Професор Лідія Дунаєвська та фольклористика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

This article is dedicated to the life and work of the well-known Ukrainian folklorist Lidiya Dunayevska, who died in 2006. She was a folklorist, literary critic, the specialist in the tale studies and the history of Ukrainian folkloristics. In this article scholarly work of Prof. Dunayevska, who for...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Народна творчість та етнографія
Дата:	2007
Автор:	Шурко, Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2007
Теми:	Ювілеї та пам’ятні дати
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43211
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Професор Лідія Дунаєвська та фольклористика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка / Л. Шурко // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 116-120. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43211
record_format	dspace
spelling	Шурко, Л. 2013-04-21T11:44:13Z 2013-04-21T11:44:13Z 2007 Професор Лідія Дунаєвська та фольклористика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка / Л. Шурко // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 116-120. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43211 This article is dedicated to the life and work of the well-known Ukrainian folklorist Lidiya Dunayevska, who died in 2006. She was a folklorist, literary critic, the specialist in the tale studies and the history of Ukrainian folkloristics. In this article scholarly work of Prof. Dunayevska, who for a long time was a head of the Department of the Folkloristics in Kyiv State University, is analyzed through the field work, publications, social and scientific life of her department. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнографія Ювілеї та пам’ятні дати Професор Лідія Дунаєвська та фольклористика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Professor Lidiya Dunayevska and the Studies of Folklore in T. Shevchenko Kyiv National University Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Професор Лідія Дунаєвська та фольклористика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
spellingShingle	Професор Лідія Дунаєвська та фольклористика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Шурко, Л. Ювілеї та пам’ятні дати
title_short	Професор Лідія Дунаєвська та фольклористика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
title_full	Професор Лідія Дунаєвська та фольклористика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
title_fullStr	Професор Лідія Дунаєвська та фольклористика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
title_full_unstemmed	Професор Лідія Дунаєвська та фольклористика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
title_sort	професор лідія дунаєвська та фольклористика у київському національному університеті імені тараса шевченка
author	Шурко, Л.
author_facet	Шурко, Л.
topic	Ювілеї та пам’ятні дати
topic_facet	Ювілеї та пам’ятні дати
publishDate	2007
language	Ukrainian
container_title	Народна творчість та етнографія
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format	Article
title_alt	Professor Lidiya Dunayevska and the Studies of Folklore in T. Shevchenko Kyiv National University
description	This article is dedicated to the life and work of the well-known Ukrainian folklorist Lidiya Dunayevska, who died in 2006. She was a folklorist, literary critic, the specialist in the tale studies and the history of Ukrainian folkloristics. In this article scholarly work of Prof. Dunayevska, who for a long time was a head of the Department of the Folkloristics in Kyiv State University, is analyzed through the field work, publications, social and scientific life of her department.
issn	0130-6936
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43211
citation_txt	Професор Лідія Дунаєвська та фольклористика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка / Л. Шурко // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 2. — С. 116-120. — укр.
work_keys_str_mv	AT šurkol profesorlídíâdunaêvsʹkatafolʹkloristikaukiívsʹkomunacíonalʹnomuuníversitetíímenítarasaševčenka AT šurkol professorlidiyadunayevskaandthestudiesoffolkloreintshevchenkokyivnationaluniversity
first_indexed	2025-11-27T09:03:11Z
last_indexed	2025-11-27T09:03:11Z
_version_	1850807698406244352
fulltext	111111116666 ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 22//22000077ISSN 0130–6936 14 Grabowski M. Literatura i krytyka. – Wilno, 1837. – T. 2. – S. 109–110. 15 Wybór poezyj. – S. 75. 16 Цертелев Н. Опыт собрания старинных малорос� сийских песней. – С.Пб., 1819. – С. 50. 17 Варто зазначити, що поет хибно переклав слово “пищаль”, яке означало не сопілку (“пищалку”), а вог� непальну зброю, різновид важкої рушниці. 18 Wybór poezyj. – S. 76. 19 Цертелев Н. Зазнач. праця. 20 Ibid. – C. 34–35. 21 Ibid. – C. 35. 22 Ibid.– C. 36. 23 Wybór poezyj. – S. 76–77. 24 Пор.: Ibid. – S. 68.; Цертелев Н. Зазнач. пра� ця. – С. 34–35. 25 Пор.: Wybуr poezyj.– S. 69–73.; Цертелев Н. Зазнач. праця. – С. 35. 26 Пор.: Wybór poezyj.– S. 73; Цертелев Н. За� знач. праця. – С. 34. 27 Grabowski M. Ibid.; Кирчів Р. Український фольк� лор у польській літературі. – К., 1971. – С. 122–123. 28 Wybór poezyj. – S. 184. 29 Zaleski J. Pisma. – T. 2. – S. 56. 30 Zaleski J. Korespondencja. – T. 1. – S. 11. 31 З приводу цього фольклорного наслідування За� леський сперечався з поетом С. Вітвіцьким, у листі від 20.12.1828 року він пише: “До речі ти закидав мені, що я не признався в “Дем’яні”, що строфка “U s�siada ładna żona” взята з народної пісні, то це інше, мій Стефане. Для мене, як наступника українських звичаїв та історії, народ� ні пісні є природною спадщиною, особливо, якщо вони не надруковані” [Korespondencja. – T. 1. – S. 31]. 32 Wybór poezyj. – S. 96–97. 33 Коципінський А. Пісні, думки і шумки руського на� родy на Поділлі, Україні і в Малоросії. – К., 1885. – С. 138. 34 Wybór poezyj. – S. 97. 35 Ibid. – S. 98. 36 Ibid. 37 Ibid. – S. 99. 38 Ibid. – S. 102. 39 Ibid. – S. 103. 40 Ibid. – S. 104. 41 Ibid. – S. 106. 42 Ibid. – S. 107. 43 Ibid. – S. 109. Тут чуємо відголосок народної піс� ні: пор. з прим. 16, 17. 44 Кирчів Р. Зазнач. праця. – C. 131. 45 Grabowski M. Kilka uwag nad szkołami poezji polski� ej // Tygodnik Petersburski. – 1839. – S. 205. Леонід ШУРКОЛеонід ШУРКО ÏÐÎÔÅÑÎÐ Ë²Ä²ß ÄÓÍÀªÂÑÜÊÀ ÒÀ ÔÎËÜÊ- ËÎÐÈÑÒÈÊÀ Ó ÊÈ¯ÂÑÜÊÎÌÓ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÌÓ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ² ²ÌÅÍ² ÒÀÐÀÑÀ ØÅÂ×ÅÍÊÀ Фольклористична школа в Київському університеті фактич� но заснована основоположником української фольклористики, збирачем і дослідником україн� ської народної творчості, видав� цем перших збірок українських народних пісень та народної об� рядовості Михайлом Олександ� ровичем Максимовичем – пер� шим ректором університету Свя� того Володимира. Саме його нау� ковий авторитет, збірки “Мало� русские народные песни”, “Дни и месяцы ук� раинского селянина” тощо не лише принесли йому європейське визнання, а й спонукали уні� верситетське студентство до активних пошуків та пропаганди творів фольклору, історичного епосу, пов’язаного із найяскравішими сторін� ками національного визволення, створення у ХІХ ст. українських шкіл для молоді та старшого зага� лу, а пізніше – об’єднатися під егі� дою П. Чубинського у Південно� Західний відділ Російського Гео� графічного товариства. Започатко� ваний М. Максимовичем науково� пошуковий пропагандистський та науково�теоретичний рух у галузі фольклористики, етнології та наро� дознавства у стінах Київського університету розвивався майже безперервно, хоч постійно переслідувався ім� персько�шовіністичними силами. Наприклад, у 40�х рр. членам Кирило�Мефодіївського братства – О. Марковичу, П. Кулішу, М. Костомарову та іншим в одному із пунктів звинувачення за політичну діяльність “припи� The article is devoted to the so!called “Cossack” poems “Janusz Bieniawski” and “Damian Ksi�ż� Wiśniowiecki” of the Polish romantic poet Jozef Bohdan Zaleski. In particular folklore motifs of the poems are analysed in the research. 111111117777 ЮЮЮЮ вввв іііі лллл ееее їїїї тттт аааа пппп аааа мммм ’’’’ яяяя тттт нннн іііі дддд аааа тттт ииии сувалася” пропаганда українського історично� го епосу – пісень, дум, та інших жанрів. А усі ці постаті в історії української науки відомі як збирачі і теоретики української народної твор� чості. Зокрема, О. Марковичу належать запи� си понад 50 тисяч українських паремій, народ� них пісень, казок, П. Кулішеві видавцю “За� писок о Южной Руси”, публікації народної прози, дум, легенд з Руських літописів – пер� ші спостереження за індивідуальним стилем оповідачів народної прози, М. Костомарову, автору одного з перших досліджень слов’янсь� кої міфології, � нових вагомих наукових гіпотез в галузі генези художнього мислення. З історією фольклористики, що розвива� лася у Київському університеті з часу його створення, пов’язана наукова діяльність Пана� са Мирного (збирача українських народних казок), А. Метлинського – укладача збірки українських народних пісень “Малорусские народные песни” (1856) та одного з найвидат� ніших учених Європи – М. Драгоманова – автора порівняльно�історичних, психологіч� них, соціологічних праць, почасти зібраних у багатотомному виданні М. Павлика “Розвідки про українську народну словесність та пись� менство”, дослідження “Політичні пісні укра� їнського народу”, основоположника ( разом з В. Антоновичем) вчення про жанр української історичної пісні та ґрунтовних видань “Исто� рические песни малорусского народа”(т. 1, 1874; т. 2, 1875) та “Малорусские народные предания” (1877). Традиції наукового дослі� дження історичного епосу та народної лірики, започатковані попередниками, – студентами і викладачами університету, продовжувались такими видатними ученими і діячами культури, як В. Антонович, П. Житецький, М. Грушев� ський, К. Грушевська, М. Старицький, М. Лисенко, Я. Савченко, В. Клінгер, С. Єф� ремов, Д. Чижевський, Т. Рильський та інші. Одним із важливих напрямків у фолькло� ристиці є дослідження фольклорно�літератур� них зв’язків, започатковане М. Максимови� чем у 30�х рр. ХІХ ст. Воно особливо активі� зувалося наприкінці ХІХ століття та було про� відною проблемою до 80�х рр. ХХ століття. Праці В. Перетца, В. Адріанової�Перетц, Д. Чижевського, С. Єфремова, Г. Сидоренко, М. Грицая (автора численних праць в галузі вивчення фольклорно�літературних взаємин давнього періоду ХІХ–ХХІ ст.), В. Бойка, О. Таланчук, Л. Копаниці, Н. Малинської, С. Росовецького та багатьох інших. 1992 року в університеті відкрито кафедру фольклористики, а 1993 р. – відділення фоль� клористики, з 2001 р. – музичної фольклори� стики, на яких вивчаються важливі історичні, теоретичні проблеми в галузі науки про народ� ну творчість, народної культури загалом. Заснувала та очолила кафедру професор Л. Дунаєвська. Під її керівництвом створені навчальні спе� ціальні курси, головним завданням яких стала підготовка нового покоління фольклористів, знавців як української, так і світової народної культури, дослідників важливих теоретичних проблем, пов’язаних з поетикою фольклорних жанрів, із еволюційними процесами у фолькло� рі та в інших формах мистецтва, з вивченням особливостей народної педагогіки, звичаєвого права, етнопсихології, світової та української мі� фології, героїчного епосу народів світу, народної музики і виконавства, народного театру, маляр� ства, декоративно�ужиткового мистецтва. Отже, основними напрямами діяльності ка� федри фольклористики, очолюваної Л. Дунаєв� ською, стають викладацька, наукова і практич� на робота (збирання зразків фольклору в Укра� їні та поза її межами), вивчення специфіки фольклорних впливів на професійне (літератур� не, музичне, малярське) мистецтво, на сучасні інформаційні технології тощо. Пріоритетними жанрами стає народна проза (легенда, казка, замовляння, повір’я, прикмети, загадки тощо), народна пісенність (календарно�обрядова, ро� динно�обрядова, лірична пісня), історичний епос (історичні думи й пісні, героїчний епос на� родів світу), фольклорно�літературні, фольк� лорно�музичні та художні зв’язки. У контексті цих проблем з 1992 року вида� ються програми та науково�методичні розроб� ки усіх курсів з фольклору, які викладаються на спеціальностях з філології (український, ро� сійський, слов’янський фольклор, джерело� знавство, етнографія та етнологія, етнопедаго� гіка, етнопсихологія, звичаєве право, теорія фольклору, міфологія, героїчний епос, фольк� лорна й історична антропологія, декоративно� ужиткове мистецтво, народне художнє мис� тецтво, народна музика, музичне джерело� знавство, хорове диригування, народний вокал 111111118888 ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ ISSN 0130–6936 22//22000077 тощо). Видано посібник “Звичаєве право” (2002), “Пісенні жанри українського фольк� лору” (2004), “Вербальна магія українців” (1998), “Українська народна проза” (1998), “Поетика фольклорного тексту” (2002), “Сутність міфу та його функції” (2003), посіб� ник з українознавства для студентів�іноземців, матеріали про життя і творчість П. Житецько� го та П. Мартиновича до курсу “Історія укра� їнської фольклористики” (2003), “Фольклор і література. Курс лекцій для магістрів�філоло� гів” (2005), “Український героїчні думи. Практикум для студентів�фольклористів” (2005), підручник “Українська народна пое� тична творчість. Жанрологія” (30 др. арк.). З 1992 року членами кафедри публікують� ся монографії з досліджуваних проблем: “Ук� раїнська народна проза (легенда, казка): ево� люція епічних традицій” (1997; вид. 2�е, 2000), “Українська народна космогонія. Спе� цифіка міфопоетичного мислення” (1998), “Персонажна система української народної мі� фологічної прози. Аспекти поетики” (2000), “Думна героїка. Канон. Література. Онтологія спадкоємності” (2001), “Спадкоємні зв’язки національних словесних культур” (1997), “Фольклорно�літературні зв’язки: Компара� тивний аспект” (2001), “Очерки истории оте� чественного менеджмента (Х – нач. XVII в.)” (2002). Кафедра фольклористики, створена 1992 року, стає одним із найперших в Україні осе� редків, де готують майбутніх фольклористів, народознавців, а також етномузикознавців. Професор Л. Дунаєвська услід за цим сприяє створенню відділення фольклористики у Львівському, з 2005 р. – у Луганському уні� верситетах, у консерваторіях та університетах культури. Об’єктивна передумова створення кафедр та центрів – потреба у відродженні національ� ної культури незалежної України, збереженні і вивченні духовного багатства, накопиченого українським народом упродовж тисячоліть. Викладанню й дослідженню українського фольклору в Київському університеті завжди приділялася велика увага. Одним із засновників української фольклористики був перший ректор університету М. Максимович, тут навчалися майбутні видатні українські фольклористи О. Маркович, М. Симонов, П. Куліш, М. Лисенко, М. Старицький, викладали авто� ритетні дослідники українського фольклору М. Костомаров, А. Метлинський, В. Антоно� вич, М. Драгоманов, О. Котляревський, І. Жда� нов, М. Дашкевич, С. Савченко, В. Клінгер, А. Лобода, В. Перетц, П. Попов, О. Назарев� ський, Г. Сидоренко, М. Грицай та ін. У зв’язку зі створенням кафедри фолькло� ристики вперше у Київському університеті студентам відділення фольклористики надано можливість вивчати комплекс дисциплін, пов’язаних із народознавством, у спеціально обладнаній музично�хореографічній лаборато� рії. При кафедрі утворено також студію во� кального співу, хореографічний колектив, ан� самбль народного співу “Роксоланія”, якому в 2005 році присвоєно звання народного. Відтак студенти постійно займаються популяризацією народної культури, виступаючи перед студен� тами КНУ, беручи участь у міських концертах та виїжджаючи на фестивалі за кордон. Влітку студенти обстежують етнографічні терени України. Для проведення літньої нав� чальної фольклорної практики спеціально об� ладнано бази в різних регіонах України, зокре� ма у м. Каневі, в с. Чорна Тиса Закарпат� ської обл. тощо. Студентів залучають і до участі в науковій роботі, їм надано можливість публікувати свої студії у кафедральних наукових збірниках. Проводиться ряд міжнародних конференцій молодих науковців: “Гра як спосіб існування культури” (1999), “Міф і ритуал у традиційній та новітній культурі” (2001), “Український фольклор на пострадянському просторі” (2004). Дипломами НАН України в галузі на� укових здобутків молоді нагороджено Я. Лев� чук (за дослідження та публікацію праці М. Грушевського “Дитина у звичаях і віруван� нях українського народу”, 2000 р.), Ю. Дмит� ренко (за збірку наукових праць “Студії з філо� логії”, 2001 р.), М. Чорну (за цикл статей, присвячений фольклорно�мистецьким взаєми� нам, 2005р.). Очолювана професором Лідією Дунаєвською кафедра здійснила 8 випусків ба� калаврів та 7 випусків спеціалістів і магістрів. Випускники кафедри, виховані фольклори� стичною школою Л. Дунаєвської, успішно пра� цюють у багатьох навчальних та наукових за� кладах України, фольклористичних і народо� знавчих центрах, музеях, ЗМІ тощо. 111111119999 ЮЮЮЮ вввв іііі лллл ееее їїїї тттт аааа пппп аааа мммм ’’’’ яяяя тттт нннн іііі дддд аааа тттт ииии Ядро кафедри фольклористики Лідія Ду� наєвська формує з професорів В. Бойка, О. Таланчук, які раніше читали курси з фоль� клору на кафедрах історії літератури, керували фольклорною практикою і вели відповідну на� уково�дослідну роботу. Пізніше викладацький колектив поповнився сьогоднішніми професо� рами Н. Малинською, С. Росовецьким, Л. Копаницею, І. Павленком. Паралельно професор Л. Дунаєвська здійснює наукове ке� рівництво Центром фольклору та етнографії, організаційне керівництво яким здійснює Л. Шурко. У нинішньому складі кафедри – високо� кваліфіковані дослідники народної духовної культури, які здобули заслужене визнання в Україні та за її межами, серед них 5 докторів і 8 кандидатів наук. У контексті фольклористичних проблем жанру казки на кафедрі проводились дослі� дження аспіранта з Японії (Хіросі Катаока), здійснювалися консультації науковцям Поль� щі, Чехії тощо. 2001 року монографію Л. Дунаєвської “Ук� раїнська народна проза (легенда, казка): Ево� люція епічних традицій” було відзначено премі� єю ім. Ф. Колесси НАН України, визнано ви� сокі досягнення дослідників народнопоетичної творчості докторів філологічних наук В. Бойка, який вивчав фольклорно�літературні паралелі, та О. Таланчук, яка однією з перших в Україні зосередилася на студіюванні міфологічних засад українського фольклору. Нові напрямки у вив� ченні українського фольклору відкрили доктори філологічних наук Л. Копаниця, яка веде широ� кі дослідження поетики і символіки народної пісні, та Н. Малинська, яка вивчає проблему героїчного в думах та відображення думних тра� дицій в українській літературі, С. Росовецький, праці якого стосуються широкого кола проблем фольклору, літератури, мови. До навчального процесу було залучено також відомих учених� професорів – мовознавця К. Тищенка, антро� полога С. Сегеду. Викладачі кафедри проводять плідну нау� ково�дослідну та науково�методичну роботу, розробляючи актуальні проблеми дослідження й викладання фольклору. За час існування ка� федри ними опубліковано 9 монографій (В. Бойко, Л. Дунаєвська, Л. Копаниця, Н. Малинська, С. Росовецький, О. Талан� чук), словник “Сто образів української міфо� логії” (О. Таланчук), 2 підручники (Л. Дуна� євська, С. Росовецький та всі члени кафедри), хрестоматія з українського героїчного епосу (О. Таланчук), 4 навчальні посібники (О. Іва� новська, Л. Копаниця, Н. Лисюк, О. Талан� чук), а також бл. 350 наукових статей, у т.ч. опублікованих в академічних виданнях РФ, Польщі. За 14 років кафедрою під керівниц� твом Л. Дунаєвської було проведено 14 науко� вих конференцій, 6 з�поміж яких міжнародні. Постійно виходить у світ кафедральний збір� ник наукових праць “Література. Фольклор. Проблеми поетики” (19 видань). Паралельно члени кафедри ведуть ретель� не опрацювання зразків класичного і сучасно� го українського та світового фольклору, займа� ються впорядкуванням та редагуванням фольклорних збірок (В. Бойко, Л. Дунаєв� ська), фольклористичної спадщини україн� ських науковців (О. Івановська, Н. Малин� ська). Особливе місце в цьому переліку посі� дає 6�томна “Історія української літератури” М. Грушевського, впорядкування та розробку наукового апарату до майже всіх книг якої здійснили викладачі кафедри Л. Дунаєвська, О. Таланчук, Л. Копаниця, С. Росовецький. Викладачі кафедри стають лауреатами премії ім. Олени Пчілки в галузі літератури для дітей за 1992 рік: О. Таланчук (за впоряд� кування літературного та наукового доробку письменниці) та Л. Шурко (за укладання “Біблії для дітей”). Одним із головних напрямів наукової фольклористичної школи Л. Дунаєвської ста� ла також фахова підготовка професорсько�ви� кладацького складу. 5 викладачів кафедри за� хистили докторські дисертації з фольклори� стики, 5 – кандидатські. Водночас кафедра розгорнула широку підготовку наукових кад� рів. З 1992 року проводиться набір до докто� рантури та аспірантури за спеціальностю “фольклористика”. 31 аспірант кафедри фоль� клористики та 11 пошукувачів захистили кан� дидатські дисертації. Докторантуру успішно закінчили 3 докторанти. З часу заснування кафедри у ракурсі зав� дань фольклористичної школи працює створе� ний Л. Дунаєвською навчально�методичний Центр фольклору та етнографії. Його завдан� ня, як і завдання кафедри фольклористики, бу� 111122220000 ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ ISSN 0130–6936 22//22000077 ли зумовлені прагненням до відродження і збе� реження незліченних скарбів національної культури в незалежній Україні, а також такими практичними завданнями, як підвищення яко� сті підготовки фахівців з фольклористики для науково�освітянської роботи у вищих і серед� ніх навчальних закладах України, популяриза� ція традиційних цінностей у середовищі укра� їнської молоді, зокрема через мережу Інтернет. Центру доручено вести роботу в чотирьох напрямах – науковому, навчально�методично� му, організаційному та просвітницькому. Основний напрямок його діяльності – збирання, вивчення та осмислення традиційної і сучасної народної культури України. Співро� бітники центру беруть участь в організації та проведенні щорічної фольклорно�етнографіч� ної практики студентів Ін�ту філології, а також працюють у складі наукових історико�культур� них експедицій ІМФЕ НАНУ та МінЧАЕС. Починаючи з 1997 р. фольклорні експедиції Ін�ту філології працювали на Житомирщині, Київщині, в Карпатах, Криму, на Полтавщині, Поділлі, в Прикарпатті, Закарпатті, на Черка� щині й Чернігівщині. Вивчалися, зокрема, фольклор та етнографія полісян, переселених із зони відчуження ЧАЕС; актуалізовано зби� рання сучасного міського фольклору. На кі� нець 2006 р. було проведено 24 експедиції, зокрема організовано запис відеофільмів про етнокультуру окремих регіонів. Для польової роботи створено комплексний запитальник “Фольклористика. Програма та методичні ре� комендації до фольклорної практики” (Л. Ду� наєвська, Л. Шурко, 2000), де вміщено запи� тання з різних галузей народної культури. Нагальним завданням Центру було і зали� шається розшифровування, каталогізація і сис� тематизація матеріалів, зібраних студентами та викладачами в різних регіонах України під час польових досліджень. У Центрі зберігається й постійно поповнюється архів, до складу якого входять рукописна картотека (повністю роз� шифровані тексти і частково мелодії аудіозапи� сів), фонотека, нотний та фотоархів, окремі ві� деозаписи, складається комп’ютерний фонд фольклорних записів. Провідні співробітники Центру опрацювали й перевели в цифровий формат бл. 2 тис. народних пісень , записаних студентами Ін�ту філології та уклали 6 жанро� вих збірок, зокрема “Про скарби і скарбошука� чів (1993), “Словесна магія українців” (1997; 1998), “Нечиста сила у світогляді українців” (2000), “Скарби та скарбошукання в україн� ських народних легендах та переказах” (2002), упорядником яких є В. Фісун, “Вербальна ма� гія українців” (1998), “Українська народна ма� гія: поетика, психологія” (2001), упорядковані Т. Полковенком, В. Фісуном, з передмовами О. Павлова. В. Фісун уклав також три покаж� чики до українських легенд та переказів про скарби (2000; 2001; 2002). Загалом за 1990–2003 рр. співробітники Центру опублі� кували понад 100 наукових праць. Разом з кафедрою Центр організовує між� народні студентські наукові конференції: “Укра� їнська народна культура у світі” (1992), участь у якій брали студенти з Казахстану (Семиріч� чя), Росії (Зелений Клин), Білорусії, Естонії, Литви, І наукові читання “І. М. Гончар і народ� на культура України” (1995), разом із кафед� рою фольклористики – міжнародні конференції молодих учених “Гра як спосіб існування куль� тури” (1999), “Міф і ритуал у традиційній та новітній культурі” (2001), “Міф. Ритуал. Фольклор” (2001), всеукраїнські наукові кон� ференції “П. Чубинський і розбудова україн� ської державності” (2003, 2004, 2005). Ось уже минув рік, як кафедра фольклорис� тики Інституту філології Київського національно� го університету імені Тараса Шевченка працює без видатної вченої, педагога, людини величної душі Лідії Дунаєвської. Її місце – в ряду визнач� них жінок України Марка Вовчка, Лесі Україн� ки, Ольги Кобилянської. Його Висока невмоли� мість Час тепер працюватиме на її ім’я… This article is dedicated to the life and work of the well!known Ukrainian folklorist Lidiya Dunayevska, who died in 2006. She was a folklorist, literary critic, the specialist in the tale studies and the history of Ukrainian folkloristics. In this article scholarly work of Prof. Dunayevska, who for a long time was a head of the Department of the Folkloristics in Kyiv State University, is analyzed through the field work, publica! tions, social and scientific life of her department. Оцифрування 2000 народних пісень, очищення від шумів, упорядкування та запис на копакт�диск здійснив протягом 2002–2003 рр. провідний фахівець�етнограф Центру (нині мол. наук. співробітник ІМФЕ) Анатолій Богород. – Ред.

Професор Лідія Дунаєвська та фольклористика у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Репозитарії

Схожі ресурси