До історії пароплавства на Дунаї: “шханечні журнали” параплава “Сулин” 1852-1855 рр., як історичне джерело (за матеріалами Державного архіву Одеської області)
Вперше публікуються документи з Державного архіву Одеської області про діяльність пароплава-буксира “Сулин” на нижньому Дунаї протягом 1852-1855 рр. Документи показують роль та значення цього параплава в мирний час та під час Східної війни 1853-1856 рр., розкривають невідомі сторінки історії парапла...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Чорноморська минувшина |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інституту історії України НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42796 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До історії пароплавства на Дунаї: “шханечні журнали” параплава “Сулин” 1852-1855 рр., як історичне джерело (за матеріалами Державного архіву Одеської області) / Т. Гончарук // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 6. — С. 128-152. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859585064098070528 |
|---|---|
| author | Гончарук, Т. |
| author_facet | Гончарук, Т. |
| citation_txt | До історії пароплавства на Дунаї: “шханечні журнали” параплава “Сулин” 1852-1855 рр., як історичне джерело (за матеріалами Державного архіву Одеської області) / Т. Гончарук // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 6. — С. 128-152. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Чорноморська минувшина |
| description | Вперше публікуються документи з Державного архіву Одеської області про діяльність пароплава-буксира “Сулин” на нижньому Дунаї протягом 1852-1855 рр. Документи показують роль та значення цього параплава в мирний час та під час Східної війни 1853-1856 рр., розкривають невідомі сторінки історії параплавства на Дунаї.
Впервые публикуются документы из Государственного архива Одесской области о деятельности парохода-буксира "Сулин" на нижнем Дунае на протяжении 1852-1855 гг. Документы показывают роль и значение парохода в мирное время и во время Восточной (Крымской) войны 1853-1856 гг., раскрывают неизвестные страницы истории пароходства на Дунае.
To attention of readers the documents from the Odesa region State Archives on activity of steamship-tug "Soulin" on lower Danube during 1852-1855 are proposed which are first published. The documents show a role and value of this steamer in a peace-time and in the East (Crimean) war-time 1853-1856 and display the unknown pages of history of steam-shipping on Danube.
|
| first_indexed | 2025-11-27T09:57:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
128
паші відповідав посаді губернатора османського вілайєту.
Плутонг – з франц. “взвод”.
Редифи – в османській армії – вояки, що перебувають після
строкової служби у запасі.
Сергердар (сердар) – керівник, отаман.
Чавуш (чауш) – нижчий ранг дипломатичного корпусу, посланець,
аналог європейського ад’ютанта.
Volodymyr Poltorak
“List of names of Ottoman Cossaks Corps” 1857
In this publication the first translation into Ukrainian of the list of officers of the
Ottoman Cossacks corps 1857 is made. In the preface and comments the analysis
of informative document is given and the main directions of its research are
defined.
Keywords: the Ottoman Cossacks, informative document, Mihal Chaycovs’kyi,
East War 1853-1856.
Владимир Полторак
“Список именной корпуса казаков оттоманских”. 1857 г.
В публикации осуществлен первый перевод на украинский язык списка
офицерского состава корпуса казаков оттоманских в 1857 г. Предложено два
варианта прочтения фамилий и имен (транскрибованный и дословный). В
предисловии и комментариях осуществлен анализ информативности
документа, определены основные направления его последующих исследований.
Ключевые слова: казаки оттоманские, Михаил Чайковский,
информативность, Восточная война 1853-1856 гг.
УДК 947:656.628
Тарас Гончарук
ДО ІСТОРІЇ ПАРОПЛАВСТВА НА ДУНАЇ: “ШХАНЕЧНІ ЖУРНАЛИ”
ПАРОПЛАВА “СУЛИН” 1852 – 1855 рр., ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
(за матеріалами Державного архіву Одеської області)
Вперше публікуються документи з Державного архіву Одеської області
про діяльність пароплава-буксира “Сулин” на нижньому Дунаї протягом
1852-1855 рр. Документи показують роль та значення цього параплава в
мирний час та під час Східної війни 1853-1856 рр., розкривають невідомі
сторінки історії параплавства на Дунаї.
Ключові слова: пароплав “Сулин”, Нижній Дунай.
У вітчизняній історіографії наявна значна кількість праць
присвячених історії українських придунайських земель ХІХ ст. й,
зокрема, історії зародження та розвитку пароплавства на нижньому
Дунаї. Останніх питань торкались й дослідники розвитку пароплавства
у чорноморсько-азовському: М. Залеський, М. Столбуненко,
Ю. Коновалов, А. Демідов та ін. Проте у цій тематиці залишається
чимало невивчених аспектів. Серед них – володіння (згідно з ІІІ статтею
Адріанопольського миру від 2 вересня 1829 р., без права “влаштовувати
129
будь-які заклади або укріплення, окрім карантинних”375) та
використання Російською імперією островів гирла Дунаю протягом
1829 – 1856 рр., зокрема, Сулинським гирлом та портом Сулина (або
Сулин), що тепер перебуває у складі Румунії. Російський уряд, попри
настійні прохання негоціантів, місцевих адміністраторів та
європейських урядів, зволікав із виділенням необхідних коштів для
робіт з розчистки Сулинського гирла. Як писав 1833 р. міністр фінансів
Є. Канкрін: “яка б не була користь від розчистки Дунайських гирл, але
…існують заходи більш потрібні, як наприклад: поглиблення Неви,
розчистка гирл Уралу, облаштування таганрозького рейду тощо”376.
Врешті 1844 р. було вирішено зазначені роботи проводити за
рахунок місцевого “Бессарабського 10 % капіталу”377. Так, у 1849 р. були
виділені кошти “на купівлю в Англії землечерпальної машини для
прочищення Сулинського гирла річки Дунаю”378, а пізніше на її
“приведення в дію”379 та ін. Для обслуговування зазначеної машини було
замовлено в Англії “три понтони та буксир-пароплав”380, що отримав
назву “Сулин”.
Згідно з повідомленням історика М. Залеського, пароплав “Сулин”
було побудованого у Лондоні 1848 – 1849 рр. фірмою “С.J. Mare end CО”
й він прибув до Одеси 1 липня 1849 р.381. На пароплаві працювали
англійські фахівці, зокрема, ще 1848 р. найняли машиніста Гунта
(згаданого у наведеному нижче журналі за 1854 р.), який збирав
землечерпальну машину в Миколаєві, а потім – працював машиністом
на пароплаві382. На кінець 1852 р. до екіпажу пароплаву “Сулин”
входили вільнонаймані матроси: Іван Гайворонський, Микола Бондар,
Іван Жеглов, Іван Белявський, Мирон Глодченко, Омелян Глодченко,
Єгор Ларіонов, Василь Казаков, Олександр Строновський й Іван
Іванов383. Склад екіпажу залишався незмінним, принаймні до кінця
1855 р.384 На час роботи землечерпальної машини додатково наймали
ще “11 кочегарів та 7 робітників”385. Командиром пароплава був
“корпуса штурманів штабс-капітан Григоренко”. “Старший машиніст
мастеровий унтер-офіцер 2 класу Ілляшенко” вів судовий журнал386.
Переважання українців серед членів екіпажу було практично типовим
явищем для чорноморського судноплавства.
Фонд Новоросійського та бессарабського генерал-губернатора (Ф. 1)
Державного архіву Одеської області містить кілька десятків справ,
присвячених розчистці Сулинського гирла Дунаю й, зокрема, діям
375 ПСЗ РИ. ІІ. – Т. 4. – № 3128. – С. 625.
376 Комунальна установа “Ізмаїльський архів”. – Ф.59. – Оп. 1. – Спр. 185. – Арк. 29.
377 ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 5. – Спр.1 за 1848 р. – Арк. 1, 12
378 Там само. – Арк. 13 – 15.
379 Там само. – Арк. 16.
380 Там само. – Арк. 2, 11
381 Залесский Н.А. “Одесса” выходит в море: Возникновение парового мореплавания на Черном море.
1827 – 1855 гг. – Ленинград, 1987. – С. 90, 114, 115.
382 ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 5а. – Спр.1 за 1848 р. – Арк. 36, 51 – 54.
383 Там само. – Арк. 34.
384 Там само. – Спр.10а за 1855 р. – Арк. 105.
385 Там само. – Спр.2 за 1850 р. – Арк. 4.
386Там само. – Арк. 2 – 3.
130
землечерпальної машини та пароплава “Сулин” у 1849 – 1855 рр. Серед
них, зокрема, “Судові журнали”, які надають щоденну інформацію про
час початку та завершення дії парової машини, й, так звані, “Шханечні
журнали” – головний офіційний документ судна, куди щоденно
записувалися усі його дії від початку “кампанії”.
Нижче запропоновані уривки зі “Шханечних журналів” пароплава
“Сулин” за 1852–1855 рр. За браком місця, в уривках не вміщено
щоденну інформацію про стан погоди, роботу машини та деякі дії
пароплаву. З уривків помітно, що пароплав лише незначну частину
часу займався буксуванням землечерпальної машини (згідно з “діючими
журналами” землечерпальної машини у 1852 р. вона працювала
18 днів387, а у 1853 р. – лише 9 днів388). Через об’єктивні та суб’єктивні
причини буксир-пароплав використовувався на інших роботах,
зокрема, на буксуванні купецьких суден через мілину в гирло Дунаю та
у зворотному напряму. Також пароплав виконував інші завдання
керівництва, наприклад, у 1852–1853 рр. відвідував о. Зміїний
(Федонісі), де проводилися тоді археологічні розкопки. Від 1853 р.
пароплав активно застосовувався у роботах, пов’язаних з підготовкою
та початком воєнних дій Східної війни. Особливо 1854 р. коли він
транспортував понтони, війська та припаси до різних пунктів по
Дунаю, включаючи взяту в облогу російською армією фортецю
Сілістрія, мав “зустріч” у Сулині з англо-французьким флотом, а під час
відступу російської армії від Сілістрії та на лівий берег Дунаю –
евакуював війська та цивільне християнське населення, пересував
мости та ін. Показово, що такі відомі російські історики Східної війни,
як А. Петров і М. Богданович не зазначали на участь пароплава “Сулин”
у діях російської Дунайської флотилії389. Це можна сказати і про
мемуарну літературу, зокрема, спогади М. Ушакова, що слугували
джерелом для вищезгаданих істориків390. А. Зайончковський вказав на
перебування цього пароплава у складі флотилії, але про його дії згадав
лише фрагментарно391 .
Не дивно, що у 1854 р. пароплав хоч і не здійснював подорожей до
Миколаєва та Одеси, його дії були найінтенсивнішими: згідно з
“судовими журналами” пароплава, якщо за 1852 р. “дії машини” склали
“сім діб, сімнадцять з половиною годин”392; за 1853 р. – «двадцять
чотири доби, чотирнадцять з половиною годин”393; то за 1854 р. – “сорок
чотири доби, п'ятнадцять з половиною годин”394. У 1855 р., по евакуації
387 ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 5а. – Спр.9 за 1852 р. – Арк. 1 – 14.
388 Там само. – Спр.9 за 1853 р. – Арк. 1 – 9.
389 Петров А.Н. Война России с Турцией. Дунайская кампания 1853 – 1854гг. – СПб., 1890. – Т.1. –
С. 78, т.2. – С. 87, 105 – 106; Богданович М.А. Восточная война 1853 – 1856 годов. – СПб., 1876. – Т.1. –
С. 201 – 207, т.2 – С. 16, 22, 24.
390 Ушаков Н.И. Записки очевидца о войне России против Турции и западных держав //
Девятнадцатый век исторический сборник издаваемый П. Бертеньевым. – М., 1872. – Кн 2. –
С. 1088, 1071.
391 Зайончковский А.М. Восточная война. 1853-1856 гг. – СПб., 2004. – Т. 1. – С. 876; Т. 2, ч.1. – С. 146;
Т.2, ч.2. – С.31.
392 ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 5а. – Спр.9 за 1852 р. – Арк. 14.
393 Там само. – Спр. 10 за 1853 р. – Арк. 46.
394 Там само. – Спр. 6 за 1854 р. – Арк. 20.
131
російської армії на лівий берег Дунаю, дії пароплава стали менш
інтенсивними: “дії машини” – “дев’ять діб, вісім з половиною годин”395,
хоч він і здійснював необхідні для військ постачання, буксував судна,
перевозив військове начальство й, навіть, перебував на чолі
військового аванпосту. За повідомленням М. Залеського, після війни
у 1857 р. пароплав “Сулин”, як і деякі інші, придбало військове
міністерство, але він “був виключений зі списків флоту лише після
1906 р.”, тобто проплавав понад 50 років396.
***
У публікації документів збережено особливості мови, стилю та
пунктуації оригіналу. Орфографію скориговано згідно з нормами
сучасної російської мови, зокрема, літеру “і” замінено на “и”. Твердий
знак у кінці слів опущений. Непрочитані слова позначені трьома
крапками у квадратних дужках. Необхідні роз’яснення від автора
статті позначені курсивом (в оригінальному тексті курсив відсутній).
Документи
Документ № 1. Фрагмент зі шханечного журналу буксир-
пароплава “Сулин” за 1852 р.
….1852 год мая 9 дня железный буксир пароход Сулин в 60 сил, коего
длинна 80 фут., ширина без обшивки 19 фут, глубина интрюма 9 фут,
водоизмещение в тоннах 131 68/94, находящийся в распоряжении военного
генерал губернатора Новороссийского и Бессарабского края, для прочистки
устья Дуная; командир оного капитан Григоренко 2й под командою его
Черноморского ведомства мастеровых экипажей писарь унтер офицерского
чина 1. Рабочих экипажей унтер офицер содержатель по механизмам
1. Вольнонаемной команды 10 человек; понтоновом эллинге и некоторых
исправлений по механизма и корпуса судна, также отливки чугунного колеса с
шестернею для землечерпательницы находящейся в Сулинском порте, состоял в
готовности к отправлению от Николаевского порта в Сулинской.…
10.05.1852 р. Сего числа в 7 часов вечера получив предписание начальника
штаба Черноморского флота и портов г. контр адмирала Корнилова за № 12756 о
выводе вверенного мне судна с Адмиралтейства на рейд по окончании всех
исправлений парохода по Адмиралтейству и поделки вещей на сулинскую
землечерпательницу; выведен из Адмиралтейства и начато производится
довольствие мне и состоящим не нем казенным чинам….
13.05.1852 р. …сего числа к имеющимся на пароходе 10 человекам
команды нанято еще 10 человек.
15.05.1852 р. …Для следования в город Одессу, в 3 часа пополудни по
изготовлении паров снялись с якоря и следовали по назначению.
16.05.1852 р. …в 4 часа пополудни, пришед в Одесский порт, стали на
якорь и прекратили пар.
1.06.1852 р. …сего числа по окончании сдачи пришедших в негодность
вещей с парохода Экспедиции пароходных сообщений и снабжения некоторыми
материалами и суммою, полученною от канцелярии генерал губернатора; по
предписанию его же за № 5770 должны были сняться в Сулинский порт, но за
свежестью ветра остались в гавани….
395 ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 5а.– Спр. 3 за 1855 р. – Арк. 31.
396 Залесский Н.А. “Одесса” выходит в море. – С. 100, 115.
132
4.06.1852 р. …в 11 часов по изготовлении паров снялись с якоря
вследствие предписания исправляющего должность бессарабского военного
генерал губернатора за № 5770 и следовали к Сулинскому порту. …В 10 часов
пополудни отрыли Федониский маяк, в полночь пришли к траверзу оного,
…взяли курс на Сулинский рукав Дуная …и следовали к оному малым ходом,
по мрачности и темности ночи...
5.06.1852 р.…в 3 часа утра пришед на вид Сулинского маяка пошли
большим ходом, а в 4 ½ часа прибыв в Сулинский порт на практическом
берегу у карантина стали на якорь и прекратили пар»….
7.06.1852 р. …сего числа приступили к сборке механизма на
землечерпательнице и к исправлению барж, гребных судов также к
оконопачиванию их [и] палубы землечерпательницы….
13.06.1852 р. … в 8 часов утра получив словесное приказание капитана
над Сулинским портом изготовить пароход и отправиться к острову
Федониси по полученному им сведению от иностранного судна, что на нем
имеют люди нужду в провизии и воде, почему оставили работы в сборке
механизма на землечерпательнице и исправления ея барж и гребных при ней
судов. …в половине первого часа налившись водою затопили печи в 2 часа по
изготовлении паров снялись с якоря и следовали к острову Федониси в 6 часов,
пришед к острову, стали на якорь и прекратив пар приступи к перевозу воды.
…Получив сведение, что находящиеся чины карантинного ведомства на
острове для рытья земли к отысканию древностей при чиновнике коллежском
секретаре Ситникове имеют нужду в провизии и окончили все работы, а
также…. оставалось небольшое количество пресной воды по выгрузке которой с
парохода приступили к перевозу на пароход людей и их багажа.
14.06.1852 р. …в 2 ½ часа при рассвете утра окончили перевозку людей
с багажом и чиновника Ситникова и по поднятии гребных судов, в 3 часа
утра снялись с якоря и в 3½ […] часов утра пришед в Сулинский порт стали
на якорь и прекратили пар.
26.06.1852 р.…по сборке механизма на землечерпательнице сделана была
проба механизму….
28.06.1852 р. …окончили все исправления на землечерпательнице.
1.07.1852 р.…в 5 часов утра затопили печи на пароходе и
землечерпательнице; в 6 ½ часа на пароходе был готов пар; взяли на буксир
землечерпательницу и понтоны стали спускаться на фарватер между
купеческих судов; в 8 часов поставили землечерпательницу на банке и
приступили к работам.
…в 4 часа прекратили работу землечерпательницы взяли оную на буксир
и следовали в Сулин; в 5 часов стали на якорь и прекратили пар; сего числа
снято с банки грунту крепкого илу с песком 7 барок или 14 кубических
сажень; с сего числа начало производится жалованье нанятым для
производства работ людям 20 человекам из 12 руб. оклада серебром.…
2.07.1852 р. …в 2 часа пополудни пошел дождь с сильным шквалом и
ветер переменялся от NW, N и NO в 3 часа пополудни сильным шквалом от
NO с большим градом бросило купеческое судно именуемое “Евангелист” под
управлением шкипера Цамадо изломало на землечерпательнице шканцы по
борту, …ящик по которому спускается грязь за борт машины, а на пароходе
изломано корму оного, грот стеньгу погнуло железных стоек тентовых 7 и
шлюпбалку при которых повреждениях пароход без исправления не может
буксировать суда….
15.07.1852 р.…сего числа окончили все исправления в повреждении на
133
пароходе и землечерпательнице сделанные купеческим судном которые
производились 13 дней на счет шкипера Цамадо….
19 липня 1852 р. були знов розпочаті заглиблювальні роботи в гирлі
Дунаю, але вони були припинені 21 липня “по случаю лопнувших двух зубцов
на шестерне” землечерпальної машини.
23.07.1852 р. …5 часов утра по словесному приказанию капитана
Сулинского порта затопили печи для следования к острову Федонис с
доставлением на оный пресной воды и прочих материалов, равно узнания о
благосостоянии находившихся на нем людей; в 6 ½ часов, по изготовлении
паров, взяли на буксир баркас, нагруженный водою и разными потребностями
для Федониского острова и для обозрения оного г. капитана над Сулинским
портом капитана 2-го ранга Гуляева, снялись с якоря и следовали к оному; в 10 ½
часов пришед к острову стали на якорь и приступили к выгрузке на остров
доставленных вещей и воды…. В 8 часов вечера окончили сдачу на остров вещей
и воды и принятие с оного в Сулинский порт опорожненной посуды, но, за
крепостью ветра и большой зыбью, остались на ночное время на якоре….
24.07.1852 р. …в 5 часов утра снялись с якоря и следовали обратно в
Сулинский порт, куда пришед в 9 ½ часа стали на якорь …
29.07.1852 р. …сего числа окончили исправление… В течение семи дней
производились работы по становлении железных зубьев на шестерне.
3. 07. 1852 р. …сего числа по досмотре на землечерпательнице чугунных
блоков для поднятия рамы оказался один с расколовшийся втулкой, которой для
поднятия и опущения рамы вовсе не годен, а как по запасу других не состояло,
то и приступлено к исправлению того шхива.…
10. 08. 1852 р.…сего числа окончили работу на землечерпательнице в
исправлении чугунного блока в течении 6 дней производилась работа в поделке
втулок в испорченный чугунный шхив(?) по неимению мастеров в Сулинском
порте…. В 6 ½ часов взяв на буксир землечерпательницу следовали на фарватер
в 8 часов начали землечерпательницей производится работы на банке…
Заглиблювальні роботи здійснювалися: 11, 16, 19, 27 та 31 серпня; та 2,
6, 9, 10, 19, 29 та 30 вересня 1852 р. кожного дня знімалося від 8 до 11 барок
або понтонів (що дорівнювало від 16 до 22 сажнів2) ґрунту397. Водночас в
Шханечному журналі 9 вересня 1852 р. зазначено про “проход фарватера
светлейшим князем Меншиковым”, а 10 вересня 1852 р. про те, що
“в 10 часов утра Его Светлость князь Меншиков прошел фарватер в море на
пароходе “Дунай”, а с него пересел на “Громоносец” и следовал по
направлению к Севастополю”398.
14. 10. 1852 р. “…по распоряжению капитана над Сулинским портом
введен нами с моря австрийский бриг “Провиденция Аманати” потерявший
руль на взморье у мелководья и оказавший течь, за уплату 75 руб.
серебром399….
16. 10. 1852 р. …сего числа по предписанию капитана над Сулинским
портом за № 1229 команды с землечерпатальницы уволено двадцать два
человека, а 6ть оставлено для присмотра за вещами и баржами и караула;
сего же числа введен нами австрийский бриг, который не смог перейти банку
за выброшением в море всего балласта и деньги 75 руб.
397 ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 5а. – Спр.9 за 1852 р. – Арк. 1 – 14.
398 Пароплав-буксир “Дунай” (1851 р.) та пароплав “Громоносец” (1830 р.) були військовими
пароплавами. Перший належав Дунайській флотилії, другий – Чорноморському флоту Див.:
Залесский Н.А. Вказана праця. – С. 90, 105, 108, 114.
399 Це звичайна ціна. За попередній 1851 р. пароплав провів через гирло шість суден, за що стягнуто з кожного з
їхніх власників по 75 крб. срібл. Див.: ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 5а. – Спр.2 за 1850 р. – Арк. 1 – 2).
134
серебром…австрийским агентом уплачены и переданы капитану Сулинского
порта…
3.11. 1852 р. …сего числа пополудни, получив предписание капитана
Сулинского порта, передавшего ко мне предписание генерал-губернатора об
отправлении землечерпательницы с пароходом в Николаевской порт,
приступили к изготовлению для отправления…
Пароплав з землечерпальною машиною вирушили до Миколаєва
8 листопада 1852 р. 10 листопада вони зупинилися поблизу Тендрівської
коси, де стояли на якорях також пароплави “Прут” і “Дунай”, а
13 листопада 1852 р. – прибули до Миколаївського порту.
17. 11. 1852 р. ...провели машину в адмиралтейство поставили машину
на якоря и швартовали у эллинга.…
18. 11. 1852 р. …ввели пароход в Адмиралтейство, где поставили на
якорях, приступили к разгружению….
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 5а. – Спр.11 за 1852 р. – Арк. –18.
Документ № 2. Фрагменти зі шханечного журналу буксир-
пароплава “Сулин” за 1853 р.
4. 05. 1853 р.…сего числа по забратии …разных вещей исправляющихся
парохода и землечерпательницы выведены из Адмиралтейства на рейд.…
5. 05. 1853 р. … в 4 часа [пополудни] снялись с якоря и следовали к Одессу…
7. 05. 1853 р.…в 3 часа пополудни пришли на очаковский фарватер близ
…маяка, за невозможностью буксировать морем землечерпательницу по силе
ветра и зыби, стали на якорь и прекратили пар….…
10. 05. 1853 р.…снялись с якоря, имея на буксире землечерпательницу
следовали в моря к Одессу…
11. 05. 1853 р. …сего числа прибыв на одесский рейд пароход
“Громоносец” с Его Светлостью князем Меншиковым с Константинополя”400.
12. 05. 1853 р. “…сего числа пароход “Грозный” с Его Светлостью
отправился в город Николаев в 5 ½ часов вечера”.
15–16 травня 1853 р. пароплав “Сулин” в Одесі узяв “угля английского
1000 пудов” й “различные материалы для действия” пароплава та машини.
17. 05. 1853 р.…вследствие повеления за № 679 господина
исправляющего должность генерал-губернатора Новороссийского и
Бессарабского края генерал от инфантерии Федорова в 5 часов …взяв на
буксир землечерпательницу следовали к Сулину”.
18. 05. 1853 р.…в 4 часа утра находились мы в виду острова Феодонис и
пошли …к Сулинскому рукаву… в 1 час пополудни пришед в Сулинский
рукав близ Сулинского карантина стали на якорь по невозможности
буксировать дальше землечерпательницу, по тому случаю, что сильным
течением сорвалось якорей множество купеческих судов, которые
застоновили весь фарватер или реку и перепутали судовые канаты, почему
мы прекратили пар.
19. 05. 1853 р. …в 12ть часов полдня был очищен несколько от судов
проход в реку, почему мы …взяли землечерпательницу на буксир,
буксировали к брандвахте. …В 6 часов вечера по сдаче машины в ведение
400 На пароплаві “Громоносец” кн. Олександр Сергійович Меншиков у лютому – травні 1853 р. здійснив
дипломатичну подорож до Стамбула, що сприяла початку Східної (Кримської) війни. Див.: Тарле Е.В.
Сочинения в двенадцати томах. – Т. 8: Крымская война. – М., 1959. – С. 160 – 187.
135
капитана Сулинского порта и по окончанию погрузки угля …следовали по
назначению к Измаилу.
20. 05. 1853 р. …в 4 часа пополудни, пришед в город Измаил, после
карантина у постройки моста стали на якорь… сего числа поступил пароход в
ведение инспектора саперных батальонов генерал-лейтенанта
Бухмейера401.…
23. 05. 1853 р.…сего числа поступил в заведование наше мост,
устроенный через реку Дунай на остров Чатал.…
27. 05. 1853 р.…в 6 часов утра сильным течением нанесло плот,
мачтовых дерев, спускающийся из Галаца на мост, почему нам сделано было
распоряжение о выводе его частями к берегу, каковая работа командою
парохода продолжалась целый день.…
4. 06. 1853 р.…сего числа по словесному распоряжению Его
превосходительства генерал-лейтенанта инспекторских саперных батальонов …по
изготовлении паров и прибытия на пароход Его превосходительства с офицерами
инженерного ведомства снялись с якоря и следовали вверх по Дунаю.
5. 06. 1853 р.…в 6 часов утра, пришед на траверс Исакчи, у плотины
стали на якорь, не прекращая паров, и Его превосходительство изволили
исследовать на гребных судах плотину накрывшую […] полноводием […]; в
10ть часов, по осмотру, прибыли на пароход и в то же время снялись с якоря
и следовали обратно в Измаил; в 12ть часов пришед к устроенному мосту
стали на якорь ниже карантина, прекратили пар и Его превосходительство
съехал на берег».
11. 06. 1853 р.…сего числа Его Превосходительство генерал-лейтенант
Бухмейер отправился с здешнего города в Кишинев по делам службы,
поручил оба построенные моста в заведование наше до дальнейшего
распоряжения…
18.06.1853 р.…сего числа в 11ть часов ночи спустилось с под крепости
4 канонирские лодки к мосту и одно из них №31й по неудержанию якоря с
которым и 40 саженями цепи сильным течением нанесена на мост и при всех
усиленных средствах не смогла быть от моста оттянута...
19. 06. 1853 р.…в 4 часа утра затопили мы печи для отвода от моста
навалившейся лодки №34й, 5 ½ часов по разведению паров снялись с якоря и
пришед на траверс лодки, отдали якорь, которого вытравлено было
30 сажень, потом с парохода подан был буксир на расстояние 80ть сажен,
которым при действии в 1 ½ часов времени лодка была оттянута от моста,
которую поставили на якорь у берега острова Четала, подняли своя якорь и
перейдя обратно став на сое место прекратили пар в 10 ½ часов пополудни.…
26. 06. 1853 р.…сдали мы мосты подпоручику 5го Ластового экипажа Волосовичу.…
27. 06. 1853 р.…в ½ первого часа полуночи затопили печи для
следования в Сулин по тому ж предписанию губернатора за № 112 в 3 часа
…снялись с якоря и следовали у Сулину… в 1 ½ часа пополудни, пришед в
Сулинский порт, стали на якорь близ землечерпательницы…. Сего числа
посетил Сулинский порт губернатор Бессарабской области Федоров402.
29 06. 1853 р.…сего числа по окончании всех сведений о людях с
карантина мы поступили в сумнительное положение.…
401 Бухмейєр Олександр Єфимович (1802 – 1860 рр.) – генерал-лейтенант інпектор саперних
батальйонів, під час Східної (Кримської) війни був призначений начальником інженерів південної армії.
відзначився під час соєнних дій на Дунаї 1854 р. та оборони Севастопля 1855 р.
402 Павло Іванович Федоров (1791 – 1855 рр.) у 1836 –1854 рр. Бессарабський військовий губернатор,
кілька разів виконував обов’язки генерал-губернатора.
136
1. 07. 1853 р.…сего числа сделан осмотр оставленным баржами при них
баркасу, которые оказались без исправления и оконопачивания, к
употреблению негодными.…
13. 07. 1853 р.…сего числа по приказанию капитана над Сулинским
портом имели оправится на остров Федонис.…
17. 07. 1853 р.…сего числа по словесному приказанию капитана над
Сулинским портом, капитана а1го ранга Гуляева, для ввода с моря в реку двух
казенных флашхоутов403, которые находились при пароходе “Дунай”, не могли
перейти банки по мелководью, в 7 часов …снялись с якоря …в 9 часов
…буксировали оба флашхоута в 10ть часов за сильным течением пароход не мог
вести двух флашхоутов, почему поставили один на якорь, а другой продолжали
буксировать, в 11ть часов, введя флашхоут в реку и поставив на якорь, следовали
за другим, который, взяв на буксир в полдень, поставили его на якорь в реке…
18. 07. 1853 р. …по предписанию того ж исправляющего должность
капитана над Сулинским портом, за №1109й затопили печи для следования на
остров Федонис и в 9 ½ часов по изготовлению паров и по погрузке на гребные
суда принадлежащего острову груза, мы снялись с якоря…. В 3 ½ часа, пришед
к острову Федонис, на глубине 6ть сажень стали на якорь и прекратили пар,
приступили к выгрузке вещей и пресной воды…
19. 07. 1853 р.…в 2 часа ночи по окончании сдачи груза и [для]
доставления в Сулин и другие места бумаг, равно и больных людей, снялись с
якоря и следовали к Сулину, в 7 часов пришед в Сулинский порт, стали на
якорь не прекращая паров и по сдаче всего груза на берег получили
приказание капитана над Сулинским портом буксировать казенный
флашхоут, от устья реки вверх по Дунаю для поставления его в безопасности,
почему мы в 10ть часов снялись с якоря и спустились к флашхоуту, взяв оный
на буксир, при сильном течении буксировали оный до одного часу пополудни
оставив на якоре выше карантина на практическом берегу, в 1 ½ [были] на
своем месте и прекратили пар…
20. 07. 1853 р.…сего числа нанято команды 22 человека на
землечерпательницу.
У подальші дні погода для дії землечерпальної машини була
несприятливою й міг діяти лише сам пароплав “Сулин”.
22. 07. 1853 р.…в 6ть часов затопили печи по приказанию капитана над
Сулинским портом для вывода с реки в море купеческих судов…. Сего числа
вывели с реки и перетащили чрез мелководную банку 2 иностранных брига
1й английский и 2й австрийский….
23. 07.1853 р.…утра в 8 ½ снялись с якоря взяв на буксир австрийское
судно бриг, следовали с ним к банке…. В 1 час пополудни перетащили чрез
мелководье бриг в море, и возвратились в реку, где взяли на буксир английский
корвет… в 5ть часов, перетащили его чрез мелководье оставили в море….
25. 07. 1853 р.…сего числа перетащено чрез мелководную банку два греческих
брига, пароход находился в действии с 8ми часов утра до 6ти часов вечера….
30. 07. 1853 р.…взяли на буксир карлаш404 потерявший руль, отвели в
море к судну….
31. 07. 1853 р. …взяли на буксир греческий бриг, который вывели в
403 Флашхоути – плоскодонні судна, що слугували для вивантаження з великих суден вантажів та
транспортування їх мілководдям.
404 Як повідомляв М. Богданович: “кірлашами називають у нижньо-дунайських країнах двох та
однощоглові судна особливої форми, що підіймають 6000 та 1000 пудів” (Богданович М. Восточная
война. – Т.2. – С. 14 (Прил.).
137
море, где взяли на буксир в море карлаш, выведенный вчерашнего числа,
ввели оный в реку.… В 3 часа [пополудни] взяли на буксир прусский бриг,
следовали с оным обратно к банке, и перейдя 2/3ти оной судно стало крепко
на мель, как оное было в углублении по обмеру более чем предъявил шкипер,
и буксируя оное до 8 часов вечера, оставили на выходе из банки к морю…
1. 08. 1853 р.…сего числа с 5ти часов утра до 8 часов вечера пароходом
выбуксировано чрез банку в море две австрийских габар405 и три брига….
3. 08. 1853 р.…сего числа выведено из реки чрез банку три купеческих судна…
4. 08. 1853 р.…в 6ть часов [утра] …взяли на буксир землечерпательницу с
баржами и затопили на оной печи; спускались на банку в 8м часов поставя
землечерпательницу на банке, которая начала производить работу, пароход
вошел в реку, взяв на буксир английский бриг и перетащив оный чрез банку,
возвратился к землечерпательнице для отвода барж…
Згідно “Діючого журналу на Сулінській землечерпальній машині” за
1853 р. землечерпальні роботи проводилися 4, 5, 7, 10, 11, 12, 18, 21 та
28 серпня. В день виймалося від 6 до 10 барок або від 12 до 20 куб. сажнів
ґрунту, землечерпальна машина працювала в день від 6 до 12 годин406.
Водночас пароплав «Сулин» займався проведенням через банку суден, особливо
у дні, коли землечерпальна машина через несприятливу погоду або поломки
не працювала. Так 7 серпня було проведено два грецьких брига та англійську
шхуну; 8 серпня – виведено в море два грецьких та два англійських брига;
28 серпня – “выведен из реки в море неаполитанский бриг, который по
большому своему углублению… оставлен на оконечности к морю банки”,
29 серпня “выведена из реки в море пароходом австрийская баржа служащая
перегрузкой для австрийских пароходов и вечером обратно введена в реку”.
30 серпня на землечерпальній машині були виявлені неполадки, які не
дозволяли продовжувати її експлуатацію, тому пароплав “Сулин”
зосередився на буксуванні суден. 2 вересня було проведено з ріки у море два
грецьких та один неаполітанський бриг; 4 вересня – з моря у ріку “грузовой
карлаш”, 7 вересня – з ріки в море австрійську барку; 18 вересня – з моря у
ріку грецький бриг; 21 вересня “выведено в реку австрийский пароход
“Данубиа”, который потерял руль и повредил механизм, также и при пароходе
находился греческий бриг потерявший руль”; 22 вересня було проведено з ріки
в море грецький бриг та два кірлаша.
24. 09. 1853 р.…сего числа переведена землечерпательница на
практический берег в карантин для выдержания термина с пароходом…
4. 10. 1853 р. …сего числа очистили пароход и землечерпательницу карантинный
термин и в очищении и соблюдении всех правил спущены в практику….
6. 10. 1853 р.…2 часа [пополудни] …взяв землечерпательницу на буксир
снялись с якоря, следовали в море по румбу NO…
7. 10. 1853 р.…в 2 часа изломано зыбью на землечерпательницы
железный румпель от чего без управления рулем землечерпательница начала
уклонятся в разные стороны… Далі в журналі перелічувалося чимало інших
пошкоджень отриманих землечерпальною машиною.
8. 10. 1853 р.…в 8 часов утра увидели Одесский маяк… в 4 часа
пополудни, пришед на одесский рейд, стали на якорь…
9. 10. 1853 р. …вошли в практическую гавань…
10.10. 1853 р.…сего числа, по приказанию Высокого начальства, …в 9 часов
вечера окончили погрузку угля, получив депешу для доставления в город Измаил
405 Габари – транспортні трьохщоглові судна.
406 ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 5а. – Спр.9 за 1853 р. – Арк. 1 – 7.
138
от генерал-адъютанта начальника штаба черноморского флота и портов
[Корнилова], почему… снялись с якоря, обойдя мыс фонтан, пошли…
11. 10. 1853 р.…в 10 часов утра открыли мы Федониский маяк…. В полдень открылся
берег Килийского рукава Очаковское гирло, а в 2 часа вошли в оный и следовали по Дунаю
вверх.… В 10 часов вечера близ крепости Килия стали на якорь.
12. 10. 1853 р.…в 4 часа утра снялись с якоря и следовали по Дунаю… в 1 час
пополудни, пришед в Измаильский порт, стали на якорь… Перевели пароход к
крану для погрузки угля …Погружено в пароход угля английского 500 пудов.
16. 10. 1853 р.…в 7 часов утра получив предписание командира дунайских
портов за № 549 об отводе баржи к крепости Килия с патронными ящиками ста
пятидесяти тысяч, двух офицеров, двух унтер офицеров и 14 рядовых…. В
1 пополудни, по погрузке бота, снялись с якоря, взяв бот на
буксир…артиллерийского генерала Астроградского […], следовали к крепости
Килия…. В 5 ½ часов, пришед к крепости Килия, стали на якорь …и, свезя на
берег пассажиров, приступили к выгрузке бота.
17. 10 1853 р.…по очищении тумана,… в 8 часов [утра] снялись с якоря и
следовали обратно с ботом к Измаилу… в 2 ½ [пополудни], пришед к крепости
Измаил, стали на якорь…
18. 10. 1853 р.…получив предписание взять на буксир железную
баржу №1 и следовать с оной чрез Килийский рукав реки Дуная в Сулин для
доставления провизии находящимся там две военные лодки… в 2 часа
пополудни следовали по назначению…. В 6 ½ часов вечера, прошед крепость
Килию, …стали на якорь...
19. 10. 1853 р. …следовали к Вилкову….
Через сильний туман та вітер пароплав вийшов з гирла Дунаю лише
вранці 23 жовтня 1853 р й о 4 годині дня прийшов до Суліни.
24. 10. 1853 р.…по чищению тумана в 8 часов утра увидели мы 4 парохода
стоящие на якорях на взморье “Владимир”, “Громоносец”, “Одесса” и “Херсонес”,
на которых прибыл начальник штаба Черноморского флота генерал-адъютант
Корнилов407 и обозревал Сулинский порт.… Сего числа работа производилась по
погрузке на пароход угля и сдачи с баржи груза….
Буксируючи баржу, пароплав “Сулин” 25–26 жовтня перейшов з Суліни
через Вилкове до Ізмаїлу.
27. 10. 1853 р.…получили предписание …о буксировании баржи с
огнестрельными снарядами …, по погрузке оной…
28. 10. 1853 р.…для буксирования баржи к Килийским гирлам в 7 ½ часов
[утра], взяв оную на буксир, следовали по назначению …пришед к посаду
Вилков, стали на якорь и прекратили пар по свежести ветра, при котором
невозможно было пройти фарватера Очаковского гирла, почему в тоже время
исполнено словесное приказание начальника штаба 5го пехотного корпуса
генерал-майора Нипольчитского408 об отправлении снарядов в Сулин сухим
путем, …баржа …поставлена была к берегу острова Лети для выгрузки….
29 жовтня після вивантаження набоїв “Сулин”, буксуючи баржу,
повернувся 30 жовтня до Ізмаїлу.
3. 11. 1853 р.…получил предписание следовать к Очаковским гирлам для
взятия оттоль флашхоуты, доставленные из Николаева пароходом “Дунай” и
доставлении грузовой баржи №4й, …следовали по назначению, …взяв на
407 Корнілов Володимир Олексійович – генерал-ад’ютант начальник штаба Чорноморського флоту, один
з керівників оборони Севастополя 1855 р.
408 Непокойчицький Артур Адамович – особливо відзначився під час облоги Сілістрії.
139
буксир грузовую лодку №4 на пути…. В 10ть часов вечера, пришед к посаду
Вилков, …отдали с буксира баржу….
4. 11 1853 р.…в 11 часов [утра] прибыл с моря пароход “Дунай” с
флашхоутом № 11, которому сдали лодку и приняли флашхоут. …В 2 часа
пополудни, …имея на буксире два флашхоута № 10 и № 11, …следовали
вверх по Дунаю….
Через туман пароплав зупинявся в Килії, й 6 листопада прибув до
Ізмаїлу.
10. 11. 1853 р.…получили приказ, что по первому сигналу с острова
Четала, быть в готовности для буксирования лодок….
17.11. 1853 р.…получив повеление командира дунайских портов и
флотилии адмирала Мессера… о следовании к Вилкову и Сулину за взятием
двух канонерских лодок и буксирования с провизией баржи №1, … в 4 часа
снялись с якоря…, имея на буксире баржу №1,…
Через погану погоду (вітер, сильний туман та мороз) пароплав
затримався у Вилковому й, прибувши до Суліни 25 листопада, “приступил к
выгрузке на лодки провизии”.
3. 12. 1853 р.…в 9 часов [утра], взяв на буксир канонерские лодки №8 и
№14, следовали в море; ветер свежий с зыбью, облачно и лодка на буксире
открыла большую течь, почему пароход уменьшил ход и привел оные к ветру
для отливки воды. …В 6 часов вечера, пришед к посаду Вилков, стали на
якорь для принятия с флашхоутов на лодки провизии…
Пароплав “Сулин” прибув до Ізмаїлу 4 грудня. 14 грудня він був
переведений до річки Репіди поблизу Ізмаїла.
20. 12. 1853 р.…вследствие предписания командира Дунайской
флотилии за №1006й для перевода понтонных мостов, стоящих чрез реку
Дунай противу города Измаила на остров Чатал, в 7 ½ [утра] снялись с якоря
и следовали к месту, где находились мосты; река Дунай была покрыта тонким
льдом, в 8 ½ часов, пришед… взяли оных на буксир в 10 часов, река
очистилась несколько ото льда и мы приступили к буксировке. …В 6 часов
[вечера] прибуксировав к реке Репиде в 2 раза 22ть плавучих моста,
возвратились к своему месту, стали на якорь и прекратили пар...
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 5а. – Спр.11 за 1853 р. – Арк. 1–38.
Документ № 3. Уривки зі шханечного журналу буксир-
пароплава “Сулин” за 1854 р.
13. 01. 1854 р.…получив приказание командира дунайской флотилии
контр-адмирала Мессера изготовить пароход для отвода к разделению Дуная
у острова Четал баржи № 1й с огнестрельными снарядами, порохом,
провизиею и другими материалами…. В 5 ½ часа вечера по окончании
погрузки баржи № 1, взяли оную на буксир и …следовали к Читалу; куда
пришед в 9 ½ [вечера] стали на якорь близ флотилии, стоящей против
турецкой батареи…409.
14. 01. 1854 р.…в 1 час пополудни по получении депеши от батальонного
командира капитана 2го ранга Китаева снялись с якоря и следовали к
крепости Измаил в 3 часа, пришед к крепости, стали на якорь…
409 Зимовий час дозволив туркам з Тульчі влаштувати батарею з 4 гармат на о. Чатал. “В ніч з 10 на 11 січня, –
писав А. Петров, – Дунай очистився від льоду, тому 10 канонерських човнів з пароплавом “Метеор”, під
керівництвом контр-адмірала Мессера, підійшли до о. Чатала й відкрили вогонь по неприятельській батареї за
допомогою двох берегових батарей… батареї наші змусили замовкнути неприятельські гармати. Але в ніч на
12 число з Тульчі було доставлено на острів ще чотири гармати, тому, коли о 9 годині флотилія Мессера наблизилася
до неприятельської батареї, її зустріли енергійним вогнем…” (Петров А.Н. Война России с Турцией. – Т.2. – С. 87).
140
4. 02. 1854 р.…по словесному приказанию командира дунайских портов
контр-адмирала Мессера …в 12ть часов полдня …пошли вниз к запасной
колонне […], где взяли на буксир 19 казачьих лодок и с оными следовали
вверх к разделу острова Четал, в два часа стали на якорь за залитием от
сильной [не]погоды на двух лодках, в 3 ½ часа, по отлитии оных, снялись с
якоря и следовали далее; в 5ть часов вторично залило несколько лодок, почему
вторично стали на якорь для отлития оных, в это время прошел мимо нас
пароход “Метеор” с корпусным командиром Сакеным и контр-адмиралом
Мессером, в 6 ¼ часов [вечера], по отлитии лодок, следовали вперед… в
8 часов, пришед близ разделу острова Четал, где находился пароход “Метеор”,
…стали на якорь…
11. 02. 1854 р.…совместно с пароходом “Метеор” в 6 часов [утра] снялись
с якоря и следовали за оным, но 2 лодки оборвались с буксира, а некоторые
наполнились водою, почему мы, держась малым ходом, послали гребные суда
для поймания оторвавшихся лодок и отлития затопленных, в 8 часов,
подойдя к назначенному месту, стали на якорь… и передали с буксира к
берегу лодки. …В начале одного часа пополудни …по приказанию контр-
адмирала Мессера …приступили к буксированию лодок, прижимаемых
свежим ветром к правому берегу Дуная, выбуксировав оные на средину
Дуная, в 3 ½ часа взяли на буксир из оных три и следовали к Измаильской
крепости. …В 6ть часов вечера по отдаче с буксира лодок у крепости, придя к
своему месту близ реки Репиды, стали на якорь…
12. 02. 1854 р.…в полночь получили повеление о изготовлении …с
генерал-лейтенантом Бухмейером к разделу реки Дуная у острова Четал для
осмотра турецкой батареи на правом берегу Дуная….
13. 03. 1854 р. …подошли к Цареградским воротам крепости, в 8 ½
часов [утра] прибыл на пароход генерал Бухмейер с штаб и обер офицерами
…11 ¾ часов пришед к разделу рукавов близ вновь построенной турецкой
батареи стали на якорь …в полдень генерал Бухмейер оправился для
разбивки места к устроению на нашем берегу против Четала батареи …в
2 часа возвратился на пароход генерал с штаб и обер офицерами и мы
снялись с якоря, следовали обратно к Измаилу, в 3 ¾ часа свезли на берег
генерала у Цареградских ворот и, перейдя к Репиде, в 4 часа стали на якорь
и прекратили пар….
14. 02. 1854 р. …по предписанию командира дунайских портов… для
буксирования баржи № 1 к разделу реки Дуная у острова Четал с… материалами для
постройки батареи… взяли баржу и следовали по назначению… в 12 часов [дня] по
приказанию генерала Бухмейера …по прибытии его с генерал-лейтенантом Ушаковым
…оставя буксир, следовали к крепости Измаил в 3 ½ часа пришед к Цареградским
воротам, свезли с парохода генерал-лейтенантов Ушакова и Бухмейера и пройдя к
своему месту у реки Репиды стали на якорь….
21. 02. 1854 р.…получив повеление об оправлении парохода с
буксированием флашхоута с разными вещами и огнестрельными снарядами,
также и орудиями к крепости Килия и Базарчуку и селение Вилков куда
доставить 22 человека нижних морского ведомства, но за неготовности
…вещей не отправились.
22. 02. 1854 р.…в 5 ½ часов [вечера]… взяв на буксир флашхоут № 11й и
следовали к крепости Килия, в 10 часов вечера пришед к Килийской
крепости, стали на якорь…
23. 02. 1854 р….в 7 часов [утра] приступили к выгрузке пороха …в
3 часа [пополудни]… с тем же флашхоутом следовали к Вилкову …в 6 часов
141
вечера пришед к Базарчуку, поставили флашхоут на якорь и держались под
парами до заведения его в ерик. …В 6 ½ часов спустились к Вилкову,… стали
на якорь….
24. 02. 1864 р.…большой мороз, по Дунаю шел лед. …сделано
распоряжение о выгрузке флашхоута и снятия с него орудий и преступлено к
работам….
26. 02. 1854 р.…сего числа кончили выгрузку с флашхоута….
27. 02. 1854 р.…получили приказ командира дунайского порта из Сулина
ожидать его…. в полдень с прибытием адмирала Мессера… в 2 ½ часа взяли
на буксир флашхоут и следовали к Измаилу…
28 лютого пароплав прибув до Ізмаїлу. 8 березня він отримав наказ
“взять, по изготовлении, запасного половину моста и отбуксировать к № 136”
й протягом 8 – 11 березня по частинам зі значними складнощами буксував
частини мосту до кордону № 133.
11. 03. 1854 р. …в 4 ½ часа [утра] …подошли к флотилии к кордону
№ 131, где оная начала действие против неприятельской батареи. …в 8 часов
утра по приказанию командующего войсками нижнего Дуная генерал-
лейтенанта Ушакова приступили к перевозу мостов от 133 до 131 кордона, в
5 часов получив его приказание Ушакова вести мосты в Тульчинский рукав,
почему мы в 6 часов вечера …прошли мимо турецкой батареи, которую
продолжали брать штурмом сухопутными войсками, оставя в Тульчинском
рукаве 6 плениц […], возвратились немедля за другими….
12. 03. 1854 р.…в 10 часов утра стали на якорь …в Тульчинском рукаве,
доставя туда в продолжении ночи 18 плавучих мостов…, в 3 ½ часов
[пополудни] … получив предписание командующего флотилиею контр
адмирала Кузнецова следовать к кордону №132й, где взять флашхоут №10й и
подвести его к взятой турецкой батареи для погрузки турецких орудий410…. в
7 часов вечера подвели к назначенному месту флашхоут…
13. 03. 1854 р. …в 1й час пополудни по взятии на флашхоут орудий
…мы… спустились в Тульчинский рукав… в 3 часа… по повелению конт-
адмирала Кузнецова следовали к флотилии, стоящей выше взятой турецкой
батареи, для получения сведения от батальонного командира капитана
2го ранга Китаева к доставлению раненых нижних чинов в измаильскую
госпиталь411 и по перевозке таковых на пароход с кордона №131, отправились
к Измаилу, куда прибыли в 7 ½ часов вечера…
15. 03. 1854 р.…получили повеление командира дунайских портов… о
взятии на буксир купеческого судна с провизиею для действующей армии и
доставления его в город Тульчу412… в 3 часа [пополудни]… прошли к Карантину,
где взяли на буксир сказанное судно… в 7 ½ часов [вечера] пришед в
Тульчинский рукав, к плавучему мосту стали на якорь и прекратили пар по
случаю не развода моста по ночному времени….
16. 03. 1854 р.…в 7 ½ [часов утра], по разводе моста, взяли на буксир то же
судно …следовали к Тульче, в 9 часов [утра], пришед в Тульчу, стали на якорь…
410 За повідомленням А. Петрова, під час штурму батарей на о. Чатал “було захоплено 9 мідних гармат й
98 осіб взято в полон” (Петров А.Н. Война России с Турцией. – Т.2. – С. 109).
411 За повідомленням А. Петрова, втрати російських військ під час штурму батарей на о. Чатал “сягали
до 400 осіб вбитими та пораненими” (Петров А.Н. Война России с Турцией. – Т.2. – С. 109), за
відомостями М. Богдановича, в російській армії тоді “вибуло з фронту 759 осіб”, а “нижчих чинів”
поранено – 196 (Богданович М.А. Восточная война. – Т.2. – С. 31), Ушаков писав, що “нижчих чинів”
було поранено 491 (Ушаков Н.И. Вказана праця. – С. 1072).
412 Тульча була зайняти російськими військами 12 лютого 1854 р. (Петров Н.А. Война России с Турцией.
– Т. 2. – С. 109).
142
По розвантаженні судна, пароплав разом з ним повернувся до Ізмаїлу
ввечері 17 березня. З вечора 18 пароплав зайнявся буксуванням мосту з
Тульчинського рукава “к Исакченской плотине”, здійснивши до ранку
20 березня чотири рейди з частинами мосту “к Сатунову”, по тому вдень
20 березня з двома баркасами прибули до Ізмаїлу.
22. 03. 1854 р. …в 8 ¼ часов утра взяли на буксир флашхоут № 10 с
разными артиллерийскими снарядами и следовали с оным к острову Четал …в
1 час пополудни пришед к разделению рукавов у острова Четал… оставя
флашхоут, подошли к плавучим мостам, где взяли на буксир 6ть плениц […],
следовали к Исакче… в 8 часов вечера пришед к месту, где начата наводка
моста стали на якорь для отвода мостов к берегу…
23 – вранці 24 березня пароплав буксував плоти необхідні «для
окончательной наводки моста» від о. Четала до Ісакчі.
24.03.1854 р.…в 3 ½ часа вечера пришед к флотилии получили
приказание контр-адмирала Кузнецова снять с мели флашхоут № 10,
стоящий у острова Четала, подвести к месту турецкой батареи для выгрузки
орудий, что было исполнено, а потом следовали в Измаильский порт для
приема угля, куда прибыли в 7м часов вечера…
26. 03. 1854 р.…по предписанию контр-адмирала Мессера… в 1й час
пополуночи …вязли на буксир флашхоут №9й, нагруженный пушками,
снарядами и различными запасами для доставления в Сулин и следовали
туда…. В 5ть часов вечера, пришед в Сулин, стали на якорь и прекратили пар,
в 6ть часов прибыли к оному из моря три англо-французских пароходов-
фрегатов и стали на якоря на взморье у фарватера, почему мы сделали в
печах огонь…
27. 03. 1853 р.…в 7 часов утра прибыла английская шлюпка к входу в
реку, которая была остановлена с брандвахты гребным нашим судном и с
оной просимо было присылки их консула Лойды, находящегося в Сулине,
которого и взяли на английский пароход…. В 1й час пополудни вторично с
того же английского парохода “Сайдон” […] прибыла в устье реки шлюпка, с
которой английский консул Лойд просил, служащего на нашем пароходе,
машиниста англичанина Гунта принять от него письмо для передачи в город
Галац английскому консулу Купенгаису […], что дозволено было Гунту
принять оное и доставлено в Измаил начальству, в 3 часа пополудни, по
получении депешей капитана над Сулинским портом, по разведении паров
в 4 часа снялись с якоря и следовали к Тульче...
28. 03. 1854 р.…в 1 час пополудни пришед к Тульче стали на якорь, для
передачи депеши… в 8 часов по сдачи депеши, затопили печи и в 9 часов
…следовали к флотилии, стоящей у острова Четал…
Пароплав отримав наказ відшукати загублене купецьке судно
“нагруженное провиантом для отряда генерал-лейтенанта Ушакова”. По
прибуттю пароплава до Ісакчі вдень 28 березня, з’ясувалося, що судно вже
прибуло “к месту выгрузки”. Тоді генерал-лейтенант Ушаков наказав
пароплаву «следовать к крепости Измаил и там ожидать судов с провиантом
для доставления их к отряду и пароходу “Метеор”, стоящему в Измаиле,
немедленно прибыть в Исакчу». О 6 ½ годині дня 28 березня пароплав прибув
до Ізмаїлу.
2. 04. 1854 р. …в 5 ½ часа пополудни затопили печи по повелению
командира дунайских портов для буксирования от Четала до Исакчи
плавучих мостов, по изготовлении таковых при Измаильском порте в город
Рени…. пришед к Четала, где находились мосты, стали на якорь…. С 8 часов
143
вечера до 12 часов полночи пароход …действовал для стягивания с мели
плотов и, не имевши успеха к снятию оных, подняли якорь и следовали к
флотилии…
3. 04. 1854 р.…в 5 часов утра …по взятии с флотилии 60 человек рабочих
людей для снятия с мели плотов…, подойдя к плотам, …пароход действовал
для снятия плотов совместно с людьми до полдня…. В 12 часов полдня по
невозможности с помощью людей снять с мели мостов, оставили работу и,
поднявши якорь, следовали в город Тульчу для донесения о сем случае
командиру нижнего Дуная войск генерал-лейтенанту Ушакову, в 1 час
пополудни стали на якорь в Тульче… в 4 часа по получении от него
предписания командиру инженерной команды полковнику Акцыну […],
…следовали в Измаил, в 8 часов пришед в Измаил, стали на якорь…
6 – 7 квітня пароплав “плотовые мосты” від Ізмаїлу та Четалу вгору по
Дунаю до “Исакченского моста”.
8. 04. 1854 р. …3 часа утра… по взятии 4х плотов, из мачтовых дерев, по
невозможности буксировать таковых более за сильным течением и
противным ветром и малоимению угля для действия парохода, следовали с
оным к Рени.… В 2 часа пополудни пришед к г. Рени, стали на якорь…, по
постановлении к берегу плотов, в 4 часа …следовали к реке Прут, в 6 часов,
вошед в Прут,… приступили к погрузке на пароход пушечных станков с
плацформами….
9. 04. 1854 р.…следовали к Измаилу, в 9 ½ часа утра, пришед к мосту
Сатуновскому, стали на якорь… по случаю перехода через мост гусарского
полка и артиллерии, в полдень по разводке моста снялись с якоря, …в 4 часа,
прийдя в Измаил, стали на якорь…
10. 04. 1854 р. “…вночи прибыл к крепости пароход “Ординарец” и на
оном князь Варшавский Паскевич с его свитой”.
11. 04. 1854 р.…в 3 ½ часа утра, по окончании Божественной литургии в
крепостной соборной церкви, Его Светлость князь Варшавский со свитой,
находящейся при нем, перешел на пароход “Ординарец” и отправился вверх
по Дунаю413.
21. 04. 1854 р.… по повелении. командира дунайских портов, контр-
адмирала Мессера… для снятия с мели флашхоута №9й, стоящего у острова
Четал в 11 часов снялись с якоря и следовали вверх по Дунаю…. В 4 часа
пополудни возвратились обратно к крепости Измаил и прибуксировали от
133 флашхоут № 9й….
У подальші дні пароплав перебував в Ізмаїлі
21. 04. 1854 р. …для взятия на буксир флашхоута, нагруженного
артиллерийскими снарядами и припасами и наемное судно С: Анны с
порохом вследствие повеления командира дунайских портов за № 1400 в
12 часов по совершенном изготовлении судов, взяв на буксир сказанные суда
следовали вверх по Дунаю…
Вдень 22 березня пароплав чекав на розведення “Исакченского моста”
22. 04. 1854 р.…в 8 ½ часов вечера, пришед к г. Галацу, стали на якорь…
для погрузки угля и для найма лоцмана…
23. 04. 1854 р.…за неотысканием агента сами приступили к погрузке
угля из купеческого судна, на котором он из Измаила доставлен к Галацу в
8 часов утра… в 1 ½ часов пополудни…, взяв те ж два судна на буксир,
413 За своїм призначенням головнокомандуючим, Іван Федорович Паскевич-Єреванський, князь
Варшавський 3 квітня прибув до Фокшан, а потім “оглянув течію нижнього Дунаю від Гірсово до
Ізмаїлу” (Богданович М. Восточная война. – Т. 2. – С. 36 – 37).
144
следовали к Браилову. …В 10 часов вечера, пришед к Браилову, стали на
якорь, за наемом лоцмана…
24. 04. 1854 р.…по нанятии лоцмана и взятии деревянного[…] угля
100 пудов с тем же буксиром в 7 ½ часов утра следовали вперед по Дунаю...
25. 04. 1854 р.…шли медленно по случаю противного ветра и сильного
течения, в 10 часов пополудни пароход пройдя Костраву […] Чердаку […] не
мог буксировать двух судов почему зафрахтованное судно С: Анна отдали с
буксира и послали людей с флашхоута №10й тащить бичевою, а сами
буксировали его…. В 6ть часов вечера пройдя мост Гура-Яломиц отдали с
буксира флашхоут и возвратились за судном Анною, которое взяли на буксир
и проведя то же за мост Гура-Яломиц стали на якорь…. В 11 часов ночи
адъютант артиллерии генерала действующей армии по поручению князя
Горчакова штаб капитан [Ст…], прибывший на пароход от г. Измаил, передал
словесное распоряжение начальства, чтобы пароход возвратился в г. Галац за
нагрузкою угля по неимению оного на пароходе, а потом, где отыскан будет
по Дунаю флашхоут №9й с снарядами взято на буксир и доставить его к
Яломицам или куда сказано будет, а сам он перешел с парохода на
флашхоут №10й…
26.04.1854 р.…при рассвете утра в 4е …снялись с якоря и следовали к
Галацу, в 11 часов, пришед к Галацу, стали на якорь и немедля известились
что флашхоут №9й находится намели пройдя город Рени и требует помощи
парохода, почему мы снялись с якоря и следовали к оному. …в 1 й час
пополудни, нашед означенный флашхоут на одной трети расстояния от Рени
к Галацу, взяли оный на буксир, а в 6 часов вечера, пришед к Галацам, стали
на якорь для погрузки угля…
27. 04. 1854 р.…в 4 часа пополудни…по погрузке угля, взяв на буксир
флашхоут №9й, и следовали с оным вверх по Дунаю….
29. 04. 1854 р. …в 7 часов утра мост у моста Гура-Яломиц стали на
якорь…, имели приказание ожидать дальнейших распоряжений…
2. 05. 1854 р.…в 6 часов утра прибыл на пароход капитан 2 ранга Греви
с главной квартиры для распоряжения ведения судов далее по Дунаю…. В
начале первого часа пополудни…, подойдя к флашхоуту №10й, взяли оный на
буксир, следовали вверх по Дунаю в три часа отдали буксир, поставя
флашхоут на якорь у следующей деревни Яломенец близ реки Борщ
возвратились обратно к мосту где взяли на буксир небольшой карлаш и с
оным следовали к городу Галац за погрузкой угля…
З травня, завантажившись вугіллям в Галаці, пароплав та кірлаш
повернулися назад.
4. 05. 1854 р.…в полдень пришед к мосту Гура-Яломиц возвратились в
рукав оной отколь перевели по Дунаю чрез мост 3 судна с снарядами и
потом, оставя карлаш с углем у моста, взяли на буксир 2 судна с
артиллерийскими нарядами, следовали вверх по Дунаю, в 6 часов вечера…. В
11 часов ночи …стали на якорь пройдя несколько верст за Гирсов…
5. 05. 1854 р.…в 4 часа утра …снялись с якоря и следовали далее …в
11 часов пополудни у деревни Россеваты стали на якорь…
6. 05. 1854 р.…в 4 ½ снялись с якоря и следовали к крепости
Силистрия…. В 8 ½ часов вечера пришед к мосту у крепости Силистрия,
отдали с буксира суда, стали на якорь…
8. 05. 1854 р.…в 4 часа утра затопили печи по приказанию капитана
2 ранга Греви для снятия с мели парохода “Прут” в 5 ½ часов снялись с
якоря, в 6 ½ часов начали буксировать пароход, выпустя 60 сажень канату….
145
В 6 часов вечера сняли с мели пароход “Прут” и по погрузке на него вещей
снятых и по поднятии вертов […], отвели к левому берегу Дуная, по
неимению у него в котлах воды….
9. 05. 1854 р.…для следования к Гура-Яломице за флашхоутом №9й с
артиллерийским парком, в 4 ½ часа следовали по назначению…
Взявши флашхоут біля Гура-Яломіци й завантажившись дорогою
вугіллям з вищезгаданого кірлашу, пароплав повернувся назад.
12. 05. 1854 р.…в 9 часов вечера, пришед к мосту левого рукава Дуная у
крепости Силистрия, стали на якорь и прекратили пар..
Вранці 14 травня, виконуючи наказ Паскевича, пароплав став на якір “близ
крепости Силистрия” , але вже о 11 годині дня, за наказом Горчакова, пароплав
через Браїлів до Галацу, де завантажилися вугіллям та провізією й взяв на
буксир кірлаш, завантажений дошками. 18 травня, згідно журналу, через Галац
“пошел вверх из Измаила пароход “Метеор” с контр-адмиралом Цебриковым”414.
19. 05. 1854 р.…В 3 часа пополудни снялись с якоря, имея на буксире
карлаш с досками и другими припасами для доставления к крепости
Силистрия…. В 7 ½ часа пришед в город Браилов стали на якорь…. По
получении сведений от воинского начальника г. Браилов об отправлении
лестниц в 2 часа снялись с якоря и следовали вверх по Дунаю…
Вранці 20 травня пароплав дорогою відбуксував частину мосту від
Мачинського рукава до брандвахти Гура-Яломіц.
20. 05. 1854 р.…в 11 часов вечера близ Черновод нашед штурмовое,
стоящее возле берега, судно призовое “Чектериц”, нагруженное штурмовыми
лестницами и госпитальными припасами, и 90 человек солдат, стали на якорь
для взятия его вследствие приказания князя Горчакова…
21. 05. 1854 р.…в 2 ½ часа утра снялись с якоря и следовали далее с
двумя суднами…. В 10 ½ вечера, пришед к мосту устроенному против штаба
войск, у крепости Силиствия, стали на якорь….
21. 05. 1854 р.…в 6 часов утра …снялись с якоря и пробуксируя суда по
разводке моста вверх, где стояли саперных батальонов, оставили суда у
правого берега, а сами, перешед на левый, к флотилии, стали на якорь…. В
вечеру была сильная канонада между батареями и крепостью Силистрия….
25. 05. 1854 р.…по переданному предписанию начальника
3, 4, 5 пехотных корпусов генерал-адъютанта Куцебу… в 7 часов снялись с
якоря и следовали вниз по Дунаю для буксирования плавучих мостов…
пришед к разделу островов, к крепости Силистврия по назначению генерал-
майора саперных батальонов Клеменца(?) стали на якорь …ожидая спуска
плотов…. В 2 часа пополудни спустились к нам 11 плотов, которые в то же
время… нами буксировались вверх по Дунаю до места проводки моста.
Ввечері 25 – вранці 26 травня пароплав буксував частини мосту,
зробивши три поїздки.
26. 05. 1854 р.…получили приказание генерала Клеменца, что более
плавучих мостов не требуется и пароход может следовать к флотилии, куда
мы пришли в 8 часов утра, стали на якорь…
12. 06. 1854 р.…по приказанию князя Горчакова …в 8 часов утра
снялись с якоря и буксировали плоты из разводящего моста у крепости
Силистрия…. В 3 часа пополудни, по окончании буксирования плавучих
мостов с генерал-лейтенантом Бухмейером главного штаба, штаб и обер
офицерами следовали в рукав, у каралашского берега к мостам, а оттоль к
414 Цебриков Олександр Романович (1802 – 1876 рр.) – командир Дунайської гребної флотилії.
146
последнему мосту, наведенному ниже крепости Силистрия в 10 верстах и
обратно к прежнему мосту у Каралаша с буксированием от оконечности
острова, где остановились спущенные мосты… доставя к каралашскому
берегу моты в 8 часов возвратились к последнему наведенному мосту ниже
Силистрии в 10 верстах, с генерал-лейтенантом Бухмейером, стали у оного, а
якорь…, где находилась и вся наша флотилия.
13. 06. 1854 р. …в 6 часов снялись с якоря и, переведя лодки чрез
разведенный мост, ...стали на якорь у левого берега и мост быв в том
времени заведен, по которому переправлялись с правого берега на левый
семейства Христиан…
14. 06. 1854 р.…в 2 часа пополуночи, получив приказание от генерал-
лейтенанта Бухмейера …в 3 ½ часа утра приступили к перевозке оставшихся на
правом берегу Христианских семейств, на левый берег, имея на буксире карлаш,
по случаю тому, что мост начат разводиться и войска наши все уже находились
на левом берегу, около 9 часов утра турецкий отряд приблизился близ места, где
находился мост с правого берега с артиллериею конной, почему флотилия и
батареи наши открыли по них огонь, что и с их стороны было тоже, но не
выдержав сильного нашего боя, принуждены были отступить; а мы в это время
спустя карлаш по течению с [христианскими] семействами415 поспешили брать на
буксир мосты совместно с пароходами “Прут” и “Ординарец” и переводили их за
островом к Каралашскому левому берегу. …В 3 часа пополудни переведя все
мосты ниже лесистого острова к левому берегу Дуная пошли вверх, с генерал-
лейтенантом Бухмейером к третьему мосту, бывшему у крепости Силистрия, на
второй рукав. …В 8 часов, возвратившись 4му мосту с генералом Бухмейером и
Клеменцом, в 9 часов следовали обратно с генералом Клеменцом к третьему
мосту, куда прибыли в 11 часов….
15.06.1854 р.…в 5 часов [утра] снялись с якоря и прийдя к 4му мосту
свезли на берег генерала Клеменца и выйдя из за лесистого острова, собирали по
Дунаю оторвавшиеся мосты и подводили их к левому берегу. А в 12 часов стали
на якорь близ реки Гуро-бал. …В 5 часов в вечера снялись с якоря с
начальником флотилий капитаном 2 ранга Бенрдер-Граве для осмотра
спускающихся плотов и пройдя за лесистый остров, возвратились обратно к
своему месту… в 8 часов вечера.
16. 06. 1854 р.… в 5 часов [утра]… снялись с якоря и подведя к левому берегу
оторвавшиеся плоты следовали в реку Горобан и пройдя оную в реку Борщ….
23. 06. 1854 р.…в ночи прибыли из Каралаша флашхоуты № 9 и 10й,
нагруженные артиллерийским осадным парком, которые перетащены чрез
мелководье реки Борщ, почему мы …в 8 часов снялись с якоря и буксировали по реке
Борщу вниз сказанные флашхоуты и за нами следовали 4 лодки канонирских.
24. 06. 1854 р.…в 9 часов утра вышли мы из реки Борщ в Дунай ниже
Гирлова и следовали оным к городу Браилов…. В 5 часов вечера, пришед к
городу Браилов, отдали с буксира флашхоуты, стали на якорь… для забратия
на флашхоуты казенного имущества….
415 За відомостями М. Богдановича, кілька тисяч сімей богар разом з великою кількістю худоби та возів,
побоюючись помсти з боку турків, просили дозволу переправитися по понтонним мостам й “генерал Коцебу
прохав врятувати мешканців краю, що були так сильно віддані Росії, але ніщо не могло змінити рішення князя
Горчакова. По мостам продовжували переходити лише війська…” (Богданович М. Восточная война. – Т.2. – С.
103–104). А. Петров пише, що мешканці “навколишніх сіл”, втікаючи від турків, з’явилися в російському таборі “у
величезній кількості” й їм було дозволено слідувати за відступаючими військами (Петров А.Н. Война России с
Турцией. – Т.2. – С. 180). М. Ушаков зазначає, що з тисяч болгарських сімейств, які не встигли переправитися
через мости, йому вдалося “випросити дозвіл перевести… на найманих суднах… ще до 100 сімейств”, доля ж
інших йому була невідома (Ушаков Н.И. Вказана праця. – С. 0113). Відомості зі “Шханечного журналу”
пароплава “Сулин” трохи відрізняються від усіх трьох наведених версій подій.
147
Після завантаження флашхоутів майном пароплав 27 червня
відбуксував їх до Галацу.
30. 06. 1854 р.…по приказанию генерал-майора Веселитского, который
перешел к нам с парохода “Орденарец”, в 2 часа [полудни]…снялись с якоря,
имея на буксире флашхоут №10й, в 6 часов вечера, пришед к городу Рени,
стали на якорь… и он [генерал] отправился на берег для осмотра
спускающихся по Дунаю мостов…. В 10 ½ часов [вечера], по прибытии с
берега генерала Веселитского… следовали вниз по Дунаю, в 11 часов до
поулночи увидели мы стоящий на мели у левого берега флашхоут №9й,
почему… приступили к стягиванию его с мели, в полночь флашхоут спущен с
мели, но коловоротом бросило его на пароход. на котором изломало железную
шлюпбалку и погнуло железные стойки, также повредило часть борта с
правой стороны, при этом случае перепутались якоря флашхоутские с
пароходскими, от чего работа продлилась до 4х часов утра….
Буксуючи флашхоути, пароплав 1 липня прибув до “Исакченского моста»,
де зупинився “по невозможности сделать разводку моста за крепостью ветра”,
після розведення мосту 2 липня пароплав прибув до Ізмаїлу. 14 липня пароплав
за наказом Мессера, “взяв у речки Реиды пять плавучих мостов”, які відбуксував
до “Исакченского моста”. Від цього мосту 15 липня пароплав відбуксував до
Ізмаїлу кірлаш, а 20 липня від Ізмаїлу до мосту – відбуксував ще п’ять “плотов”.
21 липня пароплав вирушив в Тульчу у розпорядження генерал-лейтенанта
Ушакова.
22. 07. 1854 р.…к Тульче …прибыли… в 6 часов утра… в 8м часов
…следовали вниз по Дунаю для встречи флашхоута № 11, нагруженного
орудиями и разными снарядами, снятыми с батареи, находящейся у раздела
рукавов Сулинского с Георгиевским…. В 9…¼ … часа снялись с якоря, имея
на буксире флашхоут № 11.… В полдень, пройдя Тульчу, остановились …для
взятия с флашхоута № 10 провизии на 100 человек, находившихся на
флашхоуте № 11 сухопутного ведомства; в 1 ½, по взятии провизии, снялись
с якоря и следовали к батареи, устроенной у острова Четала на левом берегу
Дуная, в 4 ½, пришед к оной, стали на якорь…, приступя к работам выгрузки
на батарею плац-форм.
23. 07. 1854 р.…в 8 [часов] утра по сдачи плац-форм …следовали к
Измаилу с флашхоутом № 11.
По прибуттю до Ізмаїлу, на пароплаві відбувався необхідний ремонт. 30
липня пароплав прибув до Тульчі, де поступив у розпорядження командира
флотилії контр-адмірала Цебрикова. За його наказом, пароплав 9 серпня,
відбуксував “канонирскую лодку № 11, оказавшую течь… к Измаилу для
исправления”, а дорогою ще відбуксував до Кілійського рукава чотири
комерційних судна й, завантажившись вугіллям, 11 серпня повернувся до
Тульчі. вересня пароплав за наказом із флагманської шхуни Цебрікова
“Рымник” 1 вересня знов відвідав Ізмаїл та повернувся до Тульчі.
8. 09. 1854 р.…в исходе 9го часа… взяв на буксир флагманскую шхуну
“Рымник” с гребными судами, на которой же находился отрядный командир
войск низового Дуная генерал-лейтенант Ушаков… следовали к Исакче, а за нами
пароход “Метеор” и вся флотилия…. пришед к Исакче… в 3 часа [пополудни]
получив приказание адмирала Цебрикова следовать к второму батальону гребной
флотилии и буде укажет надобность, вывести лодки из Тульчинского рукава к
острову Четалу, затем и коммерческие суда, оставшиеся в Тульче все вывести к
Килийскому рукаву… пришед к острову Четал, где находилась часть флотилии 2го
батальона…, мы следовали к Тульче, где увидели, что лодка № 6 шла бичевой, а
148
потому продолжали путь на Тульчу, куда пришед в 7 ½ часов вечера стали на
якорь близ греческого брига и за неотысканием вскорости [его] хозяина по
темности ночи прекратили пар...
9. 09. 1854 р.…увидели мы, что кроме брига находятся еще некоторые
карлаши близ Тульчи, почему остановились на якорь до выгнания всех судов от
города к острову Четал, в 10 часов [утра] все суда и бриг пошли от Тульчи под
парусами, почему мы… следовали к Четалу, осматривая Тульчинский рукав,
чтобы не укрылись где-либо баркасы.
Вдень 9 вересня за наказом капітана другого ранку Кітаєва, пароплав
прибув до Ісакчі, розташувавшись поблизу флотилії. 18 вересня, за наказом
Цебрикова, пароплав відбуксував зв’язку з “14 плавучих мостов» в Кіліський рукав,
а потім – два канонерських човна від о. Четал до “Исакченского моста”.
27 вересня пароплав доставив вантаж фугасів від флотилії до Ізмаїлу, а
29 вересня – “нижних чинов 5го ластового батальона», вантаж провізії, баркас “с
провизиею для парохода “Прут” та флашхоут № 9 з провізією від Ізмаїлу та
о. Чатал до Ісакчі (для флотилії). 8-9 жовтня адмірал Цебріков на пароплаві
відвідав Ізмаїл й повернувся до Ісакчі.
19. 10. 1854 р.…в 9 часов [утра], по приказанию генерал-лейтенанта
Ушакова, …перебуксировали чамы с правого берега на левый, брошенные
крепким ветром на мост. …в 8 часов [вечера] снялись с якоря для
буксирования из разводного моста плотов.
20. 10. 1854 р. …в продолжении сих суток, по приказанию генерал-
лейтенанта Ушакова и командующего флотилиею контр-адмирала Цебрикова,
переводили карлаш с правого берега на левый с христианскими семействами,
по случаю разводки моста; и переводили с правого на левый оторвавшиеся
мосты.
21. 10. 1854 р.…в 5ть часов утра по окончании перевозки карлашей с
христианских семейств с их патками, стали на якорь …в 8 часов [утра] снялись
с якоря совместно и вся флотилия и буксировали за оною гребные суда,
оставшиеся там, по разным случаям и оставшиеся на месте мосты…. В 2 часа
пополудни, заведя в Килийский рукав плавучие мосты, имеемые на буксире,
оставя оные, возвратились к флотилии, стоящей у острова Четал, стали на якорь
в 3 ½ часа пополудни….
22. 10. 1854 р.…в 12 часов пополудни по взятии с флотилии больных
нижних чинов, по приказанию …Цебрикова… следовали к Измаилу, в
3 ½ пополудни, пришед к крепости Измаильской, стали на якорь.
25 жовтня пароплав доставив з Ізмаїлу до флотилії “нижних чинов”,
26 жовтня – відвіз контр-адмірала Цебрикова до Ізмаїлі й назад до флотилії
на шхуну “Рымник”. 31 жовтня – відвіз генерал-лейтенанта Ушакова до
“моста города Измаил”.
3. 11. 1854 р.…в 10 часов [утра], по прибытии на пароход его
превосходительства Мессера,… в 11 часов взяли на буксир флашхоут №9й и
следовали к крепости Килия, в се ж время, по приказанию… контр-адмирала
Мессера, поднят был на пароходе военный флаг…. В 4 часа [вечера], пришед к
крепости Килия, стали на якорь…, в это время производился салют из крепости
и лодки № 7 адмиральскому флагу…
7 листопада пароплав з контр-адміралом Месером, буксуючи флашхоут
№ 9, повернувся до Ізмаїлу
17. 11. 1854 р.…по предписанию …контр-адмирала Мессера для
буксирования двух …карлашей, нагруженных больными чинами сухопутной
армии к крепости Килия…. В З часа пополудни по выводе двух карлашей из
149
реки Репида… ведя оные на буксире следовали вниз по Дунаю; в 5 часов
проходя чрез разведенный мост, по малому пространству разводки моста,
один из кирлашей нашел на плавучий мост и при всех пособиях, подаваемых
пароходом, оный был стащен в 6 ½ часов вечера; при таковом позднем
времени невозможно уже было принять больных на карлаш, почему и мы
стали на якорь…
18.11.1854 р.…в 7 часов [утра] снялись с якоря имея на буксире два
карлаша, которые, приведя ниже карантина, поставили у берега …по взятии
на карлаши больных нижних чинов сухопутного ведомства в 9 часов
сняллись с якоря и следовали к крепости Килия… в 3 часа пополудни, пришед
к Килии, стали на якорь…
19.11 1854 р.…в 2 часа [ночи], по изготовлении карлашей и по посажении
на оные слабосильной команды,… следовали к крепости Измаил… в 10 часов
вечера, пришед к мосту у Измаила, стали на якорь…
20.11.1854 р.в 7 часов утра по свозе на берег с карлашей слабосильной
команды сухопутного ведомства затопили печи, а в 8 часов, по разводке
моста, снялись с якоря и отведя карлаши к реке Репида, возвратились
обратно к крепости [Измаил] в 10 часов [утра], стали на якорь…
7 грудня пароплав відтягнув “флашхоут № 9й с паромом и плотом,
навалившиеся на мост” й відбуксував їх 8 грудня до Кілії. 9 грудня з
комендантом Кілії генерал-майором Бергманом на борту пароплав
відбуксував “паром и гребное судно… к местечку Базарчук” й, передавши
там “паром в ведение пограничной стражи”, повернувся 10 грудня до Кілії, а
11 грудня – прибув до Ізмаїлу. 19 грудня пароплав відвіз від флотилії до
Ізмаїлу контр-адмірала Цебрикова.
25. 12. 1854 р.…в 9 часов вечера по словесному приказанию… контр-
адмирала Мессера затопили печи, в 12 часов ночи, по изготовлении паров и
взятия на буксир шести барок и перевозного парома, снялись с якоря и
следовали к острову Четал.
26. 12. 1854 р.…в 5 часов утра, прийдя к флотилии, стали на якорь… в
7 часов …с тем же буксиром …следовали в Тульчинский рукав, где началась
переправа; прийдя в оный, в то же время приступили к переправе войск
кавалерии и артиллерии с левого на правый берег….
27. 12. 1854 р. … в 5 часов утра по окончании переправы стали на якорь,
…имея на буксире те же паромы…. В 7 часов вечера, по прибытии войск,
вновь приступили к перевозу оных с правого на левый берег….
28. 12. 1854 р.… в 12 часов полдня прийдя к флотилии, стоящей на
левом берегу у острова Четала, получив приказание контр-адмирала
Цебрикова забрать остальных козаков и жителей с турецкого берега, почему
мы в то же время приступили к переводу оных, в четыре часа пополудни по
забратии всех жителей с их багажами, прийдя на левый берег у острова
Четал, стали на якорь… и приступили к выгрузки их на берег…. В 6 часов
вечера по окончании всех работ и взятии на буксир остальных паромов,
снялись с якоря и следовали к Измаилу….
Пароплав прибув до Ізмаїлу 29 грудня, де завантажився вугіллям і стояв
до кінця року.
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 5а. – Спр.7 за 1854 р. – Арк. 2 – 51.
150
Документ № 4. Уривки зі шханечного журналу буксир-
пароплава “Сулин” за 1855 р.
У січні-лютому пароплав стояв в Ізмаїлі.
8. 03. 1855 р.…по повелению …контр-адмирала Мессера… для
следования в крепость Килию и взятия оттоль флашхоута № 9й с провизиею в
полдень по изготовлению паров и взятию на буксир баркаса, нагруженного
порохом и гранатами так же на пароход двух 24х фунтовых мортир, нялись с
якоря и следовали по назначению… В 8 […] часов [вечера], пришед к
крепости Килия, стали на якорь…
10. 03. 1854 р. …по погрузке на флашхоут лесу, принадлежащего
Измаильскому порту…в 1 час пополудни снялись с якоря, имея на буксире
флешхоут №9й с двумя гребными судами, следовали к Измаилу…
11 березня пароплав прибув до Ізмаїлу. 12 березня пароплав відвіз на
о. Чатал контр-адмірала Цебрикова, відбуксувавши тути й “лодку № 32й,
которая по сильному течению и крепости ветре не могла следовать к Чаталу”.
13 березня “по возвращению со второго батальона и укрепления его
превосходительства и доставления с оного людей”, пароплав з Цебриковим на
борту повернувся до Ізмаїлу. 21 березня пароплав відвіз контр-адміралів
Месера та Цебрикова з Ізмаїлу до о. Чатал й “по осмотре флотилии и двух
батарей их превосходительствами”, відвіз їх назад до Ізмаїлу. 28 березня – знов
возив Цебрикова на о. Чвтал для огляду батарей. 30 березня для огляду тих
самих батарей – генерал-лейтенанта Лехнера та контр-адмірала
Цебрикова. Надалі пароплав буксував судна: 1-2 квітня – флашхоут №9 до
о. Четал;3 квітня – паром, “нагруженный двумя единорогами и гранатными
снарядами”, з о. Чатал до Ізмаїлу; 6 квітня – паром та човен № 23 з Ізмаїлу
до о. Чатал (до флотилії);15-16 квітня – флашхоут № 9 та паром з
артилерійським набоями та ін. з о. Чатал до Ізмаїлу (дорогою довелося
стягувати флашхоут з мілини); 22 квітня – паром та канонерський човен
№25 до о. Чатал до Ізмаїлу, а 24 квітня – вищезгаданий паром,
“нагруженный орудиями и другими артиллерийскими снарядами”, та баркас,
“нагруженный порохом”, від о. Четал до Ізмаїлу.
25. 04. 1854 р.…в 2 часа утра по предписанию …контр-адмирала
Мессера …для следования к разделению рукавов у острова Четал…; в 4 часа…
следовали по назначению…; в 8 часов утра, пришед к Четалу, приступили к
погрузке лошадей и козаков с их багажами совместно с пароходом “Прут”; в
10 часов по окончании погрузки на паром лошадей и части козаков, взяли
оный на буксир… и следовали к Измаилу. …В 1 час пополудни, пришед к
крепости Измаил, стали на якорь…
25.04.1854 р.…по предписанию …контр-адмирала Мессера… для
буксирования флагманской шхуны “Рымник” к острову Четал, на которой
находился командующий флотилиею …Цебриков, в 7 часов [утра], [взяв] оную
на буксир, …следовали к флотилии. …В 12 ½ часов пришед к Четалу, где
находится флотилия…; в 2 часа [пополудни], по принятии на пароход
больных чинов морского ведомства,… следовали к Измаилу; в 3 ½ часа,
пришед к крепости, стали на якорь…; в то же время получили предписание
командира дунайских портов взять на буксир паром, нагруженный
артиллерийскими снарядами, и следовать к крепости Килия, почему мы
приступили к погрузке на пароход угля…
27 квітня пароплав відбуксував паром до Кілії й, по його вивантаженню,
28 – 29 квітня відбуксував його назад до Ізмаїлу, де встав на якір біля
151
пароплава “Прут”. В травні в Ізмаїлі на пароплаві проводилися необхідні
ремонтні роботи та (20 травня) випробування механізмів. 28 травня
пароплав зняв з мілини баржу й відбуксував дві баржі з худобою та два
баркаси “с морскою провизиею” до флотилії. 9 червня пароплав відвіз з
флотилії “больных нижних чинов и пассажиров гг. офицеров” до Ізмаїлу
(дорогою стягнувши з мілини канонерський човен №16); 16 червня –
відбуксував флашхоут №11, “нагруженный сухопутным провиантом” з
Ізмаїлу до Кілії; 17 червня – флашхоут №10 з Кілії до Ізмаїлу; 25 червня – паром
“нагруженный хлебом и багажом” з Ізмаїлу до флотилії; 9 липня – бот № 2 з
провізією з Ізмаїлу до флотилії; 16 липня – боти № 1 та 2 з провізією з Ізмаїлу до
флотилії; 21 липня – канонерський човен № 12 з флотилії до Ізмаїлу; 30 липня –
бот №2 з Ізмаїлу до флотилії (біля мису Чатал), де і залишався пізніше.
8. 09. 1854 р.…по приказанию …контр-адмирала Цебрикова… в 10 часов
…получив вторично приказание перевести два австрийские плота с правого берега
на левый… приступили к исполнению…. В 12 ½ полдня, оконча переводку плотов,
следовали к Измаилу, куда и прибыли в 2 часа, стали на якорь…
15 вересня пароплав відвіз до флотилії генерала Лехнера та контр-
адмірала Цебрикова (назад вони повернулися на пароплаві «Прут»). Пароплав
перебував при флотилії. Через те, що вже на початку листопада почався
мороз, а потім (15 листопада) снігопади, команда прогрівала парову машину.
17. 11. 1854 р. …сего числа флотилия спустилась в Измаил с пароходом
“Метеор”, на котором находился командующий флотилиею контр-адмирал
Цебриков, а аванпост с шестью лодками оставлен в заведывании нашем.
До 2 грудня пароплав “Сулин” відав аванпостом. В журналі протягом цього
часу здебільшого зазначалося, що “особых происшествий по аванпосту у Четала
никаких не было, кроме проходящих по Дунаю вверх и вниз купеческих
иностранных судов”. Також в журналі зазначено, що: 19 листопада прибув “с
верху Дуная коммерческий пароход под австрийским флагом г. Гопсовича”; 20
листопада прослідував вниз по Дунаю “австрийский пакетботный пароход”; 21
листопада – вниз по Дунаю австрійський військовий пароплав; 2 грудня – вгору по
Дунаю австрійський військовий пароплав.
3. 12. 1854 р.…согласно предписанию командующего гребною флотилиею
г. контр-адмирала Цебрикова, по случаю шедшего по реке льда в Сулинский
и Килийский рукава …в начале первого часа [полдня] отряд, стоящий у мыса
Четал из 6ти лодок снялся с якоря и следовал вниз по Дунаю; в 1 час
пополудни, по окончания распоряжения на батареях №5 и 130 […],
командующим отрядом господином подполковником Григоренко, пароход
снялся с якоря и следовал к крепости Измаил; в 1 ¼ взяли на пути на буксир
лодку № 17, замерзшую во льду; в 2 часа пополудни прошли мимо идущих
лодок около берега; в 3 часа отдали лодку с буксира у крепости Измаил,
возвратились обратно и на пути взяли на буксир замерзшую во льду лодку
№18й, следовали обратно к Измаилу, куда пришли в 5 часов вечера, отдали
буксир, сами стали на якорь и прекратили пар.
ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 5а. – Спр.4за 1855 р. – Арк. 1 – 29.
Taras Goncharuk
On history of steamship line on Danube: "Shkhanechni magazines"
of steamship "Soulin" 1852 - 1855, as a historical source
(on the materials of Odesa region State Archives)
To attention of readers the documents from the Odesa region State Archives on
activity of steamship-tug "Soulin" on lower Danube during 1852-1855 are proposed
152
which are first published. The documents show a role and value of this steamer in a
peace-time and in the East (Crimean) war-time 1853-1856 and display the unknown
pages of history of steam-shipping on Danube.
Keywords: steamship "Soulin", Lower Danube.
Тарас Гончарук
К истории пароходства на Дунае: "Шханечные журналы" парохода
"Сулин" 1852 - 1855 гг., как исторический источник (по материалам
Государственного архива Одесской области)
Впервые публикуются документы из Государственного архива Одесской
области о деятельности парохода-буксира "Сулин" на нижнем Дунае на
протяжении 1852-1855 гг. Документы показывают роль и значение парохода в
мирное время и во время Восточной (Крымской) войны 1853-1856 гг.,
раскрывают неизвестные страницы истории пароходства на Дунае.
Ключевые слова: пароход "Сулин", Нижний Дунай.
УДК 94(477.74)
Анатолій Мисечко
ДО УЧАСТІ ОДЕСИТІВ В УСТАНОВЛЕННІ ПАМ’ЯТНИКІВ
ПЕРЕСЕЛЕННЯ ЧОРНОМОРСЬКИХ КОЗАКІВ НА КУБАНЬ
У статті розглядається питання установлення пам’ятників
українському козацтву в умовах самодержавства на Кубані. Порівняно з
подібними пам’ятниками Катерині ІІ в Одесі та Санкт-Петербурзі
висвітлюється роль одеської української громадськості в установленні
пам’ятника у Катеринодарі та на Тамані.
Ключові слова: Чорноморське козацьке військо, пам’ятник Катерині ІІ,
А. Головатий, скульптор М. Мікешин, скульптор Едуардс, Кубань, Тамань.
За останні два десятиліття значно зросла зацікавленість історією
козацтва. Розпочався процес увіковічення героїки козацтва не лише у
нових наукових розвідках та художніх книгах, але й увіковіченні
меморіальними дошками та в установленні пам’ятників.
Проте сьогодні мало хто із громадян України знає, що процес
увіковічення пам’яті українського козацтва розпочався ще понад ста років
тому, в епоху останніх десятиліть самодержавства, коли спогади про
славне минуле козаків були не в пошані. Навіть сам термін “запорожці”
було заборонено ще за правління Катерина II. Згодом, у середині XIX ст.
було перейменовано Чорноморське козацьке військо, яке стало прямим
спадкоємцем славного запорозького козацтва у Кубанське козацьке
військо. І саме там, де зберігався козацький устрій на службі російського
самодержавства і розпочався процес увіковічення нащадків на Кубані. За
цим процесом стежили провідні діячі українського руху другої половини
XIX – початку XX ст., у тому числі з Одеси. Одесити брали найактивнішу
участь в увіковіченні козацтва в умовах царизму. Про це свідчать численні
листи до Михайла Комарова – одного із керівників одеської української
“Громади” та “Просвіти”.
Із листів колезького радника Володимира Скидана, який був
начальником господарського відділення Кубанського обласного Правління,
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42796 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0093 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T09:57:24Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інституту історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гончарук, Т. 2013-04-06T15:15:36Z 2013-04-06T15:15:36Z 2011 До історії пароплавства на Дунаї: “шханечні журнали” параплава “Сулин” 1852-1855 рр., як історичне джерело (за матеріалами Державного архіву Одеської області) / Т. Гончарук // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 6. — С. 128-152. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. XXXX-0093 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42796 947:656.628 Вперше публікуються документи з Державного архіву Одеської області про діяльність пароплава-буксира “Сулин” на нижньому Дунаї протягом 1852-1855 рр. Документи показують роль та значення цього параплава в мирний час та під час Східної війни 1853-1856 рр., розкривають невідомі сторінки історії параплавства на Дунаї. Впервые публикуются документы из Государственного архива Одесской области о деятельности парохода-буксира "Сулин" на нижнем Дунае на протяжении 1852-1855 гг. Документы показывают роль и значение парохода в мирное время и во время Восточной (Крымской) войны 1853-1856 гг., раскрывают неизвестные страницы истории пароходства на Дунае. To attention of readers the documents from the Odesa region State Archives on activity of steamship-tug "Soulin" on lower Danube during 1852-1855 are proposed which are first published. The documents show a role and value of this steamer in a peace-time and in the East (Crimean) war-time 1853-1856 and display the unknown pages of history of steam-shipping on Danube. uk Інституту історії України НАН України Чорноморська минувшина Публікація документів До історії пароплавства на Дунаї: “шханечні журнали” параплава “Сулин” 1852-1855 рр., як історичне джерело (за матеріалами Державного архіву Одеської області) К истории пароходства на Дунае: "Шханечные журналы" парохода "Сулин" 1852 - 1855 гг., как исторический источник (по материалам Государственного архива Одесской области) On history of steamship line on Danube: "Shkhanechni magazines" of steamship "Soulin" 1852 - 1855, as a historical source (on the materials of Odesa region State Archives) Article published earlier |
| spellingShingle | До історії пароплавства на Дунаї: “шханечні журнали” параплава “Сулин” 1852-1855 рр., як історичне джерело (за матеріалами Державного архіву Одеської області) Гончарук, Т. Публікація документів |
| title | До історії пароплавства на Дунаї: “шханечні журнали” параплава “Сулин” 1852-1855 рр., як історичне джерело (за матеріалами Державного архіву Одеської області) |
| title_alt | К истории пароходства на Дунае: "Шханечные журналы" парохода "Сулин" 1852 - 1855 гг., как исторический источник (по материалам Государственного архива Одесской области) On history of steamship line on Danube: "Shkhanechni magazines" of steamship "Soulin" 1852 - 1855, as a historical source (on the materials of Odesa region State Archives) |
| title_full | До історії пароплавства на Дунаї: “шханечні журнали” параплава “Сулин” 1852-1855 рр., як історичне джерело (за матеріалами Державного архіву Одеської області) |
| title_fullStr | До історії пароплавства на Дунаї: “шханечні журнали” параплава “Сулин” 1852-1855 рр., як історичне джерело (за матеріалами Державного архіву Одеської області) |
| title_full_unstemmed | До історії пароплавства на Дунаї: “шханечні журнали” параплава “Сулин” 1852-1855 рр., як історичне джерело (за матеріалами Державного архіву Одеської області) |
| title_short | До історії пароплавства на Дунаї: “шханечні журнали” параплава “Сулин” 1852-1855 рр., як історичне джерело (за матеріалами Державного архіву Одеської області) |
| title_sort | до історії пароплавства на дунаї: “шханечні журнали” параплава “сулин” 1852-1855 рр., як історичне джерело (за матеріалами державного архіву одеської області) |
| topic | Публікація документів |
| topic_facet | Публікація документів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42796 |
| work_keys_str_mv | AT gončarukt doístorííparoplavstvanadunaíšhanečnížurnaliparaplavasulin18521855rrâkístoričnedžerelozamateríalamideržavnogoarhívuodesʹkoíoblastí AT gončarukt kistoriiparohodstvanadunaešhanečnyežurnalyparohodasulin18521855ggkakistoričeskiiistočnikpomaterialamgosudarstvennogoarhivaodesskoioblasti AT gončarukt onhistoryofsteamshiplineondanubeshkhanechnimagazinesofsteamshipsoulin18521855asahistoricalsourceonthematerialsofodesaregionstatearchives |