Доброчинна діяльність ремісничих цехів Північного Лівобережжя у другій половині ХVІІ – ХVІІІ століттях
Saved in:
| Published in: | Скарбниця української культури |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2007
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42738 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Доброчинна діяльність ремісничих цехів Північного Лівобережжя у другій половині ХVІІ – ХVІІІ століттях / С. Кисіль // Скарбниця української культури: Зб. наук. пр. — Чернігів, 2007. — Вип. 8. — С. 99-101. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860023853721321472 |
|---|---|
| author | Кисіль, С. |
| author_facet | Кисіль, С. |
| citation_txt | Доброчинна діяльність ремісничих цехів Північного Лівобережжя у другій половині ХVІІ – ХVІІІ століттях / С. Кисіль // Скарбниця української культури: Зб. наук. пр. — Чернігів, 2007. — Вип. 8. — С. 99-101. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Скарбниця української культури |
| first_indexed | 2025-12-07T16:49:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
99
Ñ. ÊÈѲËÜ
Äîáðî÷èííà ä³ÿëüí³ñòü ðåì³ñíè÷èõ öåõ³â ϳâí³÷íîãî ˳âîáåðåææÿ
ó äðóã³é ïîëîâèí³ ÕV²² – ÕV²²² ñòîë³òòÿõ
Доброчинність була складовою частиною життєдіяльності ремісничих цехів, що
декларувалося в документах, які надавали право на заснування ремісничих корпорацій.
Так, у грамотах та універсалах зазвичай підкреслювалось, що важливою мотивацією для
створення цехів було “абы була помоч в обрядах церкви Божіей и розширене хвалы святой
при их оферы чинилась”, “видечи немалую оскудность в церкви”, “взіявши себе звичай
з великих городов подлеглих и пожитечных Божой церкви”1. Допомога церкві полягала у
постачанні свічок і ладану, фінансуванні ремонтних робіт, придбанні ікон та церковного
начиння. Подібна благодійна діяльність надавала цехмістру право голосу у вирішенні
парафіяльних справ2. Крім того, цехові братства мали значний вплив на обрання приходського
духовенства і ктиторів3. Основним джерелом фінансування допомоги була цехова скринька,
яка поповнювалась вступними і членськими внесками, штрафами, прибутками від продажу
цехового майна та канунів.
Благодійна діяльність ремісничих корпорацій була відображена у цехових книгах.
Розміри пожертв на церкви залежали від заможності цеху. Так, Кролевецький калачницький
цех у 1732 р. “покрив сукном престол у церкві в с. Ксендзівці (Кролевецький повіт, тепер
– с. Пролетарське Коропського району), дали 8 кіп; того-ж року на оправу вівтаря до церкви
Микольської дали 5 кіп; того-ж року, коли новий цехмістер приймав гроші цехової скриньки,
то 7 кіп полушками дали на дзвін до церкви Михайла; в 1733 р. пішло на амвон до церкви
Михайла 5 злотих”4. Ткацький цех м. Вороніжа у 1776 р. виділив кошти на корогву для
соборної Успенської церкви, а у 1781 р. – для Михайлівської церкви. Коропський кравецький
цех у 1758 р. пожертвував 50 кіп. Троїцькій церкві у Борзні, котру схарактеризовано як
“розваленную, а ныне репаруючуюся”5, а також 2 руб. Воздвиженській церкві6, а в 1765 р.
надав 21 руб. Вознесенській церкві та 10 руб. – Троїцькій7.
Траплялися випадки, коли місцевого священика приймали до цеху як повноправного
його члена для спрямування доброчинної діяльності ремісничого об’єднання. Наприклад,
членом Коропського кравецького цеху в 1772 р. став священик, який мав опікуватися
підтримкою церкви і парафіяльної школи8.
Ремісничі корпорації постійно переймались постачанням церквам свічок. Цей давній
звичай був пов’язаний з так званими канунами, котрі передбачали виготовлення свічок і
ситіння меду, частину якого також передавали церкві. Зокрема, у середині ХVІІІ ст. у книзі
ткацького цеху м. Вороніжа зазначалось, що “сіе издревле утверждено, дабы всякий ремесло
умеючий не был спречним укладам к церквам свечи”9. Цехові корпорації виготовляли великі
конусоподібні кольорові свічки для ставників і маленькі – для потреб церкви. Традиційно
цехові свічки виготовлялись певного кольору, який відбивав цехову символіку. Наприклад,
ремісники містечка Олишівка на Чернігівщині виготовляли свічки зеленого кольору10.
Майстрів, які займались виготовленням свічок, дуже шанували. Так, до Новгород-
Сіверського цеху калачників подібних спеціалістів приймали без всякої покраси й відбування
повинностей11. Тобто, сплативши певні кошти на користь цеху і церкви та влаштувавши
частування, ремісник міг не відбувати принизливих випробувань і у скорочений термін
отримати звання майстра.
Окрім свічок ремісничі об’єднання постачали церквам ладан. Так, у калачницькому
100
цеху м. Глухова у ХVІІ ст. це було обов’язком ремісника, який вступав до цеху12.
Кожний цех мав покровителя – святого християнської церкви, на честь якого
влаштовували особливі свята. Напередодні святкування ремісники ситили мед, готували
пиво, збирали продукти і робили свічки. Всі гроші, виручені від продажу напоїв, а також
свічки, віск, ладан передавались церкві. Священик М. Успенський з цього приводу зазначав:
“При огромном в былое время пчеловодчестве варение мёда было большое, и при охоте к
бражничеству возлияние было обильное, следовательно и доход был немалый”13.
У ХVІІІ ст. траплялися випадки, коли спеціальним гетьманським указом той чи
інший цех зобов’язувався допомагати певній церкві. Так, у 1705 р. І. Мазепа передав
Стародубський цех музик “в послушенство” церкві Різдва Іоана Предтечі: “...доносил нам
п. Григорій Отвиновскій, писарь майстрату старод[убского], а ктитор церкви св. Иоана
Предтечи рождества предмеской, о неменших тоей церкви в потребах скудностях и просил
нас, абыемо цех музицкій, т.е. скрипников и цимбалистов и дудников, прилучили до оной на
спомогательство; мы тоди гетьман – помянутій цех музицькій до тоей церкви св. Иоаннна
Предтечи придаем в послушенство, прилучаючи до них в помоч и в селах старод[убской]
сотне – мешкаючих таковых людей музыцких, жебы они всегда до того цеху належали, а
в год сполне з мескими кождій з них по сможности до складки давали и судом цеховым в
поточних справах судился”14.
Задовольняючи клопотання ремісників містечка Березного щодо організації цеху,
місцеві отаман Юхим Скарга та війт Семен Тихий зобов’язали ремісників допомагати
церкві, причому у випадку конфліктів між членами цеху, винний “повинен будеть перво на
церковь божію “заруки” сплатити сто кіп15.
Піклування про місцеву церкву стояло на чільному місці у благодійній діяльності
багатьох цехових об’єднань Північного Лівобережжя у ХVІІ–ХVІІІ ст. Так, у 1679 р.,
об’єднавшись у братство, кожум’яки й шевці міста Погара почали збирати кошти на
утримання місцевої церкви16.
У грамоті цеху ковалів, бондарів, римарів і мельників, теслів, пильщиків та музик
м. Літок від 1770 р. говорилось, щоб “были з собою в едином братстве, и в едином цеху
и абы таковый порядок межи собою заховали, яковый везде заховуется; то есть повинны
напрод пильное мети о церкве Божой, и о украшенье ей старанье, так теж и о инших
учинках добрых и милосердных не занедбанье”. Крім того цех зобов’язувався “мети
баченье на нищих и уломных ведлуг проможенья свого, болезнующих зась межи собою
братію, должны суть посещать, а преставишихся о господе до гроба з належным порядком,
сполне все, запроважати”17. Обов’язковою умовою діяльності ремісничого цеху в с. Велика
Загорівка була турбота про “благолепие приходскаго храма”18. Скарга цехмістрів Олишівки
на М. Будлянського від 1765 р. гетьману К. Розумовському засвідчує, що “с доброхотства
своего учредили в пользу церкви божіей, с общества цехи и с оных как за дедов и отцов
наших, так и за нас тоей церкви божій, знатная прибыль была”19. Наприкінці ХVІІІ ст.
ремісничі управи повинні були робити на користь церкви внески у розмірі 5 руб. щороку20.
Ще одним напрямом добродійної діяльності ремісничих корпорацій була соціальна
допомога родинам померлих членів цеху, яка насамперед полягала у безпосередній організації
похорону та фінансовій підтримці родини небіжчика. Для цих випадків кожен цех мусив
мати мари, покліт із сукном (покрови) та великі свічки, які коштували достатньо дорого.
Наприклад, калачницький цех містечка Коропа у 1758 р. витратив на мари і покліт 53 копи,
а у 1766 р. “на докладне пішло 12 руб. 30 коп., всього 55 руб. 30 коп.”21. Прагнення бути
похованим з належними почестями спонукало міщан сплачувати певні кошти на користь
цеху і користуватись подібними ритуальними послугами.
101
Отже, у другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст. ремісничі корпорації Північного Лівобережжя
переймалися підтримкою церкви, членів цеху та їхніх родин.
1 Ефименко А. Южная Русь. – СПб., 1905. – Т. 1. – С. 246.
2 Очерк истории г. Чернигова 907–1907. – Чернигов, 1908. – С. 39.
3 Тридцатилетие деятельности Черниговского городского управления 1870–1901 г., с очерком истории
г. Чернигова. – Чернигов., 1901. – С. LVIII.
4 Лазаревська К. Матеріяли до історії цехів на Лівобережній Україні ХVІІ–ХІХ вв. // Записки історично-
філологічного відділу УАН. – К., 1925. – Кн. VІ. – С. 30.
5 Там само.
6 Там само.
7 Там само.
8 Там само. – С. 29–30.
9 Там само. – С. 30.
10 Балушок В.Г. Світ середньовіччя в обрядовості українських цехових ремісників. – К.,1993. – С. 60.
11 Ситий І. Новгород-Сіверський цех калачників (1711–1900) // Сіверянський літопис. – 1996. – № 5. – С. 39.
12 Лазаревська К. Матеріяли до історії цехів на Лівобережній Україні ХVІІ–ХІХ вв. – С. 30.
13 Балушок В.Г. Світ середньовіччя в обрядовості українських цехових ремісників. – С. 60.
14 Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. Материалы для истории заселения, землевладения и
управления. – Т. 1: Полк Стародубский. – К., 1888. – С. 135.
15 Пиріг П.В. Нариси соціально-економічної історії Чернігівщини в другій половині XVII ст. – К.,1998. –
С. 35.
16 Там само. – С. 37.
17 Клименко П. Матеріали до історії цехів м. Літок на Чернігівщині. – Б.м., Б.р. – С. 213.
18 Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. – Т. 2: Полк Нежинский. – К., 1893. – С. 144.
19 Там само. – С. 105.
20 Тридцатилетие деятельности Черниговского городского управления 1870–1901 г. – С. LХХХІІ.
21 Лазаревська К. Матеріяли до історії цехів на Лівобережній Україні ХVІІ–ХІХ вв. – С. 31.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42738 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1996-1502 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:49:13Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кисіль, С. 2013-04-05T18:43:19Z 2013-04-05T18:43:19Z 2007 Доброчинна діяльність ремісничих цехів Північного Лівобережжя у другій половині ХVІІ – ХVІІІ століттях / С. Кисіль // Скарбниця української культури: Зб. наук. пр. — Чернігів, 2007. — Вип. 8. — С. 99-101. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1996-1502 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42738 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Скарбниця української культури Доброчинна діяльність ремісничих цехів Північного Лівобережжя у другій половині ХVІІ – ХVІІІ століттях Article published earlier |
| spellingShingle | Доброчинна діяльність ремісничих цехів Північного Лівобережжя у другій половині ХVІІ – ХVІІІ століттях Кисіль, С. |
| title | Доброчинна діяльність ремісничих цехів Північного Лівобережжя у другій половині ХVІІ – ХVІІІ століттях |
| title_full | Доброчинна діяльність ремісничих цехів Північного Лівобережжя у другій половині ХVІІ – ХVІІІ століттях |
| title_fullStr | Доброчинна діяльність ремісничих цехів Північного Лівобережжя у другій половині ХVІІ – ХVІІІ століттях |
| title_full_unstemmed | Доброчинна діяльність ремісничих цехів Північного Лівобережжя у другій половині ХVІІ – ХVІІІ століттях |
| title_short | Доброчинна діяльність ремісничих цехів Північного Лівобережжя у другій половині ХVІІ – ХVІІІ століттях |
| title_sort | доброчинна діяльність ремісничих цехів північного лівобережжя у другій половині хvіі – хvііі століттях |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42738 |
| work_keys_str_mv | AT kisílʹs dobročinnadíâlʹnístʹremísničihcehívpívníčnogolívoberežžâudrugíipoloviníhvííhvííístolíttâh |