Участь філолога І.П.Смолія у збагаченні книжкових фондів бібліотек та музеїв України

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Скарбниця української культури
Date:2007
Main Author: Тимочко, М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2007
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42771
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Участь філолога І.П.Смолія у збагаченні книжкових фондів бібліотек та музеїв України / М. Тимочко // Скарбниця української культури: Зб. наук. пр. — Чернігів, 2007. — Вип. 8. — С. 271-273. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859841656180703232
author Тимочко, М.
author_facet Тимочко, М.
citation_txt Участь філолога І.П.Смолія у збагаченні книжкових фондів бібліотек та музеїв України / М. Тимочко // Скарбниця української культури: Зб. наук. пр. — Чернігів, 2007. — Вип. 8. — С. 271-273. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Скарбниця української культури
first_indexed 2025-12-07T15:37:16Z
format Article
fulltext 271 Ì. ÒÈÌÎ×ÊÎ Ó÷àñòü ô³ëîëîãà ².Ï. Ñìîë³ÿ ó çáàãà÷åíí³ êíèæêîâèõ ôîíä³â á³áë³îòåê òà ìóçå¿â Óêðà¿íè Ім’я галицького педагога, науковця Івана Смолія асоціюється не лише із рідною йому Тернопільщиною. Географія його наукового та літературно-мистецького спілкування – майже вся Україна. Це засвідчують і документи його особового фонду, який зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України. Матеріали архіву І.П. Смолія (ф. 271) дають можливість побачити різноплановість його зацікавлень [4; 5; 6]. Іван Павлович Смолій народився 15 січня 1910 р. в селі Розношинці Збаразького району Тернопільської області в родині хліборобів. Там 1922 р. закінчив початкову школу, а у 1929 р. – Тернопільську гімназію і став студентом відділу класичної філології, опісля – педагогіки Львівського університету. В 1936 р. закінчує його абсольвентом, оскільки здоров’я не дозволило захистити дипломну роботу та ступінь магістра. Восени 1939 р. Івана Смолія призначають завідувачем Синявської початкової школи Збаразького району, інспектором шкіл для дорослих районного відділу народної освіти. У червні 1941 р. його мобілізують до лав Червоної Армії, відправляють у Нижній Тагіл (Росія) на будівництво військових заводів. Далі – хвороба і направлення у колгосп, знову мобілізація до трудової армії і праця на руднику Челябінського вугільного басейну та звільнення від військової служби за станом здоров’я. У липні 1944 р. І.П. Смолій стає завідувачем Залісцівського, згодом – інспектором шкіл Білобожницького районних відділів освіти Тернопільщини. З 1945 по 1950 р. заочно навчався на відділенні української філології Львівського державного університету, вступив до аспірантури при Науково-дослідному інституті психології в Києві і закінчив її в 1953 р. Трудову діяльність продовжив на посаді викладача психології Кременецького педагогічного інституту. 26 листопада 1954 р. у Києві захистив дисертацію кандидата педагогічних наук. У 1962 р. обраний завідувачем кафедри педагогіки і психології Кременецького (з 1969 р. – Тернопільського ) педагогічного інституту. На цій посаді пропрацював до 1971 р. Опублікував ряд наукових, науково-методичних та науково-популярних праць. Писав також статті на літературно-мистецькі теми, зокрема про Юліуша Словацького [33], Степана Руданського, Соломію Крушельницьку [7; 1]. У фонді І.П. Смолія зберігаються листи від окремих осіб, організацій та установ, які засвідчують його активну діяльність, спрямовану на поповнення бібліотек і музеїв новими виданнями класиків української та зарубіжної літератури, примірниками унікальних видань зі своєї великої домашньої бібліотеки. Зокрема, дослідники мають можливість ознайомитися із листами-подяками від музею Т.Г. Шевченка у Києві [8], літературно-меморіального музею Т.Г. Шевченка у селі Шевченкове (Кирилівка) на Черкащині [9], музею-заповідника “Могила Т.Г. Шевченка” [9], Кременецького краєзнавчого музею [10], музеїв Івана Котляревського в Полтаві [11], Леся Мартовича в селі Торговиця на Івано-Франківщині [12] та багатьох інших. Так, у листі з Ялтинського краєзнавчого музею (березень 1975 р.) читаємо: “Щиро дякуємо за щедрий дарунок – бібліотеку. Всі 190 томів одержали в доброму стані. Ця 272 неподільна бібліотека Вашого імені стане у пригоді нам, науковим працівникам. Наш музей народжується, як Ви знаєте, за допомогою ентузіастів, вболіваючих за нього (а Ви в їх першому числі) і ми відкриємо його...” [13]. Директор Стеблівського державного літературно-меморіального музею І.С. Нечуя- Левицького С. Хаварусь пише І. Смолію в листопаді 1976 р.: “Велике і щире спасибі Вам за надісланий 2-томник О.І. Білецького “Від давнини до сучасності”, у якому є матеріали про нашого земляка [...] Ви також висловили корисні поради щодо збиральницької роботи в музеї автора “Миколи Джері”. Щиро дякуємо Вам за це. До речі, ми більшість з того, що Ви писали, уже зробили, і надалі будемо працювати в цьому напрямку.” [14]. У відповіді з Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника йдеться: “Дирекція заповідника виносить Вам щиру подяку за подаровані нам книги. Вони поповнили фонд нашого музею і будуть використані в експозиції виставки “Книги і друкарство на Україні”. При цьому надсилаємо Вам на підпис акт прийому” [15]. Вивчаючи листи до фондоутворювача, ще і ще раз переконуємося, як щиро вболівав науковець за долю і подальший розвиток української культури і мистецтва, як ревно оберігав їх цінні перлини, підтримував і пропагував нові успіхи митців [16; 17; 18; 19; 20]. Гордістю книжкової колекції Івана Смолія були екслібриси “Із книг І. Смолія” роботи відомої художниці-графіка, заслуженого художника України (1972), майстра школи Олекси Новаківського у Львові Стефанії Гебус-Баранецької. Вони прикрашали даровані примірники та й всі унікальні видання його великої бібліотеки. Науковець спілкувався із художницею [21], а також із багатьма видатними творчими особистостями: Борисом Антоненком- Давидовичем [22], Іванною Блажкевич [23], Наталією Забілою [24], Романом Іваничуком [25], Ярославом Ісаєвичем [26], Григорієм Нудьгою [27], Федором Погребенником [20], Іриною Стешенко [28] та іншими. До речі, окремі листи із архіву І. П. Смолія нещодавно опублікував доктор філології, професор, член Національної спілки письменників України Володимир Качкан [2; 3]. Значна кількість листів до І. Смолія містить прохання допомогти у зборі матеріалів, взяти участь у святкуваннях, відвідати той чи інший музей. Так, Михайло Володимирович Радзиняк із Вишківців Чернівецької області пише про творчий шлях буковинського худож- ника-орнаментиста Георгія Олексійовича Гараса та звертається за допомогою у створенні музею його імені [29]. У січні 1976 р. Андрій Юрійович Тобілевич, директор музею- оселі Івана Тобілевича на Кіровоградщині, запрошує Івана Смолія на свою батьківщину і висловлює вдячність за увагу до музею [30]. О.С. Черемшинський із Велеснівського етнографічно-меморіального музею В.М. Гнатюка повідомляє: “Отримав Ваші дарунки [...]. Це ж дорогоцінні видання, які стали бібліографічною рідкістю, [...] є прекрасним фундаментом для майбутньої великої наукової бібліотеки при музеї вченого” [31]. Лист з подякою за надіслану працю Ф. Колесси “Мелодії українських народних дум” надійшов 2 грудня 1972 р. з Київського літературно-меморіального музею Лесі Українки: “Цей дар є великим вкладом у фонди і експозицію музею, а також виявом любові до видатної української поетеси Лесі Українки та її музею” [32]. І.П. Смолій відповідає на запрошення, відвідує багато музеїв по всій Україні, виступає на урочистостях, дає рецензії та відгуки, окремі конкретні рекомендації, а у фондах по собі залишає пам’ятки україністики – багатотомники, тематичні збірки, окремі видання, платівки; підтримує шанувальників народної культури. Про високу моральність науковця і громадянина згадує на сторінках часопису “Тернопілля’97” Кузьма Векірчик: “Протягом багатьох років праці в інституті мені майже щодня доводилося спілкуватися з Іваном Смолієм, людиною високої культури, одним з найдосвідченіших педагогів Тернопілля. Він був істинним українським патріотом. Ми 273 багато років жили по сусідству в одному будинку. У дружніх розмовах він часто висловлював глибоке обурення проти тотальної русифікації навчального процесу в інституті й місті. За це не раз з ним проводили “виховні бесіди” працівники добре відомої усім установи [1]. Останні дев’ять років життя вчений хворів і не виїжджав із Тернополя. Був одиноким, без сім’ї. Поспішаючи, впорядковував свою бібліотеку, яку перед смертю подарував рідній школі і Тернопільському державному педагогічному університету. Помер Іван Павлович Смолій на 77 році життя, 1986 р. у Тернополі, похований у рідному селі Розношинці. “... І досі члени кафедри, викладачі та інші працівники інституту з теплотою згадують про цю надзвичайно скромну, доброзичливу людину, прекрасного педагога, відмінника народної освіти України” [1]. 1 Векірчик К. Іван Смолій. Педагог із Розношинців // Тернопілля’97: Регіональний річник. – Тернопіль: Збруч, 1997. 2 Качкан В.А. Хай святиться ім’я твоє: Історія української літератури і культури в персоналіях (ХVІІІ –ХХІ ст.): Антологія одного листа. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. – Т. 8. – С. 46–47, 96, 122, 164, 186–187,198, 282, 327, 389, 431, 442, 478, 491, 512, 529. 3 Там само. – Т. 9. – С. 26–27, 78, 81, 165, 241, 245, 417–418, 451– 452. 4 Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. Відділ рукописів. – Ф. 271. – Спр. 1. 5 Там само. – Спр. 2. 6 Там само. – Спр. 3. 7 Там само. – Спр. 76. 8 Там само. – Спр. 57. 9 Там само. – Спр. 63. 10 Там само. – Спр. 61. 11 Там само. – Спр. 39. 12 Там само. – Спр. 31. 13 Там само. – Спр. 75. 14 Там само. – Спр. 71. 15 Там само. – Спр. 46. 16 Там само. – Спр. 5. 17 Там само. – Спр. 12. 18 Там само. – Спр. 13. 19 Там само. – Спр. 53. 20 Там само. – Спр. 37. 21 Там само. – Спр. 14. 22 Там само. – Спр. 6. 23 Там само. – Спр. 9. 24 Там само. – Спр. 22. 25 Там само. – Спр. 24. 26 Там само. – Спр. 25. 27 Там само. – Спр. 35. 28 Там само. – Спр. 48. 29 Там само. – Спр. 38 30 Там само. – Спр. 41. 31 Там само. – Спр. 50. 32 Там само. – Спр. 43. 33 Смолій І.П. Життя і творчість поета. До 150-річчя з дня народження Ю. Словацького // За педагогічні кадри (Кременець). – 1959. – № 2 (25). – 14 липня. – 16 с.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42771
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1996-1502
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:37:16Z
publishDate 2007
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Тимочко, М.
2013-04-05T20:01:53Z
2013-04-05T20:01:53Z
2007
Участь філолога І.П.Смолія у збагаченні книжкових фондів бібліотек та музеїв України / М. Тимочко // Скарбниця української культури: Зб. наук. пр. — Чернігів, 2007. — Вип. 8. — С. 271-273. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
1996-1502
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42771
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Скарбниця української культури
Участь філолога І.П.Смолія у збагаченні книжкових фондів бібліотек та музеїв України
Article
published earlier
spellingShingle Участь філолога І.П.Смолія у збагаченні книжкових фондів бібліотек та музеїв України
Тимочко, М.
title Участь філолога І.П.Смолія у збагаченні книжкових фондів бібліотек та музеїв України
title_full Участь філолога І.П.Смолія у збагаченні книжкових фондів бібліотек та музеїв України
title_fullStr Участь філолога І.П.Смолія у збагаченні книжкових фондів бібліотек та музеїв України
title_full_unstemmed Участь філолога І.П.Смолія у збагаченні книжкових фондів бібліотек та музеїв України
title_short Участь філолога І.П.Смолія у збагаченні книжкових фондів бібліотек та музеїв України
title_sort участь філолога і.п.смолія у збагаченні книжкових фондів бібліотек та музеїв україни
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42771
work_keys_str_mv AT timočkom učastʹfílologaípsmolíâuzbagačenníknižkovihfondívbíblíotektamuzeívukraíni