"Російські" емігранти в Ізраїлі
Рецензія на книгу: Еленевская М. и Фиалкова Л. Русская улица в еврейской стране / Исследование фольклора эмигрантов 1990-х в Израиле. – М.: Ин-т этнол. и антроп. РАН, 2005. – Ч. 1. – 354 с.; Ч. 2. – 244 с....
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнографія |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43228 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | "Російські" емігранти в Ізраїлі / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 3-4. — С. 92-94. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859661437121593344 |
|---|---|
| author | Мушкетик, Л. |
| author_facet | Мушкетик, Л. |
| citation_txt | "Російські" емігранти в Ізраїлі / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 3-4. — С. 92-94. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнографія |
| description | Рецензія на книгу: Еленевская М. и Фиалкова Л. Русская улица в еврейской стране / Исследование фольклора эмигрантов 1990-х в Израиле. – М.: Ин-т этнол. и антроп. РАН, 2005. – Ч. 1. – 354 с.; Ч. 2. – 244 с.
|
| first_indexed | 2025-11-30T09:52:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
9999 2222
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 3/2007*ISSN 0130�6936 *
Леся МУШКЕТИК
“ÐÎѲÉÑÜʲ” Å̲ÃÐÀÍÒÈ Â ²ÇÐÀ¯Ë²
Книга викладача Ізраїльського інституту
технології (Техніону) М. Єленєвської та нау�
кового співробітника Хайфського університе�
ту Л. Фіалкової присвячена проблемам емі�
грації та облаштування в новій країні євреїв з
колишнього Радянського Союзу.
Це дослідження відрізняється від подібних
тим, що ґрунтується на особистих оповідях
людей, його предметом, за висловловом авто�
рів, є “насамперед люди, їх думки, спогади і
почуття, а не газети, журнали та фільми...
Культурологічні дослідження інтердисциплі�
нарні за своєю природою, тому й дана книга
органічно пов’язана з фольклористикою, ант�
ропологією, лінгвістикою, соціальною психо�
логією, політичними науками та географією.
Нас цікавлять як загальні проблеми еміграції,
так і її ізраїльська специфіка” [т. 1, с. 10].
У вступі дослідниці характеризують усні опо�
віді як жанр сучасного фольклору чи постфольк�
лору та їх значення у житті суспільства, й емі�
грантів зокрема. Вони розкривають їх специфіку,
різновиди, в подальшому називаючи ці оповіді
наративами, інтерв’ю, висловлюваннями, міфами
тощо, подають літературу з даного питання.
Цінність і достовірність вивчення підкрес�
лює той факт, що вони велися так би мовити
“зсередини”, адже М. Єленєвська та Л. Фіал�
кова самі є емігрантками, пройшли весь склад�
ний шлях “вживання ” в нове середовище, й
добре розуміють проблеми своїх інформаторів.
Дослідження проводилися у формі неструкту�
рованих інтерв’ю, тобто вільних бесід з емігран�
тами. Усього опитано 100 жінок та 43 чоловіка
різного віку, які прибули до Ізраїлю з різних
республік колишнього СРСР й розселилися по
всій країні. Матеріал загалом охоплює 7 основ�
них тем: причини еміграції; перші враження про
Ізраїль; контакти з ізраїльтянами (євреями та
арабами); досвід роботи/навчання в Ізраїлі; ви�
користання вільного часу до й після еміграції;
традиції та звички до й після еміграції; мова та
її вживання [т. 1, с. 33].
Розділи у книзі побудовані таким чином, що
спершу подається характеристика даної темати�
ки, огляд досліджень, а далі наводяться кон�
кретні оповіді інформаторів, їхні відповіді на
поставлені запитання, а також пояснення та ко�
ментарі до цих оповідей. Насамкінець дається
тлумачення певних ізраїльських реалій та назв.
Таким чином, перед нами, як у калейдоскопі,
проходять різні людські долі, думки, почуття, що
в кінці праці складаються у цілісну картину.
У наш час т. зв. “російське” населення Із�
раїлю, основна частина якого прибула з найма�
совішою хвилею еміграції 1990�х років, за офі�
ційною статистикою становить близько міль�
йона, тобто шосту частину жителів усієї краї�
ни, і значно відрізняється від решти населен�
ня. Емігранти останньої “ковбасної” алії (до�
слівно, сходження, тобто повернення), на від�
міну від дисидентів 70�х років, їхали до Ізраї�
лю не з ідейних причин, як того чекали там, а
набагато прозаїчніших. Як зазначають дослід�
ниці, фактори еміграції були скоріше “тими,
що виштовхували” з СРСР, а не “тими, що ва�
били” до Ізраїлю. Такими основними причина�
ми, згідно інтерв’ю були: лавина (всі поїхали й
ми поїхали); погіршення економічної ситуації;
антисемітизм; діти вирішили емігрувати; задля
дітей; зростання злочинності; військові кон�
флікти на Кавказі; відсутність майбутнього;
чорнобильська катастрофа тощо [т. 1, с. 47)].
У зв’язку з цим значне місце увага в книзі
відводиться проблемам ідентифікації та самоо�
цінки інформаторів, їх метаморфозам в Ізраїлі.
Часто це значне розчарування ставленням до
них в ізраїльському суспільстві, яке виявилося
неоднорідним, і з плином часу почало остеріга�
тися новоприбулих як конкурентів, називаючи
їх збірним поняттям “русим”. Крім цих факто�
рів, значна ідентифікація емігрантів з росій�
ською культурою призвела до того, що вони не
зливаються з корінним населенням, не асимі�
люються, а складають окрему компактну
спільноту, продовжуючи послуговуватися ро�
Рецензія на книгу: Еленевская М. и Фиалкова Л. Русская улица в еврейской стране /
Исследование фольклора эмигрантов 19908х в Израиле. – М.: Ин8т этнол. и антроп. РАН,
2005. – Ч. 1. – 354 с.; Ч. 2. – 244 с.
9999 3333
ОООО гггг лллл яяяя дддд ииии ,,,, рррр ееее цццц ееее нннн зззз іііі їїїї ,,,, аааа нннн оооо тттт аааа цццц іііі їїїї
сійською мовою, й таким чином не вписуються
в теорію “плавильного” котла еміграції, яка,
зрештою, зазнала фіаско в Ізраїлі. З гумором
яким насичено багато оповідей інформаторів,
про це каже один з них: у Союзі вони були
своїми серед чужаків, а в Ізраїлі стали чужими
серед своїх. Або ж: ізраїльтяни люблять імміг�
рацію, та не люблять емігрантів.
Сюди, а також до інших розділів автори
органічно включають пояснення характерних
ізраїльських термінів та реалій, подеколи вига�
даних емігрантами або ж офіційних. Назва елі�
ти суспільства – корінних ізраїльтян – сабри;
вихідці з Європи – ашкенази, з Азії та Афри�
ки – сефарди; оліми –“російські” репатріан�
ти; “кошик абсорбції” – грошова та ін. під�
тримка новоприбулих тощо.
У розділі про образ чужинця дослідниці спо�
чатку розкривають його трактування російській
літературі та фольклорі, а далі переносять у се�
редовище інформаторів. Тут вони наводять ці�
каві оповіді про власне ім’я чи прізвище, яке мо�
же звучати як російське чи єврейське, залежно
від обставин і країни перебування.
Це також формування образу ворога, зок�
рема ставлення емігрантів до арабів Так, на
с. 198 [т. 1] подано 6 відповідей на запитання
про арабів у діапазоні від негативних до пози�
тивних. З власного досвіду перебування в кра�
їні мені пригадалося, як що звучав на сторін�
ках російськомовних газет під час чергового
конфлікту з Ліваном близько семи років тому:
один з пенсіонерів у стилі часів Другої світової
війни писав: не віддамо Голанські висоти! Ста�
немо на смерть за Голани!
Час і простір, які широко вивчаються куль�
турологією, теж знайшли своє відображення в
емігрантських дослідженнях. Це, зокрема, об�
раз власного житла, прихистку, який часто
втрачає своє значення в Ізраїлі, оскільки
придбання власної квартири тут часто є проб�
лемою через високі ціни. Це й певна “клаус�
трофобія” в Ізраїлі після широких просторів
Росії чи України. Від давності перебування в
країні залежить статус людини, місце прожи�
вання: більш престижними вважаються великі
міста, гіршими – поселення в пустелі чи непо�
далік арабських територій. Певні труднощі у
пристосуванні виникають і у іншому відліку
часу за єврейським календарем, вихідними та
іншими днями тижня тощо. Певна плутанина
присутня і в святкуванні “радянських” та міс�
цевих свят, вживанні кошерних та більш звич�
них для прибулих страв із свинини тощо.
Репатріанти мають різні погляди і на проб�
лему Схід – Захід стосовно Ізраїлю, який до
еміграції уявлявся їм або міні�Європою на Схо�
ді, або ж чимось екзотичним зі східної казки.
Другий том книги має підназву – “Нові із�
раїльтяни: на межі культур на мов”. Тут йдеть�
ся про певні міфи, поширені серед емігрантів, та
їх перенесення на дійсність. Цікаво, що біль�
шість інформаторів пояснює успіх в еміграції,
тобто вдале працевлаштування, гарну платню
тощо не особистісними якостями, а щасливим
випадком, везінням. Певна роль відводиться
тут також віщим снам, пророцтвам.
Один з розділів присвячено новому життю
фольклору в Ізраїлі, який автори поділяють на
російсько�єврейський, традиційний російський
та радянський. Найбільш популярним жанром є
анекдот, зокрема із серії про Леніна, Чапаєва,
Пушкіна та ін., для якого характерне змішуван�
ня мовних і соціальних кодів. Крім того, роз�
повсюджене пародіювання фольклорних жан�
рів – казок, легенд тощо. Широко вживають�
ся прислів’я та приказки, віршовані жанри, зок�
рема частушки, садистські віршики. І справді, в
Ізраїлі нам довелося побувати на кілька самоді�
яльних концертах, присвячених різним урочис�
тим датам. Тут виконувалися класичні музичні
твори, пісні та вірші українських та російських
композиторів, фольклорні пісні й танці, анекдо�
ти, жарти тощо, причому виконавці були пере�
важно пенсійного віку. Складалося враження,
ніби перебуваєш у концертному залі СРСР
60–70�х років. Так само у старшого покоління
законсервувалися традиції у харчуванні, влаш�
туванні колективних свят, зокрема днів народ�
ження та інших дат, у ресторанах, де звучать
мелодії їхньої молодості і подаються страви, що
були колись популярні у країні, з якої вони виї�
хали. В Ізраїлі існує також мережа “російських”
магазинів, бібліотек, общинних центрів, театрів,
клубів, популярні й КВК. Сюди часто приїз�
дять відомі співаки та колективи з країн колиш�
нього Радянського Союзу.
Щодо мови, то іврит вивчають не всі, хоча
для вдалого облаштування в країні без нього
не обійтися. Старше покоління спілкується пе�
реважно російською, вихідці із західних об�
ластей України – українською. Принагідно
9999 4444
ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 3/2007*ISSN 0130�6936 *
зазначимо, що в Ізраїлі існує Товариство ет�
нічних українців. Загалом же автори розрізня�
ють наступні форми засвоєння мови: “напів�
мовність”, двомовність, багатомовність.
У кінці книги подається ґрунтовна бібліог�
рафія з теми російською та англійською мова�
ми, а також словник термінів.
Безсумнівним достоїнством книги є її ін�
формативність і багатоплановість, постановка
проблем з багатьох галузей знань, що дає змо�
гу далі розгортати дослідження з якоїсь кон�
кретної проблематики. До того ж, книга поєд�
нує в собі якості наукової роботи й популярно�
го видання. Мова її проста й доступна,
стиль – від наукового, науково�популярного
до публіцистичного та розмовного. Таким чи�
ном, вона адресована не лише науковцям, а й
широкому загалу читачів. Очевидно, вона мо�
же надати й реальну допомогу мігрантам у
пристосуванні до нових обставин.
Слід зазначити, що ця книга щира й прав�
дива, як в інтерв’ю, так і у коментарях та по�
ясненнях самих інтерв’юерів, які намагаються
подавати їх об’єктивно, відсторонено. Й, на�
решті, вона просто цікава, оскільки відкриває
новий, невідомий для багатьох світ “землі
обітованої” – Ізраїлю, що був колискою ба�
гатьох культур і релігій, а також нові грані
внутрішнього світу людини, яка мобілізує
свої сили в складних і неоднозначних життє�
вих обставинах.
У рецензії на книгу: “Еленевская М., Фи�
алкова Л. Русская улица в еврейской стране //
Исследование фольклора эмигрантов 1990�х в
Израиле. – М., 2005. – Ч. 1, 2 дається ха�
рактеристика усних оповідей емігрантів
1990�х рр. з колишнього СРСР, методів по�
льової роботи дослідниць, а також огляд ос�
новної тематики і проблематики цієї доволі
об’ємної книги.
Ольга РОЄНКО,
Тетяна КРАВЧЕНКО
Á²Á˲ÎÃÐÀÔ²ß ÏÐÀÖÜ Ç ÍÀÐÎÄÎÇÍÀÂÑÒÂÀ
ФОЛЬКЛОРИСТИКА
Аліксійчук О. Дитячий фольклор Поділля:
(антол. нар. творчості). – Кам’янець�
Подільський: К.�Поділ. держ. ун�т, 2005. – 74 с.
Амроян Й. Повтор в структуре фольклор�
ного текста (на материале русских, болгарских
и чешских сказочных и заговорных текс�
тов). – М.: ГРЦРФ, 2005. – 294 с.
Бріцина O. Укpaїнcькa усна традиційна
проза: питання текстології та виконавства /
За ред. В. Гацака та Г. Довженок; НАН Ук�
раїни, ІМФЕ iм. M. Рильcькогo. – К.:
ІМФЕ, 2006. – 396 с.
Ваврик О. Кобзарські школи в Україні /
НАН України, ІМФЕ ім. М. Рильського. –
Тернопіль: Збруч, 2006. – 222 с.
Войтович В. Антологія українського міфу.
У 3 т. – Тернопіль: Навчальна книга – Бог�
дан, 2006. – Т. 1. – 912 с.
Войтович В. Міфи та легенди давньої Ук�
раїни. – Тернопіль: Навчальна книга – Бог�
дан, 2006. – 392 с.
Гинзбург К. Мифы, эмблемы, приметы:
морфология и история; сб. ст. / Пер. с. ит. –
М.: Новое изд�во, 2004. – 384 с.
Данилевська Н. Ой ти, калито, ой медо�
вая: [Календ.�обряд. дійство “Калита”] /
Н. Данилевська, М. Ткач. – К.: Укр. центр
духов. культури, 2004. – 70 с.
Іванівська О. Український фольклор як
функціонально�образна система суб’єктив�
ності. – К.: ТОВ УВПК “ЕксОб”, 2005. –
226 с.
Катернога М. Українська криниця. – К.:
Техніка, 2006 (Нар. джерела). – 136 с.
Квітка К. Українські народні мелодії /
НАН України, ІМФЕ ім. М. Рильського;
Упоряд. та ред. А. Іваницький;
Відп. ред. Г. Скрипник. – К.: Поліграф�Кон�
салтинг, 2005. – Ч. 2: Коментар. – 383 с.
Козар Л. Борис Грінченко як фольклорист:
Монографія. – К.: ВЦ ІПК ДСЗУ, 2005. –
149 с.
Костина А. Массовая культура как фено�
мен постиндустриального общества. – 2�е
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43228 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T09:52:53Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мушкетик, Л. 2013-04-21T18:10:07Z 2013-04-21T18:10:07Z 2007 "Російські" емігранти в Ізраїлі / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 3-4. — С. 92-94. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43228 Рецензія на книгу: Еленевская М. и Фиалкова Л. Русская улица в еврейской стране / Исследование фольклора эмигрантов 1990-х в Израиле. – М.: Ин-т этнол. и антроп. РАН, 2005. – Ч. 1. – 354 с.; Ч. 2. – 244 с. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнографія Рецензії, анотації "Російські" емігранти в Ізраїлі Article published earlier |
| spellingShingle | "Російські" емігранти в Ізраїлі Мушкетик, Л. Рецензії, анотації |
| title | "Російські" емігранти в Ізраїлі |
| title_full | "Російські" емігранти в Ізраїлі |
| title_fullStr | "Російські" емігранти в Ізраїлі |
| title_full_unstemmed | "Російські" емігранти в Ізраїлі |
| title_short | "Російські" емігранти в Ізраїлі |
| title_sort | "російські" емігранти в ізраїлі |
| topic | Рецензії, анотації |
| topic_facet | Рецензії, анотації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43228 |
| work_keys_str_mv | AT mušketikl rosíisʹkíemígrantivízraílí |