Бібліотекознавча спадщина: формування електронних ресурсів
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/423 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Бібліотекознавча спадщина: формування електронних ресурсів / О. Воскобойнікова-Гузєва, Л. Петрова, С. Масловська // Бібл. вісн. — 2007. — N 6. — С. 35-38. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859711221142388736 |
|---|---|
| author | Воскобойнікова-Гузєва, О. Петрова, Л. Масловська, С. |
| author_facet | Воскобойнікова-Гузєва, О. Петрова, Л. Масловська, С. |
| citation_txt | Бібліотекознавча спадщина: формування електронних ресурсів / О. Воскобойнікова-Гузєва, Л. Петрова, С. Масловська // Бібл. вісн. — 2007. — N 6. — С. 35-38. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-01T05:53:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 6 35
У роботі круглого столу «Бібліотекознавча спадщина:
формування електронних ресурсів» взяли участь
провідні фахівці Харківської державної національної
бібліотеки ім. В. Г. Короленка, Національної парламен-
тської бібліотеки України, Державної науково-педа-
гогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського,
Київського національного університету культури і мис-
тецтв, Українського інституту науково-технічної та еко-
номічної інформації, НБУВ.
Тематика доповідей та повідомлень охоплювала та-
кий спектр питань, як: концепції формування, систем-
ний підхід до створення електронного бібліотекознав-
чого ресурсу, сучасний стан, перспективи розвитку та
проблеми використання; технологія формування і перс-
пективи кооперативної роботи, спрямовані на інфор-
маційне наповнення електронного бібліотекознавчого
ресурсу; проблеми створення фондів електронних до-
кументів, розроблення лінгвістичного забезпечення для
вирішення питань ефективного пошуку; аспекти авто-
матизації та розвитку бібліотечно-інформаційних сис-
тем як програмно-технічної основи створення елект-
ронного бібліотекознавчого ресурсу. Під час роботи
круглого столу демонструвалися електронні версії
рідкісних видань спеціалізованого фонду читальної за-
ли бібліотекознавчої літератури НБУВ, зокрема часопи-
си Всенародної бібліотеки України (нині НБУВ)
«Бібліотечний журнал» (1925–1926 рр.), три випуски
«Бібліотечного збірника» (1926–1927 рр.) тощо.
Інформатизація усіх сфер суспільного життя і вироб-
ництва, розвиток сучасних засобів телекомунікаційного
зв’язку, інтернет, інтранет та екстранет технологій
справляють значний вплив на еволюцію професійних
інформаційних комунікацій, надають нові можливості
для створення та збереження документного ресурсу для
потреб фахівців бібліотечно-інформаційної сфери.
У доповідях учасників круглого столу констатувалося,
що сучасний етап розвитку засобів професійних інфор-
маційних комунікацій ставить на часі питання поглиб-
лення студії у контексті змістовного наповнення онлай-
нової професійної інформації у галузі бібліотекознавства
та суміжних наук, наголошувалося на необхідності ство-
рення концентрованого (скоординованого) електронного
бібліотекознавчого ресурсу, в тому числі і бібліотеко-
знавчої спадщини кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Зокрема, О. В. Воскобойнікова-Гузєва, директор
Інституту бібліотекознавства НБУВ, канд. іст. наук, у
своїй доповіді «Проекти з поцифровування бібліотеко-
знавчої спадщини: досвід і перспективи» зазначила, що
питання створення цифрової колекції українських
бібліотекознавчих видань перших десятиліть ХХ ст.
стало на часі як у зв’язку з наближенням 90-річного
ювілею Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського, коли слід вшанувати пам’ять її зас-
новників та розбудовників і популяризувати їхній нау-
ковий доробок, так і з огляду на необхідність збережен-
ня певної частини видань, оскільки виходили вони об-
меженим тиражем, часто на неякісному папері, фонди
ці страждали під час численних переїздів у 20-ті роки,
у часи Великої Вітчизняної війни.
У 2007 р. проект з поцифрування рідкісних видань із
фондів читальної зали за ініціативою співробітників
відділу бібліотекознавства було розпочато зі створення
електронної версії часопису «Бібліотечний журнал»,
який видавався у Всенародній бібліотеці України у
1925–26 роках як орган співробітників, і, як зазначали
члени редколегії Г. Базилевич, Ф. Максименко, Н. Пісь-
корський, М. Ясинський, був призначений для «живого
обміну думками бібліотекарями та зближення життя
окремих відділів».
Другим виданням для поцифрування був відібраний
«Бібліотечний збірник» – неперіодичне видання Всена-
родної бібліотеки України при Українській академії наук.
Збірник виходив у 1926–1927 рр., всього вийшло три ви-
пуски, членами редколегії були В. Козловський, С. Пос-
тернак, М. Сагарда. Перший випуск, під відповідною
назвою, містить праці Першої конференції наукових
бібліотек УСРР (28–31 грудня 1925 р., м. Київ) і має не-
пересічну наукову цінність для істориків бібліотечної та
бібліографічної науки. Другий – «На науково-бібліотеч-
ному фронті УСРР» – містить цикл статей С. Постерна-
ка, Д. Балики, В. Іваницького, В. Козловського, О. Полу-
ляха, присвячених підсумкам діяльності ВБУ, напрямам
підготовки та перепідготовки середнього персоналу нау-
кових бібліотек та наукових працівників у галузі
бібліотекознавства та бібліографії. У третьому випуску
«Бібліографія на Україні» у роботах М. Ясинського,
С. Маслова, М. Сагарди, Ф. Максименка, Д. Балики,
С. Рубінштейна висвітлено широке коло питань стосов-
но українського бібліографічного репертуару, рекомен-
даційної бібліографії та історії бібліографії в Україні. У
випуску також опубліковано документи про діяльність
новоутвореного центрального органа бібліографії в Ук-
раїні – Бібліографічної комісії УАН у Києві.
Наступні видання, які вже поцифровано, – це широко
відомі праці визнаних бібліотекознавців початку ХХ ст.:
Л. Биковського «Національна бібліотека Української
держави (1918–1921) (Берлін, 1923) та Д. Балики
«Бібліотека у минулому: Короткий історичний нарис»
(К., 1925). Дані видання в електронному форматі вже
доступні користувачам читальної зали бібліотекознав-
чої літератури і є важливим доповненням до
відповідного інформаційного ресурсу.
Слід зазначити, що тематика, яку обговорювали фахівці
під час роботи круглого столу, вийшла за межі попе-
Á³áë³îòåêîçíàâ÷à ñïàäùèíà:
ôîðìóâàííÿ åëåêòðîííèõ ðåñóðñ³â
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 6
̳æíàðîäíà íàóêîâà êîíôåðåíö³ÿ «²íòðàíåò/åêñòðàíåò-ðåñóðñè â íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ»
36
редньо визначеної його назви і охопила комплекс акту-
альних проблем щодо підготовки сучасного бібліотечно-
го спеціаліста; впровадження оновлених форм, методів,
методик у систему бібліотечно-інформаційної освіти з ог-
ляду на зміни її змісту і якості, що зумовлені інноваціями
у професійній діяльності бібліотекаря. Тому жваве обго-
ворення викликала доповідь д-ра пед. наук, професора,
зав. кафедри книгознавства і видавничої діяльності Інсти-
туту державного управління і права КНУКіМ Л. Г. Пет-
рової «Нова концепція розвитку спеціальності книгозна-
вства, бібліотекознавства і бібліографії». Доповідачка за-
значила, що вирішення проблеми підготовки бібліотечно-
інформаційного менеджера на якісно новому рівні, що
відповідає міжнародним стандартам, зумовлює вибір
адекватної стратегії підготовки кадрів, потребує впрова-
дження продуктивних, пошукових методів і прийомів
навчання, що сприятиме формуванню професійно твор-
чої генерації бібліотечних фахівців. Для реалізації цих
завдань необхідно, насамперед, спрямувати нинішню
систему навчання на її системоутворювальний чинник –
активне засвоєння знань, умінь і навичок шляхом ор-
ганізації навчально-пізнавальної діяльності студентів на
базі сучасної бібліотеки.
Підготовці українських бібліографічних фахових ви-
дань, їх змістовному наповненню в сучасних умовах був
присвячений виступ В. О. Кононенко, зав. відділу Наці-
ональної парламентської бібліотеки України. Вона від-
значила, що НПБ України (далі НПБ України) – єдина ус-
танова держави, яка послідовно обліковує матеріали з
проблем бібліотекознавства та бібліографознавства. Вони
представлені в інформаційному поточному бібліографіч-
ному посібнику «Бібліографознавство і бібліографія Ук-
раїни», який виходить з 1971 року, і у ретроспективних
науково-допоміжних покажчиках «Бібліотекознавство
України» і «Бібліографознавство України», в яких кумулю-
ються матеріали за 5 років. Вони започатковані в 1995 ро-
ці і готуються спільно з ХДНБ ім. В. Г. Короленка.
Зміст цих посібників, збільшення їх обсягу свідчить
про те, що в останнє десятиріччя відбувається значне
пожвавлення наукової діяльності, вводяться в науковий
обіг безцінні матеріали із архівів, спецсховищ, виникла
можливість ознайомлення з дослідженнями зарубіжних
колег. Сьогодні, як зауважила далі В. А. Кононенко,
спостерігаємо широке типологічне різноманіття ви-
дань, присвячених книгознавцям, бібліотекарям,
бібліографам. Це монографії, дисертації, спогади,
статті, нариси і довідки у фахових збірниках,
біобібліографічних довідниках, словниках, календарях
знаменних і пам’ятних дат тощо.
Особливу увагу привертають посібники, які нечасто
зустрічаються – автобіобібліографія. Це той рідкісний
випадок, коли письменник, дослідник, бібліограф, упо-
рядник – одна особа. Приклади таких видань: «У служ-
бах українській книжці», присвячена Леву Биковському,
та «Марта Тарнавська».
Науково-теоретичні засади та практику створення
бібліографічних покажчиків викладено в доповіді
Л. О. Пономаренко, зав. відділу Державної науково-
педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинсь-
кого (далі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського).
Доповідачка зазначила, що науково-допоміжні посібни-
ки є важливою складовою в системі бібліографічних
видань для освітянської галузі. Ретроспективні науко-
во-допоміжні посібники ДНПБ України ім. В. О. Су-
хомлинського представлені насамперед такими тема-
тичними покажчиками: «Формування активної
життєвої позиції молодого громадянина України» (К.,
2002), «Гід з громадянської освіти в Україні» (К.; До-
нецьк, 2003), «Професійна освіта України за роки неза-
лежності (1991–2003 рр.)» (К., 2004), «Профільне навчан-
ня в старшій школі: шляхи розвитку» (К., 2004, вип. 1),
«Вища освіта України в умовах трансформації
суспільства: стан, проблеми розвитку, інтеграція до
європейського освітнього простору (1991–2006)»
(2006), «Державна науково-педагогічна бібліотека Ук-
раїни імені В. О. Сухомлинського: п’ять років діяль-
ності (2000–2004)» (К., 2005). Останнє з названих ви-
дань максимально повно відображає діяльність
бібліотеки як національного галузевого книгосховища,
головного науково-інформаційного центру забезпечен-
ня педагогічної науки, освіти і практики, коорди-
наційно-методичного центру мережі освітянських
бібліотек, науково-дослідної установи з питань галузе-
вого бібліотекознавства, бібліографознавства та книгозна-
вства. До покажчика увійшли відомості як про
опубліковані праці – бібліографічні посібники (галу-
зеві, тематичні, персональні), бібліографічні списки,
друковані каталоги, календарі знаменних і пам’ятних
дат у галузі освіти і педагогічної науки, методичні роз-
робки з проблем бібліотекознавства, бібліографознав-
ства та книгознавства, наукові статті та рецензії у тема-
тичних збірниках, матеріалах конференцій, часописах,
так і неопубліковані матеріали. Проаналізувавши
досвід роботи професійного колективу зі створення ре-
комендаційних бібліографічних посібників, поточної
бібліографічної продукції, Л. О. Пономаренко відзначи-
ла, що саме у такий спосіб ДНПБ України ім. В. О. Су-
хомлинського найповніше реалізує свої інформаційні
можливості. В кінці свого виступу доповідачка наголо-
сила на необхідності координації та кооперації праці
бібліографів освітянських книгозбірень, інформаційних
центрів та учених у підготовці таких типів посібників,
активізації бібліографічної роботи у регіонах.
Тему практичної роботи зі створення бібліографічних
покажчиків в ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського
продовжила зав. відділу Бібліотеки Н. Г. Мацібора у
своїй доповіді «Науково-бібліографічне дослідження
«Часописи XIX–XX ст.» психолого-педагогічної темати-
ки з фондів Державної науково-педагогічної бібліотеки
України імені В. О. Сухомлинського (в традиційному та
електронному описі)». Зокрема, доповідачка повідомила
про те, що для інформаційного забезпечення науковців,
освітян у їхніх дослідженнях з питань історії освіти,
бібліотечної справи фахівцями ДНПБ України ім. В. О. Су-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 6
Á³áë³îòåêîçíàâ÷à ñïàäùèíà: ôîðìóâàííÿ åëåêòðîííèõ ðåñóðñ³â
37
хомлинського у межах НДР «Теоретичні засади форму-
вання інформаційного ресурсу з питань психолого-педа-
гогічної науки і освіти на базі ДНПБ України ім. В. О. Су-
хомлинського» у напрямі «Формування джерельної бази
дослідження» (науковий керівник – канд. іст. наук П. І. Ро-
гова) розпочато науково-бібліографічне дослідження зі
створення науково-допоміжного бібліографічного по-
кажчика «Психолого-педагогічні часописи з фондів
Державної науково-педагогічної бібліотеки України
імені В. О. Сухомлинського. 1807–1917 рр.» У доповіді
було детально охарактеризовано раритетні періодичні
видання, яких у фонді бібліотеки нараховується 130 назв.
Як зауважила далі Н. Г. Мацібора, в результаті проведе-
ного дослідження у науковий обіг уперше буде введено
фактологічну інформацію стосовно редколегій, місця ви-
дання, періодичності тощо, також планується дослідити
історико-функціональні особливості: визначення чітких
меж виходу того чи іншого видання, встановлення імен
головних редакторів, видавців, авторів цих часописів та
прізвищ журналістів, письменників, представників нау-
ково-педагогічної інтелігенції, які брали участь у тво-
ренні змісту бібліографічних видань. Створений покаж-
чик допоможе читачеві зорієнтуватися у багатстві інфор-
маційних ресурсів ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинсь-
кого. Такі видання слугуватимуть користувачеві у
здійсненні дослідницьких завдань не лише в галузі педа-
гогічних наук, вони знадобляться і культурологам та
бібліотекознавцям.
Визнаними документно-інформаційними центрами
для освіти та самоосвіти фахівців бібліотечної справи є
спеціалізовані фонди, що створюються і діють у
провідних бібліотеках і як самостійні структурні
підрозділи, і у складі відповідних наукових, науково-
методичних відділів бібліотек. Саме ці фонди стають
базовими для формування електронного бібліотеко-
знавчого ресурсу.
Так, низка виступів учасників круглого столу, а це
представники Харківської державної наукової бібліотеки
ім. В. Г. Короленка (ХДНБ ім. В. Г. Короленка),
Національної парламентської бібліотеки України (НПБ
України), ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського,
Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадсько-
го (НБУВ), була присвячена проблемам формування
бібліотекознавчих фондів як у традиційному, так і в
електронному варіантах. Зокрема, Л. В. Глазунова, го-
ловний бібліотекар ХДНБ ім. В. Г. Короленка, у своїй до-
повіді «ХДНБ ім. В. Г. Короленка як центр інтеграції
бібліотекознавчих ресурсів регіону» розповіла про те,
що Бібліотека має один із найстаріших в Україні фондів
літератури з питань бібліотекознавства та бібліографо-
знавства. Фонд налічує понад 16 тис. одиниць вітчизня-
них і зарубіжних видань з питань історії, теорії, методи-
ки і практики бібліотекознавства. Значну його частину
складають періодичні та продовжувані видання. З
відкриттям у 1993 р. зали бібліотекознавчої літератури
було створено сприятливі умови для роботи з формуван-
ня, розкриття та вивчення цього фонду. Низка проведе-
них локальних фондознавчих досліджень протягом
1993–1999 рр. (теми: «Періодичні видання та видання,
що продовжуються, з бібліотекознавства у фондах
ХДНБ», «Якісний склад бібліотекознавчої літератури у
фонді основного зберігання та його відображення у
довідковому апараті бібліотеки» тощо) дала змогу вияви-
ти прогалини в комплектуванні фонду і продовжити ро-
боту з його докомплектування, оптимізувати ДБА. Впро-
вадження комп’ютерних технологій в роботу Бібліотеки,
як зазначила далі доповідачка, дозволило вийти на новий
рівень задоволення інформаційних потреб користувачів.
На веб-сайті Бібліотеки представлений ЕК книг, зведені
каталоги періодичних видань, які надійшли до бібліотек
Харкова, повнотекстові ресурси. Перспективи подаль-
шого інформаційного забезпечення фахівців бібліотеч-
но-інформаційної галузі вбачаються в інтеграції власних
інформаційних ресурсів і надання їх у широке користу-
вання. Генерація інформації має відбуватися в межах ре-
сурсного наповнення регіонального порталу «Харківщи-
на» і розділу «Культура», до складу якого входить
бібліотекознавство та суміжні дисципліни.
Про дослідження інформаційних потреб користувачів
ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського з питань
бібліотекознавства розповіла зав. відділу І. І. Хемчян.
Аналіз читацьких категорій Бібліотеки здійснюється в
поєднанні з вивченням їхніх інформаційних потреб і сту-
пенем задоволення запитів користувачів. Зокрема, для
зростання професійного рівня працівників освітянських
книгозбірень у структурі ДНПБ ім. В. О. Сухомлинсько-
го у 2001 р. було створено кабінет бібліотекознавства. У
його фонді зібрано різноманітні документи, що відоб-
ражають світову історію бібліотечної та книжкової
справи, найновіші видання з питань бібліотекознавства,
бібліографознавства, книгознавства та документо-
знавства. Для оперативного ознайомлення бібліотеч-
них працівників з новими надходженнями літератури
до кабінету бібліотекознавства на сайті Бібліотеки в
2005 р. започатковано відповідну рубрику.
І. М. Гончар, головний бібліотекар НПБ України, оха-
рактеризувала бібліотекознавчі ресурси, що зберігаються
у секторі організації професійної самоосвіти, довідково-
бібліографічний апарат сектору, електронну базу (загаль-
ний обсяг 71 293 зап.) документів з питань бібліотеко-
знавства та суміжних наук. Доповідачка наголосила, що
систематизування документів ускладнюється через
відсутність нової редакції розділу Ч73 Таблиць ББК.
Цю тему продовжила С. М. Масловська, н. с. відділу
бібліотекознавства НБУВ. Вона проаналізувала докумен-
тне наповнення спеціалізованого фонду читальної зали
бібліотекознавчої літератури за 2005–2007 рр., виділив-
ши фахові видання, що користуються підвищеним по-
питом читачів. Доповідачка детально зупинилася на
діючих локальних БД читальної зали, розповіла про
їхнє формування та значення у підвищенні якісного
рівня обслуговування фахівців бібліотечно-інфор-
маційної галузі.
В окремих виступах приділялася увага історичним
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2007. № 6
̳æíàðîäíà íàóêîâà êîíôåðåíö³ÿ «²íòðàíåò/åêñòðàíåò-ðåñóðñè â íàóêîâèõ á³áë³îòåêàõ»
38
аспектам бібліотечної справи в Україні та визначним
бібліотекознавцям. Зокрема, Т. В. Новальська, профе-
сор Київського національного університету культури і
мистецтв, канд. іст. наук, розкрила значення праць нау-
ковців кінця XIX – 20-х років XX ст. для розвитку за-
гального та спеціального бібліотекознавства. До-
повідачка проаналізувала як відомі, так і маловідомі
праці Д. Балики, Б. Боровича, А. Вияснівського, В. Іва-
нушкіна, Ю. Меженка, Д. Чижевського, зупинилась на
творчому доробку видатного педагога, письменника,
публіциста, мовознавця Б. Грінченка, підкреслюючи,
що його роботу «Перед широким світом» (1907 р.) мож-
на вважати першою працею в Україні з соціології чи-
тання. У виступі підкреслено важливість і нагальну
потребу в поцифровуванні праць науковців, діячів
освіти і культури даного періоду для їх збереження і по-
дальшого дослідження.
Тему збереження цінних історичних документів, не-
обхідність їх поцифрування та вільного доступу для
широкого загалу науковців продовжила В. В. Матусе-
вич, зав. відділу Українського інституту науково-
технічної та економічної інформації, канд. іст. наук. У
своїй доповіді «Перспективи формування електронного
фонду матеріалів Бібліографічної комісії при УАН» во-
на висвітлила неабияке значення утвореної у 1927 р.
Бібліографічної комісії ВУАН, основним колективним
здобутком якої стало розроблення проекту Українсько-
го бібліографічного репертуару. Вже на Першому пле-
нумі Бібліографічної комісії, як підкреслила доповідач-
ка, було розглянуто п’ять доповідей визначних бібліоте-
кознавців та бібліографів, а саме: 1. «Бібліографія на
Україні ХІХ – ХХ ст» (М. Ясинський); 2. «Основні
проблеми українського бібліографічного репертуару»
(М. Сагарда); 3. «Організаційні питання рекомен-
даційної бібліографії» (Д. Балика); 4. «Завдання і план
діяльності Бібліографічної Комісії ВУАН» (С. Постер-
нак); 5. «Організаційні питання» (С. Постернак). Крім
того, було оголошено доповіді «Завдання бібліографії
на Україні» Ю. Меженка і М. Годкевича та «Організація
бібліографії наукової літератури на Україні» С. Рубін-
штейна.
О. М. Василенко, зав. філії № 2 НБУВ, канд. іст. на-
ук, проаналізувала історичні етапи становлення
бібліотечної статистики на теренах України, які тісно
пов’язані з історією бібліотечної справи та статистики
країни. Бібліотечна статистика як галузь науково-прак-
тичної діяльності сформувалася на стику і в результаті
взаємодії спеціалістів статистичної і бібліотечної галу-
зей. Доповідачка зазначила, що закладання теоретико-
методологічних основ бібліотечної статистики відбува-
лося у пореформенний період (друга половина ХІХ –
початок ХХ ст.). У доповіді розглянуто внесок у розви-
ток бібліотечної статистики спеціалістів земських ста-
тистичних органів, членів освітянських товариств та
працівників бібліотек, зокрема таких відомих діячів у
галузях статистики, бібліотекознавства та народної
освіти, як О. Дідріхсон, І. Дриженко, С. Жилкін, Є. Ме-
динський, С. Сірополко, О. Фортунатов, Л. Хавкіна та
інші.
А. А. Свобода, н. с. відділу бібліотекознавства НБУВ,
у виступі «Накопичення локальних БД з історії
бібліотек як джерело історико-бібліотекознавчих
досліджень» простежила динаміку науково-дослідних
робіт з історії бібліотечного будівництва, що їх розгор-
нули бібліотеки України різних рівнів. Доповідачка,
зокрема, підкреслила, що бібліотеки, враховуючи
підвищений інтерес до історії бібліотек, намагаючись
сприяти піднесенню рівня історико-бібліотекознавчих
досліджень, видали методичні рекомендації, провели
загальнодержавні, відомчі і міжвідомчі семінари і нау-
ково-практичні та теоретичні конференції, започаткува-
ли проведення читань, видання серій біобібліо-
графічних покажчиків, присвячених життю і діяльності
вітчизняних бібліотекознавців, бібліографів, книго-
знавців, – Д. Балики, Ю. Меженка, К. Рубинського,
С. Маслова, Л. Биковського, В. Дорошенка, Ф. Мак-
симовича, С. Сірополка, М. Ясинського. Видано мо-
нографії з історії головних бібліотек держави –
НБУВ, НПБ України, ХДНБ ім. В. Короленка та
інших. А. А. Свобода також відзначила, що у 2007 році
за рішенням Асоціації бібліотек України і під її егідою
вийшов друком збірник з історії найбільших бібліотек
загальнодержавного значення. Всі статті, авторами
яких є переважно директори бібліотек, розглядають
історію своїх установ як невід’ємну частину історії
країни та історії бібліотечного будівництва в ній.
Завершила цикл виступів на історичну тематику
Ж. С. Романенко, аспірантка Київського національно-
го університету культури і мистецтв. Свою доповідь
«М. Рубакін і розвиток бібліотечної психології в кон-
тексті бібліотечно-інформаційного обслуговування» во-
на присвятила 145-річчю від дня народження М. О. Ру-
бакіна – видатного бібліотекаря, бібліографа, письмен-
ника, бібліофіла. Зокрема, було проаналізовано його
праці «Что такое библиографическая психология?»,
«Психология читателя и книги», «Работа библиотекаря
с точки зрения библиопсихологии», «Этюды о русской
читающей публике». Ж. С. Романенко зазначила, що
значний масив робіт М. О. Рубакіна є в інтернеті, що
свідчить про те, що інтерес до його праць не згасає.
До уваги присутніх пропонувалися дві книжкові вис-
тавки: «Бібліотечно-інформаційне обслуговування в
умовах нових інформаційних технологій» та «М. О. Ру-
бакін», також учасники круглого столу мали змогу оз-
найомитися з наповненням БД читальної зали бібліоте-
кознавчої літератури.
О. Воскобойнікова-Гузєва,
директор Інституту
бібліотекознавства НБУВ, канд. іст. наук
Л. Петрова,
зав. кафедри КНУКіМ, д-р пед. наук, професор
С. Масловська,
наук. співробітник НБУВ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-423 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T05:53:55Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Воскобойнікова-Гузєва, О. Петрова, Л. Масловська, С. 2008-04-21T14:20:28Z 2008-04-21T14:20:28Z 2007 Бібліотекознавча спадщина: формування електронних ресурсів / О. Воскобойнікова-Гузєва, Л. Петрова, С. Масловська // Бібл. вісн. — 2007. — N 6. — С. 35-38. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/423 uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Міжнародна наукова конференція «Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» Бібліотекознавча спадщина: формування електронних ресурсів Article published earlier |
| spellingShingle | Бібліотекознавча спадщина: формування електронних ресурсів Воскобойнікова-Гузєва, О. Петрова, Л. Масловська, С. Міжнародна наукова конференція «Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» |
| title | Бібліотекознавча спадщина: формування електронних ресурсів |
| title_full | Бібліотекознавча спадщина: формування електронних ресурсів |
| title_fullStr | Бібліотекознавча спадщина: формування електронних ресурсів |
| title_full_unstemmed | Бібліотекознавча спадщина: формування електронних ресурсів |
| title_short | Бібліотекознавча спадщина: формування електронних ресурсів |
| title_sort | бібліотекознавча спадщина: формування електронних ресурсів |
| topic | Міжнародна наукова конференція «Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» |
| topic_facet | Міжнародна наукова конференція «Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/423 |
| work_keys_str_mv | AT voskoboiníkovaguzêvao bíblíotekoznavčaspadŝinaformuvannâelektronnihresursív AT petroval bíblíotekoznavčaspadŝinaformuvannâelektronnihresursív AT maslovsʹkas bíblíotekoznavčaspadŝinaformuvannâelektronnihresursív |