На стику біології та медицини (І Українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини»)
17–20 жовтня 2012 р. в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України відбувся Перший українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини», організований Національною академією наук України та Російським фондом фундаментальних досліджень. Не випадково місцем пров...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43039 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | На стику біології та медицини (І Українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини») / С.В. Комісаренко, Л.Б. Дробот // Вісн. НАН України. — 2013. — № 2. — С. 73-76. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43039 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Комісаренко, С.В. Дробот, Л.Б. 2013-04-14T18:42:01Z 2013-04-14T18:42:01Z 2013 На стику біології та медицини (І Українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини») / С.В. Комісаренко, Л.Б. Дробот // Вісн. НАН України. — 2013. — № 2. — С. 73-76. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43039 17–20 жовтня 2012 р. в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України відбувся Перший українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини», організований Національною академією наук України та Російським фондом фундаментальних досліджень. Не випадково місцем проведення цього зібрання було обрано Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна — саме в цій академічній установі відбулося зародження і становлення вітчизняної науки про протеїни системи гемостазу. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Форуми На стику біології та медицини (І Українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини») Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
На стику біології та медицини (І Українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини») |
| spellingShingle |
На стику біології та медицини (І Українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини») Комісаренко, С.В. Дробот, Л.Б. Форуми |
| title_short |
На стику біології та медицини (І Українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини») |
| title_full |
На стику біології та медицини (І Українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини») |
| title_fullStr |
На стику біології та медицини (І Українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини») |
| title_full_unstemmed |
На стику біології та медицини (І Українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини») |
| title_sort |
на стику біології та медицини (і українсько-російський семінар «протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини») |
| author |
Комісаренко, С.В. Дробот, Л.Б. |
| author_facet |
Комісаренко, С.В. Дробот, Л.Б. |
| topic |
Форуми |
| topic_facet |
Форуми |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| description |
17–20 жовтня 2012 р. в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України відбувся Перший українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини», організований Національною академією наук України та Російським фондом фундаментальних досліджень. Не випадково місцем проведення цього зібрання було обрано Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна — саме в цій академічній установі відбулося зародження і становлення вітчизняної науки про протеїни системи гемостазу.
|
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43039 |
| citation_txt |
На стику біології та медицини (І Українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини») / С.В. Комісаренко, Л.Б. Дробот // Вісн. НАН України. — 2013. — № 2. — С. 73-76. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT komísarenkosv nastikubíologíítamediciniíukraínsʹkorosíisʹkiisemínarproteínisistemigemostazuzanormiípatologíilûdini AT drobotlb nastikubíologíítamediciniíukraínsʹkorosíisʹkiisemínarproteínisistemigemostazuzanormiípatologíilûdini |
| first_indexed |
2025-11-26T19:56:18Z |
| last_indexed |
2025-11-26T19:56:18Z |
| _version_ |
1850772199999275008 |
| fulltext |
73ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 2
ФОРУМИ
17–20 жовтня 2012 р. в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України відбувся Перший
українсько-російський семінар «Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини», організо-
ваний Національною академією наук України та Російським фондом фундаментальних досліджень.
Не випадково місцем проведення цього зібрання було обрано Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна —
саме в цій академічній установі відбулося зародження і становлення вітчизняної науки про протеїни
системи гемостазу.
С.В. КОМІСАРЕНКО, Л.Б. ДРОБОТ
НА СТИКУ БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ
І Українсько-російський семінар
«Протеїни системи гемостазу за норми і патологій людини»
© С.В. Комісаренко, Л.Б. Дробот, 2013
17–20 жовтня 2012 р. в Інституті біохімії
ім. О.В. Палладіна НАН України відбувся
перший двосторонній українсько-росій сь-
кий семінар «Протеїни системи гемостазу
за норми і патологій людини», присвячений
гемостазу — одній з найактуальніших про-
блем сучасної медицини та фундаментальної
і прикладної біохімії. Семінар було організо-
вано Національною академією наук України
та Російським фондом фундаментальних до-
сліджень. Місцем його проведення не випад-
ково став Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна,
адже саме в цій академічній установі під ке-
рівництвом академіка АН УРСР В.О. Бєлі-
цера відбулося зародження і становлення
віт чизняної науки про протеїни системи ге-
мостазу. Двосторонній організаційний комі-
тет семінару очолили академік НАН і НАМН
України Сергій Васильович Комісаренко та
академік РАН і РАМН Всеволод Арсенійо-
вич Ткачук, що значною мірою визначило
ус пішність його проведення. Загалом у семі-
нарі взяли участь близько 60 фахівців із
провідних наукових установ України і Росії.
Зокрема, своїми успіхами та проблемами
поділилися науков ці з Інституту біохімії
ім. О.В. Палладіна та Інституту фізіології
ім. О.О. Богомольця НАН України; ННЦ «Ін-
ститут кардіології імені академіка М.Д. Стра-
жеска», Національного інституту хірургії та
трансплантології імені О.О. Шалімова; Мос-
ковського державного університету ім. М.В. Ло-
моносова, Першого Московського державно-
го медичного університету ім. І.М. Сєченова,
Пів нічно-Західного державного медичного уні-
верситету ім. І.І. Мечникова (Санкт-Пе тер-
бург), Російського кардіологічного нау ково-
ви робничого комплексу Мін здоров соц роз-
вит ку РФ та інших установ.
У вступному слові Сергій Васильович
Комісаренко відзначив успіхи, досягнуті
світовою наукою в галузі вивчення структу-
ри і функцій протеїнів системи гемостазу,
які беруть участь у функціонуванні системи
зсідання крові й фібринолізу, а також є па-
тогенетичними факторами розвитку низки
системних захворювань людини. Йшлося
про механізми ензиматичного перетворення
фібриногену на мономерний фібрин, його
спонтанної полімеризації з утворенням три-
вимірної сітки, яка є каркасом тромбу, стабі-
лізації фібринової сітки за допомогою фак-
тора ХІІІа, активації плазміногену й руйну-
вання полімерного фібрину плазміном, про
74 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 2
ФОРУМИ
ключову роль компонентів системи актива-
ції плазміногену в контролі міграції та інва-
зії пухлинних клітин. Наголошено, що ре-
зультати фундаментальних досліджень дали
змогу розшифрувати молекулярні механіз-
ми утворення і руйнування тромбів, що су-
проводжують різні захворювання серцево-
судинної системи та інші патології, зокрема
діабет, зумовлюють прогрес в усвідомленні
провідної ролі окремих компонентів систе-
ми активації плазміногену в пухлинних клі-
тинах. До важливих сучасних напрямів від-
несено дослідження молекулярних механіз-
мів, що забезпечують взаємодію протеїнів
системи гемостазу з клітинами крові й ендо-
телію, пошук партнерів урокінази на по-
верхні клітин та її внутрішньоклітинних мі-
шеней. Підкреслено, що саме в галузі науки
про протеїни системи гемостазу отримана
фундаментальна інформація максимально
швидко впроваджується в клінічну практи-
ку для проведення антитромботичної і тром-
болітичної терапії, запобігання повторним
тромботичним і геморагічним ускладнен-
ням, створення відповідних діагностичних
наборів, профілактичних і лікарських пре-
паратів. Підсумовуючи, С.В. Комісаренко за-
значив, що нинішній семінар є першою
українсько-російською науковою зустріччю,
на якій представлено теоретичні та практич-
ні досягнення українських і російських до-
слідників у галузі науки про гемостаз і об-
говорено перспективи майбутнього плідного
співробітництва.
У серії доповідей співробітників відділу
структури і функцій білка Інституту біо хі мії,
очолюваному членом-кореспондентом НАН
України Едуардом Віталійовичем Луговсь-
ким, було представлено дані стосовно дослі-
дження тонких механізмів регуляції системи
зсідання крові та полімеризації фібрину з
використанням нових методичних підходів.
У доповіді доктора біологічних наук Євгена
Митрофановича Макогоненка було доклад-
но висвітлено тонкі молекулярні перетво-
рення в структурі фібрин(оген)у під час його
перетворення на полімерний фібрин. Зна-
чний інтерес в учасників семінару виклика-
ла доповідь професора Е.В. Луговського, в
якій було підсумовано результати багаторіч-
них фундаментальних досліджень, що про-
водились і проводяться в Інституті біохімії, з
вивчення структури та функцій фібриноге-
ну, механізмів його перетворення на триви-
мірну сітку фібрину, яка є каркасом тромбу,
та з розроблення підходів до діагностики за-
грози тромбоутворення, яка супроводжує
різні серцево-судинні патології. Аудиторії
було продемонстровано розроблені тест-сис-
теми для одночасного визначення вмісту фі-
бриногену, розчинного фібрину та D-димеру
в плазмі крові, які нині успішно проходять
клінічні випробування. Результатам дослі-
джень зі з’ясування ролі ВβN-домену фібри-
ногену в протеїно-протеїнових та протеїно-
клі тинних взаємодіях була присвячена до-
повідь молодого науковця Інституту Во ло-
димира Чернишенка. Порушення в системі
протеїну С (фізіологічного інгібітора систе-
ми зсідання крові) відносять до тромбофі-
лічного стану. На сьогодні встановлення
причин розвитку тромбофілічного стану має
велике значення для практичної медицини,
особливо судинної хірургії. Аналізу як даних
літератури, так і власних експерименталь-
них здобутків стосовно антизсідальної функ-
ції протеїну С за норми та деяких патологій
був присвячений виступ доктора біологіч-
них наук Тетяни Миколаївни Платонової.
У доповіді завідувача відділу хімії та біо-
хімії ферментів доктора біологічних наук
Тетяни Вікторівни Гриненко було критично
обговорено наявну інформацію з вивчення
антиангіогенних та протизапальних власти-
востей ангіостатинів — ендогенних протео-
літичних фрагментів плазміногену, що міс-
тять кринглові домени. Зокрема, наведено
основні результати фундаментальних до-
сліджень відділу стосовно ролі певних
кринглових доменів у регуляції активності
плазміногену/плазміну на різних стадіях
фібринолітичного процесу. Проаналізовано
накопичені за останні роки дані літератури
про шляхи утворення ангіостатинів в орга-
нізмі людини та механізми реалізації їх ан-
тиангіогенної й протизапальної дії.
75ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 2
ФОРУМИ
Важливою особливістю семінару, що від-
повідає духу і потребам часу, стало поєднан-
ня інтересів учених, які працюють у різних
галузях фундаментальної біологічної науки,
та медиків-клініцистів. Семінар засвідчив
гостру потребу в зустрічних зусиллях для
досягнення спільної мети. Так, фундамен-
тальні й клінічні аспекти проведення тром-
болітичної терапії при гострих коронарних
синдромах висвітлив у своєму виступі за-
відувач відділу реанімації та інтенсивної те-
рапії Інституту кардіології імені академіка
М.Д. Стражеска член-кореспондент НАМН
України Олександр Миколайович Пархо-
менко. У підсумку було зазначено, що пра-
вильне застосування технології реваскуля-
ризації під час проведення тромболітичної
терапії стрептокіназою дозволяє досягти
клінічно значимих результатів, що є не
менш ефективними, ніж у разі використан-
ня дорожчих фібринолітиків. Деякі питан-
ня з розроблення такої технології було ви-
рішено в рамках продуктивної співпраці зі
спів робітниками Інституту біохімії. Отже,
незважаючи на зростаючу актуальність і
привабливість стратегії прямої реваскуля-
ризації завдяки механічній реперфузії під
час проведення ЧКВ і стентування, на по-
рядку денному залишається проблема по ліп-
шення тканинної мікроциркуляції після про-
ведення реваскуляризації, що безпосеред-
ньо пов’язана із залишковою активацією
тромбіноутворення, тромбоцитарно-лей ко -
ци тар ною взаємодією, захистом ендоте-
лію від ішемічного і реперфузійного ушко-
дження.
Доповідь професора Віктора Євгеновича
Досенка з Інституту фізіології ім. О.О. Бо-
гомольця була присвячена ролі алельного
поліморфізму генів у порушеннях системи
гемостазу, зокрема при розвитку серцево-
судинних захворювань. Представлено влас-
ні дані про вплив однонуклеотидного полі-
морфізму гена ендотеліальної NO-синтази
на ефективність тромболітичної терапії па-
цієнтів з гострим інфарктом міокарда.
Дискусія учасників Семінару (зліва направо): чл.-кор. НАН України М.Я. Співак, проф. І.М. Бокарєв (Москва),
проф. Л.Б. Дробот, акад. РАН В.А. Ткачук, акад. НАН України С.В. Комісаренко
76 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 2
ФОРУМИ
Про ефективність і безпеку антитромботич-
ної терапії розповіла професор із Санкт-Пе-
тербурга Тетяна Володимирівна Вавілова, а
професор Першого Московського державного
медичного університету Ігор Миколайович
Бокарєв поділився досвідом проведення про-
титромботичної терапії у клінічній практиці.
Російські представники фундаментальної
науки в особі декана факультету фундамен-
тальної медицини МДУ ім. М.В. Ломоносо-
ва академіка Всеволода Арсенійовича Тка-
чука і провідного наукового співробітника
Російського кардіологічного науково-ви роб-
ничого комплексу Мінздоровсоцрозвитку РФ
Олександра В’ячеславовича Воротнікова ви-
ступили з доповідями, при свяченими біо-
логічним функціям тканинного (tPA) і уро-
кіназного (uPA, або урокіназа) активаторів
плазміногену. Ці біологічно важливі моле-
кули відіграють ключову роль в активації як
системи фібринолізу, так і безпосередньо
клітин судинної стінки.
Академік В.А. Ткачук навів експеримен-
тальні докази провідної ролі урокінази в ре-
моделюванні клітинної стінки, ангіогенезі
та регуляції транскрипційної активності
клітин, отримані групою дослідників під
його керівництвом. Основну увагу було зо-
середжено на аналізі подібності й відміннос-
тей у фізіологічних механізмах дії цих про-
теїнів. З іншого боку, О.В. Воротніков у сво-
їй доповіді детально проаналізував клітинні
і внутрішньоклітинні механізми дії урокіна-
зи. Урокіназа, згідно з представленими екс-
периментальними даними російських до-
слідників, запускає поділ клітин і їх спрямо-
ваний рух, що відіграє вирішальну роль у
розвитку онкологічних і серцево-судинних
патологій. Особливу увагу було також при-
ділено відомим на сьогодні механізмам пе-
редавання каскаду сигналів від урокінази
всередину клітини і внутрішньоклітинним
мішеням цих каскадів.
Співзвучним до доповідей російських
учених став виступ завідувача лабораторії
сигнальних механізмів клітини професора
Людмили Борисівни Дробот про роль адап-
терного протеїну Ruk/CIN85 у механізмах
регуляції експресії основних компонентів
системи активації плазміногену в пухлин-
них клітинах як за умов нормоксії, так і при
гіпоксії. Разом ці повідомлення дають змогу
вважати урокіназну систему не лише части-
ною системи гемостазу, а й активатором клі-
тинної ланки багатьох патофізіологічних
процесів, що може бути використано для по-
шуку та розроблення нових фармакологіч-
них засобів скерованої дії.
У заключному слові академік С.В. Комі-
саренко висловив сподівання щодо подаль-
шої плідної співпраці з російськими колега-
ми із залученням дедалі більшої кількості
науковців. У рамках круглого столу було
обговорено плани проводити ці важливі й
корисні українсько-російські зустрічі у ви-
гляді, наприклад, регулярних симпозіумів з
проблем гемостазу, можливо, в рамках спів-
праці вчених країн-членів МААН.
|