У скарбницю слов’янської ономастики
Рецензія на книгу: Димитрова-Тодорова Л. Местните имена в Поповско. – София: Академично издателство «Проф. Марин Дринов», 2006. – 695 с. Book review on: L. Dimitrova-Todorova. Меstnyte imena v Popovsko. — Sophiya: Akademichno izdatelstvo “Prof. Maryn Drynov», 2006. — 695 s....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Українська мова |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42880 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | У скарбницю слов’янської ономастики / С. Вербич // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 114-118. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860109317616697344 |
|---|---|
| author | Вербич, С. |
| author_facet | Вербич, С. |
| citation_txt | У скарбницю слов’янської ономастики / С. Вербич // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 114-118. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | Рецензія на книгу: Димитрова-Тодорова Л. Местните имена в Поповско. – София: Академично издателство «Проф. Марин Дринов», 2006. – 695 с.
Book review on: L. Dimitrova-Todorova. Меstnyte imena v Popovsko. — Sophiya: Akademichno izdatelstvo “Prof. Maryn Drynov», 2006. — 695 s.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:32:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3114
Рецензії та огляди
© С.О. ВЕРБИЧ, 2011
УДК 81’373.21: 81’373.6
У СКАРБНИЦЮ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ОНОМАСТИКИ
Димитрова+Тодорова Л. Местните имена в Поповско. –
София: Академично издателство «Проф. Марин Дринов», 2006. –
695 с.*
* Монографія Л. Димитрової-Тодорової викликала зацікавлення українських ономас-
тів, про що свідчить, зокрема, рецензія Д.Г. Бучка (див.: Бучко Д. Рец. на: Димитрова-
Тодорова Л. Местните имена в Поповско // Мовознавство. — 2009. — №6. — С. 84–87).
Ґрунтовне дослідження болгарського лінгвіста Л. Димитрової-То-
до рової присвячене інтерпретації комплексного матеріалу (ар-
хеологічного, історичного, етнографічного, краєзнавчого, мовного,
передусім топонімного), зібраного в колишньому окрузі Поповсько
(51 поселення), що в Північно-Східній Болгарії. Особливу увагу при-
ділено детальному аналізові (фонетика, морфологія, словотвір, се-
мантика, етимологія) власних географічних назв — 7064 одиниці, що
дало вченій досить вагомі підстави для науково вивірених висновків
щодо етногенезу місцевого населення. Дослідниця, зокрема, наголо-
шує на давньому слов’янському характері населення вказаного регіо-
ну, відзначаючи, щоправда, в його етнічній історії протоболгарський і
печенізько-куманський суперстрат.
Монографія складається з 4 розділів (І. Географічно-історична ха-
рактеристика Поповсько, підрозділи: 1) фізико-географічна харак-
теристика; 2) історія заселення зазначеного терену; 3) історія по-
селень. ІІ. Лінгвістична характеристика топонімів Поповсько (окремо
схарактеризовано болгарські топоніми, іншомовні власні географічні
назви, гібридні топоніми, топонімні кальки й напівкальки). ІІІ. Класи-
фікація топонімів Поповсько з погляду семантичної мотивації їхніх
основ (характеристика мікротопонімів, гідронімів, ойконімів та оро-
німів). IV. Етимологічний словник топонімів Поповсько), висновків,
уміщених після третього розділу, списку опрацьованої літератури та
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 115
У скарбницю слов’янської ономастики (рецензiя)
джерел, списку скорочень мов, діалектів, умовних скорочень, трьох
карт. Завершують монографію дві анотації — англійською та німецькою
мовами.
У першому розділі запропоновано географічно-історичну харак-
теристику досліджуваного терену (історично частини Нижньої Мізії).
З погляду орографії це переважно місцевість із невисоким горбистим
рельєфом, який перетинають рр. Черни Лом, Малки Лом, Водица і Голя-
ма река. Історія округу Поповсько сягає давніх часів, про що свідчать
археологічні пам’ятки доби неоліту й енеоліту, локалізовані в різних
населених пунктах. З давніх-давен тут проживало фракійське населен-
ня, зокрема дако-мізійське плем’я гетів. В історії вказаного регіону ли-
шили свої сліди й кельти (250–100 рр. до н. е.), а також давні римляни
(І–ІІІ ст. н. е.). Далі починається слов’янський період, перерваний ту-
рецькою колонізацією (кін. XIV–70-і рр. XIX ст.). Масштабність до-
слідження Л. Димитрової-Тодорової простежується поміж іншого й у
детальній характеристиці (географічній, етнічно-історичній) кожного
населеного пункту колишнього округу Поповсько, поданій в окремому
параграфі. Особливо треба відзначити списки місцевих географічних
назв, зафіксованих у кожному поселенні.
У другому розділі запропоновано мовну характеристику (фоне-
тичні, морфологічні, словотвірні, лексичні особливості) топонімів По-
повсько. Окремо розглянуто болгарські власні географічні назви й ін-
шомовні (запозичені в різні історичні періоди: арабські, перські,
протоболгарські, грецькі, фракійські, імовірно дако-мізійські, іллірій-
ські, румунські, арумунські, італійські, французькі, німецькі, англій-
ські). Кожний рівень мовної структури топоніма описано досить де-
тально. Надзвичайно цінна характеристика іншомовних топонімів,
передусім турецьких (найдетальніша), що дає змогу чітко простежити
адаптацію тієї чи тієї назви в слов’янському мовному середовищі.
У третьому розділі представлено класифікацію топонімів із погля-
ду мотивації семантики їхніх основ. Окремо розглянуто відапелятивні,
відантропонімні, відтопонімні, двозначні й багатозначні (альтернатив-
на мотивація), незрозумілі назви.
Найбільший розділ четвертий, у якому подано історико-етимо ло-
гічний словник топонімів Поповсько. Дослідниця досить переконливо
етимологізує кожну власну географічну назву, пояснюючи її зв’язок із
певним апелятивом чи онімом, з’ясовуючи внутрішню форму її осно-
ви. Більшість проаналізованих назв своїми етимонами сягає тюркської
бази, що зумовлено тривалим періодом османсько-турецької колоніза-
ції зазначеного регіону, а також, можливо, тюркським (протоболгар-
ським) суперстратом. Однак із-поміж численних тюр кізмів (переважно
пізньої хронології) трапляються і архаїчні слов’янські назви на зразок:
Песенец ‹ *пес-ьн-ец ‘піщана місцевість’ (с. 523) ‹ пес- ‹ псл. *pěs-, більш
поширеного у суфіксально ускладненій формі *pěsъkъ [1 IV: 415], Раjеле
‹ *развилье ‘місце, яке розгалужується’ (с. 539) ‹ *orzvidla / *orzvidlъ ‘роз-
галуження дороги, ущелина’ [2 35: 178], Разклона (без пояснення;
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3116
Вербич С.О.
с. 539) ‹ болг. діал. расклóн ‘перехрестя’ ‹ псл. *orzklonъ [2 33: 174],
Тръбежа ‹ псл. *tеrbežь (с. 584) та ін.
У контексті зазначеного привертає увагу також наявність топо-
німних паралелей Поповсько з іншими слов’янськими теренами, зо-
крема з українським Прикарпаттям (бас. Верхнього Дністра), що пере-
конливо свідчить про їхній праслов’янський етимон, пор., наприклад:
болг. Лещака (назва лісу, ниви) ‹ лещак ‘ліщиновий ліс’ (с. 472), укр.
Лещáк — гідронім (пот., п. Либохірки л. Стрия п. Дністра; с. Либохора
Турківського р-ну Львівської обл.; [8: 312]), блр. Лещаки — ойконім [17
V, 131], пол. Leszczak — гідронім у бас. Вісли [16: 158] ‹ псл. *lěščakъ
[2 14: 262]; болг. Опака — ойконім (с. 511) і укр. Опáка — гідронім
(р., п. Бистриці-Тисьменицької п. Дністра; між рр. Збір і Сторонівка;
нп Опака (Опока) Дрогобицького р-ну Львівської обл. [8: 399], пор.
також назви рр. Опака (Опока) в бас. Оки [9: 89, 118], Opoka, Vopoka в
Словенії [14 II: 61]. Щоправда, болг. ойконім однозначно витлумачено
у зв’язку з псл. *apākъ ‘протилежна сторона’ й порівняно з укр. топоні-
мами (гідронімом і ойконімом) Опака (с. 511), рос. Опака, Апака. До
речі, укр. назви Опака вперше пов’язав із укр. опак ‘навпаки, назад’
Я. Рудницький [7: 90]. У цьому разі назву гідрооб’єкта можна тлума-
чити як такий, що ‘тече в інший бік’ (пор. слов’ян. *Paka (voda) — гідро-
нім у Нижній Австрії: ‘вода, що тече в зворотному напрямі’ [4: 494] або
‘повернутий в інший бік’ (псл. *opakъ ‘т. с.’ [1: 4, 194]). З іншого боку,
дублетність форм топонімів Опака / Опока дає підстави етимологізу-
вати їх у колі лексики гнізда псл. *o(b)poka, континуантами якого є
укр. опак ‘сорт білої глини, із якої виготовляють посуд’ [10 V: 700],
діал. опока ‘скеля; крейдяна скеля’, ‘шматки білої глини’, ‘глинистий
або вапняковий ґрунт’, ‘камінь’ [5: 239]. У цьому контексті семантика
основи назви Опака (Опока) вказувала на характерні особливості міс-
цевого ландшафту; болг. Сопот — назва ниви ‹ *сопот ‘джерело; потік’.
Л. Ди митрова-Тодорова наводить численні паралелі з інших сло в’ян-
ських регіонів, зокрема й із українських (с. 556), пор. відповідно гідро-
нім Сопіт (п. Стрия п. Дністра; с. Сопіт Сколівського р-ну Львівської
обл. [8: 521]). В основі слов’янських топонімів Сопот (Сопіт) пра сло-
в’ян ський географічний апелятив *sopotъ ‘джерело, струмок’ [12: 441];
болг. мікрогідронім Трескавата, мікротопонім Трескавото. Семантика
основ зазначених назв мотивована ознакою ‘вода, що тече з характер-
ним шумом’ (с. 584). Указані назви можна співвіднести з укр. гідроні-
мом Трускавець (пот., л. Стрия п. Дністра; між рр. Бутельський і Лазок;
м. Трускавець Львівської обл. [8: 574]). В основі наведених назв псл.
*trusk- на позначення гідрооб’єктів із гарячою чи холодною водою, та-
ких, що б’ють струменями [11: 224-225].
Деякі назви, на нашу думку, можна кваліфікувати інакше, ніж
Л. Димитрова-Тодорова. Так, топонім Корта дослідниця виводить від
апелятива корито, у якому відбулася редукція ненаголошеного и
(с. 441). Проте в основі цього топоніма можна вбачати болг. діал. кърт
‘що-небудь зігнуте’ ‹ псл. *kъrta, *kъrtъ [13: 151]. Така версія має підстави
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3 117
У скарбницю слов’янської ономастики (рецензiя)
з огляду на рефлексацію голосного ъ як о в болгарській мові (рецензо-
вана монографія: с. 177).
У низці складених болгарських топонімів, які наводить Л. Ди мит-
рова-Тодорова, наявний географічний апелятив сърт, як-от Дермен сърт
‹ тур. degirmen sirt ‘водяний хребет’ (с. 33). Відома й інша, слов’янська,
версія пояснення лексеми сърт ‹ псл. *sъrtъ (*ser- ‘текти, струмувати’) [3:
77]. Однак тюркська етимологія наведеного апелятива видається більш
аргументованою. По-перше, лексеми сырт, сърт у межах Славії відзначе-
ні лише в окремих регіонах Росії, а також у Болгарії, Македонії (ст.-рос.
сыртъ ‘гряда, що розділяє притоки двох річок’, рос. діал. сырт ‘гребінь,
гряда, підвищення’, сырт ‘вир’, болг. діал. сърт ‘гола вершина гори’, ‘не-
велике підвищення’, макед. srt ‘хребет, водорозділ’ [Там само], де, як відо-
мо, слов’янський мовний елемент нашарувався на тюркський (у Росії це
переважно Заволжя і Урал [6: 534-535]). По-друге, лексема сырт ‘витяг-
нуте невисоке плоске підвищення’, ‘водорозділ, кряж’ засвідчена в усіх
тюркських мовах, наприклад: азерб. сырт ‘гребінь’, ‘плато’, казах. сырт
‘зовнішній бік’, киргиз. сырт ‘т. с.’, татар. сырт ‘гряда’, ‘підвищення’, турк-
мен. сырт ‘горб’, узб. сырт ‘хребет’, які сягають д.-тюрк. sїrt ‘підвищення’
[Там само]. Зауважимо, що це значення вторинне до стрижневого ‘спи-
на’, поширеного в тюркських мовах у формі sїrt [15: 846].
Загалом монографію Л. Димитрової-Тодорової вважаємо досить
інформативною і необхідною для фахівців у галузі слов’янської оно-
мастики, етимології, порівняльно-історичних славістичних студій. Тре-
ба відзначити також, що рецензоване видання концептуально продо-
вжує ономастичні праці знаних болгарських лінгвістів: Й. Заїмова
(Местните имена в Пирдопско. — София, 1959; Местните имена в Па-
на гюрско. — София, 1977), Н. Ковачева (Местните названия в Габровс-
ко. — София, 1965; Топонимията на Троянско. — София, 1969), А. Са-
ламбашева (Местните имена в Смолянско. — София, 1976), Г. Христова
(Местните имена в Маданско. — София, 1964) та ін., що засвідчує зна-
чний науковий потенціал болгарського назвознавства в цілому і місце-
вих ономастів зокрема.
1. Етимологічний словник української мови: У 7 тт. / За ред. О.С. Мельничука. — К.,
1982–2006. — Т. 1–5.
2. Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд /
Под ред. О.Н. Трубачева. — М., 1974–2006. — Вып. 1–32; 2007–2010. — Вып. 33–36 /
под ред. А.Ф. Журавлева.
3. Козлова Р.М. Славянская гидронимия. Праславянский фонд. — Минск, 2006. — Т. IV. — 310 с.
4. Лома А. Рец. на: Georg Holzer. Die Slaven im Erlaftal. Eine Namenlandschaft in Nie-
derösterreich (Studien und Forschungen aus dem Niederösterreichischen Institut für
Landeskunde, Herausgegeben von Anton Eggendorfer und Willibald Rosner, Bd. 29).
Wien, 2001, 160 са jедном картом // Ономатолошки прилози. — Београд, 2004. —
Т. XVII. — С. 492–295.
5. Марусенко Т.А. Материалы к словарю украинских географических апеллятивов (на-
звания рельефов) // Полесье: Лингвистика. Археология. Топонимика / Отв. ред.
В.В. Мартынов, Н.И. Толстой. — М., 1968. — С. 206–255.
6. Мурзаев Э.М. Словарь народных географических терминов. — М., 1984. — 653 с.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 3118
Вербич С.О.
7. Рудницький Я. Географічні назви Бойківщини (видання друге). — Вінніпеґ, 1962. — 246 с.
8. Словник гідронімів України / Ред. кол.: А.П. Непокупний, К.К. Цілуйко, О.С. Стри-
жак. — К., 1979. — 780 с.
9. Смолицкая Г.П. Гидронимия бассейна Оки (список рек и озер). — М., 1976. — 403 с.
10. Словник української мови / Гол. ред. І.К. Білодід. — К., 1970–1980. — Т. І–ХІ.
11. Трубачев О.Н. Ремесленная терминология в славянских язиках (Этимология и опыт
групповой реконструкции). — М., 1966. — 416 с.
12. Трубачев О.Н. Этногенез и культура древнейших славян. Лингвистические исследо-
вания (изд. 2-е, доп.). — М., 2003. — 489 с.
13. Шульгач В.П. Праслов’янський гідронімний фонд (фрагмент реконструкції). — К.,
1998. — 368 с.
14. Bezlaj F. Slovenska vodna jmena. — Ljubljana, 1956. — T. I. — 364 s.
15. Clauson G. An Etymological Dictionary of Pre-Thirteenth-Century Turkish. — Oxford,
1972. — 989 p.
16. Szulowska W., Wolnicz-Pawłowska E. Nazwy wód w Polsce. Część I. Układ ałfabetyczny. —
Warszawa, 2001. — 337 s.
17. Russisches geographisches Namenbuch / Begr. von M. Vasmer. — Wiesbaden, 1962–
1981. — Bd I–X.
Святослав Вербич (м. Київ)
Svyatoslav Verbych (Kyiv)
TO THE TREASURY OF THE SLAVONIC ONOMATOLOGY
(Book review on: L. Dimitrova-Todorova. Меstnyte imena v Popovsko. — Sophiya: Akade-
michno izdatelstvo “Prof. Maryn Drynov», 2006. — 695 s.)
Ãӂ̇ ÏÓÁ‡ø͇
ДУЖЕ БАГАТО – ЦЕ НЕ МАСА!
Під впливом російської мови в українському усному мовленні та в засобах масо-
вої інформації поширився іменник маса зі значенням «дуже багато, безліч кого-,
чого-небудь»: маса запитань, маса проблем, маса вражень, маса людей, маса
помилок і под. Напр.: Перші дії пана Валіда на керівній посаді на НТКУ викли-
кають масу запитань (Високий замок); В українських і зарубіжних журналістів
була маса питань до президента «Шахтаря» (3 інтернетівського видання); Роз-
робники документа визнають: у Києві маса проблем (Хрещатик); ..Молодий ав-
тор робить масу помилок на початку літературної кар'єри (Українська правда);
Не лінуйтеся перечитати текст ще раз, оскільки навіть після себе можна знайти
масу помилок (3 інтернетівського видання).
Російсько-українські словники послідовно перекладають слово маса як «без-
ліч, дуже багато, сила-силенна». Проте в українському вжитку воно має зна-
чно більше відповідників, пор.: багато, дуже багато, безліч, сила, сила-силенна,
тьма, тьма-тьмуща, море, океан, хмара, купа та ін. Саме їх і потрібно використо-
вувати з означеними іменниками. Пор.: багато (дуже багато, безліч, купа та ін.)
запитань; багато (дуже багато, безліч, тьма-тьмуща, купа та ін.) проблем; бага-
то (дуже багато, безліч, сила-силенна, море, океан, купа та ін.) вражень; багато
(дуже багато, сила, сила-силенна, тьма, море, хмара та ін.) людей; багато (дуже
багато, безліч, сила-силенна, тьма-тьмуща та ін.) помилок тощо. Напр.: Типові
договори на житлово-комунальні послуги викликають у киян безліч питань (Ви-
сокий замок); Безліч вражень і думок висловила Ярослава того ж вечора в
листі до батька (Л. Дмитерко); Довкола стояла сила людей... (С. Черкасенко);
Можливо, найближчими днями у всі магазини попливе море людей (Вечірній
Київ); Хмара людей обліпила віконце (Г. Колісник); Перші розділи нових під-
ручників, які викладені на сайті Міністерства освіти, містять багато граматичних
і орфографічних помилок (3 інтернетівського видання) тощо.
Отже, уникаймо слова маса зі значенням великої кількості й послуговуймося
його українськими відповідниками: в офіційному вжитку – багато, дуже бага-
то, безліч, у розмовному мовленні – сила, сила-силенна, тьма, тьма-тьмуща,
море, океан, хмара, купа та ін.
Лариса Колібаба
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42880 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:32:50Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вербич, С. 2013-04-09T15:22:30Z 2013-04-09T15:22:30Z 2011 У скарбницю слов’янської ономастики / С. Вербич // Українська мова. — 2011. — № 3. — С. 114-118. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42880 81’373.21: 81’373.6 Рецензія на книгу: Димитрова-Тодорова Л. Местните имена в Поповско. – София: Академично издателство «Проф. Марин Дринов», 2006. – 695 с. Book review on: L. Dimitrova-Todorova. Меstnyte imena v Popovsko. — Sophiya: Akademichno izdatelstvo “Prof. Maryn Drynov», 2006. — 695 s. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Рецензії та огляди У скарбницю слов’янської ономастики To the treasury of the slavonic onomatology Article published earlier |
| spellingShingle | У скарбницю слов’янської ономастики Вербич, С. Рецензії та огляди |
| title | У скарбницю слов’янської ономастики |
| title_alt | To the treasury of the slavonic onomatology |
| title_full | У скарбницю слов’янської ономастики |
| title_fullStr | У скарбницю слов’янської ономастики |
| title_full_unstemmed | У скарбницю слов’янської ономастики |
| title_short | У скарбницю слов’янської ономастики |
| title_sort | у скарбницю слов’янської ономастики |
| topic | Рецензії та огляди |
| topic_facet | Рецензії та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42880 |
| work_keys_str_mv | AT verbičs uskarbnicûslovânsʹkoíonomastiki AT verbičs tothetreasuryoftheslavoniconomatology |