Комплексне дослідження використання діалектів у мові української художньої літератури

Рецензія на монографію: Ґрещук В. Південно-західні діалекти в українській художній мові. Нарис [Текст] / Василь Ґрещук, Валентина Ґрещук. – Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2010. – 309 с....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Коваленко, Б.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут української мови НАН України 2011
Schriftenreihe:Українська мова
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42825
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Комплексне дослідження використання діалектів у мові української художньої літератури / Б. Коваленко // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 125-129. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42825
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-428252025-02-23T17:23:40Z Комплексне дослідження використання діалектів у мові української художньої літератури Comprehensive investigation of the dialects using in the Ukrainian belles-lettres language Коваленко, Б. Рецензії та огляди Рецензія на монографію: Ґрещук В. Південно-західні діалекти в українській художній мові. Нарис [Текст] / Василь Ґрещук, Валентина Ґрещук. – Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2010. – 309 с. Book review on: Greshchuk V. Pivdenno-zachidni dialekty v ukrains’kiy chudozhniy movi. Narys [Text] / Vasyl’ Greshchuk, Valentyna Greshchuk. — Ivano-Frankivs’k: Vydavnytstvo Prykarpats’koho natsional’noho universytetu imeny Vasylya Stefanyka, 2010. — 309 s. 2011 Article Комплексне дослідження використання діалектів у мові української художньої літератури / Б. Коваленко // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 125-129. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42825 049.3 + 811.161.2:81’282.2.82…А/Я1/7.01 uk Українська мова application/pdf Iнститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії та огляди
Рецензії та огляди
spellingShingle Рецензії та огляди
Рецензії та огляди
Коваленко, Б.
Комплексне дослідження використання діалектів у мові української художньої літератури
Українська мова
description Рецензія на монографію: Ґрещук В. Південно-західні діалекти в українській художній мові. Нарис [Текст] / Василь Ґрещук, Валентина Ґрещук. – Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2010. – 309 с.
format Article
author Коваленко, Б.
author_facet Коваленко, Б.
author_sort Коваленко, Б.
title Комплексне дослідження використання діалектів у мові української художньої літератури
title_short Комплексне дослідження використання діалектів у мові української художньої літератури
title_full Комплексне дослідження використання діалектів у мові української художньої літератури
title_fullStr Комплексне дослідження використання діалектів у мові української художньої літератури
title_full_unstemmed Комплексне дослідження використання діалектів у мові української художньої літератури
title_sort комплексне дослідження використання діалектів у мові української художньої літератури
publisher Iнститут української мови НАН України
publishDate 2011
topic_facet Рецензії та огляди
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42825
citation_txt Комплексне дослідження використання діалектів у мові української художньої літератури / Б. Коваленко // Українська мова. — 2011. — № 1. — С. 125-129. — укр.
series Українська мова
work_keys_str_mv AT kovalenkob kompleksnedoslídžennâvikoristannâdíalektívumovíukraínsʹkoíhudožnʹoílíteraturi
AT kovalenkob comprehensiveinvestigationofthedialectsusingintheukrainianbelleslettreslanguage
first_indexed 2025-11-24T03:24:10Z
last_indexed 2025-11-24T03:24:10Z
_version_ 1849640511709642752
fulltext ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 125 © Б.О. КОВАЛЕНКО, 2011 УДК 049.3 + 811.161.2:81’282.2.82…А/Я1/7.01 КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДІАЛЕКТІВ У МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ Ґрещук В. Пiвденно<захiднi дiалекти в українськiй художнiй мовi. Нарис [Текст] / Василь Ґрещук, Валентина Ґрещук. – Iвано<Франкiвськ: Видавництво Прикарпатського нацiонального унiверситету iменi Василя Стефаника, 2010. – 309 с. У країнська літературна мова розвинулася й продовжує розвивати- ся на ґрунті мови народної, перебуваючи у взаємозв’язках з гово- рами, які постають основою української літературної мови на всіх її структурних рівнях. Актуальним напрямом сучасного мовознавства залишається про- блема взаємодії літературної мови і діалектів. Важливим, зокрема, є ви- вчення питання про взаємодію діалектних і літературних елементів на матеріалі текстів художніх творів, оскільки стиль художньої літератури має здатність надовго затримувати і навіть активізувати в собі позаліте- ратурні мовні елементи, використовувати зі стилістичною метою ті мовні явища, що згодом можуть стати літературною нормою. Різні мовно-структурні рівні говірок південно-західного наріччя були і є об’єк- том дослідження багатьох українських мовознавців (К.Ф. Герман, П.Ю. Гриценко, Ф.Т. Жилко, Б.В. Кобилянський, І.Г. Матвіяс, В.В. Нім- чук, І.З. Петличний, М.Ф. Станівський, П.Є. Ткачук та ін.), але комп- лексного дослідження використання цих діалектів, їх фонетичних, гра- матичних, лексико-семантичних, фразеологічних рис у мові української художньої літератури досі не було. У своїй монографії “Південно-західні діалекти в українській художній мові” В.В. Ґрещук та Вал. В. Ґрещук поставили завдання висвітлити використання гуцульського, покутсько- го, бойківського та лемківського діалектів південно-західного наріччя української мови в мові української художньої літератури ХІХ–ХХ ст. ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1126 Коваленко Б.О. У вступі до монографії автори стисло обґрунтували вибір теми та актуальність її дослідження. Основна частина рецензованої праці складається з двох основних розділів, кожен з яких своєю чергою поділяється на підрозділи та па- раграфи. Найбільшим за обсягом і найголовнішим за значенням є, без пе- речно, перший розділ “Гуцульський говір в українській художній мові ХІХ — першої половини ХХ ст.” (с. 7–231), оскільки цей говір як один із найколоритніших у південно-західному наріччі має чимало архаїчних мовних рис. У параграфі “Дослідження гуцульського говору у його взаємодії з українською художньою мовою” першого підрозділу “Початковий етап використання гуцульського говору в українській художній лі- тературі” дослідники зазначають, що вивчення гуцульських говірок із погляду використання їх у мові художньої літератури започаткував ще І. Франко. Мовознавці скрупульозно аналізують лінгвістичні пра- ці — від невеликих наукових розвідок І.З. Петличного, М.Ф. Станів- ського, М.П. Лесюка, І. Ціхоцького до дисертаційних та монографіч- них досліджень Ф.Т. Жилка й Б.В. Кобилянського. На думку авторів, активізації вивчення використання гуцульського говору в українській художній мові сприяла Всеукраїнська наукова конференція “Гу цуль- ський діалект у мові писемних пам’яток і художньої літератури” (Ко- ломия, 2008). Параграфи другий та третій цього ж розділу присвячені висвіт- ленню використання гуцульського говору, їх фонетичних, морфоло- гічних, лексико-семантичних, фразеологічних рис, у художніх творах Ю. Федьковича та М. Павлика. Зокрема Василь та Валентина Ґре- щуки підкреслюють, що наявність значної кількості різноманітних гуцульських діалектних форм у мові художніх творів Ю. Федькови- ча — це наслідок розвитку української літературної мови на західно- українських землях у 60-і — 80-і роки ХІХ ст. з її неунормованістю, неусталеністю, правописними хитаннями, неопрацьованістю худож- нього словника. За таких умов, на думку дослідників, гуцульські діа- лектні елементи вільно потрапляли через авторів-носіїв гуцульського говору і добрих знавців гуцульської уснопоетичної творчості у мовну канву художніх творів, тому часом важко або й неможливо розрізнити свідоме, цілеспрямоване і несвідоме, випадкове, мимовільне вживання гуцульських діалектних одиниць. Мова художніх творів М. Павлика, який у використанні гуцульського говору близький до Ю. Федькови- ча, теж є зразком західноукраїнського варіанта тогочасної літератур- ної мови, який містить значну кількість гуцульських діалектних рис. Однак, мова повістей М. Павлика, як зазначають автори монографії, чіткіше маніфестує різницю щодо використання гуцульських діалект- них рис у авторській мові та мові персонажів. У другому підрозділі “Гуцульський говір у мові української ху- дожньої літератури початку І половини ХХ ст.” проаналізовано ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 127 Комплексне дослiдження використання дiалектiв у мовi… лiтератури використання гуцульських діалектних рис в оповіданнях І. Франка і Д. Харов’юка, новелах Марка Черемшини, у творах А. Крушельниць- кого та М. Козоріса. Особливо цінним, на нашу думку, є те, що автори не залишили поза увагою й використання гуцулізмів у художній мові наддніпрян- ських письменників — М. Коцюбинського та Г. Хоткевича. Дослідни- ки зазначають, що мова персонажів “Тіні забутих предків” стилізована під гуцульський говір, однак вона відбиває не всі, а найхарактерніші різнорівневі діалектні риси, що виступають репрезентантами гуцуль- ськості. У авторській мові в описах господарського укладу гуцулів, їх- ніх обрядів, природи використано гуцульські лексичні діалектизми. Таке використання гуцульського говору не переобтяжує його сприй- мання. Г. Хоткевич, як підкреслюють автори монографії, у художніх творах на гуцульську тематику, стилізуючи мову персонажів, прагнув до повноти передачі усіх діалектних особливостей, однак така мовна практика, попри більшу достовірність відтворення народної мови своїх героїв, ускладнює сприймання художнього тексту. Цінним є й аналіз особливого типу використання гуцульського говору — у ролі літературної мови, який мовознавці здійснили у тре- тьому підрозділі першого розділу монографії. Для аналізу дослідники залучили тексти новел маловідомого письменника Онуфрія Манчука та тексти оповідань письменника, громадського і культурного діяча П. Шекерика-Доникова, які послідовно використовують гуцульський говір і у мові автора, і у мові персонажів. Автори рецензованої праці доходять висновку, що до мови цих творів не застосовні поняття “сти- лізація під гуцульський говір”, “iмітація гуцульського говору”, оскіль- ки в них функцію літературної мови перебирає на себе гуцульський ді- алект, а отже немає, як у інших творах на гуцульську тематику, опозиції “літературне — діалектне”. З цієї ж причини, вважають Василь та Ва- лентина Ґрещуки, до художньої мови О. Манчука, П. Шекерика-До- никова не застосовне поняття “діалектизм” як стилістична категорія. У четвертому підрозділі “Особливості використання та функції гуцульських діалектних елементів у мові української художньої лі- те ра тури” дослідники, констатують, що, залежно від ступеня насиче- ності гуцульськими діалектними одиницями мови художнього твору, їх різновидів, вживання їх у авторській мові та мові персонажів, виділяють чотири типи літературно-діалектної взаємодії. Кожний із цих типів, під- креслюють мовознавці, характеризується неоднорідністю за ступенем насиченості мови діалектизмами, за їх природою та за по слідовністю їх застосування. До першого типу, який характеризується окремими вкра- пленнями діалектизмів у літературну мову твору, автори книги віднесли мову оповідань І. Франка на гуцульську тематику та мову повіс тей “Ру- бають ліс” А. Крушельницького і “Чорногора говорить” М. Козоріса. Другий тип взаємодії гуцульського говору й літературної мови ілюстру- ють “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського й художні твори Г. Хотке- вича. Типовим зразком третього типу взаємодії літературної мови і гу- ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1128 Коваленко Б.О. цульського діалекту дослідники вважають твори Марка Черемшини і Д. Харов’юка, що писані західноукраїнським різновидом літературної мови. До цього ж типу, але з деякими застереженнями, автори моногра- фії зараховують твори Ю. Федьковича та М. Павлика. Особливий тип використання гуцульського говору в мові художньої літератури, як за- значають В. Ґрещук і Вал. Ґрещук, становить художня мова таких пись- менників, як О. Манчук і П. Шекерик-Доників. У цьому ж підрозділі визначено художні функції гуцульських діа- лектизмів у белетристичних текстах. Проаналізувавши мову дослі- джуваних художніх творів автори монографії вважають, що гуцуль- ський говір, його елементи виконують важливі художні функції, пов’язані з образотворенням, індивідуалізацією персонажів, адекват- ним відображенням характерів, подій, ландшафту тощо, створенням місцевого колориту, пізнанням духовної і матеріальної культури гуцу- лів, етнографічною ідентифікацією героїв твору. Другий розділ “Покутський, бойківський і лемківський діалек- ти в мові української літератури” менший за обсягом (с. 232—289), але дуже важливий за науковим значенням, оскільки у ньому дослід- ники проаналізували мову новел В. Стефаника, провівши гуцульсько- покутські діалектні паралелі в мові його творів. Не залишили поза увагою мовознавці й ранні, як прозові, так і поетичні твори І. Фран- ка, у яких відбиті основні риси бойківського говору, рідного для пись- менника. Ретельно проаналізували автори монографії мову першої та другої редакції повісті “Петрії і Добвущуки” і дійшли висновку, що І. Франко зробив великий внесок у зближенні західноукраїнського і наддніпрянського варіантів літературної мови, формуванні єдиної української літературної мови. У цьому ж розділі В. Ґрещук і Вал. Ґре- щук зупинилися на особливостях використання лемківської говірки в мові трилогії Д. Бедзика “Украдені гори”, зазначивши, що трилогія на- писана українською літературною мовою, але мову персонажів-лемків письменник стилізує під лемківську говірку. Загалом же нарис В. В. Ґрещука і Вал. В. Ґрещук “Південно-за- хідні діалекти в українській художній мові” — цінний здобуток ук- раїнської лінгвістичної науки. Зібраний і проаналізований матері- ал може бути використаний у процесі створення узагальнювальних праць з історії української літературної мови, української діалекто- логії та стилістики української мови, для підготовки відповідних кур- сів вищої школи чи їх розділів, під час читання спецкурсів і спецсемі- нарів, присвячених взаємодії української літературної мови і говорів, при написанні навчальних підручників з історії української літератур- ної мови, української діалектології та стилістики, у процесі створення академічного курсу української літератури. Результати дослідження можна використовувати й в лексикографічній практиці, зокрема при укладанні словників окремих говорів південно-західного наріччя. Борис Коваленко (м. Кам’янець-Подільський) ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 1 129 Комплексне дослiдження використання дiалектiв у мовi… лiтератури Borys Kovalenko (Kamyanets’-Podil’s’kyi) COMPREHENSIVE INVESTIGATION OF THE DIALECTS USING IN THE UKRAINIAN BELLES-LETTRES LANGUAGE Book review on: Greshchuk V. Pivdenno-zachidni dialekty v ukrains’kiy chudozhniy movi. Narys [Text] / Vasyl’ Greshchuk, Valentyna Greshchuk. — Ivano-Frankivs’k: Vydavnytstvo Prykarpats’koho natsional’noho universytetu imeny Vasylya Stefanyka, 2010. — 309 s. Ãӂ̇ ÏÓÁ‡øÍ‡ ЧОМУ ВСЕ ЛИШЕ ОБРУШУЄТЬСЯ?! В українській мові помітне дедалі ширше вживання дієслів обрушуватися, об- рушитися замість тих, які природніше передають значення великого руйнуван- ня, осування, обвалювання, падіння, а також навальний наступ, безпідставне звинувачування тощо, пор.: обрушився будинок, обрушилася стеля, обрушився берег, торнадо обрушився на узбережжя Іспанії, руські воїни обрушилися на за- гарбників, шквал крутійства, ошуканства обрушився на українське суспільство, опоненти всіма силами обрушуються на колишній СРСР та ін. Кожне із названих вживань цих дієслів має свій точніший відповідник, пор.: обрушився будинок – розвалився (впав) будинок; обрушилася стеля – впала стеля; обрушився бе- рег – обвалився берег; торнадо обрушився на узбережжя Іспанії – торнадо налетів на узбережжя Іспанії; руські воїни обрушилися на загарбників – руські воїни дали відсіч загарбникам; шквал крутійства, ошуканства обрушився на українське суспільство – шквал крутійства, ошуканства звалився на українське суспільство; опоненти всіма силами обрушуються на колишній СРСР – опонен- ти звинувачують у всьому колишній СРСР. Отже, уникнути одноманітності можна, якщо дієслова обрушуватися, обру- шитися замінити органічнішими для української мови дієсловами з відповідними значеннями. Катерина Городенська