Благодійна діяльність козацької старшини Ніжинського полку (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття)

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Скарбниця української культури
Дата:2007
Автор: Токарєв, С.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2007
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42775
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Благодійна діяльність козацької старшини Ніжинського полку (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття) / С. Токарєв // Скарбниця української культури: Зб. наук. пр. — Чернігів, 2007. — Вип. 8. — С. 286-288. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859590857590571008
author Токарєв, С.
author_facet Токарєв, С.
citation_txt Благодійна діяльність козацької старшини Ніжинського полку (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття) / С. Токарєв // Скарбниця української культури: Зб. наук. пр. — Чернігів, 2007. — Вип. 8. — С. 286-288. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Скарбниця української культури
first_indexed 2025-11-27T15:16:07Z
format Article
fulltext 286 Ñ. ÒÎÊÀЪ Áëàãîä³éíà ä³ÿëüí³ñòü êîçàöüêî¿ ñòàðøèíè ͳæèíñüêîãî ïîëêó (äðóãà ïîëîâèíà XV²² – XV²²² ñòîë³òòÿ) Представники української козацької старшини досить активно займались доброчинною діяльністю. Благодійність за доби Української козацької держави торкалась багатьох аспектів суспільного життя. Однак найбільших масштабів благодійна діяльність козацької старшини набула у галузі церковного будівництва. Це й не дивно, адже Православна церква натоді була одним з найважливіших суспільних інститутів. У розбудові храмів та монастирів активну участь брали представники козацької старшини Ніжинського полку, які увічнили свої імена у численних культових спорудах регіону. На жаль, далеко не всі вони збереглися до нашого часу. Серед найвідоміших культових споруд Гетьманщини був Миколаївський собор у Ніжині, спорудження якого зазвичай пов’язують з полковником Іваном Золотаренком1. Проте, загибель восени 1655 р. завадила йому завершити розпочату справу і будівництво продовжив молодший брат Івана Василь Золотаренко2. Цікаві відомості про Миколаївський собор навів хорватський проповідник, місіонер та публіцист Юрій Крижанич. Подорожуючи до Москви, він проїздив Україною та деякий час жив у Ніжині. Сюди Юрій Крижанич прибув у квітні 1659 р. і з огляду на запеклі військові дії, що точилися за гетьманування І. Виговського, мусив затриматися у Ніжині на довгі п’ять місяців. Людина допитлива, він добре ознайомився зі становищем в Україні і близько зійшовся з Василем Золотаренком та ніжинським протопопом Максимом Филимоновичем. Тут він побачив на власні очі новозбудований Миколаївський собор та дізнався про подробиці його спорудження. Згодом, опинившись у далекому Сибіру, куди його було заслано за наказом царя Олексія Михайловича, Ю. Крижанич відобразив тогочасні події в яскравих публіцистичних творах російською та латинською мовами. В одному з них, розповідаючи про пожежу під час похорону Івана Золотаренка на його батьківщині в Корсуні, Ю. Крижанич назвав її карою Божою за те, що ніжинський полковник та його козаки у військових походах грабували уніатські й католицькі церкви. Сам Ю. Крижанич був католиком і обстоював ідею об’єднання церков – унію. Зокрема, він писав: “Хто заперечуватиме тут чудо та явну помсту Божого правосуддя? Визнав це менший брат Василь Золотаренко, до якого у спадок перейшли багатства покійного: для замолювання братових гріхів збудував він у Ніжині велику церкву в ім’я святителя Миколи”3. На користь гіпотези, що Миколаївський собор був збудований саме у другій половині 50-х рр. XVІІ ст., свідчить тестамент ніжинської міщанки Копачовчихи, датований 1655 р. Будучи тяжко хворою, вона продала свій будинок за 200 польських золотих. З цієї суми вона заповіла “на новую церков, которая за помочью Божиею и за старанием его милости пана Ивана Ничипоровича, гетмана нашего сіверского, и пане матки его фундована, дати мает третюю сорок золотих и осмаков 50 полских”4. У 1685 р. на клопотання козацького товариства с. Заньки Веркіївської сотні та отамана Ониська Топіхи полковий хорунжий Іван Зеленко надав допомогу у будівництві церкви, оскільки громаді забракло коштів на реалізацію цього проекту. Заснування нової церкви благословив митрополит Київський і Галицький Гедеон Святополк Четвертинський. Новозбудований храм було названо на честь святителя Миколая5. Церковним будівництвом у Конотопі опікувалась старшинська родина Кандиб. 287 Колишній корсунський полковник Федір Кандиба, переселившись до Конотопа і обійнявши уряд сотника, спорудив тут у 80-х рр. XVII ст. Миколаївську церкву6. Інший представник цього роду – Данило Кандиба збудував у 1740 р. Богоявленську церкву в Конотопі та Воскресенську церкву в с. Курилівка7. Крім того, дещо раніше у 1716–1719 рр. конотопський сотник Андрій Лизогуб збудував у цьому місті кам’яну церкву Різдва Богородиці8. Доброчинною діяльністю активно займалася і старшинська родина Холодовичів з містечка Вороніжа. Один з її представників – Матвій Холодович навчався в Києво- Могилянській академії, де захопився філософією і почав писати вірші. Згодом він вступив на службу до Генеральної військової канцелярії у Глухові. Після відставки у листопаді 1742 р. генерального писаря Андрія Безбородька М. Холодович залишив службу і решту життя прожив у Вороніжі, де побудував дві церкви – Преображенську та Михайлівську. Остання збереглася до наших днів, і, на думку О. Ільїна, є однією з найкрасивіших культових споруд Північного Лівобережжя9. Дівицький сотник Василь Селецький наприкінці XVІІ ст. з благословення митропо- лита Варлаама Ясинського збудував Михайлівську церкву у цьому сотенному містечку10. В Олишівці церковним будівництвом опікувався сотник Іван Шрамченко (1741–1773). У 1743 р. його коштом на місці старої дзвіниці Михайлівської церкви був збудований храм на честь св. Миколи11. У Кролевці церкву великомучениці Варвари збудував у 1763 р. сотник Петро Стожок, а його зять Василь став першим її священиком12. Будівництво церков у Коропській сотні було пов’язане з благодійною діяльністю представників Генеральної військової артилерії, до якої було приписане сотенне місто разом із навколишніми селами. Так, отаман артилерії Петро Юркевич у 1764 р. збудував у Коропі кам’яну Вознесенську церкву, що збереглась до нашого часу13. Його ж коштом була зведена у 1769 р. кам’яна церква Різдва Богородиці у с. Рождественському (нині – с. Жовтневе Коропського району)14, де мешкало чимало пушкарів. Представники козацької старшини Ніжинського полку приділяли значну увагу забезпеченню храмів церковними книгами і начинням. Після закінчення будівництва Миколаївського собору в 1658 р. В. Золотаренко надав до храму Євангеліє, надруковане у Вільно в 1644 р., на срібному окладі якого було викарбувано: “Сие Евангелие украсил раб Божий Василий Ничипорович Золотаренко до храму св. Николая – року Божого 1658”15. Глухівський сотник Олексій Турянський у 1704 р. подарував Троїцькій церкві у Глухові куплене власним коштом Євангеліє16. Крім того, пожертвував Євангелія храму с. Богданівка у 1710 р.17 та церкві Введення Пресвятої Богородиці у м. Шостці в 1714 р.18 У подальшому, обіймаючи уряд генерального судді, О. Турянський у тестаменті, датованому 1716 р., заповідав значні суми на доброчинність: “... на поминаніе души моей грешной лекгую 1000 таляров... чтири тисячи золотих, якіе повинна малжонка... реєстру особно на тое споряженые полтори тисячи золотых на разние монастири и священникам глуховским на сорокоусти роздати. А четвертую тысячу золотых и… килка каменей до монастиря св. верховного апостола Петра и Павла глуховского, а особливо кроме тих 4 тисячей церкву божію Св. Живоначальную Тройцы глуховскую для оправования 500 золотых”19. Генеральний осавул Іван Мануйлович, який у 1714–1728 рр. був глухівським сотником, у 1734 р. заповідав: “... священникам, дияконам, дякам, понамарям, странным, убогим и нищим роздати золотих 500 за душу мою приказую, а на сорокоустіи по всех церквах глуховских, також по селах моих и где толко хутор мои найдутся, тут же на монастир глуховскій Петропавловскій, и на прочіе обители Святые золотих 1000 записую, що усе зять мой Іван Пирацкій руками своїми роздать должен”20. У 1705 р. кролевецький сотник Іван Маковський подарував кролевецькій церкві Різдва Пресвятої Богородиці Тріодь цвітну, надруковану у Львові у 1688 р., та Євангеліє 288 у срібному окладі21. Олишівській сотник Василь Шрамченко у 1753 р. подарував потир Миколаївській церкві в Олишівці22. Зауважимо, що доброчинною діяльністю займалися і представники сотенної старшини. Так, писар Глухівської сотні Федір Омелянович у 1717 р. подарував церкві Різдва Богородиці у с. Хохлівка Анфологій, надрукований у Новгороді-Сіверському у 1678 р.23, а ніжинський городовий отаман Аввакум Тарасевич надав Октоїх тамтешній Преображенській церкві24. Отже, представники козацької старшини Ніжинського полку брали активну участь у благодійній діяльності на користь церкви. Їхнім коштом були споруджені та оздоблені численні храми у містах і селах Ніжинського полку. 1 Історія української архітектури. – К., 2003. – С.217. 2 Морозов О. Брати Золотаренки (Нарис другий: Василь Золотаренко) // Сіверянський літопис. – 1995. – № 6. – С. 28; Морозов О. Ніжинські полковники брати Золотаренки (історико-біографічний нарис) // Ніжинська старовина. – Вип. 1 (4). – Ніжин, 2005. – С. 55. 3 Морозов О. Пам’ятка козацької слави // Пам’ятки України. – 1992. – № 2–3. – С. 48. 4 Там само. – С. 47. 5 Лазаревский А. Описание старой Малороссии. – Т. 2: Полк Нежинский. – К., 1893. – С. 120. 6 Там само. – С. 211. 7 Там само. – С. 197. 8 Там само. – С. 204. 9 Ільїн О. Люди старої Сіверщини // Сіверянський літопис. – 1998. – № 2. – С. 88–89. 10 Историко-статистическое описание Черниговской епархии (далі – ИСОЧЕ). – Т. 5. – Чернигов, 1874. – С. 148. 11 Там само. – С. 269. 12 Там само. – С. 343. 13 Там само. – С. 353. 14 Там само. – С. 363. 15 ИСОЧЕ. – Т. 7. – Чернигов, 1873. – С. 373. 16 Там само. – С. 274. 17 Там само. – С. 278. 18 Там само. – С. 350. 19 Попружна А. Духовні заповіти як джерело з історії благодійництва козацької старшини (за матеріалами тестаментів другої половини XVII–XVIII ст.) // Культурно-релігійний розвиток Гетьманщини кінця XVII – початку XVIII століття: Матеріали науково-практичної конференції. – Ніжин, 2006. – С. 172. 20 Там само. – С. 173. 21 ИСОЧЕ. – Т. 5. – С. 335. 22 Там само. – С. 269. 23 ИСОЧЕ. – Т. 7. – С. 355. 24 Там само. – С. 390.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42775
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1996-1502
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-27T15:16:07Z
publishDate 2007
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Токарєв, С.
2013-04-05T20:07:52Z
2013-04-05T20:07:52Z
2007
Благодійна діяльність козацької старшини Ніжинського полку (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття) / С. Токарєв // Скарбниця української культури: Зб. наук. пр. — Чернігів, 2007. — Вип. 8. — С. 286-288. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
1996-1502
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42775
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Скарбниця української культури
Благодійна діяльність козацької старшини Ніжинського полку (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття)
Article
published earlier
spellingShingle Благодійна діяльність козацької старшини Ніжинського полку (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття)
Токарєв, С.
title Благодійна діяльність козацької старшини Ніжинського полку (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття)
title_full Благодійна діяльність козацької старшини Ніжинського полку (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття)
title_fullStr Благодійна діяльність козацької старшини Ніжинського полку (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття)
title_full_unstemmed Благодійна діяльність козацької старшини Ніжинського полку (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття)
title_short Благодійна діяльність козацької старшини Ніжинського полку (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття)
title_sort благодійна діяльність козацької старшини ніжинського полку (друга половина хvіі – хvііі століття)
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42775
work_keys_str_mv AT tokarêvs blagodíinadíâlʹnístʹkozacʹkoístaršininížinsʹkogopolkudrugapolovinahvííhvííístolíttâ