Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць»
22–23 вересня 2011 р. в Києві на кафедрі української мови Інституту української філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова була проведена Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» до 75-річчя від дня народження доктора філологічних...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Українська мова |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42879 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» / І. Дудко // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 103-113. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860270718650941440 |
|---|---|
| author | Дудко, І. |
| author_facet | Дудко, І. |
| citation_txt | Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» / І. Дудко // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 103-113. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | 22–23 вересня 2011 р. в Києві на кафедрі української мови Інституту української філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова була проведена Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» до 75-річчя від дня народження доктора філологічних наук, професора, дійсного члена Академії педагогічних наук України, дійсного члена Академії вищої школи України, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата премії імені І.Я. Франка НАН України Арнольда Панасовича Грищенка.
Conference devoted to the Doctor of Philology, Professor Arnold Panasovych Hryshchenko’s 75th birth anniversary (22–23 September, 2011, Kyiv).
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:05:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 103
УДК 047.31:811.161.2(063)+929А.П.Грищенко(477)
МIЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦIЯ
«Системний аналiз функцiонування мовних одиниць»*
© I.В. ДУДКО, 2011
* До 75-річчя від дня народження Арнольда Панасовича Грищенка (1936—2006).
22–23 вересня 2011 р. в Києві на кафедрі української мови
Інституту української філології Національного педа-
гогічного університету імені М.П. Драгоманова була проведена Міжна-
родна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних
одиниць» до 75-річчя від дня народження доктора філологічних наук,
професора, дійсного члена Академії педагогічних наук України, дійсного
члена Академії вищої школи України, заслуженого діяча науки і техні-
ки України, лауреата премії імені І.Я. Франка НАН України Арнольда
Панасовича Грищенка, який 25 років очолював вищезгадану кафедру,
12 років головував у спеціалізованій вченій раді, був членом Вченої ради
НПУ ім. М.П. Драгоманова. Співорганізатори конференції: відділ грама-
тики Інституту української мови НАН України та кафедри української
мови Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Коро-
ленка і Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя.
У роботі конференції взяли участь близько ста науковців мово-
знавчих кафедр вищих навчальних закладів і наукових інститутів
України та зарубіжних держав, зокрема колишні учні, колеги та друзі
А.П. Грищенка. На конференції були присутні дружина Арнольда Па-
насовича Ніна Миколаївна, перекладач, фахівець з англійської мови,
та син Тарас Арнольдович, к. іст. н., доц. кафедри нової та новітньої
історії зарубіжних країн історичного факультету Київського націо-
нального університету ім. Тараса Шевченка.
Конференцію урочисто відкрили проректор з наукової роботи
НПУ ім. М.П. Драгоманова, д. філософ. н., проф., академік УАПН
Г.І. Волинка , директор Інституту української філології НПУ
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3104
Дудко I.В.
ім. М.П. Драгоманова, к. філ. н., проф. А.В. Висоцький, зав. кафедри
української мови Інституту української філології НПУ ім. М.П. Драго-
манова, д. філол. н., проф., заслужений працівник народної освіти Ук-
раїни, академік Академії наук вищої освіти України М.Я. Плющ, зав.
кафедри експериментальної і теоретичної фізики та астрономії НПУ
ім. М.П. Драгоманова, заслужений працівник освіти України, к. фіз.-
мат. н., проф. Г.О. Грищенко — рідний брат Арнольда Панасовича.
Вони поділилися цікавими спогадами про життєвий, науковий і педа-
гогічний шлях академіка А.П. Грищенка, відзначили його глибокий ро-
зум і мудрість, надзвичайну ерудицію, знання багатьох мов і вільне во-
лодіння ними, високий гуманізм, професіоналізм, інтелігентність,
порядність і тактовність, принциповість і об’єктивність, непереверше-
ну дотепність і тонке почуття гумору, небайдужість до навколишнього
світу, теплі почуття до своєї родини.
На початку конференції презентовано книгу «Синтаксична кон-
цепція Арнольда Грищенка: вибране» (упорядники: Ірина Дудко, Юлія
Макарець; ред. і автор вступ. статті Микола Степаненко; 2011 р.), яка
вийшла коштом учнів А.П. Грищенка. Тут представлено найістотніше з
опублікованого Арнольдом Панасовичем упродовж 1969–2004 рр.
Пленарне засідання відкрив ректор Полтавського державного пе-
дагогічного університету ім. В.Г. Короленка, зав. кафедри української
мови, д. філол. н., проф. М.І. Степаненко (Полтава) доповіддю «Укра-
їнського мовознавства вірний слуга». “Ім’я Арнольда Панасовича Гри-
щенка широковідоме давно й по праву вписане в історію українського
мовознавства. Воно знане й у слов’янському лінгвістичному світі”, —
розпочав Микола Іванович. Він яскраво виклав основні біографічні ві-
домості про свого Вчителя, чітко й переконливо окреслив основні за-
садничі принципи Людини, Науковця, Педагога А.П. Грищенка, що
визначили його життєвий шлях і, певною мірою, долю його послідов-
ників, докладно схарактеризував його фундаментальні праці й ті, що
стали вагомою частиною колективних монографічних досліджень, під-
ручників і посібників, присвячених історії української мови та сучасно-
му її функціонуванню. 1 Підсумовуючи доповідь, М.І. Степаненко за-
значив, що, на жаль, не все вимріяне і виплекане вдалося Арнольдові
Панасовичу донести до читачів, проте славна когорта його учнів взорує
на свого Вчителя і прагне розвинути його ідеї.
Ніжністю і повагою до свого Вчителя пройнята доповідь зав. кафед-
ри української мови Ніжинського державного університету ім. Миколи
Гоголя, д. філол. н., проф. Н.І. Бойко (Ніжин) «Із когорти славних ви-
пускників Ніжинської вищої школи». Надія Іванівна пильно простежи-
ла життєвий, науковий шлях Арнольда Панасовича, зосередила увагу на
непересічних особистостях (батьках, учителях А.П. Грищенка), котрі ві-
діграли вирішальну роль у формуванні та становленні його світоглядної
1 Дивіться статтю М.І. Степаненка у цьому випуску.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 105
Мiжнародна наукова конференцiя «Системний аналiз функцiонування...
позиції. Доповідач пишається тим, що саме Ніжинський педагогічний ін-
ститут випустив у широкий світ цього відомого талановитого мовознав-
ця. Наприкінці Надія Іванівна зауважила, що для багатьох Учитель був і
залишиться назавжди неперевершеним зразком справжньої інтелігент-
ності, людяності, порядності, трудолюбства, професіоналізму.
У доповіді «“Принцип семи нот” А. Грищенка крізь призму аспек-
туальної релевантності синтагматики дієслівного предиката» д. філол.
н., проф. кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики
Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького
М.І. Калько (Черкаси) окреслив теоретичні засади та описав досвід мо-
делювання категорії аспектуальності в сучасній українській літературній
мові як багаторівневого феномена. Доповідач дійшов висновку, що аспек-
туальна релевантність синтагматики дієслівного предиката, можливість
окреслити найсприятливіший для реалізації видової корелятивної се-
мантики синтагматичний фон засвідчують наявність у межах функ-
ціонально-категорійних полів прототипних зон, відкритих для найповні-
шої реалізації потенціалу граматичних категорій.
У доповіді «Синтаксична категорія особи в сучасній українській
мові» зав. кафедри української мови НПУ ім. М.П. Драгоманова,
д. філол. н., проф. М.Я. Плющ (Київ) з’ясувала лінгвальний статус
синтаксичної категорії особи, розглянула спеціалізовані засоби вира-
ження її семантики у реченні-висловленні, що характеризує її як ко-
му нікативно-орієнтовану категорію. Доповідач наголосила, що у реа-
лізації синтаксичної категорійної семантики особи спостерігається її
взаємодія зі значеннями семантико-синтаксичної категорії су б’єк т-
ності та з мор фологічними категоріями іменника, займенника та діє-
слова, по-різному представлених у висловленні як ситуативно і праг-
матично мотивованих компонентів його змісту.
Зав. кафедри української мови Кам’янець-Подільського національ-
ного університету ім. Івана Огієнка, д. філол. н., проф. Л.М. Марчук
(Кам’янець-Подільський) у доповіді «Роль людського чинника в гра-
даційній картині світу (на прикладі просторових відношень)» зазна-
чила, що антропологічна переорієнтація мовознавства свідчить про
зв’язок мовленнєвих форм з індивідом. Репрезентація світу, його кон-
цептуалізація та категорізація залежать від відношення змісту пропози-
ції до дійсності в її сприйнятті автором висловлення. Доповідач квалі-
фікувала градацію як функціонально-семантичну категорію, що має
певні мовні засоби вираження. Зауважено, що асиметрія між концепту-
альною картиною світу, яка створюється індивідом, та онтологічно вка-
зує на певну градаційність (різний ступінь суб’єктивності чи об’єк тив-
ності сприйнятого). Шкала градації існує у свідомості як слухача, так і
мовця, свідомість кожного з них вибірково відбиває градаційний фраг-
мент мовної картини світу, по-різному абстрагує сприй няття реально-
сті, яке в будові тексту перетворюється у висловлення.
Роботу конференції було продовжено на чотирьох секційних за-
сіданнях.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3106
Дудко I.В.
Сучасні дослідження морфології та словотвору обговорювали на
секції «Проблеми категорійної морфології та дериватології україн-
ської мови».
У доповіді Л.Є. Азарової та Л.А. Радомської (Вінниця) зосере-
джено увагу на статусі іменників-юкстапозитів у сучасній русистиці.
Доповідь Н.П. Дзюман (Київ) присвячена з’ясуванню функцій за-
йменника у сполученні з числівником.
З доповіддю «Параметри структури та семантики словотвірного
гнізда з вершиною нікел′-» виступила О.В. Дияк (Київ), яка проаналі-
зувала структурно-семантичні відношення між словом-вершиною та
похідними одиницями в словотвірних парадигмах, взаємозв’язки дери-
ватів у словотвірних ланцюжках.
Лінгвістичну інтерпретацію категорії часу презентувала І.В. Дудко
(Київ).
Г.В. Карнаух (Київ) порушила питання зняття граматичної не-
однозначності словоформ в системах автоматичної обробки текстів і
запропонувала алгоритм ідентифікації словоформ, які можуть по-
значати і власні, і загальні назви («Велика і мала літери як засіб
розрізнення неоднозначних словоформ при автоматичній дизамбі-
гуації»).
О.В. Ковтун (Вінниця) дослідила сполучні комплекси, що вико-
нують функцію зв’язку та виражають темпоральні семантико-син-
таксичні відношення у складнопідрядному реченні, встановила їх
співвіднесеність із типовими часовими сполучниками української
мови.
Предметом дослідження В.М. Кондратюк (Київ) стали лексичні
засоби вираження означеної/неозначеної кількості в українській мові.
У виступі О.П. Кушлик (Дрогобич) увагу було зосереджено на ви-
значенні структури субстантивної зони гомональних дієслів, розмежу-
ванні транспозиційних, мутаційних та модифікаційних дериватів, ха-
рактеристиці їхньої словотвірної продуктивності, з’ясуванню специфіки
субстантивного словотворення відгомональних дієслів.
І.Я. Мислива-Бунько (Луцьк) проаналізувала та виокремила се-
мантичні групи складних слів із євро-: суспільно-політична, економіч-
на, спортивна, побутова лексика; простежила стилістичне навантажен-
ня згаданих дериватів у мові сучасних газет і журналів (книжність,
емоційність, оцінність, характеристика, іронічність, дотепність), а та-
кож закцентувала увагу на обґрунтованому вживанні цих лексем у су-
часному медійному дискурсі.
С.О. Педченко (Полтава) розкрила модальні потенції об ме жу-
вально-видільних часток; особливу увагу приділила виявленню репре-
зентованих досліджуваними партикулами диференційних субкатего-
рійних модальних значень та окресленню умов їхньої реалізації.
С.А. Романюк (Варшава, Польща) проаналізувала морфологічні
та синтаксичні грамеми категорії темпоральності, визначила їхній ста-
тус у складі цієї категорії.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 107
Мiжнародна наукова конференцiя «Системний аналiз функцiонування...
І.С. Савченко (Черкаси) представила структурно-словотвірні моделі
віддієслівних омонімів, що послідовно відтворюють основні випадки між-
морфемної валентності однозвучних похідних слів і семантичні відношен-
ня між морфемами (тотожні, багатозначні, омонімічні), які беруть участь у
творенні омонімічних дериватів за певними словотвірними типами.
Т.М. Сидоренко (Ніжин) проаналізувала особливості становлен-
ня дієслівного виду, проблеми творення корелятивних видових пар та
взаємодію граматичної категорії виду з іншими аспектуальними катего-
ріями.
Н.Ю. Ясакова (Київ) дослідила універсальні та етноспецифічні
складники категорії персональності в українській мові.
Учасники секції «Сучасні тенденції в синтаксисі сучасної україн-
ської мови» зосередили увагу на актуальних проблемах синтаксису
словосполучення, синтаксису простого і складного речення.
Г.О. Козачук (Київ) розглянула лексико-граматичну структуру
семантично та синтаксично нерозкладних словосполучень у членній
будові речення, з’ясувала їх роль і специфіку у вираженні аналітичної
форми обставини місця в сучасній українській мові.
С.Г. Алексеєва (Київ) визначила типологію речень, ускладнених
сурядним компонентом.
Основні ідеї та постулати динамічного підходу до вивчення мов-
них явищ презентовано в доповіді М.В. Балко (Макіївка) «Словоспо-
лучення як одиниця динамічного синтаксису».
Словосполучення термінологічного характеру в структурі законо-
давчих текстів стали предметом дослідження О.І. Білоусової (Дніпро-
петровськ).
Доповідь Г.М. Вакуленко та Н.І. Клипи (Ніжин) була присвячена
опису локативного компонента у ролі облігаторного поширювача при
предикатах, виражених буттєво-локативними дієсловами в ідіолекті
Миколи Хвильового.
Ю.Б. Виноградова (Київ) зосередила увагу на функціональній
спрямованості, семантико-синтаксичній будові та комунікативному за-
вданні детермінантних обставин у реченнях офіційно-ділового дискурсу.
«Поняття структурної схеми речення» проаналізував А. В. Висо-
цький (Київ).
У виступі О.Р. Гаврилюк (Київ) досліджено особливості фор-
маль но-синтаксичної і семантико-синтаксичної структури складносу-
рядних речень інтенсивної протиставно-допустової семантики, а та-
кож засоби посилення таких відношень.
Про префіксально-прийменникову кореляцію семантичного типу
“контактна локалізація: зовнішній контакт: напрям руху на поверхню
локативного орієнтира” доповіла С.П. Галаур (Полтава).
Н.П. Гальона (Київ) проаналізувала будову вставної модусної
частини з предикатами мислення, мовлення та сприймання, з’ясувала
особливості семантичної та синтаксичної валентності модусних пре-
дикатів в умовах гіпотетичного висловлення.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3108
Дудко I.В.
Доповідь Л.І. Дерев’янко (Полтава) присвячено дослідженню
при йменниково-іменникових сполук — репрезентантів категорії різно-
часності, проаналізовано їхні семантичні відтінки та особливості сполу-
чуваності з вербативами різних функційно-семантичних груп; сха-
рактеризовано розряди іменників із часовим і нечасовим значенням,
які беруть участь у оформленні структур із семантикою передчасу та
післячасу.
Виступ О.Л. Доценко (Київ) присвячено особливостям виведення
імпікатур у текстах, що є елементами судового дискурсу. Проаналізова-
но специфіку реалізації в судовому спілкуванні постулатів кооперації.
Коло лінгвістичних проблем, пов’язаних із характеристикою се-
мантичних категорій предикативності, модальності, часу та їхньою
роллю у формуванні семантико-синтаксичної структури речення, роз-
глянула Н.В. Єршова (Кривий Ріг).
І.Я. Завальнюк (Вінниця) зосередила увагу на простих односклад-
них реченнях у ролі газетних заголовків, окреслила нові риси й тенденції.
У доповіді І.Ю. Кірічек (Полтава) проаналізовано місце відносно-
го ад’єктива у складі словосполучень із іменником у функції опорного
компонента. Особливу увагу приділено ролі семантичного впливу па-
нівного субстантива, який зумовлює коливання значення відносного
прикметника, а іноді відіграє вирішальну роль в уточненні семантики
останнього.
У виступі М.І. Личук (Київ) «Синтаксична членованість / нечлено-
ваність у системі простого речення: традиційне й нове» увага зосередже-
на на традиційних та нових підходах щодо членування речення. З’ясовано
суть та основні характеристики категорійної ознаки “нечленованість”.
Л.І. Лонська (Черкаси) проаналізувала двоскладні буттєві речен-
ня, у яких предикат має невербалізоване вираження; дослідила семан-
тику трьох груп буттєвих речень — існування, наявності й локативні;
описала значеннєвий потенціал поширювачів буттєвого речення.
Доповідь Н.М. Мединської (Рівне) була присвячена з’ясуванню
категорійних значень дієслів, що виступають у єдності двох його аспек-
тів — статичного й динамічного. Зауважено, що процес використання
дієслова у мовленнєвій діяльності супроводжується розвитком семної
структури його функціонального діапазону у позиції предиката.
Н.В. Мєлєкєсцева (Кам’янець-Подільський) зробила спробу з’я-
сувати логіко-філософську та лінгвістичну сутність категорії наявнос-
ті/відсутності й проаналізувати підходи до класифікації буттєвих ре-
чень та предикатів наявності/відсутності.
Доповідь І.І. Овчиннікової (Київ) присвячена розгляду явища се-
мантичної інкорпорації в синтаксичних структурах української мови;
з’ясуванню механізмів включення актантів до значеннєвої структури
дієслівного предиката дії; опису дієслівних лексем, здатних до інкорпо-
рації таких актантів, як інструмент і спосіб дії.
Н.В. Слобода (Дніпропетровськ) проаналізувала випадки нетипо-
вого сполучення предикатів із суб’єктними, об’єктними та інструмен-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 109
Мiжнародна наукова конференцiя «Системний аналiз функцiонування...
тальними синтаксемами; розглянула приклади поновлення первин-
них валентних зв’язків у предикатах, виражених фразеологізмами і
стертими метафорами.
У доповіді Л.В. Станіславської (Полтава) йшлося про специфі-
ку функціонування облігаторних локативних синтаксем у сучасній
українській мові, зокрема окресленню семантико-синтаксичних особ-
ливостей прийменниково-іменникових форм із родовим відмінком.
Доповідь О.П. Сулими (Київ) присвячена аналізу специфіки
складених іменних присудків з неспеціалізованими іменними слово-
формами місцевого відмінка у художніх текстах.
Питання синтаксичної норми на сторінках журналу “Мовознав-
ство” досліджувала С.В. Харченко (Київ)
У доповіді Н.М. Цівун (Київ) «Період і складне синтаксичне
ціле: до проблеми типології синтаксичних одиниць» проаналізовано
погляди мовознавців на проблему співвідношення складного синтак-
сичного цілого і періоду; розглянуто основні критерії диференціації
цих синтаксичних побудов.
Диференційовані і недиференційовані умовно-наслідкові вираження
в сучасній українській мові досліджувала Н.М. Чернушенко (Харків).
У виступі К.М. Шаповал (Полтава) розглянуто особливості
функціонування синонімічних прийменниково-відмінкових форм про-
сторової локалізації, зокрема конструкцій зі статичними локативними
прийменниками.
Доповідь У.Ю. Шатрукової (Київ) присвячена з’ясуванню функ-
ціональних особливостей синтаксем, представлених на формально-
синтаксичному рівні речення прийменниковою словоформою орудно-
го відмінка зі значенням шляху руху по горизонталі.
І.Ю. Шкіцька (Тернопіль) у доповіді «Синтаксис тактики під-
вищення значимості співрозмовника» з’ясувала особливості функці-
онування позитивнооцінних висловлювань, оформлених окличними,
питальними, розповідними, простими / складними реченнєвими оди-
ницями, а також визначила роль обірваних й ускладнених конструк-
цій у маніпулятивних контекстах.
Р.Г. Шрамко (Полтава), розглянула семантико-диференційні
особливості ізофункційних трикомпонентних парадигматичних рядів,
сформованих предикатами емоційно-психічного стану експерієнсива,
з-поміж них одиницями мікрогрупи “страх”; з’ясувала їхній структур-
ний і значеннєвий склад, конституентне навантаження.
Головна увага була приділена проблемам діалектології та історії
мови (секція «Діахронічний і діалектологічний аспекти вивчення
мовних одиниць»).
У доповіді В.М. Бережняк (Ніжин) «Діалектні особливості мен-
ської говірки на морфологічному рівні» репрезентовано морфологічні
риси українського діалектного мовлення. Увага доповідача зосереджена
на іменникових, прикметникових, числівникових, займенникових, діє-
слівних формах у діалектному мікроконтинуумі м. Мени Чернігівської
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3110
Дудко I.В.
області, який взаємодіє з російськими та білоруськими діалектними
зонами.
Доповідь М.В. Бігусяк (Івано-Франківськ) була присвячена ана-
лізу ареальної характеристики неслов’янської лексики сімейної обря-
довості говірок Івано-Франківщини: гуцульських, бойківських, по-
кутських, опільських = наддністрянських.
У доповіді Н.К. Войцехівської (Вінниця) йшлося про процес фор-
мування назв жінки за ознакою територіальної, національної та етніч-
ної належності. Особлива увага приділена словотвірній базі цих фе-
мінних номінацій і суфіксальному способу творення.
В.В. Денисюк (Умань) проаналізував фразеологічну репрезента-
цію семантичного поля «пити, випивати (алкогольні напої)» («Відо-
браження негативних соціальних явищ у фразеології (на матеріалі
писемних текстів ХVІІ–ХVІІІ ст.»); відзначено, що всі фразеологічні
одиниці мають народнорозмовну основу.
Доповідь О.А. Жвавої (Миколаїв) присвячена номінації родинних
обрядів у говірках подільсько-буковинсько-наддністрянського суміжжя.
Доповідач подала вербальні заборони (табу) відповідно до структурної
організації обрядових дійств, що мають складну внутрішню організа-
цію. Авторка підкреслила, що традиційні родинні обряди представлені
розгалуженою системою заборон, спеціальних реалій, предметів.
Структурні та семантичні особливості складнопідрядних озна-
чальних речень зі сполучним словом што, зафіксовані у пам’ятках
української мови ХІV–XV ст., були предметом детального розгляду в
доповіді В.П. Заскалети (Київ).
Однослівні назви погоди у говірках центральноподільського регі-
ону докладно описані у виступі Л.Р. Іщенко (Київ), зокрема у зістав-
ленні з українською літературною мовою та з іншими українськими
говірками; здійснено лексико-семантичний аналіз назв на позначення
атмосферних опадів та їхніх додаткових характеристик.
Термінологію бондарства на синхронному зрізі та в джерелах кін-
ця ХІХ — початку ХХ століття дослідила Г.П. Краєвська (Вінниця).
Вона зіставила діахронічний матеріал зі свідченнями сучасних гові-
рок, окреслила стан збереження та динаміку розвитку лексики.
Проблемі формування синтетичних форм дієслова майбутнього
часу доконаного виду в українській мові була присвячена доповідь
Л.М. Марчило (Київ).
Т.А. Мислива (Київ) доповіла про діалектизми у жіночій прозі
кінця ХХ — початку ХХІ ст. (на матеріалі творів М. Матіос); простежи-
ла їхню роль у відображенні місцевого колориту, в образотворенні, ін-
дивідуалізації й етнографічній ідентифікації героїв художнього твору.
У доповіді В.М. Пугач (Ніжин) проаналізовано граматичні яви-
ща порушення узгодження між дієслівними формами на -но, -то та
іменами в історії української мови, що супроводжували формування
об’єктних конструкцій із предикативними формами на -но, -то в дже-
релах різних стилів та жанрів XIV—XVIII ст.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 111
Мiжнародна наукова конференцiя «Системний аналiз функцiонування...
В історичному аспекті розглянуто особливості співвідношення
видо-часових форм дієслів-присудків у складнопідрядних реченнях з
підрядними часу в доповіді М.П. Сулими (Київ). Авторка з’ясувала
їхню провідну роль у вираженні часових відношень у реченнях із за-
гальночасовими сполучниками.
У.М. Штанденко (Київ) розглянула словотвірний аналіз відпри-
кметникових дієслівних утворень з суфіксом -и-, здійснила класифіка-
цію окремих підтипів, визначила мотиваційну базу відад’єктивних де-
риватів у староукраїнських пам’ятках XIV–XVIII ст.
Широке коло питань розглянуто на секції «Семантичний, комуні-
кативний і стилістичний аспекти аналізу слова».
Одній з важливих проблем художнього перекладу — збереженню
національно-культурної специфіки оригіналу, авторського стилю та ав-
тентичності тексту в процесі відтворення фразеологічних одиниць у
близькоспоріднених мовах була присвячена доповідь В.М. Бойко та
Л.Б. Давиденко (Ніжин).
Н.В. Векуа (Київ) висвітлила питання антонімічних відношень,
які виникають між якісними прикметниками на позначення товщини,
з’ясувала специфіку їх мовної реалізації, репрезентувала особливості
розвитку та функціонування (паралельного або непаралельного) про-
тиставних відношень між членами антонімічних пар.
Доцільність лінгвостилістичної інтерпретації за методикою вияв-
лення й опису текстових домінант («Поетична мова в контексті мето-
дологічної проблематики») дослідила Л.К. Гливінська (Київ).
О.Ю. Грипас (Київ) розглянула питання про термінологічний апа-
рат для позначення компонентів структури компаративем.
О.Л. Даскалюк (Чернівці) зазначила, що волевиявлення мовця
завжди спрямовано на адресата — потенційного виконавця спонукува-
ної дії. Для того, щоб волевиявлення стало фактом дійсності, мовцеві
слід підібрати такі мовні засоби спонукання, які б переконали реципі-
єнта каузації в її доцільності або необхідності. Адресант повинен враху-
вати і ситуацію мовлення, й місце, і час, а найбільше статусно-рольову
характеристику свого співрозмовника.
Г.В. Демура (Донецьк) проаналізувала вербальні особливості
формування ґендерної політики в українських засобах масової інфор-
мації 20–40 рр. XX ст. з урахуванням ідеологічних канонів, характер-
них для преси зазначеного періоду.
Специфіку функціонування парадоксальних висловлень у заго-
ловках української газетної публіцистики розглянула Г.О. Денискіна
(Київ). Вона описала різницю між парадоксами й антиноміями, логіч-
ними парадоксами і власне парадоксальними висловленнями; з’я-
сувала стилістичні прийоми створення заголовка-парадоксу; розмежу-
вала семантичні та стилістичні парадоксальні висловлення у газетних
заголовках.
За допомогою методу компонентного аналізу («Багатозначність
термінів англійського походження в системі лексики банківської
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3112
Дудко I.В.
справи») А.В. Зеніна (Донецьк) встановила семантичну структуру
таких одиниць; визначила основні відношення між значеннями полі-
семічного терміна.
Доповідь М.Ю. Кабиш (Київ) «Роль еквіфонії та метафонії у
звуковій тканині поетичних текстів Павла Тичини та Максима Риль-
ського» присвячена дослідженню проблеми принципів і форм звуко-
вої організації тексту.
У доповіді О.О. Кабиш (Київ) з’ясовано причини англомовних
запозичень, виокремлено лексико-семантичні та лексико-тематичні
групи новозапозичених слів, досліджено процеси їх освоєння в сучас-
ній українській мові.
О.О. Конєєва (Київ) описала семантичну структуру дієслів вза-
ємної дії зі значенням родинної спорідненості.
У доповіді С.П. Король (Київ) покласифіковано сучасну україн-
ську навігаційно-гідрографічну термінологію за тематичними групами.
Л.В. Кравець (Київ) обґрунтувала динамічну природу поетичної
метафори на матеріалі української поезії ХХ ст.; визначила й проаналі-
зувала чинники, що зумовлюють метафоричний динамізм, та встано-
вила лінгвокогнітивні операції, які його забезпечують, а також зосе-
редила увагу на шляхах виникнення метафоричного динамізму.
Я.Б. Лещишина (Київ) на матеріалі видань “День”, “Екстракт 150”
та “Екстракт 200” представила типологію інноваційної словотвірної
лексики на рівні її продуктивності й непродуктивності.
О.В. Ляхова (Харків) дослідила розширення семантики похідно-
го слова як наслідок розвитку гіперо-гіпонімічних відношень; з’ясувала,
що передумовою розширення семантики таких лексем є відрив від де-
нотата. Авторка довела, що розширення значення аналізованих оди-
ниць властиве здебільшого для дієслів і відбувається внаслідок гіпер о-
німізації або заміни одного гіпоніма іншим.
Доповідь Ю.С. Макарець (Київ) присвячена аналізу функ ціо наль но-
семантичного співвідношення перифразових найменувань та метафори як
номінативної одиниці, з одного боку, і когнітивного процесу — з іншого.
У доповіді О.А. Мороз (Маріуполь) «Семантика та структура но-
мінативних фразеологічних одиниць з компонентом “власне ім’я”»
виділено семантичні групи цих одиниць, подано їх структурні типи та
структурно-семантичні моделі.
Доповідь Н.М. Пасік (Ніжин) присвячена аналізу естетичної своє-
рідності парадигми візуальних словесно-художніх образів в ідіостилі
Є. Гуцала. Визначено основні способи актуалізації семантики кольоро-
назв та їх функціональне навантаження.
Т.Д. Полиця (Вінниця) представила історико-етимологічний ана-
ліз концепту «думка» в українській мові на матеріалі лексикографічних
джерел.
Т.Ф. Семашко (Маріуполь) зробила спробу аналізу особливостей
номінації та чинників мотивації фразеологічних одиниць із колоратив-
ним компонентом.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 113
Мiжнародна наукова конференцiя «Системний аналiз функцiонування...
Л.О. Харченко (Київ) дослідила компонент оцінки в структурі
семантики дієслів емоційного стану.
Предметом доповіді Т.Л. Хомич (Чернігів) стали особливості
семантики конотативно маркованих лексичних одиниць, які містять
у своїх значеннєвих планах домінантний інтенсивно-параметричний
складник.
Д.Л. Шалацький (Євпаторія) з’ясував роль докору в міжособис-
тісному спілкуванні на матеріалі політичного дискурсу та дійшов ви-
сновку, що специфіка досліджуваного мовного акту докору полягає в
неможливості вираження комунікативного наміру експліцитним пер-
формативом в умовах безпосередньої комунікації.
В.А. Широков і Л.Л. Шевченко (Київ) розглянули основні на-
прями лінгвістичного дослідження концептів різних наукових шкіл та
окремих учених; проаналізували два основних підходи в сучасній кон-
цептології та шляхи побудови формалізованих інструментів концеп-
тології (концептографічних систем).
Проблемні питання української лінгвістики викликали жваві дис-
кусії та обговорення, у яких взяли активну участь члени та гості кон-
ференції, зокрема М.Г. Железняк, І.І. Погрібний, Г.М. Вокальчук,
Г.О. Козачук, Н.П. Гальона, М.Я. Плющ, І.М. Заремська, Я.С. Свен-
тух, А.С. Свентух та інші.
Матеріали конференції опубліковані у вигляді наукових статей
до початку її роботи у збірнику наукових праць «Науковий часопис
Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови. Ви-
пуск 8» (2011 р.).
На другий день конференції її учасники разом з родиною Арноль-
да Панасовича відвідали могилу Арнольда Панасовича Грищенка, аби
хвилиною мовчання вшанувати світлу пам’ять видатного науковця.
На підсумковому пленарному засіданні були заслухані звіти сек-
цій і прийнята ухвала й надалі організовувати та проводити наукові
конференції на пошанування пам’яті А.П. Грищенка, глибокі, перспек-
тивні, новаторські ідеї та концепції якого відображають найактуальні-
ші проблеми сучасної лінгвістики і знаходять продовження у творчих
пошуках і наукових здобутках його учнів і наступників, а багата його
науково-педагогічна спадщина є значним внеском у вивчення як су-
часної української мови, так і її історії, а також джерелом для дослід-
ницької діяльності багатьох поколінь науковців.
Ірина Дудко (м. Київ)
Iryna Dudko (Kyiv)
THE INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE
“A SYSTEMATIC ANALYSIS OF THE FUNCTIONING OF LANGUAGE UNITS”
devoted to the Doctor of Philology, Professor Arnold Panasovych Hryshchenko’s
75th birth anniversary
(22–23 September, 2011, Kyiv).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42879 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:05:46Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дудко, І. 2013-04-09T15:20:30Z 2013-04-09T15:20:30Z 2011 Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» / І. Дудко // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 103-113. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42879 047.31:811.161.2(063)+929А.П.Грищенко(477) 22–23 вересня 2011 р. в Києві на кафедрі української мови Інституту української філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова була проведена Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» до 75-річчя від дня народження доктора філологічних наук, професора, дійсного члена Академії педагогічних наук України, дійсного члена Академії вищої школи України, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата премії імені І.Я. Франка НАН України Арнольда Панасовича Грищенка. Conference devoted to the Doctor of Philology, Professor Arnold Panasovych Hryshchenko’s 75th birth anniversary (22–23 September, 2011, Kyiv). uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Наукова хроніка Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» The international scientific conference “A systematic analysis of the functioning of language units” Article published earlier |
| spellingShingle | Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» Дудко, І. Наукова хроніка |
| title | Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» |
| title_alt | The international scientific conference “A systematic analysis of the functioning of language units” |
| title_full | Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» |
| title_fullStr | Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» |
| title_full_unstemmed | Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» |
| title_short | Міжнародна наукова конференція «Системний аналіз функціонування мовних одиниць» |
| title_sort | міжнародна наукова конференція «системний аналіз функціонування мовних одиниць» |
| topic | Наукова хроніка |
| topic_facet | Наукова хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42879 |
| work_keys_str_mv | AT dudkoí mížnarodnanaukovakonferencíâsistemniianalízfunkcíonuvannâmovnihodinicʹ AT dudkoí theinternationalscientificconferenceasystematicanalysisofthefunctioningoflanguageunits |