Як змінюється лексикон сучасної української періодики?
Рецензія на монографію: Навальна М.І. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст. : [монографія]. – К. : Інститут української мови, Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. — 328 с. Book review on: Navalna M.I. Evolution of Ukrainian periodicals lexicon in the beginning 21 th century: [monog...
Saved in:
| Published in: | Українська мова |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут української мови НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42908 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Як змінюється лексикон сучасної української періодики? / О. Стишов // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 132-136. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42908 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Стишов, О. 2013-04-09T19:46:53Z 2013-04-09T19:46:53Z 2011 Як змінюється лексикон сучасної української періодики? / О. Стишов // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 132-136. — укр. 1682-3540 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42908 811.161.2’373]:82792(049.32) Рецензія на монографію: Навальна М.І. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст. : [монографія]. – К. : Інститут української мови, Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. — 328 с. Book review on: Navalna M.I. Evolution of Ukrainian periodicals lexicon in the beginning 21 th century: [monograph]. — K.: Institute of Ukrainian language, Publishing House of D. Burago, 2011. — 328 p. uk Iнститут української мови НАН України Українська мова Рецензії та огляди Як змінюється лексикон сучасної української періодики? How is the lexicon changes of modern Ukrainian publicism? Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Як змінюється лексикон сучасної української періодики? |
| spellingShingle |
Як змінюється лексикон сучасної української періодики? Стишов, О. Рецензії та огляди |
| title_short |
Як змінюється лексикон сучасної української періодики? |
| title_full |
Як змінюється лексикон сучасної української періодики? |
| title_fullStr |
Як змінюється лексикон сучасної української періодики? |
| title_full_unstemmed |
Як змінюється лексикон сучасної української періодики? |
| title_sort |
як змінюється лексикон сучасної української періодики? |
| author |
Стишов, О. |
| author_facet |
Стишов, О. |
| topic |
Рецензії та огляди |
| topic_facet |
Рецензії та огляди |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Українська мова |
| publisher |
Iнститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
How is the lexicon changes of modern Ukrainian publicism? |
| description |
Рецензія на монографію: Навальна М.І. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст. : [монографія]. – К. : Інститут української мови, Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. — 328 с.
Book review on: Navalna M.I. Evolution of Ukrainian periodicals lexicon in the beginning 21 th century: [monograph]. — K.: Institute of Ukrainian language, Publishing House of D. Burago, 2011. — 328 p.
|
| issn |
1682-3540 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42908 |
| citation_txt |
Як змінюється лексикон сучасної української періодики? / О. Стишов // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 132-136. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT stišovo âkzmínûêtʹsâleksikonsučasnoíukraínsʹkoíperíodiki AT stišovo howisthelexiconchangesofmodernukrainianpublicism |
| first_indexed |
2025-11-25T20:15:04Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:15:04Z |
| _version_ |
1850520562169806848 |
| fulltext |
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4132
© О.А. СТИШОВ, 2011
УДК 811.161.2’373]:82792(049.32)
ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ
ЛЕКСИКОН СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ?
Навальна М.I. Динамiка лексикону української перiодики
початку ХХI ст. : [монографiя]. – К. : Iнститут української
мови, Видавничий дiм Дмитра Бураго, 2011. – 328 с.
В українському мовознавстві спостерігаємо активне зацікавлення
дослідників динамічними процесами в словниковому складі як
української літературної мови загалом, так і в лексиконі українських
засобів масової комунікації зокрема, що зумовлені дією цілої низки
позамовних чинників, передусім політичними та соціально-еко но міч-
ними змінами в житті Української держави. Особливо неоднозначно
презентує ці процеси публіцистичний стиль, очевидно, тому, що нині
він найвільніший у виборі засобів вираження, оскільки інші функціо-
нальні різновиди мови мають ширші обмеження у використанні лек-
сики сучасної української мови. Це стосується і його підстилю — мови
засобів масової інформації, іманентною рисою словника якої вважа-
ють лексичну і граматичну неоднорідність. Остання помітно виявля-
ється і в українській періодиці першого десятиріччя ХХІ ст., що вису-
ває перед лінгвістами завдання дослідити функціонально-стильове
розмаїття її словникового складу, оскільки значна його частина зго-
дом має перспективи увійти до загальномовного вжитку. З огляду на
це актуальність рецензованої монографії безсумнівна.
Лінгвістичне дослідження М. Навальної складається із вступної
частини, п’яти розділів (1. „Дослідження мови української періодики
на тлі функціонально-стильової диференціації”; 2. „Книжна лексика в
мові української періодики початку ХХІ ст.”; 3. „Функціонально-
стилістичні вияви розмовної лексики в мові української преси початку
ХХІ ст.”; 4. „Лексика конфесійного стилю в нових функціонально-
стилістичних сферах”; 5. „Функціональні параметри та стилістичний
потенціал субстандартної лексики в мові української періодики почат-
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 133
Як змiнюється лексикон сучасної української перiодики?
ку ХХІ ст.”), висновків, переліку опрацьованої літератури та списку
використаних джерел.
У першому розділі досить ґрунтовно розглянуто функціональні
стилі української літературної мови та специфіку їхніх лексичних за-
собів, з’ясовано лексичну норму в стилях мови, встановлено чинники
динамічних зрушень у лексико-семантичній системі української літе-
ратурної мови, схарактеризовано стилістично нейтральну, стилістично
та функціонально марковану лексику.
Заслуговує на увагу другий розділ, де М. Навальна докладно
аналізує функціонально-стилістичні сфери книжних елементів у га-
зетній пе ріодиці, виокремлює найтиповіші терміни різних галузей
знань, з’я со вує основні тенденції їхнього використання в мові сучас-
ної української публіцистики. Особливий інтерес викликають спо-
сте реження над дедалі ширшим уживанням термінів у переносному
значенні. Найбільше кількісно в мові української періодики початку
ХХІ ст. представлені переносні значення медичної лексики, що нега-
тивно характеризують нові явища в політиці, економіці, а також вира-
жають зневажливе, іронічне ставлення пересічних громадян до полі-
тичних лідерів та представників влади. Авторка наводить цікаві
спостереження за переносним уживанням інших різногалузевих термі-
нів, що дає підстави простежити тенденції до детермінологізації бага-
тьох слів спеціального вжитку, до зміщення значень таких термінолек-
сем. Це сприяє емоційності, експресивності та образності газетних
повідомлень на тлі раціонального стандарту. Такі лексичні вияви в су-
часній українській літературній мові постійно перебувають у полі зору
дослідників-лінгвістів.
Особливу увагу М. Навальна звертає на лексеми зі значенням „ви-
конувати дії, пов’язані з грішми”, що актуалізувалися в мові преси на
початку ХХІ ст. Засвідчено, що найчисельнішу групу становлять діє-
слова, що означають витрачання, повну втрату коштів. Інші групи пре-
зентовано меншою кількістю лексем цього лексико-граматичного кла-
су. За допомогою негативнооцінних дієслів журналісти й автори
газетних матеріалів створюють сатирично-іронічні характеристики
тих, хто збагачується за рахунок інших, марно витрачає гроші, домага-
ється асигнувань, яких не заслуговує. Вони віддзеркалюють негативні
процеси в економічному житті України (напр.: марнотратити, гайну-
вати, хапати, цупити, розтринькувати, прохвиськати та ін.).
У третьому розділі розглянуто розмовну лексику як один із най-
важливіших засобів експресивності публіцистичного мовлення, сха-
рактеризовано найуживаніші групи розмовних дієслів, зокрема діє-
слівну реалізацію актів мовлення в сучасній українській пресі,
про аналізовано типові універбати, нові відонімні утворення як коло-
квіальні одиниці, визначено позамовні чинники, що вплинули на тво-
рення відонімних дериватів. Досить важливі спостереження зроблено
за функціонуванням відабревіатурних утворень та нових іменників зі
значенням жіночої статі. Це дало підстави авторці зробити переконливі
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4134
Стишов О.А.
висновки про розмовні елементи як надзвичайно важливі складники
мови української преси. У досліджуваний період вони стали одним з
основних засобів посилення експресії, тому що чіткіше виділяють пев-
не явище на тлі нейтрального викладу, виступають найвиразнішим за-
собом в описах негативної поведінки осіб та негативних процесів у
соціально-економічному житті країни.
Цілком погоджуємося, що на початку ХХІ ст. у мові української
преси активізувалися дієслова інших лексико-семантичних груп на
позначення актів мовлення. Це переважно дієслова звучання та фі-
зичної дії, причому в їхньому переносному значенні (напр.: гавкати,
цвенькати, скрипіти, цідити, рубати, плести тощо). За допомогою та-
ких і подібних лексичних одиниць автори публікацій відтворюють
мовлен нєву поведінку певних осіб, негативно характеризуючи їх (на-
самперед державних діячів, політичних лідерів, досить відомих людей).
Засвідчено, що особливо часто до неї вдаються в партійних виданнях, в
окремих публікаціях, у яких ідеться про побут чи приватне життя відо-
мих осіб.
Цікавим у цьому розділі є також аналіз нових іменників-фе мі ні-
тивів із суфіксом -к-(а) на позначення осіб жіночої статі за їхньою
професійною діяльністю, а також за партійною належністю, характером
діяльності, місцем у суспільстві та ін. (напр.: депутатка, лідерка, бю-
тівка, регіоналка, прем’єрка). Поповнився новими одиницями і слово-
твірний тип із суфіксом -ес-( а), який донедавна вважали лексично об-
меженим (напр.: експертеса, дияконеса, єпископеса). Такі іменники,
безсумнівно, є засобом „орозмовлення” публіцистики.
Проте, на жаль, чомусь поза увагою М.Навальної залишилося на-
ростання словотвірної активності непродуктивного в радянську добу
питомого суфікса -ин-(я) в іменниках-фемінітивах, що містять відті-
нок розмовності чи й навіть іронічності. Такі одиниці, за нашими спо-
стереженнями, надзвичайно інтенсивно функціонують у мові сучасної
газетно-журнальної періодичної та неперіодичної преси: гравчиня (від
гравець), виборчиня (від виборець), творчиня (від творець), археологи-
ня (від археолог), біологиня (від біолог), борчиня (від борець) та ін.
Як засвідчує матеріал монографії, в українській пресі помітно ак-
тивізувалося використання іменників та прикметників, утворених від
прізвищ політиків, державних та культурних діячів, представників
шоу-бізнесу та ін. М.Навальна вдало підмітила, що на відміну від попе-
редніх періодів розвитку української мови, нині у відонімному слово-
творенні використовують значно ширше коло власних назв — прізвищ,
назв партій, блоків, рухів тощо (напр.: тимошенківець, тяг нибоківець,
азаровщина, ківаловщина, свободівець, порист та ін.).
У четвертому розділі подано встановлені семантичні та стилістич-
ні функції конфесійної лексики в українській періодиці. Поза будь-
яким сумнівом, заслуговує схвалення спроба авторки засвідчити
функціонально-стилістичні вияви переносного вживання конфесійної
лексики в сучасних українських засобах масової інформації.
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4 135
Як змiнюється лексикон сучасної української перiодики?
Характеризуючи в п’ятому розділі багатопланову проблему вико-
ристання субстандартної лексики в українській періодиці, М. Наваль-
на зосередила основну увагу на аналізі причин дедалі ширшого вжи-
вання в ній кримінального субстандарту, на особливостях поширення
молодіжного, а також комп’ютерного сленгу.
Варто погодитися з авторкою, що активне функціонування лек-
сичних одиниць кримінального характеру в мові українських засобів
масової інформації, зокрема в суспільно-політичній публіцистиці, за-
свідчує, що вони виходять за межі свого традиційного усно-розмовного
вживання в соціальних діалектах і слугують засобами вираження пере-
важно негативної оцінки та істотної експресивізації газетних текстів.
Активне поповнення публіцистичних текстів цими субстандартними
словами зумовлене криміналізацією українського суспільства в різних
сферах і на різних рівнях.
Поданий у п’ятому розділі матеріал, звичайно, не вичерпує теми
вивчення й аналізу субстандартної лексики в мові української періо-
дики. У майбутніх дослідженнях газетних текстів можна звернутися
до студіювання таких шарів лексики, як діалектизми та суржик, що
активно входять до словникового складу сучасної преси.
М.І. Навальна переконливо довела, що маркованими лексемами
найактивніше поповнюються публікації на суспільно-політичну та
економічну тематику, а також описи і характеристики політичних дія-
чів та негативні оцінки їхніх дій, вчинків. Вони властиві таким жанрам
журналістики, як коментар, інтерв’ю та проблемна стаття. У дослі-
дженні переконливо наголошено, що на початку ХХІ ст. посилилися
процеси експресивізації мови української преси. Автори періодичних
видань прагнуть до епатажності. Щоб зацікавити читача, журналісти
використовують різноманітні емоційно-експресивні засоби, серед яких
чільне місце належить лексичним.
Для з’ясування нових явищ і тенденцій М.І. Навальній треба було
узагальнити спостереження дослідників за функціонуванням лексич-
них одиниць у попередні періоди, правильно оцінити їх. Із цими не-
простими завданнями вона успішно впоралася. Теоретичне осмислен-
ня комплексу проблем щодо функціонування лексики в українській
періодиці спирається на надійну, самостійно створену джерельну базу,
що забезпечило об’єктивність загальних висновків про нові явища і
тенденції у розвитку лексичних засобів української літературної мови
в першому десятиріччі ХХІ ст., а також дало змогу встановити тяглість
одних тенденцій і згортання інших.
У рецензованій монографії докладно проаналізовано також чин-
ники, що зумовили функціонально-стильову дифузність української
лексики, руйнування стилістичних перешкод у її використанні.
Авторка слушно відзначає, що для мови української преси означе-
ного періоду характерне посилення започаткованої раніше тенденції
до „розхитування” лексичних норм, зумовлене безперервною зміною
мовних смаків і оцінок, які не завжди збігаються з реальним мовним
ISSN 1682�3540. Українська мова, 2011, № 4136
Стишов О.А.
узусом, а також із кодифікованими правилами слововживання. На наш
погляд, дослідниці варто було б докладніше зупинитися на цій особли-
вості лексикону української періодики початку ХХІ ст.
Загалом праця М. Навальної — цілісне дослідження лексики
української періодики означеного періоду, виконане на теоретичних
засадах функціональної стилістики. Її проблематика віддзеркалює ди-
намічні процеси у стильовому й функціонально-стилістичному ви-
користанні лексики української мови початку ХХІ ст., передусім роз-
ширення багатьма словами своїх традиційних сфер уживання, за
якими вони закріпилися відповідно до функціонально-стильової ди-
ференціації лексики, використання таких одиниць у невластивих для
них контекстах.
Монографією можуть скористатися мовознавці, викладачі вишів,
аспіранти, учителі-словесники, журналісти, студенти, а також широкі
кола користувачів.
Олександр Стишов (м. Київ)
Olexandr Styshov (Kyiv)
HOW IS THE LEXICON CHANGES OF MODERN UKRAINIAN PUBLICISM?
Book review on: Navalna M.I. Evolution of Ukrainian periodicals lexicon in the begin-
ning 21 th century: [monograph]. — K.: Institute of Ukrainian language, Publishing House
of D. Burago, 2011. — 328 p.
|