Нові явища у функціонально-стилістичному вживанні протиставних сполучників в українській літературній мові кінця ХХ — початку ХХІ століть
У статті досліджено зміни у функціонуванні найуживаніших протиставних сполучників у мові української преси та художньої літератури кінця ХХ — почат ку ХХІ століть, обґрунтовано слабку семантико-синтаксичну спеціалізацію протиставних сполучників та визначено їхні транспозиційні можливості. In the art...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Українська мова |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42816 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Нові явища у функціонально-стилістичному вживанні протиставних сполучників в українській літературній мові кінця ХХ — початку ХХІ століть / Г. Весельська // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 36-43. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42816 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Весельська, Г. 2013-04-07T13:29:37Z 2013-04-07T13:29:37Z 2011 Нові явища у функціонально-стилістичному вживанні протиставних сполучників в українській літературній мові кінця ХХ — початку ХХІ століть / Г. Весельська // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 36-43. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42816 81’ 367.634 У статті досліджено зміни у функціонуванні найуживаніших протиставних сполучників у мові української преси та художньої літератури кінця ХХ — почат ку ХХІ століть, обґрунтовано слабку семантико-синтаксичну спеціалізацію протиставних сполучників та визначено їхні транспозиційні можливості. In the article the changes in the functioning of the most used adversative conjunctions in the language of Ukrainian press and artistic literature of the end of the XX — the beginning of the XXI centuries have been investigated, weak semantic-syntactic specialization of adversative conjunctions has been explained and their transisting resources have been determined. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Дослідження Нові явища у функціонально-стилістичному вживанні протиставних сполучників в українській літературній мові кінця ХХ — початку ХХІ століть New phenomena in functionaly-stylistic usage of adversative conjunctions in Ukrainian literary language of the end of the XX — the beginning of the XXI centuries Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Нові явища у функціонально-стилістичному вживанні протиставних сполучників в українській літературній мові кінця ХХ — початку ХХІ століть |
| spellingShingle |
Нові явища у функціонально-стилістичному вживанні протиставних сполучників в українській літературній мові кінця ХХ — початку ХХІ століть Весельська, Г. Дослідження |
| title_short |
Нові явища у функціонально-стилістичному вживанні протиставних сполучників в українській літературній мові кінця ХХ — початку ХХІ століть |
| title_full |
Нові явища у функціонально-стилістичному вживанні протиставних сполучників в українській літературній мові кінця ХХ — початку ХХІ століть |
| title_fullStr |
Нові явища у функціонально-стилістичному вживанні протиставних сполучників в українській літературній мові кінця ХХ — початку ХХІ століть |
| title_full_unstemmed |
Нові явища у функціонально-стилістичному вживанні протиставних сполучників в українській літературній мові кінця ХХ — початку ХХІ століть |
| title_sort |
нові явища у функціонально-стилістичному вживанні протиставних сполучників в українській літературній мові кінця хх — початку ххі століть |
| author |
Весельська, Г. |
| author_facet |
Весельська, Г. |
| topic |
Дослідження |
| topic_facet |
Дослідження |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Українська мова |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
New phenomena in functionaly-stylistic usage of adversative conjunctions in Ukrainian literary language of the end of the XX — the beginning of the XXI centuries |
| description |
У статті досліджено зміни у функціонуванні найуживаніших протиставних сполучників у мові української преси та художньої літератури кінця ХХ — почат ку ХХІ століть, обґрунтовано слабку семантико-синтаксичну спеціалізацію протиставних сполучників та визначено їхні транспозиційні можливості.
In the article the changes in the functioning of the most used adversative conjunctions in the language of Ukrainian press and artistic literature of the end of the XX — the beginning of the XXI centuries have been investigated, weak semantic-syntactic specialization of adversative conjunctions has been explained and their transisting resources have been determined.
|
| issn |
1682-3540 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42816 |
| citation_txt |
Нові явища у функціонально-стилістичному вживанні протиставних сполучників в українській літературній мові кінця ХХ — початку ХХІ століть / Г. Весельська // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 36-43. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT veselʹsʹkag novíâviŝaufunkcíonalʹnostilístičnomuvživanníprotistavnihspolučnikívvukraínsʹkíilíteraturníimovíkíncâhhpočatkuhhístolítʹ AT veselʹsʹkag newphenomenainfunctionalystylisticusageofadversativeconjunctionsinukrainianliterarylanguageoftheendofthexxthebeginningofthexxicenturies |
| first_indexed |
2025-11-24T21:03:12Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:03:12Z |
| _version_ |
1850494248151941120 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 136
УДК 81’ 367.634
Галина Весельська (м. Житомир)
НОВI ЯВИЩА
У ФУНКЦIОНАЛЬНО<СТИЛIСТИЧНОМУ
ВЖИВАННI ПРОТИСТАВНИХ СПОЛУЧНИКIВ
В УКРАЇНСЬКIЙ ЛIТЕРАТУРНIЙ МОВI
КIНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХI СТОЛIТЬ
© Г.С. ВЕСЕЛЬСЬКА, 2011
У статті досліджено зміни у функціонуванні найуживаніших протиставних сполучни-
ків у мові української преси та художньої літератури кінця ХХ — почат ку ХХІ сто-
літь, обґрунтовано слабку семантико-синтаксичну спеціалізацію протиставних спо-
лучників та визначено їхні транспозиційні можливості.
Ключові слова: протиставні сполучники, транспозиційна семантико-синтаксична
сфера, складносурядні речення, парцельовані конструкції, приєднувальні речення.
В українській граматиці протиставні сполучники переважно
виділяли в окрему групу сурядних сполучників [12: 156 — 173;
15: 516] або ж об’єднували із зіставними сполучниками, кваліфікуючи
як зіставно-протиставні [16: 399; 14: 173].
Протиставні сполучники виокремлюють на базі протиставних
семантико-синтаксичних відношень, якими поєднані предикативні
частини в складносурядному реченні чи однорідні члени в простому
ускладненому реченні.
Зв’язок цих сполучників із протиставним семантико-син так-
сичним відношенням дослідники кваліфікували неоднаково. Одні з
них вважали, що “основну роль у створенні протиставних відношень
відіграють антонімічні протиставлення лексичних засобів й однако-
вий тип структури предикативних частин” у складносурядному ре-
ченні [8: 64 — 65]. На думку інших лінгвістів, у вираженні протистав-
ної семантики беруть участь не лише протиставні сполучники, а й
лексичне наповнення предикативних частин та однорідних членів
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 37
Новi явища у функцiонально)стилiстичному вживаннi протиставних сполучникiв…
речення, що дало їм підстави надати протиставним сполучникам ста-
тусу частково асемантичних [7: 61]. Треті констатували, що проти-
ставні сполучники є безпосередніми виразниками протиставних
семантико-синтаксичних відношень, тобто семантичними сполучни-
ками [2: 304].
Таке лінгвістичне осмислення якісних характеристик протистав-
них сполучників не посприяло однозначному з’ясуванню низки важ-
ливих питань, пов’язаних зі зміною функціонально-стильових пара-
метрів деяких із них, що зумовило потребу простежити нові тенденції
в їхньому функціонуванні та окреслити широкі транспозиційні мож-
ливості протиставних сполучників.
У сучасній українській літературній мові у групі протиставних
звичайно виокремлювали 7 сполучників: а, але, та, так, зате, проте,
однак [12: 161; 15: 517]. В останніх дослідженнях до них додано ще
кілька, переважно стилістично маркованих, серед яких дак, да, ба [7:
190]. Для деяких сполучників протиставне семантико-синтаксичне
відношення є вторинним, тому їх кваліфікують як транспоновані у
протиставну семантико-синтаксичну сферу. До таких зараховано єд-
нальні сполучники та, і, й, підрядні часові сполучники тільки, лиш та
допустові сполучники хоч (і), хоча (й) [6: 228; 10: 229; 7: 190]. Дех-
то з лінгвістів у групі протиставних виділяв ще й парні сполучники
не тільки… а й, не лише… а й, не тільки… але й, не лише… але й [1: 16
— 17, 19; 9: 214], не враховуючи експресивного навантаження другого
складника цих засобів зв’язку.
Із-поміж сполучників, які передають загальну протиставну семан-
тику, наприкінці ХХ — початку ХХІ ст. найвищою активністю, за спо-
стереженням К.Г. Городенської, вирізняється органічніший для укра-
їнської мови сполучник проте, що потіснив в ужитку протиставний
сполучник однак [5: 8], напр.: Таких видань теж з’являлося багато,
проте не вони визначали …основний зміст і спрямованість… (Д. На-
ливайко); Наразі досягти поставленої мети не вдалося, проте інтен-
сивність обстрілів значно знизилася (Д., 13.01.08). Цю саму тенденцію
спостерігаємо і далі, пор.: Жінці доведеться важко, проте надія ще є
(ЗВ, 23.10.09); Є чимало гіпотез, здогадок, проте багато з них ще че-
кають пояснень, які б задовольнили допитливих (М. Янко); …продаж
згубного товару міліціонери організували, в основному, у Харкові, про-
те завозили його з усіх регіонів країни (УМ, 16.10.09); Він [Сергій] до-
бре розумів, що чинить нерозумно, проте нічого не міг із собою вдіяти:
серце диктувало свої умови (Жит., 5.08.10, с. 2). Протиставний сполуч-
ник однак функціонує активніше в газетній і художній мові лише як
засіб виокремлення парцельованої предикативної частини в складно-
сурядному реченні, напр.: Передбачається зробити сертифікат тес-
тування не однорічним. Однак випускники попередніх років …можуть
брати участь у повторному тестуванні (УК, 20.03.10); Бульдозерист
був якийсь наполоханий та збентежений. Однак товстунчика мало ці-
кавив його внутрішній стан (В. Терен). Н.А. Конопленко констатує,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 138
Весельська Г.С.
що сполучник однак як засіб інтонаційного виокремлення інформа-
ції в парцельованій предикативній частині “обмежує кількісний та
якісний вияв першої або уточнює її, заперечуючи в чомусь її зміст”
[11: 107].
Помітним стало вживання в різностильових текстах і склад-
носурядних речень, виразником протиставних семантико-син-
таксичних відношень у яких є сполучник одначе — фонетичний
варіант сполучника однак, що, як зауважує І.Я. Завальнюк, уви-
разнює розмовний характер висловлення [10: 229], пор.: Питання
про відновлення трансляції російських каналів поставили на поря-
док денний сесії, одначе потрібної кількості голосів проект рішен-
ня не набрав (УМ, 25.11.08); Зі слів директорки Аліни Герасименко,
центр “Нова Хвиля” відкрили нещодавно, одначе він уже має своїх
клієнтів (ГПУ, 12.05.10). Дедалі частіше цей сполучник проникає і
в позицію парцельованої предикативної частини в складносурядно-
му реченні, напр.: Господарям немовби навіть пропонували навзамін
двокімнатну квартиру в розташованому не так уже звідси й
далекому Дніпродзержинську. Одначе Семені рідне село відмовилися
покидати навідріз (УМ, 20.11.08); На вродливу південноафриканку
дуже розраховували. Одначе Шарліз відмовилася від зйомок, не
пояснивши причини (УМ, 15.10.09); Це означає, що кожна школа
мусить мати свій розрахунковий рахунок, свого бухгалтера… Одначе
для частини шкіл, особливо сільських, це — проблема, тому що є
страх, як розпорядитися фінансовими ресурсами… (ОУ, 13.10.09).
Тенденцію до орозмовлення художніх текстів засвідчує помітніше
використання в сучасній українській художній прозі протиставного
сполучника так, уживання якого дослідники раніше обмежували
фольклором і мовою деяких українських письменників [12: 166].
К.Г. Городенська наголошує, що цей сполучник сьогодні ви ко рис-
товують у ролі виразника протиставної семантики з відтінком
протилежності чи невідповідності як стильовий варіант протиставного
сполучника але [6: 219], напр.: Ближній. Казав, не лізьте вже, так …
пруться й пруться (В. Захарченко); Батіг. Подержали б і ще вашого
[Олениного] хлопчиська, так несила вже (В. Захарченко); …про-
їжджали й Сонячне, і Вишневе, і Яблунці, так …встав на Чортоярах
(В. Терен).
Функцію виразника протиставних семантико-синтаксичних
відношень із компенсувальним значенням, як і раніше, послідовно
виконує протиставний сполучник зате, напр.: Віктор Маркович не
зміг урвати важливої розмови по телефону, зате Толя …не забарився
(В. Діброва); У вересні китиць залишалося всього кількадесят, зате
вони ставали достиглими, як у Токаї… (Т. Прохасько). К.Ф. Герман,
аналізуючи синтаксичні конструкції із цим сполучником, указує на
компенсувальне протиставлення змісту постпозитивного елемента, що
містить відшкодування, винагороду, про яку йдеться в препозитивній
частині складносурядного речення [3: 41].
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 39
Новi явища у функцiонально)стилiстичному вживаннi протиставних сполучникiв…
Помітною стає тенденція до використання парцельованих
структур із протиставними сполучниками зате і проте, напр.: Той,
що дістав ногою в щелепу, також лежить непорушно. Зате інший
підносить постріл… (Марина і Сергій Дяченки); Іноді він [тато] во-
див нас на цвинтар — на ньому вже нікого не ховали… Зате там було
багато дуже гарних надгробків… (О. Луцишина); Дівчину звільнили з
в’язниці. Проте незабаром вона померла (Журавл., 07.08); Усі підроз-
діли цеху з виробництва зефіру оснащені сучасним автоматизованим
обладнанням, у виробництво впроваджені нові технології. Проте наш
зефір зберігає смак, знайомий з дитинства (ГПУ, 21.12.08). Т.В. Шев-
ченко наголошує, що в парцельованих складносурядних реченнях із
протиставними сполучниками “розрив структури речення відбуваєть-
ся не спонтанно, а в результаті запланованого та стилістичного моти-
вованого членування складносурядної синтаксичної конструкції. Пар-
целяція збільшує інформативність повідомлення, бо до об’єктивної
інформації, закладеної в синтаксемі, додається авторська оцінка, яка
проступає завдяки актуалізації частини висловлення” [17: 92 — 93].
І.Я. Завальнюк зауважує, що парцеляція протиставних складносуряд-
них речень у газетних контекстах є свідченням суб’єктивізації вислов-
лення, оскільки парцельований компонент містить особливу для авто-
ра інформацію, яку він прагне розширити й увиразнити, посилюючи у
такий спосіб авторське Я [10: 304].
Для стилізації писемного мовлення під усне сучасна періодика та
художня література використовують неповні синтаксичні одиниці з
протиставними сполучниками. Широко вживаними на шпальтах су-
часних газет є складносурядні протиставні речення, друга предикатив-
на частина яких виражена неповним реченням, завдяки чому автори
увиразнюють її протиставно-зіставне (Інші ґадзиньки відмовляють сво-
їх ґадзів брати до рук рушницю, а вона ні (М. Матіос), обмежувально-
компенсувальне (Матч Туреччина — Вірменія жодного турнірного
значення не мав, зате — величезне політичне (УМ, 16.10.09) чи уза-
гальнене протиставне значення (Її тіло з роками набрало трохи ваги,
але не надто (Ю. Андрухович).
Помітне розширення функціонально-стилістичних параме-
трів протиставних сполучників проте, одначе спричинило звуження
функціональної сфери протиставного сполучника але, який, незважа-
ючи на це, кардинально не змінив своїх позиційних ознак у текстах
наукового стилю кінця ХХ — початку ХХІ століть. Він так само пе-
редає протиставну семантику найзагальніше і, як стверджують лінг-
вісти, найбільш цілеспрямовано завдяки своїй недиференційованості
[13: 616 — 617], напр.: Проблема смерті й безсмертя вирішується пое-
том із гуманістичних позицій: герой гине, але залишається в читацькій
свідомості як творча особистість… (М. Ткачук); Зазвичай, із дзерка-
лом асоціюється кришталево прозора джерельна вода, але для відобра-
ження тіней підсвідомості необхідна саме темна й непрозора вода бо-
лота (В. Дмитрук). Активно вживаним протиставний сполучник але
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 140
Весельська Г.С.
є і в позиції поєднання обірваної предикативної частини до поперед-
ньої в складносурядному реченні, що вказує на перервність процесу
висловлення й акцентує увагу читача на нереалізованості однієї з по-
дій [6: 31], напр.: Юдіф Моріцівна. Я хотіла вберегти його від страш-
ної правди, але… (М. Руденко); Завідувач музею зранку до вечора об-
биває пороги кабінетів, доводить, що то ж гине державний скарб, але…
(В. Стадниченко).
В українській літературній мові означеного періоду спостерігаємо
тенденцію до активнішого використання сполучника та як реалізато-
ра протиставних семантико-синтаксичних відношень між предикатив-
ними частинами в складносурядному реченні (Потворко рвонувся був
слідом, почав кричати, …та за гуркотом і рвищем його вже ніхто не чув
(В. Терен). Свого часу дослідники наголошували, що вираження спо-
лучником та протиставної семантики не досить чітке, бо тут збережено
“відтінок приєднання й додавання, властивий йому в єднальній функ-
ції” [12: 165 — 166]. Зрідка надибуємо на речення, у яких та в супрово-
ді з частками лише, тільки функціонує в протиставно-обмежувальній
ролі, де, за твердженням лінгвістів, “вплив першого елемента суряд-
ної конструкції на певну ситуацію послаблений наявністю другого”
[4: 81], напр.: Оспорювати правомірність такої анафеми можна скіль-
ки завгодно — та тільки Польща в ситуації, що склалася, ставала із-
гоєм… (ДТ, 8 – 14.11.08); Експозицій, які підтверджують диявольську
жорстокість радянської тоталітарної системи, в Україні вже чимало,
та лише в музеї, відкритому позавчора, …нарешті вперше у вітчизня-
ній практиці названо прізвища “червоних садистів” (УМ, 13.10.09).
На відміну від та, єднальний сполучник і зрідка виступає в ролі
виразника власне протиставної семантики, натомість частіше набу-
ває стилістичної ваги як маркер протиставно-допустових семантико-
синтаксичних відношень, завдяки чому він, часто увиразнений кон-
кретизатором, поповнює арсенал сполучників сурядності-підрядності,
поєднуючи предикативні частини в складносурядному реченні (Із двох
учорашніх новин важко вибрати одну — найважливішу, і все ж довго-
очікуваною та бажаною звісткою для більшості киян буде скасування
нових тарифів на житлово-комунальні послуги… (УМ, 15.10.09) чи од-
норідні члени в простому ускладненому реченні (Щовечора, перенаси-
чений враженнями від побаченого й почутого, до безтями втомлений і
все ж радісно задоволений, я падав на ліжко… (В. Стадниченко).
Щодо сполучників, транспонованих зі сфери підрядних у сферу
протиставних семантико-синтаксичних відношень, зазначимо, що осо-
бливою активністю в ролі виразника неспеціалізованих семантико-
синтаксичних функцій із протиставно-обмежувальним значенням
сьогодні вирізняється часовий сполучник тільки як еквівалент проти-
ставного але [6: 227 — 228], напр.: Але …відлетів, тільки нікому про
це не повідомив (Н. Сняданко); …виконувати [своє призначення] він
міг, тільки таємно, ночами (Г. Бердник). Одні дослідники відзнача-
ють, що в таких складносурядних реченнях маємо відхилення від нор-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 41
Новi явища у функцiонально)стилiстичному вживаннi протиставних сполучникiв…
ми [18: 31], інші констатують, що тут повідомляють про такі явища,
перше з яких тільки передбачають здійснити, але його обмежує друге
явище, що не дає змоги здійснити передбачене [13: 616].
Дещо рідше в цій ролі вживають сполучник лиш для вираження
застереження чи обмеження у виконанні певної дії, пор.: Танцюй собі,
лиш пальчика не вріж (Л. Костенко); Борис Гуля. Так, проект виготов-
лено, лиш за нього ми й досі не розрахувалися (Ж., 20.11.09).
Так само обмежено використовують у функції реалізаторів про-
тиставних семантико-синтаксичних відношень допустові сполучни-
ки хоч (і), хоча (й), пор.: Ось і довелося перейти на нові методи, хоч
і нині на корабель можуть забратися шибеники з човнів по якірному
ланцюгу… (КВ, 14 – 20.11.08); …президент не побоявся публічно висту-
пити проти, хоча це навряд чи додало йому прибічників серед звичай-
них виборців (ДТ, 8 – 14.11.08).
Слабке закріплення протиставних сполучників за спеціалізова-
ною семантико-синтаксичною функцією уможливлює транспозиційні
переходи деяких із них у сферу приєднувальних семантико-син-
таксичних відношень. Особливо активними у вираженні приєдну-
вальної семантики є сполучники але, зате, які приєднують переважно
неповне речення до основного для стислого, економного передавання
змісту та експресивного увиразнення додаткової інформації, напр.: …
перша злетіла й страхала свого невірного прочуханом, відразу пусти-
лася шулікою в колотнечу… Але не на парубка-чоловіка… (Є. Конце-
вич); Сторінку вони ще так-сяк переглянуть. Але не більше (В. Дібро-
ва); Наталі прийшла хай і не наступного дня, а лише під кінець тижня.
Зате з пакунком і напарфумлена (В. Діброва); Жовнір. Дивний цей
дім. Якийсь недоладний. Зате на острові (Г. Пагутяк). За спостережен-
ням П.С. Дудика, такі неповні приєднувальні конструкції переважно є
“лексично новими комунікативними одиницями, які поширюють зміст
окремих членів цього речення або й увесь його зміст” [9: 209].
Для мови української преси та художньої літератури означеного
періоду характерне введення в контекст за допомогою протиставного
сполучника а приєднувальної конструкції до попередньої, що має фра-
зеологізовану структуру, для увиразнення додаткової інформації, екс-
пресивізації мовлення та надання йому розмовного характеру [6: 14],
напр.: Чого-чого, а вороння над Україною завжди було досить (Л. Кос-
тенко); Хоч там як, а перетворити 400-сторінкову розповідь “про себе
хорошого” …під силу лише високому професіоналові (УМ, 06.09.09).
Отже, із кінця ХХ століття стали помітні зміни у функціонуван-
ні найуживаніших протиставних сполучників української літератур-
ної мови, передусім таких, як проте, одначе, що спричинило обмеже-
не використання стилістично нейтральних протиставних сполучників
але, однак. Розширив функціонально-стильові параметри як вираз-
ник протиставних семантико-синтаксичних відношень у складносу-
рядному реченні сполучник так із відтінком протилежності чи невід-
повідності.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 142
Весельська Г.С.
Унаслідок послаблення семантико-синтаксичного навантаження
у сферу протиставних семантико-синтаксичних відношень проника-
ють єднальні сполучники та, і, й, часові тільки, лиш, допустові хоч (і),
хоча (й), із-поміж яких найактивнішим у цій ролі є сполучник та.
Слабке закріплення протиставних сполучників за однойменним
типом семантико-синтаксичного відношення уможливило їхню транс-
позицію в інші семантико-синтаксичні сфери. Помітно активізувалася
тенденція до транспозиційних можливостей протиставних сполучни-
ків але, зате у сфері приєднувальних семантико-синтаксичних відно-
шень.
Відзначені зміни у вживанні протиставних сполучників дають
підстави констатувати тенденцію до розширення їхніх функціонально-
стилістичних параметрів і транспозиційних переходів в інші се ман-
тико-синтаксичні сфери сурядності.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ
ГПУ — Газета по-українськи
Д. — День
ДЗ — Дзеркало тижня
Ж. — Житомирщина
Жит. — Життя
Журавл. — Журавлик
1. Бевзенко С.П. Структура складного речення в українській мові : [навч. посібник] /
С.П. Бевзенко. — К. : КДПІ ім. О.М. Горького, 1987. – 79 с.
2. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис / І.Р. Вихованець. – К. : Наук.
думка, 1993. — 368 с.
3. Герман К.Ф. Структурно-семантичний аналіз складносурядних речень сучасної
української літературної мови / К.Ф. Герман. – Чернівці, 1973. – 54 с.
4. Глушкова Г.М. Структурно-семантичні типи сурядності: дис. … канд. філол. наук :
10.02.01 / Глушкова Галина Миколаївна. — Донецьк, 1998. — 184 с.
5. Городенська К. Функціональні зони сполучників в українській науковій мові /
Катерина Городенська // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць. —
К. : КНЕУ, 2005. — Вип. VІ. — С. 7–13.
6. Городенська К. Граматичний словник української мови. Сполучники / Катерина Го-
роденська. — К. ; Херсон : Вид-во ХДУ, 2007. — 340 с.
7. Городенська К.Г. Сполучники української літературної мови: монографія / К.Г. Го-
роденська. — К., Інститут української мови : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010.
— 208 с.
8, Гудименко Н.П. Сложные предложения с союзом ‘’и’’ в научной речи / Н.П. Гудимен-
ко // Вопросы грамматики и лексики современного русского языка. — М. : МГПИ
им. В.И. Ленина, 1975. – С. 53–71.
9. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення.
Просте речення: еквіваленти речення / П.С. Дудик. — К., 1973. — 288 с.
10. Завальнюк І.Я. Синтаксичні одиниці в мові української преси початку ХХІ століття:
функціональний і прагмалінгвістичний аспекти: монографія / І.Я. Завальнюк. –
Вінниця: Нова Книга, 2009. – 400 с.
11. Конопленко Н.А. Текстотвірний потенціал парцельованих конструкцій : дис. … канд.
філол. наук: 10.02.01 / Конопленко Наталія Анатоліївна. — Донецьк, 2007. — 186 с.
12. Курс сучасної української літературної мови / [за ред. Л.А. Булаховського]. — К. :
Рад. школа, 1951. — Т. ІІ. Синтаксис. — 408 с.
КВ — Київські відомості
ОУ – Освіта України
СВ – Сільський вісни
УК – Урядовий кур’єр
УМ –Україна молода
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 43
Новi явища у функцiонально)стилiстичному вживаннi протиставних сполучникiв…
13. Слинько І.І. Синтаксис сучасної української мови : Проблемні питання / І.І. Слинь-
ко, Н.В. Гуйванюк, М.Ф. Кобилянська. — К. : Вища школа, 1994. — 670 с.
14. Сучасна українська літературна мова : [за ред. А.П.Грищенка]. — К. : Вища школа,
1993. — 366 с.
15. Сучасна українська літературна мова. Морфологія : [за заг. ред. І.К. Білодіда]. — К. :
Наук. думка, 1969. — 583 с.
16. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / [за заг. ред. І.К. Білодіда]. —
К. : Наук. думка, 1972. — 516 с.
17. Шевченко Т.В. Парцеляція в українському поетичному мовленні в другій половині
ХХ століття : дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Шевченко Тетяна Василівна. — Дні-
пропетровськ, 2007. — 196 с.
18. Шувалова С.А. Смысловые отношения в сложном предложении и способы их вы-
ражения : [под ред. В.А. Белошапковой] / С.А. Шувалова. — М. : Изд-во МГУ,
1990. — 159 с.
Нalyna Veselska (Zhytomyr)
NEW PHENOMENA IN FUNCTIONALY-STYLISTIC USAGE OF ADVERSATIVE
CONJUNCTIONS IN UKRAINIAN LITERARY LANGUAGE OF THE END OF THE
XX — THE BEGINNING OF THE XXI CENTURIES
In the article the changes in the functioning of the most used adversative conjunctions in
the language of Ukrainian press and artistic literature of the end of the XX — the begin-
ning of the XXI centuries have been investigated, weak semantic-syntactic specialization
of adversative conjunctions has been explained and their transisting resources have been
determined.
Кey words: adversative conjunctions, transiting semantico-syntactical sphere, compound
sentences, parceling constructions, conjunctive sentences.
|