Міжнародна наукова конференція: «Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія» До 90-річчя від дня народження професора Лариси Григорівни Скрипник
12–13 травня 2011 року в м. Києві відбулася Міжнародна наукова конференція “Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія”, що її організував Інститут української мови НАН України з посвятою відомому українському мовознавцеві, фразеологу та лексикографові Ла...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Українська мова |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42877 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародна наукова конференція: «Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія» До 90-річчя від дня народження професора Лариси Григорівни Скрипник / І. Гнатюк, І. Самойлова // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 93-99. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859749738692214784 |
|---|---|
| author | Гнатюк, І. Самойлова, І. |
| author_facet | Гнатюк, І. Самойлова, І. |
| citation_txt | Міжнародна наукова конференція: «Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія» До 90-річчя від дня народження професора Лариси Григорівни Скрипник / І. Гнатюк, І. Самойлова // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 93-99. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | 12–13 травня 2011 року в м. Києві відбулася Міжнародна наукова конференція “Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія”, що її організував Інститут української мови НАН України з посвятою відомому українському мовознавцеві, фразеологу та лексикографові Ларисі Григорівні Скрипник
|
| first_indexed | 2025-12-01T23:28:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 93
УДК 811.161.2’374
МIЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦIЯ
"УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКОГРАФIЯ
В ЗАГАЛЬНОСЛОВ’ЯНСЬКОМУ КОНТЕКСТI:
ТЕОРIЯ, ПРАКТИКА, ТИПОЛОГIЯ".
ДО 90;РIЧЧЯ ВIД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ПРОФЕСОРА ЛАРИСИ ГРИГОРIВНИ СКРИПНИК
(м. Київ, 12–13 травня 2011 року)
© I.С. ГНАТЮК, I.А. САМОЙЛОВА, 2011
12–13 травня 2011 року в м. Києві відбулася Міжнародна
наукова конференція “Українська лексикографія в
загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія”, що її
організував Інститут української мови НАН України з посвятою відо-
мому українському мовознавцеві, фразеологу та лексикографові Ла-
рисі Григорівні Скрипник (21.04.1921 — 13.08.2004). У конференції
взяли участь 120 науковців з 14 міст України, з Росії (Москва, Санкт-
Петербург), Білорусі (Мінськ, Гродно).
На конференції обговорено важливі теоретичні та практичні питан-
ня лексикографії як провідної галузі мовознавства, зокрема проблеми
історичного, перекладного, авторського (письменницького), ком п’ю-
терного словникарства, національно-культурної специфіки лек си ко-
графічної практики. У доповідях представлено засади створення нових
типів словників, окреслено проблеми лексикографічного опису діалек-
тів, презентовано нові наукові проекти. Підкреслено важливість твор-
чого доробку Л.Г. Скрипник для розвитку української фразеології та
фразеографії, виокремлення й становлення фразеології як самостійно-
го лінгвістичного напряму.
Відкриваючи конференцію, директор Інституту української мови
НАН України д. ф. н., проф. П.Ю. Гриценко зазначив, що в добу інфор-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 394
Гнатюк I.С., Самойлова I.А.
матизації й знань роль якісних словників різних типів відчутно зростає.
Обсяг інформації, глибина її осмислення та зручне для користувача упо-
рядкування визначають цінність словника як специфічного наукового
продукту. Зростає роль і відповідальність лексикографів у формуванні
мовних норм, їх поширенні. Нормативності словників в українській на-
уковій традиції завжди надавалося особливого значення, що засвідчує і
доробок проф. Л.Г. Скрипник. П.Ю. Гриценко висловив сподівання на
поглиблення теорії лексикографії, зокрема і через лексико графічну кри-
тику, формування якої є одним з пріоритетних завдань конференції.
У доповіді «Відповідальність перед словом: Лариса Григорівна
Скрипник та її філологічна спадщина» І.С. Гнатюк (Київ) окреслила
життєвий і творчий шлях талановитої дослідниці та її внесок у розви-
ток українського мовознавства, у формування української школи фра-
зеологів. Констатовано, що Л.Г. Скрипник була співавтором і співре-
дактором усіх знакових українських лексикографічних праць другої
половини ХХ сторіччя.
Л.Т. Масенко, С.Я. Єрмоленко, О.Д. Пономарів, Г.А. Скрипник
та В.І. Скрипник у своїх виступах донесли до учасників конференції
хвилюючі спогади про неповторну і яскраву особистість незабутньої
колеги, близької людини, матері.
Ю.Ф. Прадід (Сімферополь) у доповіді «Історія української
фразеології (ІІ пол. ХХ — поч. ХХІ ст.)» схарактеризував розвиток
української фразеології від часу становлення її як окремої лінгвістич-
ної дисципліни до 90-х років ХХ ст., підкресливши значення фунда-
ментального дослідження Л.Г. Скрипник «Фразеологія української
мови» (К., 1973) для становлення цієї науки в Україні.
Н.Д. Бабич (Чернівці) у доповіді «Способи реєстрації і тлума-
чення фразеологізмів в історичній та сучасній фразеографії» зупи-
нилася на проблемних питаннях фіксації фразеологічного матеріалу в
словниках. На думку дослідниці, на часі створення універсального
фразеологічного словника і діалектної, і літературної мови, до якого,
крім власне фразеологізмів, увійшли б паремії, крилаті вислови, образ-
ні порівняння і под.
Н.Ф. Клименко (Київ) у доповіді «Новогрецько-українські па-
ралелі у фразеологічному полі виразників розумової діяльності» ви-
явила цікаві випадки змістового, образного, структурного та оцінно-
стилістичного паралелізму фразеологізмів з компонентом голова та
його синонімами розум, думка, гадка у двох зіставлюваних мовах.
І.О. Малишева (Санкт-Петербург) у доповіді «О проекте “Лекси-
ческий фонд русского языка ХVІІІ века”» узагальнила досвід роботи
над створенням електронного лексичного фонду російської мови, що
формується на основі писемних пам’яток ХVІІІ ст.
М.Г. Железняк (Київ) у доповіді “Роль українських енциклопе-
дичних видань у розвитку вітчизняної лексикографії” продемонстру-
вав зв’язок традиційної лексикографії з укладанням великих національ-
них енциклопедій, ознайомив присутніх з головними науковими
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 95
Мiжнародна наукова конференцiя "Українська лексикографiя)..."
проектами, над якими працює очолюваний доповідачем Інститут енци-
клопедичних досліджень НАН України.
У доповіді“Реєстр як визначальний параметр тлумачного слов-
ника української мови” П.Ю. Гриценко (Київ) обґрунтував тезу про
необхідність у сучасних технологічних (комп’ютерних) умовах здій-
снити докладне лексикологічне обстеження сучасного сукупного
українського тексту задля виявлення тієї лексики, яка з різних при-
чин опинилася “поза словником” — не представлена не тільки у «Слов-
нику української мови» в 11 томах, а й у новіших працях цього типу.
Творення “нових” (часто — старих) словників, які так само оминають
проблему повноти національного лексикону, має поступитися місцем
словникам зі справді оновленими реєстрами. У доповіді наведено чис-
ленні приклади лакунарності словників. Забезпеченню повноти (а не
звітної кількості лексем, чим нерідко хизуються деякі автори) реєстрів
нових словників необхідно підпорядкувати лексикографічну критику
та практику лексикологічного вивчення текстів.
За останні 20–25 років в українському лексиконі відбулися глибокі
зміни. Лексичні картотеки не встигають фіксувати мовних інновацій. До
корпусу української мови залучають джерела, які були заборонені в 20–
30-х роках ХХ ст., діаспорні видання. Перш ніж укладати тлумачний слов-
ник, необхідно провести значну підготовчу роботу, зокрема спрямувати
зусилля за такими напрямами: моделювання сучасного лексичного кор-
пусу на підставі суцільного обстеження текстів для пошуку незафіксова-
ної лексики та лексичних зв’язків.
В.В. Німчук (Київ) у доповіді «Дещо про прогрес у словниковій
справі» звернув увагу на відсутність чітких засад формування реєстру
І тому «Словника української мови» (в 20 томах), що негативно позна-
чилося на якості цієї лексикографічної праці. Доповідач підкреслив,
що подана в Словнику неповна паспортизація ілюстрацій недопустима
в словникові академічного типу. В таких тлумачних словниках доціль-
но регулювати використання запозичень, переважно має бути загаль-
новживана лексика. Лексикограф не повинен сам створювати слова,
що спостерігаємо в І томі, а лише фіксувати лексику, наявну в писем-
ному та усному літературному мовленні. У новому поколінні словни-
ків повинен бути піктографічний параметр, етимологія.
Про суттєві недоліки використаної нової лексикографічної праці,
підготовленої в Українському мовно-інформаційному фонді НАН
України, йшлося в доповіді Є.А. Карпіловської (Київ). Головним із
них доповідачка вважає відсутність чіткої продуманої концепції слов-
ника, стратегії роз в’язання гостродискусійних фундаментальних про-
блем лексикогра фічного моделювання української мови в її новому
стані. Знайомство з текстом I тому переконало в тому, що його уклада-
чі створюють черговий варіант СУМа-11. Новий академічний тлумач-
ний словник стане окрасою нації лише тоді, коли в ньому буде акуму-
льовано науковий досвід Інституту української мови та Інституту
мовознавства ім. О.О. Потебні, покликаних відповідати за якість мов-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 396
Гнатюк I.С., Самойлова I.А.
ної основи словника, а Український мовно-ін фор ма ційний фонд забез-
печуватиме працю мовознавців надійною фактографічною основою,
передусім Національним лінгвістичним корпусом, і відповідним ін-
струментальним апаратом.
О.Д. Пономарів (Київ) у виступі «Що нового в новому слов-
нику?» піддав критиці практику «укладання нового словника поверх
старого», водночас зазначивши, що таке укладання можливе лише за
умови, якщо використовують матеріали 11-томного Словника україн-
ської мови після усунення з нього недоречностей, зумовлених су б’єк-
тивними та об’єктивними чинниками. Доповідач звернув увагу на пере-
обтяженість щойно виданого І тому «Словника української мови» лек-
сикою іншомовного походження, висловив сумнів щодо надійності та
достатності ілюстративної бази, коли замість цитат із творів україн-
ських митців слова укладачі посилаються на безадресну науково-по-
пулярну й навчальну літературу. Аби новий словник не виявився погір-
шеним варіантом Словника української мови в 11 томах, над наступни-
ми томами, на переконання доповідача, треба ретельно попрацювати,
залучивши нових укладачів та фахово підготовлених рецензентів.
А.П. Загнітко (Донецьк) у доповіді «Функційна і типологійна
граматика частки: лексикографічний аспект» наголосив на важливос-
ті підготовки системоорієнтованих лексикографічних праць — грама-
тичних словників, поштовх до створення яких дає сучасна теоретико-
граматична думка. Без опрацювання граматичної теорії неможливе ні
адекватне тлумачення одиниць у словнику, ні формування їхнього ви-
кінченого реєстру, ні структурування матеріалу словника. Тому ство-
рення граматичного словника, зокрема словника часток, можливе в
опорі на відповідне тлумачення категорійного статусу цієї частини
мови, кваліфікацію її ємності, діагностування аналітичних виявів
тощо. Доповідач запропонував модель лексикографічного опрацюван-
ня часток.
А.М. Нелюба (Харків) у доповіді “Словотвірні інновації: стан і
перспективи лексикографування” поділився досвідом створення слов-
ників словотвірних інновацій, порушивши питання авторського права.
Загроза побачити власний лексикографічний продукт під чужим пріз-
вищем нависає і над невеликими авторськими словниками, і над фун-
даментальними академічними працями, вона стає болючою морально-
етичною проблемою сучасного лексикографічного процесу.
С.С. Волков (Санкт-Петербург) у доповіді “Словарь языка М.В. Ло-
моносова как новаторский тип авторского словаря” ознайомив при-
сутніх з цікавим проектом Російської академії наук — створенням уні-
версального лексикону ідіолекту Михайла Ломоносова, 300-річчя від
дня народження якого відзначаємо цього року. Особливістю Словника
ідіостилю М.В. Ломоносова є полірегістровість, оскільки джерельну
базу праці становлять тексти, створені різними мовами, а не лише ро-
сійською, різних стилів, різних регістрів. Доповідач докладно зупинив-
ся на засадах формування реєстру Словника.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 97
Мiжнародна наукова конференцiя "Українська лексикографiя)..."
Л.В. Ричкова (Гродно) у доповіді «Единицы иноязычного проис-
хождения в общефилологических толковых словарях белорусского
языка» загострила увагу учасників конференції на проблемах, які ще
не мають однозначного розв’язання в лінгвістиці: яке мовне явище вва-
жати запозиченням; різновиди й типи міграційних елементів; різнови-
ди й типи іншомовних слів як регулярно запозичуваних мовних оди-
ниць; засвоєння лексеми в мові-реципієнтові та різні сторони цього
процесу; ознаки засвоєння іншомовного елемента; причини засвоєння.
В.К. Щербін (Мінськ) у доповіді «Толковая лексикография Бе-
ларуси» проаналізував тлумачні словники білоруської мови за п’ятьма
типами: 1) академічні тлумачні словники; 2) тлумачно-історичні слов-
ники; 3) тлумачно-граматичні словники; 4) шкільні тлумачні словни-
ки; 5) прикнижкові тлумачні словнички (невеликого розміру). Допові-
дач наголосив на необхідності створення великого академічного
тлумачного словника білоруської мови загального типу, який відобра-
зив би лексику білоруської мови в широкій історичній перспективі та
без надмірних нормативних обмежень.
В.І. Критська (Київ) у доповіді «Засади опису словозміни в Гра-
матичному словнику української літературної мови. Словозміна»
висвітлила принципи подання опису парадигми — флексійних наборів,
схем наголошування, морфонологічних змін — до кожної змінюваної
лексеми з використанням спеціально розробленої формальної метамо-
ви; підкреслено, що підготовлений граматичний Словник є першим зве-
деним словником такого спрямування в українській лексикографії.
Д.В. Січінава (Москва) у доповіді “Корпусна лінгвістика і роз-
виток лексикографії: нові принципи укладання тлумачних та пере-
кладних словників” ознайомив із напрацюваннями у створенні пара-
лельних українсько-російських та російсько-українських корпусів.
Наголошено, що розроблення паралельного корпусу, тобто електрон-
ного анотованого корпусу, до якого, крім оригінальних текстів залуче-
но їхні переклади, є новим напрямком у галузі корпусної лінгвістики,
який швидко поширюється в Європі та світі. Такі корпуси використо-
вують у перекладній лексикографії, порівняльних лексичних та грама-
тичних дослідженнях, під час вивчення теорії та практики перекладу, в
розробленні систем автоматизованого перекладу.
М.В. Жуйкова (Луцьк) у доповіді “Фреймове моделювання у
фразеології” розглянула українські фразеологічні одиниці із залучен-
ням понять когнітивної лінгвістики фрейм, слот, скрипт, фреймова
модель, підкресливши, що методику когнітивних досліджень у сфері
фразеології застосовують ще недостатньо.
13 травня учасники конференції взяли участь у засіданнях чотирьох
секцій: «Актуальні проблеми сучасної фразеології», «Фразеографія. Ді-
алектна фразеологія», «Сучасна лексикологія та лексикографія. Термі-
нологія та термінографія», «Історична лексикологія та лексикографія.
Описова лексикологія та лексикографія. Ономастика». Проблемам се-
мантики, моделювання, структури, наголошування, походження фразео-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 398
Гнатюк I.С., Самойлова I.А.
логізмів, джерельної бази української фразеології були присвячені допові-
ді С.С. Єрмоленка (Київ), М.В. Скаб (Чернівці), М.П. Баган (Київ),
М.О. Вакуленка (Київ), В.Б. Задорожного (Київ), О.В. Іваненка (Київ),
Г.С. Кобиринки (Київ), Ю.М. Лебеденко (Харків), Р.В. Міняйла (Лу-
ганськ), Л.В. Савченко (Сімферополь), Т.В. Цим балюк-Скопненко (Київ),
Л.Ф. Щербачук (Сім ферополь), І.А. Прядко (Київ), Я.В. Бечко (Київ),
Л.І. Дідун (Київ). Фразеологізми на матеріалі творчої спадщини Анатолія
Свидницького, Михайла Грушевського, Пантелеймона Куліша розглядали
Б.О. Коваленко (Кам’янець-По діль ський), Ю.Л. Каленчук (Київ), Л.Ф. Ус-
тенко (Київ). Питання сучасної фразеографії висвітлювали Л.О. Ткач
(Чернівці), Н.В. Хобзей (Львів). Про фразеологізми на матеріалі україн-
ських говірок доповідали Н.В. Кирилкова (Рівне), І.В. Царьова (Луганськ).
Обговоренню проблем лексикографічного опрацювання слів, належних до
різних стилів, лексико-граматичних класів, з неоднаковою частотністю у
вживанні, а саме термінів, неологізмів, іншомовних слів, прикметників,
діє слів, прийменників, найменувань адресата мовлення, фольклоронімів
присвятили свої доповіді Г.М. Вокальчук (Рівне), Н.О. Данилюк (Луцьк),
М.С. Скаб (Чернівці), В.О. Балог (Київ), А.Ю. Габай (Київ), Н.В. Гаврилюк
(Рівне), О.А. Кацімон (Київ), Л.П. Кислюк (Київ), А.А. Ковтун (Чернівці),
Н.С. Колесник (Чернівці), Л.М. Колібаба (Київ), І.В. Мейзерська (Київ),
Н.В. Сніжко (Київ), А.А. Таран (Черкаси), Л.О. Тименко (Київ), О.М. Ти-
щенко (Київ), В.Є. Федонюк (Київ), Г.М. Ярун (Київ), О.С. Боярчук (Київ),
О.Д. Гаврилащук (Чернівці), С.С. Солодка (Луганськ). Про роботу над До-
датковим томом Словника української мови в 11 т. доповідала Л.В. Мовчун
(Київ), напрацювання у тлумачно-перекладній термінографії висвітлюва-
ла Л.О. Симоненко (Київ), чинники авторитетності двомовних словників
узагалі — В.Ф. Старко (Луцьк), значення перевидань лексикографічних
праць — Л.В. Рябець (Київ), розроблення галузевих ін фор ма ційно-по шу-
кових тезаурусів — В.І. Шульгіна (Черкаси). Різнобічні питання в розвитку
комп’ютерного словникарства, що спирається на нові технологічні засади,
в розробленні корпусної лінгвістики розглядали В.А. Широков (Київ),
Т.О. Грязнухіна (Київ), О.В. Бугаков (Київ), Н.Б. Осідач (Львів), Ю.В. Рома-
нюк (Київ), І.В. Шевченко (Київ), Т.П. Любченко (Київ). Про роботу над
історичними словниками доповідали Г.В. Войтів (Львів), О.В. Кро ви ць ка
(Львів), Ю.В. Осінчук (Львів). Про ономастичну лексикографію йшлося в
розвідках Л.Р. Осташ (Львів), Р.І. Осташа (Львів), І.А. Казимирової (Київ),
Н.Є. Лозової (Київ), І.А. Самойлової (Київ), Н.Г. Гордієнко (Київ).
На завершальному пленарному засіданні учасники конференції
прийняли ухвалу.
Ірина Гнатюк, Ірина Самойлова (м. Київ)
Iryna Hnatiuk, Iryna Samoylova (Kyiv)
THE INTERNATIONAL CONFERENCE “UKRAINIAN LEXICOGRAPHY
IN A PAN SLAVIC CONTEXT: THEORY, PRACTICE AND TYPOLOGY.”
ON THE 90TH ANNIVERSARY OF PROFESSOR LARISSA HRYHORIVNA SKRYPNYK
(Kyiv, 12–13 May 2011)
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 99
Ухвала Мiжнародної наукової конференцiї “Українська лексикографiя...
УХВАЛА
МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
“УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКОГРАФІЯ В ЗАГАЛЬНОСЛОВ’ЯНСЬКОМУ
КОНТЕКСТІ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ТИПОЛОГІЯ”
(до 90-річчя професора Лариси Григорівни Скрипник)
У Міжнародній науковій конференції “Українська лексикографія в за галь но-
слов’янському контексті: теорія, практика, типологія” (Інститут української мови,
м. Київ, 12–13 травня 2011 року) взяли участь 120 науковців з України, Росії, Біло-
русі.
Учасники конференції відзначили своєчасність і актуальність порушених у
доповідях проб лем, насамперед питань теорії лексикографії, втілення теоретичних
здобутків у практику створення нових словників, а також високий організаційний
рівень засідань.
У доповідях висвітлено питання історичної й описової лексикології та лекси-
кографії, сучасної фразеології, діалектології та фразеографії, окреслено головні на-
прями подальшого розвитку словникарства.
Учасники конференції висловили пропозиції, підтримані присутніми, зокрема:
1. Вважати за доцільне розпочати роботу над новим багатотомним тлумачним
академічним словником в Інституті української мови НАН України.
2. Розгорнути в Інституті української мови НАН України роботу з підготов-
ки корпусу новітньої електронної лексичної картотеки.
3. Посилити лексикологічні дослідження текстів з метою виявлення лекси-
кону, не охопленого словниками, та вивчення динамічних процесів у семантиці.
4. Здійснити аналіз жанрової різноманітності української лексикографії на
тлі слов’янської лексикографії.
5. Вважати за доцільне створення історико-етимологічного словника україн-
ської фразеології.
6. Забезпечити участь українських лексикологів та лексикографів у роботі
ХV з’їзду славістів (Мінськ, 2013 р.).
7. Розширити використання сучасних технологій опрацювання текстів для
конвертування здобутої інформації в лексикографічний формат.
8. Підтримати ідею суцільного лексикологічного вивчення текстів.
9. Зробити лексикографічну критику системною і систематичною, для чого
започаткувати рубрику “Читаючи словник” у друкованому органі Інституту укра-
їнської мови НАН України “Українська мова”.
10. Ініціювати підготовку у вищих навчальних закладах фахівців з україн-
ської лексикографії як одного з базових курсів для наступної спеціалізованої під-
готовки лексикологів і лексикографів кваліфікаційного рівня «магістр».
11. Посилити творчі контакти з російськими, білоруськими та польськими
лексикологічними та лексикографічними центрами.
12. Доручити оргкомітету до 1 вересня 2011 р. опублікувати матеріали конфе-
ренції.
13. Провести у 2012 році лексикологічно-лексикографічний семінар до 90-річ-
чя від дня народження доктора філологічних наук, професора Л.С. Паламарчука.
VERDICT OF INTERNATIONAL CONFERENCE
“UKRAINIAN LEXICOGRAPHY IN A PAN SLAVIC CONTEXT:
THEORY, PRACTICE, TYPOLOGY”
(on the 90th anniversary of Professor Larissa Hryhorivna Skrypnyk)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42877 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T23:28:19Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гнатюк, І. Самойлова, І. 2013-04-09T15:15:40Z 2013-04-09T15:15:40Z 2011 Міжнародна наукова конференція: «Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія» До 90-річчя від дня народження професора Лариси Григорівни Скрипник / І. Гнатюк, І. Самойлова // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 93-99. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42877 811.161.2’374 12–13 травня 2011 року в м. Києві відбулася Міжнародна наукова конференція “Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія”, що її організував Інститут української мови НАН України з посвятою відомому українському мовознавцеві, фразеологу та лексикографові Ларисі Григорівні Скрипник uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Наукова хроніка Міжнародна наукова конференція: «Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія» До 90-річчя від дня народження професора Лариси Григорівни Скрипник International scientific conference “Ukrainian lexicography in a pan slavic context: theory, practice, typology” (on the 90th anniversary of Professor Larissa Hryhorivna Skrypnyk) Article published earlier |
| spellingShingle | Міжнародна наукова конференція: «Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія» До 90-річчя від дня народження професора Лариси Григорівни Скрипник Гнатюк, І. Самойлова, І. Наукова хроніка |
| title | Міжнародна наукова конференція: «Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія» До 90-річчя від дня народження професора Лариси Григорівни Скрипник |
| title_alt | International scientific conference “Ukrainian lexicography in a pan slavic context: theory, practice, typology” (on the 90th anniversary of Professor Larissa Hryhorivna Skrypnyk) |
| title_full | Міжнародна наукова конференція: «Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія» До 90-річчя від дня народження професора Лариси Григорівни Скрипник |
| title_fullStr | Міжнародна наукова конференція: «Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія» До 90-річчя від дня народження професора Лариси Григорівни Скрипник |
| title_full_unstemmed | Міжнародна наукова конференція: «Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія» До 90-річчя від дня народження професора Лариси Григорівни Скрипник |
| title_short | Міжнародна наукова конференція: «Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія» До 90-річчя від дня народження професора Лариси Григорівни Скрипник |
| title_sort | міжнародна наукова конференція: «українська лексикографія в загальнослов’янському контексті: теорія, практика, типологія» до 90-річчя від дня народження професора лариси григорівни скрипник |
| topic | Наукова хроніка |
| topic_facet | Наукова хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42877 |
| work_keys_str_mv | AT gnatûkí mížnarodnanaukovakonferencíâukraínsʹkaleksikografíâvzagalʹnoslovânsʹkomukontekstíteoríâpraktikatipologíâdo90ríččâvíddnânarodžennâprofesoralarisigrigorívniskripnik AT samoilovaí mížnarodnanaukovakonferencíâukraínsʹkaleksikografíâvzagalʹnoslovânsʹkomukontekstíteoríâpraktikatipologíâdo90ríččâvíddnânarodžennâprofesoralarisigrigorívniskripnik AT gnatûkí internationalscientificconferenceukrainianlexicographyinapanslaviccontexttheorypracticetypologyonthe90thanniversaryofprofessorlarissahryhorivnaskrypnyk AT samoilovaí internationalscientificconferenceukrainianlexicographyinapanslaviccontexttheorypracticetypologyonthe90thanniversaryofprofessorlarissahryhorivnaskrypnyk |