Теоретичні засади та принципи укладання «Словника граматичного керування прикметників»
У статті обґрунтовано теоретичні засади та принципи укладання першого в українському мовознавстві “Словника граматичного керування прикметників”, докладно схарактеризовано структуру словникових статей, запропоновано зразки укладених словникових статей граматичного керування якісних прикметників. The...
Saved in:
| Published in: | Українська мова |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42846 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Теоретичні засади та принципи укладання «Словника граматичного керування прикметників» / А. Габай // Українська мова. — 2011. — № 2. — С. 57-67. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859937498398982144 |
|---|---|
| author | Габай, А. |
| author_facet | Габай, А. |
| citation_txt | Теоретичні засади та принципи укладання «Словника граматичного керування прикметників» / А. Габай // Українська мова. — 2011. — № 2. — С. 57-67. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | У статті обґрунтовано теоретичні засади та принципи укладання першого в українському мовознавстві “Словника граматичного керування прикметників”, докладно схарактеризовано структуру словникових статей, запропоновано зразки укладених словникових статей граматичного керування якісних прикметників.
The article is devoted to theoretical bases and principles of compilation of the first modern Ukrainian linguistic Dictionary of adjectival grammatical government. The structure of vocabulary entries is thoroughly described. The specimens of the vocabulary entries of grammatical government of gualitative adjectives are offered.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:10:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2 57
УДК 811.161.2 : 81’367.623
Анна Габай (м. Київ)
ТЕОРЕТИЧНI ЗАСАДИ ТА ПРИНЦИПИ
УКЛАДАННЯ “СЛОВНИКА ГРАМАТИЧНОГО
КЕРУВАННЯ ПРИКМЕТНИКIВ”
© А.Ю. ГАБАЙ, 2011
У статті обґрунтовано теоретичні засади та принципи укладання першого в укра-
їнському мовознавстві “Словника граматичного керування прикметників”, докладно
схарактеризовано структуру словникових статей, запропоновано зразки укладених
словникових статей граматичного керування якісних прикметників.
Ключові слова: прикметник, керування, правобічна валентність, валентно зумовлені
компоненти, об’єкт, адресат.
У сучасному мовознавстві прикметники досліджували в різних
аспектах: як окремий частиномовний клас слів [12; 7], як опор-
ний компонент ад’єктивного словосполучення в конкретній мові
[11; 20; 24; 23; 9] та в різних мовах [18], як семантично неоднорідний
клас ознакових слів [7; 28; 3] і, нарешті, як спеціалізований морфо-
логічний засіб вираження предикатів якості (предикативні якісні
прикметники) [5; 10; 25; 19; 14] та ін. У межах цих аспектів, зви-
чайно, по-різному поставала проблема сполучуваності прикметни-
ків, причому в традиційно орієнтованих дослідженнях цю пробле-
му подавали як синтаксичні зв’язки прикметників з іменниками, чи
граматичне керування прикметників [21; 23], у новітніх досліджен-
нях цю сполучуваність предикативних прикметників або предика-
тів якості із залежними іменниками тлумачать по-новому, а саме як
валентно зумовлену сполучуваність, суть якої полягає в поєднанні
предикативних якісних прикметників як виразників власне-ознаки
із непредикатними іменниками зумовленими семантикою таких
прикметників [25; 19].
За традиційного підходу якісні прикметники — це опорний
компонент прикметникового словосполучення, що потребує певної
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 258
Габай А.Ю.
форми залежного іменникового компонента. Із функціонально-се ман-
тичного вияву якісний прикметник виконує роль предиката якості,
що є організаційним центром елементарного речення, утвореного цим
предикатом і непредикатним іменниковим компонентом зумовленим
його семантикою. За обох підходів важливо правильно визначити
форму вираження іменника залежного від прикметника. Ця проблема
становить великі труднощі для практики граматичного вживання
якісних прикметників. Саме цим зумовлена потреба укласти Словник
граматичного керування прикметників (далі Словник).
Завдання Словника — виявити та лексикографічно зафіксувати
прикметникове керування, морфологічне вираження якого типове для
сучасної української літературної мови.
Концепцію пропонованого Словника створено на основі тісного
зв’язку валентності та явищ керування, або валентно зумовленого ке-
рування. Він є засадничим принципом побудови словникових статей.
Керування, услід за І.Р. Вихованцем, тлумачимо як “форму (спосіб)
підрядного зв’язку, що стосується значеннєво передбачуваної опор-
ним словом сполучуваності непрямих відмінків іменників без при-
йменників і з прийменниками” [6: 37], тобто семантичним підґрунтям
керування слугує семантико-синтаксична валентність. Саме валент-
ність точно окреслює межі керування, у які потрапляють тільки ті за-
лежні компоненти, яких потребує лексико-граматична природа опор-
ного слова. Керування є формальним виявом семантичної ва лентності
ознакових слів. Воно збігається з формально-синтак сичною валент-
ністю: зумовлені валентністю предиката дії чи стану непредикатні
іменникові компоненти (аргументи) мають формальне вираження в
певній безприйменниковій чи прийменниково-відмінковій формі, що
виконує функцію керованого другорядного члена речення. Прикмет-
ники набувають валентності внаслідок переміщення в первинну для
дієслова предикативну позицію. У присудковій позиції звичайно вжи-
ваються якісні прикметники — виразники власне-ознаки. Вона не ти-
пова для відносних прикметників — виразників невласне-ознаки. За
визначенням І.Р. Вихованця, відносні прикметники виражають не-
власне-ознаку, що є наслідком згортання базового елементарного ре-
чення, пор. Стіл — дерев’яний ← Дерев’яний стіл ← Стіл виготовле-
ний із дерева [8: 134]. У ролі присудка прикметники вступають у такі
синтаксичні зв’язки і семантико-синтаксичні відношення до інших
одиниць, як і дієслова.
Керованими вважатимемо ті словоформи, які породжені валент-
ністю предикативних якісних прикметників. Саме тому в Словнику
подаватимемо нормативні форми вираження тільки валентно залеж-
них одиниць — переважно власне-іменників (тобто назв конкретних
предметів) із семантичними функціями об’єкта та адресата. Проте, як
засвідчує мовний матеріал, у позицію керованих власне-іменників по-
трапляють і невласне-іменники — назви опредметнених дій, станів,
ознак. Їх також залучаємо до аналізу.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2 59
Теоретичнi засади та принципи укладання “Словника граматичного..."
У граматичній системі мови з огляду на прямий порядок слів у ре-
ченні розмежовують лівобічну та правобічну валентність предиката і
відповідно лівобічні та правобічні валентно зумовлені компоненти.
Для української мови типовою є правобічна позиція керованого ком-
понента, тоді як лівобічна звичайно стосується явищ координації. Се-
мантичні функції виконавця дії та носія процесу, стану, якості, кількіс-
ної ознаки зараховують до лівобічної валентності, решту семантичних
функцій компонентів — до правобічної. Формальне вираження ліво-
бічної позиції валентно залежного дієслівного компонента в сучасній
українській літературній мові не становить труднощів. Проте варто за-
уважити, що у “Словнику граматичного керування прикметників”,
окрім правобічних валентно зумовлених компонентів, що співвідно-
сяться переважно з об’єктними та адресатними синтаксемами, буде по-
дано і позицію суб’єкта якісного стану, яку вважають, за прямого по-
рядку слів, лівобічною, тому що її морфологічне вираження іноді
становить труднощі. З цього приводу І.Р. Вихованець зауважує: “Да-
вальний відмінок як морфологічний варіант суб’єктної синтаксеми має
вузьку сферу поширення. Суб’єктна функція давального стосується
тільки одного її різновиду — функції суб’єкта стану. Вона дещо відда-
лена від семантико-синтаксичної функції адресата дії як первинної
функції давального. Давальний у функції суб’єкта стану сформувався
в результаті переміщення його з правобічної придієслівної позиції в лі-
вобічну (суб’єктну) і певного тяжіння до називного відмінка у функції
суб’єкта, займаючи в суб’єктній синтаксичній парадигмі форм підпо-
рядковане місце” [5 : 115-116].
За формою залежного слова розмежовуємо керування власне-
відмінкове (безприйменникове, безпосереднє), коли це слово вираже-
не безприйменниковим відмінком (відомий друзям, вірний Україні,
вдячний батькам), і прийменниково-відмінкове (прийменникове, опо-
середковане), коли підпорядкування відбувається за допомогою при-
йменників (багатий на дітей, вищий за батька, спритний до тостів,
схожий на брата).
Побудова Словника та словникових статей
Статті в Словнику будуть розташовані за абеткою. Структура ста-
тей передбачає наявність таких складників.
І. Реєстрове слово у вихідній формі
Реєстровими одиницями “Словника граматичного керування при-
кметників” є якісні прикметники. Джерелом добору прикметників слугу-
ють Словник української мови в 11 томах [22], Великий тлумачний слов-
ник сучасної української мови [2] та “Український орфографічний
словник” [27].
Якісні прикметники подаватимемо у формі чоловічого роду одни-
ни, після якої визначимо закінчення форми жіночого та середнього
роду однини, і закінчення форми множини, напр.: ВАЖКИЙ, а, е, і;
ЗНАЙОМИЙ, а, е, і; КОРИСНИЙ, а, е, і.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 260
Габай А.Ю.
Форми коротких прикметників (за наявності) розташуємо поряд
із повними формами відповідних реєстрових якісних прикметників,
напр.: ЗГОДНИЙ, ЗГОДЕН; ПОВНИЙ, ПОВЕН. Щоправда, україн-
ська мова має невелику групу предикативних коротких прикметників,
які “не змінюють загальної системної спрямованості прикметникових
предикативних форм на функціональну нейтралізацію іменних мор-
фологічних категорій” [7 : 159].
Для якісних прикметників буде визначено сукупність валентно-
стей лексико-семантичних варіантів (ЛСВ). До семантичної структури
таких багатозначних одиниць, окрім прямих лексичних значень, ухо-
дять також переносні, спеціально-термінологічні, діалектні, розмовні,
застарілі та ін. Стилістичне маркування ЛСВ впливає на кількість і
“якість” правобічних валентностей. Зважаючи на це, у Словнику бу-
дуть проаналізовані лише ті стилістично марковані якісні прикметни-
ки чи їхні ЛСВ, які виявляють інші, не зафіксовані щодо прямого лек-
сичного значення валентні позиції.
ІІ. Тлумачення лексичного значення реєстрового слова
Зважаючи на те, що саме лексико-семантична природа ознакового
слова визначає кількість та семантичні функції його валентно залежних
іменникових компонентів, у Словнику подамо тлумачення лексичного
значення кожного реєстрового якісного прикметника чи ЛСВ багато-
значного якісного прикметника. Кожен ЛСВ виділимо окремо і позна-
чимо його арабською цифрою (1., 2., 3. і т. д.). Семантичні відтінки в
межах ЛСВ виокремимо лише за умови труднощів у формальному ви-
раженні керованих іменників. Такі семантичні відтінки тлумачимо в
межах відповідних ЛСВ, використовуючи для них дві скісні риски ( // ).
ІІІ. Аналіз правобічних валентно зумовлених компонентів:
1. Семантична кваліфікація правобічних валентно зумовлених
компонентів
Після тлумачення прямого лексичного значення якісного при-
кметника (або ЛСВ багатозначного якісного прикметника) будуть
визначені та схарактеризовані всі правобічні валентно зумовлені ком-
поненти, семантичне розмежування яких спричинене належністю
опорного слова до певного семантичного типу предиката.
У Словнику всі об’єктні значення поділяємо на власне-об’єкт,
об’єкт якісної ознаки, об’єкт соціативності (об’єкт-співучасник стану),
об’єкт обмеження, об’єкт порівняння та ін., а також виокремлюємо
об’єктні значення синкретичного типу, такі як суб’єкт-об’єкт, просто-
ровий об’єкт (об’єкт-локатив) та ін. Адресатну синтаксему диференці-
юємо на адресат якісного стану.
Послідовність розташування правобічних валентно залежних ком-
понентів у словниковій статті зумовлена характером (силою) їхнього
підрядного зв’язку з опорним прикметником: одні з них посідають за
силою керування центральніше, інші ж — периферійніше місце. За
І.Р. Вихованцем, у правобічній валентності синтаксеми щодо сили ке-
рування розташовуються так: найцентральнішу позицію займає об’єкт-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2 61
Теоретичнi засади та принципи укладання “Словника граматичного..."
на синтаксема, яка найтісніше поєднана з предикатом, за нею розташо-
вана адресатна синтаксема, для якої характерний дещо слабкіший
зв’язок з опорним словом [5 : 80].
2. Морфологічне вираження
В українській мові для вираження валентно зумовлених керованих
компонентів наявні спеціалізовані безприйменникові (синтетичні) та
прийменниково-відмінкові (аналітичні) морфологічні форми. Вони мо-
жуть реалізуватися в морфологічних варіантах (відмінкових формах),
один з яких є основним, а інші — периферійними. Зокрема, спеціалізо-
ваним морфологічним засобом вираження об’єктного значення є зна-
хідний безприйменниковий відмінок, адресатного — давальний безпри-
йменниковий відмінок. Водночас нерідко відбувається переміщення
одного відмінка зі своєї первинної позиції в зону іншого відмінка, вна-
слідок чого і з’являються периферійні морфологічні варіанти. Тому в
словниковій статті після семантичної кваліфікації кожного валентно
залежного компонента подаємо всі варіанти його морфологічного вира-
ження (спочатку основні, а потім периферійні), що є типовими для су-
часної української літературної мови, вказуючи відмінкову форму без
прийменника чи з прийменником (за наявності), та най уживаніші імен-
ники і займенники, з якими поєднується якісний прикметник. Назви
відмінків подаємо скорочено: Н. в. (називний), Р. в. (родовий), Д. в. (да-
вальний), Зн. в. (знахідний), Ор. в. (орудний), М. в. (місцевий).
3. Ілюстративний матеріал
Реалізацію конкретної правобічної валентності відповідною керо-
ваною формою в мовленні ілюструємо матеріалом, дібраним з усної на-
родної творчості, художньої літератури, наукових текстів, пуб ліцистики
та мережі Інтернету, зрідка — модельованими конструк ціями.
Далі подаємо зразки укладених словникових статей граматичного
керування прикметників.
ВАЖКИЙ, а, е, і.
1. Який має велику вагу; тяжкий; протилежне легкий.
Кому? Для кого? (об’єкт обмеження стану — Д. в., для + Р. в.):
матері (для матері), дитині (для дитини), дівчині (для дівчини), сестрі
(для сестри), солдатові (для солдата), їй (для неї), йому (для нього), нам
(для нас), напр.: Харитя глянула на свої руки. Адже цими рученятами
вона принесла з річки піввідра води, хоч яке воно їй важке, те відро!
(М. Коцюбинський); Микита намацав широку, у вигляді серпа защіпку і
довго не міг всадити її в гніздо, така вона була важка йому, плутався ру-
ками в якійсь вірьовці (Г. Тютюнник); Важка навіть голка для солдата в
поході (О. Гончар); Чоботи з жовтої юхти, з довгими дебелими халявами
справді здавались непомірними і важкими для ... Черниша (О. Гончар).
2. Великий, масивний (про людину, тварину та їхні частини тіла).
// Який відбувається, проходить з напруженням, утрудненням.
Кому? (суб’єкт стану — Д. в.): мені, тобі, йому, напр.: В покійного
вашого батька, князя Михайла, нехай буде йому земля пером, була мені
служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький).
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 262
Габай А.Ю.
// Пов’язаний з фізичним чи розумовим напруженням, великими
турботами або неприємностями; несприятливий.
Для кого? (суб’єкт стану — для + Р. в.): для мене, для тебе, для
нього, напр.: Ох, це такі були для мене важкі хвилини, що мало подіб-
них доводилося потім переживати у життю (Г. Хоткевич); Важкий
був для Франка той тиждень! (М. Коцюбинський).
3. Дуже сумний, гнітючий, безрадісний.
Кому? (суб’єкт стану — Д. в.): мені, тобі, напр.: Мені була важ-
ка сама думка про те, що зараз ось вона не зі мною… (Є. Гуцало).
// Який свідчить про напружену, гнітючу обстановку.
Для кого? (суб’єкт стану — для + Р. в.): для мене, для тебе, для
нього, напр.: Мовчанку, що ставала важкою для нього, перервав Ча-
ленко (О. Слісаренко).
// Який викликає або залишає після себе неприємне почуття.
4. Кому? (суб’єкт стану — Д. в.): мені, напр.: Скажу Вам, не при-
шанували й вони мене і важка мені їх ласка (Марко Вовчок).
Дуже густий, сильний і неприємний (про запах і т.ін.).
Кому? (суб’єкт стану — Д. в.): мені, напр.: Повітря було мені
таке важке, що я швиденько вискочив у двір (І. Нечуй-Ле ви цький).
ВІДОМИЙ, а, е, і.
1. Про якого знають, знайомий.
Кому? (суб’єкт стану — Д. в.): батькові, матері, людині, підпол-
ковнику, мені, тобі, йому (їй, їм), нам, усім, напр.: Поки зійде місяць,
маємо бути на Верміївському хуторі, — коротко уточнив те, що в осно-
ві було відоме підполковнику (М. Стельмах); Все в цім світі мені відо-
ме… (Б. Олійник); Характер письма був їй відомий (І. Франко); Казка
Ваша нам всім відома… (М. Коцюбинський).
// Якого добре знають з певного боку.
На що? (просторовий об’єкт обмеження — на + Зн. в.): на повіт, на світ, на
село, на місто, на райцентр, напр.: …став Чіпка відомий на цілий повіт (Панас Мир-
ний); А скіфські лікарі гомеопати були тоді відомі на весь світ (Л. Костенко); …
баба Параска Гришиха… відома на все село брехуха (І. Не чуй-Ле ви цький).
2. Якого знає багато людей, який користується популярністю, сла-
вою; знаменитий, славетний.
Кому? (об’єкт обмеження — Д. в.): людям, шанувальникам, су-
часникам, нам, вам, напр.: Всі відомі нам твори Величковського викона-
ні в рисах того своєрідного літературного стилю... (С. Маслов).
Чим? (об’єкт обмеження — Ор. в.): творами, віршами, музикою, дон-
кіхотством, напр.: Середньовічна література відома творами Мелетія Смо-
трицького та Феофана Прокоповича (Філософія); …молодий Еміль Золя…
добре відомий сучасникам своїм донкіхотством… (М. Слабо шпи цький).
ЗНАЙОМИЙ, а, е.
1. Який траплявся або був відомий раніше і про якого вже скла-
лося певне поняття.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2 63
Теоретичнi засади та принципи укладання “Словника граматичного..."
Кому? Для кого? (об’єкт обмеження — Д. в., для + Р. в.): бать-
кові (для батька), матері (для матері), сестрі (для сестри), мені (для
мене), тобі (для тебе), йому (для нього), нам (для нас), напр.: Вони
[квіти] знайомі Григорієві з перших днів його мандрів (І. Багряний);
Яреськові тутешні місця знайомі давно... (О. Гончар); Дорога була
мені знайома (М. Грушевський); Вона [Світлана] провела мене до ві-
тальні — ті ж самі вже знайомі мені від дня іменин картини, ті ж самі
фотографії, кобза, бандура, дудочки та сопілочки (Є. Гуцало); Кожен
кущик, горбок, долинка — все це було йому знайоме, промовляло до ньо-
го (М. Коцюбинський); Денис твердо й упевнено виконував свої нові
обов’язки, зрештою, добре знайомі для нього (О. Гончар); Новий, не
знайомий для Єльки зачіплянський світ (О. Гончар).
З ким? (об’єкт-співучасник стану — з + Ор. в.): з вами, з ним, з
нею, напр.: Мені все сниться: сонце, співи, Все, і день весняний, — і от я
з Вами вже знайома, поете мій коханий! (П. Тичина); Руфін: Ти був у
Секста? Кай Летіцій: Се тебе дивує? Але ж я з ним давно знайомий
(Леся Українка).
2. Який підтримує знайомство, спілкується з ким-небудь.
Кому? (об’єкт обмеження — Д. в.): батькові, матері, їй, йому,
напр.: Учитель знайомий Людмилі.
3. Який пережив щось, зазнав чогось або набув досвіду у чому-
небудь.
Кому? (суб’єкт стану — Д. в.): батькові, сестрі, вам, мені, йому,
напр.: Чи знайоме Вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття
нудьги за рідною країною... (М. Коцюбинський); В лісі йде маленький
Вова в теплій шубі хутряній. Зір сміливістю іскриться. Не знайомий
Вові жах (В. Сосюра).
З чим? (об’єкт зацікавлення — з + Ор. в.): з друкарською спра-
вою, напр.: Павло був трохи знайомий з друкарською справою
(І. Кучер).
КОРИСНИЙ, а, е, і.
1. Який дає, приносить добрі наслідки.
Кому? Для кого? (об’єкт обмеження — Д. в., для + Р. в.): рабам
(для рабів), мені (для мене), тобі (для тебе), справі (для справи) та ін.,
напр.: Морська подоріж корисна мені не тільки сама по собі... (Леся
Українка); В дорозі він, Пронька Сокіл, безумовно, буде дуже корисний
Павликові (О. Донченко); Тут о. Василь був дуже корисним для нас:
він знав кожного селянина (М. Коцюбинський); Для рабів сяя секта
корисна (Леся Українка).
Кому? (адресат якісного стану — Д. в.): усім (для всіх), людям
(для людей), напр.: Його завжди короткі зауваження були корисні
всім (О. Донченко); Від всього серця їй хотілося бути корисною цим
людям — своєю працею, своїм листуванням (Л. Дмитерко); Холодна
вода часом дуже корисна людям буває, хоч і не дуже приємна (Леся
Українка).
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 264
Габай А.Ю.
СХОЖИЙ, а, е, і. Який має спільні або подібні риси з ким - , чим-
небудь, таку саму вдачу, як хтось.
На кого? На що? До кого? До чого? (об’єкт порівняння, на +
Зн. в., до + Р. в.): на батька (до батька), на матір (до матері), на сестру
(до сестри), на доньку (до доньки), на дядька (до дядька), на людей (до
людей), на товариша (до товариша), на нього (до нього), на неї (до неї),
на ялинку (до ялинки), на вино (до вина), на голуба (до голуба) та ін.,
напр.: …старший — Святослав — схожий був на батька — чоловіка
кня гині Ольги — Ігоря… (С. Скляренко); Катруся виростала тоненькою,
сіроокою, дуже схожою на матір (О. Іваненко); Вона так була схожа
на свою доньку… (Є. Гуцало); Як схожа вона на Марію, любов непо-
вторну мою (В. Сосюра); Вони так схожі один на одного, що, кажуть,
їх і мати тільки по очах розрізняє: у Ярослава — сині, а в Михайла — го-
лубі (М. Стельмах); Клара була схожа зараз на новорічну ялинку
(М. Руденко); Він не був схожим до того Гната, яким вона бачила його
в селі (М. Коцюбинський); …повітря, дійсно схоже до вина, де вічний
шум, де вічна тишина. Де тропи збрів, де сліди ведмежі… (М. Риль-
ський); …він до голуба такий був схожий, як підсвинок (П. Куліш).
Чим? З чого? (об’єкт обмеження — Ор. в., з + Р. в.): лицем (з
лиця), обличчям (з обличчя), виглядом (з вигляду), напр.: Обидва бра-
ти були схожі лицем… (І. Нечуй-Левицький); [Любка] була дуже схо-
жа з лиця на Нимидору (І. Нечуй-Левицький); “…Справді сином роди-
мим доводишся ти Одіссею? Дуже лицем ти на нього й очима
прекрасними схожий…” (Гомер).
Між ким? (суб’єкт-об’єкт, між + Ор. в.): між собою, напр.: По-
ляник і його жінка , і Василина. І всі діти були дуже схожі між собою
(І. Нечуй-Левицький).
З ким? (об’єкт порівняння, з + Ор. в.): з лялькою, з чортом, напр.:
Познайте, молодиці гожі — з Енеєм бахурі всі схожі… (І. Котлярев-
ський); Щира і мила, сама з тою лялькою схожа… (Я. Щоголів);
Глянься у воду на свою вроду та побачиш, що й сам з чортом схожий
(М. Кропивницький).
ОСОРУЖНИЙ, а, е, і. Розм. Остогидлий, немилий. // Огидний,
бридкий. // Проклятий, ненависний.
Кому? Для кого? (об’єкт обмеження — Д. в., для + Р. в.): мені
(для мене), тобі (для тебе), нам (для нас) та ін., напр.: Місто й досі осо-
ружне мені з усіма отими інститутами, туалетами, тротуарами, бу-
дуарами, гарнітурами, кулуарами, партитурами, процедурами (А. Кри-
жанівський); …коли почав пити і тягатися, де попаде, став ти мені
осоружний (І. Цюпа); — А я скоріше вмерла б, ніж до нього поїхала.
Бридкий він мені, осоружний (О. Гончар); Гелена: Ох, я добре знаю, що
осоружна я тобі, як смерть (Леся Українка); Осоружне нам [воя-
кам] се місто! (Леся Українка); Вони [бакенбарди] …видалися йому
просто осоружними (С. Добровольський); ... усе моє для тебе осо-
ружне? (С. Йовенко).
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2 65
Теоретичнi засади та принципи укладання “Словника граматичного..."
ОДНАКОВИЙ, а, е, і. Який нічим не відрізняється від інших у
чому-небудь; такий самий.
З ким? (об’єкт тотожності — з + Ор. в. ): з народом, напр.:
В світлі рампи і в світлі ідей ми з народом — однакові ростом
(Г. Чубач).
Між ким? (суб’єкт-об’єкт — між + Ор. в.): між собою, напр.: Не
однакові між собою зірочки на небесах, не однакові і дерева по садках
(Г. Квітка-Основ’яненко).
Перед ким? (об’єкт обмеження — перед + Ор. в.): перед богом,
напр.: Царі, раби — однакові сини перед богом (Т. Шевченко).
Кому? (адресат якісного стану — Д.в.): усім, напр.: Не всім од-
накова судилась в світі доля (Л. Глібов).
// Рівний з іншим за розміром, обсягом, кількістю і т.ін.
За чим? (об’єкт обмеження — за + Ор. в.): за значенням, за бу-
довою, за структурою, напр.: У мові є словосполучення, різні за будо-
вою, але однакові чи близькі за лексичним значенням (Українська
мова).
ШКІДЛИВИЙ, а, е, і.
Який завдає шкоди, збитків кому-, чому-небудь чи в чомусь.
Кому? (об’єкт обмеження — Д. в.), напр.: Чом же, ласкава така і
красива, Квітко нещасна, ти житу шкідлива? (М. Рильський).
Який завдає або може завдати шкоди здоров’ю, негативно впливає
на когось, щось.
Кому? Для кого? Для чого? (об’єкт обмеження — Д. в., для +
Р. в.): нам (для нас), вам (для вас), очам (для очей), здоров’ю (для
здоров’я), організму (для організму), деревині (для деревини), твари-
нам (для тварин), птахам (для птахів), напр.: Темрява так само шкід-
лива для очей, як і яскраве сонячне світло (Наука і суспільство); Шкід-
ливим для підлітків є також куріння тютюну (Шкільна гігієна); ...не
спати ніч уважаю шкідливим для здоров’я (М. Коцюбинський); Над-
лишок функціонуючої паренхіми, безперечно, шкідливий для організму
(О. Богомолець); Як і усушка, розбухання шкідливе для деревини
(Столярно-буд. справа).
Кому? (адресат якісного стану — Д. в.): усім (для всіх),
людям (для людей), напр.: А оцей, хоч і красивий, Що на шапочці
узор, — Він поганий, всім шкідливий, Зветься гриб цей мухомор
(І. Не хода).
Отже, “Словник граматичного керування прикметників” — це
лексикографічно-граматична праця, у якій уперше в сучасному укра-
їнському мовознавстві на теоретичних засадах семантико-син так-
сич ної валентності буде проаналізовано граматичне, валентно зумов-
лене керування прикметників та системно описано типове для
сучасної української літературної мови морфологічне вираження
значеннєво залежних від предикативного прикметника іменникових
компонентів.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 266
Габай А.Ю.
1. Векуа Н.В. Антонімія якісних прикметників у сучасній українській мові : автореф.
дис. ...кандидата філол. наук / Н.В. Векуа / Національний педагогічний ун-т імені
М.П. Драгоманова. — К., 2006. — 22 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В.Т. Бу-
сел]. — К.; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2005. — 1728 с.
3. Висоцький А.В. Склад та структура лексико-семантичних груп якісних прикметників
в українській мові : дис. …кандидата філол. наук : 10.02.01 / Висоцький Анатолій
Васильович. — К., 1998. — 177 с.
4. Вихованець І.Р. Система відмінків української мови / І.Р. Вихованець. — К. : Наук.
думка, 1987. — 232 с.
5. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / І. Р. Ви-
хованець. — К. : Наук. думка, 1992. — 224 с.
6. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис : [підручник] / І.Р. Вихова-
нець. — К. : Либідь, 1993. — 368 с.
7. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті / І.Р. Вихова-
нець. — К. : Наук. думка, 1988. — 256 с.
8. Вихованець І.Р. Семантико-синтаксична структура речення / І.Р. Вихованець, К.Г. Горо-
денська, В.М. Русанівський. — К. : Наук. думка, 1983. — 219 с.
9. Горная П.Г. Адъективные словосочетания современного украинского языка в сопо-
ставлении с русским : автореф. дис. …кандидата филол. наук / П.Г. Горная / — К.,
1972. — 21 с.
10. Городенська К. Реченнєвотвірний потенціал предикатів якості / Катерина Городен-
ська // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць / Укл. : Анатолій Загнітко (наук. ред.) та
ін. — Донецьк : ДонНУ, 2001. — Вип. 7. — С. 27—31.
11. Грищенко А.П. Прикметник у функції головного компонента в словосполученні /
А.П. Грищенко // Синтаксис словосполучення і простого речення. — К. : Наук. дум-
ка, 1975. — С. 120-131.
12. Грищенко А.П. Прикметник в українській мові / А.П. Грищенко. — К. : Наук. думка,
1978. — 207 с.
13. Золотова Г.А. Синтаксический словарь: Репертуар элементарных единиц русского
синтаксиса / Г.А. Золотова. — М. : Наука, 1988. — 440 с.
14. Кавера Н.В. Семантична типологія предикатів стану : дис. …кандидата філол. наук :
10.02.01 / Кавера Наталя Вікторівна. — К., 2007. — 206 с.
15. Красных В. И. Словарь сочетаемости. Глаголы, предикативы и прилагательные в рус-
ском языке : Около 900 единиц / В. И. Красных. — М. : ООО “Издательство АСТ”:
ООО “Издательство Астрель”, 2001. — 368 с.
16. Масицька Т.Є. Граматична структура дієслівної валентності : [монографія] / Т.Є. Ма-
сицька. — Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1998. — 204 с.
17. Межов О. Семантична диференціація об’єктної синтаксеми / Олександр Межов //
Українська мова. — 2005. — № 1. — С. 17-32.
18. Молошная Т.Н. Адъективные словосочетания в славянских и балканских языках /
Т.Н. Молошная. — М. : Наука, 1985. — 257 с.
19. Пасічник І.А. Категорія валентності предикативних прикметників : [монографія] /
І.А. Пасічник. — Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. —
184 с.
20. Плющ М.Я. Ад’єктивні словосполучення з залежною словоформою орудного від-
мінка / М.Я. Плющ // Українське мовознавство. — 1981. — № 9. — С. 76-81.
21. Плющ М.Я. Категорія суб’єкта і об’єкта в структурі простого речення : [навчальний
посібник]/ М.Я. Плющ. — К. : Вища школа, 1986. — 175 с.
22. Словник української мови : В 11 т. — К. : Наук. думка, 1970–1980. — Т. І-ХІ.
23. Степаненко М.І. Прикметниково-іменникові словосполучення у сучасній україн-
ській літературній мові (формально-синтаксичний і семантичний аналіз) / М.І. Сте-
паненко. — Полтава, 1992. — 103 с.
24. Терлак З.М. Адъективные словосочетания с объектными отношениями в совре-
менном украинском литературном языке : автореф. дис. …кандидата филол. наук /
З.М. Терлак — К., 1982. — 22 с.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2 67
Теоретичнi засади та принципи укладання “Словника граматичного..."
25. Тимкова В.А. Семантико-синтаксична структура двоскладних речень із предикатами
якості в українській мові : [монографія] / В.А. Тимкова. — К. : Кондор, 2005. — 134 с.
26. Тотавар В.С. Обязательная синтаксическая сочетаемость имен прилагательных в со-
временном русском языке : автореф. дис. …кандидата филол. наук / В.С. Тотавар. —
М., 1977. — 25 с.
20. Український орфографічний словник: понад 175 тис. слів / [уклад. В. В. Чумак [та
ін.]; за ред. В. Г. Скляренка]. — Вид 9-е, переробл. і доповн. — К. : Довіра, 2009. —
1011 с. — (Словники України).
28. Шрамм А.Н. Очерки по семантике качественных прилагательных (на материале совре-
менного русского языка) : [монография]. — Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1979. — 134 с.
Anna Gabay (Kyiv)
THEORETICAL BASES AND PRINCIPLES OF COMPILATION
OF AJECTIVAL GRAMMATICAL GOVERNMENT DICTIONARY
The article is devoted to theoretical bases and principles of compilation of the first modern
Ukrainian linguistic Dictionary of adjectival grammatical government. The structure of vo-
cabulary entries is thoroughly described. The specimens of the vocabulary entries of gram-
matical government of gualitative adjectives are offered.
Key words: adjective, government, right-side valency, dependent on valency components,
object, addressee.
Ãӂ̇ ÏÓÁ‡ø͇
КРАВЕЦЬ – КРАВЧИНЯ, ТО Й ПРОДАВЕЦЬ – ПРОДАВЧИНЯ!
Особу жіночої статі, яка “продає що-небудь”, в офіційному вжитку називають
продавцем. Напр.: Продавець тільки плечима стенула: мовляв, не за адресою
звертаються (Знання та праця); ..Зі слів тернополянки, вона взяла на випробу-
вальний термін одну особу, але через тиждень продавець зникла, прихопивши
з собою не лише виручку, а дещо з товару (З інтернетівського джерела).
Під впливом російської мови спочатку в усному мовленні, а згодом і в укра-
їнській пресі поширилася неправильна назва продавщиця. Напр.: Коханкою
Бекхема була продавщиця спідньої білизни? (Газета по-українськи); У Києві
продавщиця кіоску не злякалася озброєного розбійника (Україна кримінальна);
Миколаївська продавщиця загнала злодія в руки військових правоохоронців
(Із інтернетівського джерела); У Мукачеві продавщиця наздогнала цигана, що
украв шорти (З інтернетівського джерела); Людину від п’ятьох катів врятувала
продавщиця (З інтернетівського джерела) тощо.
Українським відповідником до слова продавщиця є продавчиня. Його утво-
рено за аналогією до кравець – кравчиня. Він уже з’явився в мові деяких засо-
бів масової інформації. Пор.: 16-річний грабіжник вистрелив продавчині в око
(Газета по-українськи); [Артем Шевченко, ведучий]: ..на столичному пташино-
му ринку.. нам пропонують цуценя пітбультер’єра за 300 доларів. Стан тварини
продавчиня встановлює на око (Телепрограма “Агенти впливу”, “Інтер”); Через
кілька днів Данило проходив повз магазин, оскільки живе неподалік, і в цей час
його впізнала продавчиня (З інтернетівського джерела); “Продали всі книжки
про депресію і страх. Найбільше залишилося ніжності”, – чую краєм вуха об-
ривок розмови дівчат-продавчинь, проходячи повз стенд видавництва “Свіча-
до”… (Україна молода); 26-річна Ірина пропрацювала в магазині іграшок про-
давчинею кілька місяців (Новини, телеканал “НТН”); Продавчиня Зоя Катай
запевняє, що підприємці справно платять за оренду… (Хрещатик) та ін.
Отже, жінку, яка продає що-небудь, українською мовою правильно називати
продавчинею.
Лариса Колібаба
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42846 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:10:04Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Габай, А. 2013-04-08T16:29:16Z 2013-04-08T16:29:16Z 2011 Теоретичні засади та принципи укладання «Словника граматичного керування прикметників» / А. Габай // Українська мова. — 2011. — № 2. — С. 57-67. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42846 811.161.2 : 81’367.623 У статті обґрунтовано теоретичні засади та принципи укладання першого в українському мовознавстві “Словника граматичного керування прикметників”, докладно схарактеризовано структуру словникових статей, запропоновано зразки укладених словникових статей граматичного керування якісних прикметників. The article is devoted to theoretical bases and principles of compilation of the first modern Ukrainian linguistic Dictionary of adjectival grammatical government. The structure of vocabulary entries is thoroughly described. The specimens of the vocabulary entries of grammatical government of gualitative adjectives are offered. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Дослідження Теоретичні засади та принципи укладання «Словника граматичного керування прикметників» Theoretical bases and principles of compilation of ajectival grammatical government dictionary Article published earlier |
| spellingShingle | Теоретичні засади та принципи укладання «Словника граматичного керування прикметників» Габай, А. Дослідження |
| title | Теоретичні засади та принципи укладання «Словника граматичного керування прикметників» |
| title_alt | Theoretical bases and principles of compilation of ajectival grammatical government dictionary |
| title_full | Теоретичні засади та принципи укладання «Словника граматичного керування прикметників» |
| title_fullStr | Теоретичні засади та принципи укладання «Словника граматичного керування прикметників» |
| title_full_unstemmed | Теоретичні засади та принципи укладання «Словника граматичного керування прикметників» |
| title_short | Теоретичні засади та принципи укладання «Словника граматичного керування прикметників» |
| title_sort | теоретичні засади та принципи укладання «словника граматичного керування прикметників» |
| topic | Дослідження |
| topic_facet | Дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42846 |
| work_keys_str_mv | AT gabaia teoretičnízasaditaprincipiukladannâslovnikagramatičnogokeruvannâprikmetnikív AT gabaia theoreticalbasesandprinciplesofcompilationofajectivalgrammaticalgovernmentdictionary |