Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М. Кондратьєва

Проаналізовано тенденції трансформації вугільної промисловості Донецької області з урахуванням інноваційної складової. Проведено порівняльний аналіз прогнозів розвитку галузі. Здійснено прогноз показників діяльності паливно-енергетичного комплексу та на цій основі розроблено пропозиції щодо формуван...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2005
Main Author:	Близнюк, Т.П.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2005
Subjects:	Проблеми сучасної економіки
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4281
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М.Кондратьєва / Т.П. Близнюк // Економіка пром-сті. — 2005. — № 1. — С. 11-18. — Бібліогр.: 37 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860121890063908864
author	Близнюк, Т.П.
author_facet	Близнюк, Т.П.
citation_txt	Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М.Кондратьєва / Т.П. Близнюк // Економіка пром-сті. — 2005. — № 1. — С. 11-18. — Бібліогр.: 37 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Проаналізовано тенденції трансформації вугільної промисловості Донецької області з урахуванням інноваційної складової. Проведено порівняльний аналіз прогнозів розвитку галузі. Здійснено прогноз показників діяльності паливно-енергетичного комплексу та на цій основі розроблено пропозиції щодо формування стратегії розвитку вугільної промисловості Донецької області. ---------- Проанализированы тенденции трансформации угольной промышленности Донецкой области с учетом инновационной составляющей. Проведен сравнительный анализ прогнозов развития области. Осуществлен прогноз показателей деятельности топливно-энергетического комплекса и на этой основе разработаны предложения относительно формирования стратегии развития угольной промышленности Донецкой области. ---------- The trends in transformation of the coal industry in the Donetsk region are analyzed taking into account the innovation component. A comparative analysis of forecasts as for development of the region is made. The forecast of the fuel and energy complex performance figures is made that underlies the proposals to form the strategy for the coal industry development in the Donetsk region. ----------
first_indexed	2025-12-07T17:39:46Z
format	Article
fulltext	Т.П. Близнюк ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТЕОРІЇ ДОВГИХ ХВИЛЬ М. КОНДРАТЬЄВА На сучасному етапі стратегічним пріоритетом економіки України є перехід на інноваційний шлях розвитку [24,25,28,29,35] і найважливішим є використання основних положень теорії довгих хвиль М. Кондратьєва та класичної теорії інноваційних хвиль Й. Шумпетера. Основною характеристикою ринкової економіки є нерівномірний характер її розвитку, який у першу чергу пов’язаний з якісними змінами в капіталі та зміною поколінь техніки (технічні цикли). Кризові ситуації, які виникають унаслідок нерівномірного розвитку господарської системи та окремих її частин, коливання обсягів виробництва слід розглядати не як збіг несприятливих ситуацій, а як загальну закономірність, притаманну ринковій економіці, – її циклічний характер розвитку. Проблема циклічності, яка привертала увагу вчених із середини ХVІІІ століття, і сьогодні залишається однією з центральних проблем економічної теорії. Циклічний розвиток господарської системи як прагнення досягнення макроекономічної рівноваги – це прояв самої сутності розвитку економіки [1-7 та ін.], її природна властивість, спосіб її прогресивного руху. На думку вчених [20,30] і автора, циклічність – це загальна форма руху національної економіки і світового госпо- дарства в цілому, яка припускає зміну революційних і еволюційних стадій розвитку економіки, економічного прогресу та виражає нерівномірність функціонування різних елементів національного господарства (безперервне коливання ділової активності й падіння ринкової кон'юнктури, чергування екстенсивного та інтенсивного типів економічного зростання). Сучасні економіко-математичні методи уможливили виділення 1380 видів циклів [27], які стосуються економіки. Але лише деякі з них мають теоретичне і практичне значення [20], та одними з найбільш значимих циклів є великі хвилі М. Кондратьєва. Заслуга М. Кондратьєва щодо розвитку економічної теорії досить велика: він сформулював ідею плану- прогнозу (індикативне планування), уперше використав прогнози вартісних показників, запропонував використовувати дефлятори, увів статистику цін та поточний кон'юнктурний аналіз, розробив ідею співвідношення соціального й економічного факторів економічного зростання [26]. Господарство М. Кондратьєв розглядав як систему взаємозв'язків елементів. Дослідження економічної динаміки господарської системи, на думку М. Кондратьєва, охоплює дві групи проблем [17,18]: 1) основних тенденцій економічного розвитку в межах даної господарської системи; 2) тих коливань, які виявляються в процесі її розвитку і підпадають під поняття економічної кон'юнктури. Для обґрунтування наявності великих циклів М. Кондратьєв проаналізував великий фактичний матеріал: статистичні дані чотирьох провідних капіталістичних країн — ___________________________ © Близнюк Тетяна Павлівна – аспірант. Національний економічний університет, Харків. ISSN 1562-109X Англії, Франції, Німеччини, США за даними періоду 140 років [17,18]. Ученим були обрані традиційні показники кон'юнктури для дослідження динаміки: середній рівень товарних цін, позиковий відсоток, заробітна плата промислових робітників, оборот зовнішньої торгівлі, виробництво та споживання вугілля, чавуна, свинцю, золота. Динаміка виробництва вугілля і чавуна розраховувалася за індексами загальносвітового виробництва. Усе це збігається із загальновизнаним поняттям кон'юнктури як сукупності ознак, що характеризують стан капіталістичного господарства: зміни рівня цін, відсотка, курсу цінних паперів, заробітної плати, дивідендів, розмірів продукції тощо. [31]. На підставі проведеного дослідження та аналізу теорії великих хвиль М. Кондратьєва [18] автором зроблені такі узагальнення: 1. Динаміка вивчених показників кон'юнктури виявляє наявність циклів. 2. Кожен цикл складається з висхідної та низхідної хвиль. Результати дослідження, проведені автором, та систематизації основних характеристик цих хвиль наведені у табл. 1. Таблиця 1. Основні характеристики хвиль Період циклу Характеристика В ис хі дн а хв ил я Відновлення та розширення основного капіталу; Радикальні зміни й перегрупування основних виробничих сил суспільства [10]; Підйом цін, розширення виробництва і товарообігу й загострення конкуренції; Залучення у світове господарство нових країн, районів і більш інтенсивне використання старих; Загострення боротьби за зовнішні ринки і створення передумов щодо зовнішньополітичних конфліктів; Загострення боротьби нових і старих соціальних сил усередині країни і створення передумов для внутрішніх конфліктів. Н из хі дн а хв ил я Падіння цін, ставки відсотка; Ослаблення темпу зростання виробництва і торгівлі; Завмирання зовнішньополітичних і внутрішніх соціальних взаємин; Підвищення інтенсивності заощаджень, особливо в тих соціальних групах, доход яких під впливом падіння товарних цін відносно підвищується; Численність технічних винаходів і відкриттів; Припинення зростання відсотка на капітал. 3. Виявлені дві групи показників: а) показники (ціни, заробітна плата, позиковий відсоток та ін.), у яких цикли виявляються у формі хвилеподібної зміни їх рівня; б) показники, у яких цикли виявляються у хвилеподібній зміні темпу розвитку тенденції зростання або падіння. 4. Великі цикли більшості дослід- жених показників кон’юнктури збіга- ються за часом і мають міжнародний характер. У європейських капіталістич- них країнах і США періоди цих циклів практично однакові. М. Кондратьєв емпірично виділив три довгі хвилі кон'юнктури тривалістю 48 - 55 років [10,14,15,17,18]: 1 цикл: висхідна хвиля з кінця 80-х – початку 90-х років XVIII ст. до 1810-1817 рр.; низхідна хвиля 1810-1817 рр. - 1844-1851 рр.; 2 цикл: висхідна хвиля 1844- 1851 рр. - 1870-1875 рр.; низхідна хвиля 1870-1875 рр. - 1890-1896 рр.; 3 цикл: висхідна хвиля 1891- 1896 рр. - 1914-1920 рр.; можлива низхідна хвиля 1914-1920 рр. На сьогодні вчені виділяють п’ять довгих хвиль М. Кондратьєва. На основі дослідження робіт [1,4,6,18,33,34,37] дев’ятнадцяти вчених автором була систематизована та розрахована періодизація цих хвиль (табл. 2). Результати свідчать, що в даний час світова господарська система знаходиться на п’ятому великому циклі кон’юнктури. Таблиця 2. Хронологія і тривалість довгих хвиль у різних авторів С – тривалість циклів між стартами; П – тривалість циклів між піками;  – прогноз за роботами [4,6,30,33]. На основі аналізу робіт М. Кондратьєва [17,18] автором були зроблені такі висновки щодо основних передумов формування висхідної хвилі кон'юнктури: значне нагромадження капіталу; низький рівень цін, що стимулює заощадження та довгострокові інвестиції; концентрація капіталу в підприємницьких і фінансових центрах; дешевина та значна пропозиція капіталу; поява нового кластера технологій; високий ступінь інноваційної активності. Вивчення та аналіз робіт [2-4,6,10- 12,17,18,31,32] дозволяють автору стверджувати, що створення цих передумов на рівні держави в період кризи дозволить прискорити формування висхідної хвилі та подолати кризу як етап проходження циклу. У теорії довгих хвиль і зараз залишається ряд дискусійних питань, Цикли Кондратьєва 1-й 2-й 3-й 4-й 5-й № з/п Автор Рік Старт Пік Старт Пік Старт Пік Старт Пік Старт Кінець 1 М. Кондратьєв 1925 1790 1817 1851 1875 1896 1920 2 А. Шпітгоф 1925 1822 1874 1895 1912 3 Де Вольф 1929 1825 1849 1873 1896 1913 4 Й. Шумпетер 1939 1787 1813 1842 1869 1897 1924 5 Дж. М. Кларк 1944 1850 1875 1900 1929 6 Дюпре 1978 1789 1808 1846 1872 1895 1920 1939/46 1974 7 У. Ростоу 1980 1790 1815 1848 1873 1896 1920 1935 1951 1972 8 Мандель 1980 1826 1847 1873 1893 1913 1939/48 1967 9 Ван Дайн 1983 1845 1872 1892 1929 1948 1973 10 М. Рішоньє 1985 1769 1799 1816 1849 1873 1897 1921 1946 1973 11 С. Глазьєв 1993 1770 1830 1880 1930 1985 12 І. Ліпсиц, А. Нещадин 1997 1785 1835 1830 1890 1880 1940 1930 1990 1985 2035 13 Ю. Яковець 1999 1974 1998 14 В. Єфремов 1999 1785 1845 1846 1900 1901 1950 1951 1990 1991 2020 15 Н. Мироненко 2001 1785 1813 1847 1872 1893 1917 1945 1969 1985 16 О. Грицай, Г. Йоф- фе, А. Трейвиш 1770 1830 1880 1930 1970 Результати розрахунків Середнє 1782 1822 1845 1878 1894 1922 1937 1969 1977 2016 Тривалість (С) (63) (49) (43) (40) (39)* Тривалість (П) (56) (44) (47) (40)* однозначної відповіді на які вчені ще не знайшли. Основними з цих питань, на думку автора, є: наявність циклів при соціалізмі (1), промислово-технологічна оболонка теорії (2), точна періодизація циклів (3). 1. На основі головних концепцій своєї теорії М. Кондратьєв намагався проаналізувати світові господарські зв'яз- ки СРСР. Він обґрунтовував положення, що підйом сільського господарства та можливості продовження цього процесу залежать від вирішення проблеми виходу сільськогосподарських товарів на світовий ринок. Росія до війни експортувала на світовий ринок: 40% зернових хлібів, 75% льняного волокна, 20% олії та велику кількість інших сільськогосподарських продуктів [13,19]. Виникнення радянської Росії поставило нові умови щодо розвитку світової кон'юнктури. Розглядаючи світові господарські зв'язки з урахуванням цього нового для них феномена, М. Кондратьєв вказував, що виявлена закономірність зміни низхідної хвилі новою висхідною хвилею кон'юнктури існує лише при капиталізмі [17]. Таким чином, М. Кондратьєву не вдалося виявити цикли кон'юнктури в економіці радянської Росії у зв’язку з тим, що дані, якими він аналізував, були неточними або взагалі невірними [18]. Ряд сучасних авторів [1,9] доводять, що науково-технічні й організаційні цикли властиві всім формаціям. У плановій економіці нижню поворотну точку (вихід з кризи) формували за допомогою радикальної модернізації виробництва, яка вимагала особливих зусиль і відповідних заходів інвестиційної політики. Мотивом такої політики могли служити різні соціальні інновації, а засобом – концентрація капіталовкладень за рахунок міжгалузевого і міжрегіонального маневру ресурсами. Соціалістичні інновації відрізняються від капіталістичних усвідомленістю прогнозу суспільного розвитку та його плануванням [1,9]. На думку автора, у плановій економіці модернізаційна хвиля згладжувалася зусиллями держави щодо збереження робочих місць, контролю за інфраструктурою і недопущення кризи та депресії. Головними засобами управління були план, наказ, розпорядження керівництва. Матеріальне стимулювання праці з багатьох причин не давало належного ефекту. Економічна система, заснована на централізованому управлінні, директивному плануванні і плановому розподілі продукції, була сформована для умов мобілізаційного розвитку в період індустріалізації (наздоганяюча стратегія розвитку). Але після завершення масової індустріалізації держави починаючи з 70-х років ХХ століття масштаби промисловості стали зменшуватися. Система стала працювати у надзвичайних обставинах, не дозволяючи швидко концентрувати ресурси на вирішальних ділянках [9]. Штучно гальмувався циклічний розвиток економіки, що надалі призвело до фатальної нездатності системи забезпечити високі темпи інноваційного зростання щодо подальшого формування постіндустріального етапу розвитку економіки. Соціально-економічний механізм країни не зацікавлював виробництво щодо відновлення продукції, підвищення її якості, удосконалення технологічної бази, урахування попиту ринку й інтересів споживачів. Основну причину відставання від капіталістичних країн варто було шукати у тому, що планово-розподільна система організації та управління зайшла в суперечність з потребами постіндустріальної модернізації, пов'язаної з освоєнням новітніх технологій. Частка історичної відповідальності лягає і на старе радянське керівництво, яке протягом двох десятиліть адекватно не відреагувало на глибинні технологічні перетворення, що відбувалися в капіталістичному світі, і не стало вживати реальних заходів щодо активізації інноваційної діяльності в країні [9]. План у СРСР став гальмувати застосування науки у виробництві, тому що будь-яка значна модернізація порушувала графік робіт і ставила під погрозу виконання плану. Підприємство від цього мало збитки. Наслідком такої політики стало значне відставання від економічно розвинених держав на один цикл (40-50 років) [8]. У той час як розвинені країни піднімалися на постіндустріальний рівень, Союз залишився на індустріальному рівні розвитку. Спроби піднятися вище не вдалися, економіка не мала достатньо ресурсів. Постіндустріальні досягнення у деяких галузях були отримані в основному за рахунок потенціалу ВПК, а економіка в цілому залишалася наприкінці четвертого циклу. Величезні можливості, що відкривало «поєднання науки з виробництвом», використані не були. Єдиним можливим шляхом виходу з кризи та застою для Радянського Союзу було лише значне реформування економіки. 2. Основним недоліком сучасних циклічних представлень є їх винятково промислово-технологічна оболонка. Неможливе існування циклів у вторинному секторі (промисловість і будівництво) за їх відсутності у первинному (сільське і лісове господарство) [1], третинному (послуги) та четвертинному секторах (інформація) економіки [3]. Циклічність, на нашу думку, охоплює всі сфери економіки, тому вона характерна для всіх чотирьох взаємозалежних і нерозривних секторів економіки. 3. М. Кондратьєв відзначав необхід- ність імовірнісного підходу до дослід- ження статистичних рядів економічних показників кон’юнктури. У роботах уче- ного [10,14,16,18] зазначено, що наяв- ність циклів довести неможливо, але ймовірність їхнього існування досить велика. Жоден з існуючих методів мате- матичної статистики не може з достатнім ступенем імовірності підтвердити при- сутність 50-річних циклів на відрізку 100-150 років, тобто на підставі ін- формації, що містить 2-3 коливання (мак- симум). Однак великі цикли з імовірніс- ної точки зору не менш "правильні", ніж традиційні циклічні кризи [18]. Довжина традиційної циклічної кризи варіюється в межах від 7 до 11 років, його відхилення від середньої становить більш 40%. А для великої хвилі, тривалість якої змінюється від 45 до 60 років, таке відхилення від середньої менше 30%. На думку Н. Макашевої [21] та автора, основну задачу на початковому етапі досліджень М. Кондратьєв бачив не у створенні теорії, що відтворює меха- нізм циклу, а у вивченні фактичного руху кон’юнктури господарства та визначенні кола показників, які характеризують цей рух і мають статистичний зміст. На підставі дослідження цих показників уче- ний сформував гіпотезу великих циклів розвитку економіки. Тривалість циклу різних дослідників [1-6,16-20,22,34], на думку автора, коливається з таких причин (див. рисунок). Рисунок. Причини розбіжності періодизації довгих хвиль Початок чергового циклу на ранніх стадіях розвитку приховано всередині по- передніх, і тому досить тривалий про- міжок часу відсутня його наявність. Аналогічним чином і завершення циклу проходить досить довго. Крім того, ряд його технологій трансформується та інтегрується наступним циклом. 50-річні цикли – лише наявна частина іннова- ційної хвилі, а завершення циклу – наслідок конкуренції більш сучасних технологічних укладів, а не вичерпання внутрішнього потенціалу [23]. Розрахунки циклів учених ґрунтуються на різних підходах: М. Кондратьєв [17,18], Й. Шумпетер [33,36] та ін. ведуть розрахунок циклів від промислового перевороту останньої третини ХVІІІ століття; Ю. Яковець [34] розраховує цикли від кінця першої третини ХVІІІ століття; М. Рішоньє, У. Ростоу засновують свої розрахунки на кризах провідних світових центрів. Саме в депресивних фазах активізується інноваційна діяльність. Це і є передумовою для чергового підйому, оскільки інноваційні піки 60-х років ХVIII століття, 20-30-х і 80-х років XIX століття збігаються з економічними спадами [1]. Різні вчені використовували близькі, але не однакові групи показників кон’юнктури як індикаторів економічної динаміки. Вплив цих показників на циклічність у різні періоди циклу змінюється, їх прояв в окремих державах має свої особливості. Більшість сучасних дослідників [4,22,34] відзначають наявність феномену прискорення (стиску) довгих хвиль, тобто скорочення тривалості кожного наступного циклу порівняно з попереднім. Цей феномен, пов’язаний з впливом сучасних тенденцій розвитку науки, техніки, технології і соціально- економічних об'єктів, скорочує довгі хвилі за часом до 35-40 років. На думку ряду фахівців [1,24] та автора, кон'юнктурна схема довгих хвиль може служити одним із засобів прогнозування тривалості коливань ринкової економіки, визначення переломних періодів у її еволюції, а також появи сукупної структурної кризи, що припадає на низхідну фазу великого циклу. Довгі хвилі М. Кондратьєва як інструмент прогнозування уже використовуються в технологічно цивілізованих країнах. Сьогодні в цих країнах розробляються реальні перспективи розвитку в окремих секторах економіки до 2020-2030 рр. [3]. Прогнозування подальшого розвитку економіки України, на думку автора, необхідно проводити з урахуванням таких основних факторів: хвиль М. Кондратьєва; технологічних укладів; науково-технічних революцій; інтервалу між винаходом і його використанням як індикатора прискорення НТП. Причини розбіжності періодизації Прихованість початку та кінця циклу Різні підходи до розрахунків Вплив показників на кон’юнктуру Різні групи показників Феномен прискорення циклів На основі проведеного дослідження та аналізу основних положень теорії М. Кондратьєва і дискусійних питань автор зробив такі висновки. 1. Динаміка кон’юнктури господарської системи виявляє циклічний характер. Існують такі групи показників кон’юнктури, у яких: а) цикли проявляються у формі хвильообразної зміни рівня показника; б) тенденція зростання або падіння має хвильообразний характер. 2. Циклічність кон’юнктури має міжнародний характер, цикли розвинених країн майже співпадають у часі. 3. Сформульовані основні передумови формування висхідної хвилі кон'юнктури: накопичення і концентрація значних фінансових ресурсів у підпри- ємницьких структурах; стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності; виникнення нових радикальних інно- вацій. 4. Систематизовано та проаналізовано різні точки зору вчених і запропонована періодизація цих хвиль. 5. Основними дискусійними питаннями концепції довгих хвиль М. Кондратьєва, які і зараз вивчають вчені, є: наявність циклів при соціалізмі, промислово-технологічна оболонка та точна періодизація циклів. Автор вважає, що цикли існують і в плановій економіці, але їх фази згладжуються під впливом регулюючих і контролюючих органів. Циклічні коливання характерні для всіх секторів економіки. Наведені основні причини розходження періодів хвиль у різних вчених. 6. Цикли – один із головних інструментів прогнозування та подолання кризових явищ в економіці. 7. Пропонується використовувати основні концепції теорії довгих хвиль М. Кондратьєва і висновки проведеного дослідження та аналізу цієї теорії щодо прогнозування подальшого розвитку економіки України. Це є теоретичною базою формування умов щодо створення висхідної хвилі розвитку економічної системи шляхом стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності вітчизняних підприємців. Література 1. Бабурин В.Л. Инновационные циклы в российской экономике. – М.: Эдиториал УРСС, 2002.– 120 с. 2. Гальчинський А., Геєць В., Семиноженко В. Україна: наука та інноваційний розвиток. – К., 1997. – 66 с. 3. Гальчинський А., Геєць В., Кінах А., Семиноженко В. Інноваційна стратегія українських реформ. – К.: Знання України, 2002. – 326 с. 4. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития. – М.: ВлаДар, 1993. – 310 с. 5. Длинные волны: Научно-технический прогресс и социально-экономическое развитие / Отв. ред. С.В.Казанцев, П.Н.Тесля. – Новосибирск: Наука, 1991. – 224 с. 6. Ефремов В.С. Бизнес-системы пост- индустриального мира // Менеджмент в России и за рубежом. – 1999. – №5. – С.15. 7. Захарченко В. Третій (1901-1950 рр.) цикл індустріального розвитку: особливості формування промислових територіальних систем // Економіка України. – 2003. – №4. – С. 34-40. 8. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д. Ильенкова, Л.Г. Гохберг, С.Ю. Ягудин и др. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 327 с. 9. Келле В.Ж. Инновационная система России: Формирование и функционирование. – М.: Ендиториал УРСС, 2003. –148 с. 10. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры // Вопросы конъюнктуры. – 1925. – Т. 1. Вып. 1. – - С. 28-79. 11. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры: Доклады и их обсуждения в Институте экономики. – М., 1928. – 288 с. 12. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения: Избр. тр. / Сост. Ю.В.Яковец. – М.: Экономика, 2002. – 767 с. 13. Кондратьев Н.Д. Динамика цен промышленных и сельскохозяйственных товаров // Вопросы конъюнктуры. – 1928. – Т. 4. Вып. 1. – С. 41. 14. Кондратьев Н.Д. Избранные сочинения. – М.: Экономика, 1993. – 543 с. 15. Кондратьев Н.Д. Основные проблемы экономической статики и динамики: Предварительный эскиз / Ю.Н. Давыдов, Ю.Б. Кочеврин, В.В. Симонов. – М.: Наука, 1991. – 570 с. 16. Кондратьев Н.Д. Особое мнение. Избр. произведения в 2-х кн. - М.: Наука, 1993. – Кн. 1. – 655 с . 17. Кондратьев Н.. Д. Особое мнение. Избр. произведения в 2-х кн. – М.: Наука, 1993. – Кн. 2. – 718 с. 18. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. – М.: Экономика, 1989. – 526 с. 19. Кондратьев Н.Д. Рынок хлебов и его регулирование во время войны и революции. – М.: Наука, 1991. – 487 с. 20. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 504 с. 21. Макашева Н. Загадка Н.Д. Кондратьева: неоконченная теория динамики и методологические проблемы экономической науки // Вопр. экономики . – 2002. – №6. – С.4- 16. 22. Меньшиков С.М., Клименко А.А. Длинные волны в экономике // Процессы глобального развития: моделирование и анализ: Сб. тр. ВНИИСИ. – М., 1984. – Вып.3. – С.55-68. 23. Морозов Ю.П., Гаврилов А.И., Городнов А.Г. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 471 с. 24. Правове забезпечення інноваційної діяльності в України / За ред. О.Д. Святоцького. – К.: Концерн “Видавничий дім “Ін Юре”, 2003. – 80 с. 25. Рубан В., Чубукова О., Некрасов В. Інноваійна модель стратегічного розвитку України: Методологія і досвід // Економіка України. – 2003. – №6. – С.14-19. 26. Сажина М.А., Чибриков Г.Г. Экономическая теория: Учебник для вузов. – М.: Изд-во “Норма”, 2001. – 456 с. 27. Санто Б. Инновация как средство экономического развития. – М.: Прогресс, 1990. – 296 с. 28. Стратегії поступу – наукову підтримку: Виступ Прем’єр-міністра В. Януковича на сесії Загальних зборів Національної академії наук України // Урядовий кур’єр. – 2004. – №82-83. – С.3-4. 29. Стратегічні перспективи реформ: Виступ Президента України Л. Кучми на наук.-практ. конф. “Стратегія сталого розвитку та структурно- інноваційної перебудови української економіки (2004-2015)” // Урядовий кур’єр. – 2004. – №80. – С.5-8. 30. Управление инновациями: В 3 кн. Кн.1. Основы организации инновационных процессов: Учеб. пособие / А.А. Харин, И.Л. Коленский; Под ред. Ю.В. Шленова. – М.: Высш. шк., 2003. – 252 с. 31. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник. – 2-е изд.: – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Син- тез», 2000. – 624 с. 32. Циклы в современной экономике / К.В. Рудый. – М.: Новое знание, 2004. – 109 с. 33. Шумпетер Й. Теория экономического развития: Исследования предпринимательской прибыли, капитала, кредита и цикла конъюнктуры. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с. 34. Яковец Ю.В. Ускорение научно- технического прогресса: Теория и экономический механизм. – М., 1988. – 282 с. 35. Янукович В. Стратегія розвитку // Урядовий кур’єр. – 2004. – №75. – С.3. 36. Shumpeter J. Business cycles: A theoretical, historical and statistical Analysis of Capitalist Process. – N.Y. – L., 1939. – Vol. 2. IX. – P. 449-1095. 37. Spietthoff A. Krisen // Handwörterbuch der Staatswissenschaften. Bd. 6. Aufl. 4. – Jena, 1925. –S.8-91.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-4281
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-109Х
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:39:46Z
publishDate	2005
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Близнюк, Т.П. 2009-09-30T09:37:47Z 2009-09-30T09:37:47Z 2005 Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М.Кондратьєва / Т.П. Близнюк // Економіка пром-сті. — 2005. — № 1. — С. 11-18. — Бібліогр.: 37 назв. — укp. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4281 Проаналізовано тенденції трансформації вугільної промисловості Донецької області з урахуванням інноваційної складової. Проведено порівняльний аналіз прогнозів розвитку галузі. Здійснено прогноз показників діяльності паливно-енергетичного комплексу та на цій основі розроблено пропозиції щодо формування стратегії розвитку вугільної промисловості Донецької області. ---------- Проанализированы тенденции трансформации угольной промышленности Донецкой области с учетом инновационной составляющей. Проведен сравнительный анализ прогнозов развития области. Осуществлен прогноз показателей деятельности топливно-энергетического комплекса и на этой основе разработаны предложения относительно формирования стратегии развития угольной промышленности Донецкой области. ---------- The trends in transformation of the coal industry in the Donetsk region are analyzed taking into account the innovation component. A comparative analysis of forecasts as for development of the region is made. The forecast of the fuel and energy complex performance figures is made that underlies the proposals to form the strategy for the coal industry development in the Donetsk region. ---------- uk Інститут економіки промисловості НАН України Проблеми сучасної економіки Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М. Кондратьєва Теоретические аспекты теории длинных волн Н. Кондратьева Theoretical aspects of the theory of N. Kondratiev’s long waves Article published earlier
spellingShingle	Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М. Кондратьєва Близнюк, Т.П. Проблеми сучасної економіки
title	Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М. Кондратьєва
title_alt	Теоретические аспекты теории длинных волн Н. Кондратьева Theoretical aspects of the theory of N. Kondratiev’s long waves
title_full	Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М. Кондратьєва
title_fullStr	Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М. Кондратьєва
title_full_unstemmed	Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М. Кондратьєва
title_short	Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М. Кондратьєва
title_sort	теоретичні аспекти теорії довгих хвиль м. кондратьєва
topic	Проблеми сучасної економіки
topic_facet	Проблеми сучасної економіки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/4281
work_keys_str_mv	AT bliznûktp teoretičníaspektiteoríídovgihhvilʹmkondratʹêva AT bliznûktp teoretičeskieaspektyteoriidlinnyhvolnnkondratʹeva AT bliznûktp theoreticalaspectsofthetheoryofnkondratievslongwaves

Теоретичні аспекти теорії довгих хвиль М. Кондратьєва

Institution

Similar Items