Стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови

У статті проаналізовано стильову специфіку синтаксичних одиниць української газетної мови початку ХХІ ст., що постала на тлі жанрової диференціації газетного матеріалу, окреслено основні функціональні зміни в українській пресі означеного періоду, простежено їхній вплив на стилістичні ресурси синтакс...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Українська мова
Дата:2011
Автор: Завальнюк, І.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Iнститут української мови НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42868
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови / І. Завальнюк // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 29-40. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859854615642636288
author Завальнюк, І.
author_facet Завальнюк, І.
citation_txt Стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови / І. Завальнюк // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 29-40. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Українська мова
description У статті проаналізовано стильову специфіку синтаксичних одиниць української газетної мови початку ХХІ ст., що постала на тлі жанрової диференціації газетного матеріалу, окреслено основні функціональні зміни в українській пресі означеного періоду, простежено їхній вплив на стилістичні ресурси синтаксису української мови. The stylish specific of the syntactic units which appeared on the background of the genre differentiation in the Ukrainian newspaper language in the beginning of XX century is analyzed in the article. The basic functional changes in the Ukrainian press of the definite period are outlined and their influence on the stylistic resources of Ukrainian syntax is examined.
first_indexed 2025-12-07T15:42:51Z
format Article
fulltext ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 29 УДК 81' 367: 070.41 Iнна Завальнюк (м. Вiнниця) СТИЛЬОВА СПЕЦИФIКА I СОЦIАЛЬНА МАРКОВАНIСТЬ СИНТАКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЗЕТНОЇ МОВИ © I.Я. ЗАВАЛЬНЮК, 2011 У статті проаналізовано стильову специфіку синтаксичних одиниць української газет- ної мови початку ХХІ ст., що постала на тлі жанрової диференціації газетного матері- алу, окреслено основні функціональні зміни в українській пресі означеного періоду, про- стежено їхній вплив на стилістичні ресурси синтаксису української мови. Ключові слова: синтаксичні одиниці, жанрова диференціація газетного матеріалу, ін- формаційні жанри, аналітичні жанри, художньо-публіцистичні жанри, стильова спе- цифіка, функціональні зміни, мова українських газет початку ХХІ ст. На тлі жанрової диференціації газетної мови дедалі активніше по- стають синтаксичні одиниці, які умовно можна поділити на ті, що вживаються у всіх жанрах, і ті, що властиві деяким жанровим гру- пам чи окремим жанрам. Перші зазвичай репрезентують прості дво- складні речення, складносурядні речення, складнопідрядні речення з детермінантними підрядними частинами, складні багатокомпонентні речення, вставні та вставлені одиниці. Щоправда, активність їхнього використання в жанрових групах неоднакова. В інформаційних жан- рах, зокрема дописі, домінують прості речення, нерідко ускладнені однорідними й відокремленими членами, а також складнопідрядні ре- чення з незначною кількістю підрядних [12: 99; 14: 53–54]; в аналітич- ній статті переважають складносурядні й складнопідрядні речення, що відрізняє аналітичні жанри від інформаційних [2: 146]; художньо- публіцистичні жанри тяжіють до складних багатокомпонентних кон- струкцій та різнотипних за модальністю й експресією речень. Синтаксичними одиницями, уживаними в різних газетних жанрах, вважаємо й парцельовані та приєднувальні конструкції. Проте деякі жанри все-таки регулюють їхнє внутрішньостильове функціонування, ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 330 Завальнюк I.Я. зумовлюючи значне хитання ступеня активності. Найактивнішими зга- дані одиниці є в жанрах з домінантою експресивності — нарисові, фей- летоні, обмеженими — у жанрах з переважанням стандарту — інформа- тивному повідомленні, дописові, передовій статті. Інші жанри в цьому плані посідають проміжне (серединне) місце [15: 155–156]. Сучасні журналісти все частіше подають інформацію розчленовано, що засвід- чує загальну „тенденцію до заміни синтагматичної прози актуалізацій- ною“ [1: 42], активізацію суб’єктивних чинників у структурі публіцис- тичного тексту і, як наслідок, зменшення обсягів речень. Пор.: (передова стаття) Припустімо, конституційні зміни проголосовано. Остаточно і безповоротно (Дзеркало тижня, 30.05.2009, с. 2); Консультації розпо- чалися. Приведуть вони до колективного опору чи кожен відбиватиметься самотужки — сьогодні сказати важко. Але по спостерігати буде ціка- во. З укриття (Дзеркало тижня, 06.09.2008, с. 3); (фейлетон) Потріб- но цей процес зупинити. Негайно. Поки не пізно. Навіть балачки про цю боротьбу припинити (Літературна Україна, 04.09.2008, с. 8) Проаналізований матеріал дає підстави констатувати дедалі шир- ше тяжіння синтаксичного ладу мови сучасної української преси до жанрової спеціалізації синтаксичних одиниць, їхнього пристосування до виконання специфічних завдань засобів масової комунікації, закрі- плення багатьох із них за певними газетними жанрами. Найпомітні- шою згадана спеціалізація є в інформаційних жанрах — дописах, ін- формативних повідомленнях, хроніках, анонсах, репортажах, інтерв’ю. За певних композиційних (лаконізм, офіційність, номінативність) чи комунікативно-прагматичних (інтенції автора, призначення друкова- ного органу, смаки читацької аудиторії) умов ціла низка синтаксич- них одиниць постає спеціалізованими засобами констатації факту, інформативного опису чи інформативної розповіді. Так, зокрема, за короткими інформаційними текстами — дописами, інформативними по- відомленнями, хроніками, анонсами (також і заголовками до них) — закріп лені зазвичай двоскладні речення з простими та складеними присудками в їхній структурі: „Нафтогаз України“ повністю розраху- вався з ВАТ „Газпром“ за поставлений у лютому 2009 року російський газ... (Урядовий кур’єр, 07.03.2009, с. 3); Російська „Транснефть“ розпо- чинає будівництво другої черги Балтійської трубопровідної системи в обхід України (Експрес, 04–11.06.2009, с. 1); У селі Крилів Корецького району Рівненської області почав діяти центр із надання со ці аль но- побутових послуг малозабезпеченим селянам (Сільські вісті, 16.03.2007, с. 5). Така синтаксична будова згаданих текстів підпорядкована основ- ній вимозі — не ускладнювати швидкого сприймання [10: 231]. У згаданих жанрах типовими є і прості двоскладні речення з підметами-номінаціями країни, міста, організації, закладу і т. ін., що слугують синонімами іменників зі значенням особи чи групи осіб, ме- тонімічно їх позначаючи і системно культивуючи ті самі ознаки за до- помогою дієслів говоріння чи ментальних дій, не властивих цим суб’єктам поза газетним дискурсом [6: 510]. Напр.: Офіційний Китай ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 31 Стильова специфiка i соцiальна маркованiсть синтаксичних одиниць … вимагає від іноземних громадян залишити територію Тибету, повідом- ляє Бі-Бі-Сі (Урядовий кур’єр, 18.03.2008, с. 4); Україна на зимових Всесвітніх студентських іграх виборола сім медалей і посіла 13-те міс- це (Україна молода, 03.03.2009, с. А1); Київ може залишитися без книгарні „Знання“, розташованої на Хрещатику, 44, — останньої на го- ловній вулиці столиці (Голос України, 07.11.2007, с. 1). Останнім часом в інформаційних жанрах помічаємо активніше вживання односкладних безособових речень з головним членом, вира- женим безособовою предикативною формою на но-, то-. Дещо ниж- чою активністю вирізняються односкладні неозначено-особові речен- ня, які акцентують на дії, залишаючи поза увагою, як другорядну, вказівку на її виконавця. Результативне чи статичне значення згаданих побудов спричиняє їхнє спеціальне використання в інформативних викладах. Пор.: Гетьманщину знищено, автономні інститути ліквідо- вано… (Слово Просвіти, 04–10.09.2008, с. 10); Картину прем’єра Росії Володимира Путіна „Узор“ продано на аукціоні в Петербурзі за рекордну суму — 37 мільйонів рублів (1 мільйон доларів) (Сільські вісті, 20.01.2009, с. 1); Днями у Міністерстві аграрної політики презентували проект „Виконання Україною зобов’язань щодо членства в СОТ та реалізації Європейської політики добросусідства в сільському секторі“ (Урядовий кур’єр, 07.03.2009, с. 3). Прості речення в інформаційних міні-жанрах вирізняються також специфікою побутування: здебільшого в межах одного жанру пара- лельно функціонують двоскладні та односкладні речення, безособові та неозначено-особові речення, посилюючи фактологічність, дієвість, чіткість висловленого, як-от, зокрема, допис під заголовком „Орден — Муратовій“: Президент України Віктор Ющенко нагородив орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня народну артистку України, кіноре- жисера Кіру Муратову. Як зазначається в указі глави держави, високу відзнаку вручено за вагомий внесок у розвиток українського кіномисте- цтва, високу професійну майстерність... (Україна молода, 30.05.2009, с. 3); або інформативні повідомлення: Перші 12 РОS-терміналів для розрахунків банківськими картками встановлено на вокзалах Доне- цької залізниці. Таку новинку вже пропонують пасажирам у Донецьку, Луганську, Ясинуватій, Маріуполі, Дебальцевому, Красному Лимані та Іловайську (Голос України, 27.03.2008, с. 19); У Вінниці мінятимуть вивіски з назвами вулиць, номерами будинків, інші аншлаги на комуналь- них будинках. Для цього в міському бюджеті передбачено понад 200 тисяч гривень (Вінницькі відомості, 26.03.2008, с. 3). У сучасному новинному дискурсі, зауважує Т.С. Дроняєва, най- уживанішими є фактографічні повідомлення, що являють собою склад- не речення (сполучникове чи безсполучникове), одна частина яких пе- редає факт, інша вказує на модус засвідчення (хто повідомив цей факт для подання його як новини в газетному тексті) [6: 501]. Ці синтаксич- ні побудови типові лише для інформаційних міні-жанрів (дописів, ін- формативних повідомлень, хронік), напр.: Генеральний секретар Ради ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 332 Завальнюк I.Я. Європи Террі Девіс здійснить 19 – 21 березня офіційний візит в Україну, повідомляє Укрінформ (Урядовий кур’єр, 18.03.2008, с. 1); До 2050 року населення Землі зросте з 6,7 до 9,2 мільярда, прогнозують екс- перти ООН (Сільські вісті, 16.03.2007, с. 1); Верховна Рада планує на- ступного пленарного тижня у четвер, 4 червня, розглянути антикризо- ву програму уряду, заявив спікер парламенту Володимир Литвин в ексклюзивному інтерв’ю агентству „Інтерфакс-Україна“ (Дзер- кало тижня, 30.05.2009, с. 1). Така синтаксична форма експлікації за- свідчення не зовсім звична для інших стилів мови. Вона схожа на пря- му мову і слова автора, оформлена без лапок та інших пунктуаційних атрибутів відтворення прямої мови. Проте наразі маємо специфічну структурно-семантичну форму безсполучникового складного речення, типову для інформаційних міні-жанрів. Засобами, властивими інформаційним жанрам різних форматів, ураховуючи репортаж та інтерв’ю, у корпусі сполучникових складних речень є складнопідрядні атрибутивні та об’єктно-з’ясувальні речення. Безперечно, вони функціонують і в інших жанрових різновидах, проте тут мають певні особливості, які й закріплюють їх за інформаційними жанрами. Ідеться передусім про складнопідрядні атрибутивні речення, підрядна частина яких є неповною і досить чітко констатує місце події. Їхнє функціонально-стилістичне призначення — відтворювати в інфор- мативному дописі динаміку, мобільність повідомленого, напр.: Лихо за- вітало й до села Карнавка, що в Старосамбірському районі Львів- ської області (Україна молода, 25.06.2008, с. 2); Традиційні різдвяні зустрічі у римо-католицькому храмі святого Миколая, що в Чернівцях, цього року відбулися тричі (Вінниччина, 23.01.2007, с. 1). Поширені тут і складнопідрядні атрибутивні та об’єктно-з’я су- вальні речення як зачини до подальшого викладу в дописах, інформа- тивних повідомленнях, хроніках, напр.: Цукор реалізують за ціною, яка не покриває витрат на його виробництво. Про це заявив голова прав- ління НАЦУ „Укрцукор“ Микола Ярчук під час прес-конференції (Урядо- вий кур’єр, 18.03.2008, с. 1); Чергове засідання Ради нацбезпеки і оборо- ни, яке мало відбутися вчора, довелося перенести на 12 червня. Прес-служба РНБО пояснює, що засідання перенесено у зв’язку із хво- робою Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко… (Україна молода, 30.05.2009, с. 2). Об’єктно-з’ясувальні складнопідрядні речення зі спо- лучником що, який уходить до стійких зворотів на зразок наголосив, що.., повідомив, що.., зазначив, що.., пояснив, що… та ін., відтінюють зне- особленість допису, інформативного повідомлення, хроніки, їхнє спрямування не на коментар і витлумачення подій, а на повідомлен- ня, поінформування читача. Неповні та еліптичні речення сконденсовані в інформативних по- відомленнях про погоду, що сприяє сталості форми, усуненню надлиш- ковості в цьому жанровому різновиді, увиразненню самобутніх рис синтаксису інформаційних контекстів, пор.: 5 – 6 вересня в Україні мін- лива хмарність, без опадів, лише в західних областях місцями невеликий ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 33 Стильова специфiка i соцiальна маркованiсть синтаксичних одиниць … дощ. Вітер переважно південно-західний, 5 – 10 м/сек. Температура по- вітря вночі +11 – +16 °С, на узбережжі Чорного та Азовського морів і на Закарпатті +17 – +20 °С, вдень в Україні +21 – +24 °С. Температу- ра води в Чорному та Азовському морях +20 – +24 °С, біля Одеси +18 °С (День, 04.09.2008, с. 2). Часто вживаними в інформаційних жанрах є деякі синтаксичні одиниці інфраструктурного рівня, зокрема вставлені речення, рідше — словосполучення, що супроводжують основний виклад, указуючи на джерело інформації. За допомогою таких конструкцій журналіст поси- лює вірогідність повідомлення, відтворює його об’єктивність, офіцій- ний характер, напр.: Як зазначають фахівці служби зайнятості, ситуація з безробіттям у Донецькій області дещо стабілізувалася (Урядовий кур’єр, 07.03.2009, с. 4); За словами працівників підпри- ємства, реалізовувати сорти хліба підвищеного попиту за ниніш- ньою ціною невигідно (Голос України, 07.11.2007, с. 1). Отже, синтаксичне оформлення інформаційних жанрів підпо- рядковане їхньому функціональному призначенню — повідомити про ту чи ту подію, зафіксувати факт, констатувати явище. Прагнен- ня в незначних за обсягом матеріалах подати щонайбільше інформа- ції зумовлює використання як простих, семантично відшліфованих, продуманих структур, так і складних, семантично розгалужених, кон- кретизувальних конструкцій, вставлених компонентів, відокремлених та однорідних членів речення. Ці синтаксичні засоби виконують пере- дусім комунікативну стилістичну функцію і спрямовані винятково на інфор мування читацького загалу. Специфіка аналітичних жанрів — не лише повідомляти про події, факти, а й аналізувати їх, формулювати висновки, узагальнення — та- кож зумовлює деякі особливості синтаксичних одиниць, закріплених за цією жанровою групою. В аналітичних жанрах (аналітичній статті, огляді, передовій статті, рецензії, відгукові, коментареві) типовими по- стають прислівні та детермінантні складнопідрядні речення, складно- сурядні речення зіставного значення, складні багатокомпонентні ре- чення, що дає змогу відтворювати систему логічних відношень, обґрунтовувати різнопланові положення, міркування, порівнювати і зіставляти повідомлене з реальністю. Напр.: (аналітична стаття) Те, що незалежна Україна не зуміла зберегти унікальні підприємства, які зали- шилися з радянських часів, — прикро, але не смертельно… А от те, що занедбані „осколки імперії“ постійно загрожують життю і здоров’ю українських громадян, — це вже по-справжньому страшно (Дзеркало тижня, 30.05.2009, с. 1); (огляд) Якщо після вихідних інформація про до- мовленості Януковича і Тимошенко лише просочувалася, то з вівторка сумніви з цього приводу розвіялися: регіонали і бютівці практично домови- лися про те, як ділитимуть владу надалі. І вони почали „артпідготовку“ (Експрес, 04–11.2009, с. 1); (відгук) У київському Музеї літератури — виставка Інституту літератури Академії наук. Хто ніколи раніше не чув про архівні скарби, що зберігаються тут, почуватиметься, як у ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 334 Завальнюк I.Я. казковій печері Алі-Баби. В рукописному фонді Інституту — понад 100 тисяч раритетів, але й представленої на виставці дещиці досить, аби приголомшити відвідувачів (Україна молода, 30.05.2009, с. А4 (10). У рецензіях та відгуках як жанрах з домінантою оцінності марко- ваними, усталеними сприймаємо синтаксичні структури, ускладнені відокремленими та однорідними членами, що, з одного боку, дає змогу авторові підвищити інформативність тексту, з іншого — надати матері- алові додаткових відомостей, поглибити, обґрунтувати міркування. Ре- цензія і відгук є вторинними жанрами, своєрідним віддзеркаленням первинного документа, але водночас, навіть у межах своєї „вториннос- ті“, це жанри з багатими виражальними можливостями. Вони певною мірою відтворюють структуру і стилістичні особливості рецензованого твору, демонструючи передусім майстерність, індивідуальність самого рецензента [8: 136]. Цим зумовлена неперевершена вправність у ство- ренні образності згаданих жанрів за допомогою явищ відокремлення та однорідності. Пор.: (рецензія) Герой книги — сучасна дитина, жва- ва, непосидюча і безпосередня, яка у ході циркового дійства, спосте- рігаючи за карколомними і веселими номерами, „приміряє“ на себе різноманітні амплуа чарівників манежу. Саме за допомогою цього літе- ратурного ходу авторці вдається легко й весело розповісти і про цир- кові професії, а також про тих людей, котрі залишаються непомітни- ми за лаштунками: режисери, уніформісти, пожежники, білетери та ін. (Літературна Україна, 26.02.2009, с. 6); (відгук) Читач має спра- ву не з продовженням попередньої книги, а з аналізом історії людства загалом — упродовж останніх чи не двохсот тисяч років… Означив- ши на початках „бажання дослідити расові проблеми в їх історич- ному вимірі“, автор мимохіть полишив межі жанру — популярної, дещо викличної белетристики — і зайшов на чуже для себе поле на- укової літератури. А через те втратив інтригу, динаміку, сюжетну напругу… (Україна молода, 30.05.2009, с. А4 (10). Аналітичним спортивним оглядам властиве широке вживання ланцюгів номінативних речень, які виконують особливу стилістичну функцію — створюють зорову картину події з чіткою актуалізацією виду спорту, визначають місце проведення змагань, їхню значущість, напр.: Академічне веслування. Познань (Польща). Чемпіонат Євро- пи. На цих змаганнях українські спортовці здобули лише одну медаль, але яку! (Голос України, 26.09.2007, с. 4). За коментарем як особливо емоційно-забарвленим жанром, розра- хованим на мисленнєву підтримку читача, традиційно закріпилися ре- чення питальної модальності та обірвані речення, які щораз-то більше активізуються, напр.: У багатьох експертів є сумніви в тому, чи є в Росії необхідний обсяг газу, який, згідно з контрактами, вона має надати сво- їм клієнтам? Можливо, газове протистояння спровоковане для того, щоб приховати нестачу обсягу газу? (Високий замок, 15.01.2009, с. 2); Недарма Віктор Балога навіть партію під Президента назвав „Єдиний Центр“… Отже, тепер главі держави і карти в руки. Нехай розсьорбує ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 35 Стильова специфiка i соцiальна маркованiсть синтаксичних одиниць … кашу, яку заварив… (Високий замок, 02.10.2008, с. 2). Такими структу- рами автор „будить“ думку читача, посилює виразність й емоційність розмірковувань, створює ефект внутрішньої діалогізації викладу. Синтаксис художньо-публіцистичних жанрів — нарису, полемічної статті, замальовки, публіцистичного роздуму, есе, фейлетону, памфле- ту — вирізняється образністю і максимально активною позицією авто- ра щодо її вираження. Виразна документальність, публіцистичність цієї жанрової групи спричиняє специфічний синтаксис: прості поши- рені речення, речення, ускладнені відокремленими та однорідними членами речення, вставними і вставленими одиницями, окличні речен- ня, сполучникові складносурядні та безсполучникові складні речення. Пор. синтаксичні структури, дібрані з одного нарису „Старокримські адреси Костянтина Паустовського“: Шукають люди старовинні моне- ти. Не тільки шукають, а й знаходять!; Три роки тому дочка Надії Семенівни викупила будинок у власність, а потім передала його під музей (вже сам цей факт купівлі будинку під музей у часи, коли все купується задля власної вигоди, говорить сам за себе!); На поєні запахами трав із саду Паустовського, залишаємо садибу письмен- ника і вирушаємо в напрямку інших старокримських адрес автора „Чорного моря“ і „Золотої троянди“; Щоправда, час робить своє, і сьо- годні в самому місті про старокримські адреси Паустовського вам опо- вість уже аж ніяк не кожен; Місто — давнє-прадавнє: колись це був ве- ликий торговий центр з назвою Солхат (Літературна Україна, 04.09.2008, с. 8). Як бачимо, синтаксичні конструкції художньо-публіцистичних текстів здебільшого різноманітні й стилістично конотовані: відбивають найменші відтінки думок журналіста, його почуття і переживання. У цій жанровій групі особливого значення набувають „майстерність сти- лістичного синтезу образного і логічного, розмовного і книжного; май- стерність глибокого і тактовного, правдивого і переконливого для чи- тача розкриття внутрішнього світу невидуманого героя“ [4: 180]. Перевага простих двоскладних та односкладних речень над склад- ними властива сьогодні синтаксису рекламних жанрів, що можна пояс- нити прагненням до короткого формулювання слогану (рекламного девізу) і доступності коментувальної частини, яка в сучасних газетах буває здебільшого структурно розлогою. Прості речення зазвичай ускладнені однорідними членами для розширення інформаційного стрижня. Серед складних конструкцій у рекламі найуживаніші безспо- лучникові складні речення. Пор.: „ЗМІЙОВІТ“. Уперше в Україні уні- кальний крем-бальзам зі зміїною отрутою. Остеохондроз, радикуліт, артроз, відкладення солей, болі в суглобах, рубці, артрит, невралгія, по- дагра… Про ці хвороби забудьте!!! Нейротропний компонент зміїної отрути має болезаспокійливу дію, ензиматичний — викликає розсмоктування рубцевих тканин. Екс- тракт перцю пекучого стимулює кровообіг судин, має зігрівальну дію. Екстракт живокосту володіє протизапальним ефектом при болях у суглобах, артритах, артрозі та вивихах, а також сприяє швидшому ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 336 Завальнюк I.Я. відновленню кінцівок після перелому. Компоненти екстракту босвелії гальмують запальні реакції в сполучних тканинах і суглобах, зменшу- ють набряки, стимулюють кровообіг, зміцнюють кровоносні судини в суглобових тканинах, а також сприяють відновленню пошкоджених кровоносних судин. Камфора має протимікробну та протизапальну дію. Придбати „ЗМІЙОВІТ“ можна за адресами… Ціна однієї упаковки — 88 гривень (Експрес, 04–11.06.2009, с. 16). У необ’ємних рекламних текстах переважають різнотипні за мо- дальністю й експресією речення. Помітне їхнє специфічне поєднання: на початку і наприкінці повідомлення використовують яскраві, емоцій- ні речення, а основний корпус речень — емоційно нейтральний, напр.: У вас простатит? Чи навіть аденома? Не впадайте у відчай — вихід є!!! Комплекс „ПРОСТАПЛЕКС“ — серйозна відповідь чоловічим недугам. Розробка американських учених з Нью-Джерсі не має у своєму складі гор- монів та антибіотиків. Містить натуральні компоненти і тому підхо- дить для всіх вікових груп та стану здоров’я. Телефонуйте просто за- раз! Анонімність і конфіденційність ГАРАНТОВАНА!!! (Експрес, 04–11.06.2009, с. 21). Спостережено, що деякі синтаксичні конструкції характерні для кількох жанрів різних жанрових груп. Зокрема, синтаксичні поєднання „питання — відповідь“ виявляють активність у репортажі (інформацій- на група жанрів), передовій, аналітичній статтях, кореспонденції (ана- літична група жанрів) і нарисі (художньо-публіцистична група жанрів). Трапляється, що згадані поєднання створюють цілі структурно-се- мантичні контексти, які останнім часом широко використовують у громадсько-політичному тижневику „Дзеркало тижня“. Пор. фрагмент із передової статті Юлії Мостової „Вибір між ротором і статором“: Чи мають право ПР і БЮТ створити коаліцію? Мають. Чи мають вони право, дотримуючись законної процедури, вносити зміни до Конститу- ції? Мають. Чи етично щодо суспільства ухвалювати її поспішно. Без обговорення? Ні. Чи мають депутати право передбачати в Конституції обрання президента парламентом? Конституційний суд стверджує, що так. Чи мають право депутати цього скликання забирати у народу пра- во обирати главу держави і робити це самим? Ні, тому що обираючи їх 2007 року, громадяни України їх на це не уповноважували. Чи сприятиме імперативний мандат розвиткові країни і зміцненню демократії? Ні. Чи сприятиме він боротьбі з неугодним інакодумством? Так. Те, що з інако- думцями не дороблять у парламентських стінах, дороблять СБУ, про- куратура і МВС за їх межами. Чи буде заштопано діри у владі, яка скла- дається з численних в.о. міністрів, в.о. глав адміністрацій і в.о. керівників центральних органів виконавчої влади? Звісно. Чи є впевненість у тому, що ці місця посядуть люди з необхідним інтелектуальним, фаховим і мо- ральним рівнем? Ні, немає. Чи здатен гіпотетичний режим, який може запанувати в Україні, поліпшити ситуацію в економіці? Частково — так. Чи здатні його творці й реалізатори, які представляють переваж- но великий бізнес, утриматися від спокус (в умовах свого тотального ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 37 Стильова специфiка i соцiальна маркованiсть синтаксичних одиниць … контролю над правоохоронними органами і при явно слабкій опозиції)? Однозначно — ні. Чи здатен цей режим проіснувати запланованих п’ять років? А це вже від нас залежить (Дзеркало тижня, 30.05.2009, с. 2). По- єднання „питання — відповідь“ надають текстам характеру живої бесі- ди, залучаючи читача до участі в описуваних подіях, відтворюють при- родні інтонації розмовного мовлення. Як слушно зауважує Г.Г. Хаблак, ступінь, характер, способи використання елементів розмовного мовлен- ня в різних газетних жанрах залежать від авторської індивідуальності, майстерності, смаку публіциста [16: 104]. Жанри газети по-різному сприймають розмовні елементи синтаксису. Для таких жанрів, як до- пис, інформативне повідомлення, хроніка, розмовні синтаксичні еле- менти не характерні. Інші — репортаж, нарис, кореспонденція, фейле- тон, стаття, передова стаття — апелюють до розмовного мовлення як джерела образності й оцінності. Аналіз наукових джерел [1; 2; 6; 9; 13 та ін.] засвідчує, що за радян- ського періоду квазіінформативність українських газет була певним по- рушенням стильової норми, згідно з якою газетно-пуб лі цис тичний стиль повинен виконувати інформаційно-змістову функцію. Основним інструментом впливу тоді була не фактологічна, а специфічна концеп- туальна інформація: політичний міф, чи, як його називають дослідни- ки, ідеологема: „Ми побудували розвинутий соціалізм; наша країна — найбільш передова, ми приступаємо до бу дівництва реального соціалізму“ і под. Вона слугувала своєрідним „фільтром“, через який пропускали газетний матеріал. З усуненням цензури постала ситуа- ція активного впливу позамовних, соціальних чинників на функціону- вання мови загалом і в засобах масової інформації зокрема [13: 176]. Цим, на нашу думку, можна пояснити ті зміни, які відбулися в україн- ській пресі післяперебудовного періоду і тривають сьогодні, впливаю- чи на стилістичні ресурси мовних одиниць. Серед них: 1. Посилення інформативності викладу, досягнення рівноваги між концептуальною і фактологічною інформацією. Інформаційне поле, створюване сучасними українськими газетами, є різноманітним за змістом повідомлень, формами та якістю їх подання. Тому будь-яка ін- формаційна діяльність, що зачіпає інтереси і потреби людей, спрямо- вана не тільки на інформування аудиторії, а й на формування або змі- ну позицій, поглядів, ціннісних орієнтацій [5: 418]. Іншими словами, преса є чинником, який формує громадську думку. До того ж, функціо- нальна інформатизація газетного простору сприяє поширенню нових жанрів: журналістського розслідування, версій, пов’язаних зі специ- фічними способами отримання інформації [7: 116]. Спостережено, що домінанта осмислення дійсності дедалі впевне- ніше зміщується в бік практицизму. Сучасна „кліпова“ свідомість ау- диторії часто не в змозі сприймати великі за обсягом тексти, та ще й з відкритою авторською позицією моралістичного характеру. Тому пре- валювання інформаційних жанрів є свідченням відображення змін у національному менталітеті українців, котрі від слів, розмов про справи ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 338 Завальнюк I.Я. переходять до їхньої реалізації. Важливим соціокультурним „фрагмен- том“ нового українського менталітету стає поняття „якість життя“. Інформаційні тексти сучасної української преси дедалі частіше набувають емоційних рис, що посилює вірогідність, об’єктивність ви- кладу і водночас попереджає читацьку байдужість до „сухої“ фактоло- гічної інформації. 2. Істотна активізація особистісної тенденції, що супроводжується утворенням нового стилетвірного центру, яким є особистість журна- ліста: його авторська інтенція, мовні захоплення, смаки значною мірою зумовлюють стилістичні риси створюваного тексту. Нові принципи по- дання й інтерпретації інформації за умов відсутності жорсткої регла- ментації повідомлення, уведення до тексту різних „мовних світів“, ін- дивідуалізація авторського комунікативного наміру — усе це, на думку О.В. Какориної, породжує явище стилістичної рівномірності всередині одного тексту і мінімальних мовленнєвих структур [9: 90]. Активізація особистісної тенденції виявляється в поширенні таких жанрів, як есе, коментар, прогноз, сповідь. 3. Утвердження діалогічності як фундаментальної якості газетної мови і журналістської творчості загалом. Діалогічні риси виразно по- силюються: з’являються статті, які репрезентують палку, зацікавлену розмову автора з читачем. У зв’язку з цим образ „посереднього“ читача (знеособленого адресата) часто заступає образ читача-однодумця або читача-опонента, людини, котра солідарна з автором, співчуває йому чи не згодна з ним. Наслідком цього є різні соціальні групи, різні авто- ри й адресати — полівекторна палітра сучасної української преси, у якій поширюються жанри з діалогічним стрижнем: бесіда, експрес-ін- терв’ю, експрес-опитування, ексклюзивні інтерв’ю тощо. 4. Актуалізація тенденції до породження нових змістів і нових оці- нок за допомогою гри з цитатним фондом, який апелює до всього нашо- го мовного досвіду. Залучення до активного вжитку інтертекстуальних компонентів — одного зі способів непрямого вираження зде більшого не- гативної оцінки в газетних текстах соціально-політичного спрямування — засвідчує господарювання сучасного журналіста вже не тільки і не стільки над своїм словом, скільки над словом чужим, над культурним тлом. У такому разі журналіст уже не творить, а інтерпретує, підсвідомо підвищуючи стилістичну вагу інтерпретативів, формуючи їхні оцінні ха- рактеристики у свідомості адресата. Через те сучасну епоху справедливо називають „культурою інтерпретації готового слова“ [3: 108]. Згадані функціональні зміни зумовлюють зміни в мовному оформленні газетного тексту, віддзеркалюються в його лексико- граматичних засобах, у яких закладені чималі стилістичні потенції. Серед них особливе місце посідає синтаксис. Донедавна вважали, що синтаксис, на відміну від лексики і фразеології, не має чіткого стиліс- тичного забарвлення своїх одиниць, не має обов’язкового функціо- нального прикріплення їх до певних мовленнєвих сфер [11: 150], є, отже, загальномовним засобом, пов’язаним з усіма функціональними ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 39 Стильова специфiка i соцiальна маркованiсть синтаксичних одиниць … стилями. Проте оновлення структури, семантики та стилістики син- таксичних одиниць української газетної мови початку ХХІ ст. умож- ливлює висновок про функціонально-стилістичну самобутність її син- таксичної організації. Досліджений матеріал дає підстави стверджувати, що синтаксис мови сучасних українських газет дедалі ширше тяжіє до закріплення своїх одиниць за певними жанрами. Найтиповішою така спеціалізація є в інформаційних жанрах, призначених виконувати комунікативну стилістичну функцію. Соціальна динаміка спричинила такі найістотніші функціональні зміни в сучасній українській пресі: тенденцію до посилення інформа- тивності викладу, активізацію особистісного чинника журналіс- та, утвердження принципу діалогічності, а також тенденцію до поро- дження нових змістів та оцінок за допомогою гри з цитатним фондом. 1. Акимова Г.Н. Новое в синтаксисе современного русского языка: [учеб. пособ.] / Г.Н. Акимова. — М.: Высш. школа, 1990. — 168 с. 2. Анисимова Т.А. Лингвистические характеристики публицистического текста (на материале аналитических статей современной британской прессы) : дис. …канди- дата филол. наук: 10.02.04 / Анисимова Татьяна Анатольевна. — М., 1998. — 194 с. 3. Анненкова И.В. Язык современных СМИ как система интерпретации в контексте русской культуры (попытка риторического осмысления) / И.В. Анненкова // Язык современной публицистики: сб. статей / [сост. Г.Я. Солганик]. — М.: Флинта: Наука, 2005. — С. 99–114. 4. Васильева А.Н. Газетно-публицистический стиль речи: курс лекций по стилистике / А.Н. Васильева. — М.: Русск. язык, 1982. — 198 с. 5. Гриценко О. Вплив мас-медіа на формування політичної культури / Олена Грицен- ко // Зб. праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2003. — Вип. 11. — С. 417–437. 6. Дроняева Т.C. Информационный подстиль / Т.С. Дроняева // Язык средств массовой информации: учеб. пособ. для вузов / [под ред. М.Н. Володиной]. — М.: Академич. проект; Альма-матер, 2008. — С. 496–520. 7. Дускаева Л.Р. Принципы типологии газетных речевых жанров / Л.Р. Дускаева // Язык современной публицистики: сб. статей / [сост. Г.Я. Солганик]. — М.: Флинта: Наука, 2005. — С. 115–143. 8, Зелінська Н. Наукова рецензія у жанровій палітрі української публіцистики ХІХ – по- чатку ХХ ст.: проблематика, структура, особливості викладу / Надія Зелінська // Зб. праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2004. — Вип. 12. — С. 133–149. 9. Какорина Е.В. Стилистические изменения в языке газеты новейшего времени (транс- формация семантико-стилистической сочетаемости): дис. …кандидата филол. наук: 10.02.01 / Какорина Елена Валентиновна. — М., 1992. — 175 с. 10. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови: підруч. [для студентів філол. ф-тів ун-тів] / А.П. Коваль. — К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1967. — 400 с. 11. Кожина М.Н. Стилистика русского языка: учеб. [для студентов пединститутов] / М.Н. Кожина. — М.: Просвещение, 1983. — 223 с. 12. Костина Н.Б. Экспрессивные возможности синтаксиса в языке современной газет- ной публицистики: дис. …кандидата филол. наук: 10.01.10 / Костина Нина Бори- совна. — М., 1980. — 187 с. 13. Крылова О.А. Лингвистическая стилистика: [в 2 кн.] / О.А. Крылова. — М.: Высш. школа, 2006. — Кн. 1. Теория. — 319 с. 14. Лысакова И.П. Язык газеты: социолингвистический аспект / И.П. Лысакова. — Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1981. — 102 с. ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 340 Завальнюк I.Я. 15. Сковородников А.П. Экспрессивные синтаксические конструкции современного рус- ского литературного языка / А.П. Сковородников. — Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1981. — 255 с. 16. Хаблак Г.Г. Функционально-стилевые особенности использования грамматических категорий в газетно-публицистической речи: дис. …кандидата филол. наук : 10.01.10 / Хаблак Галина Гавриловна. — М., 1984. — 171 с. Inna Zavalniuk (Vinnytsa) STYLISTIC SPECIFIC AND SOCIAL DENOTATION OF SYNTACTIC UNITS OF MODERN UKRAINIAN NEWSPAPER TEXTS The stylish specific of the syntactic units which appeared on the background of the genre dif- ferentiation in the Ukrainian newspaper language in the beginning of XX century is ana- lyzed in the article. The basic functional changes in the Ukrainian press of the definite period are outlined and their influence on the stylistic resources of Ukrainian syntax is examined. Keywords: syntactic units, genre differentiation of the newspaper material, informative genres, analytical genres, artistically publicistic genres, stylish specific, functional changes, the Ukrainian newspapers language in the beginning of XX century. Ãӂ̇ ÏÓÁ‡øÍ‡ І ЧИ И ПИСАТИ У ВЛАСНИХ ІНШОМОВНИХ НАЗВАХ? Чому в українському вжитку стає більше власних назв іншомовного походжен- ня, у яких замість і пишуть и? Чи можна поширювати на них ”правило дев’ятки”? Ці запитання сьогодні ставить багато людей. А й справді, як їх передавати в українській мові? Уведення свого часу “правила дев’ятки”, тобто вживання в загальних назвах іншомовного походження и після дев’ятьох приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним, посприяло впорядкуванню правопису всіх загальних назв. Що ж до власних іншомовних назв (прізвищ, особових імен, власних географічних назв), то в них після згаданих дев’ятьох приголосних вжи- вали і, зрідка – и. Це створювало труднощі, бо потрібно було запам’ятати, у яких із них писати і, а в яких – и. Саме тому авторський колектив, який підготував до друку “Український правопис” 1993 року, розширив коло власних географічних назв з и. До них потрапили Алжир, Бразилія, Скандинавія, Братислава, Ватикан, Вашингтон, Крит, Мадрид, Сицилія, Сирія, Чикаго, Чилі, Тибет та ін. У проєкті найновішої редакції “Українського правопису” (1999) запропонували поширити “правило дев’ятки” на всі власні іншомовні назви. Цю пропозицію під- тримали мовознавці, які брали участь у його обговоренні. Проєкт, як відомо, не став офіційним правописним кодексом, але ідею про вживання и в загальних і власних іншомовних назвах після згаданих дев’ятьох приголосних активно об- стоюють і далі як фахівці, так і практики. Воно відповідає вимові цих приголо- сних в українській мові та робить послідовним правопис запозичень. Саме тому набір іншомовних особових імен та прізвищ з и розширюється, що засвідчує мовна практика і деякі орфографічні словники української мови. Він поповнився такими власними назвами, як Аристотель, Аристофан, Еврипід, Фридрих, Фер- динанд та ін. Зважаючи на відзначену вище особливість вимови дев’ятьох приголосних звуків в українській мові та прагнучи до однакового, послідовного передавання їх у загальних і власних назвах, маємо підстави писати и у словах Аристотель, Аристофан, Еврипід, Фридрих, Фердинанд та ін. Катерина Городенська
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42868
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1682-3540
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:42:51Z
publishDate 2011
publisher Iнститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Завальнюк, І.
2013-04-09T14:46:42Z
2013-04-09T14:46:42Z
2011
Стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови / І. Завальнюк // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 29-40. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
1682-3540
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42868
81' 367: 070.41
У статті проаналізовано стильову специфіку синтаксичних одиниць української газетної мови початку ХХІ ст., що постала на тлі жанрової диференціації газетного матеріалу, окреслено основні функціональні зміни в українській пресі означеного періоду, простежено їхній вплив на стилістичні ресурси синтаксису української мови.
The stylish specific of the syntactic units which appeared on the background of the genre differentiation in the Ukrainian newspaper language in the beginning of XX century is analyzed in the article. The basic functional changes in the Ukrainian press of the definite period are outlined and their influence on the stylistic resources of Ukrainian syntax is examined.
uk
Iнститут української мови НАН України
Українська мова
Дослідження
Стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови
Stylistic specific and social denotation of syntactic units of modern Ukrainian newspaper texts
Article
published earlier
spellingShingle Стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови
Завальнюк, І.
Дослідження
title Стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови
title_alt Stylistic specific and social denotation of syntactic units of modern Ukrainian newspaper texts
title_full Стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови
title_fullStr Стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови
title_full_unstemmed Стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови
title_short Стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови
title_sort стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови
topic Дослідження
topic_facet Дослідження
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42868
work_keys_str_mv AT zavalʹnûkí stilʹovaspecifíkaísocíalʹnamarkovanístʹsintaksičnihodinicʹukraínsʹkoígazetnoímovi
AT zavalʹnûkí stylisticspecificandsocialdenotationofsyntacticunitsofmodernukrainiannewspapertexts