Особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності в нормативно-правових актах
У статті розглянуто особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності у сучасному законодавстві України, зокрема у нормативно-правових актах, що регулюють когнітосфери культурного й мистецького життя на основі принципів їх розроблення в логіці та мовознавстві. The sp...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Українська мова |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42821 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності в нормативно-правових актах / Н. Сушко // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 89-98. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860196825526435840 |
|---|---|
| author | Сушко, Н. |
| author_facet | Сушко, Н. |
| citation_txt | Особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності в нормативно-правових актах / Н. Сушко // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 89-98. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | У статті розглянуто особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності у сучасному законодавстві України, зокрема у нормативно-правових актах, що регулюють когнітосфери культурного й мистецького життя на основі принципів їх розроблення в логіці та мовознавстві.
The special features of the structural arrangement of the definitions of names of subjects of cultural activity on the basis of logical and linguistic principles in modern Ukrainian legislation especially in laws which regulate cognitospheres of cultural life and life of art are examined in this article.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:08:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 89
УДК 811.161.2 + 81’373
Наталiя Сушко (м. Київ)
ОСОБЛИВОСТI СТРУКТУРНОЇ ОРГАНIЗАЦIЇ
ДЕФIНIЦIЙ НАЗВ СУБ’ЄКТIВ КУЛЬТУРНОЇ
ДIЯЛЬНОСТI В НОРМАТИВНО<ПРАВОВИХ
АКТАХ
© Н.Г. СУШКО, 2011
У статті розглянуто особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів
культурної діяльності у сучасному законодавстві України, зокрема у нормативно-
правових актах, що регулюють когнітосфери культурного й мистецького життя на
основі принципів їх розроблення в логіці та мовознавстві.
Ключові слова: термін, дефініція, логічна помилка, поділ поняття.
На сучасному етапі дослідження мови нормативно-правових актів
варто звернути увагу на дефініції певних понять, представлених
в українському законодавстві. З цією метою вдамося до з’ясування
значення понять термін і дефініція, або визначення, що є об’єктом ви-
вчення і логіки, і лінгвістики.
У логіці, наприклад, М.Г. Тофтул розглядає термін як слово чи
групу слів, які позначають один предмет (або певну групу предметів)
і вживаються в тій чи іншій галузі науки з одним чітко визначеним
значенням та відповідним змістом [9: 23]. За В.Є. Жеребкіним, тер-
мін — це слово, яке має чітко визначене значення. Неточна терміноло-
гія викликає невизначеність у мисленні, сплутування понять і сплуту-
вання явищ дійсності [2: 28]. Визначення, або дефініція, — це логічна
операція, з допомогою якої розкривають зміст поняття, тобто роблять
перелік ознак, які в ньому мисляться, або з’ясовують ім’я відповідно-
го денотата чи його побудови. Ліва частина визначення — визначува-
не поняття (дефінієндум), права — визначаюче поняття (дефінієнс)
[9: 45].
Серед лінгвістичних трактувань зазначеного поняття маємо такі:
термін — це слово або словосполучення, що вживається для точно-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 190
Сушко Н.Г.
го вираження поняття з якої-небудь галузі знання — науки, техніки,
мистецтва, політики. Терміни мають визначення (дефініцію), вони по-
збавлені емоційно-експресивного забарвлення [1: 183]; термін — це
слово чи сполука, що позначає поняття спеціальної сфери спілкуван-
ня в науці, виробництві, техніці, мистецтві, у конкретній галузі знань
чи людської діяльності, тобто є одиницею “мови спеціального призна-
чення” [7: 736]; термін — це номінативне слово або словосполучення
(іменник чи словосполучення, в якому іменник є головним словом),
що вживається для найменування загальних понять [3: 232].
В.М. Лейчик говорить, що сьогодні існує багато визначень по-
няття «термін». Цей факт можна пояснити тим, що термін є об’єктом
багатьох наук, і кожна наука хоче виділити власні ознаки терміна.
Лінгвістичне визначення терміна — це визначення його мовних ас-
пектів, логічне ж визначення — це визначення його логічних аспек-
тів. За словами дослідника, є кілька підходів до визначення терміна:
філософсько-гносеологічне визначення (в основі лежить ознака знако-
вості терміна), логічне визначення (в основі лежить зв’язок із понят-
тям) та термінознавче визначення. З цієї точки зору дослідник роз-
глядає термін як лексичну одиницю певної мови, що має спеціальне
призначення та позначає загальне — конкретне чи абстрактне — по-
няття теорії певної спеціальної галузі знання. У більшості визначень
терміна, наближених до логічного, мова йде про те, що термін — це
слово чи словосполучення, яке має визначення, тобто основною озна-
кою терміна є обов’язкова наукова дефініція [5: 17–21].
О.О. Селіванова серед головних вимог до терміна виділяє такі:
системність, що стосується поняттєвого змісту, словесного вираження
й відповідності між змістом і формою; наявність класифікаційної дефі-
ніції; стислість, відповідність позначуваному поняттю, однозначність і
конкретизацію в межах терміносистеми, прозорість внутрішньої фор-
ми; стилістичну нейтральність та високу інформативність [7: 736].
Що ж до терміна дефініція (визначення), то в лінгвістиці його
трактують: як точне, логічне й коротке пояснення змісту слова, його
значення, змісту [8: 162]; як тлумачення, яке ґрунтується на ключово-
му гіперонімі й видовій специфіці [7: 736].
В.М. Лейчик зазначає, що в усіх логічних визначеннях терміна
перше місце завжди посідає його зв’язок із поняттям, а оскільки по-
няття — категорія логічна, то необхідно звернути увагу й на логічний
процес поділу поняття [5: 18]. У логіці поділ поняття — це логічна
операція, за допомогою якої розкривається обсяг родового поняття
через перелік його видів або елементів; він повинен здійснюватися
за однією основою (порушення цього правила призводить до підміни
основи поділу) [9: 41].
Оскільки термін відноситься одночасно до двох сфер — логіки
й мовознавства, зазначають З. І. Комарова та О.О. Реформатський
[4: 172–175; 6: 47–51], то аналіз визначень термінопонять передбачає
оперування як мовними, так і логічними критеріями.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 91
Особливостi …назв суб’єктiв культурної дiяльностi в нормативно)правових…
У логіці побудова визначення поняття регулюється такими пра-
вилами: 1) права і ліва частини визначення повинні бути співмірними
(порушення цього правила може спричинити помилки «надто широ-
кого й надто вузького визначення»); 2) визначення не повинно міс-
тити в собі «зачарованого кола», тобто тавтології; 3) визначення має
бути ясним за змістом, тобто не містити в собі двозначності чи полі-
значності; 4) визначення повинно бути стверджувальним [9: 48–49].
У мовознавстві проблема побудови визначення поняття корелює з
проблемою віднаходження типологічних різновидів дефініцій, серед
яких розрізняють: 1) коротке формулювання значення слова з вказів-
кою на найсуттєвіші його ознаки; 2) дефініцію, що є синонімом до реє-
стрового слова; 3) формулювання, яке розкриває не лише значення сло-
вотворчої основи, але й значення афіксів; 4) дефініцію, що підкреслює
значеннєву тотожність реєстрового слова з іншими словами; 5) дефі-
ніцію, що не розкриває значення слова, а лише вказує на його грама-
тичний зв’язок з лексично тотожним йому словом [8: 162].
Порушення вимог щодо побудови визначення, тобто його фор-
мулювання спричиняє «дисгармонізацію термінів», тобто таке вико-
ристання термінів у науковому дискурсі, яке призводить до неодноз-
начної, невизначеної передачі наукової інформації та неадекватного її
сприйняття суб’єктами наукової комунікації. З.І. Комарова зазначає,
що терміни побутують у двох сферах: сфері функціонування та в сфе-
рі фіксації. Зазначені сфери відрізняються ступенем нормативності й
уніфікованості терміноодиниць, що входять до їхнього складу та різ-
ною мірою відповідності терміна науковому поняттю. Якщо у галузі
функціонування перевага надається максимально повній, точній фік-
сації змісту наукового поняття, то в галузі фіксації зміст поняття по-
дається усічено [4: 172–175].
Метою нашого дослідження є аналіз дефініцій назв суб’єктів куль-
турної діяльності, засвідчених у нормативно-правових актах України
з питань культури та мистецтва, а також віднаходження логічних по-
милок у таких визначеннях.
Проаналізувавши визначення термінів-назв суб’єктів культур-
ної діяльності, засвідчених у нормативно-правових актах, ми дійшли
висновку, що їх можна розкласифікувати за дев’ятьма умовними гру-
пами:
1. Співмірні визначення, тобто визначення без очевидних пору-
шень (є безпосереднє посилання на родове поняття): творча спілка —
доб ровільне об’єднання професійних творчих працівників відповідно-
го фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване
членство і діє на підставі статуту [XIII]; демонстратор фільму —
суб’єкт кінематографії, який здійснює демонстрування (публічний
показ) фільму; телерадіожурналіст – штатний або позаштатний твор-
чий працівник телерадіоорганізації, який професійно збирає, одержує,
створює і готує інформацію для поширення [IX; XVIII]; бібліотека —
інформаційний, культурний, освітній заклад, що має упорядкований
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 192
Сушко Н.Г.
фонд документів і надає їх у тимчасове користування фізичним та
юридичним особам [IV; VII]; музей — культурно-освітній та науково-
дослідний заклад, призначений для вивчення, збереження та викорис-
тання пам’яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучен-
ня громадян до надбань національної і світової історико-культурної
спадщини [XIV]; аудіовізуальний (електронний) засіб масової інфор-
мації – організація, яка надає для масового приймання споживачами
аудіовізуальну інформацію, передану у вигляді електричних сигналів
і прийняту за допомогою побутових електронних пристроїв [IX;
XVIII]; видавництво – спеціалізоване підприємство, основним видом
діяльності якого є підготовка і випуск у світ видавничої продукції
[V]; студія-виробник (незалежний продюсер) — суб’єкт господарю-
вання, який займається створенням (виготовленням) фільмів, рек-
лами, окремих теле- і / або радіопередач чи програм [IX; XVIII].
Усього 8 визначень.
2. Визначення з відсутністю вказівки на безпосереднє родове по-
няття як вияв логічної помилки: суб’єкти культурної діяльності — фі-
зичні та юридичні особи (творчі працівники, творчі спілки, організа-
ції культури, органи державної влади та місцевого самоврядування),
які функціонують у сфері культури або реалізують владно-розпорядчі
повноваження в цій сфері [XIII]; професійний творчий працівник —
фізична особа, творча діяльність якої становить її основне заняття, що
завершується створенням і оприлюдненням творів або їх інтерпрета-
цією в галузі культури та мистецтва і є джерелом її доходів, незалеж-
но від того, має вона чи не має будь-які юридично оформлені трудові
відносини [Там само]; організація [заклад, установа, підприємство]
культури (культурна організація) — юридична особа, діяльність якої
спрямована на збереження, виробництво, тиражування і поширення
культурних цінностей, благ, посередництво в культурно-мистецькій
діяльності [Там само]; суб’єкт інформаційної діяльності — юридичні
особи, які здійснюють господарську діяльність у сфері телебачення і
радіомовлення (телерадіоорганізації, провайдери програмної послуги
тощо) [XII]; суб’єкт кінематографії — фізична або юридична особа,
яка займається будь-яким видом професійної діяльності у галузі кіне-
матографії [Там само]; суб’єкти театральної діяльності — юридичні
або фізичні особи, які є учасниками правовідносин у сфері театраль-
ної діяльності [XVII]; театральний продюсер — юридична або фізич-
на особа, яка забезпечує фінансування, організацію створення, публіч-
ного виконання і / або публічного показу театральної постановки,
гастрольних заходів [Там само]; автор фільму — фізична особа, власна
праця якої визначає творчий задум і / або способи його реалізації у
фільмі [XII]; виконавець фільму – фізична особа, яка власною працею
брала участь у реалізації творчих задумів авторів фільму в процесі
його створення [Там само]; продюсер фільму — фізична або юридична
особа, яка організовує або організовує і фінансує виробництво та роз-
повсюдження фільму [Там само]; постановник — фізична особа, яка
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 93
Особливостi …назв суб’єктiв культурної дiяльностi в нормативно)правових…
здійснює на основі самостійного художнього рішення театральну по-
становку або окрему її частину [XVII]; користувач бібліотеки — фі-
зична чи юридична особа, яка звертається до послуг бібліотеки [IV;
VII]; користувач архівними документами — фізична або юридична
особа, яка з дозволу власника або уповноваженої ним особи ознайом-
люється з архівними документами [VI; X; XVI]; власник телерадіоор-
ганізації — фізична або юридична особа, яка набула права власності
на телерадіоорганізацію або на частку її статутного фонду шляхом за-
снування чи в інший передбачений законодавством спосіб [I]; телера-
діоорганізація — юридична особа, зареєстрована у встановленому за-
конодавством порядку, яка на підставі виданої Національною радою
України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення
створює або комплектує і / або пакетує телерадіопрограми і / або пе-
редачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення
[Там само]; автор — фізична особа, творчою працею якої створено твір
(документ) [V]; видавець — фізична чи юридична особа, яка здійснює
підготовку і випуск видання [Там само]; майстер народного художньо-
го промислу — фізична особа, носій традицій народного мистецтва, яка
створює і виготовляє вироби народного художнього промислу відпо-
відно до його традицій [XV]; архітектор (інженер), що має кваліфіка-
ційний сертифікат — фахівець, який за результатами атестації отри-
мав такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої
діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідаль-
ність за результати своєї роботи [V]. Всього 19 визначень.
3. Визначення з надто широким дефінієнсом: оператор багатока-
нальної телемережі — суб’єкт господарювання (юридична або фізична
особа), який здійснює обслуговування та технічну експлуатацію бага-
токанальної телемережі без права надання програмної (інформа-
ційної) послуги [VIII]; провайдер програмної послуги — суб’єкт госпо-
дарювання, який на підставі ліцензії, на договірних засадах надає
абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи
для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж
[IX; VIII]; театр – заклад культури (підприємство, установа чи орга-
нізація) або колектив, діяльність якого спрямована на створення, пу-
блічне виконання та публічний показ творів театрального мистецтва
[XVII]; професійний творчий працівник — фізична особа, творча діяль-
ність якої становить її основне заняття, що завершується створенням і
оприлюдненням творів або їх інтерпретацією в галузі культури та мис-
тецтва і є джерелом її доходів, незалежно від того, має вона чи не має
будь-які юридично оформлені трудові відносини [XIII]; телерадіоор-
ганізація — юридична особа, зареєстрована у встановленому законо-
давством порядку, яка на підставі виданої Національною радою Украї-
ни з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює
або комплектує і/або пакетує телерадіопрограми і/або передачі та
розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення [I]. Всього
5 визначень.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 194
Сушко Н.Г.
4. Визначення з надто вузьким дефінієнсом (недостатня кількість
диференційних ознак): виготовлювач видавничої продукції — фізична
чи юридична особа, що здійснює виготовлення замовленого тиражу
видання [V]; розповсюджувач видавничої продукції — фізична чи юри-
дична особа, яка займається розповсюдженням видавничої продукції
[Там само]. Всього 2 визначення.
5. Визначення, які взагалі не мають диференційних ознак: спожи-
вач видавничої продукції — приватна особа, підприємство, установа,
організація [Там само]. Лише 1 визначення.
6. Нечіткі розмиті визначення з надлишковими диференційними
ознаками:
а) визначення з нечіткою дефініцією: комунальна телерадіоорга-
нізація — створена органами місцевого самоврядування за участі те-
риторіальної громади у встановленому законом порядку телерадіоор-
ганізація, не менше половини акцій або часток статутного фонду якої
перебувають у комунальній власності [IX; VIII]; підприємство народ-
них художніх промислів — підприємство, у випуску товарів і послуг
якого вироби народних художніх промислів становлять не менш як 60
відсотків загальної вартості товарів і послуг за відповідний звітний
період [XV]; культурна організація загальнодержавного значення —
заклад, організація культури, мистецький колектив, який забезпечує
базу розвитку ключових галузей національної культури, видів та
жанрів мистецтва на загальноукраїнському рівні [II]. Всього 3 ви-
значення;
б) визначення з розмитим родовим поняттям: видавнича органі-
зація — підприємство, установа або організація, статутом якої поряд з
іншими видами діяльності передбачено підготовку і випуск у світ ви-
давничої продукції [V]. Всього 1 визначення.
7. Визначення, що містять тавтологію:
а) логічно зумовлену структурою самого терміна, точніше тер-
міносполучення: громадська телерадіоорганізація — телерадіооргані-
зація, яка відповідно до закону є неприбутковою організацією, ство-
реною з метою задоволення інформаційних потреб територіальних
громад [IX; VIII]; державна телерадіоорганізація — телерадіооргані-
зація, яка є державним підприємством і заснована органами держав-
ної влади [Там само]; комунальна телерадіоорганізація — створена ор-
ганами місцевого самоврядування за участі територіальної громади у
встановленому законом порядку телерадіоорганізації, не менше по-
ловини акцій або часток статутного фонду яких перебувають у кому-
нальній власності) [Там само];
б) алогічну: державна бібліотека — бібліотека загальнодержав-
ного значення, що здійснює бібліотечне, бібліографічне, інформацій-
не обслуговування користувачів і виконує функцію всеукраїнського
науково-дослідного, методичного та організаційного центру бібліо-
тек відповідної галузі або категорій користувачів [IV; VII]; центральні
бібліотеки — головні бібліотеки регіонів, які зобов’язані формувати,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 95
Особливостi …назв суб’єктiв культурної дiяльностi в нормативно)правових…
зберігати та надавати в користування найбільш повне зібрання доку-
ментів у межах своєї території, організовувати взаємовикористання
бібліотечних ресурсів і надавати методичну допомогу бібліотекам різ-
них видів відповідних територій [Там само]; архівна установа (архів,
архівний підрозділ, архівний відділ) — це відповідно установа чи струк-
турний підрозділ, що забезпечує облік і зберігання архівних доку-
ментів, використання відомостей, що в них містяться, та формування
Національного архівного фонду і / або здійснює управління, науково-
дослідну та інформаційну діяльність у сфері архівної справи й діло-
водства [VI; X; XVI]). Всього 6 визначень.
8. Серед зафіксованих у нормативно-правових актах термінів зу-
стрічаються й такі, що розкривають обсяг родового поняття через ви-
дові: організація культури (культурна організація) (родове терміно-
поняття) і культурна організація загальнодержавного значення — заклад,
організація культури, мистецький колектив, який забезпечує базу
розвитку ключових галузей національної культури, видів та жанрів
мистецтва на загальноукраїнському рівні [II]; культурна організація
регіо нального значення — заклад, організація культури, мистецький
ко лектив, який забезпечують базу розвитку основних для даного регіо-
ну галузей культури, видів та жанрів мистецтва на регіональному (об-
ласному) рівні (театри, музеї, публічні бібліотеки, професійні мис-
тецькі колективи, регіональні культурні центри) [Там само]; культур-
на організація місцевого значення — організація культури, яка забезпе-
чує базу розвитку основних культурних практик у даній місцевості
(заклади культури клубного типу, бібліотеки, школи естетичного ви-
ховання, парки культури й відпочинку) [Там само] (видові термінопо-
няття); телерадіоорганізація (родове термінопоняття) і громадська
телерадіоорганізація — телерадіоорганізація, яка відповідно до закону
є неприбутковою організацією, створеною з метою задоволення ін-
формаційних потреб територіальних громад [IX; VIII]; державна те-
лерадіоорганізація — телерадіоорганізація, яка є державним підприєм-
ством і заснована органами державної влади [Там само]; комунальна
телерадіоорганізація — створена органами місцевого самоврядування
за участі територіальної громади у встановленому законом порядку
телерадіоорганізації, не менше половини акцій або часток статутного
фонду якої перебуває в комунальній власності) [Там само] (видові
термінопоняття); бібліотека (родове поняття) і державна бібліотека —
бібліотека загальнодержавного значення, що здійснює бібліотечне, бі-
бліографічне, інформаційне обслуговування користувачів і виконує
функцію всеукраїнського науково-дослідного, методичного та органі-
заційного центру бібліотек відповідної галузі або категорій користу-
вачів [IV; VII]; центральна бібліотека — головні бібліотеки регіонів,
які зобов’язані формувати, зберігати та надавати в користування най-
більш повне зібрання документів у межах своєї території, організову-
вати взаємовикористання бібліотечних ресурсів і надавати методичну
допомогу бібліотекам різних видів відповідних територій [Там само]
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 196
Сушко Н.Г.
(видові термінопоняття). У першому випадку операцію поділу понять
не було порушено, поділ термінопоняття здійснено за спільною осно-
вою, зокрема за одним критерієм — сфера поширення. У другому по-
діл відбувся з відхиленням від основного принципу, відбулася так зва-
на «підміна основи поділу» термінопоняття. Термінопоняття державна
телерадіоорганізація та комунальна телерадіоорганізація розрізня-
ються за формою власності, а термінопоняття громадська телерадіо-
організація вирізняється за своїм основним призначенням.
9. Визначення, що мають кілька логічних помилок: суб’єкт ар-
хітектурної діяльності — архітектор, інші особи, які беруть участь у
підготовці й розробленні містобудівної документації, проектної до-
кументації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітально-
го ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-
паркових об’єктів [V] (водночас має надто широкий дефінієнс та
розмите родове поняття); архітектор (інженер), що має кваліфікацій-
ний сертифікат — фахівець, який за результатами атестації отримав
такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої
діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідаль-
ність за результати своєї роботи (належить до групи визначень що не
мають вказівки на безпосереднє родове поняття та до групи визначень
із надто широким дефінієнсом) [Там само].
Проаналізувавши визначення, засвідчені в нормативно-правових
актах, ми дійшли висновку, що їх можна розкласифікувати за дев’ятьма
групами. Найчисельнішою виявилася група визначень із відсутністю
вказівки на безпосереднє родове поняття (19), наступною за чисель-
ністю є група співмірних визначень (8). Група визначень, що містять
тавтологію, нараховує 6 одиниць, було виявлено 3 визначення з над-
то широким дефінієнсом, 3 — з нечіткою дефініцією, 2 — з надто вузь-
ким дефінієнсом, 1 — з розмитим родовим поняттям та 1 — взагалі без
диференційних ознак. Терміни суб’єкт архітектурної діяльності, про-
фесійний творчий працівник, телерадіоорганізація та архітектор (ін-
женер), що має кваліфікаційний сертифікат містять кілька логічних
помилок. Особливістю терміна архітектор (інженер), що має кваліфі-
каційний сертифікат є його описовий характер, що дає підстави ква-
ліфікувати цей термін як передтермін. Було зафіксовано 3 випадки
вербалізації логічної операції поділу термінопоняття.
Перспективою подальших поступів є віднаходження логічних
помилок у визначеннях назв суб’єктів культурної діяльності, засвідче-
них у фахових лексикографічних джерелах.
Список джерельної бази
I. Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад. НАН України
Ю.С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво “Юридична думка”», 2007. — 992 с.
II. Закон України “Основи законодавства України про культуру” : від 19 лютого 1992 р. /
Верховна Рада України [Електронний ресурс]. — К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
III. Закон України “Про архітектурну діяльність” : від 20 травня 1999 р. / Верховна
Рада України [Електронний ресурс]. — К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 97
Особливостi …назв суб’єктiв культурної дiяльностi в нормативно)правових…
IV. Закон України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” : від 27 січня 1995 р. / Вер-
ховна Рада України [Електронний ресурс]. — К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
V. Закон України “Про видавничу справу” : від 5 червня 1997 р. / Верховна Рада
України [Електронний ресурс]. — К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
VI. Закон України “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийнят-
тям Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Національний
архівний фонд і архівні установи” : від 6 березня 2003 р. / Верховна Рада України
[Електронний ресурс]. — К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
VII. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про бібліотеки і бібліо-
течну справу” : від 16 березня 2000 р. / Верховна Рада України [Електронний
ресурс]. — К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
VIII. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Національний архів-
ний фонд і архівні установи” : від 13 грудня 2001 р. / Верховна Рада України
[Електронний ресурс]. — К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
IX. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіо-
мовлення” : від 12 січня 2006 р. / Верховна Рада України [Електронний ресурс]. —
К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
X. Закон України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціаль-
ний захист журналістів” : від 23 вересня 1997 р. / Верховна Рада України [Елек-
тронний ресурс]. — К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
XI. Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” :
від 16 листопада 1992 р. / Верховна Рада України [Електронний ресурс]. — К.:
СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
XII. Закон України “Про кінематографію” : від 13 січня 1998 р. / Верховна Рада Украї-
ни [Електронний ресурс]. — К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
XIII. Закон України “Про культуру” / [Електронний ресурс]. — www.irf.kiev.ua/old-
side/ukr/programs/culture/1999/project.htm#2.
XIV. Закон України “Про музеї та музейну справу” : від 29 червня 1995 р. / Верховна
Рада України [Електронний ресурс]. — К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
XV. Закон України “Про народні художні промисли” : від 3 лютого 2004 р. / Верховна
Рада України [Електронний ресурс]. — К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
XVI. Закон України “Про Національний архівний фонд та архівні установи” : від 24
грудня 1993 р. / Верховна Рада України [Електронний ресурс]. — К.: СD-вид-во
“Інфодиск”, 2008.
XVII. Закон України “Про театри і театральну справу” : від 9 лютого 2006 р. / Верховна
Рада України [Електронний ресурс]. — К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
XVIII. Закон України “Про телебачення і радіомовлення” : від 21 грудня 1993 р. / Верхов-
на Рада України [Електронний ресурс]. — К.: СD-вид-во “Інфодиск”, 2008.
1. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник
лінгвістичних термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — 224 с.
2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник. — 7-ме вид. — К.: Т-во “Знання”, КОО, 2004. —
255 с.
3. Канделаки Т. Л. Значение терминов и системы значений научно-технических тер-
минологий // Проблемы языка науки и техники: Логичиские, лингвистичиские и
историко-научные аспекты терминологии. — М., 1970. — C. 232 — 238.
4. Комарова З. И. Слово в научном и общеязыковом дискурсе: о некоторых направлени-
ях исследования / З. И. Комарова // Слово в языке и речи. — 2009. — С. 172–176.
5. Лейчик В. М. Терминоведение: предмет, методы, структура. — Изд. 3-е. — М.: ЛКИ,
2007. — 254 с.
6. Реформатский А. А. Что такое термин и терминология // Вопросы терминологии. —
1961. — С. 47–51.
7. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. — Полтава: Довкілля-К, 2010. — 844 с.
8. Старичонок В.Д. Большой лингвистический словарь. — Ростов н/Д: Феникс, 2008. —
811 с.
9. Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. — 2-ге вид., допов. — К.: ВЦ “Академія”, 2008. — 400 с.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 198
Сушко Н.Г.
Natalia Sushko (Kyiv)
THE SPECIAL FEATURES OF THE STRUCTURAL ARRANGEMENT OF
THE DEFINITIONS OF NAMES OF SUBJECTS OF CULTURAL ACTIVITY IN
LEGISLATION
The special features of the structural arrangement of the definitions of names of subjects
of cultural activity on the basis of logical and linguistic principles in modern Ukrainian le-
gislation especially in laws which regulate cognitospheres of cultural life and life of art are
examined in this article.
Key words: term, definition, logical mistake, division of notion.
Ãӂ̇ ÏÓÁ‡ø͇
ПІДХОДЯЩИЙ, АЛЕ НЕ ТОЙ, ЩО ТРЕБА!
У засобах масової інформації та повсякденному мовному вжитку поширеним
стало слово підходящий зі значенням “той, який відповідає певним вимогам,
умовам, придатний для чогось, з яким можна погодитися” (Великий тлумачний
словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. – К.; Ірпінь :
ВТФ “Перун”, 2005. – С. 969). Напр.: Для успіху нечестивої справи було обране
саме підходящий момент (Голос України, 27 липня 1991 р.); Як вибрати
підходящий віддалений банкінг? (ВКурсе, 12 жовтня 2010 р.); Як вибрати
підходящий фітнес-клуб? (Woman’s magic, 3 січня 2011 р.); Шукаєте підходя-
ще авто? Ми Вам допоможемо! (З рекламного оголошення) та ін. Проте україн-
ською мовою згадане значення краще передавати за допомогою прикметників-
синонімів прийнятний, відповідний, можливий, задовільний, оптимальний,
слушний, вдалий, сприятливий, вигідний, непоганий, пристойний, придатний і
под., вибір одного з яких залежить від конкретної мовної ситуації. Пор. у таких
реченнях: 57 років – прийнятний, можливий (замість підходящий) вік для піз-
нання радостей материнства (Newstarget.com.ua); Для контейнерних рослин
дуже важливий відповідний (замість підходящий) ґрунт (ArtФлора); Незапере-
чними японськими лідерами в цій галузі є Seiko та Citizen: непоганий дизайн,
гарна якість і цілком задовільні (замість підходящі) ціни (Українське слово,
13 січня 2011 р.); “Мартін Каймер з’явився в дуже слушний, вдалий (замість
підходящий) момент, – сказав Лангер. – Сподіваюся, його перемога збереже
зацікавленість у гольфі й навіть збільшить її (Укрінформ, 19 серпня 2010 р.); Хто
найдостойніший (замість найбільш підходящий) суперник для Володимира
Кличка? (Слово і Діло, 30 вересня 21010 р.); На сьогодні поліпропілен – найкра-
щий (замість самий підходящий) матеріал для виготовлення труб каналізацій-
ної системи (З технічної літератури) тощо.
Лариса Колібаба
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42821 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:08:51Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сушко, Н. 2013-04-07T13:41:36Z 2013-04-07T13:41:36Z 2011 Особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності в нормативно-правових актах / Н. Сушко // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 89-98. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42821 811.161.2 + 81’373 У статті розглянуто особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності у сучасному законодавстві України, зокрема у нормативно-правових актах, що регулюють когнітосфери культурного й мистецького життя на основі принципів їх розроблення в логіці та мовознавстві. The special features of the structural arrangement of the definitions of names of subjects of cultural activity on the basis of logical and linguistic principles in modern Ukrainian legislation especially in laws which regulate cognitospheres of cultural life and life of art are examined in this article. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Дослідження Особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності в нормативно-правових актах The special features of the structural arrangement of the definitions of names of subjects of cultural activity in legislation Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності в нормативно-правових актах Сушко, Н. Дослідження |
| title | Особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності в нормативно-правових актах |
| title_alt | The special features of the structural arrangement of the definitions of names of subjects of cultural activity in legislation |
| title_full | Особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності в нормативно-правових актах |
| title_fullStr | Особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності в нормативно-правових актах |
| title_full_unstemmed | Особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності в нормативно-правових актах |
| title_short | Особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності в нормативно-правових актах |
| title_sort | особливості структурної організації дефініцій назв суб’єктів культурної діяльності в нормативно-правових актах |
| topic | Дослідження |
| topic_facet | Дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42821 |
| work_keys_str_mv | AT suškon osoblivostístrukturnoíorganízacíídefínícíinazvsubêktívkulʹturnoídíâlʹnostívnormativnopravovihaktah AT suškon thespecialfeaturesofthestructuralarrangementofthedefinitionsofnamesofsubjectsofculturalactivityinlegislation |