Доля Дмитра Богацького: від голови Кам’янець-Подільського наукового товариства ВУАН до «ворога народу»
У статті висвітлено життєвий шлях, педагогічну та наукову діяльність подолянина, викладача кількох кам’янецьких вишів, науковця, протягом 1926–1928 рр. — голови Кам’янець-Подільського наукового товариства Всеукраїнської академії наук Дмитра Олександровича Богацького, репресованого у справі «Спілки в...
Saved in:
| Published in: | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42213 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Доля Дмитра Богацького: від голови Кам’янець-Подільського наукового товариства ВУАН до «ворога народу» / В. Прокопчук // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2011. — № 1 (36). — С. 235-243. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859474822866665472 |
|---|---|
| author | Прокопчук, В. |
| author_facet | Прокопчук, В. |
| citation_txt | Доля Дмитра Богацького: від голови Кам’янець-Подільського наукового товариства ВУАН до «ворога народу» / В. Прокопчук // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2011. — № 1 (36). — С. 235-243. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| description | У статті висвітлено життєвий шлях, педагогічну та наукову діяльність подолянина, викладача кількох кам’янецьких вишів, науковця, протягом 1926–1928 рр. — голови Кам’янець-Подільського наукового товариства Всеукраїнської академії наук Дмитра Олександровича Богацького, репресованого у справі «Спілки визволення України».
В статье освещается жизненный путь, педагогическая и научная деятельность подолянина, преподавателя нескольких каменецких вузов, ученого, на протяжении 1926–1928 гг. — председателя Каменец-Подольского научного общества Всеукраинской академии наук Дмитрия Александровича Богацкого, репрессированного по делу «Союза освобождения Украины».
The article reveals a life road, pedagogical and scientific activity of Podillia’s teacher of several Kamyanets’ higher educational establishments, a scientist, the head of Kamyanets-Podilsky scientific society of the Academy of Sciences of Ukraine Dmytro Oleksandrovych Bogatsky, who was repressed in connection with the case of «The Union of liberation of Ukraine».
|
| first_indexed | 2025-11-24T11:37:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
234 Олег Бажан
ОСОБА
У КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ
Віктор Прокопчук *
Доля Дмитра Богацького:
від голови Кам’янець-Подільського
наукового товариства ВУАН
до «ворога народу»
У статті висвітлено життєвий шлях, педагогічну та наукову діяль-
ність подолянина, викладача кількох кам’янецьких вишів, нау-
ковця, протягом 1926–1928 рр. — голови Кам’янець-Подільсько-
го наукового товариства Всеукраїнської академії наук Дмитра
Олександровича Богацького, репресованого у справі «Спілки
визволення України».
Ключові слова: Кам’янець-Подільський, наукове товариство, Все-
українська академія наук, дослідження, репресії.
Мартиролог борців за незалежність буде неповним, якщо
не долучити до нього ім’я справжнього патріота України, пал-
кого прихильника й популяризатора національної ідеї подо-
лянина Дмитра Олександровича Богацького.
* Прокопчук В.С. —доктор історичних наук, професор, директор Науко-
вої бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету
ім. Івана Огієнка.
щенко. У квітні 1984 р. у м. Біла Церква відбулася судова роз-
права над Дж. Бабенко (ст. 187, ч. 1)185.
Лише проголошення КПРС курсу на перебудову радянсько-
го суспільства в середині 1980-х років пригальмовує, а напри-
кінці 1988 р. припиняє дію маховика репресій як за релігійною
ознакою, так і за інакодумство.
Виявлені архівні матеріали, а також опублікована докумен-
тальна база дають підстави стверджувати, що Київщина внас-
лідок географічної специфіки та етнічної строкатості упродовж
1919–1980-х рр. постійно перебувала в епіцентрі репресивних
заходів радянської влади. Політичні репресії на Київщині у дос-
ліджуваний період мали перманентний характер і являли со-
бою комбінацію директив центру та локальних ініціатив місце-
вих органів влади у боротьбі з «ворогами народу».
Бажан О. Репрессивная деятельность органов ВУЧК–ГПУ–
НКВД–КГБ на Киевщине в период 1919–1980-е гг.
В статье на основании малоизвестных архивных материалов проведен
комплексный анализ репрессивной политики советской власти на
протяжении всего периода ее существования в Киевской области.
Исследуются специфика, интенсивность и технологии политичес-
ких репрессий.
Ключевые слова: политические репрессии, Киевская область, тотали-
тарный режим.
Bazhan O. Repressive activity of VYChK–GPU–NKVD–KGB bodies
in Kyiv region during 1919–1980th.
Based on little-known archival documents the complex study of repres-
sive politics of Soviet authority in Kyiv region during all period of its
existence was made. The specific character as well as intensity and
methods of political repression were investigated.
Key words: political repression, Kyiv region, totalitarian regime.
185 Лахно О.П. Опозиція в євангельсько-баптистському русі в УРСР (сере-
дина 40-х – 80-ті роки ХХ століття): дис. … канд. іст. наук. – Полтава,
2008. – С. 195, 196.
Доля Дмитра Богацького ... 237236 Віктор Прокопчук
лу «Село», газети «Вісті», поділяв погляди соціалістів-феде-
ралістів6. У 1921 р. на педкурсах у Кам’янці-Подільському нав-
чався Михайло. Педагогами стали доньки Ліда та Олена.
Виховані в дусі поваги до національних традицій Богацькі
швидко прийняли ідею української незалежності, пропагува-
ли її. А коли настав час практично втілювати цю ідею в життя,
кожен посів своє місце в шерензі борців. Павло Богацький з
Микитою Шаповалом видавали в Києві журнал «Українська
хата», гуртували навколо нього й публікували твори В. Винни-
ченка, М. Вороного, М. Євшана, Г. Журби, О. Коваленка, О. Коби-
лянської, Б. Лепкого, О. Олеся, М. Рильського, П. Тичини, Г. Чуп-
рини, С. Черкасенка.
У 1914 р. Павло Олександрович був заарештований і засла-
ний до Наримського краю. У квітні 1917 р. секретарював на
першому Українському конгресі. Як військовий, очолив київсь-
ку столичну міліцію, 1919 р. — Кіш охорони республіканського
ладу. У Кам’янці-Подільському працював архіваріусом ново-
створеного українського державного університету. В еміграції,
у соціологічному інституті М. Грушевського, здобув докторсь-
кий ступінь, став літературознавцем, активним членом Науко-
вого товариства ім. Т. Шевченка7.
У 1922 р. чекісти стратили Бориса і Ліду «за участь у пет-
люрівських організаціях»8. Учителька Могилівської початкової
школи, що біля Дунаївців, Лідія Олександрівна входила до ду-
наєвецької «Просвіти», в 1919 р. — до просвітницького гуртка
українських галицьких вояків, пропагувала книгу, українську
пісню9. І цього виявилося достатньо, щоб засудити її до смерт-
ної кари. Та ж «участь у петлюрівських організаціях» була при-
чиною арешту братів Михайла, Миколи, Дмитра. У 1929 р. реп-
ресій зазнала вчителька Дунаєвецької школи фабрично-за-
6 ДАХО, ф. Р-6193, оп. 12, спр. П-30340, т. 1, арк. 13.
7 Див.: Прокопчук В.С. Павло Богацький — повернення в Україну / Віктор
Прокопчук // Вільна Думка. – Австралія, 2000. – Ч. 1, 2. – С. 14, 15.
8 ДАХО, ф. Р-61936, оп. 12, спр. П-18562, арк. 4.
9 Завальнюк О.М. Українська Галицька Армія на Поділлі / О. М. Заваль-
нюк, С. В. Олійник. – Кам’янець-Подільський, 2001. – С. 106.
Глава родини, священик Олександр Григорович Богацький,
хоча і походив із Чернігівщини, але все життя прожив на По-
діллі. З 1882 р. обслуговував Купинську, а згодом — Грицівсь-
ку парафії на Кам’янеччині1. У 1894 р. отримав сан протоієрея
і був переведений до Нестерівців2. Нестеровецька парафія була
однією з найбільших і знаних у Подільській єпархії. Тут 42 роки
чесної служби віддав нестерівчанам отець Матвій — дід Ми-
хайла Коцюбинського, упорядкував церковне господарство,
одним із перших розпочав навчання сільських дітей у церков-
но-парафіяльній школі3. Примножував традиції попередників
і отець Олександр. Зі своєю великою сім’єю (з матушкою Ган-
ною дали життя 16 дітям) трудився на двадцятип’ятигектар-
ному полі, що в Поповій долині, неподалік залізниці, подавав
приклад благочестя, високої моралі, турботи про дітей.
Високо цінуючи знання, батьки прагнули дати ґрунтовну
освіту всім дітям. Десятеро вцілілих хлопчиків і дівчаток прой-
шли єпархіальні училища, Подільську духовну семінарію. Дех-
то здобув і вищу освіту. Павло закінчив офіцерську школу у
Вільно, став підпоручиком4, а згодом — журналістом, літерато-
ром, ученим. Микола пройшов повний курс Санкт-Петербурзь-
кої духовної академії, служив помічником інспектора Кишинів-
ської та Кам’янець-Подільської духовних семінарій5 . Григорій
навчався у Варшавському університеті, брав активну участь у
діяльності української земляцької громади, її драмгуртка, пра-
цював у різних державних установах УНР, редколегіях журна-
1 Труды Подольского епархиального историко-статистического коми-
тета / Под ред. Н. И. Яворовского. – Каменец-Подольский, 1895. –
Вып. 7. – С. 492, 479.
2 Нині село Нестерівці Дунаєвецького району Хмельницької області.
3 Труды Подольского церковного историко-археологического общества
/ Под ред. Е. Сецинского и Н. Яворовского. – Каменец-Подольский,
1911. – Вып. 11. – С. 27.
4 Енциклопедія української діаспори. – К.; Нью-Йорк; Чикаго; Мельбурн,
1995. – Т. 4: Австралія, Азія, Африка. – С. 45.
5 Державний архів Хмельницької області (далі — ДАХО), ф. Р-6193, оп. 12,
спр. П-30428, арк. 156–158.
Доля Дмитра Богацького ... 239238 Віктор Прокопчук
ВУАН14, професора П. В. Клименка готувала проект статуту і від-
криття Наукового товариства ВУАН у Кам’янці-Подільському.
У складі колективу науковців йому випало завідувати при-
родничо-математичною секцією, бути заступником голови,
скарбником і тривалий час очолювати Товариство. Якщо пер-
ший тимчасовий керівник проф. В. П. Храневич головував у
Товаристві з 2 червня по 26 липня 1925 р. — менше двох міся-
ців, проф. О. М. Полонський — півроку, то Дмитро Олександро-
вич — протягом 1926–1928 рр.15 Він не лише вів спільні засі-
дання, а й координував роботу краєзнавчої, історико-філоло-
гічної, педагогічної і соціально-економічної секцій, очолював
редакційну комісію «Записок», перший том яких побачив світ
1928 р., часто виступав з науковими доповідями, повідомлен-
нями, публікувався в наукових виданнях. Вже 5 липня 1925 р.
першу доповідь присвятив порівнянню рослинності Криму й
Поділля і здивував навіть фахівців умінням аналізувати, по-
рівнювати, узагальнювати, підтримувати дискусійний харак-
тер наукових засідань16. Його дослідження природи Кам’янеч-
чини мали як пізнавальне, так і прикладне значення.
Дмитро Олександрович залучав до роботи в науковому то-
варистві не тільки науковців Кам’янця-Подільського, а й крає-
знавців інших округів. На 1 січня 1928 р. з 97 членів 35 пред-
ставляли периферію — Тульчинщину, Проскурівщину, Кам’я-
неччину. Активно співпрацювали з Товариством педагоги Го-
лозубинецької сільськогосподарської профшколи, що на Дунає-
веччині, її директор Михайло Іванович Котляренко17.
Однак працювати ставало все важче. Прес репресій — ідео-
логічних і фізичних — немилосердно затискував будь-яку
ініціативу і творчість. Ішов пошук ворогів і в навчальних зак-
ладах. Була заарештована і звинувачена в контрреволюційній
діяльності група викладачів та учнів педкурсів Інституту на-
14 ДАХО, ф. р. 6193, оп. 12, спр. П-18562, арк. 5 зв.
15 Записки Кам’янець-Подільського наукового товариства ВУАН. – Кам’я-
нець на Поділлю, 1928. – Т. І. – С. 94.
16 Там само. – С. 98.
17 Там само. – С. 94, 95.
водського навчання при «Дунсукно» Олена Олександрівна
Богацька10.
Яскравий слід на терені освіти, науки і краєзнавства зали-
шив старший син Богацьких Дмитро. Народився він 10 лютого
1882 р. у Купині. Навчався в Кам’янець-Подільській духовній
семінарії, потім — на природничому факультеті Дерптського
університету, який закінчив у 1909 р.
Деякий час давав приватні уроки. У 1911–1913 рр. відбував
військову повинність. З початку війни і аж до 1918 р. служив
санітаром Червоного Хреста11.
1918 р. оселився в Києві, працював перекладачем газети
«Останні вісті», а пізніше — у Бюро української преси12.
Як тільки столицю захопили денікінці, виїхав на Поділля,
до Нестерівців, і жив там до грудня 1920 р., виїжджаючи до Ка-
м’янця-Подільського лише в пошуках роботи та необхідних
книг. У 1920 р. був вперше заарештований радянськими орга-
нами в справі брата Павла, якого розшукували чекісти13.
У грудні 1920 р. переїхав до Кам’янця-Подільського, спочатку
працював помічником завідувача земельного відділу міського
комунгоспу. Одночасно читав географію і природничі науки в
школі для дорослих. У 1921 р. викладав ботаніку на педкурсах,
1922 р. був обраний асистентом кафедри етнології новостворе-
ного сільськогосподарського інституту. У 1924 р. читав лекції
на робфаці Сільськогосподарського інституту, педкурсах та в
школі для дорослих, згодом реорганізованій у лісову профшколу.
За Дмитром Олександровичем закріпився авторитет одно-
го з чільних природознавців-дослідників. Він брав участь у підго-
товці статуту Товариства любителів і дослідників природи, ак-
тивно проводив дослідницьку роботу. Тому був висунутий до
складу ініціативної групи з 10 осіб (професори Полонський, Хра-
невич, Неселовський, краєзнавці Сіцинський, Філь, Зборовець,
Недужий та інші), яка на пропозицію наукового співробітника
10 ДАХО, ф. р. 6193, оп. 12, спр. П-19094, арк. 1.
11 Там само, спр. П-18562, арк. 4.
12 Там само, арк. 8.
13 Там само, арк. 4.
Доля Дмитра Богацького ... 241240 Віктор Прокопчук
начебто, «мав зв’язки зі студентським підпіллям хімічного тех-
нікуму», підтримував в Кам’янецькій лісопрофшколі «дітей
позбавленців-куркулів», ігноруючи при цьому «учнів з проле-
тарського середовища»20.
Другий протокол допиту від 1 лютого 1930 р. наповнений
інформацією, яка засвідчує рівновагу Дмитра Олександровича,
його спробу спростувати надумані звинувачення. Він твердив:
«На кам’янецькі педагогічні курси я вступив викладачем бота-
ніки в 1921 академічному році. Під час весняного триместру
декілька учнів цих курсів були арештовані і розстріляні у зв’яз-
ку з викриттям контрреволюційної організації. Скільки учнів
було арештовано і скільки було розстріляно, не пам’ятаю, у
мене лекцій не було»21 .
Шукав контраргументів щодо інших звинувачень: «Що по-
служило причиною виключення мене з лісової профшколи, я
не знаю, оскільки в офіційному повідомленні було вказано, що
звільнений із-за перевантаження роботою». Намагався доказа-
ти абсолютну непричетність до літературного гуртка хімічно-
го технікуму, заперечити покази студента Маркотенка, який
під тиском слідчого вказав, що мав зустрічі з Д. О. Богацьким у
липні 1928 р. в парку та згодом, у січні 1929 р., у магазині Фрай-
берга (при чому Маркотенко заявив, що під час останньої зуст-
річі «на прощання він (Д. О. Богацький. – В. П.) порадив мені
дотримуватися обережності та конспірації»)22. Закликав слід-
чого оцінити характер діяльності наукового товариства за про-
токолами, які «велися досить акуратно і можуть дати прекрасні
докази того, що ні найменшого відтінку шовінізму не було і
бути не могло, оскільки я абсолютно не поділяю ніяких шові-
ністичних ідей»23.
Однак часу в співробітників ДПУ на тривале слідство не
було — потужний карний механізм «дотягував» справу сфаб-
рикованої «Спілки визволення України», готував харківське
20 ДАХО, ф. р. 6193, оп. 12, спр. П-18562, арк. 21.
21 Там само, арк. 8.
22 Там само, арк. 16.
23 Там само, арк. 5.
родної освіти. Численні комісії вивчали становище в лісовій
профшколі, виявляючи небажаних радянській владі осіб. У
1929 р. одна із них визнала Д. О. Богацького таким, «що веде
агітацію серед учнів, завжди відстоює ретельно тих учнів, сто-
совно яких з ініціативи осередку ЛКСМУ та старостату стави-
лося питання про виключення зі школи як соціально чужого
елементу», й рекомендувала звільнити з роботи18.
Це звільнення в матеріальному відношенні було не особ-
ливо відчутним, бо з 1927 р. Дмитро Олександрович викладав
курс кристалографії й мінералогії в хімічному технікумі. Гніти-
ла атмосфера підозри і недовіри. Все частіше в «Червоному
кордоні» піддавалися критиці представники наукової інтелі-
генції, в тому числі — члени Наукового товариства ВУАН, яке
він очолював. З початком арештів у справі «Спілки визволен-
ня України», зокрема Ю. Й. Сіцинського, Ю. П. Філя, Є. Г. Конд-
рацького та інших, Товариство припинило діяльність.
31 січня 1930 р. був заарештований і Дмитро Олександро-
вич. У цей день уповноважений особливого відділу 23-го при-
кордонного загону ДПУ Бріччі провів перший допит. «В антира-
дянських організаціях, у білій, петлюрівській і польській арміях
ніколи не служив і ніяких посад не займав», — намагався роз-
віяти непорозуміння Дмитро Олександрович19. Однак відчув,
що йому заздалегідь підготовлено цілий пакет звинувачень.
Основні з них — соціальне походження, перебування за
кордоном братів Павла та Георгія із сім’ями, розстріл молод-
ших брата і сестри «за належність до контрреволюційної ор-
ганізації». Йому приписувалася ініціатива створення науково-
го товариства, «в яке ввійшла шовіністично налаштована інте-
лігенція з контрреволюційним минулим», і яке «поширювало
вузьконаціоналістичні ідеї, готувало кадри для боротьби з Рад-
владою». Д. О. Богацький обвинувачувався також у зв’язках із
членами «СВУ» Ю. П. Філем і Ю. Й. Сіцинським, через яких ніби-
то «вів боротьбу проти прийому в Товариство комуністів,
підтримував зв’язки з правими колами ВУАН». Водночас він,
18 ДАХО, ф. р. 6193, оп. 12, спр. П-18562, арк. 18, 19.
19 Там само, арк. 5.
242 Віктор Прокопчук Ігор Борисович Шумський ... 243
зов, ученого, на протяжении 1926–1928 гг. — председателя Каме-
нец-Подольского научного общества Всеукраинской академии наук
Дмитрия Александровича Богацкого, репрессированного по делу
«Союза освобождения Украины».
Ключевые слова: Каменец-Подольский, научное общество, Всеукра-
инская академия наук, исследования, репрессии.
Prokopchuk V. The fate of Dmytro Bogatsky from the head
of Kamyanets-Podilsky Society AUAS
to the «enemy of the people».
The article reveals a life road, pedagogical and scientific activity of Podil-
lia’s teacher of several Kamyanets’ higher educational establishments,
a scientist, the head of Kamyanets-Podilsky scientific society of the
Academy of Sciences of Ukraine Dmytro Oleksandrovych Bogatsky,
who was repressed in connection with the case of «The Union of libe-
ration of Ukraine».
Key words: Kamyanets-Podilsky, scientific society, the Academy of Sciences
of Ukraine, research, repression.
Олександр Потильчак *
Ігор Борисович Шумський (1898–1974):
сходинками службової кар’єри
керівника УПВІ НКВС Української РСР
На підставі невідомих дослідникам документів з особової справи
І. Б. Шумського, інших матеріалів із фондів ГДА МВС України
здійснено спробу історично-біографічної реконструкції життє-
вого шляху та службової кар’єри людини, яка у 1945–1950 рр.
очолювала Управління у справах військовополонених та інтер-
нованих НКВС (МВС) Української РСР.
Ключові слова: Ігор Борисович Шумський, Народний комісаріат
внутрішніх справ Української РСР, Управління у справах військо-
вополонених та інтернованих.
У січні 1945 р. наказом тодішнього наркома внутрішніх
справ СРСР Л. П. Берії існуючий до цього у складі НКВС УРСР
* Потильчак О.В. — доктор історичних наук, професор, завідувач кафед-
рою джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Національ-
ного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
судилище, яке мало застрашити інтелігенцію, яка протистоя-
ла більшовицькому тоталітаризму, запроваджуваному під виг-
лядом «пролетарської демократії».
І хоч Д. О. Богацький «винним себе не визнав», все ж уповно-
важений Бріччі за погодженням з начальником особливого
відділу Гросманом в обвинувальному висновку запропонував
направити справу на розгляд судової трійки при колегії ДПУ «з
клопотанням про ув’язнення Богацького Дмитра Олександро-
вича в концтабір строком на вісім років». З висновком погодили-
ся заступник начальника загону О. Євгеньєв і начальник Кам’я-
нецького 23-го прикордонного загону ДПУ О. Грозний (Сафес)24.
25 лютого 1930 р. судова трійка колегії ДПУ постановила:
«Богацького Дмитра Олександровича — ув’язнити в концтабір
строком на п’ять років, рахуючи строк з 30 січня 1930 року»25.
Вдома, по вулиці Училищній, 12, залишилася старенька
мати. А шлях її старшого неодруженого 48-річного сина про-
стелився у безвість...
Родина Богацьких заслуговує не лише на повернення на
скрижалі історії. Богацькі мають посісти почесне місце в іконо-
стасі видатних українських постатей, борців за втілення в прак-
тику українського державотворення національної ідеї. Було б
правильно назвати ім’ям Богацьких вулицю в с. Нестерівці на
Дунаєвеччині, відкрити експозиції у нестеровецькому та дунає-
вецькому музеях, видати в Україні праці Павла Богацького, а
на приміщенні музею, де протягом 1925–1929 рр. базувалося
Кам’янець-Подільське наукове товариство ВУАН, встановити
меморіальну дошку, яка б увічнила подвиг подвижників-крає-
знавців Поділля та їхнього голови — Дмитра Олександровича
Богацького.
Прокопчук В. Судьба Дмитрия Богацкого: от председателя
Каменец-Подольского научного общества ВУАН
до «врага народа».
В статье освещается жизненный путь, педагогическая и научная дея-
тельность подолянина, преподавателя нескольких каменецких ву-
24 ДАХО, ф. р. 6193, оп. 12, спр. П-18562, арк. 22.
25 Там само, арк. 27.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42213 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0112 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T11:37:14Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Прокопчук, В. 2013-03-13T10:18:02Z 2013-03-13T10:18:02Z 2011 Доля Дмитра Богацького: від голови Кам’янець-Подільського наукового товариства ВУАН до «ворога народу» / В. Прокопчук // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2011. — № 1 (36). — С. 235-243. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. XXXX-0112 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42213 У статті висвітлено життєвий шлях, педагогічну та наукову діяльність подолянина, викладача кількох кам’янецьких вишів, науковця, протягом 1926–1928 рр. — голови Кам’янець-Подільського наукового товариства Всеукраїнської академії наук Дмитра Олександровича Богацького, репресованого у справі «Спілки визволення України». В статье освещается жизненный путь, педагогическая и научная деятельность подолянина, преподавателя нескольких каменецких вузов, ученого, на протяжении 1926–1928 гг. — председателя Каменец-Подольского научного общества Всеукраинской академии наук Дмитрия Александровича Богацкого, репрессированного по делу «Союза освобождения Украины». The article reveals a life road, pedagogical and scientific activity of Podillia’s teacher of several Kamyanets’ higher educational establishments, a scientist, the head of Kamyanets-Podilsky scientific society of the Academy of Sciences of Ukraine Dmytro Oleksandrovych Bogatsky, who was repressed in connection with the case of «The Union of liberation of Ukraine». uk Інститут історії України НАН України З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Особа у контексті історії Доля Дмитра Богацького: від голови Кам’янець-Подільського наукового товариства ВУАН до «ворога народу» Судьба Дмитрия Богацкого: от председателя Каменец-Подольского научного общества ВУАН до «врага народа» The fate of Dmytro Bogatsky from the head of Kamyanets-Podilsky Society AUAS to the «enemy of the people» Article published earlier |
| spellingShingle | Доля Дмитра Богацького: від голови Кам’янець-Подільського наукового товариства ВУАН до «ворога народу» Прокопчук, В. Особа у контексті історії |
| title | Доля Дмитра Богацького: від голови Кам’янець-Подільського наукового товариства ВУАН до «ворога народу» |
| title_alt | Судьба Дмитрия Богацкого: от председателя Каменец-Подольского научного общества ВУАН до «врага народа» The fate of Dmytro Bogatsky from the head of Kamyanets-Podilsky Society AUAS to the «enemy of the people» |
| title_full | Доля Дмитра Богацького: від голови Кам’янець-Подільського наукового товариства ВУАН до «ворога народу» |
| title_fullStr | Доля Дмитра Богацького: від голови Кам’янець-Подільського наукового товариства ВУАН до «ворога народу» |
| title_full_unstemmed | Доля Дмитра Богацького: від голови Кам’янець-Подільського наукового товариства ВУАН до «ворога народу» |
| title_short | Доля Дмитра Богацького: від голови Кам’янець-Подільського наукового товариства ВУАН до «ворога народу» |
| title_sort | доля дмитра богацького: від голови кам’янець-подільського наукового товариства вуан до «ворога народу» |
| topic | Особа у контексті історії |
| topic_facet | Особа у контексті історії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42213 |
| work_keys_str_mv | AT prokopčukv dolâdmitrabogacʹkogovídgolovikamânecʹpodílʹsʹkogonaukovogotovaristvavuandovoroganarodu AT prokopčukv sudʹbadmitriâbogackogootpredsedatelâkamenecpodolʹskogonaučnogoobŝestvavuandovraganaroda AT prokopčukv thefateofdmytrobogatskyfromtheheadofkamyanetspodilskysocietyauastotheenemyofthepeople |