Тенденції соціальних змін в Україні та Європі за даними Європейського соціального дослідження (наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 26 вересня 2012 року)

Участь українських соціологів у Європейському соціальному дослідженні дозволяє здійснити науково обґрунтований аналіз соціально-політичних процесів у нашій країні в контексті європейських соціальних змін, змалювати цілісний соціальний портрет населення України в зіставленні з більшою частиною населе...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2012
Автор:	Стегній, О.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42466
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Тенденції соціальних змін в Україні та Європі за даними Європейського соціального дослідження (наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 26 вересня 2012 року) / О.Г. Стегній // Вісн. НАН України. — 2012. — № 11. — С. 24-31. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859875291626733568
author	Стегній, О.Г.
author_facet	Стегній, О.Г.
citation_txt	Тенденції соціальних змін в Україні та Європі за даними Європейського соціального дослідження (наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 26 вересня 2012 року) / О.Г. Стегній // Вісн. НАН України. — 2012. — № 11. — С. 24-31. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	Участь українських соціологів у Європейському соціальному дослідженні дозволяє здійснити науково обґрунтований аналіз соціально-політичних процесів у нашій країні в контексті європейських соціальних змін, змалювати цілісний соціальний портрет населення України в зіставленні з більшою частиною населення Європи. Порівняльний аналіз емпіричних даних виявив об’єктивні передумови для приєднання України до ЄС, проте головною її проблемою на шляху євроінтеграції залишаються низькі, порівняно з цими країнами, показники задоволення соціально-економічним становищем, а також атмосфера невпевненості в достатній дієздатності та ефективності основних державних інститутів. Участие украинских социологов в Европейском социальном исследовании позволяет провести научно обоснованный анализ социально-политических процессов в нашей стране в контексте европейских социальных изменений, получить целостный социальный портрет населения Украины в сопоставлении с большей частью населения Европы. Сравнительный анализ эмпирических данных выявил объективные предпосылки для присоединения Украины к ЕС, однако главной её проблемой на пути евроинтеграции остаются низкие, в сравнении с этими странами, показатели удовлетворенности социально-экономическим положением, а также атмосфера неуверенности в достаточной дееспособности и эффективности основных государственных институтов. Ukrainian sociologists’ participation in the European Social Survey provides a science-based analysis of the socio-political processes in the country in the context of European social change, makes it possible to obtain a complete social profile of the population of Ukraine in comparison with most of the population of Europe. Comparative analysis of the empirical data revealed quite objective reasons for Ukraine’s accession to the EU, but its main problem in the way of European integration remains low in comparison with these countries parameters of satisfaction with the socio-economic situation, as well as the atmosphere of uncertainty in sufficient capacity and effectiveness of key institutions.
first_indexed	2025-12-07T15:50:52Z
format	Article
fulltext	24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 11 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Участь українських соціологів у Європейському соціальному дослідженні дозволяє здійснити науково об- ґрунтований аналіз соціально-політичних процесів у нашій країні в контексті європейських соціальних змін, змалю- вати цілісний соціальний портрет населення України в зіставленні з більшою частиною населення Європи. Порів- няльний аналіз емпіричних даних виявив об’єктивні передумови для приєднання України до ЄС, проте головною її проблемою на шляху євроінтеграції залишаються низькі, порівняно з цими країнами, показники задоволення соціально-економічним становищем, а також атмосфера невпевненості в достатній дієздатності та ефективнос- ті основних державних інститутів. Ключові слова: рівень демократизації, політико-ідеологічне позиціонування, оцінка соціально-економічного становища, ціннісні засади масової свідомості. УДК 316.422 О.Г. СТЕГНІЙ Інститут соціології Національної академії наук України вул. Шовковична, 12, Київ, 01021, Україна ТЕНДЕНЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПІ ЗА ДАНИМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЦІАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 26 вересня 2012 року © О.Г. Стегній, 2012 Ще донедавна Україна не брала систематич- ної участі в міжнародних довготривалих по- рівняльних моніторингових соціологічних до- слідженнях. Це є суттєвою перешкодою для обґрунтованого порівняльного аналізу со ці- аль но-політичних процесів в Україні в контек- сті світових глобалізаційних змін. Свідченням цього є надзвичайно мала кількість фахових наукових публікацій, де здійснено порівняння стану та динаміки розвитку соціальних про- цесів в Україні з аналогічними процесами в інших країнах, зокрема європейських, що ба- зуються на емпіричних даних, отриманих у ході професійних соціальних досліджень. Відсутність науково обґрунтованих даних може спричинити (і, врешті-решт, спричи- няє) поширення упередженої, не об’єк тивної інформації про Україну, що відповідно зумов- лює закритість українського суспільства. Сьогодні є декілька відомих довготривалих моніторингових європейських соціальних до- сліджень: Вивчення європейських цінностей (European Values Survey), Європейський ба- рометр (Eurobarometer), Програма міжнарод- ного соціального дослідження (International Social Survey Programme). У цих проектах Україна брала участь лише в окремих хвилях або в тематичних опитуваннях. Три головні причини визначили участь України на по- стійній основі саме в проекті Європейське со- ціальне дослідження (надалі ЄСД). По-перше, ЄСД — це порівняно новий про- ект (першу хвилю було проведено в 2002 р., а кожні наступні два роки — вже за участі Ук раїни), що дає змогу долучитися до робо- ти міжнародного наукового колективу на етапі становлення проекту і, таким чином, брати рівноправну участь в організаційно- му плануванні та створенні програми дослі- дження. 25ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 11 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ По-друге, ЄСД — один із найкраще мето- дологічно обґрунтованих сучасних міжна- родних порівняльних проектів, що базуєть- ся на найвищих методологічних стандартах сучасних емпіричних соціологічних дослі- джень. Це дає підстави очікувати високу якість даних від усіх національних дослід- ницьких груп і гарантує можливість прове- дення справжнього порівняльного аналізу отриманої інформації. По-третє, зібрані всіма національними дослідницькими групами дані відразу, без будь-яких обмежень через архів проекту, що функціонує в мережі Інтернет, стають до- ступними науковій та експертній спільноті в усьому світі. Це надзвичайно важливо для досягнення однієї з цілей ЄСД — якомога більше поширення об’єктивної, науково об- ґрунтованої інформації про соціально-по лі- тичні процеси в Україні. Зібрані в Україні дані є частиною об’єд- наної бази даних досліджень усіх країн- учасниць, депонованих в архіві ЄСД (http:// ESS.nsd.uib.no) і доступних для порівняль- ного аналізу фахівцям з усього світу. Об’єктивне уявлення про масові орієнта- ції та установки населення України можна отримати лише в тому разі, коли спосіб жит- тя, політичну, економічну і правову свідо- мість українців досліджувати порівняно з громадянами інших країн, насамперед ЄС, до якого Україна має намір приєднатися. Це моніторингове дослідження дозволяє зма- лювати цілісний портрет населення України в зіставленні з більшою частиною населення Європи. Для такого порівняльного аналізу важливо, що в опитуванні беруть участь як «старі» капіталістичні країни, так і колишні соціалістичні держави Центральної і Схід- ної Європи, а також окремі пострадянські країни (Естонія, Росія). Близько половини обсягу спільного опи- тувальника становить моніторингова части- на, яка фактично не змінюється в різних хвилях ЄСД. Її мета полягає у фіксації змін у часі ряду соціальних і демографічних по- казників, ставлень та поведінкових зразків. Ця частина містить питання для вимірюван- ня індикаторів соціальної структури, струк- тури зайнятості, соціальної включеності/ви- ключеності, релігійності та релігійної на- лежності, етнічної та національної ідентич- ності, довіри політичним інститутам, пар- тійної підтримки й належності, електораль- ної поведінки, сприйняття засобів масової інформації та ціннісних орієнтацій. Друга частина опитувальника містить пи- тання, що змінюються в кожній новій хвилі ЄСД. Вона передбачає індикатори, пов’язані з тими науковими та суспільними пробле- мами, які актуальні на час проведення пев- ного етапу опитування й потребують погли- бленого вивчення. Необхідною передумовою вступу України до ЄС є розбудова і зміцнення правової дер- жави, неухильне дотримання всіма членами суспільства, незалежно від їхнього місця в соціальній ієрархії, принципів верховенства закону. Саме вищий, порівняно з нашою країною, рівень правової захищеності пере- січних громадян у країнах ЄС є одним із го- ловних аргументів на користь доцільності євроінтеграції України [1]. Справді, ефек- тивність судово-правової системи об’єк тив- но сприяє дотриманню законності та мінімі- зації корупції і правопорушень. Якщо поглянути на результати ЄСД, то наші громадяни значною мірою не довіря- ють вітчизняній судово-правовій системі. У 2011 р. індекс довіри дещо підвищився по- рівняно з 2009 р., але так і не досягнув по- значки перших двох хвиль опитування. У цілому ж серед усіх учасників ЄСД, як це не прикро, саме українські респонденти най- менше довіряють судово-правовій системі своєї держави. Упродовж останніх трьох хвиль дослідження (2007–2011 рр.) най- нижчий показник довіри до судово-правової системи, окрім нашої країни, демонструвала Болгарія. Натомість найвищий рівень дові- ри характерний для населення країн Північ- ної Європи (табл. 1). Дотримання прав людини, доступ до справедливого правосуддя безпосередньо по в’я зані з достатнім рівнем демократизації країни. 26 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 11 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ традиційною шкалою «ліві — праві орієнта- ції». Порівняльний аналіз засвідчив, що в усіх європейських країнах простір політико- ідео логічних орієнтацій концентрується на- вколо «ліво-правого центру» [2]. Водночас в успішніших капіталістичних країнах (Ні- меччина, Франція) більшість населення по- зиціонує себе трохи «лівіше» від умовного центру шкали. Окремого аналізу потребує ситуація в Іспанії, де суттєве погіршення економічної ситуації, яке почалося в 2009 р., відбувається на тлі збереження певного «лі- вого» зміщення ідеологічних поглядів. На- томість більш «правими» є постсоціалістич- ні центральноєвропейські суспільства, зо- крема, Польща. Оцінюючи свою політичну позицію за шкалою «ліві — праві», громадяни України в 2005 р. виявилися «найправішими». Однак у 2011 р. українці вже істотно полівішали, особливо на тлі значного поширення правих Табл. 2 Рівень задоволеності громадян європейських країн тим, як працює (діє) демократія в їхній країні (середні оцінки за шкалою: 0 — зовсім незадоволений, 10 — цілком задоволений) Країна Європи Середній бал 2005 2007 2009 2011 Бельгія 5,56 5,49 5,17 5,20 Болгарія — 2,69 2,43 3,14 Велика Британія 5,14 4,93 4,88 4,97 Данія 7,31 7,45 7,36 6,94 Естонія 4,56 4,87 4,52 5,09 Іспанія 6,07 5,93 5,83 5,10 Німеччина 5,28 5,24 5,54 5,31 Норвегія 6,23 6,63 6,68 6,93 Польща 3,70 4,36 4,81 5,04 Португалія 3,35 4,24 4,05 3,54 Росія — 3,58 3,94 3,85 Словаччина 3,84 4,78 4,96 4,17 Словенія 4,54 4,61 4,75 3,20 Україна 4,31 3,22 2,52 3,17 Фінляндія 6,70 6,76 6,52 6,26 Франція 4,87 4,66 4,58 4,24 Швейцарія 6,39 6,90 6,93 7,07 Швеція 5,91 6,35 6,47 6,75 Табл. 1. Довіра громадян європейських країн до судово- пра вової системи (середні оцінки за шкалою: 0 — зовсім не довіряю, 10 — повністю довіряю) Країна Європи Середній бал 2005 2007 2009 2011 Бельгія 4,83 4,89 4,94 4,93 Болгарія — 2,46 2,29 2,54 Велика Британія 5,12 5,00 5,17 5,24 Данія 7,21 7,45 7,28 7,35 Естонія 4,91 5,12 4,84 5,22 Іспанія 7,21 7,45 7,28 4,41 Німеччина 5,54 5,61 5,76 5,68 Норвегія 6,35 6,55 6,76 6,85 Польща 3,01 3,75 3,87 4,26 Португалія 3,94 4,03 3,83 3,47 Росія — 3,81 4,06 3,84 Словаччина 3,58 4,22 4,14 3,52 Словенія 3,85 4,17 4,27 3,08 Україна 3,91 2,45 1,91 2,26 Фінляндія 6,90 7,05 7,10 6,91 Франція 4,77 4,90 5,08 4,94 Швейцарія 6,14 6,24 6,35 6,28 Швеція 5,77 6,04 6,09 6,53 Обачливу політику ЄС щодо об’єднання з Україною можна пояснити й тим, що самі українці досі скептично оцінюють рівень демократичного розвитку своєї держави. Відповідаючи на запитання стосовно того, наскільки вони задоволені тим, як працює демократія в їхній країні, громадяни Украї- ни вже на початку 2005 р. дали оцінку, зна- чно нижчу за середню. Ще гірша ситуація виявилася протягом наступних трьох хвиль опитування. Згідно з даними двох останніх опитувань 2009 та 2011 рр., Україна поділя- ла останнє місце знову-таки з Болгарією. Натомість населення Польщі і Словаччини, які стали новими членами ЄС, демонструє істотно вищий рівень задоволеності тим, як реалізуються демократичні принципи су- спільного життя в їхніх країнах (табл. 2). Одним із важливих чинників соціально- по літичної активності є політико-ідео ло гіч- не позиціонування, яке в ЄСД вимірюють за 27ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 11 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ поглядів серед мешканців Північної Європи, Болгарії та Польщі (табл. 3). Важливим показником готовності країни до реального приєднання до європейської спільноти є оцінка задоволеності її громадян тими чи іншими аспектами їхнього життя і соціально-політичною та економічною ситу- ацією в країні. Одним із найважливіших по- казників становища людини в суспільстві є рівень її задоволення життям. Саме за цим показником багато в чому вимірюють здат- ність держави забезпечити своїм громадянам гідне життя [3]. Як свідчать отримані дані, українці най- менш задоволені своїм життям порівняно з громадянами інших європейських країн. За весь період проведення ЄСД за участі Украї- ни середній показник задоволеності не до- сягав позначки п’яти балів за одинадцяти- бальною шкалою, що свідчить про нижчу від середньої оцінку задоволеності життям. Табл. 3 Розподіл відповідей громадян країн Європи на запитання «Скажіть, де б Ви розташували себе на шкалі, якщо 0 означає «ліві», а 10 — «праві»?» Країна Європи Середній бал 2005 2007 2009 2011 Бельгія 4,87 4,94 4,93 4,98 Болгарія — 4,28 4,98 5,51 Велика Британія 4,99 5,10 4,99 5,03 Данія 5,47 5,40 5,31 5,20 Естонія 5,15 5,41 5,19 5,43 Іспанія 4,41 4,51 4,55 4,64 Німеччина 4,55 4,50 4,68 4,65 Норвегія 5,05 5,25 5,33 5,49 Польща 5,42 5,78 5,75 5,62 Португалія 5,03 4,91 4,79 4,97 Росія – 5,06 5,39 5,25 Словаччина 4,87 5,02 4,86 4,97 Словенія 5,01 4,78 4,63 4,85 Україна 5,83 5,84 5,16 5,20 Фінляндія 5,76 5,72 5,72 5,71 Франція 4,67 4,79 4,77 4,71 Швейцарія 5,08 5,00 4,94 5,12 Швеція 5,22 5,22 5,12 5,54 Табл. 4 Розподіл відповідей громадян європейських країн на запитання «Наскільки Ви в цілому задоволені своїм сьогоднішнім життям?» (середні оцінки за шкалою: 0 — зовсім незадоволений, 10 — цілком задоволений) Країна Європи Середній бал 2005 2007 2009 2011 Бельгія 7,43 7,41 7,27 7,51 Болгарія — 4,70 4,41 4,88 Велика Британія 7,12 7,23 7,08 7,17 Данія 8,46 8,48 8,52 8,35 Естонія 5,89 6,38 6,20 6,52 Іспанія 7,13 7,44 7,31 7,30 Німеччина 6,79 6,83 6,95 7,25 Норвегія 7,66 7,76 7,89 7,93 Польща 6,24 6,69 6,87 7,00 Португалія 5,68 5,52 5,72 5,93 Росія — 5,25 5,47 5,70 Словаччина 5,58 6,08 6,51 6,56 Словенія 6,90 6,97 6,93 6,97 Україна 4,44 4,39 4,19 4,82 Фінляндія 8,00 7,99 7,94 7,94 Франція 6,44 6,42 6,35 6,34 Швейцарія 8,06 8,10 7,96 8,14 Швеція 7,84 7,82 7,86 7,91 За цим показником до України наближаєть- ся лише Болгарія. Для всіх інших країн Єв- ропи середня оцінка задоволеності життям знаходиться в позитивній частині шкали (більше 5 балів). Найвищий рівень задово- леності життям упродовж усіх чотирьох хвиль опитування демонструють країни Північної Європи (Данія, Швеція, Норве- гія), а також Швейцарія (табл. 4). Одним із пояснень низького показника задоволеності українців своїм життям може бути негативна, порівняно з іншими євро- пейцями, оцінка матеріального стану своєї родини. Хоча впродовж 2005–2011 рр. в Ук- раїні дещо зросла частка людей, які живуть комфортно на свій дохід або вважають його достатнім для життя, майже половина на- ших громадян продовжувала відчувати пев- ні матеріальні труднощі, а понад чверть — узагалі серйозні матеріальні проблеми. 28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 11 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ рівня аномічної деморалізованості можуть бути використані дані про довіру до соці- ального оточення. У 2011 р., порівняно з двома попередніми опитуваннями, дещо підвищилась оцінка моральної атмосфери. Про це свідчать від- повіді на запитання щодо того, чи можна до- віряти більшості людей, чи люди в основ- ному намагаються допомагати іншим або дбають лише про власний інтерес, чи праг- нутимуть вони бути чесними і порядними або зможуть ошукати та використати інших, якщо матимуть таку нагоду. Однак визначальним для загальної ха- рактеристики морального клімату в нашій країні залишається доволі низьке значення цієї оцінки (нижче від умовної середньої оцінки). Натомість у Польщі, Угорщині, Словаччині та Естонії за останні роки оцін- ки моральних якостей співгромадян дещо покращилися. Табл. 5 Оцінка громадянами країн Європи стану свого сімейного доходу, % Країна Європи Живу комфортно на цей дохід Можна жити на цей дохід З таким доходом відчуваю певні матеріальні труднощі З таким доходом відчуваю серйозні матеріальні труднощі 2005 2011 2005 2011 2005 2011 2005 2011 Бельгія 35,7 38,8 40,6 40,7 18,0 15,7 4,4 4,7 Болгарія 1,0* 1,0 23,6* 27,3 37,9* 35,4 36,3* 36,4 Велика Британія 37,9 36,6 43,8 45,3 13,5 13,7 3,4 4,4 Данія 63,1 69,5 30,1 24,8 4,2 4,4 1,2 1,3 Естонія 5,5 10,8 49,7 59,7 31,4 21,1 13,0 5,6 Іспанія 36,7 32,8 44,2 44,1 15,1 17,5 3,0 5,6 Німеччина 28,7 34,0 52,5 50,8 13,6 11,9 3,8 3,3 Норвегія 53,2 59,0 36,9 33,7 7,4 6,0 2,4 1,3 Польща 5,0 9,9 53,8 61,2 35,4 25,5 5,2 3,4 Португалія 8,4 5,9 54,7 51,3 25,3 30,6 10,2 12,2 Росія 4,0* 6,0 31,3* 39,8 39,7* 39,3 22,5* 14,9 Словаччина 6,0 11,6 39,6 51,9 34,3 26,1 17,7 10,5 Словенія 39,3 36,8 45,4 47,9 11,4 10,8 2,9 4,5 Україна 0,9 2,7 18,5 20,8 46,2 49,5 32,4 27,0 Фінляндія 22,1 21,6 63,3 63,7 10,4 11,2 3,4 3,5 Швейцарія 47,1 52,5 38,7 36,4 10,5 8,7 2,2 2,5 Швеція 53,3 63,4 36,2 27,9 7,9 6,8 1,7 1,9 * Дані наведено за 2007 р. Серед країн — учасниць ЄСД гірші показ- ники мала лише Болгарія (табл. 5). Наведені дані характеризують економічну ситуацію в країні як далеку від загальноєв- ропейської. Відповідно до цього показника населення України низько оцінює рівень розвитку економіки у своїй державі. За оцін- кою стану власної економіки Україна посідає останнє місце. Щоправда, у 2011 р. середній бал оцінки підвищився порівняно з 2009 р. і повернувся до позначки 2007 р. (табл. 6). Таким чином, вітчизняна економіка, за оцінками населення, залишається неефек- тивною, тобто такою, що не здатна задоволь- нити потреби переважної більшості грома- дян України. Результати ЄСД дають змогу охарактери- зувати особливості нормативної регуляції поведінки і специфіку масової свідомості населення України, що виникли як реакція на аномію. Зокрема, як один із показників 29ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 11 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Узагалі здається, що перебування цих країн у ЄС позитивно впливає на загальний стан правової та моральної свідомості їхньо- го населення. Парадокс такої ситуації для України полягає в тому, що саме погіршення морально-правової атмосфери в суспільстві віддаляє Україну від ЄС, перебування в ла- вах якого могло б сприяти подоланню пра- вового та морального нігілізму, властивого посткомуністичним країнам (табл. 7). ЄСД дозволяє визначити глибинні цінніс- ні засади масової свідомості завдяки застосу- ванню спеціалізованої методики вивчення типології цінностей, яку розробив Ш. Шварц [4]. Згідно з цією методикою, цінності визна- чаються як переконання людини в значущос- ті (або важливості) особисто для неї певного об’єкта або явища, і в цьому сенсі можна стверджувати, що ми вивчаємо індивідуальні цінності. Ціннісні пріоритети людей є най- важливішими орієнтирами бачення, розумін- ня і відчуття їхнього життєвого світу, а також суттєвим потенційним регулятором людської поведінки, діяльності та спілкування. На основі результатів попередніх міжна- родних порівняльних досліджень за участю нашої країни можна зробити висновок, що зміст життєвих цінностей українців істотно відрізняється від аналогічних цінностей на- селення європейських країн із розвиненою ринковою економікою та з усталеними де- мократичними традиціями [5]. Якщо взяти європейців загалом, то найваж- ливішими цінностями для них є «доброзичли- вість» та «універсалізм», а найменш важливи- ми — «влада» (враховуючи її конкретний зміст, таку цінність точніше було б назвати «влада» — «багатство») та «стимуляція». Табл. 6 Розподіл відповідей громадян країн Європи на запитання: «Наскільки Ви в цілому задоволені нинішнім станом економіки в країні?» (середні оцінки за шкалою: 0 — зовсім незадоволений, 10 — цілком задоволений) Країна Європи Середній бал 2005 2007 2009 2011 Бельгія 5,09 5,45 4,29 5,04 Болгарія — 2,60 2,33 2,38 Велика Британія 5,34 5,22 3,13 3,49 Данія 7,06 7,60 6,21 5,40 Естонія 4,61 5,57 3,53 4,17 Іспанія 5,28 5,32 3,57 2,74 Німеччина 3,49 4,38 4,23 5,34 Норвегія 6,37 7,08 6,51 7,47 Польща 3,19 4,09 4,44 4,45 Португалія 2,70 3,21 2,83 2,38 Росія — 3,55 3,53 3,66 Словаччина 3,12 4,73 4,82 3,62 Словенія 4,50 4,95 4,29 2,87 Україна 3,13 2,27 1,50 2,28 Фінляндія 6,54 6,78 6,10 6,04 Франція 3,75 3,77 3,04 3,36 Швейцарія 5,32 6,56 5,90 6,60 Швеція 5,01 6,00 5,00 6,49 Табл. 7 Розподіл відповідей громадян європейських країн на запитання: «Як Ви гадаєте, у цілому більшості людей можна довіряти чи варто бути обережним, маючи справу з людьми?» (середні оцінки за шкалою: 0 – потрібно бути обережним, 10 — більшості людей можна довіряти) Країна Європи Середній бал 2005 2007 2009 2011 Бельгія 4,79 4,98 5,13 5,04 Болгарія — 3,35 3,45 3,51 Велика Британія 5,18 5,37 5,29 5,35 Данія 6,76 7,02 6,92 6,84 Естонія 5,18 5,34 5,44 5,67 Іспанія 4,89 5,10 4,94 5,08 Нідерланди 5,84 5,76 5,96 6,02 Німеччина 4,82 4,77 4,94 4,73 Норвегія 6,63 6,82 6,62 6,66 Польща 3,59 4,07 4,13 4,36 Португалія 3,92 4,06 3,65 3,73 Росія — 3,91 3,98 4,19 Словаччина 4,02 4,29 4,14 4,51 Словенія 4,13 4,06 4,32 3,94 Угорщина 4,11 4,33 4,09 4,48 Україна 4,45 4,14 4,11 4,22 Фінляндія 6,52 6,57 6,45 6,50 Франція 4,53 4,45 4,46 4,31 Швейцарія 5,71 5,68 5,72 5,64 Швеція 6,05 6,28 6,35 6,34 30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 11 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Отже, хоча респонденти й висловлюються про те, що важливе для них особисто, у двох домінантних цінностях втілюється добро- бут інших людей, а в найменш значущій цін- ності, навпаки, — особисті блага, які часто досягаються ціною добробуту інших. Інак- ше кажучи, судження про найбільш і най- менш важливі цінності відповідають су- спільно-нормативним уявленням про те, що має бути важливим. Попарні порівняння між країнами, де Украї ну порівнюють з усіма європейськими державами, підтверджують відмінність цін- ностей українців від цінностей населення більшості інших країн, які беруть участь у ЄСД [6]. Відповідно до отриманих даних, україн- цям більше, ніж громадянам інших європей- ських країн, властиві цінності «безпеки», «конформності», «влади», «традиції», «зба- гачення», «досягнення успіху» і менше — цінності «відкритості для змін», «самостій- ності», «доброзичливості», «гедонізму». Найбільше значення для українців має той компонент досяжних цінностей, у якому безпосередньо виражається успішність та соціальне визнання, а найменше — компо- нент, що стосується здібностей, тобто не са- мого успіху, а його особистісних передумов. Одне з можливих пояснень такого диспари- тету полягає в тому, що населення України якраз не вважає здібності людини неодмін- ною запорукою її успіху і надає більшого значення якимось іншим факторам (як зо- внішнім, так і внутрішнім). Отже, «середньому українцю» властиві обачливість, потреба державного захисту, со- ціального визнання та збагачення, консерва- тизм, безініціативність. Такі риси визначають переважно традиціоналістську сві до мість, що непритаманна модальному типу сучасної цивілізованої європейської людини. * * * Результати, отримані на основі порівняль- ного аналізу даних моніторингових соціоло- гічних досліджень, свідчать про те, що хоча Україна й має достатньо об’єктивних пере- думов для приєднання до ЄС, головною її проблемою на шляху євроінтеграції зали- шаються низькі, порівняно з цими країнами, показники задоволення життєво важливих потреб населення, а також атмосфера не- впевненості в дієздатності й ефективності нових соціальних інституцій. Ціннісна свідомість, властива більшості населення України, ще й досі ґрунтується переважно на традиціоналізмі та консерва- тизмі, не зазнавши суттєвих змін за роки не- залежності. Реалізація вітальних цінностей забезпечує насамперед екзистенційну без- пеку людей, їх виживання в період ради- кальних суспільних перетворень. На відміну від більшості країн — учасниць ЄСД, в Україні тривають активні соціальні трансформації, які істотно послаблюють дію нормативних регуляторів та породжують стан аномії. В останні роки спостерігається тенденція до зниження рівня аномії в україн- ському суспільстві, проте стан аномічної де- моралізованості залишається достатньо вира- женим, що проявляється насамперед у різно- манітних порушеннях ціннісно-нор ма тивної системи суспільства, таких як вплив соціаль- них норм на індивідів, їхня неефективність як засобу соціальної регуляції поведінки, супе- речливість між нормами, які визначають цілі діяльності та засоби їх досягнення [7]. Таким чином, перспективи євроінтегра- ції України передбачають пошук шляхів виходу із затяжної кризи легітимності сформованого інституціонального поряд- ку. Це першорядне завдання для органів державної влади, громадянського суспіль- ства, політичної та інтелектуальної еліти в нашій країні. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Stegniy O. Ukraine and the Eastern Partnership: «Lost in Translation»? // Journal of Communist Studies and Transition Politics. — 2011. — V. 27, N 1. — Р. 50–72. 2. Куценко О. Соціальні класи і політична мобілі- зація (порівняльний аналіз європейських країн крізь призму трьох типів класових розколів) // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2012. — № 3.– С. 3–27. 31ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 11 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 3. Єрьомічева Г. Ставлення населення Росії, Білору- сі та України до діяльності Євросоюзу в контексті соціальної нерівності // Соціологія: теорія, мето- ди, маркетинг. — 2012. — № 3. — С. 114–138. 4. Schwarz S.H. Measuring Changing Value Orienta- tions Across Nations // Measuring Attitudes Cross- Nationally: Lessons from the European Social Survey / Ed. R. Jowell, C. Roberts, R. Fitzgerald, G. Eva. — London: Sage Publications, 2007. — P. 161–193. 5. Стегний А. Украина и Восточное партнёрство: «труд- ности перевода»? // Восточное партнёрство: проб- лемы и перспективы. — Минск: ГИУСТ БГУ, 2011. — С. 170–207. 6. Магун В., Руднев М. Жизненные ценности населе- ния: сравнение Украины с другими европейскими странами // Украинское общество в европейском пространстве / Под. ред. Е. Головахи, С. Макеева. — К.: Ин-т социологии НАНУ, Харьковский нацио- нальный ун-т им. В.Н. Каразина, 2007. — С. 226– 273. 7. Головаха Є. Інституціональні зміни в Україні: шля- хи до кризи і шляхи виходу з неї // Українське суспільство. Двадцять років незалежності. Соціо- логічний моніторинг. Т.1 Аналітичні матеріали. — К.: Ін-т соціології НАНУ, 2011. — С. 36–54. А.Г. Стегний Институт социологии Национальной академии наук Украины ул. Шелковичная, 12, Киев, 01021, Украина ТЕНДЕНЦИИ СОЦИАЛЬНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ В УКРАИНЕ И ЕВРОПЕ ПО ДАННЫМ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЦИАЛЬНОГО ИССЛЕДОВАНИЯ Участие украинских социологов в Европейском со- циальном исследовании позволяет провести научно обоснованный анализ социально-политических про- цессов в нашей стране в контексте европейских соци- альных изменений, получить целостный социальный портрет населения Украины в сопоставлении с боль- шей частью населения Европы. Сравнительный ана- лиз эмпирических данных выявил объективные пред- посылки для присоединения Украины к ЕС, однако главной её проблемой на пути евроинтеграции оста- ются низкие, в сравнении с этими странами, показате- ли удовлетворенности социально-экономическим по- ложением, а также атмосфера неуверенности в доста- точной дееспособности и эффективности основных государственных институтов. Ключевые слова: уровень демократизации, поли- тико-идеологическое позиционирование, оценка со ци - аль но-экономического положения, ценностные ос новы массового сознания. O.G. Stegnii Institute of Sociology of National Academy of Sciences of Ukraine 12 Shovkovychna St., Kyiv, 01021, Ukraine TRENDS OF SOCIAL CHANGES IN UKRAINE AND EUROPE ACCORDING TO EUROPEAN SOCIAL SURVEY Ukrainian sociologists’ participation in the European Social Survey provides a science-based analysis of the socio-political processes in the country in the context of European social change, makes it possible to obtain a complete social profile of the population of Ukraine in comparison with most of the population of Europe. Com- parative analysis of the empirical data revealed quite ob- jective reasons for Ukraine’s accession to the EU, but its main problem in the way of European integration remains low in comparison with these countries parameters of sa- tisfaction with the socio-economic situation, as well as the atmosphere of uncertainty in sufficient capacity and effectiveness of key institutions. Keywords: level of democratization, political and ideological positioning, assessment of the socio-economic situation, value foundations of the mass consciousness.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42466
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:50:52Z
publishDate	2012
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Стегній, О.Г. 2013-03-25T12:15:24Z 2013-03-25T12:15:24Z 2012 Тенденції соціальних змін в Україні та Європі за даними Європейського соціального дослідження (наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 26 вересня 2012 року) / О.Г. Стегній // Вісн. НАН України. — 2012. — № 11. — С. 24-31. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42466 316.422 Участь українських соціологів у Європейському соціальному дослідженні дозволяє здійснити науково обґрунтований аналіз соціально-політичних процесів у нашій країні в контексті європейських соціальних змін, змалювати цілісний соціальний портрет населення України в зіставленні з більшою частиною населення Європи. Порівняльний аналіз емпіричних даних виявив об’єктивні передумови для приєднання України до ЄС, проте головною її проблемою на шляху євроінтеграції залишаються низькі, порівняно з цими країнами, показники задоволення соціально-економічним становищем, а також атмосфера невпевненості в достатній дієздатності та ефективності основних державних інститутів. Участие украинских социологов в Европейском социальном исследовании позволяет провести научно обоснованный анализ социально-политических процессов в нашей стране в контексте европейских социальных изменений, получить целостный социальный портрет населения Украины в сопоставлении с большей частью населения Европы. Сравнительный анализ эмпирических данных выявил объективные предпосылки для присоединения Украины к ЕС, однако главной её проблемой на пути евроинтеграции остаются низкие, в сравнении с этими странами, показатели удовлетворенности социально-экономическим положением, а также атмосфера неуверенности в достаточной дееспособности и эффективности основных государственных институтов. Ukrainian sociologists’ participation in the European Social Survey provides a science-based analysis of the socio-political processes in the country in the context of European social change, makes it possible to obtain a complete social profile of the population of Ukraine in comparison with most of the population of Europe. Comparative analysis of the empirical data revealed quite objective reasons for Ukraine’s accession to the EU, but its main problem in the way of European integration remains low in comparison with these countries parameters of satisfaction with the socio-economic situation, as well as the atmosphere of uncertainty in sufficient capacity and effectiveness of key institutions. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Тенденції соціальних змін в Україні та Європі за даними Європейського соціального дослідження (наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 26 вересня 2012 року) Тенденции социальных изменений в Украине и Европе по данным европейского социального исследования Trends of social changes in Ukraine and Europe according to european social survey Article published earlier
spellingShingle	Тенденції соціальних змін в Україні та Європі за даними Європейського соціального дослідження (наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 26 вересня 2012 року) Стегній, О.Г. З кафедри Президії НАН України
title	Тенденції соціальних змін в Україні та Європі за даними Європейського соціального дослідження (наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 26 вересня 2012 року)
title_alt	Тенденции социальных изменений в Украине и Европе по данным европейского социального исследования Trends of social changes in Ukraine and Europe according to european social survey
title_full	Тенденції соціальних змін в Україні та Європі за даними Європейського соціального дослідження (наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 26 вересня 2012 року)
title_fullStr	Тенденції соціальних змін в Україні та Європі за даними Європейського соціального дослідження (наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 26 вересня 2012 року)
title_full_unstemmed	Тенденції соціальних змін в Україні та Європі за даними Європейського соціального дослідження (наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 26 вересня 2012 року)
title_short	Тенденції соціальних змін в Україні та Європі за даними Європейського соціального дослідження (наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 26 вересня 2012 року)
title_sort	тенденції соціальних змін в україні та європі за даними європейського соціального дослідження (наукове повідомлення на засіданні президії нан україни 26 вересня 2012 року)
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42466
work_keys_str_mv	AT stegníiog tendencíísocíalʹnihzmínvukraínítaêvropízadanimiêvropeisʹkogosocíalʹnogodoslídžennânaukovepovídomlennânazasídanníprezidíínanukraíni26veresnâ2012roku AT stegníiog tendenciisocialʹnyhizmeneniivukraineievropepodannymevropeiskogosocialʹnogoissledovaniâ AT stegníiog trendsofsocialchangesinukraineandeuropeaccordingtoeuropeansocialsurvey

Репозитарії

Схожі ресурси