Угорський король Матяш в усній народній творчості Закарпаття
The King Matyash was one of the most influential leaders of Central Europe of the 15th Century. His personality is surrounded by a great folk tradition. Over five hundred years people were creating tales, legends, anecdotes, songs, plays about this king. During his life time his actions were reflect...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнографія |
|---|---|
| Date: | 2005 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42973 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Угорський король Матяш в усній народній творчості Закарпаття / І. Кріза // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 2. — С. 60-65. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-42973 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кріза, І. 2013-04-12T15:35:08Z 2013-04-12T15:35:08Z 2005 Угорський король Матяш в усній народній творчості Закарпаття / І. Кріза // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 2. — С. 60-65. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42973 The King Matyash was one of the most influential leaders of Central Europe of the 15th Century. His personality is surrounded by a great folk tradition. Over five hundred years people were creating tales, legends, anecdotes, songs, plays about this king. During his life time his actions were reflected in a historical songs. Some of the written sources survived the time and we can see materials dating to the 15th Century. But the undisrupted sources we have only starting at the 16th Century. The king Matyash is a representative historical figure of the governmental class of the Renaissance epoch and at the same time is the most popular character of the folklore of the Central Europe which make his figure especially interesting for a folkloristic investigation. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнографія Розвідки і матеріали Угорський король Матяш в усній народній творчості Закарпаття Hungarian King Matyash in Zakarpattya Folklore Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Угорський король Матяш в усній народній творчості Закарпаття |
| spellingShingle |
Угорський король Матяш в усній народній творчості Закарпаття Кріза, І. Розвідки і матеріали |
| title_short |
Угорський король Матяш в усній народній творчості Закарпаття |
| title_full |
Угорський король Матяш в усній народній творчості Закарпаття |
| title_fullStr |
Угорський король Матяш в усній народній творчості Закарпаття |
| title_full_unstemmed |
Угорський король Матяш в усній народній творчості Закарпаття |
| title_sort |
угорський король матяш в усній народній творчості закарпаття |
| author |
Кріза, І. |
| author_facet |
Кріза, І. |
| topic |
Розвідки і матеріали |
| topic_facet |
Розвідки і матеріали |
| publishDate |
2005 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнографія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Hungarian King Matyash in Zakarpattya Folklore |
| description |
The King Matyash was one of the most influential leaders of Central Europe of the 15th Century. His personality is surrounded by a great folk tradition. Over five hundred years people were creating tales, legends, anecdotes, songs, plays about this king. During his life time his actions were reflected in a historical songs. Some of the written sources survived the time and we can see materials dating to the 15th Century. But the undisrupted sources we have only starting at the 16th Century. The king Matyash is a representative historical figure of the governmental class of the Renaissance epoch and at the same time is the most popular character of the folklore of the Central Europe which make his figure especially interesting for a folkloristic investigation.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/42973 |
| citation_txt |
Угорський король Матяш в усній народній творчості Закарпаття / І. Кріза // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 2. — С. 60-65. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT krízaí ugorsʹkiikorolʹmatâšvusníinarodníitvorčostízakarpattâ AT krízaí hungariankingmatyashinzakarpattyafolklore |
| first_indexed |
2025-11-24T05:31:25Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:31:25Z |
| _version_ |
1850843627534680064 |
| fulltext |
66660000
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 22//22000055*ISSN 0130�6936 *
²ëä³êî ÊÊвÇÀ²ëä³êî ÊÊвÇÀ
ÓÃÎÐÑÜÊÈÉ ÊÎÐÎËÜ ÌÀÒßØ
 ÓÑÍ²É ÍÀÐÎÄÍ²É ÒÂÎÐ×ÎÑÒ² ÇÀÊÀÐÏÀÒÒß
Îäíèì ç íàéâèçíà÷í³øèõ ïðàâèòåë³â
Öåíòðàëüíî¿ ªâðîïè ÷àñ³â ï³çíüîãî ñåðåäíüî-
â³÷÷ÿ áóâ óãîðñüêèé êîðîëü Ìàòÿø
(1458–1490). ³í ñòâîðèâ öåíòðàë³çîâàíó ³ì-
ïåð³þ, çàáåçïå÷èâ ¿¿ åêîíîì³÷íå ï³äíåñåííÿ,
ñïðèÿâ ðîçâèòêîâ³ êóëüòóðè. Ó ÷àñ òóðåöüêèõ
âîºí â³í çäîáóâàâ ïåðåìîãó çà ïåðåìîãîþ, ÿê³
çàâåðøèëèñÿ çäîáóòòÿì ³äíÿ. Âàãîìîþ áóëà
éîãî ä³ÿëüí³ñòü ó öàðèí³ ïðàâà òà ô³íàíñ³â.
×åðåç öåíòðàë³çàö³þ âëàäè â³í íàæèâ áà-
ãàòî âîðîã³â, òà íåâäîâç³ ï³ñëÿ ñìåðò³ ç éîãî
³ìåíåì ïî÷àëî ïîâ’ÿçóâàòèñÿ ³äåàë³çîâàíå óÿâ-
ëåííÿ ïðî ñïðàâåäëèâîãî, äîáðîãî êîðîëÿ,
ïåðåìîæöÿ òóðê³â [Heltai, 1575].
Îñîáà êîðîëÿ Ìàòÿøà ïîïóëÿðèçóºòüñÿ
áàãàòîþ ôîëüêëîðíîþ òðàäèö³ºþ. Ïðîòÿãîì
ï’ÿòèñòà ðîê³â ïîáóòóþòü êàçêè, ïåðåêàçè,
ï³ñí³, àíåêäîòè, äðàìè ïðî â³äîìîãî êîðîëÿ,
ÿê³ âèíèêëè äàâíî, ³ íà ´ðóíò³ ÿêèõ âèíèêàëè
âñå íîâ³ é íîâ³ íàðîäí³ òâîðè.
Â÷èíêè ñëàâåòíîãî êîðîëÿ ùå çà éîãî æèò-
òÿ îïèñóâàëèñÿ â ³ñòîðè÷íèõ ï³ñíÿõ, àíåêäîòàõ.
Ó ïèñüìîâ³é ôîðì³ ëàòèíñüêîþ òà óãîðñüêîþ
ìîâàìè çáåðåãëàñÿ íåâåëèêà ÷àñòèíà äæåðåë ç
XV ñò. Òîãî÷àñí³ ë³òîïèñè äîíåñëè ê³ëüêà ïå-
ðåêàç³â ïðî íüîãî, äî íàñ ä³éøëà çá³ðêà àíåê-
äîò³â, óêëàäåíà Ãàëåîòòî Ìàðö³î. Ôîëüêëîð
ïðî êîðîëÿ ô³êñóºòüñÿ ç XVI ñò., íà îñíîâ³ öèõ
äàíèõ ìîæíà çðîáèòè âèñíîâîê, ùî ïîâ’ÿçàíà ç
³ìåíåì Ìàòÿøà òðàäèö³ÿ ³ñíóâàëà áåçïåðåðâíî
âïðîäîâæ ï’ÿòè ñòîë³òü. À ùî á³ëüøà ÷àñòèíà
äæåðåë ç XVI–XVIII ñò. âòðà÷åíà, òî ìè ìî-
æåìî ïðèïóñòèòè, ùî äàâí³é ïðîøàðîê ôîëüê-
ëîðó ïðî Ìàòÿøà ìè äîñòåìåííî íå çíàºìî.
Îäíàê ìàºìî ï³äòâåðäæåííÿ òîãî, ùî íàðîäè
Öåíòðàëüíî¿ ªâðîïè â³ä Ïðàãè äî Ëüâîâà, é
â³ä ïîëÿê³â äî àëáàíö³â äîáðå çáåðåãëè ïàì’ÿòü
ïðî íüîãî. Îáðàç êîðîëÿ Ìàòÿøà íàéêðàùå
çáåð³ãñÿ ó ïåðøó ÷åðãó íà òèõ òåðèòîð³ÿõ, äå
ïîøèðþâàëàñÿ éîãî òîä³øíÿ âëàäà.
Ñàì ïî ñîá³ çàñëóãîâóº íà óâàãó òîé ôàêò,
ùî ïðîòÿãîì òðèâàëîãî ÷àñó, ïîñò³éíî îíîâëþ-
þ÷èñü, â áàãàòüîõ ìîâàõ ïðîäîâæóº æèòè
ôîëüêëîð ïðî ïåâíó ³ñòîðè÷íó îñîáèñò³ñòü [×èñ-
òîâ, 1967]. Çã³äíî ç çàãàëüíîþ òåíäåíö³ºþ
â÷èíêè á³ëüø ÷è ìåíø â³äîìèõ ïðàâèòåë³â ï³ñëÿ
¿õíüî¿ ñìåðò³ â ïàì’ÿò³ çáåð³ãຠê³ëüêà ïîêîë³íü,
³äåàë³çóþ÷è ÷è ïåðåîö³íþþ÷è ïî䳿, çã³äíî ç³
ñâîºþ äóìêîþ òëóìà÷à÷è òîãî÷àñíó ä³éñí³ñòü.
Çãîäîì êóëüò öèõ îñîáèñòîñòåé ñëàáíå, ö³êàâ³
³ñòîð³¿, àíåêäîòè ïî÷èíàþòü ïîâ’ÿçóâàòèñÿ ç ³í-
øèìè ³ìåíàìè [Ortutay, 1939]. Ó íàðîä³â Êàð-
ïàòñüêîãî ðåã³îíó, âçäîâæ Äóíàþ, äîâêîëà îñî-
áè êîðîëÿ Ìàòÿøà êðèñòàë³çóþòüñÿ ò³ ïåðåêàçè,
îñíîâà ÿêèõ ñÿãຠêîëà êåëüòñüêèõ ïåðåêàç³â ïðî
êîðîëÿ Àðòóðà, ï³âäåííî-ñõ³äíî-ºâðîïåéñüêî¿
åï³êè ˳ãåí³ñà Àêð³òàñà ÷è òðàäèö³¿, ïîâ’ÿçàíî¿ ç
³ìåíåì êîðîëÿ Ñîëîìîíà é, ìîæëèâî, àðàáñüêèõ
îïîâ³äàíü. Ôîëüêëîð, ùî îñï³âóâàâ âèçíà÷í³ ³ñ-
òîðè÷í³ ïîñòàò³, ïðîòÿãîì â³ê³â ï³ääàâàâñÿ ïî-
ñò³éí³é îáðîáö³, ç öèìè ³ìåíàìè ïîâ’ÿçóâàëèñÿ
íàéð³çíîìàí³òí³ø³ òåìè, ôîëüêëîðí³ ìîòèâè.
Çàö³êàâëåííÿ áàãàòîþ òðàäèö³ºþ ïðî Ìàòÿ-
øà îäíèì ñòîë³òòÿì ðàí³øå ñòàëî ïðåäìåòîì íà-
óêîâîãî äîñë³äæåííÿ, äî çá³ðîê âêëþ÷àâñÿ
ôîëüêëîð, ó äîñë³äæåííÿõ ðîçãëÿäàëèñÿ ôàêòè
[Kriza, 1990, ñ. 406]. Âïåðøå ôîëüêëîð ³ ë³òå-
ðàòóðí³ çãàäêè ïðî óãîðñüêîãî ïðàâèòåëÿ ó çá³ð-
ö³ àíåêäîò³â âì³ñòèâ Áåëà Òîò [Toth, 1898]. Äà-
ë³ Çåíîí Êóçåëÿ ó ñâîºìó ïîð³âíÿëüíîìó
äîñë³äæåíí³ ðîçãëÿíóâ óñíîïîåòè÷íó òâîð÷³ñòü
ïðî ïîïóëÿðíîãî êîðîëÿ [Êóçåëÿ, 1906]. Éîãî
ïðàö³ ç’ÿâèëèñÿ ó Ëüâîâ³ ó 1906 ð. ó Òîâàðèñ-
òâ³ Øåâ÷åíêà. Çåíîí Êóçåëÿ ïîêàçàâ, ùî ó íà-
ðîä³â âçäîâæ Äóíàþ º ïîâñþäíî â³äîìèì
ôîëüêëîð ïðî êîðîëÿ Ìàòÿøà, ³ ïðîòÿãîì ñòî-
ë³òü ç éîãî ³ìåíåì ïîâ’ÿçóâàëèñÿ ð³çíîìàí³òí³
òðàäèö³¿, ÿê³ ç îäíîãî áîêó, ïðîäåìîíñòðóâàëè
ñï³ëüí³, ç äðóãîãî – ³íäèâ³äóàëüí³ ðèñè çã³äíî ç
çàêîíàìè íàö³îíàëüíîãî ôîëüêëîðó. Ö³ ðåçóëüòà-
òè íà îñíîâ³ ñëîâåíñüêîãî ìàòåð³àëó ðîçâèíóâ äà-
ë³ ²âàí Ãðàôåíàóåð [Grafenauer, 1951]. Òåïåð ìè
âæå çíàºìî, ùî áàãàòà òðàäèö³ÿ ïðî Ìàòÿøà íå
º ëèøå ëîêàëüíèì ÿâèùåì, âîíà ñêëàäàºòüñÿ ç
â³äîìèõ ó ì³æíàðîäíîìó ôîëüêëîð³ ìîòèâ³â [Kri-
za, 1996]. Îòæå, òðàäèö³ÿ ïðî Ìàòÿøà º âîä-
íî÷àñ íàö³îíàëüíîþ ³ ì³æíàðîäíîþ.
²ñòîðè÷í³ äàí³ äîâîäÿòü, ùî íåâäîâç³ ï³ñ-
ëÿ ñìåðò³ Ìàòÿøà éîãî îñîáèñò³ñòü ñòàëà ëå-
ãåíäàðíîþ [Fodor, 1997, ñ. 28].  óñí³é ïî-
å糿 ï³âäåííèõ ñëîâ’ÿí Ìàòÿøà, òàê ñàìî ÿê ³
éîãî áàòüêà ßíîøà Ãóíÿä³, ïðîñëàâëÿþòü ÿê
66661111
ÐÐÐÐ îîîî çççç ââââ ³³³³ ääää êêêê èèèè ³³³³ ìììì àààà òòòò åååå ðððð ³³³³ àààà ëëëë èèèè
ïåðåìîæöÿ òóðê³â [Ïóò³ëîâ, 1971, ñ. 302].
Ôîëüêëîð íå º òî÷íèì â³äòâîðåííÿì ïîä³é, òà
â ïåâíîìó ñåíñ³ â³í ìîæå ïåðåäàâàòè íàðîäíå
ìèñëåííÿ, ïîâ’ÿçàíå ç ³ñòîðè÷íèìè ôàêòàìè
[Dávid, 1971, ñ. 308]. Êàçêè, ïåðåêàçè, ãåðî-
¿÷í³ ï³ñí³, äå çãàäóºòüñÿ êîðîëü Ìàòÿø, íå
ìîæíà ïîâ’ÿçóâàòè ç ä³éñíèìè ïîä³ÿìè, òà
ìîæíà ³íòåðïðåòóâàòè, ´ðóíòîâíî çíàþ÷è ö³
³ñòîðè÷í³ ïî䳿 [Burkhart, 1968, ñ. 204].
Ôîëüêëîð ïðî Ìàòÿøà çàïèñóâàëè â ñå-
ðåäîâèù³ ñåðá³â òà õîðâàò³â, íà ñëîâåíñüê³é
òåðèòîð³¿, ó áîëãàð, ìåíøîþ ì³ðîþ ó ðóìóí òà
àëáàíö³â, òà íàéáàãàòøèì ³ íàéð³çíîìàí³òí³-
øèì â³í áóâ ³ º äî íàøèõ äí³â â óãîðö³â, ó
êîæíîãî åòíîñó, ùî ïðîæèâຠó Êàðïàòñüêî-
ìó áàñåéí³, çîêðåìà ó ñëîâàê³â, êàðïàòîóêðà-
¿íö³â, öèãàí, í³ìö³â [Kriza, 1994].
Äàíå äîñë³äæåííÿ ïðèñâÿ÷óºòüñÿ ôîëüêëîð-
í³é òðàäèö³¿ ïðî êîðîëÿ Ìàòÿøà, ÿêà çáåðåãëàñÿ
â óãîðö³â òà óêðà¿íö³â-ðóñèí³â Çàêàðïàòòÿ. Ó
Õ²Õ ñò. ïàí³âíèìè æàíðàìè áóëè íàðîäí³ ï³ñí³
òà àíåêäîòè. Íàñàìïåðåä îñòàíí³ ç íèõ ïîâ’ÿçó-
âàëèñÿ ç ³ìåíåì â³äîìîãî ïðàâèòåëÿ, î÷åâèäíî,
òîìó, ùî ñëàâà ïðî íüîãî ïîøèðèëàñÿ ïîçà ëî-
êàëüíèìè êîðäîíàìè, éîãî îáðàç âèäàâàâñÿ ã³ä-
íèì òîãî, àáè ñòàòè â öåíòð³ ïîä³é ïðî íàäïðè-
ðîäí³ ³ñòîòè òà ïðåäìåòè, à òàêîæ íà òå, ùîá
ñòàòè ó÷àñíèêîì – àêòèâíèì ÷è ïàñèâíèì –
ïîâñÿêäåííèõ ïîä³é [Kardos, 1955, ñ. 131].
Áàãàòó òðàäèö³þ ïðî Ìàòÿøà ìîæíà
óìîâíî ðîçä³ëèòè íà íàñòóïí³ òåìàòè÷í³ öèêëè:
1. Âèá³ð Ìàòÿøà êîðîëåì.
2. Ïåðåìîãà íàäïðèðîäíî¿ ³ñòîòè.
3. Âñòàíîâëåííÿ ñïðàâåäëèâîñò³ ïåðå-
âäÿãíåíèì êîðîëåì.
4. Ìóäðèé êîðîëü òà ëþäñüêà ìóäð³ñòü.
5. Ðîëü êîðîëÿ, ãîòîâîãî ïðèéòè íà ïî-
ì³÷, ó ôîðìóâàíí³ ì³êðîñåðåäîâèùà.
1. Ó çàêàðïàòñüê³é òðàäèö³¿ ïðî Ìàòÿøà
óãîðñüêîþ ³ óêðà¿íñüêîþ ìîâàìè â³äîìèìè º
ïåðåêàçè, â ÿêèõ éäåòüñÿ ïðî âèáîðè êîðîëÿ.
¯õíÿ òðàäèö³ÿ â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä ë³òîïèñíî¿.
Çã³äíî ç ë³òîïèñàìè íàðîä ðóøèâ äî áóäàé-
ñüêî¿ ôîðòåö³, ³, ñòîÿ÷è íà äóíàéñüêîìó ëüîäó,
âèñóíóâ âèìîãó îáðàòè Ìàòÿøà êîðîëåì. Â
óñí³é æå ïîå糿 âèáîðè â³äáóâàþòüñÿ ç Áîæî-
ãî áëàãîñëîâ³ííÿ, ï³ñëÿ ïðîðî÷èõ çíàê³â.
Çà âåðñ³ºþ ç îêîëèöü Óæãîðîäà, ñëóãà îä-
íîãî ãîñïîäàðÿ, íà ³ì’ÿ Ìàòÿø ñàìå îðàâ, êîëè
ïðîéøëà ÷óòêà ïðî âèáîðè êîðîëÿ. Ãîñïîäàð îá³-
öÿâ éîãî â³äïóñòèòè íà âèáîðè ëèøå çà óìîâè, ÿê
ðîçêâ³òíå âåðõ³âêà âñòðîìëåíîãî ó çåìëþ áàòîãà.
Òà öå äèâî ñòàëîñÿ, é á³äíèé ïàðóáîê ïîòðàïèâ
ïîì³æ ïàí³â ó ÷àñ âèáîð³â êîðîëÿ. Àíãåëè ïðè-
íåñëè êîðîíó ³ ïîêëàëè ¿¿ íà ãîëîâó ñàìå éîìó, òà
âåëüìîæ³ â³äìîâèëèñÿ âèçíàâàòè íåâ³äîìîãî í³êî-
ìó ñëóæêó êîðîëåì. Êîðîíó ï³äêèíóëè âäðóãå,
âòðåòº, âîíà çíîâó îïóñêàëàñÿ íà ãîëîâó õëîïöÿ.
Âðåøò³ âñ³ ï³äêîðèëèñÿ âîë³ Ãîñïîäà é âèçíàëè
êîðîëåì á³äíîãî õëîïöÿ Ìàòÿøà. Çã³äíî ç ³íøèì
îïîâ³äàííÿì äî ìîòèâó âèáîð³â äîëó÷àºòüñÿ áàãà-
òî ³íøèõ äåòàëåé. Âàðòî çàóâàæèòè, ùî ³íôîðìà-
òîð ï³äêðåñëèâ: êîðîëü Ìàòÿø òîìó äîïîìàãàâ
á³äíèì, ùî í³êîëè íå çàáóâàâ, çâ³äê³ëÿ â³í ïîõî-
äèòü [˳íòóð, 1962, ñ. 25].
 óêðà¿íñüêîìó ôîëüêëîð³ (ïîä³áíî ÿê ³ â
ñåðáñüêîìó, õîðâàòñüêîìó, óãîðñüêîìó òîùî)
ï³äêðåñëþºòüñÿ âîëÿ Áîãà ó âèáîð³ êîðîëÿ
[Dávid, 1971, ñ. 314]. Íåâ³äîìèé ïîòðàïëÿº íà
òðîí ç âîë³ Âñåâèøíüîãî. Ïðî öå íàïåðåä â³-
ùóþòü çíàêè. Òàêèì ïðîðî÷èì çíàêîì áóâ
ðîçêâ³ò áàòîãà, âñòðîìëåíîãî ó çåìëþ, à òàêîæ
õë³á, ÿêèé ñïîæèâàëè ç çàë³çíîãî ñòîëà (ïëó-
ãà). Îáèäâà ìîòèâè â³äîì³ ç àíòè÷íî¿ òðàäè-
ö³¿, äðåâí³õ ì³ô³â, âîíè çóñòð³÷àþòüñÿ ³ â Á³á-
볿 [Heller, 1908, ñ. 269]. Êîðîíà, ùî
ïðèáóâຠâ³ä àíãåë³â çã³äíî ç âîëåþ íàäïðè-
ðîäíèõ ñèë, º òàêèì îïîâ³äàëüíèì åëåìåíòîì,
ïàðàëåë³ äî ÿêîãî ìîæíà çíàéòè ó äðåâí³é
êóëüòóð³, ³ ÿêèé ó ñåðåäí³ â³êè ñòàâ ÷àñòèíîþ
åï³êè áàãàòüîõ íàðîä³â Öåíòðàëüíî¿ ªâðîïè
[Ernyei, 1895, ñ. 16]. ϳçí³ø³ â÷èíêè ïðàâèòå-
ëÿ ï³äòâåðäæóþòü, ùî â³í ñòàâ êîðîëåì ç Áî-
æî¿ âîë³, áî â³í º îáðàíöåì äîë³, é çàñëóãîâóº
íà òå, ùîá ñòàòè ïåðøîþ ëþäèíîþ êðà¿íè.
Éîãî â÷èíêè º çíà÷íèìè òîìó, ùî â³í 䳺 çà
Áîæîþ âîëåþ, éîãî çíàííÿ, çä³áíîñò³ – öå
äàð Áîãà (÷è ³íøèõ íàäïðèðîäíèõ ñèë).
2. Ïåðåìîãà íàäïðèðîäíî¿ ³ñòîòè. Ó áàãà-
òîáàðâí³é òðàäèö³¿ ïðî Ìàòÿøà º ñþæåò,
ÿêèé ÷è íå íàéêðàùå çáåð³ãñÿ ó êàðïàòîóêðà-
¿íñüêîìó ôîëüêëîð³. Çã³äíî ç íèì êîðîëü Ìà-
òÿø âñòóïຠó ïîºäèíîê ç íàäïðèðîäíîþ ³ñ-
òîòîþ, äî÷êîþ êîðîëÿ-ÿçè÷íèêà [Ñåìàí,
1911, ñ. 236]. Îïîâ³äü ïðî áîðîòüáó ç Ïîãàí-
ijâêîþ (Ïîãàí-ijâ÷àì, Ïîãàíä³â÷àì) º
ïîøèðåíîþ ó ôîëüêëîð³ Çàêàðïàòòÿ. Áàãàòî
ïåðåêàç³â ïðèñâÿ÷åíî æîðñòîêîñò³ Ïîãàí-ijâ-
êè. Òàê, ïîäåéêóþòü, ùî âîíà êðàäå ó ãîñïî-
äàð³â êîðîâ’ÿ÷å ìîëîêî, â³ä ¿¿ ãîëîñó ï³ääàí³
ãëóõíóòü, âîíà ñòàâèòü ïåðåä ëþäüìè íåçä³é-
ñíåíí³ âèìîãè, é êàðຠíà ñìåðòü òèõ, õòî íå
66662222
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 22//22000055*ISSN 0130�6936 *
âèêîíóº ¿õ. Ïîãàí-ijâêà âáèâຠïî ÷åðç³ óñ³õ
øåâö³â, ÿê³ íå çìîãëè ïîøèòè ÷îáîòè íà ¿¿
ïòàøèí³ íîãè (öåé ôàêò âîíà ïðèõîâóº) [Âàð-
õîëîâà, 1988, ñ. 181]. Ïðàãíåííÿ ïîçáóòèñÿ
öüîãî ÷óäîâèñüêà º ö³ëêîì çðîçóì³ëèì.
Ïåðåìîãà Ïîãàí-ijâêè ïîâ’ÿçóºòüñÿ ç ³ìå-
íåì êîðîëÿ Ìàòÿøà [Perfeckij, 1926, ñ. 44].
Ñàì ïî ñîá³ ïîºäèíîê ì³æ ÷îëîâ³êîì òà æ³í-
êîþ òàêîæ ïîâ’ÿçàíèé ç ì³ôàìè, òà â óêðà¿í-
ñüêîìó ôîëüêëîð³ ³ñíóº áàãàòî ³íøèõ óÿâëåíü ³
ìîòèâ³â ïðî áîðîòüáó ç íàäïðèðîäíèìè ³ñòîòà-
ìè. Çã³äíî ç óÿâëåííÿìè óêðà¿íö³â-ðóñèí³â, ÿê³
æèëè ó âåëèêèõ çëèãîäíÿõ, ñàìå êîðîëü Ìà-
òÿø äîïîìàãຠ¿ì. ³í áóâ òèì, õòî âñòóïèâ ó
á³é ç äî÷êîþ êîðîëÿ-ÿçè÷íèêà ³ çàâäÿêè ñâî¿é
ïåðåìîç³ çíèùèâ âò³ëåííÿ çëà. Çã³äíî ç òåêñòà-
ìè ïåðåêàç³â òà êàçîê äî îïèñó áîþ âõîäèòü
áàãàòî ì³ô³÷íèõ åëåìåíò³â. Äî ïðèêëàäó, â îáîõ
ñóïåðíèê³â áóëè ÷àð³âí³ êîí³, íà ÿêèõ âîíè ì÷à-
ëè ïîçà ÷àñîì ³ ïðîñòîðîì, îáîº áóëè â³äîìè-
ìè âî¿íàìè, âîëîä³ëè ð³çíîìàí³òíèìè íàäïðè-
ðîäíèìè ïðåäìåòàìè é çàñîáàìè, ìàëè ÷àð³âí³
çä³áíîñò³. Êîëè Ïîãàí-ijâêà ñòàëà ïðîãðàâàòè
á³é, âîíà çàïðîïîíóâàëà îá’ºäíàòè ¿õí³ ñèëè çà
äîïîìîãîþ øëþáó, âîäíî÷àñ çàçàíà÷èâøè, ùî
¿¿ íàä³ëåíèé âåëèêîþ âëàäîþ áàòüêî, òóðåöüêèé
öàð, ìîæå ðîçãí³âàòèñÿ ³ ïîìñòèòèñÿ. ×àð³âíèé
ê³íü äîïîìàãຠÌàòÿøåâ³ ïåðåìîãòè äî÷êó êî-
ðîëÿ-ÿçè÷íèêà. Òà ï³ñëÿ ïðîãîëîøåííÿ ïåðåìî-
ãè ñþæåò â³äñòóïຠâ³ä êàçêîâèõ çàêîí³â, ³ððà-
ö³îíàëüí³ åëåìåíòè ïåðåì³ùóþòüñÿ â ðåàëüíèé
ñâ³ò òàêèì ÷èíîì, ùî äàë³ ðîçïîâ³äàºòüñÿ ïðî
ñêàñóâàííÿ êð³ïàöòâà, ïðî òå, ùî â³äòåïåð ñå-
ëÿíàì íå òðåáà ïëàòèòè ïîäàòîê, âîíè ìîæóòü
æèòè ñïîê³éíî é çâ³ëüíÿþòüñÿ â³ä òÿæêî¿ ïðà-
ö³ òîùî. Îäíàê ó ïîäàëüøîìó ïðîêëÿòòÿ ä³â-
÷èíè çä³éñíþºòüñÿ, Ìàòÿø íå ìîæå ðàä³òè ïå-
ðåìîç³, áî ïîòðàïëÿº ó òóðåöüêèé ïîëîí. Ó ö³é
÷àñòèí³ äî êàçêîâîãî â³íêà âïë³òàþòüñÿ íîâ³
ïðèãîäè, ³ â îïèñ âèçâîëåííÿ Ìàòÿøà âêëþ÷à-
þòüñÿ åëåìåíòè ç ïåðåêàç³â ïðî Ñîëîìîíà.
Ó êàçêàõ ïðî ïåðåìîãó íàä Ïîãàí-ijâ÷àì
çóñòð³÷àþòüñÿ äâ³ òðàäèö³¿. Ç îäíîãî áîêó,
Ìàòÿø ÿê ³ñòîðè÷íà îñîáèñò³ñòü, íàä³ëÿºòüñÿ
íàäïðèðîäíîþ ñèëîþ, òîáòî éîãî îáðàç âèä³ëÿ-
ºòüñÿ ñåðåä çåìíèõ ³ñòîò. Çàâäÿêè ñâî¿ì çä³á-
íîñòÿì â³í ìîæå çä³éñíèòè áóäü-ÿêó, íåäî-
ñÿæíó äëÿ ³íøîãî ìåòó. Ç ³íøîãî áîêó, ç
³ìåíåì Ìàòÿøà ïîâ’ÿçóºòüñÿ ïðèïèíåííÿ ì³ñ-
öåâîãî äåñïîòèçìó, âèçâîëåííÿ â³ä êð³ïàöòâà.
Òàêèì ÷èíîì, íàðîäíà òðàäèö³ÿ ïðèïèñóº êî-
ðîëþ Ìàòÿøó çâ³ëüíåííÿ â³ä êð³ïàöòâà ³ ïåðå-
ìîãó íàä íàäïðèðîäíîþ ³ñòîòîþ, ïåðñîí³ô³êî-
âàíèì çëîì [Ãíàòþê, 1911, ñ. 193]. Öèì ñàìèì
ç ³ìåíåì Ìàòÿøà ïîâ’ÿçóºòüñÿ òàêà ïîä³ÿ, çàâ-
äÿêè ÿê³é ìîæíà áåç ïåðåøêîä ³ç ³ððàö³îíàëü-
íîãî ñâ³òó ïåðåéòè ó ñâ³ò ðàö³îíàëüíèõ ôàêò³â.
Ïîÿâà ïîðÿä ç ³ñòîðè÷íèì ãåðîºì íàäïðè-
ðîäíî¿ ³ñòîòè (âîðîãà ÷è ïîì³÷íèêà) äຠìîæëè-
â³ñòü âèêîðèñòàííÿ íàéäðåâí³øèõ ìîòèâ³â íà-
ðîäíèõ â³ðóâàíü, êàçêîâèõ åëåìåíò³â. Ðàçîì ç
òèì Ìàòÿøà òåæ íàä³ëÿþòü íàäïðèðîäíèìè
çä³áíîñòÿìè. Ñï³ëüíîþ õàðàêòåðíîþ ðèñîþ
óãîðñüêèõ òà êàðïàòîóêðà¿íñüêèõ êàçîê º òå, ùî
íåïåðåìîæíèé áîºöü çíàõîäèòü ñîá³ ïîì³÷íèêà
[Ipolyi, 1854, ñ. 465]. ʳíü-òàòîø ðóñèíñüêèõ
êàçîê (áðàò ÿêîãî º êîíåì ñóïðîòèâíèêà), º òà-
êîæ õàðàêòåðíèì ìîòèâîì óãîðñüêèõ êàçîê
[Ìóøêåòèê, 1997, ñ. 75].  ³íøèõ âåðñ³ÿõ ó
íèçö³ ïðèãîä Ìàòÿøà ïîðÿä ç êîíåì ç’ÿâëÿºòü-
ñÿ ÷óäåñíèé ïðåäìåò – øàáëÿ, ÷àð³âíèé ïåð-
ñòåíü, ñâèñòîê, ÷óäåñíà êíèãà òà ³í. Íàäïðèðîä-
í³ ³ñòîòè é ïðåäìåòè º â³äîìèìè åëåìåíòàìè
ì³æíàðîäíîãî ôîëüêëîðó. Òàê, íàïðèêëàä, íà
çâóê ñâèñòêà ïîì³÷íèêè çâ³ëüíÿþòü Ìàòÿøà ç
òóðåöüêîãî ïîëîíó, ³íøèì ðàçîì ï³ä øèáåíèöåþ
â³í âèéìຠ÷àð³âíó êíèãó, ï³ä ÷àñ ÷èòàííÿ ÿêî¿
ç’ÿâëÿºòüñÿ åê³ïàæ, ùî ì÷èòü éîãî íà Áóäó.
Ó êàçêàõ íàäïðèðîäí³ ³ñòîòè é ïåðñîíàæ³
º îðãàí³÷íî ïîºäíàíèìè [Solymossy, 1936,
ñ. 240]. Öå º õàðàêòåðíèì íå ëèøå äëÿ óêðà-
¿íñüêîãî ôîëüêëîðó, îäíàê òàì âèÿâëÿºòüñÿ
íàéÿñêðàâ³øå. Ó çâ’ÿçêó ç öèì ìè ï³äêðåñëþ-
ºìî òå, ùî ïîë³òè÷í³ çì³íè, ÿê³ â³äáóëèñÿ, òóò
ï³äíîñÿòüñÿ íà íàäïðèðîäíèé ð³âåíü, é çì³íè
â ðåàëüíîñò³ ñòàþòü ìîæëèâèìè çàâäÿêè âòðó-
÷àííþ íàäïðèðîäíèõ åëåìåíò³â.
3. Ïåðåâäÿãíåíèé êîðîëü. ²ñòîðè÷íèõ äà-
íèõ ïðî òå, ùî ïåðåâäÿãíåíèé êîðîëü Ìàòÿø
õîäèâ êðà¿íîþ, íåìàº, îäíàê ÿê â óãîðñüêîìó,
òàê ³ â êàðïàòîóêðà¿íñüêîìó ôîëüêëîð³ º áàãàòî
ïåðåêàç³â ïðî ïåðåâäÿãíåíîãî êîðîëÿ. Ïî÷èíà-
þ÷è ç àíòè÷íèõ äæåðåë, çáåðåãëèñÿ ðîçïîâ³ä³
ïðî òå, ùî ïåðåâäÿãíåíèé ïðàâèòåëü äîâ³äóºòü-
ñÿ ïðî ì³ñöåâ³ ïîðóøåííÿ çàêîíó ³ ñòຠíà á³ê
ñêðèâäæåíèõ [Istvánovics, 1991, ñ. 199].
Âæå â óãîðñüêîìó ë³òîïèñ³ XVI ñò. îïèñó-
ºòüñÿ, ÿê ïåðåâäÿãíåíèé êîðîëü Ìàòÿø, ïåðåáó-
âàþ÷è ó â³ääàëåí³é ÷àñòèí³ êðà¿íè, äîâ³äóºòüñÿ,
ùî ì³ñöåâ³ ïàíè çëîâæèâàþòü ñâîºþ âëàäîþ.
Êîðîëü æîðñòîêî êàðຠ¿õ çà öå [Heltai, 1973,
ñ. 277]. Â óêðà¿íñüêîìó ôîëüêëîð³ ìîæíà òåæ
66663333
ÐÐÐÐ îîîî çççç ââââ ³³³³ ääää êêêê èèèè ³³³³ ìììì àààà òòòò åååå ðððð ³³³³ àààà ëëëë èèèè
çíàéòè ïîä³áíèé ïåðåêàç. Â. Ãíàòþê, ². Ñåìàí,
Ï. ˳íòóð ñâîãî ÷àñó çàïèñàëè îïîâ³äàííÿ ïðî
ñóääþ, ÿêèé çìóøóâàâ áåçïëàòíî ïðàöþâàòè
ñ³ëüñüêèé ëþä. Ìàòÿø, ÿêèé áóâ ñåðåä ïîñòðàæ-
äàëèõ, çðîáèâ ïîçíà÷êè íà êîëîäàõ, àáè äîâåñòè
ôàêò âèçèñêóâàííÿ. Çãîäîì â³í ïåðåìîæíî ïðè-
áóâ íàçàä, àáè âèêðèòè íåñïðàâåäëèâ³ñòü ³ íà
ñìåðòü ïîêàðàòè âåëüìîæ [˳íòóð, 1962].
Ó Ãàëè÷èí³, ó ñëîâàöüê³é, ðóñèíñüê³é,
óãîðñüê³é òðàäèö³ÿõ ïîïóëÿðíèì º ïåðåêàç ïðî
òå, ÿê ïåðåâäÿãíåíèé êîðîëü Ìàòÿø çàáëóêàâ
³ çóñòð³âñÿ ç ïàñòóõîì, ÿêèé çàïðîñèâ Ìàòÿøà
íà âå÷åðþ. ϳä ÷àñ òðàïåçè ³ç ñï³ëüíî¿ òàðåë³
Ìàòÿø ïîòÿãíóâñÿ çà ñìà÷íèì øìàòêîì, òà
ïàñòóõ âäàðèâ éîãî ïî ðóö³ é ïîïåðåäèâ, ùî
òàê ðîáèòè íå ìîæíà. Çãîäîì êîðîëü éîìó
â³äêðèâñÿ, ÷èì äóæå íàëÿêàâ ïàñòóõà, òà Ìà-
òÿø íàâïàêè, çàì³ñòü ïîêàðàííÿ çàïðîñèâ éî-
ãî äî ïàëàöó é íàãîðîäèâ [˳íòóð, 1962].
Çã³äíî ç ìîðàëëþ òâîðó, êîæíà ëþäèíà ìîæå
ðîçïîðÿäæàòèñÿ ëèøå íà âëàñí³é òåðèòî𳿠³ íå
ìຠâòðó÷àòèñÿ ó ñïðàâè ³íøèõ. Ïåðåêàç ìàº
ïåâíèé ñèìâîë³÷íèé ñìèñë, òà íà ð³çíèõ ñåìàí-
òè÷íèõ ð³âíÿõ éîãî ìîæíà ³íòåðïðåòóâàòè, âñå
á³ëüøå óçàãàëüíþþ÷è, òàêèì ÷èíîì, ùî âëàäà
³ ïðàâî âñòóïàþòü ó ïðîòèð³÷÷ÿ ³ç çäîðîâèì
ãëóçäîì, íàðîäíèìè ïðàâîâèìè íîðìàìè.
Ïåðåêàçè ïðî ïåðåâäÿãíåíîãî êîðîëÿ äóæå
ð³çíîìàí³òí³. Äî íèõ íàëåæàòü ³ ïåðåêàçè ïðî
âòå÷ó ç ÷óæî¿ çåìë³. ßêîñü ïåðåâäÿãíåíèé Ìà-
òÿø âå÷åðÿâ ñåðåä ïàí³â, à äàë³ íàïèñàâ íà êëàï-
òèêó ïàïåðó: “òóò áóâ êîðîëü Ìàòÿø, ç’¿â ÷åò-
âåðî ÿºöü”. ³äâ³äóâà÷³ øèíêó îäðàçó êèíóëèñÿ
âñë³ä çà íèì, àáè ñõîïèòè é îòðèìàòè îá³öÿíó
íàãîðîäó. ³í îäíàê âèáðàâñÿ ç ì³ñòà, ùî îõî-
ðîíÿëîñÿ, êîòÿ÷è ïåðåä ñîáîþ êîëåñà ç âîçà,
àáè âñ³ éîãî ìàëè çà êîë³ñíèêà [Ãíàòþê, 1911,
ñ. 191]. Öåé ïåðåêàç ìîæíà çíàéòè ó çàïèñàõ â³-
äîìîãî óãîðñüêîãî ïèñüìåííèêà Ìîðà Éîêà³,
âïåðøå â³í çãàäóºòüñÿ ó çâ’ÿçêó ç â³äåíñüêîþ
â³éíîþ [Jóêà³, 1854, ñ. 13]. Çóñòð³÷àþòüñÿ é ³í-
ø³ çãàäêè. Ó ÷àñ â³éíè ç òóðêàìè ó XVI ñò., çà
ñïîãàäàìè ë³òîïèñöÿ ïåðåâäÿãíåíèé âîºíà÷àëü-
íèê âèðóøèâ äî âîðîæîãî òàáîðó. Ó ôîëüêëîð³
ï³çí³øîãî ÷àñó â³í âèñòóïຠÿê ñèìâîë âèíàõ³ä-
ëèâîñò³, ³ ñþæåò, ïîºäíóþ÷èñü ç ð³çíèìè ³ìåíà-
ìè, íåîäíîðàçîâî çãàäóºòüñÿ ÿê ä³éñíèé ôàêò.
4. Ñïðàâåäëèâ³ â÷èíêè ìóäðîãî êîðîëÿ. Ó
òðàäèö³¿ ïðî Ìàòÿøà çâ’ÿçîê ïàíà é ñåëÿíèíà
º ïîïóëÿðíîþ òåìîþ. ³äîìîþ º ðîçìîâà ìóä-
ðîãî ñåëÿíèíà é ìóäðîãî êîðîëÿ. Ó ñâ³òîâ³é
ôîëüêëîðèñòèö³ âåëèêó ãðóïó ñòàíîâëÿòü óñí³
îïîâ³äàííÿ ïðî âèïðîáóâàííÿ ìóäðîñò³.
Ó öèõ âèïðîáóâàííÿõ â îäíèõ îïîâ³äÿõ º
ìóäðèì ñàì êîðîëü, â ³íøèõ – ñëóãà. Îñòàíí³
íàëåæàòü äî âñåñâ³òíüîâ³äîìîãî òèïó êàçîê
(ÀÒ 921). Öèì ïèòàííÿì íà ïî÷àòêó ñòîë³òòÿ
çàéìàâñÿ Âàëüòåð Àíäåðñîí. Ó ñâî¿é ìîíîãðà-
ô³¿ â³í öèòóº ³ îêðåì³ ðóñèíñüê³ âåðñ³¿ (Ander-
son, 1923). ²ç Çàêàðïàòòÿ ó 1895 ð. Ðóäàí-
ñüêèé ïîâ³äîìëÿº ïåðåêàç ï³ä íàçâîþ “Êîçàê
òà êîðîëü”, ó ÿêîìó íà ïèòàííÿ êîðîëÿ â³äïî-
â³äຠìóäðèé ñåëÿíèí. Çãîäîì ˳íòóð çàïèñóº
ïåðåêàç íà ñõîæó òåìàòèêó. Öåé ñþæåò çã³äíî
ç ì³æíàðîäíèìè äîñë³äæåííÿìè ñêëàäàºòüñÿ ç
áàãàòüîõ ÷àñòèí. Ó ñòîñóíêàõ êîðîëÿ òà ñëóãè
íà ïåðøå ì³ñöå âèõîäèòü âèíàõ³äëèâ³ñòü ìóäðî-
ãî ñëóãè. Âèïðîáóâàííÿ ìóäðîñò³ çàê³í÷óºòüñÿ
ïðèñîðîìëåííÿì êîðîë³âñüêèõ ðàäíèê³â. Íà
ïîñòàâëåí³ çàïèòàííÿ ìóäðèé ñåëÿíèí äຠâ³ä-
ïîâ³ä³: äå âñòຠñîíöå, äå ñåðåäèíà ñâ³òó, ñê³ëü-
êè êîøòóº êîðîëü, ÷è ìîæíà ïîäî¿òè êîçë³â òî-
ùî. Ìóäðåö³ äîâ³äóþòüñÿ ö³ â³äïîâ³ä³ ó
ñåëÿíèíà çà çîëîòó ìîíåòó ³ç çîáðàæåííÿì êî-
ðîëÿ. Òàê ñåëÿíèí “äî¿òü” ñòàðèõ êîçë³â. Öåé
ìîòèâ º ïðîäîâæåííÿì ëåãåíä ïðî Ñîëîìîíà.
³í ïîâ’ÿçàíèé ç ³ìåíåì Ìàòÿøà. Âèäóðåí³ ó
ðàäíèê³â ãðîø³ äîâîäÿòü ïðàâäèâ³ñòü ñë³â ñåëÿ-
íèíà, â³í ðàçîì ç òèì îá³öÿº êîðîëþ íå âèäà-
âàòè í³êîìó ¿õíüî¿ ñï³ëüíî¿ òàºìíèö³ äîòè, ïî-
êè “â³í çíîâó íå ïîáà÷èòü îáëè÷÷ÿ êîðîëÿ”.
Ìîòèâ ïðî âèïðîáóâàííÿ ìóäðîñò³ ìàº
ð³çí³ âåðñ³¿. Ñþäè íàëåæèòü âàð³àíò ïðî ïðè-
ìóñîâó ïðàöþ ïàí³â, ïðî òå, ÿê êîðîëü íàâ÷àº
¿õ ïðàöþâàòè. Â óêðà¿íñüêîìó ïåðåêàç³ ïàíè
áåíêåòóþòü çà ñòîëîì é âèãîëîøóþòü ð³çí³
òîñòè âñ³ì, êð³ì ñåëÿíèíà. Öå íå ïîäîáàºòüñÿ
êîðîëþ, é â³í íàêàçóº ¿ì îáêîïóâàòè âèíî-
ãðàäíèêè. ϳä ÷àñ âèñíàæëèâî¿ ïðàö³ â³í ïî-
â÷ຠ¿õ, ìîâëÿâ, âèíî ïîòðàïëÿº íà ñò³ë ëèøå
ï³ñëÿ âàæêî¿ ïðàö³. Äèäàêòè÷íå çàê³í÷åííÿ ïå-
ðåêàçó îðãàí³÷íî ïîâ’ÿçóºòüñÿ ç óñíèìè îïîâ³-
äàííÿìè, áåç ÿêèõ âîíî áóëî á íåçðîçóì³ëèì.
Ó ÷èñëåííèõ âèïàäêàõ âèïðîáóâàííÿ ìóä-
ðîñò³ é òîä³ ïîâ’ÿçóºòüñÿ ç ³ìåíåì Ìàòÿøà,
êîëè íå éäåòüñÿ ïðî âèíàõ³äëèâ³ñòü êîðîëÿ. Ó
ïåðåêàç³ ïðî ïîáèòòÿ ïàëèöÿìè ðîçïîâ³äàºòü-
ñÿ, ÿê øâåöü ïðîñèòü ó êîðîëÿ çà âèíàãîðîäó
íå ãðîø³, à óäàðè ïàëèöåþ, áî âàðòîâ³, ï³ä-
ñëóõàâøè ðîçìîâó, çàïðîñèëè â íüîãî ïîëîâè-
íó âèíàãîðîäè äëÿ êîæíîãî ç íèõ. Êîðîë³â-
ñüêó “âèíàãîðîäó” – ñòî óäàð³â ïàëèöåþ
66664444
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 22//22000055*ISSN 0130�6936 *
ïîð³âíó ðîçä³ëèëè ì³æ ñîáîþ äâîº âàðòîâèõ,
ùî äîïîìîãëî ¿ì çðîçóì³òè, ùî íå êîæåí íà-
ñèëüíèöüêèé â÷èíîê ïðèíîñèòü ùàñòÿ.
Ïðî òàêó æ ñïðàâåäëèâ³ñòü éäåòüñÿ ó ïå-
ðåêàç³ ïðî ï³âíÿ. Ìàòÿø, ùî ïðèáóâ íà îá³ä,
ïðîñèòü ïîð³âíó ðîçä³ëèòè ï³âíÿ. Çã³äíî ç ïå-
ðåêîíàííÿìè ìóäðîãî ñåëÿíèíà ãîëîâà ï³âíÿ
ïðèïàäຠêîðîëþ, áî â³í ãîëîâà êðà¿íè. Øèÿ –
éîãî äðóæèí³, áî âîíà íàéáëèæ÷à äî íüîãî, à
øèÿ íàëåæèòü ãîëîâ³. Äâîº í³ã îòðèìóþòü äâîº
ñèí³â, ùîá ãàðíî á³ãàòè, äâîº êðèë – äâîº äî-
÷îê, ÿê³ íåâäîâç³ âèëåòÿòü ç áàòüê³âñüêîãî ãí³ç-
äà, à ðåøòà – íàëåæèòü òîìó, õòî öå âñå ðîç-
ä³ëèâ.  ³íøîìó âèïàäêó òðåáà ñïðàâåäëèâî
ðîçä³ëèòè ï’ÿòü ï³âí³â. Êîðîëü ñòຠäî ïðàö³ â
³ì’ÿ Ñâÿòî¿ Òð³éö³. Êîðîëü, êîðîëåâà òà ï³-
âåíü – öå ðàçîì òðîº, ïîä³áíî äî Ñâÿòî¿ Òð³é-
ö³; äâîº ñèí³â òà ï³âåíü, äâîº äî÷îê òà ï³âåíü
òåæ íàãàäóþòü äîñêîíàë³ñòü Ñâÿòî¿ Òð³éö³;
äâîº ï³âí³â, ùî ëèøèëîñÿ, òà ñåëÿíèí òåæ âäà-
ëî ñêëàäàþòü òð³éöþ [Kovács, 1980, ñ. 533].
Ö³ îïîâ³äàííÿ ìàþòü ïîøèðåí³ ì³æíàðîäí³
âåðñ³¿, ç äîïîìîãîþ êàòàëîã³â êàçîê, ãðóïóâàííÿ
ìîòèâ³â ìîæíà ïðîñòåæèòè ¿õ ïîáóòóâàííÿ. Ìî-
òèâ ïðî ïîáèòòÿ, äî ïðèêëàäó, ïðîñòåæóºòüñÿ â
àðàáñüêèõ äæåðåëàõ âîñüìîãî ñòîë³òòÿ [Binder,
1893, ñ. 20]. Îäíàê â³äêðèòèì çàëèøàºòüñÿ ïè-
òàííÿ, ÷îìó ñàìå ç ³ìåíåì Ìàòÿøà ïîâ’ÿçóºòü-
ñÿ óÿâëåííÿ ïðî ñïðàâåäëèâîãî êîðîëÿ ó ôîëüê-
ëîð³ íàðîä³â Êàðïàòñüêîãî áàñåéíó. Ç ö³º¿ òî÷êè
çîðó çàãàëüí³ çàêîíîì³ðíîñò³, ïîâ’ÿçàí³ ç æàíðî-
âîþ ð³çíîìàí³òí³ñòþ, íàéêðàùå ïðîäåìîíñòðóâà-
ëè Ë. Äüîðäü òà Ò. Êàðäîø.
5. Ðîëü êîðîëÿ, ãîòîâîãî ïðèéòè íà äîïî-
ìîãó, ó ôîðìóâàíí³ ì³êðîñåðåäîâèùà. Ò³ ïå-
ðåêàçè, ÿê³ ìîæíà ïîÿñíèòè ñòàíîâèùåì ïåâ-
íî¿ ñï³ëüíîòè, îäíîãî ñåëà ÷è ÿêî¿ñü íåâåëèêî¿
åòí³÷íî¿ ãðóïè, âêëþ÷àþòü ÷èñëåíí³ ëîêàëüí³
åëåìåíòè. Â óêðà¿íñüêîìó òà óãîðñüêîìó
ôîëüêëîð³ Çàêàðïàòòÿ çáåð³ãàþòüñÿ òàê³ îïî-
â³äàííÿ, ÿê³ ì³ñòÿòü ì³ñöåâ³ ðåà볿. Òàêèìè º
ïîÿñíåííÿ íàçâè ñåëà, â³äîìå äåðåâî, ì³ñöÿ
ïåðåáóâàííÿ Ìàòÿøà.
Õàðàêòåðíîþ îñîáëèâ³ñòþ óêðà¿íñüêèõ ïå-
ðåêàç³â º òå, ùî ãåðîé ïîõîäèòü ç ïåâíî¿ ì³ñ-
öåâîñò³. Ñëóãà íà ³ì’ÿ Ìàòÿø ïðàöþº ó ðóñèí-
ñüêîãî ïîïà, â³í ñàì ðóñèí ³ íàðîäèâñÿ òàì, äå
³ çàïèñàíî ïåðåêàç. Ö³ òà ïîä³áí³ åëåìåíòè íà-
ëåæàòü äî ñïåöèô³êè ïåðåêàç³â. Ìè çíàºìî,
ùî ÷àñòî ïåðåêàçè ïî÷èíàþòüñÿ â³ðîã³äíèìè
òâåðäæåííÿìè, çã³äíî ç ÿêèìè îïîâ³äà÷ ï³ä-
êðåñëþº, äå é êîëè äîñòåìåííî òðàïèâñÿ ïåâ-
íèé âèïàäîê [Ranke, 1968, ñ. 84]. Öå º æàí-
ðîâîþ ñâîºð³äí³ñòþ òâîðó [Röhrich, 1968,
ñ. 84]. Îäíàê ìè çíàºìî, ùî â òðàäèö³¿ ³íøèõ
íàðîä³â (ñëîâàê³â, ñåðá³â) ïåðåêàçè ïðî Ìàòÿ-
øà íå ìàþòü öèõ åëåìåíò³â, àáî æ – ëèøå
ñïîðàäè÷íî [Komorovsky, 1957, ñ. 112]. Òóò
êîðîëü º áóäàéñüêèì âåëüìîæåþ, ³ ëèøå ïîä³ÿ
âêàçóº íà ì³ñöåâå ïîõîäæåííÿ. Ó çàêàðïàò-
ñüêîìó ôîëüêëîð³ çâ’ÿçîê êîðîëÿ é íàðîäó
îñîáëèâî ï³äêðåñëþºòüñÿ, ùî º ï³äòâåðäæåí-
íÿì âæå ñêàçàíîãî. Öå äຠìîæëèâ³ñòü çðîçó-
ì³òè íå ïîâ’ÿçàíèé ç ³ñòîðè÷íèìè ïîä³ÿìè ïå-
ðåêàç ïðî îáì³í âëàäîþ Ôðàíöà Éîñèôà òà
êîðîëÿ Ìàòÿøà [Perfeckij, 1925, ñ. 40].
Êîðîëü Ìàòÿø, ÿñêðàâèé ïðåäñòàâíèê ïà-
í³âíîãî êëàñó åïîõè Ðåíåñàíñó, âæå çà ñâîãî
æèòòÿ ñòàâ ãåðîºì ÷èñëåííèõ ëåãåíä, ³ âïðîäîâæ
ï’ÿòèñòà ðîê³â – íàéïîïóëÿðí³øèì ãåðîºì öåí-
òðàëüíî-ºâðîïåéñüêîãî ôîëüêëîðó. Ç éîãî ³ìå-
íåì ïîâ’ÿçóºòüñÿ áàãàòèé ôîëüêëîð, îäí³ºþ ç
îñîáëèâîñòåé ÿêîãî º òå, ùî êîæåí ç íàðîä³â
ââàæຠéîãî ñâî¿ì ãåðîºì, çàõèñíèêîì íàö³î-
íàëüíî¿ êóëüòóðè òà âëàñíî¿ êðà¿íè. ³í ñëóæèòü
ïðàâä³, äîïîìàãຠïðèãíîáëåíèì. Íàðîäí³ óÿâ-
ëåííÿ, ùî âèêðèñòàë³çóâàëèñÿ âïðîäîâæ ñòîë³òü,
ðîáèòü ìîæëèâèì òå, ùî åëåìåíòè ôîëüêëîðíî¿
òðàäèö³¿ äàíîãî íàðîäó ïîâ’ÿçóþòüñÿ ç éîãî ³ìå-
íåì ³ ðîáëÿòü éîãî îáðàç ùå ÿñêðàâ³øèì.
˳òåðàòóðà:
Âàðõîëîâà Í. Ìàòâ³é Êîðâ³í ó íàðîäí³é ïðîç³ óêðà¿íö³â Ñõ³äíî¿
Ñëîâà÷÷èíè // Íàóêîâèé çá³ðíèê ìóçåþ óêðà¿íñüêî¿ êóëüòóðè ó
Ñâèäíèêó, 1988. – Ñ. 141–161.
Ãíàòþê Â. Ãàëèöüêî-ðóñüê³ àíåêäîòè. – Ëüâ³â, 1899.
Ãíàòþê Â. Åòíîãðàô³÷í³ ìàòåð³àëè ç Óãîðñüêî¿ Ðóñ³ // Åòíîãðà-
ô³÷íèé çá³ðíèê Ó1. – Ëüâ³â, 1911. – C. 191–194.
×èñòîâ Ê. Ðóññêèå íàðîäíûå ñîöèàëüíî-èñòîðè÷åñêèå ëåãåí-
äû. – Ìîñêâà, 1967.
Êóçåëÿ Ç. Óãîðñüêèé êîðîëü Ìàòâ³é Êîðâ³í ó ñëîâ’ÿíñüê³é óñ-
í³é ñëîâåñíîñò³. – Ëüâ³â, 1906.
˳íòóð Ï. Òðè çîëîò³ ñëîâà. – Óæãîðîä, 1962.
˳íòóð Ï. Çà÷àðîâàí³ êàçêîþ. Óêðà¿íñüê³ íàðîäí³ êàçêè. – Óæ-
ãîðîä, 1984.
Îðòóòàè Ä. Âåíãåðñêèå íàðîäíûå ñêàçêè. – Áóäàïåøò, 1957.
Ïóòèëîâ A. Ðóññêèé è þæíîñëàâÿíñêèé ýïîñ. – Ìîñêâà, 1972.
Ðóäàíñüêèé Ñ. Òâîðè. Êîçàê ³ êîðîëü. – Ëüâ³â, 1895.
Òàðàñåâñêèé Ï. Òåòðàäü äëÿ çàïèñè ýòíîãðàôè÷åñêèõ ñâåäå-
íèé. – Ëüâîâ, 1894.
Aarne A.- Thomson S. The Types of the Folk Tales. Helsinki, 1961.
Anderson W. Kaiser und Abt. Helsinki, 1923. ffc 42.
Bagu B. Mátyás és kora a kárpátaljai magyar iskolák programjában.
Acta Hungarica 1. Ungvár, 1992. 108.
Binder J. Néhány Mátyás király szóló trufánk s rokonaik. Brassói m.
Kir. F�reáliskola Értesit�je, Brassó, 1893. 1–24.
Burke P. Popular Cultura and Early Modern Europe. London, 1978.
Burkhart D. Untersuchungen zur Stratigraphie und Chronologie der
sudslavischer Volksepik. Munchen 1968.
Dávid A. Mátyás király alakja a közép�európai folklórban. Helikon,
1971. 308–321.
66665555
ÐÐÐÐ îîîî çççç ââââ ³³³³ ääää êêêê èèèè ³³³³ ìììì àààà òòòò åååå ðððð ³³³³ àààà ëëëë èèèè
Öÿ íåîïóáë³êîâàíà ñòàòòÿ Ì. Ï. Ãàéäàÿ
ïðî íàóêîâó ä³ÿëüí³ñòü Ê. Â. Êâ³òêè áóëà íà-
ïèñàíà íàïðèê³íö³ æîâòíÿ 1944 ð., êîëè áàòüêî
ùîéíî î÷îëèâ â ²íñòèòóò³ ìèñòåöòâîçíàâñòâà,
ôîëüêëîðó òà åòíîãðàô³¿ ÀÍ ÓÐÑÐ íîâîñòâî-
ðåíèé â³ää³ë ìóçè÷íîãî ôîëüêëîðó. Ç
Ê. Â. Êâ³òêîþ áàòüêà ºäíàëà áàãàòîð³÷íà
äðóæáà ³ ñï³ëüíà ïðàöÿ â Êàá³íåò³ ìóçè÷íî¿ åò-
íîãðàô³¿ ÂÓÀÍ ç 1922 ð. ³ äî îñòàíí³õ ðîê³â
æèòòÿ. Â 1933 ð. Ê. Â. Êâ³òêà íà çàïðîøåííÿ
Ìîñêîâñüêî¿ äåðæàâíî¿ êîíñåðâàòî𳿠ïåðå¿õàâ
äî Ìîñêâè – ³ áóâ ïðèçíà÷åíèé ïðîôåñîðîì
êàôåäðè ³ñòî𳿠òà òåî𳿠ìóçèêè, ÿêó î÷îëþâàâ
ïðîô. Ì. Â. ²âàíîâ-Áîðåöüêèé, äå ÷èòàâ êóðñ
ìóçè÷íîãî ôîëüêëîðó íàðîä³â ÑÐÑÐ, à çãîäîì
ñòàâ êåð³âíèêîì Êàá³íåòó ìóçè÷íîãî ôîëüêëî-
ðó.  àðõ³â³ Ì. Ï. Ãàéäàÿ çáåðåãëèñÿ ëèñòè äî
íüîãî Ê. Â. Êâ³òêè.  îñòàíí³é ïåð³îä ñâîãî
æèòòÿ Ê. Â. Êâ³òêà ñâî¿ ëèñòè ³ ïðàö³ ïèñàâ ðî-
ñ³éñüêîþ ìîâîþ. Ïåâíî, ùî íà öüîìó ïîçíà÷è-
ëèñÿ òÿæê³ âèïðîáóâàííÿ íàïðèê³íö³ 30-õ ðîê³â,
çâèíóâà÷åííÿ â íàö³îíàë³çì³, ëèõ³ ÷àñè ïåðåáó-
âàííÿ â ñòàë³íñüêîìó êîíöòàáîð³, äå â³í ëåäâå
íå ïîìåð â³ä õâîðîá, ³ æèòòÿ òà ïðàöÿ â íîâî-
ìó êóëüòóðíîìó òà åòí³÷íîìó ñåðåäîâèù³. Â
ëèñò³ â³ä 22.VI.1945 ð. â÷åíèé ïèøå, ùî í³êî-
ëè íå âòðà÷àâ çâ’ÿçê³â ç íàóêîâèì æèòòÿì Óê-
ðà¿íè ³ íàâ³òü â 1944 ð. çðîáèâ äîïîâ³äü íà ñå-
ñ³¿ Àêàäå쳿 íàóê ÑÐÑÐ “Âèÿâè ñï³ëüíîñò³ â
ìóçè÷íîìó ôîëüêëîð³ ñëîâ’ÿíñüêèõ íàðîä³â”. Â
öüîìó æ ëèñò³ Ê. Â. Êâ³òêà çðîáèâ ðÿä óòî÷-
íåíü, çàóâàã ³ ïîáàæàíü äî ðóêîïèñó ñòàòò³ ïðî
ÂÈÄÀÒÍÈÉ ÄÎÑ˲ÄÍÈÊ ÍÀÐÎÄÍÈÕ ÌÅËÎIJÉ
Ìèõàéëî ÃÃÀÉÄÀÉÌèõàéëî ÃÃÀÉÄÀÉ
Ernyei J. A lengyel heraldika magyar vonatkozásai. Ethnographia,
1905. 16–23.
Fodor P. Az apokaliptikus hagyomány és az “aranyalma” legendája.
Történelmi Szemle, 1997. 21–49.
Fraknói. Hunyadi Mátyás király. Bp. 1890.
Grafenauer I. Slovenske pripovedke o kralju Matjažu. Ljubljana. 1951.
György L. A magyar anekdota története és egyetemes kapcsolatai. Bp. 1934.
Heller B. Mátyás király megfejt bakkecskĺi. Ethnographia, 1936.
290–293.
Heller B. A Mátyás�mondabeli vasasztal. Ethnographia, 1908. 269–271.
Heltai G. Kronika az magyaroknak dolgairól (Kolozsvár, 1575). Bp. 1973.
Horn K. Held, Heldin. Bn; Enzyklopädie des Märchens VI. Ber�
lin/New�York, 1990. 721–745.
Ipolyi A. Magyar Mythologia. Pest 1854.
Jstvánovics M. Rex Lustus. Traianus. Khosvau Anushirvan. Melik
Shah and the Unfurtunate Widow. Acta Ethnographica, 1991. 199–210.
Jókai M. A magyar nép élete szép hegedűszóban. Pest 1854.
Kardos T. A trufa. Egy regi magyar irodalmi műfaj és európai összefüg�
ései Filológiai Közlemények. 1955. 111–138.
Klaniczay T. A kereszteshad eszméje és a Mátyás�mitosz. In: Hag�
yományok ébresztése. Bp. 1976. 166–190.
Kovács A. Mátyás�mese. In: Magyar Néprajzi Lexikon III. Bp. 1980.
533–534.
Krstič B. Indeks motive narodnih pesma balkanskin slovena. Beograd,
1984. 524–525.
Kriza J. Rex Lustus, Rex Clarus. Mátyás király a néphagyományban.
In: Hunyadi Mátyás Emlékkönyv Mátyás király halálának 500 évfordulój�
ára. Bp. 1990. 363–410.
Kriza I. Mátyás, az igazságos. Bp.1994 (2. ed.)
Kriza I. Zajedničke tendencije i samostalan razvoj u folkloru podunav�
skih naroda. Ethnografija hrvata u Ma�arskoj 111. 1996. 22–36.
Musketik L. Magyar elemek a kárpátaljai ruszin népmesékben. Népraj�
zi Latóhatár 11. 1993. 70–76.
Ortutay Gy. Rákoczi két népe. Bp. 1939.
Perfeckij E. Podkarpatske a halickoruske tradice o krali Matyašovi
Corvinovi. Sbornik Filozoficke Fakulty University Komenského Bratislava
(1. ed). 1926. 3–55
Pluckert W.�T. Sagen. Finfuhruhrung zur Quellensammlung “Europa�
ische Sagen”. Berlin, 1965.
Ranke K. Eintache Formen Bn; Das Fischer Lexikon Berlin 1968.
184–200.
Röhrich L. Märchen and Wirkliichkeit. Wiesbaden, 1974.
Solymossy S. Monda. In: Magyarság Néprajza Ř. Budapest, 1936.
165–239.
Szeman I. Mátyás király a magyarországi ruthén népmondában. Etno�
graphia, 1911. 236–240.
Taylor A. Engish Riddles from Oral tradition. Berekely/Los Angeles 1951.
Thomson S. Motiv Index of Folk Literature. 1–V1. Bloomington,
1955–1958.
Tolnai A. Mátyás királlyal foglalkozó költészetünk forrásai. Bp. 1911.
Toth B. Magyar anekdotakincs 1. Bp. 1898.
Vozári Gy. Mátyás király a magyar költészetben. In: A munkácsi mag�
yar királyi állami f�gimnazium értes�t�je 1894. 3–47.
Vrabel M. Ruthén népmondák Mátyás királyról. Ethnographia, 1893. 160.
Ç óãîðñüêî¿ ïåðåêëàëà Ë. Ìóøêåòèê
TThhee KKiinngg MMaattyyaasshh wwaass oonnee ooff tthhee mmoosstt iinnfflluueennttiiaall lleeaaddeerrss ooff CCeennttrraall EEuurrooppee ooff tthhee 1155tthh CCeennttuurryy.. HHiiss
ppeerrssoonnaalliittyy iiss ssuurrrroouunnddeedd bbyy aa ggrreeaatt ffoollkk ttrraaddiittiioonn.. OOvveerr ffiivvee hhuunnddrreedd yyeeaarrss ppeeooppllee wweerree ccrreeaattiinngg ttaalleess,, lleeggeennddss,,
aanneeccddootteess,, ssoonnggss,, ppllaayyss aabboouutt tthhiiss kkiinngg.. DDuurriinngg hhiiss lliiffee ttiimmee hhiiss aaccttiioonnss wweerree rreefflleecctteedd iinn aa hhiissttoorriiccaall ssoonnggss..
SSoommee ooff tthhee wwrriitttteenn ssoouurrcceess ssuurrvviivveedd tthhee ttiimmee aanndd wwee ccaann sseeee mmaatteerriiaallss ddaattiinngg ttoo tthhee 1155tthh CCeennttuurryy.. BBuutt tthhee
uunnddiissrruupptteedd ssoouurrcceess wwee hhaavvee oonnllyy ssttaarrttiinngg aatt tthhee 1166tthh CCeennttuurryy.. TThhee kkiinngg MMaattyyaasshh iiss aa rreepprreesseennttaattiivvee hhiissttoorriiccaall
ffiigguurree ooff tthhee ggoovveerrnnmmeennttaall ccllaassss ooff tthhee RReennaaiissssaannccee eeppoocchh aanndd aatt tthhee ssaammee ttiimmee iiss tthhee mmoosstt ppooppuullaarr cchhaarraacctteerr
ooff tthhee ffoollkklloorree ooff tthhee CCeennttrraall EEuurrooppee wwhhiicchh mmaakkee hhiiss ffiigguurree eessppeecciiaallllyy iinntteerreessttiinngg ffoorr aa ffoollkklloorriissttiicc iinnvveessttiiggaattiioonn..
|