Ботанік та фізіолог рослин, засновник хроматографії (до 140-річчя з дня народження Михайла Семеновича Цвєта)
Цього року виповнилося 140 років із дня народження видатного ботаніка, фізіолога рослин, засновника хроматографічного методу дослідження Михайла Семеновича Цвєта. Автори статті коротко розповідають про непростий життєвий шлях цього непересічного вченого....
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42694 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ботанік та фізіолог рослин, засновник хроматографії (до 140-річчя з дня народження Михайла Семеновича Цвєта) / В.Ю. Барштейн, Я.Б. Блюм // Вісн. НАН України. — 2012. — № 12. — С. 72-75. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42694 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Барштейн, В.Ю. Блюм, Я.Б. 2013-03-31T23:03:14Z 2013-03-31T23:03:14Z 2012 Ботанік та фізіолог рослин, засновник хроматографії (до 140-річчя з дня народження Михайла Семеновича Цвєта) / В.Ю. Барштейн, Я.Б. Блюм // Вісн. НАН України. — 2012. — № 12. — С. 72-75. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42694 Цього року виповнилося 140 років із дня народження видатного ботаніка, фізіолога рослин, засновника хроматографічного методу дослідження Михайла Семеновича Цвєта. Автори статті коротко розповідають про непростий життєвий шлях цього непересічного вченого. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Люди науки Ботанік та фізіолог рослин, засновник хроматографії (до 140-річчя з дня народження Михайла Семеновича Цвєта) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Ботанік та фізіолог рослин, засновник хроматографії (до 140-річчя з дня народження Михайла Семеновича Цвєта) |
| spellingShingle |
Ботанік та фізіолог рослин, засновник хроматографії (до 140-річчя з дня народження Михайла Семеновича Цвєта) Барштейн, В.Ю. Блюм, Я.Б. Люди науки |
| title_short |
Ботанік та фізіолог рослин, засновник хроматографії (до 140-річчя з дня народження Михайла Семеновича Цвєта) |
| title_full |
Ботанік та фізіолог рослин, засновник хроматографії (до 140-річчя з дня народження Михайла Семеновича Цвєта) |
| title_fullStr |
Ботанік та фізіолог рослин, засновник хроматографії (до 140-річчя з дня народження Михайла Семеновича Цвєта) |
| title_full_unstemmed |
Ботанік та фізіолог рослин, засновник хроматографії (до 140-річчя з дня народження Михайла Семеновича Цвєта) |
| title_sort |
ботанік та фізіолог рослин, засновник хроматографії (до 140-річчя з дня народження михайла семеновича цвєта) |
| author |
Барштейн, В.Ю. Блюм, Я.Б. |
| author_facet |
Барштейн, В.Ю. Блюм, Я.Б. |
| topic |
Люди науки |
| topic_facet |
Люди науки |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| description |
Цього року виповнилося 140 років із дня народження видатного ботаніка, фізіолога рослин, засновника хроматографічного методу дослідження Михайла Семеновича Цвєта. Автори статті коротко розповідають про непростий життєвий шлях цього непересічного вченого.
|
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42694 |
| citation_txt |
Ботанік та фізіолог рослин, засновник хроматографії (до 140-річчя з дня народження Михайла Семеновича Цвєта) / В.Ю. Барштейн, Я.Б. Блюм // Вісн. НАН України. — 2012. — № 12. — С. 72-75. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT baršteinvû botaníktafízíologroslinzasnovnikhromatografíído140ríččâzdnânarodžennâmihailasemenovičacvêta AT blûmâb botaníktafízíologroslinzasnovnikhromatografíído140ríččâzdnânarodžennâmihailasemenovičacvêta |
| first_indexed |
2025-11-25T22:51:25Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:51:25Z |
| _version_ |
1850574734440267776 |
| fulltext |
72 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ЛЮДИ НАУКИ
Цього року виповнилося 140 років із дня народження видатного ботаніка, фізіолога рослин, засновника хромато-
графічного методу дослідження Михайла Семеновича Цвєта. Автори статті коротко розповідають про непро-
стий життєвий шлях цього непересічного вченого.
В.Ю. БАРШТЕЙН, Я.Б. БЛЮМ
Державна установа «Інститут харчової біотехнології та геноміки
Національної академії наук України»
вул. Осиповського, 2а, Київ, 04123, Україна
БОТАНІК ТА ФІЗІОЛОГ РОСЛИН,
ЗАСНОВНИК ХРОМАТОГРАФІЇ
до 140-річчя з дня народження Михайла Семеновича Цвєта
© В.Ю. Барштейн, Я.Б. Блюм, 2012
Нобелівську премію з хімії 2012 р. отри-
мали американські біохіміки Роберт Леф-
ковіц і Брайан Кобилка «за дослідження
рецепторів, зв’язаних із G-білками» (англ.
G-protein-coupled receptors, GPCRs) — транс-
мембранних рецепторів, які виконують
функцію активаторів внутрішньоклітинних
шляхів передачі сигналів, що приводить у
результаті до клітинної відповіді.
На одному з етапів дослідження Р. Леф-
ковіцу і Б. Кобилці вдалося ізолювати ре-
цептор адреналіну. Для цього вони викорис-
тали афінну хроматографію — пропускали
клітинний матеріал крізь колонку, заповне-
ну зафіксованим на сорбенті гормоном. При
цьому рецептор зв’язувався з гормоном, а
інші білки змивали розчинами солі у висо-
ких концентраціях.
Ми згадали хіміків-тріумфаторів 2012 р.
як приклад застосування в багатьох роботах
нобелівських лауреатів хроматографічних
методів дослідження.
Дві ювілейні дати дають нам привід ко-
ротко розповісти про трагічну долю автора
такого поширеного методу дослідження, як
хроматографія, — видатного ботаніка та фі-
зіолога рослин, хіміка Михайла Семеновича
Цвєта (1872–1919). По-перше, цього року
минуло 140 років із дня його народження.
По-друге, наступного року виповниться 110
років із часу відкриття ним хроматографії —
принципово нового на той період напряму в
аналітичній хімії, та й у хімії в цілому.
М.С. Цвєт народився 14 травня 1872 р. у
невеличкому італійському місті Асті в сім’ї
уродженця Чернігова, державного високо-
посадовця Семена Миколайовича Цвєта й
італійки Марії де Дороцца, яка померла не-
вдовзі після народження сина.
Дитинство й молоді роки Михайла Семе-
новича пройшли в Швейцарії. Він закінчив
Женевську гімназію та фізико-ма те ма тич-
ний факультет Женевського університету.
Через п’ять років молодий учений, який ви-
рішив присвятити себе дослідженню рос-
лин, отримав диплом доктора природничих
наук Женевського університету. Він виру-
шив у Росію, звідки походив його батько. На
жаль, у Петербурзі М.С. Цвєт дізнався, що
вчений ступінь Женевського університету в
Російській імперії не визнається.
Михайлові Семеновичу довелося почина-
ти все з початку. Він був співробітником ла-
бораторії відомого ботаніка, ординарного
академіка Імператорської Санкт-Петер бузь-
73ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ЛЮДИ НАУКИ
кої академії наук А.С. Фамінцина поряд із
Д.І. Івановським, В.В. Лепешкіним, В.В. По-
ловцовим. До магістерських іспитів і захисту
дисертації М.С. Цвєт готувався, працюючи в
лабораторії видатного біолога, анатома, ан-
трополога, лікаря, педагога, творця наукової
системи фізичного виховання П.Ф. Лесгафта.
Тільки в 1901 р. він захистив магістерську
дисертацію в Казанському університеті.
Цього ж року Михайла Семеновича на кон-
курсній основі прийнято на посаду асистента
(позаштатного лаборанта) кафедри анатомії
та фізіології рослин Варшавського універси-
тету, яку очолював Д.І. Івановський. Так по-
чався успішний період життя М.С. Цвєта.
Молодий науковець зацікавився рослин-
ним пігментом хлорофілом. Він розумів, що
хлорофіл є сумішшю кількох компонентів, і
поставив собі за мету розділити їх і вивчити
кожен окремо. Усі відомі методи фізичного
та хімічного впливу неминуче призвели б до
безповоротних змін цих компонентів. Ми-
хайло Семенович вирішив використати
їхню здатність до сорбції і досяг успіху.
30 грудня 1901 р. М.С. Цвєт у доповіді
«Методы и задачи физиологического иссле-
дования хлорофилла», виголошеній на ХІ
зібранні дослідників природи та лікарів у
Петербурзі, уперше повідомив про метод ад-
сорбційної хроматографії для розділення
суміші рослинних пігментів.
Результатом удосконалення хроматогра-
фічного методу та його застосування для
розділення пігментів зеленого листя стала
доповідь ученого «О новой категории ад-
сорбционных явлений и о применении их к
био химическому анализу», оприлюднена 21
березня 1903 р. на засіданні ботанічного відді-
лення Варшавського товариства дослідників
природи. У ній М.С. Цвєт уперше описав ме-
тод цього аналізу (21 березня 1903 р. вважа-
ється датою народження хроматографічного
методу). Слід зауважити, що Михайло Семе-
нович спочатку використовував термін «ад-
сорбційний аналіз» і лише з 1912 р. — «хрома-
тографічний адсорбційний аналіз» [1].
28 листопада 1910 р. М.С. Цвєт у Варшавсько-
му університеті захистив дисертацію на тему
«Хромофиллы в растительном и животном
мире», здобувши ступінь доктора ботаніки.
Дослідження фотосинтетичних пігментів
листя рослин, у результаті якого було отри-
мано в чистому вигляді хлорофіли a і b та
деякі ізомери ксантофілу, а також викладан-
ня в ряді вищих навчальних закладів Вар-
шави перервала війна, яку Михайло Семе-
нович зустрів, відпочиваючи в Одесі. Усе
його майно, книги, рукописи, наукові що-
денники залишилися у Варшаві й вважали-
ся зниклими.
Михайло Семенович залишився без робо-
ти. Почався черговий важкий період його
життя. Марними були спроби отримати ка-
федру ботаніки в Самарі або Юр’єві (Тарту).
У 1916 р. М.С. Цвєт висунув свою кандида-
туру на посаду завідувача кафедри анатомії
та фізіології рослин Новоросійського уні-
верситету в Одесі, яку, на жаль, відхилили.
Існує думка (нічим не підтверджена), що
відмовою Михайло Семенович «завдячу-
вав» К.А. Тімірязєву, який усе життя дослі-
джував хлорофіл і негативно ставився до
М.С. Цвєта та його методу [1, 2].
Нарешті, у 1917 р. Михайла Семеновича
було обрано ординарним професором Юр’єв-
ського університету і призначено керівником
кафедри ботаніки, директором ботанічного
саду Університету. Проте війна дістала Ми-
хайла Семеновича і тут. 31 серпня 1918 р. він
евакуювався до Воронежа, однак важка до-
рога спровокувала хворобу серця.
На початку 1919 р. М.С. Цвєт розпочав
викладання курсу лекцій у Воронезькому
університеті. Читав їх сидячи, бо погано по-
чувався. 26 червня 1919 р. Михайло Семе-
нович помер від хвороб і голоду (Централь-
на комісія з покращення побуту вчених не
вважала наукову діяльність М.С. Цвєта важ-
ливою для держави, тому не призначила
йому продовольчий пайок і дрова). Його по-
ховано у Воронежі. Місцезнаходження мо-
гили багато років вважалося невідомим. На-
решті, її знайшли й поставили пам’ятник, на
якому є напис: «Ему дано открыть хрома-
тографию, разделяющую молекулы, объеди-
няющую людей».
74 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ЛЮДИ НАУКИ
Образ Михайла Семеновича увічнено у
філателії та медальєрному мистецтві. До
100-річчя з дня його народження пошта
СРСР випустила художній маркований кон-
верт (ХМК), створений художником А. Со-
коловим.
Це не єдина філателістична продукція,
присвячена відомому вченому. Як не дивно,
держава в Центральній Африці — Республі-
ка Чад — присвятила серію поштових блоків
(з перфорацією марок та без неї) видатним
російським біологам і натуралістам, серед
яких і М.С. Цвєт.
Дві настільні медалі (70 мм, бронза) ма-
ють однакове зображення на аверсі —
порт рет Михайла Семеновича та напис:
«М.С. Цвет». Першу з них викарбувано в
1978 р. до конференції в Таллінні, присвя-
ченої 75-річчю відкриття хроматографії. У
центрі реверсу — міста, які мали особливе
значення в житті вченого: Асті, Женева,
Варшава, Санкт-Петербург, Тарту, Воронеж.
Друга медаль — нагородна, від Асоціації
ім. М.С. Цвєта, за заслуги в розвитку хрома-
тографії. Про це свідчить напис на її реверсі.
М.С. Цвєт працював у галузі фізіології
рослин, ботаніки та хімії. Основні його ро-
боти присвячені вивченню пластид і пігмен-
тів рослин, розробленню методів їх дослі-
дження. Він запропонував хроматографіч-
Художній маркований конверт пошти СРСР, 1972 р. Поштовий блок Республіки Чад.
М.С. Цвєт. 2010 р.
Медаль з нагоди 75-річчя хромато-
графії. Аверс
Нагородна медаль Асоціації
ім. М.С. Цвє та. Реверс
Медаль з нагоди 75-річчя хромато-
графії. Реверс
75ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ЛЮДИ НАУКИ
ний метод, який дозволив отримати пігменти
в чистому вигляді та вивчити їхні власти-
вості. М.С. Цвєт виділив хлорофіли a і b,
установив неоднорідність жовтого пігменту
ксантофілу, вказав на можливість застосу-
вання хроматографії для розділення без-
барвних органічних речовин [3]. У 1918 р.
його було висунуто кандидатом на Нобелів-
ську премію з хімії, але він її, на жаль, не
отримав.
Слід зазначити, що, незважаючи на публі-
кації М.С. Цвєта в іноземних журналах, від-
родження хроматографічного методу відбу-
лося лише в 30-х роках ХХ ст. Почали з’яв-
лятися нові види хроматографічних методів
дослідження. Нині хроматографію кла си-
фікують за фазовим станом — на газову, рі-
динну, хроматографію надкритичними ріди-
нами/газами; за способом проведення — на
препаративну й аналітичну.
За технікою хроматографія поділяється
на тонкошарову, колонкову, ВЕРХ (високо-
ефективна рідинна хроматографія) та афін-
ну, зі згадки про використання якої лауреа-
тами Нобелівської премії з хімії 2012 р. ми й
почали нашу коротку розповідь про долю
М.С. Цвєта, батька хроматографії.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Сенченкова Е.М. История создания хроматографии
и ее научных основ в трудах М.С. Цвета: дис. … д.х.н.
в форме научного доклада: 02.00.20, 07.00.10. — М.,
2000. — 55 с.
2. Шноль С.Э. Герои, злодеи, конформисты отечествен-
ной науки. — М.: ЛИБРОКОМ, 2010. — 720 с.
3. Биологи. Биографический справочник / отв. ред.
Ф.Н. Серков. — К.: Наук. думка, 1984. — 816 с.
|