Експропріація майна та власності приватних підприємців Харкова в умовах згортання непу
У статті розглянуто методи й способи вилучення державою накопичень і власності у приватних підприємців Харкова. Досліджено засоби, до яких удавалися непмани з метою ухилення від оподаткування. Висвітлено роль спеціальних структур, створених владою задля ефективного вилучення майна та накопичень у пр...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42333 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Експропріація майна та власності приватних підприємців Харкова в умовах згортання непу / М. Онацький // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2011. — № 2 (37). — С. 126-136. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859835229750951936 |
|---|---|
| author | Онацький, М. |
| author_facet | Онацький, М. |
| citation_txt | Експропріація майна та власності приватних підприємців Харкова в умовах згортання непу / М. Онацький // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2011. — № 2 (37). — С. 126-136. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ |
| description | У статті розглянуто методи й способи вилучення державою накопичень і власності у приватних підприємців Харкова. Досліджено засоби, до яких удавалися непмани з метою ухилення від оподаткування. Висвітлено роль спеціальних структур, створених владою задля ефективного вилучення майна та накопичень у представників «нової буржуазії». Розглянуто зміни у законодавчому забезпеченні політики більшовицького режиму щодо приватнопідприємницького корпусу наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.
В статье рассмотрены методы и способы изъятия государством накоплений и собственности у частных предпринимателей Харькова. Исследованы средства, к которым прибегали нэпманы с целью ухода от налогообложения. Освещена роль специальных структур, созданных властью для более эффективного изъятия имущества и накоплений у представителей «новой буржуазии». Рассмотрены изменения в законодательном обеспечении политики, проводимой большевистским режимом в отношении частнопредпринимательского корпуса в конце 1920-х – начале 1930-х гг.
The paper connected with the process of methods and facilities of withdrawal the state of accumulations and property of sole proprietors of Kharkov are considered in the article. The methods of care of nepman are investigational from taxation. The role of the special structures, created power for the effective withdrawal of property and accumulations of representatives of «new bourgeoisie» are highlighted. The change in the legislative providing of policy, by the conducted bolshevist power in to the relation of at the end of 1920th – at the beginning of 1930th connected.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:34:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
126 Експропріація майна та власності приватних підприємців ... 127
на що звертали увагу деякі з дослідників, на відміну від часів
воєнного комунізму, для вилучення накопичень підприємців
держава вдавалася не до прямої конфіскації, а до податкового
пресу. Наприкінці 1920-х рр. політика й практика адміністру-
вання податків набули відверто конфіскаційних рис. Передусім
було посилено класовий характер оподаткування, підвищено
ставки та змінено терміни сплати податків. У результаті тільки
за прибутковим податком вилучення з доходів «нової буржу-
азії» збільшилися з 45% до 54%, а враховуючи надбавки до
місцевого бюджету, лише одне прибуткове оподаткування пе-
ревищило 67,5% рівня прибутків приватних підприємців2. У
лютому 1928 р. та в березні 1929 р. було підвищено ставки
цільового квартирного податку, який стягувався з «нетрудо-
вих елементів» (тобто, із непманів)3. У грудні 1929 р. збільшив-
ся розмір промислового податку (для приватних підприємців
його було встановлено в півтора–два рази вищим, ніж для
підприємців усуспільненого сектору)4. Встановлювалися й інші
податки. Одночасно чимало зборів запроваджувала міська вла-
да, прагнучи посилити оподаткування підприємців5.
За умов зростаючого податкового тиску дедалі більше
підприємців намагалися в різний спосіб ухилятися від сплати
податків. Відтак чимало з них мали велику заборгованість
1 Волосник Ю.П. Зародження нової буржуазії та розвиток приватнопідп-
риємницької діяльності в Україні в 1920-ті – на початку 1930-х рр.:
Дис. … д-ра іст. наук. – Х., 2004. – 658 с.; Щербіна І.В. Ліквідація нової
буржуазії України (1928–1932 рр.): Дис. … канд. іст. наук. – Х., 2008. –
246 с.
2 Волосник Ю.П. Зародження нової буржуазії та розвиток приватнопідп-
риємницької діяльності в Україні у 1920-ті – на початку 1930-х рр. –
С. 354–355.
3 Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правитель-
ства СССР (далі – СЗ СССР). – 1928. – № 4. – Ст. 54; 1929. – № 23. – Ст. 199.
4 Там же. – 1930. – № 3. – Ст. 32.
5 Центральний державний архів вищих органів влади та управління Ук-
раїни (далі — ЦДАВО України), ф. 1, оп. 4, спр. 882, арк. 79; Державний
архів Харківської області (далі — ДАХО), ф. Р-845, оп. 3, спр. 3413, арк. 4.
Максим ОНАЦЬКИЙ*
Експропріація майна та власності
приватних підприємців Харкова
в умовах згортання непу
У статті розглянуто методи й способи вилучення державою накопи-
чень і власності у приватних підприємців Харкова. Досліджено
засоби, до яких удавалися непмани з метою ухилення від опо-
даткування. Висвітлено роль спеціальних структур, створених
владою задля ефективного вилучення майна та накопичень у
представників «нової буржуазії». Розглянуто зміни у законодав-
чому забезпеченні політики більшовицького режиму щодо при-
ватнопідприємницького корпусу наприкінці 1920-х – на початку
1930-х рр.
Ключові слова: вилучення, приватні підприємці, накопичення,
майно, законодавче забезпечення.
У сучасних умовах актуального значення набуває об’єктив-
не вивчення історії приватного підприємництва. Особливо це
стосується періоду непу з його ринковою багатоукладною еко-
номікою. Утім, багато аспектів регіонального розвитку підпри-
ємництва вивчено вкрай недостатньо. До цього часу не створе-
но спеціальних праць, в яких досліджувалася б проблема експ-
ропріації капіталів та власності «нової буржуазії» у Харкові.
Попри те, що в історіографії загальноукраїнського масштабу
ці питання знайшли певне висвітлення, регіональний аспект
усе ще залишається малодослідженим1.
В умовах згортання непу й, особливо, після переходу до
політики форсованої індустріалізації радянська держава гос-
тро потребувала коштів на її проведення. За відсутності зовніш-
ніх джерел фінансування можна було розраховувати на суто
внутрішні ресурси. Поряд із нееквівалентним обміном з селян-
ськими господарствами, грошовою емісією, податковим тис-
ком одним із важливих джерел надходжень стала експропріація
накопичень та власності приватних підприємців. При цьому,
* Онацький М.Ю. — аспірант кафедри історії України історичного факуль-
тету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Експропріація майна та власності приватних підприємців ... 129128 Максим Онацький
Уже з перших місяців після переходу до надзвичайних ме-
тодів управління проти підприємців почали широко застосо-
вувати судове переслідування. Так, лише у 1928 р. у Харкові за
несплату податків було засуджено 35% від усієї кількості за-
суджених за різні злочини торговців11 . При цьому як покаран-
ня дедалі частіше застосовувалося позбавлення волі.
Одним із найбільш поширених способів ухилення від спла-
ти податків став виїзд підприємців, які закрили свої заклади,
до інших округів та районів. Зокрема, Харківський окрфінвідділ
звертався до ринкового комітету міста Харкова з проханням
сповіщати стосовно нових місць проживання боржників. Також
окружний фінансовий відділ спонукав райвиконкоми округу
брати на облік усіх неплатників першої столиці радянської
України, які оселялися в межах їхніх районів12. Подібна «мігра-
ція» підприємців-боржників призвела до обширного листуван-
ня між фінвідділами різних округів та міськвиконкомів із про-
ханням надсилати відомості стосовно можливого місцезнаход-
ження того чи іншого неплатника13, а сатиричний журнал «Бе-
гемот» наприкінці 1920-х рр. на своїх шпальтах уїдливо по-
рівнював непмана-неплатника з хитрим лисом, якого
«для того, щоб спіймати, необхідно, перш за все, обкласти
(мається на увазі обкладання податками — М. О.), а після
обкладання застосувати викурювання (з крамниць, ларьків,
квартир)».
Утім, на думку авторів гуморески,
«звір цей настільки швидкий, що спіймати його нелегко і час-
то після обкладання в Ленінграді він опиняється десь під
Харковом»14.
11 Сігал Б.В. Приватний капітал на шляху ліквідації // Більшовик Украї-
ни. – 1930. – № 7. – С. 72.
12 ДАХО, ф. Р-1179, оп. 19, спр. 69, арк. 43, 49.
13 Там само, оп. 18, спр. 645, арк. 18, 21, 23, 89 зв.
14 Ловля налогоплательщика // Бегемот. – 1927. – № 35. – С. 7.
перед фінансовими відділами. Наприклад, борг харківських
підприємців-торгівців Йосипа та Григорія Лішбергів стано-
вив 50 тис. руб., І. Кулішти — 25 тис. руб., Р. Чигринова —
19,8 тис. руб. тощо6.
Для виявлення боржників депутати Харківської міськради
спільно з окружним фінвідділом провели у 1927–1928 рр. низку
заходів. Прізвища тих, хто заборгував чималі суми, було пові-
домлено всім фінансовим відділам. Широко почав застосовува-
тися метод опису і продажу «з молотка» майна «злісних» не-
платників. У 1927–1928 рр. по Харкову було проведено 5016
описів на арештоване майно і здійснено 472 продажу з торгів.
Це дозволило знизити податкову заборгованість за рік (з 1
жовтня 1927 по 1 жовтня 1928 рр.) на 75%7.
Наприкінці 1920-х рр. було значно посилено заходи впли-
ву на неплатників податків. Ще у червні 1927 р. ЦВК і РНК СРСР
ухвалили постанову, що актуалізувала штрафні санкції за не-
подання або несвоєчасне подання податкових декларацій. Для
приватних підприємців розмір штрафу встановлювався в
кілька разів вищим, аніж для неплатників з інших категорій
населення8. Відповідні зміни було внесено також і до Кримі-
нального кодексу УСРР. Так, починаючи з 1928 р., злісні неплат-
ники підлягали штрафу в п’яти-, а з 1930 р. — у десятиразовому
розмірі від суми несплаченого податку або ж ув’язненню на
термін до року9. За прострочення податкових платежів було
встановлено пеню на «класовій основі», розмір якої для при-
ватних підприємств був удесятеро вищим, ніж для державних
підприємств10.
6 ДАХО, ф. Р-1179, оп. 19, спр. 85, арк. 31–32; ф. Р-871, оп. 11, спр. 21485,
арк. 21.
7 Материалы к отчёту Харьковского горсовета XIІ созыва за 1926–27 и
1927–28 гг. – Х., [б.г.]. – С. 33–34.
8 СЗ СССР. – 1927. – № 31. – Ст. 320.
9 Уголовный кодекс УСРР. – 4-е офиц. изд. – Х., 1928. – С. 31; Збірник
узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду. – 1930. –
№ 8. – Ст. 91.
10 СЗ СССР. – 1932. – № 69. – Ст. 410.
Експропріація майна та власності приватних підприємців ... 131130 Максим Онацький
Із метою запобігання передачі боржниками свого майна близь-
ким родичам було прийнято закон, згідно з яким податкова
заборгованість могла бути стягнута не лише з майна самого
боржника, але також і з його родичів, які вели з боржником
спільне господарство18. У вересні 1929 р. ЗАГСи отримали вка-
зівку не змінювати прізвища та імена «нетрудовим елементам»
без пред’явлення ними довідок про сплату податків19.
Значно розширено було й права та повноваження фінансо-
вих органів. Таємною постановою РНК СРСР від 25 вересня
1928 р. було відновлене право податкових інспекцій отримува-
ти від товариств взаємних кредитів, банків та кредитних уста-
нов списки підприємців, які через посередництво названих зак-
ладів здійснювали свої комерційні операції із зазначенням назв
товарів і оборотів. Фінагентам знову було дозволено робити
вибірки з відповідних документів поштових телеграфних уста-
нов і підприємств про поштові покупки і грошові перекази, що
їх відправляли або отримували приватні особи. Також окрфін-
відділи отримали право доступу до інформації про міжміські
телефонні переговори приватних підприємців зі своїми клієн-
тами та іншими підприємцями по всьому СРСР20 . Чималу роль
в активізації діяльності фінвідділів у боротьбі з тіньовим під-
приємництвом відіграли утворені 1928 р. особливі структури,
що були, по суті, надзвичайними органами. Уперше в УСРР одну
з найбільш дієвих особливих частин було створено у Харкові у
структурі фінвідділу в липні 1928 р. Спочатку вона мала назву
частини контрольно-допоміжних матеріалів (ЧК–ДМ). В її зав-
дання входив пошук та виявлення господарських суб’єктів,
причетних до нелегальної підприємницької діяльності, здійс-
нення заходів щодо припинення її, а також розшук зниклих
непманів та примусове стягнення з них податкових недоплат21 .
За 1928 р. ЧК–ДМ притягла до карної відповідальності 36
осіб, більшість з яких були підприємцями-нелегалами, та вия-
18 СЗ СССР. – 1932. – № 69. – Ст. 410.
19 Комуніст. – 1929. – 20 вересня.
20 ДАХО, ф. Р-1179, оп. 19, спр. 95, арк. 23, 120.
21 Там само, оп. 18, спр. 643, арк. 8–30.
Відомостей стосовно переселення боржників-«утікачів» із
міста на Неві до столиці УСРР нам виявити не вдалося, проте
частина неплатників із числа колишніх підприємців з інших
регіонів (і не лише України) дійсно «осідала» у Харкові. Пере-
важна більшість їх була з сусідніх регіонів Росії — Бєлгорода,
Курська, Саратова тощо15.
Позаяк такий спосіб ухилення від оподаткування завдавав
збитків державній скарбниці, податкові органи розгорнули
масштабну діяльність щодо розшуку боржників. Із цією метою
Наркомфін УСРР навесні 1928 р. централізував збір інформації
про всі випадки виїзду підприємців-боржників. Після отриман-
ня з місць необхідних даних центральне фінансове відомство
розсилало їх по всіх фінвідділах республіки, а вже вони для ши-
рокого ознайомлення населення публікували афіші з іменами
та прізвищами підприємців, які виїхали, і сумами їхнього боргу.
Такі ж списки направлялися й до місцевих райвідділів міліції.
Громадяни, які надавали інформацію, що допомагала в розшу-
ку неплатників, отримували від фінорганів винагороду в
розмірі 2% вартості майна боржника16.
Щоб уникнути майнової відповідальності за несплату по-
датків, непмани вдавалися до хитрощів — вони не лише від’їж-
джали до інших округів та за межі УСРР, але й змінювали адресу
проживання, свої імена й прізвища, ішли на фіктивні розлучен-
ня, розподіл майна з рідними та близькими тощо. В інших ви-
падках боржники з метою уникнути сплати боргів оформляли
(нерідко зі своїми родичами) фіктивні угоди про продаж влас-
ного майна. Так, харківський торговець Левінзон, що заборгу-
вав окрфінвідділу 16 тис. руб., вивіз крам зі свого магазину та
продав належну йому частину власного будинку рідній сестрі.
Окружний суд на вимогу прокуратури визнав цю угоду фіктив-
ною та ухвалив відібрати частину будинку на користь держа-
ви, а податок з Левінзона стягнути у примусовому порядку17.
15 ДАХО, ф. Р-1179, оп. 18, спр. 645, арк. 94, 150, 187.
16 Офіційний бюлетень НКФ УСРР. – 1928. – № 58 (154). – 9 травня. – С. 6;
ДАХО, ф. Р-1179, оп. 18, спр. 643, арк. 96.
17 Пролетарий. – 1929. – 13 апреля.
Експропріація майна та власності приватних підприємців ... 133132 Максим Онацький
За інформацією, яку Харківський окрфінвідділ надіслав до Нар-
комфіну УСРР, лише за один місяць (листопад–грудень 1929 р.)
робітничі бригади вилучили в місті майна та цінностей на суму
748 тис. руб. (причому тільки за три дні роботи з підприємців
було стягнуто 132 тис. руб.)28. На березень 1930 р. було отримано
1 млн (натомість загальна сума боргу харківських підприємців
становила 6 млн 954 тис. руб.). Як бачимо, ефективність діяль-
ності робітничих бригад була не надто високою. Із зазначеної
суми стягнутого боргу лише 40,8 тис. руб. становили конфіско-
вані вироби із золота та срібла (за державними розцінками, які
були у 7–8 разів нижчими за ринкові), ще 36 тис. руб. — це цінні
папери (облігації, позики, векселі тощо), 344,8 тис. руб. — ру-
хоме, 736,3 тис. руб. — нерухоме майно29. У процесі вилучення
майна боржників було виявлено чимало підставних осіб, за до-
помогою яких боржники намагалися приховати свої цінності30.
При вилученні в непманів-боржників рухомого й нерухомо-
го майна та золотовалютних цінностей представників податко-
вих органів не надто цікавило питання, наскільки великим був
борг неплатника. Так, наприклад, у крамаря Я. Кельмана, що
мав заборгованість 843 руб., було конфісковано та продано бу-
динок вартістю понад 17,5 тис. руб. Крім того, у нього вилучили
срібний портсигар, інші вироби зі срібла й золота, меблі, одяг.
Усе це набагато перевищувало суму його боргу31. І таких ви-
падків тоді було чимало32.
Слід сказати, що заходи з вилучення майна та цінностей у
непманів часто-густо переростали у практику необґрунтованих
обшуків, незаконних вилучень майна у громадян, причому не
лише у непманів-боржників, але й кустарів, ремісників, служ-
бовців і робітників, що завдавало відчутного удару по автори-
28 ЦДАВО України, ф. 30, оп. 2, спр. 5141, арк. 337, 341.
29 Там само, арк. 115.
30 Комуніст. – 1930. – 3 лютого.
31 ДАХО, ф. Р-1929, оп. 1, спр. 228, арк. 5 зв.
32 Там само, ф. Р-876, оп. 6, спр. 770, арк. 32, 40; ф. Р-1929, оп. 1, спр. 228,
арк. 5 зв.
вила нелегального обігу на 7 млн руб. За 1928–1929 рр. особли-
вою частиною було виявлено нелегального грошового обігу
вже на суму 19 млн руб.22 Навіть у першому півріччі 1931 р., ко-
ли приватне підприємництво вже було неможливим, особлива
частина (ЧК–ДМ) порушила 415 справ про нелегальну комер-
ційну діяльність23.
Важливу роль у стягненні податкових недоплат із підприєм-
ців — великих боржників наприкінці 1929 – на початку 1930 рр.
відігравали т. зв. «робітничі бригади», створені восени 1929 р.
за наказом наркома фінансів СРСР М. Брюханова. Уряд при
цьому переслідував не лише фіскальні, але й популістські, полі-
тичні цілі, а саме — заручитися підтримкою робітництва, утяг-
нувши його у процес «експропріації» непманів, а також для роз-
палювання серед робітників «класової ворожнечі» до підпри-
ємців. Представники робітничих бригад отримали досить ши-
рокі повноваження, вони могли проводити обшуки, описи та
арешти майна боржників, вилучати всі знайдені кошти та цін-
ності тощо24. Усі коштовності при цьому мали в обов’язковому
порядку надсилатися до Держбанку в Москву. Інші описані речі
реалізовувалися на місцях через державну торговельну мере-
жу25. Щоправда, у цих формуваннях провідні ролі відігравали
аж ніяк не робітники, а представники ДПУ, міліції, органів про-
куратури, співробітники фінвідділу та члени міськради26. Спо-
чатку у Харкові було створено 25 бригад, але згодом їх кількість
зросла до 40. Вони тримали під контролем платників податків,
сума боргу яких перевищувала 75 руб.27 Операції з вилучення
майна боржників у Харкові відбувалися, як правило, уночі. Розпо-
чавшись із листопада 1929 р., вони тривали до зими 1929/1930 рр.
22 ДАХО, ф. Р-1179, оп. 18, спр. 643, арк. 27 зв., 60, 63.
23 Там само, спр. 16, арк. 9.
24 ЦДАВО України, ф. 30, оп. 2, спр. 5141, арк. 1–6.
25 Там само, арк. 76.
26 Там само, арк. 17, 74.
27 Комуніст. – 1930. – 3 лютого; ЦДАВО України, ф. 30, оп. 2, спр. 5141,
арк. 17, 74.
Експропріація майна та власності приватних підприємців ... 135134 Максим Онацький
го житлового фонду спрямовувалася насамперед на експропріа-
цію нерухомості. Крім того, влада намагалася у такий «простий»
для неї спосіб частково вирішити гостру житлову кризу. За орієн-
товними підрахунками НКВС УСРР, у Харкові примусовому висе-
ленню з квартир та будинків підлягали понад 4 тис. сімей неп-
манів. Цей процес у тогочасній столиці УСРР розпочався навесні
1928 р. — раніше, ніж в інших містах радянської України. Уже до
кінця серпня 1928 р. було виселено понад 1 тис. непманів, що
разом із сім’ями перевищило 4 тис. осіб37. У липні–серпні 1929 р.
в непманів міста відібрали 687, а до 10 грудня того року — ще
385 кімнат38. Надалі цей процес прискорився. Лише з 25 січня
по 12 березня 1930 р. в місті було ренаціоналізовано 175 буді-
вель (1300 кімнат). При цьому слід зазначити, що 20–25% влас-
ників відібраних помешкань були настільки заляканими, що
добровільно відмовилися від своєї нерухомості39.
Позови міськради до суду щодо ренаціоналізації приватних
будинків нерідко базувалися на штучних підставах, що, утім,
не заважало судам такі позови задовольняти. Так, наприклад,
Харківський окружний суд передав у власність міськради бу-
динок, котрий належав підприємцеві, лише під приводом того,
що будівля мала «непривабливий вигляд»40.
Таким чином, на межі 1920–1930-х рр. державні органи, зас-
тосовуючи щодо представників «нової буржуазії» конфіскацій-
ну політику та репресивні методи стягнення заборгованості, а
також удаючись до безпосереднього адміністративного вилу-
чення в непманів їхніх накопичень і навіть житла, здійснили у
Харкові експропріацію майна й власності приватних підприєм-
ців. Вилучені кошти стали одним із джерел фінансування фор-
сованої індустріалізації. При цьому судові рішення нерідко були
прикриттям адміністративного свавілля податкових структур
стосовно як активних, так і колишніх підприємців.
37 ДАХО, ф. Р-845, оп. 8, спр. 78, арк. 29 зв, 31 зв.
38 Там само, оп. 3, спр. 3313, арк. 29; ф. Р-408, оп. 4, спр. 1476, арк. 82.
39 Там само, ф. Р-845, оп. 3, спр. 3313, арк. 79–79 зв.
40 ЦДАВО України, ф. 1, оп. 6, спр. 171, арк. 2.
тету радянської влади33. Так сталося, наприклад, із дрібним
кустарем Х. Кроном, в якого конфіскували 400 руб. та деякі речі
домашнього вжитку. Вочевидь, тут далися взнаки певні підоз-
ри, які могли виникнути у членів робітничої бригади стосовно
можливих родинних зв’язків Х. Крона з братами М. та А. Кро-
нами, які займалися комерційною діяльністю (були членами
правління приватного акціонерного товариства «Мебля»)34.
Не обмежуючись діями робітничих бригад та податківців,
керівництво країни зробило ставку й на безпосередню конфіс-
кацію цінностей непманів за допомогою органів ОДПУ СРСР та
ДПУ УСРР. Негласне рішення про це було ухвалене політбюро
ЦК ВКП(б) наприкінці 1929 р.35 У радянській Україні так звана
«золота кампанія» почала проводитися з весни 1930 р. Жерт-
вами її стали не тільки валютники-професіонали та «ділки чор-
ної біржі», але й інші категорії підприємців — колишні приватні
торговці, власники й орендарі промислових підприємств, вели-
кі акціонери приватних товариств і навіть заможні кустарі. Так,
наприклад, у колишнього харківського торговця-інваліда Гол-
товського виявили золота на суму 8 тис. руб., причому дорого-
цінний метал був захований у шматках сала та в інших про-
дуктах. У колишнього голови комерційного ТВК А. Аронова при
обшуку знайшли 1,8 тис. доларів США, 3 тис. золотих руб. і
цінностей на суму 15 тис. руб., а у великого акціонера харківсь-
кого приватного пайового товариства «Будівник» А. Юфи, який
одночасно був власником значного підприємства, виявлено та
вилучено 4,7 тис. руб. золотом36.
Поряд з експропріацією грошових та золотовалютних на-
копичень, більшовицька влада наприкінці 1920-х рр. розпочала
вилучення нерухомого майна непманів — квартир і будинків.
Політика ренаціоналізації (повторної націоналізації) приватно-
33 ДАХО, ф. Р-845, оп. 2, спр. 575, арк. 20–21.
34 Там само, ф. Р-1179, оп. 18, спр. 156, арк. 61.
35 Медведев Р.А. О Сталине и сталинизме. – Москва: Прогресс, 1990. –
С. 258.
36 Центральний державний архів громадських об’єднань України, ф. 1,
оп. 20, спр. 3185, арк. 82 зв.
136 Максим Онацький
З ІСТОРІЇ СПЕЦСЛУЖБ
Володимир ОКІПНЮК*
Штатна структура і персональний склад
прокурорського нагляду за органами
державної безпеки радянської України
в 1920–1930-х рр.
У статті досліджується формування та розвиток організаційно-штат-
ної структури підрозділу прокуратури НКЮ УСРР, який здійсню-
вав нагляд за органами ДПУ–НКВС республіки. Автор подає
біографічні дані прокурорських працівників.
Ключові слова: органи державної безпеки, ДПУ, НКВС, НКЮ, проку-
рорський нагляд.
Якщо правовий статус, організаційно-правові форми діяль-
ності, кадровий склад органів державної безпеки радянської
України 1920–1930-х рр. докладно висвітлено в різноманітних
наукових працях, то проблема прокурорського нагляду за
діяльністю ДПУ–ОДПУ–НКВС СРСР, незважаючи на підвищений
* Окіпнюк Володимир Тарасович — кандидат юридичних наук, доцент,
заступник завідувача кафедри теорії та історії держави і права Націо-
нальної академії Служби безпеки України.
Онацкий М. Экспроприация имущества и собственности
частных предпринимателей Харькова в условиях
сворачивания нэпа
В статье рассмотрены методы и способы изъятия государством накоп-
лений и собственности у частных предпринимателей Харькова.
Исследованы средства, к которым прибегали нэпманы с целью ухода
от налогообложения. Освещена роль специальных структур, создан-
ных властью для более эффективного изъятия имущества и накоп-
лений у представителей «новой буржуазии». Рассмотрены измене-
ния в законодательном обеспечении политики, проводимой боль-
шевистским режимом в отношении частнопредпринимательского
корпуса в конце 1920-х – начале 1930-х гг.
Ключевые слова: изъятие, частные предприниматели, накопления,
имущество, законодательное обеспечение.
Onats’kyi M. Expropriation of property and property of sole
proprietors of Kharkiv in the conditions of rolling up
of new economic policy
The paper connected with the process of methods and facilities of with-
drawal the state of accumulations and property of sole proprietors of
Kharkov are considered in the article. The methods of care of nepman
are investigational from taxation. The role of the special structures,
created power for the effective withdrawal of property and accumula-
tions of representatives of «new bourgeoisie» are highlighted. The
change in the legislative providing of policy, by the conducted bolshe-
vist power in to the relation of at the end of 1920th – at the beginning
of 1930th connected.
Key words: withdrawal, private businesses, savings, property, legal support.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42333 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0112 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:34:21Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Онацький, М. 2013-03-19T15:52:30Z 2013-03-19T15:52:30Z 2011 Експропріація майна та власності приватних підприємців Харкова в умовах згортання непу / М. Онацький // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2011. — № 2 (37). — С. 126-136. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. XXXX-0112 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42333 У статті розглянуто методи й способи вилучення державою накопичень і власності у приватних підприємців Харкова. Досліджено засоби, до яких удавалися непмани з метою ухилення від оподаткування. Висвітлено роль спеціальних структур, створених владою задля ефективного вилучення майна та накопичень у представників «нової буржуазії». Розглянуто зміни у законодавчому забезпеченні політики більшовицького режиму щодо приватнопідприємницького корпусу наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. В статье рассмотрены методы и способы изъятия государством накоплений и собственности у частных предпринимателей Харькова. Исследованы средства, к которым прибегали нэпманы с целью ухода от налогообложения. Освещена роль специальных структур, созданных властью для более эффективного изъятия имущества и накоплений у представителей «новой буржуазии». Рассмотрены изменения в законодательном обеспечении политики, проводимой большевистским режимом в отношении частнопредпринимательского корпуса в конце 1920-х – начале 1930-х гг. The paper connected with the process of methods and facilities of withdrawal the state of accumulations and property of sole proprietors of Kharkov are considered in the article. The methods of care of nepman are investigational from taxation. The role of the special structures, created power for the effective withdrawal of property and accumulations of representatives of «new bourgeoisie» are highlighted. The change in the legislative providing of policy, by the conducted bolshevist power in to the relation of at the end of 1920th – at the beginning of 1930th connected. uk Інститут історії України НАН України З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ Державний терор радянської доби Експропріація майна та власності приватних підприємців Харкова в умовах згортання непу Экспроприация имущества и собственности частных предпринимателей Харькова в условиях сворачивания нэпа Expropriation of property and property of sole proprietors of Kharkiv in the conditions of rolling up of new economic policy Article published earlier |
| spellingShingle | Експропріація майна та власності приватних підприємців Харкова в умовах згортання непу Онацький, М. Державний терор радянської доби |
| title | Експропріація майна та власності приватних підприємців Харкова в умовах згортання непу |
| title_alt | Экспроприация имущества и собственности частных предпринимателей Харькова в условиях сворачивания нэпа Expropriation of property and property of sole proprietors of Kharkiv in the conditions of rolling up of new economic policy |
| title_full | Експропріація майна та власності приватних підприємців Харкова в умовах згортання непу |
| title_fullStr | Експропріація майна та власності приватних підприємців Харкова в умовах згортання непу |
| title_full_unstemmed | Експропріація майна та власності приватних підприємців Харкова в умовах згортання непу |
| title_short | Експропріація майна та власності приватних підприємців Харкова в умовах згортання непу |
| title_sort | експропріація майна та власності приватних підприємців харкова в умовах згортання непу |
| topic | Державний терор радянської доби |
| topic_facet | Державний терор радянської доби |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42333 |
| work_keys_str_mv | AT onacʹkiim ekspropríacíâmainatavlasnostíprivatnihpídpriêmcívharkovavumovahzgortannânepu AT onacʹkiim ékspropriaciâimuŝestvaisobstvennostičastnyhpredprinimateleiharʹkovavusloviâhsvoračivaniânépa AT onacʹkiim expropriationofpropertyandpropertyofsoleproprietorsofkharkivintheconditionsofrollingupofneweconomicpolicy |