Міжакадемічна комунікація на прикладі регіонального семінару «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві»
Національна академія наук Білорусі, Міжакадемічна група з міжнародних проблем (IAP) та Центральноєвропейська ініціатива (СЕІ) спільно організували регіональний семінар «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві». Семінар відбувся 11–12 червня 2012 р. у Мінську н...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42697 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міжакадемічна комунікація на прикладі регіонального семінару «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві» / Г.В. Індиченко // Вісн. НАН України. — 2012. — № 12. — С. 55-64. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42697 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Індиченко, Г.В. 2013-03-31T23:07:07Z 2013-03-31T23:07:07Z 2012 Міжакадемічна комунікація на прикладі регіонального семінару «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві» / Г.В. Індиченко // Вісн. НАН України. — 2012. — № 12. — С. 55-64. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42697 001.83:001.32(4):005.745(476–25) Національна академія наук Білорусі, Міжакадемічна група з міжнародних проблем (IAP) та Центральноєвропейська ініціатива (СЕІ) спільно організували регіональний семінар «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві». Семінар відбувся 11–12 червня 2012 р. у Мінську на базі Національної академії наук Білорусі і зібрав разом 23 учасників із дев’яти країн, представників академій наук держав Центральної та Східної Європи. У рамках роботи семінару обговорено завдання національних академій наук в епоху глобальних викликів і трансформацій, а також застосування інтелектуального потенціалу академій у розв’язанні глобальних та локальних проблем XXI ст. Национальная академия наук Беларуси, Межакадемическая группа по международным проблемам и Центральноевропейская инициатива совместно организовали региональный семинар «Академии наук Центральной и Восточной Европы и их роль в обществе знаний». Семинар состоялся 11–12 июня 2012 г. в Минске на базе Национальной академии наук Беларуси и собрал вместе 23 участника из девяти стран, представителей академий наук государств Центральной и Восточной Европы. В рамках его работы обсуждались задания национальных академий наук в эпоху глобальных вызовов и трансформаций, а также использование интеллектуального потенциала академий в решении глобальных и локальных проблем ХХI в. The National Academy of Sciences of Belarus, IAP, and CEI jointly organized a regional Workshop on Science Academies in the Central and Eastern Europe and their Role in Knowledge-Based Society. The workshop, held at the National Academy of Sciences of Belarus in Minsk, Belarus on 11–12 June 2012, brought together 23 participants from 9 countries representing the Region of Central and Eastern Europe. As part of the workshop were discussed the tasks of national science academies in the global challenges and transformations, and the use of intellectual potential of academies in addressing to global and local challenges of the XXI century. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Форуми Міжакадемічна комунікація на прикладі регіонального семінару «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві» Межакадемическая коммуникация на примере регионального семинара «Академии наук Центральной и Восточной Европы и их роль в обществе знаний» Interacademy communication on example of regional workshop on science academies in the Central and Eastern Europe and their role in knowledge-based society Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Міжакадемічна комунікація на прикладі регіонального семінару «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві» |
| spellingShingle |
Міжакадемічна комунікація на прикладі регіонального семінару «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві» Індиченко, Г.В. Форуми |
| title_short |
Міжакадемічна комунікація на прикладі регіонального семінару «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві» |
| title_full |
Міжакадемічна комунікація на прикладі регіонального семінару «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві» |
| title_fullStr |
Міжакадемічна комунікація на прикладі регіонального семінару «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві» |
| title_full_unstemmed |
Міжакадемічна комунікація на прикладі регіонального семінару «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві» |
| title_sort |
міжакадемічна комунікація на прикладі регіонального семінару «академії наук центральної та східної європи та їх роль у знаннєвому суспільстві» |
| author |
Індиченко, Г.В. |
| author_facet |
Індиченко, Г.В. |
| topic |
Форуми |
| topic_facet |
Форуми |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Межакадемическая коммуникация на примере регионального семинара «Академии наук Центральной и Восточной Европы и их роль в обществе знаний» Interacademy communication on example of regional workshop on science academies in the Central and Eastern Europe and their role in knowledge-based society |
| description |
Національна академія наук Білорусі, Міжакадемічна група з міжнародних проблем (IAP) та Центральноєвропейська ініціатива (СЕІ) спільно організували регіональний семінар «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві». Семінар відбувся 11–12 червня 2012 р. у Мінську на базі Національної академії наук Білорусі і зібрав разом 23 учасників із дев’яти країн, представників академій наук держав Центральної та Східної Європи. У рамках роботи семінару обговорено завдання національних академій наук в епоху глобальних викликів і трансформацій, а також застосування інтелектуального потенціалу академій у розв’язанні глобальних та локальних проблем XXI ст.
Национальная академия наук Беларуси, Межакадемическая группа по международным проблемам и Центральноевропейская инициатива совместно организовали региональный семинар «Академии наук Центральной и Восточной Европы и их роль в обществе знаний». Семинар состоялся 11–12 июня 2012 г. в Минске на базе Национальной академии наук Беларуси и собрал вместе 23 участника из девяти стран, представителей академий наук государств Центральной и Восточной Европы. В рамках его работы обсуждались задания национальных академий наук в эпоху глобальных вызовов и трансформаций, а также использование интеллектуального потенциала академий в решении глобальных и локальных проблем ХХI в.
The National Academy of Sciences of Belarus, IAP, and CEI jointly organized a regional Workshop on Science Academies in the Central and Eastern Europe and their Role in Knowledge-Based Society. The workshop, held at the National Academy of Sciences of Belarus in Minsk, Belarus on 11–12 June 2012, brought together 23 participants from 9 countries representing the Region of Central and Eastern Europe. As part of the workshop were discussed the tasks of national science academies in the global challenges and transformations, and the use of intellectual potential of academies in addressing to global and local challenges of the XXI century.
|
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42697 |
| citation_txt |
Міжакадемічна комунікація на прикладі регіонального семінару «Академії наук Центральної та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві» / Г.В. Індиченко // Вісн. НАН України. — 2012. — № 12. — С. 55-64. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT índičenkogv mížakademíčnakomuníkacíânaprikladíregíonalʹnogosemínaruakademíínaukcentralʹnoítashídnoíêvropitaíhrolʹuznannêvomususpílʹství AT índičenkogv mežakademičeskaâkommunikaciânaprimereregionalʹnogoseminaraakademiinaukcentralʹnoiivostočnoievropyiihrolʹvobŝestveznanii AT índičenkogv interacademycommunicationonexampleofregionalworkshoponscienceacademiesinthecentralandeasterneuropeandtheirroleinknowledgebasedsociety |
| first_indexed |
2025-11-24T22:07:30Z |
| last_indexed |
2025-11-24T22:07:30Z |
| _version_ |
1850499646565122048 |
| fulltext |
55ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ФОРУМИ
Національна академія наук Білорусі, Міжакадемічна група з міжнародних проблем (IAP) та Централь но-
європейська ініціатива (СЕІ) спільно організували регіональний семінар «Академії наук Центральної та Східної
Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві». Семінар відбувся 11–12 червня 2012 р. у Мінську на базі Національної
академії наук Білорусі і зібрав разом 23 учасників із дев’яти країн, представників академій наук держав Централь-
ної та Східної Європи. У рамках роботи семінару обговорено завдання національних академій наук в епоху глобаль-
них викликів і трансформацій, а також застосування інтелектуального потенціалу академій у розв’язанні гло-
бальних та локальних проблем XXI ст.
Ключові слова: міжакадемічна комунікація, знаннєве суспільство, глобальні та регіональні виклики, Євро-
пейський науковий простір.
УДК 001.83:001.32(4):005.745(476–25)
Г.В. ІНДИЧЕНКО
Інститут архівознавства Державної установи
«Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
Національної академії наук України»
просп. 40-річчя Жовтня, 3, Київ, 03039, Україна
МІЖАКАДЕМІЧНА КОМУНІКАЦІЯ
НА ПРИКЛАДІ РЕГІОНАЛЬНОГО СЕМІНАРУ
«АКАДЕМІЇ НАУК ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ
ТА ЇХ РОЛЬ У ЗНАННЄВОМУ СУСПІЛЬСТВІ»
© Г.В. Індиченко, 2012
Міжакадемічна комунікація вчених є од-
ним із факторів інтеграції регіональної на-
уки у світове наукове товариство, сприяє
зміцненню міжнародних наукових зв’язків,
обміну досвідом і подальшому розвитку
відносин у напрямі спільного виконання
наукових досліджень на високому фахово-
му рівні. Велике значення у цьому контек-
сті мають міжнародні семінари, конферен-
ції та симпозіуми. Сьогодні інноваційний
розвиток, формування суспільства знань є
пріоритетом наукової політики провідних
європейських країн. Змінюється і роль ака-
демічної науки незалежно від форми її орга-
нізації — як громадських об’єднань учених,
так і спеціалізованих на науково-дослідній
роботі інститутів, які здійснюють свою ді-
яльність через мережу наукових установ.
Останнім часом посилюється консульта-
тивна функція академій при вищих і місце-
вих органах влади та управління. Більшість
європейських урядів не приймає стратегіч-
но важливих для подальшого розвитку краї-
ни документів без консультацій і схвалення
їх академічним співтовариством або ж залу-
чає академії до вироблення національних
стратегій.
Сучасне суспільство проявляє значний
інтерес до академічної форми організації на-
уки, яка є предметом дискусій, обговорень,
аналізуючи місце і роль академій наук у те-
перішньому глобалізованому світі, еконо-
мічному, науковому, інноваційному та куль-
турному розвитку тієї чи іншої країни. Усі ці
питання відображаються безпосередньо на
семінарах, конференціях і симпозіумах, ор-
ганізованих авторитетними міждержавними
56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ФОРУМИ
і міжакадемічними об’єднаннями, такими
як Міжакадемічна група з міжнародних про-
блем (ІАР), а також міжнародними органі-
заціями, як-от Центральноєвропейська іні-
ціатива (CEI).
ІАР, заснована в 1993 p., сьогодні об’єд-
нує 105 національних академій. У співпраці
зі своїми членами-академіями організація
прагне посилити роль академічної науки в
суспільстві, консолідувати академічне спів-
товариство у вирішенні соціально значущих
питань. Особливу увагу вона приділяє під-
тримці молодих дослідників [1].
Діяльність CEI, яка є регіональною гру-
пою країн Центральної та Східної Європи,
спрямована на налагодження багатосто-
ронньої співпраці в політичній, соціально-
еко номічній, науковій і культурній сферах,
зміцнення стабільності та безпеки в регіо-
ні [2].
11–12 червня 2012 р. саме НАН Білорусі,
ІАР та CEI організували регіональний семі-
нар «Академії наук Центральної та Східної
Європи та їх роль у знаннєвому суспіль-
стві». Технічний та організаційний супровід
заходу здійснював Інститут біофізики та
клітинної інженерії НАН Білорусі. Семінар
об’єднав 23 учасників із дев’яти країн, пред-
ставників академій наук Центральної та
Східної Європи, що уможливило розгляд
широкого кола питань і сприяло обговорен-
ню викликів, з якими академіям доводиться
стикатися останнім часом [3].
У цьому заході взяли участь представни-
ки регіональних академій низки країн, які
умовно можна поділити на декілька груп.
Перша група — країни, що здобули незалеж-
ність після розпаду СРСР, — Україна, Біло-
русь, Латвія. У другу групу ввійшли країни,
які в минулому були «сусідами» Радянсько-
го Союзу, наприклад Польща, Чехія, Руму-
нія. В окрему третю групу можна виділити
Чорногорію. Четверту групу представляли
західноєвропейські країни — Нідерланди,
Німеччина, які разом із Польщею, Чехією,
Румунією та Латвією є членами Європей-
ського Союзу. У роботі форуму брав участь
також представник Єврокомісії.
Від імені IAP на відкритті семінару учас-
никам зачитали вітальне слово професорів
М. Хасана (M. Hassan) та X. Алпера (H. Alp-
er), які є її співголовами. Учені висловили
переконання щодо значної ролі академій
Центральної та Східної Європи у вирішенні
глобальних і регіональних проблем, по в’я-
заних із науковим, економічним і політич-
ним розвитком регіону. Вони наголосили,
що країни Центральної та Східної Європи
мають давні наукові традиції і сформовані
академії наук. Метою семінару, на думку
М. Хасана та X. Алпера, є зміцнення між-
академічних зв’язків і посилення взаємодії
академій наук з IAP [4].
До учасників семінару звернувся голова
Президії Національної академії наук Біло-
русі А.М. Русецький, який у своєму ви-
ступі акцентував увагу на важливості про-
ведення цього заходу в подальшому, зміц-
ненні міжакадемічної взаємодії. Слід від-
значити, що 12 липня 2012 р. відбулася
зустріч А.М. Русецького з представниками
наукової громадськості, учасниками семі-
нару. Анатолій Максимович ознайомив
присутніх з основними напрямами діяль-
ності НАН Білорусі в рамках наукових
пріоритетів держави (інформаційні техно-
логії, освоєння космічного простіру, нано-
технології, енерготехнології, екологічна
безпека).
Робота семінару була організована у ви-
гляді сесій, зокрема, за такими темами: «Ака-
демія наук і знаннєве суспільство», «Акаде-
мія та передовий досвід», «Академія наук та
молодь», «Академія наук та рекомен дації
при прийнятті рішень». Роботу кожної з се-
сій координували модератори.
Сесія «Академія наук і знаннєве суспіль-
ство» проходила під головуванням віце-
президента Польської академії наук профе-
сора Януша Ліпковського (J. Lipkowski). На
ній обговорювали етичні аспекти наукових
досліджень, моделі організації академічної
науки, діяльність Білоруського республі-
канського фонду фундаментальних дослі-
джень (БРФФД), стратегії інформаційного
розвитку Республіки Білорусь.
57ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ФОРУМИ
Сьогодні провідні країни світу розгляда-
ють біобезпеку як один із найважливіших
складників національної безпеки. Пріори-
тетними в цьому напрямі є створення на-
ціональних систем біологічної безпеки та
біологічного захисту, протидія проявам біо-
тероризму, захист населення від безконт-
рольного поширення генетично модифіко-
ваних організмів, збереження безпечного
навколишнього природного середовища,
розвиток наукових основ та вироблення
єдиних науково-методичних підходів у
сфері гарантування біологічної безпеки
тощо. Я. Ліпковський звернув увагу при-
сутніх на успішну діяльність робочої групи
з біобезпеки при ІАР, яку з 2010 р. очолює
Польська АН. Академія має також досвід
проведення щорічних конференцій із пи-
тань біоетики. У межах самої Академії пра-
цює Комітет з етики біологічних дослі-
джень. Його робота має, безперечно, про-
ривний характер, адже фахівці звертаються
до соціально значущих тем, таких як екс-
тракорпоральне запліднення або дородове
генетичне тестування. Парламент Польщі
має намір створити Національну комісію з
наукової етики, організувати яку доручено
Академії. З-поміж країн Східної Європи
Польща буде першою, де функціонуватиме
така комісія.
Член-кореспондент HAH Білорусі д.т.н.
С.А. Чіжик і директор Інституту філософії
HAH Білорусі к.філос.н. А.А. Лазаревич ви-
ступили з доповіддю «Наукове знання як
домінанта цивілізаційного розвитку». Про-
грес людства, наголошують дослідники, ба-
зується на знанні, яке можна розглядати як
цивілізаційну константу. Свідомість і само-
свідомість людини, будь-яка соціальна си-
туація, роль і дія економічних, технологіч-
них та культурних інновацій залежать від
знання і визначаються ним. Інноваційний
шлях розвитку зорієнтований на постійне
зростання якості товарів і послуг, що не-
можливо досягти без активного розвитку
фундаментального (теоретичного) знання.
Іншими словами, інновації відбуваються
спочатку в науці, а потім — в економіці. За
будь-яких обставин фундаментальна наука
має бути пріоритетною. Водночас наукова
діяльність не може бути автономним проце-
сом виробництва знань, цінність яких ви-
значається винятково їхньою внутрішньою
організацією, адже наукова робота — це такий
Учасники регіонального семінару «Академії наук Центральної
та Східної Європи та їх роль у знаннєвому суспільстві»
58 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ФОРУМИ
вид людської діяльності, який оцінюють
не лише за його ефективністю, але й за ме-
тою. Сучасні тенденції гуманізації соці-
альної активності, у т.ч. й наукової, спря-
мовані на вирішення цього питання. Не
випадково в полі зору суспільства дедалі
частіше опиняються питання наукової
етики, моральної відповідальності вченого
за «вироблені знання» та їх безпечне функ-
ціонування в суспільстві; питання прак-
тичної цінності науки. Можна виділити
три моделі організації фундаментальних
досліджень — традиційну академіко-цент-
ричну (Росія, Украї на, Білорусь, Польща),
змішану (Угорщина, Казахстан та ін.) і
традиційну університето-центричну (Лит-
ва, Латвія, Ес тонія).
Білоруський республіканський фонд фун-
даментальних досліджень уже понад двад-
цять років усіма можливими заходами
сприяє інноваційному розвитку своєї краї-
ни. Голова БРФФД академік HAH Білорусі
В.А. Орлович визначив основні напрями ді-
яльності Фонду: фінансування коротко-
стро кових проектів фундаментальних і по-
шукових досліджень з пріоритетних напря-
мів; підтримка талановитої молоді; фі нан-
сування спільних із зарубіжними вченими
проектів; розвиток матеріально-технічної
бази наукових досліджень; фінансова під-
тримка видання монографій та інших дже-
рел наукової інформації з фундаментальних
досліджень; підтримка організації й прове-
дення симпозіумів, конференцій та інших
наукових заходів на території республіки,
спрямованих на розвиток фундаментальних
і пошукових досліджень, а також фінансова
допомога виконавцям проектів Фонду для
їхньої участі як доповідачів у названих вище
заходах, які проводять за кордоном. Пози-
тивною тенденцією в діяльності Фонду є
постійне збільшення частки міжнародних
проектів. У 2010 р. кількість спільних дослі-
джень з іноземними партнерами становила
676 проектів, що перевищило кількість вну-
трішніх республіканських грантів (52% від
загальної суми). Зазначене дозволяє ствер-
джувати, що Фонд справді став міждержав-
ним, міжнародним, а також одним із лідерів
міжнародної науково-технічної співпраці
Республіки Білорусь.
У сучасному світі інформаційний склад-
ник відіграє дедалі більшу роль у форму-
ванні конкурентоспроможного суспіль-
ства. Основними рисами, які вирізняють
інформаційне суспільство, вважають: ство-
рення глобального інформаційного про-
стору, здатного забезпечити нову якість
життя; збільшення питомої ваги ін фор-
маційно-кому нікативних технологій, про-
дуктів і послуг у валовому внутрішньому
продукті (ВВП) країни; поява якісно но-
вих комунікацій та ефективної інформа-
ційної взаємодії людей на засадах розши-
рення доступу до національних і світових
інформаційних ресурсів; подолання інфор-
маційної нерівності (бідності); задоволен-
ня людських потреб в інформаційних про-
дуктах і послугах [5].
Висвітленню основних напрямів стратегії
формування інформаційного суспільства в
Білорусі, розрахованої на період до 2015 р.,
було присвячено доповідь директора Об’єд-
наного інституту проблем інформатики
HAH Білорусі д.ф.-м.н. О.В. Тузікова. Про-
грамою передбачено ввести республіку до
тридцятки провідних країн світу за рейтин-
гами Міжнародного телекомунікаційного
союзу та ООН. HAH Білорусі бере активну
участь у реалізації та координації Націо-
нальної програми прискореного розвитку
послуг у сфері інформаційних і телекомуні-
каційних технологій, розрахованої на 2011–
2015 pp. Пріоритетними напрямами розбу-
дови інформаційного суспільства для країни
є: електронний уряд; електронна охорона
здоров’я; електронне навчання; електронна
зайнятість і соціальний захист населення;
електронна економіка; система масових ко-
мунікацій та електронний контент; розви-
ток інформаційної інфраструктури, ресур-
сів, технологій і послуг; розвиток законодав-
ства в галузі інформації. Об’єднаний інститут
проблем інформатики HAH Білорусі спів-
працює з країнами ЄС у рамках European
Grid Infrastructure projects EGI-InSPIRE.
59ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ФОРУМИ
Під керівництвом віце-президента Акаде-
мії наук Чеської Республіки Мирослава
Туми (М. Tuma) працювала сесія «Академія
та передовий досвід». В останні роки, коли
наука глобалізується, набуває особливого
значення наукова компетенція, тіснішою
стає наукова кооперація. Яскравим прикла-
дом у цьому сенсі є Сьома рамкова програ-
ма, наукова система ЄС, яка послідовно за-
лучає вчених різних країн і континентів до
боротьби за дослідницькі гранти. Саме нау-
кова компетенція — єдиний критерій, що до-
зволяє з успіхом конкурувати в науковому
співтоваристві. М. Тума в доповіді «Оцінка
наукової роботи та передового досвіду в
Академії наук Чеської Республіки» розкрив
структуру і пріоритети наукової роботи Ака-
демії. Значний інтерес становить досвід оці-
нювання наукової діяльності установ АН
Чеської Республіки. Зауважимо, що саме
Чехія була однією з перших країн Східної
Європи, яка стала на шлях реформування
академічної науки. Процес глибокого ре-
формування розпочався в 1993 р. У цей час
«була розроблена і впроваджена нова до-
слідницька політика, а також нові нормати-
ви зовнішнього фінансування і оплати та
праці», унаслідок чого підвищилася ефек-
тивність досліджень і поглибилася співпра-
ця установ Академії з науково-дослідними
інституціями країни та зарубіжжя [6].
Проте, як наголошує М. Тума, за результа-
тами оцінювання науково-дослідних уста-
нов Академії 26 із них були ліквідовані, а
кількість співробітників АН зменшилася до
6000 (майже на половину). Діяльність на у-
ково-дослідних установ Академії було оці-
нено і в наступні роки, зокрема в 1996, 1999,
2004, 2008 рр. Останній такий захід відбувся
в 2010–2011 рр. Для кожної основної галузі
науки, у якій Академія проводить дослі-
дження, було створено дев’ять комітетів, до
складу яких увійшли переважно зовнішні
експерти (67 осіб, 6 — з Академії). Оцінюва-
ли не лише інститути, але й окремі колекти-
ви (загалом 406 груп). Критеріями були: на-
укова діяльність, важливість наукових роз-
робок для суспільства, міжнародна спів -
праця, кадровий потенціал і матеріальне
забезпечення, інша діяльність (участь у про-
грамах, навчальному процесі тощо). Основ-
ним завданням заходу було оцінити діяль-
ність інститутів Академії в галузі науки та
мистецтва й визначити необхідний обсяг їх
фінансування. М. Тума виокремив три рівні
оцінювання: інститутів (раз на 5–6 років),
наукових колективів (індивідуально або
кож ні 5–6 років), фізичних осіб (індивіду-
ально або кожні 5–6 років).
Президент Чорногорської академії наук
та мистецтв Момір Джурович (M. Djurovic)
у доповіді «Академії наук та передовий до-
свід» визначив складники наукової компе-
тенції академій. По-перше, членство в ака-
деміях базується на науковій компетенції
вченого. По-друге, національні академії
практично реалізують передовий досвід на
міжнародному, національному та інститу-
ційному рівнях, а також на індивідуальному
рівні своїх членів. По-третє, академії під-
тримують прогресивні наукові дослідження
через молодих учених.
Світові економіки стають дедалі більш
знаннєвими, їхній чистий прибуток визнача-
ється значною мірою знаннями, а не матеріа-
лами. М. Джурович розглядає критерії до-
сягнення «наукової майстерності» — якість
до сліджень (кількість публікацій, імпакт-
фактор, індекс цитування, кількість патен-
тів, наукова етика); грантова підтримка
(вплив на державну політику в галузі прису-
дження грантів, пріоритетність у пропозиці-
ях, премії за наукові досягнення в галузі на-
уки, система підтримки наукових досліджень
молодих учених); освіта (підтримка доктор-
ських та постдокторських до сліджень, орга-
нізація спеціальних лекцій для талановитих
молодих дослідників, робота авторитетних
учених з молодими науковцями, укладання
навчальних програм для університетських
курсів (Syl la bus).
Член-кореспондент HAH Білорусі д.ф.-м.н.
С.Я. Кілін у доповіді «Міждисциплінарні
до слідження та майбутні технології, що ми
можемо очікувати від науки у XXI ст. та
роль академій наук» проаналізував місце
60 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ФОРУМИ
науки в міждисциплінарних дослідженнях,
а також наголосив на провідній ролі акаде-
мій наук у сучасному періоді еволюції нау-
ки. Одним із прикладів міждисциплінарної
інтеграції можна вважати мікросистеми для
цілеспрямованого транспорту ліків, які да-
ють змогу точно та своєчасно дозувати пре-
парати без втручання пацієнта, вводити їх
без участі крові в ділянки, недоступні кро-
вотоку, використовувати невеликі, безпечні
дози ліків, унеможливити вплив медика-
ментів на інші органи та системи, роз в’я-
зувати проблеми впливу інших лікарських
засобів та їхньої несумісності.
Член-кореспондент HAH Білорусі В.А. Куль -
чицький у доповіді «Академічне товари-
ство, мозок, мислення, знання» розглянув
академічну науку як складник усього сус-
пільства, орієнтованого на майбутнє. Саме
в академічних співтовариствах учені кон-
центрують свої зусилля на пізнанні неви-
рішених питань буття, до яких належать
механізми дії людського мозку. Учений об-
ґрунтував деякі положення: передавання
ін формації до мозку відбувається разом із
хімічними речовинами; сучасні нейрохімія
та фармакологія можуть контролювати
трансмісію сигналів до мозку; завдання
фундаментальної науки також є завдання-
ми суспільства.
Питання висококваліфікованого кадро-
вого забезпечення, відпливу молодих до-
слідників із наукової сфери, старіння науко-
вих кадрів залишаються болючою пробле-
мою більшості академій наук європейських
країн. Саме ці теми були в центрі уваги учас-
ників сесії «Академія та молодь». Поміж
факторів, які позитивно впливають на залу-
чення та закріплення молоді в академічній
науці, — цікаві напрями наукових дослі-
джень, реальні перспективи кар’єрного зрос-
тання, сучасне обладнання тощо. Європей-
ське академічне співтовариство намагається
залучити молодь до науки через молоді ака-
демії, які функціонують у багатьох європей-
ських країнах. Член Глобальної молодої
академії доктор наук А. Сімон (A. Simon) по-
ділився з учасниками семінару досвідом
роботи цієї академії. Особливість її функ-
ціонування зумовлена насамперед такими
факторами: міждисциплінарність, між на-
род ність, інтегративність. Молоді академії
створюють молодим науковцям умови для
проведення міждисциплінарних досліджень,
заохочують їхні індивідуальні наукові роз-
робки та дослідження в галузі суміжних
дисциплін, підтримують талановитих моло-
дих учених у впровадженні результатів їх-
ніх наукових досліджень.
Учасники семінару (Г.В. Індиченко, Л.В. Ду-
бовська, А. Сімон, В.В. Казбанов) висвітлили
системну роботу регіональних академій наук
щодо залучення та закріплення талановитої
молоді в академічній науці. Так, у Національ-
ній академії наук України з 1999 р. успішно
функціонує Комісія по роботі з науковою
молоддю. З 2004 р. Президія HAH України
регулярно заслуховує на своїх засіданнях
наукові повідомлення молодих дослідників,
для яких відкривають відомчі теми з термі-
ном виконання до одного року. У 2009 р. у
межах загальноакадемічного проекту «Нау-
кова книга» вперше було виділено окрему
квоту для публікації досліджень молодих
науковців.
У пострадянському академічному просто-
рі також діють ради молодих учених, які
об’єднують аспірантів та молодих наукових
співробітників. Голова Ради молодих учених
HAH Білорусі В.В. Казбанов у доповіді
«Важливість спадкоємності поколінь та ро-
бота з талановитою молоддю» акцентував
увагу на різноманітних напрямах роботи зі
здібною молоддю в Білорусі. Процес її залу-
чення до наукової роботи тут починається зі
шкільного віку і відбувається різними засо-
бами, зокрема, через мережу науково-до-
слідних секцій Мінського державного пала-
цу дітей і молоді на базі наукових установ
Національної академії наук Білорусі; освіт-
ню літню школу для учнівської молоді
«Основи організації наукових досліджень»;
Центр наукових ініціатив HAH Білорусі;
Раду молодих учених HAH Білорусі.
Предметом розгляду стали також і факто-
ри, що не сприяють закріпленню молоді в
61ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ФОРУМИ
науці, з-поміж яких к.б.н. Л.В. Дубовська
виділяє: відсутність перспектив кар’єрного
зростання, недостатній рівень оплати праці,
неможливість спланувати своє життя біль-
ше ніж на рік, наміри емігрувати до інших
країн, незадоволеність щодо видів конкрет-
ної роботи. Натомість стабілізаційними
факторами, які «закріплюють» молодь у
нау ці, є: відчуття особистої значущості, ува-
га зарубіжних колег, перемоги в наукових
конкурсах, можливості поліпшення профе-
сійних навичок, отримання постійної поса-
ди та власного бюджету.
Сесія «Академія наук та регіональні ви-
клики» під головуванням професора Робер-
ти Д’Алессандро (Roderta D’Alessandro),
члена Нідерландської молодої академії, роз-
глядала глобальні та регіональні виклики, з
якими європейським країнам доводиться
стикатися останніми роками. Регіональні
виклики для Нідерландів пов’язані із загаль-
ними викликами Європейського Співтова-
риства (розвиток сталої та інноваційної еко-
номіки), переоцінюванням важливості нау-
кових досліджень, науковою комунікацією,
проблемами, з якими Європа зіштовхнеться
у 2020 р. (так звані Grand Challenges), глоба-
лізацією, демографічними та кліматичними
змінами, енергетичними і соціальними ризи-
ками. Проте наявні істотніі відмінності у
вразливості регіонів щодо згаданих вище
проблем, які вимагають конкретних рішень.
Що ж може запропонувати Нідерландська
молода академія для розв’язання регіональ-
них проблем своєї країни? Це передусім ви-
роблення концепції сталої та інноваційної
економіки (зростання й інновації); визна-
чення пріоритетних наукових напрямів, у
тому числі фундаментальних досліджень;
наукова комунікація.
Академік-секретар Відділення хімії та
наук про Землю HAH Білорусі С.О. Усанов
у своїй доповіді проаналізував роль Націо-
нальної академії наук Білорусі в розвитку
фармацевтичної галузі республіки, звернув-
ши особливу увагу на технології розроблен-
ня малотоннажних, вартісних та наукоємних
субстанцій і готових лікарських форм для
лікування онкологічних, вірусних та гема-
тологічних захворювань; наукові основи
індивідуального використання лікар ських
спо лук — персоналізована медицина (мо-
лекулярна діагностика, ком п’ю терне моде-
лювання); розроблення нових лікарських
препаратів і технологій доставляння меди-
каментів, нових багатокомпонентних компо-
зицій, технологій комплексного застосуван-
ня ліків. На базі НАН Білорусі створено
підприємство «Академфарм», яке у 2010 р.
здійс нило перший промисловий випуск
фармацевтичної продукції. Його діяльність
по в’язана з такими напрямами: промислове
виробництво лікарських засобів та іншої
фармацевтичної продукції, вітамінних, ві-
та мін но-міне ральних та метаболічних ком-
плексів; лабораторні фармацевтичні до-
слідження; контрактне фармацевтичне ви-
робництво; розроблення і випуск виробів
медичного призначення та лабораторних
приладів.
Директор Інституту хімії нових матеріа-
лів НАН Білорусі академік HAH Білорусі
В.Є. Агабеков наголосив на традиційно тіс-
ній співпраці Інституту з академіями наук
країн СНД. Спільні розробки за напрямом
«нафтохімія» проводять із низкою інститу-
тів РАН. Успішно функціонує Центр нафто-
і лісохімічних технологій Сибірського відді-
лення РАН та НАН Білорусі. Спільні про-
екти виконують із науково-дослідними
установами академій наук Казахстану, Ві-
рменії, Азербайджану. За результатами візи-
ту до Інституту хімії нових матеріалів НАН
Білорусі представників Науково-технічного
центру ім. Короля Абдулазіза, Саудівська
Аравія (The King Abdulaziz City for Science
and Technology) та Інституту фізичної хімії
ім. Л.В. Писаржевського НАН України під-
писано тристоронній протокол про налаго-
дження співпраці та проведення спільних
досліджень у сфері розроблення нових по-
колінь функціональних матеріалів, фото-
хімії, фізичної та неорганічної хімії.
Професор Волькер тер Мойлен (Volker ter
Meulen), екс-президент Академії наук «Лео-
польдіна» (Німеччина), окреслив основні
62 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ФОРУМИ
напрями діяльності Консультативної ради
європейських академій наук (EASAC). До її
функцій у дорадчо-консультативній сфері
належить визначення пріоритетів дослі-
джень, затвердження відповідної робочої
групи та експертів, а також схвалення ре-
зультатів роботи. Спеціалізовані комісії ви-
конують функції консультативного органу
зі стратегічних напрямів, аналізують мож-
ливості проектів, визначають основних екс-
пертів. Робочі групи несуть колективну від-
повідальність за підготовку експертних ви-
сновків і рекомендацій. Консультативний
процес має декілька стадій: ідентифікація
та визначення питань, що підлягають ви-
вченню; планування проекту, розгляд попе-
редніх результатів; оцінювання результатів
роботи; довгострокове спостереження за їх
впровадженням; формулювання висновків
для подальшої діяльності. Волькер тер
Мойлен також репрезентував нещодавні
звіти EASAC за такими напрямами: гене-
тичне тестування; генетичні ресурси для
продовольства та сільського господарства;
виклики, пов’язані зі зміною клімату; кон-
центрування сонячної енергії; вплив штуч-
них наноматеріалів на здоров’я людини;
синтетична біологія; ситуація з підземними
водами в Південній Європі; зміна клімату
та інфекційні хвороби.
Президент Латвійської академії сіль-
ськогосподарських наук дійсний член Лат-
війської АН Бальба Рівза (Bailba Rivza) в
доповіді «Латвійська академія наук та її
дорадча функція» розкрила напрями спів-
праці Академії з вищими органами влади
своєї країни. Дорадчі функції Латвійської
АН реалізуються через співробітництво з
Парламентом, Секретаріатом Президента
Латвійської Республіки, міністерствами та
відомствами (тісна співпраця здійснюєть-
ся з Міністерством освіти та науки), Лат-
війською науковою радою, Латвійською
радою вищої освіти, Латвійською радою
ректорів. Академія бере участь в імплемен-
тації наукової політики країни; ре гіо-
нальному розвитку науки шляхом прове-
дення нарад і під тримки проектів; щорічно
визначає десять найвагоміших наукових
досягнень країни, що визначають спрямо-
ваність і пріоритети наукових розробок;
бере участь у розробленні, координації та
експертизі п’я ти національних програм; ко-
ординує націо нальну програму з летоніки
(вивчення національної історії).
Гедимінас Раманаускас (Gedeminas Ra-
manauskas), референт Генерального дирек-
торату з наукових досліджень та інновацій
Європейської Комісії, роз’яснив принципи
партнерства ЄС з країнами Східної Європи
у науковій сфері (доповідь «Горизонт–2020
та Східне партнерство»). Політика партнер-
ства ЄС базується на принципі «чим біль-
ше, тим більше» та передбачає налагоджен-
ня співпраці не лише з урядами, але й з
представниками громадянського суспіль-
ства (неурядові організації, академії наук,
засоби масової інформації, профспілки, ре-
лігійні групи). Важливим складником спів-
робітництва є повага до кожного з партне-
рів, визнання специфіки в реалізації влас-
них реформ. Тісною є співпраця ЄС із
країнами Східної Європи в рамках Східно-
го партнерства — проекту Євросоюзу, голо-
вна мета якого — зближення ЄC із країнами
колишнього CPCP: Україною, Молдовою,
Азербайджаном, Вірменією, Грузією та Бі-
лоруссю. ЄС допомагає цим державам пра-
цювати в напрямі розвитку загального зна-
ння та інноваційного простору, що, відпо-
відно, передбачає сприяння політичному
діалогу, зміцнення національного та регіо-
нального потенціалу, спільні дослідження й
інновації, можливості мобільності студентів
і вчених. Вагомим складником «Загального
знання та інноваційного простору» є актив-
на участь країн Східного партнерства в Сьо-
мій рамковій програмі ЄС. Зацікавленість
присутніх викликали наведені дані про
участь країн Східного партнерства в цій про-
грамі. Так, Вірменія бере участь у 21 проекті,
Азербайджан — 15, Білорусь — 12, Грузія —
31, Молдова — 23, Україна — у 123 проектах.
Програма «Горизонт–2020» почне працю-
вати з 1 січня 2014 р., після закінчення Сьо-
мої рамкової програми. «Горизонт–2020»
63ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ФОРУМИ
передбачає ширші можливості підтримки
дослідників і новаторів з метою збільшення
значущості їхніх розробок та гарантованої
реалізації визначних ринкових ідей, що при-
веде до економічного зростання та створення
нових робочих місць у Європі. У Програмі
можна виділити три загальні пріоритети —
передова наука, лідерство у промисловості
та соціальні виклики. Передова наука —
основа технологій майбутнього, створення
нових робочих місць та загального добробу-
ту. Європа також має підтримувати талано-
витих науковців, а вчені повинні отримати
доступ до найкращої інфраструктури. Євро-
пейська Комісія запропонувала схему фі-
нансування цих пріоритетних напрямів на
2014–2020 рр.
У рамках першого пріоритетного напря-
му фінансування буде розподілено так:
Європейська дослідницька рада (міждис-
циплінарні дослідження найкращих окре-
мих команд) — 13 268 млн євро; майбутні
та нові технології (спільні дослідження з
метою відкриття нових інноваційних га-
лузей) — 3 110 млн євро; програма Марії
Кюрі (заходи й акції з навчання та ка р’єр-
ного зростання) — 5 572 млн євро; розви-
ток інфраструктури, у. т.ч. електронної, —
2 478 млн євро.
Лідерство у промисловості обрано як прі-
оритетний напрям з огляду на те, що на
стратегічних інвестиціях у ключові техно-
логії, наприклад мікроелектроніку, ґрунту-
ються інновації в наявних і нових секторах;
Європа потребує залучення більшого обся-
гу приватних інвестицій у дослідження та
інновації, а також створення більшого чис-
ла інноваційних малих і середніх підпри-
ємств для економічного зростання та ство-
рення нових робочих місць. У рамках цього
пріоритетного напряму передбачено такий
розподіл фінансування: лідерство у про-
мислових технологіях (комп’ютерні техно-
логії, нанотехнології, новітні матеріали,
біотехнології, передове виробництво, кос-
мічні технології) — 13 781 млн євро; доступ
до ризикового фінансового капіталу (залу-
чення приватного та венчурного капіталу в
дослідження й інновації) — 3 538 млн євро;
інновації в малих та середніх підприєм-
ствах (сприяння усім формам інновацій) —
619 млн євро.
Соціальні виклики обрано як пріоритет,
оскільки проблеми, з якими стикається сус-
пільство і які є першорядними для ЄС (клі-
мат, навколишнє середовище, енергетика,
транспорт тощо), не можна розв’язати без
інновацій; проривні рішення нагальних
проблем є результатом міждисциплінарної
співпраці за участі соціогуманітарних наук,
вони повинні бути перевірені, продемон-
стровані та розширені. Запропоновано та-
кий розподіл фінансування: охорона здо-
ров’я, демографічні виклики й добробут —
8 033 млн євро; продовольча безпека, сталий
розвиток сільського господарства, морські
дослідження і біоекономіка — 4 158 млн
євро; безпечне, екологічно чисте та раціо-
нальне використання енергії — 5 782 млн
євро (у 2014–2018 рр. додатково на ядерну
безпеку — 1 788 млн євро); раціональний,
«зелений» та інтегрований транспорт —
6 802 млн євро; дослідження клімату, ефек-
тивне використання ресурсів і сировини —
3 160 млн євро; інклюзивне, інноваційне й
захищене суспільство — 3 816 млн євро.
Міжнародна співпраця охопить три осно-
вні групи країн: індустріальні країни з еко-
номікою перехідного типу; країни розшире-
ного ЄС та сусідні держави; країни, що роз-
виваються.
Отже, міжакадемічне спілкування пози-
тивно впливає на розвиток науково-техніч-
ного співробітництва в країнах Центральної
та Східної Європи, дозволяє обмінюватися
різнобічним академічним досвідом в умовах
глобальних викликів, що безпосередньо ві-
дображаються на напрямах діяльності ака-
демій, які в сучасних умовах стають центра-
ми інноваційного розвитку. Це означає, що
високих наукових стандартів можна досяг-
ти лише в умовах тісної взаємодії економі-
ки, науки та інновацій. У цьому сенсі від-
криваються також нові перспективи завдя-
ки створенню інтегрованого дослідницького
простору.
64 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 12
ФОРУМИ
За результатами роботи семінару було
ухвалено резолюцію, метою якої є активне
залучення академій регіону до прийняття по-
літичних рішень у своїх країнах та створення
інформаційної мережі між академіями наук.
До таких заходів, як семінари, конференції та
симпозіуми, часто проявляють інтерес вищі
органи влади та управління країни, яка є їх-
нім співорганізатором. Так, Прем’єр-міністр
Респуб ліки Білорусь М.В. М’я сникович іні-
ціював зустріч із представниками іноземних
наукових організацій, учасниками семінару і
співробітниками НАН Білорусі. Країна ініці-
юватиме організацію в Митному союзі, Єди-
ному економічному просторі великих міжна-
родних на у ково-технічних та науково-освіт-
ніх центрів, у т.ч. за участі відомих світових
корпорацій. Заплановано, що такі структури
створюватимуть для вирішення конкретних
цільових завдань на період до п’яти років.
Подібні проекти можуть забезпечити появу
проривних технологій та принципово нових
знань із конкретних напрямів [7].
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. About IAP // www.interacademies.net.
2. Mission and Objectives // http://www.cei.int/con-
tent/mission-and-objectives.
3. Regional Workshop on Science Academies in the Cen-
tral and Eastern Europe and their Role in Knowledge-
Based Society (11–12 June 2012, Belarus, Minsk).
Agenda, Abstracts and participants. — 45 p.
4. Messages by Prof. M. Hassan and Prof. H. Alper — IAP
Co-chairs — on the occasion of the opening of the Interna-
tional Workshop on Science Academies in Central and
Eastern Europe and their Role in Knowledge-Based Socie-
ty // http://www.interacademies.net/File.aspx?id=19248.
5. Дубов Д.В., Ожеван О.А., Гнатюк Л. Інформаційне
суспільство в Україні: глобальні виклики та націо-
нальні можливості: аналіт. доп. // http://www.niss.
gov.ua/content/articles/files/dubov_infsus- 31058.pdf.
6. Онищенко О.С., Маліцький Б.А., Онопрієнко В.І. та
ін. Національна академія наук України: проблеми
розвитку та входження в європейський науковий
простір / за ред. О.С. Онищенка, Б.А. Маліцького. —
К., 2007. — 679 с.
7. Премьер-министр Республики Беларусь Михаил
Мяс никович встретился с представителями научных
организаций // http://www.government.by/ru/con-
tent/4438.
Стаття надійшла 08.10.2012 р.
А.В. Индыченко
Институт архивоведения Государственного
учреждения «Национальная библиотека Украины
имени В.И. Вернадского
Национальной академии наук Украины»
просп. 40-летия Октября, 3, Киев, 03039, Украина
МЕЖАКАДЕМИЧЕСКАЯ КОММУНИКАЦИЯ
НА ПРИМЕРЕ РЕГИОНАЛЬНОГО СЕМИНАРА
«АКАДЕМИИ НАУК ЦЕНТРАЛЬНОЙ
И ВОСТОЧНОЙ ЕВРОПЫ И ИХ РОЛЬ
В ОБЩЕСТВЕ ЗНАНИЙ»
Национальная академия наук Беларуси, Межакаде-
мическая группа по международным проблемам и
Центральноевропейская инициатива совместно орга-
низовали региональный семинар «Академии наук
Центральной и Восточной Европы и их роль в обще-
стве знаний». Семинар состоялся 11–12 июня 2012 г. в
Минске на базе Национальной академии наук Белару-
си и собрал вместе 23 участника из девяти стран, пред-
ставителей академий наук государств Центральной и
Восточной Европы. В рамках его работы обсуждались
задания национальных академий наук в эпоху гло-
бальных вызовов и трансформаций, а также использо-
вание интеллектуального потенциала академий в ре-
шении глобальных и локальных проблем ХХI в.
Ключевые слова: межакадемическая коммуника-
ция, общество знаний, глобальные и региональные вы-
зовы, Европейское научное пространство.
G.V. Indychenko
Institute of Archivistics of Public Institution
«The Vernadsky National Library
of Ukraine of National Academy of Sciences of Ukraine»
3 40-richchia Zhovtnia Prosp., Kyiv, 03039, Ukraine
INTERACADEMY COMMUNICATION
ON EXAMPLE OF REGIONAL WORKSHOP
ON SCIENCE ACADEMIES IN THE CENTRAL
AND EASTERN EUROPE AND THEIR ROLE
IN KNOWLEDGE-BASED SOCIETY
The National Academy of Sciences of Belarus, IAP, and
CEI jointly organized a regional Workshop on Science
Academies in the Central and Eastern Europe and their
Role in Knowledge-Based Society. The workshop, held at
the National Academy of Sciences of Belarus in Minsk,
Belarus on 11–12 June 2012, brought together 23 partici-
pants from 9 countries representing the Region of Central
and Eastern Europe. As part of the workshop were dis-
cussed the tasks of national science academies in the glo-
bal challenges and transformations, and the use of intel-
lectual potential of academies in addressing to global and
local challenges of the XXI century.
Keywords: interacademy communication, knowledge-
based society, global and regional challenges, European
scien tific area.
|