Міжнародна конференція, присвячена 60-й роковині від дня народження та 5-й річниці дня пам’яті професора Іштвана Удварі (1950–2005)
25–26 травня 2010 року кафедра української і русинської філології Ніредьгазької вищої школи (Угорщина) організувала міжнародну конференцію, присвячену світлій пам’яті засновника і першого завідувача цієї кафедри професора Іштвана Удварі (1950–2005)....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Українська мова |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42822 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародна конференція, присвячена 60-й роковині від дня народження та 5-й річниці дня пам’яті професора Іштвана Удварі (1950–2005) / Є. Барань // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 99-106. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42822 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Барань, Є. 2013-04-07T13:43:44Z 2013-04-07T13:43:44Z 2011 Міжнародна конференція, присвячена 60-й роковині від дня народження та 5-й річниці дня пам’яті професора Іштвана Удварі (1950–2005) / Є. Барань // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 99-106. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42822 047.31+81'01 + 811.6 25–26 травня 2010 року кафедра української і русинської філології Ніредьгазької вищої школи (Угорщина) організувала міжнародну конференцію, присвячену світлій пам’яті засновника і першого завідувача цієї кафедри професора Іштвана Удварі (1950–2005). uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Наукова хроніка Міжнародна конференція, присвячена 60-й роковині від дня народження та 5-й річниці дня пам’яті професора Іштвана Удварі (1950–2005) International forum on István Udvari’ 60th anniversary and 5th memorial day (1950–2005) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Міжнародна конференція, присвячена 60-й роковині від дня народження та 5-й річниці дня пам’яті професора Іштвана Удварі (1950–2005) |
| spellingShingle |
Міжнародна конференція, присвячена 60-й роковині від дня народження та 5-й річниці дня пам’яті професора Іштвана Удварі (1950–2005) Барань, Є. Наукова хроніка |
| title_short |
Міжнародна конференція, присвячена 60-й роковині від дня народження та 5-й річниці дня пам’яті професора Іштвана Удварі (1950–2005) |
| title_full |
Міжнародна конференція, присвячена 60-й роковині від дня народження та 5-й річниці дня пам’яті професора Іштвана Удварі (1950–2005) |
| title_fullStr |
Міжнародна конференція, присвячена 60-й роковині від дня народження та 5-й річниці дня пам’яті професора Іштвана Удварі (1950–2005) |
| title_full_unstemmed |
Міжнародна конференція, присвячена 60-й роковині від дня народження та 5-й річниці дня пам’яті професора Іштвана Удварі (1950–2005) |
| title_sort |
міжнародна конференція, присвячена 60-й роковині від дня народження та 5-й річниці дня пам’яті професора іштвана удварі (1950–2005) |
| author |
Барань, Є. |
| author_facet |
Барань, Є. |
| topic |
Наукова хроніка |
| topic_facet |
Наукова хроніка |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Українська мова |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
International forum on István Udvari’ 60th anniversary and 5th memorial day (1950–2005) |
| description |
25–26 травня 2010 року кафедра української і русинської філології Ніредьгазької вищої школи (Угорщина) організувала міжнародну конференцію, присвячену світлій пам’яті засновника і першого завідувача цієї кафедри професора Іштвана Удварі (1950–2005).
|
| issn |
1682-3540 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42822 |
| citation_txt |
Міжнародна конференція, присвячена 60-й роковині від дня народження та 5-й річниці дня пам’яті професора Іштвана Удварі (1950–2005) / Є. Барань // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 99-106. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT baranʹê mížnarodnakonferencíâprisvâčena60irokovinívíddnânarodžennâta5iríčnicídnâpamâtíprofesoraíštvanaudvarí19502005 AT baranʹê internationalforumonistvanudvari60thanniversaryand5thmemorialday19502005 |
| first_indexed |
2025-11-26T00:09:35Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:09:35Z |
| _version_ |
1850593863179173888 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 99
УДК 047.31+81'01 + 811.6
МIЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦIЯ, ПРИСВЯЧЕНА
60<й РОКОВИНI ВIД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ТА 5<й РIЧНИЦI ДНЯ ПАМ’ЯТI ПРОФЕСОРА
IШТВАНА УДВАРI (1950–2005)
© Є.Б. БАРАНЬ, 2011
25–26 травня 2010 року кафедра української і русинської
філології Ніредьгазької вищої школи (Угорщина) ор-
ганізувала міжнародну конференцію, присвячену світлій пам’яті за-
сновника і першого завідувача цієї кафедри професора Іштвана Удварі
(1950–2005). Його вклад у сферу дослідження історії української
мови, української історичної діалектології, угорської україністики,
українсько-угорських міжмовних контактів, виявлення, досліджен-
ня та видання давніх східно- та південнослов’янських писемних
па м’яток неоціненний; саме він повернув науці імена та творчі здо-
бутки забутих мовознавців, істориків, діячів культури тощо. За редак-
цією Іштвана Удварі видана шеститомна база даних ук раїнсько-
угорського словника (Ніредьгаза, 2000–2003) та двотомний угор -
сько-український словник (Ніредьгаза, 2005–2006). Окрім цього,
Іштван Удварі активно досліджував мову бачвансько-сримських
русинів.
Головний організатор конференції професор Андраш Золтан зая-
вив: «Його видання писемних пам’яток, монографії, наукові стат ті, лек-
сикографічні праці стали основою як для угорських, так і зару біжних
славістів». Окрім наукової діяльності, І. Удварі був чудовим органі-
затором навчального процесу: за його ініціативи створено кафедру
української і русинської філології в Ніредьгазькій вищій школі, де з
1993 року студенти мають можливість здобувати освіту в галузі
україн ської філології. Професор Іштван Удварі сприяв розвиткові на-
укових зв’язків з україністичними та русиністичними інституціями
Наукова хроніка
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1100
Барань Є.Б.
різних країн (Пряшів, Ужгород, Тернопіль, Київ, Нові Сад, Краків).
Викладачі кафедри зібрали повну бібліографію нау кового доробку
професора і до початку роботи конференції видано бібліографічний
покажчик Іштвана Удварі 1, що разом із рецензіями на праці науковця
нараховує більш ніж 1500 позицій.
На дводенну конференцію прибули науковці з Австрії, Ка на ди,
Польщі, Словаччини, Сербії та України. Виголошені доповіді охоп-
лювали проблеми українського та русинського мовознавства, літерату-
рознавства, історії та фольклору.
Конференцію відкрив ректор Ніредьгазької вищої школи Золтан
Яноші. Професор цього ж навчального закладу Габор Сейкей згадав
про роки спільної праці з І. Удварі, характеризуючи його як «досвідче-
ну людину, визначного вченого з широким світоглядом». Про наукові
до сягнення І. Удварі йшлося у виступі Михайла Капраля (Ніредьгаза,
Угорщина), а Мирон Жирош (Казінцбарціка, Угорщина) розповів про
експедиції з Іштваном Удварі «по горниці», тобто по Східній Сло-
ваччині.
Професор Василь Німчук (Київ, Україна) виголосив доповідь на
тему «Іштван Удварі — історик української мови». Він наголосив на
тому, що в центрі наукових досліджень Іштвана Удварі була насампе-
ред історія мов і суміжні питання історії слов’янських народів або їх
частин, доля яких була тісно пов’язана з історією угорського народу
та його держави. Великою заслугою Іштвана Удварі Василь Німчук
уважає видання рукописних пам’яток, однайдених дослідником, які
відображають живе мовлення слов’янських народів XVIII ст. «Мусимо
згадати, — зауважив Василь Німчук, — що І. Удварі, як ніхто більше в
Угорщині в той час, інформував широко угорську наукову громадськість
про новини в українській науці (і не тільки в лінгвістичній)». До істо-
ричних заслуг І. Удварі доповідач зарахував заснування чи не першої
в повоєнній Угорщині вишівської кафедри, де українській мові від-
ведено належне місце.
У доповіді «Внесок Іштвана Удварі у вивчення історії міст і сіл
Закарпаття» історик Ігор Ліхтей (Ужгород, Україна) наголосив, що
значне місце в науковому доробку професора належить вивченню дже-
рел урбаріальної реформи Марії Терезії. «Однак найважливішим, — за-
уважив доповідач, — є публікація церковних переписів, що були здійсне-
ні у Мукачівській греко-католицькій єпархії в 1741 та 1806 рр.». Він
висловив сподівання, що інтерес до мікроісторії зростатиме, «і в пра-
цях сучасних дослідників нарешті з’являться неоціненні дані, привнесе-
ні в історичну науку Іштваном Удварі».
1 Udvari István élete és munkássága — Иштван Удвари: Биобиблиографический ука-
затель. Szerkesztette Zoltán András — Под редакцией Андраша Золтана. Technikai
szerkesztő: Rományuk Renáta. Munkatárs: Bárányné Komári Erzsébet. Nyíregyháza:
Kiadja a Nyíregyházi Főiskola Ukrán és Ruszin Filológiai Tanszéke, 2010. 238 p. (= Studia
Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 26.)
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 101
Мiжнародна конференцiя, присвячена …професора Iштвана Удварi (1950–2005)
Професор Людмила Ткач (Чернівці, Україна) виголосила допо-
відь на тему «Діалектні словники української мови як засіб збере-
ження мовної й історичної пам’яті (з посвятою професорові Іштвану
Удварі, редакторові «Словника-пам’ятника» Олекси Бевки». Вона
подала загальну характеристику «Словника-пам’ятника» (Діалектно-
го словника села Поляни Марамороського комітату) Олекси Бевки, ви-
даного в Ніредьгазі 2004 року за редакцією і з передмовою професора
Іштвана Удварі, з огляду на історичну й актуальну цінність мовних
фактів, зафіксованих в українській говірці с. Поляни та в контексті
новітньої практики видання діалектних словників української мови,
що відображають лексику й фразеологію говірок південно-західного
наріччя.
— «”Словник-пам’ятник” О. Бевки, — наголосила Людмила Ткач, —
це надзвичайно важливе джерело для дослідження багатьох загальних
мовних явищ, що мають свій характерний вияв на діалектному рівні, —
семантичних варіантів слів, генетично пов’язаних із праслов’янським
шаром лексики; фразеологічної варіантності; архаїчних запозичень
(германізмів, полонізмів, румунізмів, мадяризмів, церковнослов’янізмів)
та форм їх адаптації на українському мовному ґрунті; лексичних діа-
лектизмів, що мають потенційну здатність збагатити синонімічний
склад сучасної української мови; лексики народної звичаєвості й обря-
довості тощо».
Професор Янко Рамач (Нові Сад, Сербія) розповів слухачам про
внесок Іштвана Удварі в розвиток історіографії русинів. Звернуто ува-
гу на те, що І. Удвaрі, будучи філoлoгом, свoєю дoслідницькoю прaцeю
зробив вaгoмий внeсoк у розвиток істoріoгрaфії русинів в Угoрщині;
зокрема сприяв розвиткові істoріoгрaфії русинів Півдeннoї Угорщи-
ни та русинів у сьогоднішніх Сeрбії та Хoрвaтії. І хоча у І. Удвaрі
на той час ще нe булo дoстaтньoї нaукoвoї відвaги, щoб нa підстaві
oпублікованих ним істoричних джeрeл, зрoбити нaлeжні виснoвки
прo мeтoди й шляхи aсиміляції русинів, — його праці мaють велике
знaчeння у дoсліджeнні минулoгo русинів в Угoрщині.
У доповіді професора Андраша Золтана (Будапешт–Ніредьгаза,
Угорщина) на тему «Кальки з угорської в мові «Катихізиса малого»
Іоанна Кутки (1801 р.)» розглянуто лексичні (единъ кождый ‘кожний’,
пор. угор. mind|egyik, minden egyes (mind, minden ‘кожний, все’ + egy
‘один’; с[вя]тая мати ц[е]рковь, пор. угор. anya|szent|egyház), семан-
тичні (держати 1. ‘продовжуватися, тривати’, пор. угор. tart ‘тримати;
дотримувати; тривати’, держати 2., подержати ‘зберегти, дотримува-
тися’, пор. угор. (be/meg)tart, нім. einhalten; знати ‘уміти’, пор. угор.
tud ‘знати, вміти’), синтаксичні (равный съ + Instr, поp. угор. egyenlő
vvel) та фразеологічні (изъ єдныя части [...], изъ другія же части, пор.
угор. egy|részről [...], más|részről (угор. rész ‘частина’) кальки, які утво-
рилися під впливом угорської мови.
Професор Микола Мушинка (Пряшів, Словаччина) у доповіді
«Лист опришків Пряшівщини мерії міста Бардієва з XV століття —
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1102
Барань Є.Б.
як пам’ятка лемківської говірки» звернув увагу на те, що лист оприш-
ків дружини Федора Головатого з Руської Волової місту Бардієву від
25.7. 1493 р., що починається словами «Вы злы а несправедливы люде
Бардіовскы» словацька історіографія вважає пам’яткою словацької
мови і культури. На підставі лінгвістичного аналізу листа автор до-
водить, що це — пам’ятка лемківської говірки української мови, з не-
значною домішкою чужих елементів. Більше того, він уважає, що це
пов’язаний з «Руською Правдою» документ руського звичаєвого пра-
ва. Цим правом, яке історики вважають «волоським», користували-
ся нові руські поселенці — опришки (т.зв. «волоської», тобто пасту-
шої колонізації XVI–XVII ст.) оголосили кровну помсту Бардієву за
смерть чотирьох своїх невинних побратимів, страчених у цьому місті
(між якими були два рідні брати Ф. Головатого). Опришки, знов таки
згідно зі своїм звичаєвим правом (задокументованим теж в «Руській
Правді»), дали місту можливість викупити свою провину за чотири-
ста золотих.
У доповіді професора Івана Сабадоша (Ужгород, Україна) «Ін-
шомовні запозичення в складі «руської» лексики «Русько-ма-
дярского словаря» Ласлова Чопея» наголошувалося на тому, що
ця лексикографічна праця стала помітним явищем в історії україн-
ського словникарства і зіграла важливу роль у розвитку української
літературної мови на Закарпатті. Доповідач приділив значну увагу
характеристиці іншомовних запозичень у реєстрі словника. Він на-
голосив, що понад 500 номінативних одиниць налічують мадяриз-
ми, невиправдано багато (кілька сотень) церковнослов’янізмів, тро-
хи менше русизмів (росіянізмів) і незначна кількість полонізмів,
словакізмів, румунізмів, германізмів та ін. У словнику чимало книж-
них запозичень-інтернаціоналізмів, уживаних і в українській літе-
ратурній мові. Проте не лексика чужомовного походження стано-
вить сутність і цінність словника Ласлова Чопея. Переважну
більшість реєстру цієї праці складають українські загальнонародні
слова і закарпатські діалектизми. Останні мають важливе значення
для історичної діалектології.
Професор Міхаель Мозер (Відень — Мюнхен — Пілішчаба) у
доповіді «Шляхи «українізації» Підкарпаття за міжвоєнної доби —
перші граматики української мови», спираючись на власний аналіз
«Граматики руського языка» Івана Панькевича, розглянув три мало-
відомі граматики з міжвоєнного Підкарпаття, що їх експліцитно
названо граматиками української мови:
1. Авґустин Штефан, Іван Васько. Граматика української мови. —
Мукачево, 1931.
2. Франц Агій. Жива мова: Підручник для народніх шкіл (гра-
матика, стиль, правопис). Для 2 і 3 поступного річника. — Ужгород,
1938.
3. Ярослав Неврлі. Граматика й правопис української мови. Під-
ручник для середніх шкіл і самонавчання. — Ужгород, 1937.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 103
Мiжнародна конференцiя, присвячена …професора Iштвана Удварi (1950–2005)
Міхаель Мозер нагадав, що всупереч певним русинським міфам
про «українізацію» Підкарпаття через «галицьких націоналістів» з од-
ного боку та «більшовиків» з другого, перші підкарпатські граматики,
що були справжніми граматиками української мови, написані або міс-
цевими інтелектуалами (Авґустин Штефан, Іван Васько, Франц Агій),
або втікачами від сталінського терору (український чех Ярослав Не-
врлі). Доповідач довів, що граматики Штефана й Васька та Франца
Агія містять чимало місцевих підкарпатських, а також галицьких еле-
ментів, натомість граматика Неврлого ґрунтується на наддніпрян-
ських нормах, поширюваних у Радянській Україні під час українізації
до нищівних реформ 1933 р.
Професор Адам Фаловськи (Краків, Польща) ознайомив слуха-
чів із трьома забутими рукописними пам’ятками східнослов’янської
лексикографії XVIII ст., які зберігаються у берлінській збірці сло-
в’янських рукописів Яґеллонської бібліотеки. Це слов’яно(русько)-ла-
тино-німецькі лексикони, створені на початку XVIII ст.: 1) Ms.Slav.Fol.
17 Vocabularium slavonico-latinorum (I половина XVIII ст.); 2) Ms.Slav.
Qu. 12 Russisch-lateinisch-deutsches Wörterbuch (початок XVIII ст.);
3) Ms.Slav.Qu. 28 Lexicon slavo-rutenicum (XVIII ст.). Доповідач
стверджує, що лексикони Ms.Slav.Fol. 17 i Ms.Slav.Qu.12 — це досить
точні (хоча міру точності слід ретельно перевірити) копії Слов’яно-
латинського словника Єпифанія Славинецького та Арсенія Корецького-
Сатановського, Лексикон словенолати(н)скій Трудолюбиемъ иноко(в)
Арсенїя и Епифанїя в б(о)госпасаемомъ градh Москвh составленъ
(XVII ст.). Натомість третій лексикон (Ms.Slav.Qu. 28) вимагає де-
тальнішого вивчення, оскільки досі ще не встановлено ні джерел його
виникнення, ні імені автора.
Професор Міхай Кочіш (Сегед, Угорщина) у доповіді «Про ру-
синську мову як літературну» порушив два питання. По-перше, чи
можна вважати русинську мову окремою мовою, чи вона належить до
говорів української мови? По-друге, чи майбутнє мови закарпатських
русинів залежатиме від відповіді, яку буде дано на перше питання?
Говірки, якими розмовляють русини, з погляду на їх походження, без-
перечно, є українськими. Однак, завдяки специфічній історії тієї те-
риторії, на якій живуть русини, на рівні граматики, лексики та на-
віть фонетики багато в чому відрізняються від інших груп сучасного
південно-західного наріччя, що дає підставу вважати русинську мову
самостійною. Але ж постає питання: чи варто продовжувати довготри-
валі й малопродуктивні суперечки про приналежність русинської до
мов чи говорів? Повчальною може бути італійська дискусія про харак-
тер сардинської та фріульської: чи це окремі мови, чи вони належать
до говорів італійської мови? У рамках закону європейської ініціативи,
прийнятого в грудні 1999 р., мови меншин, зокрема сардинців і фрі-
ульців, в Італії перебувають під державним захистом і навіть мають
фінансову підтримку. Доповідач уважає, що цей приклад може бути
зразком для наслідування в Україні стосовно русинського населення.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1104
Барань Є.Б.
У доповіді «Співпраця професора Іштвана Удварі з русинськими
періодичними виданнями ХХІ століття в Угорщині» Мар’яна Ляви-
нець (Будапешт, Угорщина) дала короткий огляд статей Іштвана Удва-
рі в періодичних виданнях «Календарь-Альманах» та «Русинськый
Світ». На їх сторінках Удварі опублікував понад двадцять наукових,
загальнокультурних і публіцистичних статей, пов’язаних з історією,
мовою і культурою русинського народу. Ці дослідження базувались на
грамотах, офіційних, адміністративних, літургічних та літературних
джерелах.
Доповідь Лесі Мушкетик (Київ, Україна) присвячено антропо-
компонентам ініціальних блоків української та угорської народної
казки Закарпаття. Наголошувалося, що ініціальні блоки народної
казки характеризуються антропоцентричністю, «присутністю» в них
казкаря, метою якого є введення слухачів у фантастичний світ, праг-
нення зацікавити, розважити, викликати посмішку. Вони включають
певні відомості про самого казкаря, його оточення, уподобання, творчі
можливості. В ініціальних формулах Закарпаття спостерігаються іно-
етнічні взаємовпливи.
Професор Юліан Рамач (Нові Сад, Сербія) ознайомив слухачів
із вживанням прийменника проци(в) у південнорусинській мові. Зау-
важив, що прийменник проци(в) (з генетивом) у минулому вживався
у формі проци. Кінцевий -в з’явився під упливом сербської мови (пор.
сербське против). У русинській народній мові прийменник проци
вживається у шести значеннях, а в літературній мові — у двох. Старше
покоління русинських авторів прийменник проци і його форму проти
вживали з дативом, найчастіше зі значенням негативного відтінку. До-
повідач уважає, що вживання прийменника саме в цій формі виникло,
ймовірно, з «угроруської» літературної мови.
Доповідь Ядвіґи Стемпнік (Краків, Польща) стосувалася діалект-
них назв хвороб, які можна зарахувати до так званого давнього табу.
Виділено назви та евфемістичні й синонімічні окреслення хвороб,
яких у минулому народ найбільше боявся. До таких належать: холера,
чума, віспа, лихоманка, гостець. Аналіз лексики дозволив окреслити
мотивацію назв (більшість їх спричинена ознаками хвороб) та їхню
стилістичну різноманітність. Більшість лексем — це іменники жіночо-
го роду, що мабуть зумовлено впливом роду іменника хвороба, а мож-
ливо, через народні вірування про хвороби як жіночі постаті.
Агата Скуржевська (Краків, Польща) розповіла про історію
створення першого німецько-українського словника, яка сягає 1862
року, коли слухачі Львівської духовної семінарії за ініціативи василі-
янина Омеляна Коссака почали збирати відповідний матеріал, який
(280 аркушів) згодом упорядкував і доповнив О. Партицький. Аналіз
лексики «Нhмецко-руского словаря» Омеляна Партицького показав,
що 55,6 % зібраного матеріалу функціонує в сучасній українській лі-
тературній мові. Доповідач наголосила: важко однозначно і впевнено
стверджувати, що, представляючи зібраний лексичний матеріал,
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 105
Мiжнародна конференцiя, присвячена …професора Iштвана Удварi (1950–2005)
О. Партицький свідомо прямував до унормування української мови.
Хоча не можна не погодитися з тим, що автор насамперед (про що сам
згадував у передмові) мав на меті реєстрацію якнайширшого україн-
ського лексичного матеріалу без наміру стандартизації, не прагнучи
вирішувати, які з українських відповідників правильні, а яких слід уни-
кати.
Моніка Валецька (Краків, Польща) ознайомила слухачів із ре-
зультатами власних досліджень релігійної термінології у двох
пам’ятках руської мови XVI ст., а саме у катехізмі Симеона Будного
1562 року та єзуїтському катехізмі, виданого у Вільні 1585 року, який
є перекладом латинського катехізму Петра Канізюша Parvus ca the-
hismus Catholicorum. Аналіз релігійної термінології пам’яток виявив
певну взаємозалежність між автором катехізму та конфесійним колом
його спілкування, а також тим, кому той чи той катехізм був адресова-
ний; від цього, мабуть, залежало, якою мовою були написані ці
пам’ятки і яка релігійна термінологія була вживана.
У доповіді Вікторії Гойсак (Краків, Польща) «Рокові гості в мов-
ній картині світу, відображеній у народних колядках з Лемківщини»
проаналізовано поняття «рокових гостей», тобто небесних посланців,
які відвідують дім господаря у новорічно-різдвяний час, відображе-
не в архаїчних обрядових творах — народних колядках, записаних від
середини ХІХ до початку ХХІ ст. на території південної та північної
Лемківщини. Для аналізу доповідач використала метод внутрішньої
семантичної категоризації, запропонований Є. Бартмінським для мов-
них стереотипів, а також визначила когнітивну дефініцію поняття.
Предметом зацікавлення Анамарії Рамач Фурман (Нові Сад,
Сербія) був родовий відмінок для вираження прямого додатку в пе-
рехідних конструкціях в українській літературній мові та русинській
мові на території Сербії. Методом порівняльного аналізу дослідниця
показала, що вживання родового відмінка у функції прямого додат-
ка в обох мовах переважно збігається. Родовий відмінок у них висту-
пає периферійним засобом вираження перехідності — в негативних та
партитивних конструкціях, тим часом центральним засобом є знахід-
ний відмінок. В українській же мові родовий відмінок у функції пря-
мого додатка вживається частіше, ніж у русинській.
Єлизавета Барань (Берегово, Україна — Ніредьгаза, Угорщи-
на) виголосила доповідь на тему «Ґунґаризми в складі русинської
лексики за “Русинсько-руським словником” Ігоря Керчі». Словник
складається з двох томів, заголовних слів у ньому налічується по-
над п’ятдесят тисяч; лексика словника різноманітна за походженням.
Серед словникових статей найбільшу кількість становлять лексеми
східнослов’янського походження. Оскільки територію сучасного За-
карпаття в певні історичні періоди населяли представники різних на-
ціональностей, це вплинуло і на лексику східних слов’ян цього краю.
Тому в реєстрі словника можемо знайти германізми, румунізми, сло-
вакізми, полонізми, а також ґунґаризми. Лексем з угорської мови на-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1106
Барань Є.Б.
раховується понад 500 одиниць без урахування дериватів слів. Біль-
шість їх вузькорегіональні, сфера уживання обмежується територією
сучасного Закарпаття. Тематичний діапазон лексем угорського похо-
дження різноманітний.
Доповідь Андреї Абоні (Ніредьгаза, Угорщина) присвячена адап-
тації лексичних германізмів у систему русинської мови на основі ру-
синськомовних видань. У процесі фонетичної адаптації звуковий
склад німецьких запозичень змінився. Щодо морфологічної адапта-
ції, то тут простежується пристосування до системи мови-рецептора
за допомогою різних афіксів. Серед германізмів є різні частини мови,
переважно іменники, прикметники та дієслова.
Гайналка Фіріс (Сегед, Угорщина) розповіла про історію виник-
нення прізвищ угорського походження в мові бачвансько-сримських
русинів. Переважна більшість русинських прізвищ виникла ще на те-
риторії історичної Верхньої/Північної Угорщини, тобто до переселен-
ня русинів на сучасну територію їх проживання. На думку доповідач-
ки, прізвища угорського походження стали розповсюджуватися серед
русинів не через насильницьку мадяризацію, а «природним шляхом»
у період від ХІІІ до кінця ХVI ст.
Дюра Гарди (Нові Сад, Сербія) ознайомив слухачів із хронологі-
єю контактів родини Другетів з русинами Угорщини. Аналіз історич-
них джерел свідчить, що перші такі контакти розпочато в часи розвит-
ку середньовічної Угорщини.
У роботі конференції були виголошені ще такі доповіді: Роберт
Маґочі «Традиція автономії на Підкарпатській Русі», Вікторія Ле-
бович «Екфразис у повісті Івана Франка “Boa constrictor”», Вале-
рій Падяк «Невідомі кириличні циркуляри Андрія Бачинського із
1795–1805 років».
Усі доповіді, проголошені на конференції, будуть видані у збір-
нику.
Учасники конференції мали змогу відвідати могилу професора
Іштвана Удварі в селі Торньошпалца Саболч-Сатмар-Березької об-
ласті, аби хвилиною мовчання вшанувати світлу пам’ять видатного
науковця.
Сподіваємося, що організація конференцій, присвячених пам’яті
визначного угорського славіста Іштвана Удварі, стане традицією.
Єлизавета Барань
(Берегово, Україна — Ніредьгаза, Угорщина)
Yelyzaveta Baran’ (Berehovo — Nired’gaza)
INTERNATIONAL FORUM ON ISTVÁN UDVARI’
60th ANNIVERSARY AND 5th MEMORIAL DAY (1950–2005)
|