оборону Сталінграда», «За визволення Києва», «За пе-
ремогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–
1945 рр.» та ін.
У жовтні 1943 р. за рішенням політичного керівництва
країни П. Т. Тронько був відкликаний з діючої армії й зат-
верджений першим секретарем Київського обласного і місь-
кого комітетів ЛКСМУ. До нескореного Києва П. Т. Тронько
у складі делегації командування Червоної армії, урядовців та
митців, очолюваної маршалом Г. К. Жуковим та М. С. Хру-
щовим, в’їхав вранці 6 листопада 1943 р. Його головним зав-
данням було залучення молоді до відбудови зруйнованого
міста.
Талант науковця розкрився під час навчання в Київському
державному університеті, по закінченні якого він був зара-
хований до аспірантури Академії суспільних наук при ЦК
ВКП(б). Вже у 1951 р. відбувся захист дисертації «Комсо-
мольське підпілля Радянської України в боротьбі проти гітле-
рівських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни». Од-
нак, у той час були затребувані його організаторські здіб-
ності — його обрали секретарем Київського обкому КП Ук-
раїни, у 1960–1961 рр. — завідувачем відділу пропаганди й
агітації ЦК Компартії України.
IN MEMORIAM 413412 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
визначних архітектурних пам’яток — Михайлівського та Ус-
пенського соборів.
Багатогранна праця П. Т. Тронька відзначена численними
державними нагородами: орденами Леніна, Жовтневої ре-
волюції, чотирма орденами Трудового Червоного Прапора,
Дружби народів, «За заслуги» ІІІ ступеня, Князя Ярослава
Мудрого V ступеня.
Усе життя Петра Тимофійовича було сповнене працею,
беззавітним служінням людям, він мав незаперечний авто-
ритет серед краєзнавців, колег, науковців та громадськості.
Будучи надзвичайно вимогливим, принциповим у профе-
сійній діяльності, він відрізнявся величезною людяністю,
інтелігентністю та доброзичливістю. Громадська повага до
академіка П. Т. Тронька конституювалася у почесному грома-
дянстві міст Києва, Харкова, Богодухова, Канева, Лебедина,
Кам’янця-Подільського, Переяслава-Хмельницького.
Колеги-науковці обрали П. Тронька почесним професо-
ром Дніпропетровської національної гірничої академії, Ка-
м’янець-Подільського національного університету, Міжна-
родної Академії управління персоналом (МАУП), Полтавсь-
кого, Чернігівського й Кіровоградського педагогічних універ-
ситетів, почесним доктором Київського, Харківського, Дніп-
ропетровського, Донецького і Хмельницького національних
університетів, а також Хмельницького університету управ-
ління та права й Національного педагогічного університету
ім. М. Драгоманова.
У прощанні та громадській панахиді брали участь Прем’єр-
міністр України М. Азаров, Голова Верховної Ради, академік
НАН України В. Литвин, перший віце-прем’єр-міністр
А. Клюєв, голова Комуністичної партії, народний депутат Ук-
раїни П. Симоненко, перший заступник Голови Верховної
Ради, народний депутат України А. Мартинюк, Міністр освіти
і науки, молоді та спорту Д. Табачник, президент Національ-
ної академії наук України, академік НАН України Б. Патон,
академік-секретар Відділення історії, філософії і права, ака-
демік НАН України О. Онищенко, директор Інституту історії
України НАН України, академік НАН України В. Смолій, ди-
Впродовж 17 років (1961–1978) П. Т. Тронько працював
заступником Голови Ради Міністрів УРСР, займався питання-
ми культури, освіти, охорони здоров’я. Відома діяльність вче-
ного і як депутата Верховної Ради України дев’яти скликань.
Роботу в державних органах П. Т. Тронько вдало поєдну-
вав з науковою діяльністю. Попри велику завантаженість
Петро Тимофійович не полишав наукових досліджень.
1968 р. він захистив докторську дисертацію «Український
народ у боротьбі проти гітлерівських загарбників у роки Ве-
ликої Вітчизняної війни».
Головне дітище П. Т. Тронька — унікальне 26-томне ви-
дання «Історія міст і сіл Української РСР». Колосальна, без-
прецедентна за масштабами робота, в якій брали участь по-
над 100 тис. осіб, була здійснена у рекордний термін — за
неповні 12 років. У 1976 р. це фундаментальне видання і його
керівник удостоєні Державної премії СРСР у галузі науки і
техніки.
У 1978 р. П. Т. Тронька обрали академіком і віце-прези-
дентом Академії наук України. З 1979 р. він керував відділом
історико-краєзнавчих досліджень в Інституті історії АН УРСР.
Під керівництвом ученого розпочалася робота з підготовки
«Зводу пам’яток історії і культури України», за його ініціа-
тивою і безпосередньою участю розгорталася робота із спо-
рудження музеїв народної архітектури і побуту в Києві, ук-
раїнського козацтва на о. Хортиця в Запоріжжі, музею Вели-
кої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. та ін. Перу дослідника
належить понад 600 наукових праць, зокрема 17 монографій.
Із здобуттям Україною незалежності Петро Тимофійович
зосередився на науковій, науково-просвітницькій та науково-
організаційній діяльності, а також захисті і відтворенні пам’я-
ток історії і культури. Очолюючи головну редколегію багато-
томної серії книг «Реабілітовані історією», проводив велику
координаційну роботу, завдяки якій було повернуто добре
ім’я сотням тисяч жертв тоталітаризму. Як голова Національ-
ної спілки краєзнавців багато зробив для формування крає-
знавства як масового руху. Як голова Всеукраїнського фонду
ім. О. Гончара вніс вирішальний вклад у справу відтворення
414 З АРХІВІВ ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ
Вимоги щодо оформлення статей журналу
«З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ»
Статті у журналі публікуються українською мовою. До друку
приймаються статті, підготовлені відповідно до вимог постанови
президії ВАК України від 15.01. 2003 року № 7-05/1 (Бюлетень ВАК
України. – 2003. – № 1). Матеріали подаються на дискеті 3,5. Текст
повинен бути підготовленим у текстовому редакторі Microsoft Word
(версії від 97 і вище) у форматі rtf. Основна гарнітура набору —
Times New Roman. До дискети додається один роздрукований при-
мірник. Текст повинен бути підписаний автором. Відомості про
автора подаються окремим файлом: прізвище, ім’я, по батькові,
науковий ступінь, вчене звання, місце роботи і посада, контактні
телефони та адреса, електронна скринька.
Джерела та література подаються у кінці кожної сторінки в по-
рядку посилань із зазначенням загальної кількості сторінок видан-
ня. Посилання виконуються через меню «Вставка» автоматично в
кінці сторінки. Бібліографічний опис робіт подається у повній формі.
До тексту додається анотація українською, російською, англійсь-
кою мовами (кожна до 250 знаків). Ілюстрації приймаються розд-
руковані на окремих аркушах та в електронному варіанті. Рукопи-
си не рецензуються і не повертаються. У випадку прийняття статті
до публікації редколегія залишає за собою право наукового й літе-
ратурного редагування та скорочення тексту без додаткової кон-
сультації з автором.
Редколегія
ДО ВІДОМА АВТОРІВректор Інституту національної пам’яті В. Солдатенко, співро-
бітники Інституту історії України НАН України, ректори про-
відних ВНЗ України, зокрема Харківського національного
університету ім. В. Каразіна, член-кореспондент НАН Украї-
ни В. Бакіров, Кам’янець-Подільського національного універ-
ситету ім. І. Огієнка О. Завальнюк, народні депутати та ін.
Сотні громадян — музейників, митців, вчителів, архівістів,
краєзнавців — прийшли попрощатися з цією видатною осо-
бистістю.
Щире співчуття рідним видатного вченого висловив Пре-
зидент України В. Янукович: «Це непоправна втрата
для усіх нас. Петро Тимофійович пройшов непро-
стий, але яскравий життєвий шлях, цілком при-
святивши себе самовідданому служінню Українсь-
кому народу».
Поховали П. Тронька на Байковому кладовищі.
Редколегія журналу «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ»,
Відділ по розробці архівів ВУНК–ДПУ–НКВС–КДБ щиро
співчуває рідним та близьким Петра Тимофійовича. Світла
пам’ять про видатного вченого та прекрасну людину назав-
жди збережеться у серцях тих, хто його знав.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42207 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0112 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T07:33:51Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2013-03-13T10:12:09Z 2013-03-13T10:12:09Z 2011 ТРОНЬКО Петро Тимофійович (12.07.1915—12.09.2011) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2011. — № 1 (36). — С. 409-414. — укр. XXXX-0112 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42207 uk Інститут історії України НАН України З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ In memoriam ТРОНЬКО Петро Тимофійович (12.07.1915—12.09.2011) Article published earlier |
| spellingShingle | ТРОНЬКО Петро Тимофійович (12.07.1915—12.09.2011) In memoriam |
| title | ТРОНЬКО Петро Тимофійович (12.07.1915—12.09.2011) |
| title_full | ТРОНЬКО Петро Тимофійович (12.07.1915—12.09.2011) |
| title_fullStr | ТРОНЬКО Петро Тимофійович (12.07.1915—12.09.2011) |
| title_full_unstemmed | ТРОНЬКО Петро Тимофійович (12.07.1915—12.09.2011) |
| title_short | ТРОНЬКО Петро Тимофійович (12.07.1915—12.09.2011) |
| title_sort | тронько петро тимофійович (12.07.1915—12.09.2011) |
| topic | In memoriam |
| topic_facet | In memoriam |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42207 |