Роль факультету української філології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в удержавленні української мови в Криму
У статті йдеться про розширення сфери функціонування української мови як державної в Автономній Республіці Крим за часів незалежності України, наголошено на першорядній ролі факультету української філології Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського в цій важливій справі. This ar...
Saved in:
| Published in: | Українська мова |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42850 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Роль факультету української філології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в удержавленні української мови в Криму / Ю. Прадід // Українська мова. — 2011. — № 2. — С. 99-106. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859949938067111936 |
|---|---|
| author | Прадід, Ю. |
| author_facet | Прадід, Ю. |
| citation_txt | Роль факультету української філології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в удержавленні української мови в Криму / Ю. Прадід // Українська мова. — 2011. — № 2. — С. 99-106. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | У статті йдеться про розширення сфери функціонування української мови як державної в Автономній Республіці Крим за часів незалежності України, наголошено на першорядній ролі факультету української філології Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського в цій важливій справі.
This article is aimed to show the broadening of the functioning sphere of the Ukrainian language as official in the Autonomous Republic of Crimea during the period of the independence of Ukraine. The first-rank role in the implementation of this important task belongs to the Faculty of Ukrainian philology of Taurida National V.I. Vernadsky University.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:16:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2 99
УДК 811.161.2 : 378.096+378.16:81’26 (174) (477.75)
Юрiй Прадiд (м. Сiмферополь)
РОЛЬ ФАКУЛЬТЕТУ УКРАЇНСЬКОЇ
ФIЛОЛОГIЇ ТАВРIЙСЬКОГО
НАЦIОНАЛЬНОГО УНIВЕРСИТЕТУ
iм. В.I. ВЕРНАДСЬКОГО В УДЕРЖАВЛЕННI
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В КРИМУ 1
У статті йдеться про розширення сфери функціонування української мови як держав-
ної в Автономній Республіці Крим за часів незалежності України, наголошено на першо-
рядній ролі факультету української філології Таврійського національного університету
ім. В. І. Вернадського в цій важливій справі.
Ключові слова: українська мова, удержавлення української мови, факультет україн-
ської філології, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Автономна
Республіка Крим.
© Ю.Ф. ПРАДIД, 2011
1 В основу статті покладений виступ на Пленумі Наукової ради «Українська мова» в
Інституті української мови НАН України 5 листопада 2010 р.
Незважаючи на те, що понині чинний Закон України «Про мови
в Українській РСР», прийнятий ще в жовтні 1989 р., українська
мова як державна почала фактично утверджуватися в Криму лише
після набуття Україною 24 серпня 1991 р. статусу суверенної та неза-
лежної держави.
Спочатку цей процес помітно гальмувався, адже не лише проро-
сійські громадські організації, але й державні органи влади і місцево-
го самоврядування, засоби масової інформації відкрито виступали
проти запровадження української мови як державної в Автономній
Республіці Крим. Ось, наприклад, як висловлювався з цього приводу
в 1997 р. редактор відомої своїми шовіністичними поглядами газети
«Крымская правда» М. Бахарєв (до речі, з травня 2005 р. й до сьогодні
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2100
Прадiд Ю.Ф.
він заступник Голови Верховної Ради АРК): «Немає такої україн-
ської мови. Це мова черні... Це мова, яку штучно придумали Шев-
ченко й інші авантюристи. Я вам скажу більше — немає і такої нації
«українці», як і немає ніякого майбутнього в Української держави»
[1]. Верховна Рада автономії, окремі міські ради ухвалювали рішен-
ня про використання російської мови як офіційної, дію яких, зрозу-
міло, органи прокуратури призупиняли через невідповідність їх Кон-
ституції України.
У своїй статті «Українська мова як державна у труднощах її ста-
новлення» О.Б. Ткаченко зауважує: «Не могла і не може поки що
бути подолана ще одна гальмівна для загального поширення україн-
ської мови обставина, а саме поділ східних етнічних українців на три
виразні групи, кожна з характерною для них мовою (або різновидом
мови) і відповідною мовно-національною (або сере до вищно-
соціальною) свідомістю» [2: 5]. Усіх східних українців учений поді-
ляє на: 1) (свідомих) українців (за місцевою узвичаєною російською
назвою «(щирые) укрáинцы», які користуються ук раїн ською літера-
турною мовою, причому переважно не тільки службово, а й для «хат-
нього вжитку» і часто за будь-яких інших обставин); 2) етнографічні
українці, які користуються українською мовою не через переконання,
а завдяки тому, що народилися й виросли в ук раїнськомовному (зде-
більшого, сільському або містечковому) середовищі; 3) малоросіяни
(самоназва — «русские»; російське по значення — «малороссы», укра-
їнське — «малороси», «міщани», «перевертні». Це — городяни, які ви-
росли в атмосфері російської мови і культури і в російськомовному
(велико)міському оточенні [2: 5 — 6].
Сказане повною мірою стосується й українців, котрі мешкають у
Криму, адже серед них теж чимало малоросіян, які навіть свої прізви-
ща в паспорті на манір російського Соркіна записали Бутіна замість
Бутина, Буртіна замість Буртина і под. Немає сумніву в тому, що й
свідомі росіяни, які поважають державу, в якій живуть, швидше б заго-
ворили українською, якби приклад показували етнічні українці.
Слід зауважити, що три події істотно вплинули на прискорення
процесів, пов'язаних із розширенням сфери функціонування україн-
ської мови як державної в кримській автономії, дві з яких якраз і при-
падають на часи незалежності України.
Подія перша. 31 грудня 1992 р. у Сімферополі побачив світ перший
номер першої української газети «Кримська світлиця», яка згодом на-
віть отримала статус загальнонаціонального видання. Сьогодні, на пре-
великий жаль, доводиться констатувати, що ось уже з травня 2010 р. га-
зета не виходить і навіть розглядалося питання про її закриття, однак на
клопотання української громади влада змушена була відреагувати й ви-
ділити кошти на її видання, а тому найближчим часом, як стверджу-
ють можновладці з Києва, газета знову виходитиме регулярно.
Подія друга. 19 червня 1997 р. у Сімферополі з'явилася перша
українська школа-гімназія, яка й досі залишається єдиною в Криму
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2 101
Роль факультету української фiлологiї… в удержавленнi української мови в Криму
школою з українською мовою навчання. Власне, тоді, у 1997 р., було
тільки приміщення школи при колишній німецькій кірсі XIX ст., а на-
вчальний заклад належало ще створити. Нині можна констатувати —
гімназія відбулася і достойно вже друге десятиліття виконує свою
місію. З 2004 р. вона розміщується в блискучому сучасному ар хі-
тектурному комплексі, зведеному під патронатом тодішнього Прези-
дента України Л.Д. Кучми, архітектори якого навіть отримали Дер-
жавну премію України.
Гімназія користується великою популярністю серед сімферополь-
ців. У народі її навіть стали називати гімназією «Відродження». Кон-
курс при вступі до гімназії настільки великий (зарахування на навчан-
ня здійснюється за результатами співбесіди), що батьки займають чергу
на співбесіду напередодні, проводять ніч біля входу до закладу, але
кримська і сімферопольська влада як п'ять років тому, так і сьогодні не
звертає увагу на це, не поспішає розширяти мережу українських шкіл,
надати можливість сімферопольцям, та й кримчанам узагалі, навчати-
ся державною, українською, тим самим зробити кримського абітурієнта
конкурентоспроможним у вишах Києва, Львова, інших міст України,
де викладання ведеться українською мовою. До сказаного слід додати,
що бажання навчатися українською мають не тільки кримчани-етнічні
українці, але й представники інших національностей — росіяни, крим-
ські татари, євреї та інші національності.
Подія третя. Започаткування спеціальності «українська мова
та література» в Кримському державному педагогічному інституті
ім. М.В. Фрунзе — попереднику Таврійського національного універ-
ситету ім. В.І. Вернадського. І тут на часі зробити невеличкий екскурс
в історію, адже початки поширення української мови на Кримському
півострові закладені ще в радянські часи, майже за півстоліття до мо-
менту проголошення її державною.
Але про все по порядку.
1954 р. в Радянському Союзі з великою помпезністю святкували
300-у річницю Переяславської угоди між Україною і Росією. На дода-
ток до численних урочистостей, незліченних промов з цієї нагоди і пу-
блікацій на цю тему ЦК КПРС оприлюднив тринадцять «тез», у яких
доводилася непохитність «вічного союзу» українців із росіянами. Він-
чав святкування ювілею акт передачі Кримської області зі складу Ро-
сійської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до скла-
ду Української Радянської Соціалістичної Республіки.
У тому ж році Рада Міністрів Української РСР прийняла рішення
про переведення українського відділення з Криворізького державного
педагогічного інституту в Кримський державний педагогічний інсти-
тут імені М.В. Фрунзе, а 1 вересня 1955 р. вже розпочався навчальний
процес на українському відділенні історико-філологічного факультету
Кримського педінституту, на перший курс якого за підсумками вступ-
них випробувань були зараховані 25 студентів, на другий-чет вер тий
курси — студенти, переведені з Криворізького педінституту.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2102
Прадiд Ю.Ф.
Через рік, 1956 р., перші випускники — фахівці з української мови
та літератури — роз'їхалися працювати за призначенням у школи Кри-
му, щоб навчати кримських школярів української мови, знайомити їх
із творчими здобутками українського письменства і, ширше, з україн-
ською культурою.
У 1955 р. в Кримському державному педінституті створена перша
українознавча кафедра — української мови та літератури, яка протягом
двадцяти років залишалася єдиною на півострові і була центром попу-
ляризації української мови й літератури в російськомовному Криму.
Слід зазначити, що викладачі новоствореної кафедри не тільки
забезпечу вали навчальний процес на українському відділенні, виклада-
ли українську мову та літературу на інших факультетах інституту, але й
брали активну участь у перепідготовці вчителів української мови та лі-
тератури загальноосвітніх шкіл області на базі Кримського обласного
інституту вдосконалення вчителів. Колектив кафедри вже тоді турбу-
вався про розширення сфери функціонування української мови в Криму.
За пропозицією кафедри була відкрита українська школа-інтернат у
Сімферополі, а згодом і українські школи в селищі Гвардійському та селі
Лозовому Сімферопольського району, в яких студенти українського відді-
лення отримали можливість проходити педагогічну практику.
Ще кілька знакових подій, що де-факто закладали підвалини утвер-
дження української мови як державної на кримській землі задовго до
надання їй такого статусу.
19 лютого 1972 р. уряд Української РСР прийняв рішення про
створення на базі Кримського державного педагогічного інституту іме-
ні М.В. Фрунзе Сімферопольського державного університету імені
М.В. Фрунзе. Цього ж року на базі історико-філологічного факультету
створено два факультети — історичний і філологічний, а набір студен-
тів на спеціальність «українська мова та література» збільшився з 25
до 35 осіб.
1975 р. вчена рада університету прийняла рішення про поділ ка-
федри української мови і літератури на дві кафедри — української
мови та української літератури.
1980 р. — збільшено набір студентів на перший курс до 50 осіб.
У кінці 80 — 90 років минулого століття на факультеті з'явилися
перші доморощені доктори наук. Так, у жовтні 1988 р. захистив док-
торську дисертацію з української літератури П.М. Киричок, у червні
1997 р. — докторську дисертацію з української мови Ю.Ф. Прадід,
який, до речі, став ще й доктором наук зі спеціальності «російська
мова», другим, після В.М. Мігіріна, в історії Криму.
22 грудня 2004 р. вчена рада Таврійського національного універ-
ситету ім. В.І. Вернадського прийняла рішення про створення на базі
філологічного факультету факультетів слов'янської філології та жур-
налістики й української філології.
Підсумовуючи слід сказати, що за 55 років, що минули з часу
відкриття в головному виші Криму спеціальності «українська мова
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2 103
Роль факультету української фiлологiї… в удержавленнi української мови в Криму
та література», з малочисельного відділення (всього 100 студентів) у
складі історико-філологічного факультету виріс окремий факультет
української філології, на якому навчаються понад 700 студентів, що
репрезентують 13 національностей, які мешкають у багатонаціональ-
ному кримському регіоні. Для читання лекцій на факультет запрошу-
ють відомих учених-філологів. Тільки за останні два роки на факуль-
теті виступили з лекціями професори Ю.І. Ковалів, П.П. Кононенко,
О.О. Тараненко, А.О. Ткаченко (Київ), Р.П. Зорівчак (Львів), В.Д. Уж-
ченко (Луганськ), П.І. Білоусенко (Запоріжжя) та ін.
Сьогодні факультетові української філології без перебільшення
належить першорядна роль в утвердженні української мови як дер-
жавної в Криму. У складі факультету три кафедри — українського
мово знавства (завідувач професор Ю.Ф. Прадід), теорії та історії
української літератури (завідувач професор В.І. Гуменюк), культури
української мови (завідувач доцент Л.В. Савченко). Остання, власне,
є загальноуніверситетською, оскільки за кафедрою закріплена дисци-
пліна «українська мова за професійним спрямуванням» і деякі інші
дисципліни мовознавчого циклу, які викладаються на всіх п'ятнадцяти
факультетах університету.
На факультеті працюють 34 викладачі, з яких 5 мають науковий
ступінь доктора наук, 21 — кандидата наук, і лише 8 — не мають науко-
вого ступеня. Також, слід наголосити на тому, що протягом останніх
п’яти років факультет нарощував науковий потенціал лише за рахунок
власних резервів. 8 викладачів факультету за цей час захистили канди-
датські дисертації.
У вересні 2010 р. на вченій раді факультету схвалений «Перспек-
тивний план захистів докторських і кандидатських дисертацій викла-
дачами і аспірантами факультету на 2011—2015 рр.», згідно з яким у
2011 р. передбачається захист 1 докторської та 3 кандидатських дисер-
тацій, 2012 р. — теж 1 докторської та 3 кандидатських, 2013 р. — 4 кан-
дидатських, 2014 р. — 2 кандидатських дисертацій.
Для популяризації народних традицій українського народу, укра-
їнської культури, мови п'ять років тому на факультеті створений центр
українознавства, до складу якого входять виставкова зала «Україна
крізь віки», міні-музеї «Український рушничок», «Українська оселя»,
мовознавча і літературознавча бібліотеки. Якось перебуваючи в черго-
вий раз на факультеті професор П.П. Кононенко сказав: «На факульте-
ті української філології в Таврійському університеті українського біль-
ше, аніж у столичному шевченківському університеті. Думаю, що тут
не гріх і є чому повчитися багатьом вишам зі столиці, Сходу і навіть
Заходу України».
Літературознавча бібліотека розміщується в аудиторії ім. проф.
О.І. Губаря (Олександр Іванович Губар майже півстоліття працював
на факультеті), а створена вона на базі приватної бібліотеки, яку
проф. О.І. Губар заповів університетові (близько 4 тис. прим.), друга
— лінгвістична, яка створена на базі при ватних бібліотек викладачів-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2104
Прадiд Ю.Ф.
мово знав ців факультету (понад 3 тис. прим.). У мовознавчій бібліо-
теці є також електронна бібліотека словників, що налічує близько
100 одиниць.
На часі створення в одній із аудиторій високопрофесійної вистав-
кової галереї «Українські письменники і Крим», в іншій — «Видатні
українські мовознавці».
Останніми роками факультет став одним із найпрестижніших і
найбільш затребуваних у Таврійському національному університеті іме-
ні В.І. Вернадського, про що яскраво свідчать вступні кампанії 2007 —
2010 рр. Так, наприклад, у 2010 р. на денну форму навчання зарахова-
но 70 студентів, серед них 55 студентів — на бюджетні місця, і на заочну
форму навчання — 45 студентів (усіх на бю джетні місця). До речі, у
2010 р. в Таврійський національний університет на заочну форму на-
вчання за державні кошти зараховано всього 118 студентів, серед яких
понад третина майбутніх українських філологів.
Ми твердо переконані, що важливу роль у популяризації україн-
ської мови в Криму є досягнення студентів української філології не
лише на теренах Криму, але й в Україні.
Кілька слів про деякі з них.
У 2010 р. вперше в історії Таврійського університету студентка V
курсу Анна Мячина посіла III місце на Всеукраїнському конкурсі з
української мови імені Петра Яцика серед студентів вишів України,
випередивши представників таких знаних у державі навчальних закла-
дів, як Київський, Харківський, Львівський національний університети.
До слова, заохочувальну премію «За шанобливе ставлення до мовних
традицій українського народу» отримала ще одна студентка V курсу на-
шого факультету Анастасія Курко.
Два роки поспіль стипендіатами Всеукраїнської програми «За-
втра. UА» Фонду Віктора Пінчука стають наші студентки Анастасія
Родіонова і Таміла Белялова. У жовтні 2010 р. студентка II курсу Марія
Бакало посіла І місце на Всеукраїнському творчому конкурсі «Боріте-
ся — поборете», що проводився в Луганську.
В Інституті післядипломної освіти, що є структурним підрозді-
лом Таврійського університету, п'ять років тому відкрита за нашою
ініціативою спеціальність «українська мова та література» з ліцензій-
ним обсягом 15 осіб. Слід сказати, що охочих здобути другу вищу
освіту значно більше, а тому вирішується питання про збільшення лі-
цензійного обсягу до 25 осіб. Серед тих, хто навчається тут, фахівці
найрізноманітніших сфер — фінансисти та юристи, економісти та ме-
дики, державні службовці, працівники правоохоронних органів. Про
пре стижність спеціальності свідчить і той факт, що щорічно закінчу-
ють факультет 1–2 кандидати наук, і не лише філологічних.
Предметом особливої уваги керівництва факультету є учнівська і
студентська молодь кримського регіону. Чотири роки поспіль на базі
факультету української філології проводиться Всекримський конкурс
учнівської та студентської творчості «Змагаймося за нове життя», при-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2 105
Роль факультету української фiлологiї… в удержавленнi української мови в Криму
свячений річниці народження Лесі Українки. Конкурс, безперечно,
сприяє глибшому ознайомленню зі спадщиною геніальної української
поетеси Лесі Українки, спонукає до осмислення державотворчої місії
українського народу, перспектив розвитку української мови як дер-
жавної, національної гідності та особистісної відповідальності за май-
бутнє України кримської молоді. Принагідно зауважимо, що кількість
учасників цього змагання щорічно зростає і 2011 р. 350-місна зала фа-
культету вже не змогла вмістити всіх учасників і гостей свята (їх було
близько 600).
Факультет плідно співпрацює з Українською школою-гімназією.
З вересня 2010 р. на факультеті щосуботи проводяться заняття в
«Школі філолога» з учнями філологічних класів гімназії (60 осіб),
учасники якої вже встигли назвати ці заняття «Університетським
днем». Лекційні й семінарські заняття з курсів «Вступ до науки про
мову», «Вступ до науки про літературу», «Культура українського
мовлення», «Історія української літератури XIX і XX ст.», «Українські
письменники Криму» проводять провідні викладачі факультету —
доктори і кандидати наук.
Факультет української філології Таврійського університету сьо-
годні не лише центр українознавчої освіти й культури Криму, але й
центр українознавчої науки. Праці учених факультету з української
фразеології і термінології, юридичної лінгвістики, історії української
драматургії, компаративістики добре відомі науковій громадськості не
лише в автономії, але й за її межами.
Останніми роками центр порівняльного і зіставного дослідження
актуальних проблем фразеології української, російської, кримськота-
тарської та інших мов поступово переміщується з Києва, Львова, Хар-
кова в Крим, у Таврійський національний університет. Свідченням цьо-
го є проведення двох вельми представницьких міжнародних конференцій
«Актуальні проблеми сучасної фразеології» у 2007 і 2009 рр., у кожній
із них взяли участь понад сто вчених, серед яких кожен четвертий док-
тор наук, професор і які стали першими науковими форумами такого
масштабу, організованими факультетом.
На факультеті активно розвивається єдиний в Україні науковий
центр із дослідження проблем юридичної лінгвістики — науки, що
сформувалася на стикові права і лінгвістики лише наприкінці XX — на
поч. XXI ст. і має вельми важливе значення на етапі становлення дер-
жавності в Україні. На важливість вивчення теоретичних і прикладних
аспектів юридичної лінгвістики не раз звертали увагу провідні україн-
ські вчені, юристи і філологи, зокрема, чл.-кор. НАН України О.Л. Ко-
пиленко, О.Б. Ткаченко, С.Я. Єрмоленко, В.М. Широков, професори
В.М. Шаповал, Є.О. Харитонов, В.М. Коссак та ін.
Усе частіше до нас звертаються за допомогою, юридико-лінг віс-
тичними консультаціями як фізичні, так і юридичні особи. У 2009 р.,
наприклад, ученими факультету виконана велика робота (на суму
близько 50 тис. грн.) на замовлення Севастопольської філії Центру дер-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 2106
Прадiд Ю.Ф.
жавного земельного кадастру при Державному комітеті України, що
стосувалася наукового обґрунтування перекладу українською мовою
назв проспектів, вулиць, майданів тощо міста Севастополя.
Мабуть, визнанням досягнень науковців Криму слід вважати і від-
криття у квітні 2007 р. першої в історії Таврійського університету спеці-
алізованої вченої ради з захисту кандидатських дисертацій з української
мови (голова спецради проф. Ю.Ф. Прадід), у роботі якої дали згоду
брати участь не лише вчені Криму, але й такі відомі в Україні науковці,
як доктори філологічних наук С.О.Соколова, В.Л. Іващенко, завідува-
чі відділів з Інституту української мови НАН України, А.П. Загнітко
із Донецького, О.О. Селіванова із Черкаського національних універси-
тетів. Відкриття ради дало можливість готувати фахівців вищої квалі-
фікації — кандидатів наук — не тільки для Таврійського університету, але
й для інших вишів кримського регіону, і навіть центральних, східних і
південних областей України.
Висловлені вище міркування дають підстави сподіватися, що ко-
лектив факультету української філології Таврійського університету,
тисячі наших випускників, які працюють у просвітницьких закладах,
державних структурах і громадських організаціях регіону, роблять що-
денно таку кропітку, але надзвичайно важливу справу — сприяють і
сприятимуть надалі зростанню авторитету української мови як дер-
жавної на теренах Автономної Республіки Крим.
1. Зеркало недели. — 1997. — 4–10 октября. — С. І.
2. Ткаченко О. Б. Українська мова як державна у труднощах її становлення // Мово-
знавство. — 2010. — № 6. — С. 3—10.
Juriy Pradid (Simpheropol’)
THE ROLE OF THE FACULTY OF UKRAINIAN PHILOLOGY OF TAURIDA
NATIONAL V.I. VERNADSKY UNIVERSITY IN GOVERNMENTALISATION
OF THE UKRAINIAN LANGUAGE IN THE CRIMEA
This article is aimed to show the broadening of the functioning sphere of the Ukrainian lan-
guage as official in the Autonomous Republic of Crimea during the period of the indepen-
dence of Ukraine. The first-rank role in the implementation of this important task belongs
to the Faculty of Ukrainian philology of Taurida National V.I. Vernadsky University.
Key words: Ukrainian language, governmentalisation of the Ukrainian language, Faculty of
Ukrainian philology, Taurida National V.I. Vernadsky University, the Autonomous Republic
of Crimea.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42850 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:16:26Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Прадід, Ю. 2013-04-08T17:02:47Z 2013-04-08T17:02:47Z 2011 Роль факультету української філології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в удержавленні української мови в Криму / Ю. Прадід // Українська мова. — 2011. — № 2. — С. 99-106. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42850 811.161.2 : 378.096+378.16:81’26 (174) (477.75) У статті йдеться про розширення сфери функціонування української мови як державної в Автономній Республіці Крим за часів незалежності України, наголошено на першорядній ролі факультету української філології Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського в цій важливій справі. This article is aimed to show the broadening of the functioning sphere of the Ukrainian language as official in the Autonomous Republic of Crimea during the period of the independence of Ukraine. The first-rank role in the implementation of this important task belongs to the Faculty of Ukrainian philology of Taurida National V.I. Vernadsky University. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Дослідження Роль факультету української філології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в удержавленні української мови в Криму The role of the faculty of Ukrainian philology of Taurida national V.I. Vernadsky university in governmentalisation of the Ukrainian language in the Crimea Article published earlier |
| spellingShingle | Роль факультету української філології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в удержавленні української мови в Криму Прадід, Ю. Дослідження |
| title | Роль факультету української філології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в удержавленні української мови в Криму |
| title_alt | The role of the faculty of Ukrainian philology of Taurida national V.I. Vernadsky university in governmentalisation of the Ukrainian language in the Crimea |
| title_full | Роль факультету української філології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в удержавленні української мови в Криму |
| title_fullStr | Роль факультету української філології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в удержавленні української мови в Криму |
| title_full_unstemmed | Роль факультету української філології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в удержавленні української мови в Криму |
| title_short | Роль факультету української філології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в удержавленні української мови в Криму |
| title_sort | роль факультету української філології таврійського національного університету ім. в.і. вернадського в удержавленні української мови в криму |
| topic | Дослідження |
| topic_facet | Дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42850 |
| work_keys_str_mv | AT pradídû rolʹfakulʹtetuukraínsʹkoífílologíítavríisʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímvívernadsʹkogovuderžavlenníukraínsʹkoímovivkrimu AT pradídû theroleofthefacultyofukrainianphilologyoftauridanationalvivernadskyuniversityingovernmentalisationoftheukrainianlanguageinthecrimea |