Лексикон української орнаментики
Рецензія на монографію: Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). – К.: Редакція вісника “Ант”, 2005.
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнографія |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43227 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Лексикон української орнаментики / Т. Романець, О. Клименко // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 3-4. — С. 89-91. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859945762724511744 |
|---|---|
| author | Романець, Т. Клименко, О. |
| author_facet | Романець, Т. Клименко, О. |
| citation_txt | Лексикон української орнаментики / Т. Романець, О. Клименко // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 3-4. — С. 89-91. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнографія |
| description | Рецензія на монографію: Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). – К.: Редакція вісника “Ант”, 2005.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:13:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
8888 9999
ОООО гггг лллл яяяя дддд ииии ,,,, рррр ееее цццц ееее нннн зззз іііі їїїї ,,,, аааа нннн оооо тттт аааа цццц іііі їїїї
Монографія відомого українського дослід�
ника народного мистецтва, доктора мистец�
твознавства Михайла Селівачова – перше у
вітчизняному мистецтвознавстві комплексне
дослідження української орнаментики. Її вихід
у світ став надзвичайно важливою подією в
українському науковому житті.
Доктор мистецтвознавства, провідний нау�
ковий співробітник ІМФЕ ім. М. Рильського
НАНУ, проректор з наукової роботи Київсько�
го державного інституту декоративно�приклад�
ного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, Ми�
хайло Селівачов – один з найвідоміших і най�
серйозніших сучасних українських мистецтвоз�
навців із досить широким колом наукових інте�
ресів: теорія та історія народного мистецтва,
проблеми образотворчого й декоративно�ужит�
кового мистецтва, архітектури, дизайну тощо.
Перелік його наукових праць, що друкувалися
не лише в Україні та колишньому СРСР, а й у
США, Канаді, Австралії та інших країнах, на�
раховує понад 500 позицій.
Рецензована праця, в основу якої покладе�
но докторську дисертацію, вийшла друком че�
рез вісім років після захисту, на що, як вказує
сам автор, були вагомі причини: його велика
завантаженість як головного редактора вісни�
ка археології, мистецтва, культурної антропо�
логії “Ант”, відповідального редактора й упо�
рядника 12 колективних монографій і наукових
збірників, члена низки редколегій вчених рад,
наукових товариств та спеціалізованих рад із
захисту кандидатських і докторських дисерта�
цій. Вагомою і важливою видається також ро�
бота М. Селівачова у напрямку підготовки ас�
пірантів. Саме завдяки його вдумливому ке�
рівництву, допомозі, порадам, піклуванням і
підтримці молоді вчені стають серйозними на�
уковцями. Не менш вдалою є і викладацька ді�
яльність М. Селівачова у вузах, до якої рецен�
зована праця має безпосереднє відношення:
адже вона рекомендується як “навчальний по�
сібник для студентів вищих навчальних закла�
дів”. Про неабиякий організаторський хист
М. Селівачова свідчить низка конференцій,
серед яких і відомі широкому загалу Гончарів�
ські читання, і конференції, присвячені проб�
лемам термінології, музейній справі тощо. Всі
вони здобули високу оцінку й були завершені
виданням колективних монографій, прискіпли�
во відредагованих М. Селівачовим – відпові�
дальним редактором і доброзичливим коле�
гою, – без енергії і наполегливості якого вони
просто не відбулися б. Такі з них, як “Україн�
ська народна творчість у поняттях міжнарод�
ної термінології” (1996), “Регрес і регенерація
в народному мистецтві” (1998), “Традиційне
й особистісне у мистецтві” (2002), “100 років
колекції Музею українського народного деко�
ративного мистецтва” (2002) стали настільни�
ми книгами багатьох науковців.
Монографія М. Селівачова має підсумко�
вий характер: це результат багаторічної дослід�
ницько�пошукової роботи в архівах, музейних
зібраннях, під час експедицій і польових виїз�
дів. Автор відвідав і ретельно опрацював ко�
лекції більшості музеїв в Україні – обласних,
районних, сільських, не кажучи про “централь�
ні” київські, львівські, харківські, а також про�
відних музеїв світу. Понад сорок років активної
експедиційної роботи дозволили не лише уза�
гальнити і ввести у науковий обіг зовсім новий
матеріал, а і прослідкувати зміни, що відбува�
ються у провідних осередках. Близько трьох
тисяч номінованих орнаментальних мотивів ав�
тор віднайшов у працях інших дослідників. До
речі, хотілося б відмітити скрупульозне дотри�
мання наукової етики. Окрім прискіпливого
посилання на літературні й архівні джерела, з
подякою згадано усіх, хто допомагав у роботі.
Не забуто й народних майстрів і сільських жи�
телів – респондентів автора.
В основу дослідження покладено аналіз ук�
раїнської народної орнаментики як своєрідної
художньої інформативної системи, в якій зоб�
ражальні знаки, подані графічно, кольором і
Тетяна РОМАНЕЦЬ,
Олена КЛИМЕНКО
ËÅÊÑÈÊÎÍ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÎÐÍÀÌÅÍÒÈÊÈ
Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика,
типологія). – К.: Редакція вісника “Ант”, 2005.
9999 0000
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 3/2007*ISSN 0130�6936 *
композиційно�просторово, мають відповідні
вербальні позначення, що передаються народ�
ними номінаціями мотивів. Автор розробив
свій власний метод порівняння “зорового і лек�
сичного компонентів”. Саме це і дозволило йо�
му у повному обсязі осягнути різноманітність
образного ладу української орнаментики, роз�
крити її символічний підтекст.
Кілька слів про структуру монографії, що є
досить складною і водночас логічно продума�
ною. Всі положення належно обґрунтовано і
підкріплено конкретним матеріалом до дріб�
ниць. Вона складається зі вступу, трьох розді�
лів, підсумкових висновків і додатків зі слов�
ником української народної орнаментики, тер�
мінологічним глосарієм та репертуаром еле�
ментів і мотивів української народної орнамен�
тики, класифікованим за словесно�асоціатив�
ними ознаками, покладеними в основу номіна�
ції. Додаються також примітки, перелік цито�
ваних і використаних джерел, список населе�
них пунктів, де зібраний матеріал, іменний по�
кажчик, умовні скорочення. Робота доповнена
відомостями про самого автора і про наукове
товариство імені Миколи Трохименка.
Важливою і актуальною уявляється мета
монографії: “комплексне дослідження макси�
мально представницького й формалізованого у
вигляді бази даних масиву інформації про ор�
наментику різних видів українського народно�
го мистецтва в зіставленні її зорових і словес�
них образів, просторового вирішення й симво�
лічного підтексту” (с. 16).
Робота, здійснена для втілення завдань, що
їх ставить перед собою автор, скажемо без пе�
ребільшення, грандіозна. М. Селівачов проа�
налізував кілька тисяч варіантів орнаменталь�
них мотивів усіх видів народного мистецтва
України – ткацтва, вишивки, килимарства,
гончарства, гутництва, художньої обробки де�
рева, декоративного малювання, писанкарства
тощо, уклав ілюстрований словник елементів і
мотивів української народної орнаментики з
видовим і територіальним покажчиком, здій�
снив ідентифікацію знаків і мотивів, їхню сис�
тематизацію за просторовим змістом та за асо�
ціативними ознаками.
У першому розділі, розглядаючи орнамен�
тику в історичному розрізі, автор по�новому
осмислює і подає нариси з історії окремих ви�
дів народного мистецтва, узагальнює історич�
ні періоди. Аналізуючи різні епохи, здійснює
сміливі порівняння з виходом у стародавні ча�
си, античний період, раннє і пізнє Середньо�
віччя. Останню (п’яту) главу розділу присвя�
чено проблемі районування української народ�
ної орнаментики із критичним викладом мір�
кувань щодо вирішення цієї проблеми у віт�
чизняній науці і власними висновками, з якими
автори цілком погоджуються. У районуванні
українського народного мистецтва, як слушно
відзначає М. Селівачов, доцільно розрізняти
поняття різних рівнів: природно�етнокультур�
на зона, історико�етнокультурний регіон і під�
регіон, територія етнографічної групи.
У другому розділі “Українська народна ор�
наментика як єдність зорових і словесних об�
разів, просторового вирішення й символічного
підтексту” М. Селівачов у двох главах розгля�
дає домінантні мотиви і семантику української
народної орнаментики та еволюцію її стилісти�
ки і номінації.
Третій розділ присвячено типології народ�
ної орнаментики українців. Спираючись на
досвід своїх попередників і виходячи зі специ�
фіки українського матеріалу, М. Селівачов
розробив чітку класифікацію орнаментики із
включенням кількох класифікаційних рівнів:
“І. Номінаційний, де критерій – характер
асоціативного осмислення графіки мотиву в
його народній назві [...].
ІІ. Іконографічний, де критерії – міра і
якість абстрагованості графіки мотивів або її
подібності до реалій фізичного світу [...].
ІІІ. Стилізаційний, де критерії – міра і
якість стилізації зображень у мотиві [...].
ІV. Комбінаторний, де критерій – характер
комбінаторики елементів, із яких складаються
мотиви [...].
V. Композиційний, де критерій – акценто�
ваний назвою характер самої композиції, роль
у ній кожного з мотивів, що складають компо�
зицію” (с. 238).
Щодо асоціативно�словесної осмисленості
української народної орнаментики М. Селіва�
чов відзначає, що “національну специфіку
вербального осмислення візерунків більше ха�
рактеризує своєрідний вибір їхніх назв із най�
менувань загальнопоширених реалій” (с. 239)
і що “найтиповіші для України найменуван�
ня – за асоціацією з рукотворними предмета�
ми, флорою та фауною” (с. 250).
9999 1111
ОООО гггг лллл яяяя дддд ииии ,,,, рррр ееее цццц ееее нннн зззз іііі їїїї ,,,, аааа нннн оооо тттт аааа цццц іііі їїїї
Розглядаючи орнаментику за формою візе�
рунка, автор робить слушний висновок щодо її
національної своєрідності: “Характерними для
нашої народної орнаментики слід вважати
просторові типи візерунків, які явно переважа�
ють: з округлими, чотирибічними, потрійними
елементами, хрещатими композиціями, скево�
морфним і фітоморфним осмисленням абс�
трактних геометричних знаків” (с. 266).
Хочеться підкреслити, що монографія на�
писана чудовою українською мовою, у якій на�
уковість викладу поєднується із образністю і
широтою аналітичного мислення. Манера вик�
ладу чітка, логічна, нерідко вишукано�елеган�
тна із соковитою характеристикою певних
явищ або окремих пам’яток.
Надзвичайно цінним для сучасної науки (не
лише мистецтвознавства, а й низки інших суміж�
них дисциплін, особливо етнології і фольклорис�
тики) є “Словник української народної орнамен�
тики”, який органічно продовжує теоретичну
частину монографії. Він будується на народно�
назовницькому принципі, тобто “за абеткою ав�
тентичних назв елементів, мотивів і композицій”
(с. 273). Цей принцип є більш доцільним, на
думку автора (і рецензенти повністю її підтриму�
ють), ніж графічно�знаковий, ідеографічний або
номінаційний принципи.
Словник містить понад дві тисячі реєстро�
вих назв мотивів із стислим їх описом, назва�
ми споріднених мотивів та їхніх варіантів.
Наприкінці кожного гасла словника є поси�
лання на джерела відомостей (назва села,
прізвище дослідника тощо). Майже всі назви
проілюстровано рисунками і таблицями, роз�
міщеними поряд.
Автор приділяє багато уваги методиці сво�
їх досліджень, часто оригінальній та специфіч�
ній. Це стане у неабиякій нагоді молодим дос�
лідникам народного мистецтва.
Відзначимо сучасний характер досліджен�
ня: критичний погляд на недавню епоху, пере�
осмислення тих явищ, які за радянських часів
оцінювалися як суто позитивні, або навпаки,
перекреслювалися чи замовчувалися. Такий
перегляд вже назрів.
Вважаємо за доцільне зробити авторові
кілька зауважень.
На наш погляд, для більш рельєфного ок�
реслення своєрідності української народної
орнаментики потрібен був би невеликий роз�
діл, присвячений проблемі порівняльних дос�
ліджень орнаментики різних етносів світу, в
тому числі стародавніх. Тим більше, що автор
робить такі викладки в різних місцях книги, а
його досвід та широта матеріалів дають мож�
ливість це зробити. У “Підсумкових виснов�
ках” (с. 266, пункт 1) сказано: “Українська
народна орнаментика є “живим літописом” іс�
торії культури, що відображає всі етапи її ста�
новлення...”. Все ж культура – явище набага�
то ширше, ніж українська народна орнамен�
тика. Вона містить і словесність, і мелос, і те�
атр тощо.
2006 рік був ювілейним для автора, якому
виповнилося 60. Хочеться подякувати М. Се�
лівачову за його наукові дослідження, за при�
вітне й шанобливе ставлення до колег, за вміння
допомогти та підтримати, а також побажати йо�
му завжди залишатися одним із найсерйозні�
ших і найінтелігентніших вітчизняних представ�
ників українського етномистецтвознавства.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43227 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:13:33Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Романець, Т. Клименко, О. 2013-04-21T18:08:14Z 2013-04-21T18:08:14Z 2007 Лексикон української орнаментики / Т. Романець, О. Клименко // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 3-4. — С. 89-91. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43227 Рецензія на монографію: Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). – К.: Редакція вісника “Ант”, 2005. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнографія Рецензії, анотації Лексикон української орнаментики Vocabulary of the Ukrainian Science of Ornaments Article published earlier |
| spellingShingle | Лексикон української орнаментики Романець, Т. Клименко, О. Рецензії, анотації |
| title | Лексикон української орнаментики |
| title_alt | Vocabulary of the Ukrainian Science of Ornaments |
| title_full | Лексикон української орнаментики |
| title_fullStr | Лексикон української орнаментики |
| title_full_unstemmed | Лексикон української орнаментики |
| title_short | Лексикон української орнаментики |
| title_sort | лексикон української орнаментики |
| topic | Рецензії, анотації |
| topic_facet | Рецензії, анотації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43227 |
| work_keys_str_mv | AT romanecʹt leksikonukraínsʹkoíornamentiki AT klimenkoo leksikonukraínsʹkoíornamentiki AT romanecʹt vocabularyoftheukrainianscienceofornaments AT klimenkoo vocabularyoftheukrainianscienceofornaments |