Що може бути святіше для серця народу, за слово Боже рідною мовою! (Листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864, 1874 рр.)
У статті подано короткий огляд історії долі перекладів П.С. Морачевського Святого Письма українською мовою (1860–1865). Уперше представлено широкій громадськості листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864 та 1874 рр., у яких ідеться про переклади українською мовою книг Святого Письма...
Saved in:
| Published in: | Українська мова |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42898 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Що може бути святіше для серця народу, за слово Боже рідною мовою! (Листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864, 1874 рр.) / Т. Котенко // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 54-62. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859864963275816960 |
|---|---|
| author | Котенко, Т. |
| author_facet | Котенко, Т. |
| citation_txt | Що може бути святіше для серця народу, за слово Боже рідною мовою! (Листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864, 1874 рр.) / Т. Котенко // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 54-62. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Українська мова |
| description | У статті подано короткий огляд історії долі перекладів П.С. Морачевського Святого Письма українською мовою (1860–1865). Уперше представлено широкій громадськості листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864 та 1874 рр., у яких ідеться про переклади українською мовою книг Святого Письма та спроби їх оприлюднення; роздуми перекладача про значення Божого слова, писаного рідною мовою, та корисність його праці для українського народу.
This article presents the short review of creation and life story of the Ukrainian translations of the New Testament and Psalter by P.S. Morachevsky. For the first time, we are unveiling the letters of P.S. Morachevsky to I.I. Sreznevsky about the Bible translation and attempts to publish it in 1862, 1864 and 1874. This article also contains thoughts about the meaning and significance of the Bib le in Ukrainian and the beneficial impact of P.S. Morachevsky’s work on Ukrainian people.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:48:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 454
УДК 37(477):929 Морачевський П.С.+002(477)(09)+81(470.23–25):929 Срезневський I.I.
Тетяна Котенко (м. Київ)
ЩО МОЖЕ БУТИ СВЯТIШЕ ДЛЯ СЕРЦЯ НАРОДУ,
ЗА СЛОВО БОЖЕ РIДНОЮ МОВОЮ! *
(Листи П.С. Морачевського до I.I. Срезневського
1862, 1864, 1874 рр.)
© Т.I. КОТЕНКО, 2011
У статті подано короткий огляд історії долі перекладів П.С. Морачевського Свя-
того Письма українською мовою (1860–1865). Уперше представлено широкій гро-
мадськості листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864 та 1874 рр., у
яких ідеться про переклади українською мовою книг Святого Письма та спроби їх
оприлюднення; роздуми перекладача про значення Божого слова, писаного рідною
мовою, та корисність його праці для українського народу.
Ключові слова: листування П.С. Морачевського та І.І. Срезневського, Святе Письмо,
переклад українською мовою.
Пилип Семенович Морачевський (1806–1879) [5; 7; 10; 14] увійшов
в історію української культури як перший перекладач книг Но-
вого Завіту та Псалтиря українською літературною мовою середини
ХІХ ст. Його переклади і сьогодні залишаються одними з найкращих,
проте доля їх сумна, вони так і не опубліковані й досі зберігаються в
рукописах. Деякі їхні тексти ще не віднайдені чи взагалі втрачені.
П. Морачевський протягом 1860–1865 років переклав такі книги
Святого Письма: Євангеліє (1860), Діяння святих апостолів (кінець
1861 — початок 1862), Послання святих апостолів (1862–1863, місце
знаходження невідоме), Апокаліпсис (1864) та Псалтир (кінець 1864 —
травень 1865). Перекладач працював над удосконаленням текстів, тому
вони мали не одну редакцію перекладу, зокрема, Євангеліє — 1861 р. та
1864 р.; Діяння святих апостолів — 1864 р. [3].
* Переклад цитати з листа П.С. Морачевського до І.І. Срезневського від 18 грудня 1862 р.
[2: арк. 24 зв.].
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 55
Що може бути святiше…(Листи П.С. Морачевського до I.I. Срезневського)
Розпочав П. Морачевський роботу над перекладом українською
мовою євангельських текстів у 1860 році. 28 вересня того ж року пере-
клади текстів Євангелій від Матвія та Івана були відправлені з листом
до митрополита Петербурзького і Новгородського Ісидора з прохан-
ням оцінити його працю й благословити на продовження роботи над
перекладами Євангелій від Марка та Луки й посприяти в опублікуван-
ні Євангелія українською мовою. Але відповідь 14 жовтня 1860 р. була
невтішною: митрополит передав думку Св. Синоду, висловивлену йому
при приватному зверненні, про те, що ні переклад П.С. Морачевського,
ні когось іншого не може бути дозволений до друку [5: 467–469]1. Не-
зважаючи на це, П.С. Морачевський завершив переклад Євангелій від
Луки та від Марка і, маючи тверде переконання, що український пра-
вославний народ повинен читати Біблію своєю мовою, в кінці 1861 р.
надіслав, проте без будь-яких прохань, повний текст перекладу Єван-
гелія до Відділення російської мови і словесності Імператорської ака-
демії наук [5: 459–479]. Отримавши схвальний відгук, П.С. Морачев-
ський офіційно звернувся, через І.І. Срезневського 2 до Академії з
проханням розглянути з наукового погляду його переклад Євангелія і
допомогти в одержанні від Св. Синоду дозволу на його видання. Вже
на засіданні Відділення 8 лютого 1862 р. було заслухано схвальну до-
повідь академіка І.І. Срезневського про працю П. Морачевського [1:
арк. 4 зв. 6; 5: 472–475]. Тоді ж було вирішено надрукувати переклад
Євангелія П.С. Морачевського в одному з видань Академії наук, а
для цього направити рукопис Президенту академії з рецензією, яку
мали скласти троє знавців української мови: академіки О.Х. Востоков,
О.В. Нікитенко та І.І. Срезневський. Окремий відгук О.В. Нікитенка
було зачитано на засіданні Відділення 24 лютого 1862 р. Пізніше, у
спільній рецензії видатні вчені високо оцінили переклад П.С. Мора-
чевського, розглянувши його у філологічному та морально-релігійному
аспектах [1: арк. 2 зв.–3 зв.; 5: 475–476; 9: 71–73, дод. 7]. На цій підста-
ві 27 лютого 1862 р. Відділення ухвалило направити праці П. Морачев-
ського до Св. Синоду Російської православної Церкви для подальшого
її розгляду з теологічних засад і проханням дозволу на видання Єван-
гелія українською мовою [1: арк. 3 зв.; 5: 476–477]. Уже 16 березня 1862 р.,
за розпорядженням Президента Імператорської Академії наук, пере-
клад Євангелія направлено до Св. Синоду, а 22 липня — зошит із ви-
правленнями до тексту перекладача. 19 травня 1862 р. на засіданні Від-
ділення розглядали надісланий П. Морачевським переклад Діянь
Св. Апостолів. 24 листопада 1862 р. на засіданні Відділення зачитали
надіслане керуючим справами Св. Синоду відношення. Хоча його зміст
невідомий, але відмови в ньому не було, про що свідчить той факт, що
на засіданні 15 грудня 1862 р. зачитували листа П. Морачевського, в
1 Це ставлення Св. Синоду П.С. Морачевський прокоментував у листі до І.І. Срезнев-
ського від 25 січня 1862 р. [2: арк. 22–23].
2 Там само у листі від 25 січня 1862 р. [2: арк. 21 зв. — 23 зв.].
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 456
Котенко Т.I.
якому він цікавився долею свого перекладу, і в зв’язку з цим прийнято
рішення: просити Президента академії посприяти прискоренню спра-
ви у Св. Синоді, про що І.І. Срезневський особисто сповістив пере-
кладача. П. Морачевський у листі до І.І. Срезневського від 18 грудня
1862 р. дякував йому за участь і підтримку в цій справі, завдяки чому
знову взявся за переклад Послань Св. апостолів. Він також писав, що
працює над новою роботою — за Старим Завітом укладає українською
мовою «Священну Історію» в двох частинах для читання і науки укра-
їнському народу, ретельно слідуючи за старозавітними текстами, що
буде це та ж Біблія, тільки скорочена. Разом із листом автор надіслав і
першу частину Священної Історії з проханням розглянути її, і, за по-
зитивної рецензії, допомогти з виданням усього тексту, чорновий ва-
ріант якого вже був готовий. П. Морачевський знову звертався з про-
ханням посприяти в отриманні дозволу для публікації його перекладів
Євангелія та Діянь апостольських [2: арк. 23 зв.–26 зв.].
Незважаючи на схвальні відгуки вчених Імператорської академії
наук, Св. Синод вагався з дозволом на друк Євангелія українською мо-
вою, мабуть, у зв’язку з розгортанням антиукраїнських подiй, пов’язаних
із пiдгoтовкою Валуєвського циркуляра щодо друкування книг україн-
ською мовою [4: 50]. Потім, 18 липня 1863 р., з’явилося таємне розпо-
рядження міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону друку
будь-яких релігійних чи навчальних книг українською мовою. Згiдно
з цим обговорення питання про видання Нового Завiту у перекладі
П.С. Морачевського було призупинене. Основною причиною появи Ва-
луєвського циркуляру стало українське нaцiонально-культурне вiд-
poдження кiнця 50-х — початку 60-х pр. ХІХ ст., яке позначилося
передусiм набуттям укрaїнською мовою полiфункцiйнocтi, виходом її у
високу лiтературу, науку, законодавство, публiцистику i особливо —
церкву. Україномовні переклади П.С. Морачевського безпосередньо
стали поштовхом до появи цього циркуляру [11; 12; 13: 34].
3 січня 1864 р. Св. Синод видав наказ про заборону друкувати
Євангеліє українською мовою в перекладі П.С. Морачевського. Руко-
писи перекладача повернули до Академії наук 27 січня 1864 р.
Після відмови Св. Синоду П.С. Морачевський 26 лютого 1864 р.
надіслав листа до І.І. Срезневського, але, незважаючи на обставини, не
полишив богоугодної й потрібної для українського народу справи й
вислав із листом і переклад Апокаліпсиса, який називав поетично-
релігійним твором, він був дуже задоволений своїм перекладом [2: арк.
26 – зв. 28]. На засіданні Відділення руської мови і словесності Імпе-
раторської академії наук 12 березня 1864 р. академік І.І. Срезневський
зачитав цього листа, в якому П.С. Морачевський пропонував взяти на
зберігання до Академії його не дозволений до друку переклад Нового
Завіту, а також просив прислати йому повернутий Св. Синодом руко-
пис Євангелія й Діянь апостольських, обіцяючи надіслати взамін ін-
ший повний екземпляр перекладу Нового Завіту. Академія охоче на це
погодилася [1: арк. 2–2 зв.]. 3 грудня 1864 р. П.С. Морачевський від-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 57
Що може бути святiше…(Листи П.С. Морачевського до I.I. Срезневського)
правив до Академії текст нової редакції перекладу Нового Завіту з су-
провідним листом, де просив дати рецензію, що й було розглянуто на
засіданні 7 січня 1865 р. А на засіданні 12 травня 1865 р. вже зачитува-
ли супровідного листа П.С. Морачевського до перекладу українською
мовою Псалтиря, який він також просив розглянути й передати на збе-
рігання до Академічної бібліотеки. Текст Псалтиря аналізував академік
О.В. Нікитенко [1: арк. 2 зв.]. 20 травня 1865 р. Відділення російської
мови і словесності Імператорської академії наук повідомило П.С. Мо-
рачевському, що надіслані ним переклади українською мовою двох
книг Нового Завіту і Псалтиря отримані й передані на зберігання до
академічної біблотеки [8: арк. 1 зв.] 3.
Передаючи свої переклади текстів Святого Письма до бібліотеки
П. Морачевський мав надію, що їх колись видадуть і вони послужать укра-
їнській духовній і просвітницькій справі. Але час спливав,..і 1 серпня 1874 р.
П.С. Морачевський, уже будучи в похилому віці, наважився звернутися з
листом до І.І. Срезневського за порадою й проханням посприяти в при-
дбанні Академією його авторського права на переклад Нового Завіту та
Псалтиря у зв’язку з тим, що він хоче матеріально допомогти онукам і
дочці (Анастасії), яка овдовіла й залишилася на його утриманні, оскільки
його переклад Святого Письма зберігається в Академії не знаний україн-
ським народом і немає надії, що він буде виданий… [2: арк. 28–29].
Далі публікуємо тексти листів * П.С. Морачевського до І.І. Срез-
невського 1862, 1864 та 1874 рр., надіслані з м. Ніжина та с. Шняківка,
Ніжинського повіту, за автентичними копіями, зробленими 1898 р. з
оригіналів листів, наданих із сімейного архіву В.І. Срезневським, сином
І.І. Срезневського. Оригінали листів, — долучені до “Выписок по во-
просу о переводе на украинский язык евангелія, исполненном Ф.С. Мо-
рачевским”, — зберігаються у відділі рукописів Бібліотеки Російської
Академії наук (БАН) (м. Санкт-Петербург), під шифром 26.2.364 [2].
Нежин 25 янв. 1862 г. [2: л. 21 об. –23 об.].
М. Г.4 Измаил Иванович!
Мысль о переводе Нового Завета на малорос. яз. несколько лет уже
занимает меня.
Пока я был на службе, нельзя было и думать заняться приведением
ее в исполнение; и уже вышедши в отставку, я принялся за нее с новым
усердием, как за дело, давшее мне сериозное занятие и меня интересую-
щее. Чтобы успокоить себя, что труд мой не будет напрасен, я первые
опыты моего перевода Евангелия, в виде образца, представил в 1860 году
3 у 1901 р. їх включено до інвентарного опису рукописів, що зберігаються в бібліотеці [6].
4 М.Г. — милостивый государь (Ред.).
* Для зручності читання у нижченаведених листах закінчення слів на -аго- подано як
-ого-, -его-; закінчення -ея- як -ее-; -ія- — як -ие-; -ыя- — як -ые-; -ия- — як -ие-; -ья- —
як -ия-. Букву і передано як и; h — як е, а наприкінці слів опущено; сполучення -зс- пере-
дано як -сс-. Слова, писані з великої літери, пунктуацію та скорочення слів збережено.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 458
Котенко Т.I.
Митрополиту Исидору и просил благословения его на совершение этого
труда. Ответ Митрополита несколько по (л. 21 об.) // колебал мою рев-
ность. Он писал мне; удержать у себя рукопись: “По частном Совеща-
нии с Св. Синодом, извещаю Вас, что перевод Евангелия на Малорос. яз.,
ваш или чей бы то ни было, к печатанию допущен быть не может”. Но
при мысли о приближающемся тысячелетии России, памяти которой я
хотел посвятить перевод мой, считая его вполне соответствующим
этому знаменательному случаю, в уме моем мелькнула мысль возможно-
сти издания Малорос. Евангелия — и я с тем большею энергией опять за
него принялся. И вот с помощью Божьею, окончил перевод Евангелия, и
представил его в Вашу Академию, а теперь перевожу деяния Апостоль-
ские, которых 10 глав у меня вчерне уже готовы.
Столько лестный для меня прием Академиею моего труда до того
ободрил меня, что даже если бы Академия Наук встретила препят-
ствия к изданию (л. 22) // я буду с прежним же усердием продолжать
мой перевод и представлю в Академию, если не для издания, так по
крайней мере для хранения и для известности, что Новый Завет Хри-
ста Спасителя на Малорос. языке есть, хотя Малороссия не знает его
и пользоваться им не может. Отчего мы не можем иметь Евангелие на
своем языке, — я никак понять не могу — особливо теперь, при повсе-
местном распространении грамотности? Славянское и Русское Еванге-
лие не скажу, что не понятны для нашего необразованного народа, хотя
и это отчасти справедливо, и даже не только иногда в отношении про-
стого народа, но такое ли бы действие на душу его произвело Евангелие
на языке родном, совершенно понятном и ясном и для каждого безгра-
мотного, языке, с которым сроднились, срослись и, так (л. 22 об.) //
сказать слились с его плотью и кровью все его понятия, идеи, мысли,
впечатления! Я смотрел на мой труд, как на дело полезное и богоугод-
ное, что выразил даже после и в письме к Митрополиту, когда просил
его возвратить мне представленные ему первые мои опыты перевода. Я
сказал ему даже, что перевод Евангелия на Малор. яз. до того считаю
делом богоугодным, что оставляю его детям моим, в знак моего благо-
словения, которым буду просить им благословения у Бога. Вот отчего я
столько утешен был, прочитав в отзыве ко мне Академии наук, что и
высшее в России ученое общество также, как и я смотрит на мой труд,
и приняло его с таким отрадным для меня сочувствием — чего особенно
и добивался и за что с глубочайшим чувством признательности благо-
дарю (л. 23) // Вас, Измаил Иванович, и всех членов Академии.
Мне кажется, что настоящий, столько важный для России, случай
празднования ея тысячелетия весьма может благоприятствовать из-
данию моего перевода, если Академия Наук признает его достойным, и
отрадно надеяться, что Академия своим влиянием устранит непости-
жимые для меня препятствия и найдет к тому средства. С этим я об-
ращаюсь теперь в Ак. Н., представляя во всяком случае рукопись мою в
полное ея распоряжение.
С иск[ренним почтением] Ф. Морачевский. (л. 23 об.)
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 59
Що може бути святiше…(Листи П.С. Морачевського до I.I. Срезневського)
Деревня Шнаковка, 18 дек. 1862 г. [2: л. 23 об.–26 об.].
М. Г. Измаил Иванович!
Не умею выразить Вам моей сердечной благодарности за Ваше до-
брое участие в представленных мною в (л. 23 об.) // Академию переводов
моих и в моем полуавторском положении. Получив письмо Ваше, я вновь
ободрился, и готов продолжать перевод Посланий, к которому давно уже
охладел было вовсе. Но теперь я принялся за новый почти подобный
прежнему труд. Сижу над Библиею Ветхозаветною, и по ней составляю
Священную Историю для чтения и науки нашому людови Украиньскому,
на его же языке, не пропуская никаких сколько-нибудь интересных рас-
сказов, и оставляя только излишние, часто встречающиеся в Библии по-
вторения и родословия. Это будет у меня та же Библия, только со-
кращенная, потому что я большею частью держусь даже текста
библейского. Две части — 1, от создания мира до исхода израильтян из
Египта, и 2 — От Исхода до Царей — вчерне у меня совершенно готовы; а
первая, как раз ко дню получения (л. 24) // Вашего письма, и набело спи-
сана, — и потому теперь же я отправляю ее в Вашу Академию, которую
покорнейше прошу рассмотреть ее, и, если окажется годною, издать, о
чем просил и прошу и за переводы мои Евангелия и Деяний Апостольских.
Видите, я все берусь за такой труд, которого издание может быть за-
труднительно, а потому и обращаюсь в Академию, чтобы иметь ее по-
средницею между лицами затрудняющими и моими трудами, в чистоте,
непорочности и пользе коих не один, как видно, я убежден. — Что может
быть Святее для сердца народа, назидательнее для доброй его нрав-
ственности и полезнее для развития его ума, как слово Божье, на языке
родном, совершенно понятном, с которым срослись и слились все его идеи,
понятия, суждения и впечатления! И неужели издания таких книг у нас,
в наше время цивилизации и прогресса, (л. 24 об.) // может еще встре-
чать затруднения? В прошлом веке Преподобный Тихон Задонский имел
благую мысль сам перевести Евангелие на Народный язык, считая это
делом достойным своего подвижничества, богоугодным и полезным; а мы
теперь, поднявшиеся так высоко против прошлого века всеми силами ду-
ховными и нравственными, чуждаемся таких изданий и даже восстаем
против них, как против распространения какой-нибудь антихристиан-
ской ереси? Странно как то, чтобы не сказать — дико. Правительство
хлопочет об улучшении быта народного, все умные головы заговорили и в
журналах и в газетах о развитии и образовании народа: как же ему раз-
виться и образоваться, когда нет у него родных, понятных для него учеб-
ников и книг для чтения? Воскресные школы, сельские училища могут на-
учить только гра (л. 25) // моте, т.е. читать с грехом пополам, да
как-нибудь писать. Что же читать нашему письменному люду, когда под
руками у него нет ни одной интересной книги? Неужели же русские пове-
сти и романы? И неужели эти повести и романы назидательнее и полез-
нее для ума и нравственности, чем слово Божье, в котором человек всегда
найдет и ответ на свои чувства, и правело для всех случаев жизни и раз-
решение всех своих недоумений и утешение в своей скорби?
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 460
Котенко Т.I.
Непостижимо, чтоб издание слова Божья, вместо покровитель-
ства и сочувствия, встречали затруднения, как какие-нибудь вредные,
убивающие нравственность народную, сочинения! Это ослепление, воз-
мущающее душу!
Но к чему так жарко говорю и столько распространяюсь в этом
перед Вами, (л. 25 об.) // достойнейший Измаил Иванович, который яс-
нее меня понимаете и цените это дело? О прочих сочинениях моих, так
как они почти вовсе неизвестны свету, и упоминать не к чему. Много у
меня есть, даже томов рукописных и стихов и прозы, от суетливой ска-
мьи студенческой или даже гимназической до покойного, безмятежного
кресла отставного, или иначе, от русых кудрей до седых волос писанных
для собственного своего какого-то внутреннего удовольствия, а не для
света, в которых вся жизнь моя, как в светлом зеркале отразилась, и
которые потому я и теперь перелистываю иногда не без сердечного
трепета и увлечения; но это более по живым воспоминаниям моего ми-
нувшего, улетевшего, невозвратимого. Если я хлопочу теперь у Вас за
издание представленных мною рукописей, то это собственно потому,
что вполне сознаю пользу и важность их для нашего народа. (л. 26) //
Выписки из Евангелия Вам посылаю: вложены в мою рукопись. Из
выбранного мною выбирайте любое. Когда донесение Ваше в Академию
об моем Евангелии будет напечатано, то Вы меня очень обяжете, если
и мне экземпляр пришлете.
Извините ради Бога за бумагу, на какой пишу к Вам: я живу теперь
у зятя в деревне, в 40 верст. от города Не[жина] (л. 26 об.).
Нежин 26 фев. 1864 г. [2: л. 26 об. –28].
М.Г. Измаил Иванович!
Погиб для меня трехгодичный труд мой, над которым я, с такою лю-
бовью, в поте лица моего, работал; но какой-то внутренний голос убежда-
ет меня, что он не должен погибнуть для света, что настанет же время,
когда он не встретит таких неожиданных и не постижимых препятствий.
Сильно восстали (л. 26 об.) // против него, как против противузаконной и
противурелигиозной моей затеи. Мог ли я ожидать, что такое истинно,
казалось бы, христианское, доброе и полезное дело принесет мне не одобре-
ние и сочувственный привет, а ничем не заслуженный мною укор и какие-
то, Бог весть откуда взятые и ни на чем не основанные наветы? Я, впро-
чем, самим Архиереям отвечал, что в душе моей невольно шевелится при
этом горькая мысль: такова участь Слова Божья в свете — от первого бо-
жественного нашего Учителя и Его Апостолов даже до днешнего дня.
Вот что я думаю теперь сделать, и в этом покорнейше прошу Ва-
шего доброго совета. Так как Академия Наук почтила меня теплым со-
чувствием своим к моему труду, и тем ободрила меня на его продолже-
ние, то ей готов я посвятить весь труд мой и пред (л. 27) // ставлю
рукопись моего перевода всего Нового Завета, чтобы она хранилась в
ней как библиографическая рукопись. Если Св. Синод воротил в Акаде-
мию мой первый экземпляр Евангелия и Деяний Апостольских, то я
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 61
Що може бути святiше…(Листи П.С. Морачевського до I.I. Срезневського)
буду просить Академию возвратить его мне; а ей вышлю другой, зна-
чительно исправленный, полный экземпляр Нового Завета, который у
меня совершенно уже окончен. Вы меня крайне обяжете, если потру-
дитесь сообщить мне Ваше мнение по этому случаю.
А чтобы показать Вам, как шло у меня дело мое до конца, мог при-
ятно представить Вам, глубокоуважаемый мною Измаил Иванович,
прилагаемый при сем экземпляр моего перевода Апокалепсиси [!]. Не
знаю, как Вы его найдете; но я сам очень им доволен и любуюсь им в на-
родной Малороссийской нашей речи, как поэтически-религиозным (л. 27
об.) // произведением. (л. 28)
С п[очтением] Ф. Морачевский.
д. Шнаковка, Нежинского уезда. 1 августа 1874 г. [2: л. 28–29].
М. Г. Измаил Иванович!
Много лет прошло с тех пор, как рукопись моя перевода Нового За-
вета, и Псалтыри на Малорос. яз. представлена мною в Академию и я
имел удовольствие возобновить мое знакомство с Вами. И до этого вре-
мени моя рукопись хранится в Академии без всякого следа своего суще-
ствования, и не предвидится никакой надежды, чтобы она когда-нибудь
показалась на свет божий и сказала бы мне за все труды мои над нею:
спасибо.
Митрополит Арсений, выслушав мои опровержения на его возра-
жения против ней, сказал мне, наконец: “не вовремя Вы затеяли это
дело (это было в 62 или 3 году)… Подождите… оно совершится, но толь-
ко не теперь и не так еще скоро”… А (л. 28) // между тем время идет и
я видимо начинаю дряхлеть, а вокруг меня сиротствующая семья, мои
внуки, дети моей дочери — вдовы. О себе я не думаю, мне ничего не нуж-
но: с моим пенсионом скромно, но безбедно можно прожить оставшиеся
годы жизни, а сыновья мои на службе. Для тех сирот мне хотелось бы
чем-нибудь быть полезным, пока я живу еще на свете. И потому неред-
ко мне приходит на мысль: не купил ли бы кто-нибудь моей рукописи:
т.е. права моей литературной собственности на нее, — что бы мне, при
жизни моей, было по крайней мере известно, чем она может быть мне
полезною. И конечно в этих случаях на первом плане моих мыслей мне
представляется Ваша Академия. Чем дальше уходит время и силы мои
более слабеют, тем чаще и неотступнее (л. 28 об.) // является в уме
моем эта мысль. И я решаюсь, наконец, обратиться к Вам, глубокоува-
жаемый мною Измаил Иванович, как к человеку, принявшему и в первое
время столько самого живого участия в моем деле. Не откажите мне и
теперь в Вашем добром совете и участии.
С иск[ренним почтением] Ф. Морач[евский]. (л. 29) //
1. Выписки из протоколов заседаний Отделения Русского языка и Словесности Им-
ператорской Академии Наук (СПб) 1862–1865 гг. по вопросу о переводе на украин-
ский язык евангелия, исполненном Ф.С. Морачевским, а также «Мнения Академии
Наук о переводе Евангелия на украинский язык» и «Записки акад. Срезневского». —
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 462
Котенко Т.I.
Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, архів
В.П. Науменка, ф. II, № 3124. Копії. [Кін. ХІХ ст.]. — 6 арк.
2. Выписки по вопросу о переводе на украинский язык евангелия, исполненном
Ф.С. Морачевским. 24. VIII. 1898 г. СПб. — Отдел рукописей Библиотеки Академии
наук России (БАН), шифр 26.2.364. — 34 л.
3. Гнатенко Л. А, Котенко Т.І. Переклади Пилипа Морачевського книг Нового Завіту
та Псалтиря українською мовою середини ХІХ ст., збережені за оригіналами і спис-
ками у книгосховищах Росії та України // Рукописна та книжкова спадщина Украї-
ни. — К., 2007. — Вип. 12. — С. 154–177.
4. Миллер Алексей. “Украинский вопрос” в политике властей и русском общecтвeнном
мнении (вторая половина XlX века). — СПб.: Алетейя, 2000. — 260 с.
5. Науменко В. Ф. Морачевский и его литературная деятельность // Кіевская стари-
на. — К., 1902. — Т. 79. — Ноябрь. — С. 171–186; — Декабрь. — С. 459–479.
6. Охранная опись рукописнаго отделения Библиотеки Императорской Академии
наук [Текст]. — Т. 1: Книги Священнаго писания. С приложениемъ четырех таблиц
снимков / [Сост. В. И. Срезневский]. — СПб., 1905. — 70 с., І–ІV табл.
7. Пилип Морачевський. Твори / Упоряд. текстів, авт. передм. та доповн. прим.: П. Хроп-
ко, Ф. Кейда. — К. : Логос, 2001. — 337 с.
8. Письмо Я. Грота к Ф. Морачевскому, 20 мая 1865 г. // Письма Н. Плетнева и Я. Грота с От-
деления Русского языка и Словесности Императорской Академии Наук (СПб) к Ф. Мо-
рачевскому. 1862, 1865 гг. — Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського, архів В.П. Науменка, ф. II, № 3125. Копії. [Кін. ХІХ ст.]. — 1 арк.
9. Самойленко Г.В. Пилип Морачевський — поет, драматург, перекладач. — Ніжин :
ТОВ «Наука-сервіс», 1999. — 84 с.
10. Самойленко Г.В. Пилип Семенович Морачевський (до 200-ліття від дня народження
педагога і письменника). — Ніжин : Віддр. ПП Лисенко М. М., 2006. — 95 с.
11. Стародуб А. До питання про вплив дискусії щодо доцільності видання українсько-
го перекладу Святого Письма на генезу Валуєвського циркуляру 1863 року // Тези
виступів учасників Всеукраїнського “круглого столу” “Сарбеївські читання” (К., 30
січня 2003 року). — К., 2003. — С. 63–65.
12. Стародуб А. Євангеліє та циркуляр. Переклад Четвероєвангелія Пилипа Морачев-
ського як одна з причин появи Валуєвського циркуляру 1863 року // Високий Вал. —
Чернігів, 4 вересня 2006. Інтернет видання: http://www.sian.ua.info/index. — Назва з
екрану.
13. Стебницкий П. Очеркъ развитiя дейстующаго цензурнаго режима въ отношенiи ма-
лорусской письменнocти // Объ отмене стесненій малоруccкaгo печaтнаго слова /
Импepaтoрская Академiя Наукъ. — СПб. : тип. Импepaтoрскай Академiи Наукъ,
1905. — Прилож. I. — С. 29–45.
14. Шевелів Б. «Чумаки» Филимона Галузенка й справжній автор цієї поеми // За сто
літ: Матеріали з громадського і літературного життя України ХІХ і початків ХХ сто-
ліття. — Харків–К. : Держ. вид-во України, 1930. — Кн. 6. — С. 17–106.
Tetyana Kotenko (Kyiv)
WHAT CAN BE MORE SACRED FOR THE HEART OF A NATION
THAN THE WORD OF GOD SPOKEN IN THE MOTHER TONGUE!
(Letters of P.S. Morachevsky to І.І. Sreznevsky 1862, 1864, 1874 years)
This article presents the short review of creation and life story of the Ukrainian transla-
tions of the New Testament and Psalter by P.S. Morachevsky. For the first time, we are un-
veiling the letters of P.S. Morachevsky to I.I. Sreznevsky about the Bible translation and
attempts to publish it in 1862, 1864 and 1874. This article also contains thoughts about
the meaning and significance of the Bib le in Ukrainian and the beneficial impact of P.S.
Morachevsky’s work on Ukrainian people.
Key words: P.S. Morachevsky to І.І. Sreznevsky, the New Testament and Psalter, translati-
on, letter.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42898 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1682-3540 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:48:04Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Котенко, Т. 2013-04-09T19:20:04Z 2013-04-09T19:20:04Z 2011 Що може бути святіше для серця народу, за слово Боже рідною мовою! (Листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864, 1874 рр.) / Т. Котенко // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 54-62. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42898 37(477):929 Морачевський П.С.+002(477)(09)+81(470.23–25):929 Срезневський I.I. У статті подано короткий огляд історії долі перекладів П.С. Морачевського Святого Письма українською мовою (1860–1865). Уперше представлено широкій громадськості листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864 та 1874 рр., у яких ідеться про переклади українською мовою книг Святого Письма та спроби їх оприлюднення; роздуми перекладача про значення Божого слова, писаного рідною мовою, та корисність його праці для українського народу. This article presents the short review of creation and life story of the Ukrainian translations of the New Testament and Psalter by P.S. Morachevsky. For the first time, we are unveiling the letters of P.S. Morachevsky to I.I. Sreznevsky about the Bible translation and attempts to publish it in 1862, 1864 and 1874. This article also contains thoughts about the meaning and significance of the Bib le in Ukrainian and the beneficial impact of P.S. Morachevsky’s work on Ukrainian people. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Дослідження Що може бути святіше для серця народу, за слово Боже рідною мовою! (Листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864, 1874 рр.) What can be more sacred for the heart of a nation than the word of God spoken in the mother tongue! (Letters of P.S. Morachevsky to І.І. Sreznevsky 1862, 1864, 1874 years) Article published earlier |
| spellingShingle | Що може бути святіше для серця народу, за слово Боже рідною мовою! (Листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864, 1874 рр.) Котенко, Т. Дослідження |
| title | Що може бути святіше для серця народу, за слово Боже рідною мовою! (Листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864, 1874 рр.) |
| title_alt | What can be more sacred for the heart of a nation than the word of God spoken in the mother tongue! (Letters of P.S. Morachevsky to І.І. Sreznevsky 1862, 1864, 1874 years) |
| title_full | Що може бути святіше для серця народу, за слово Боже рідною мовою! (Листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864, 1874 рр.) |
| title_fullStr | Що може бути святіше для серця народу, за слово Боже рідною мовою! (Листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864, 1874 рр.) |
| title_full_unstemmed | Що може бути святіше для серця народу, за слово Боже рідною мовою! (Листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864, 1874 рр.) |
| title_short | Що може бути святіше для серця народу, за слово Боже рідною мовою! (Листи П.С. Морачевського до І.І. Срезневського 1862, 1864, 1874 рр.) |
| title_sort | що може бути святіше для серця народу, за слово боже рідною мовою! (листи п.с. морачевського до і.і. срезневського 1862, 1864, 1874 рр.) |
| topic | Дослідження |
| topic_facet | Дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42898 |
| work_keys_str_mv | AT kotenkot ŝomožebutisvâtíšedlâsercânaroduzaslovobožerídnoûmovoûlistipsmoračevsʹkogodoíísreznevsʹkogo186218641874rr AT kotenkot whatcanbemoresacredfortheheartofanationthanthewordofgodspokeninthemothertonguelettersofpsmorachevskytoíísreznevsky186218641874years |