Актуальні проблеми текстології української фольклорної прози
Рецензія на книгу: Бріцина О. Українська усна традиційна проза: питання текстології та виконавства. — К.: ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України, 2006 . — 400 с.
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнографія |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43276 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Актуальні проблеми текстології української фольклорної прози / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 1. — С. 132-135. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860245590476062720 |
|---|---|
| author | Мушкетик, Л. |
| author_facet | Мушкетик, Л. |
| citation_txt | Актуальні проблеми текстології української фольклорної прози / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 1. — С. 132-135. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнографія |
| description | Рецензія на книгу: Бріцина О. Українська усна традиційна проза: питання текстології та виконавства. — К.: ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України, 2006 . — 400 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:36:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISS N 0130-6936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ* 1/2008
мужніх воїнів, об’єднання яких зіграли ве
лику роль у розселенні слов’ян та боротьбі з
войовничими сусідами. Загалом реконструк
ція давньослов’янських юнацьких союзів і по
свячень є актуальною, зважаючи на недослі-
дженість духовної культури давніх слов’ян.
У висновках сформульовано цінну, на наш
погляд, думку про вічність архетипу ініціацій
них переходів, властивих людській культурі
взагалі. Слід також зазначити, що В. Балушок
виказує необхідне вміння виділяти в опра
цьованих джерелах головні ідеї, найцікавіший
зміст, наводячи найпромовистіші цитати. З а
вдяки цьому, а також майстерному викладові,
текст дослідження читається з неослабним ін
тересом.
Даючи монографії в цілому позитивну
оцінку втім, зауважимо, що хронологічні рам
ки дослідження дещо розмиті, недостатньо
чітко визначені, вони обумовлюються на
лежністю предмета дослідження до явищ ар
хаїчної та традиційної культури і їх проявів у
вигляді «культурних пережитків» у модерні
часи. Бажано було б у вступі дати чіткіше ро
зуміння широко вживаних автором категорій
«історичний час», та суспільств — «архаїчно
го», «історичного», «традиційного». Вкажемо
також на деяку нерівномірність репрезентації
матеріалів, що стосуються різних обрядів і
пов’язаного з ними кола явищ.
Загалом рецензоване дослідження В. Ба-
лушка є вагомим внеском в українську етно
логічну науку.
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТЕКСТОЛОГІЇ
УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРНОЇ ПРОЗИ
Леся М У Ш К Е Т И К -------------------------------------------------------------------
Бріцина О. Українська усна традиційна проза: питання текстології та виконавства. — К .:
ІМ Ф Е ім. М . Рильського Н А Н України, 2 0 0 6 . — 4 0 0 с.
Текстологічні питання завжди стояли в
колі інтересів науки, однак наш час характе
ризується новою хвилею зацікавленості цими
проблемами, причому вже на іншому, вищому
рівні, із урахуванням досягнень найновіших
наукових напрямів та тенденцій, методик і
практичних рішень.
Ці проблеми, які раніше часто розглядали
ся під літературознавчим кутом зору, мають
свою специфіку у фольклорі, про що згадуєть
ся на початку книги О. Бріциної. Її назва не
є випадковою, адже фольклорні тексти функ
ціонують у часі і просторі як живі динамічні
системи, вони нерозривно пов’язані з вико
нанням, і, природно, людьми, які виконують і
сприймають ці твори, входять в них як герої
і персонажі. Тому існує « ... доцільність ви
вчення не лише наслідків, а й самого процесу
діяльності індивідів, зокрема й творчої робо
ти носіїв фольклору ...» [с. 323]. Дослідниця
формулює власне розуміння природи усної
трансмісії у традиційній прозовій творчості і
на цій основі обґрунтовує розуміння специфі
ки фольклорного тексту.
Дослідження О. Бріциної є об’ємним, скру
пульозним і глибоким, як у діахронічному, так
і синхронному аспекті. Вона не обмежуєть
ся розглядом фольклористичної літератури,
а залучає до своєї роботи кращі набутки та
методики лінгвістичної, літературознавчої,
етнографічної, психологічної, антропологічної,
культурологічної та інших наук.
Перший розділ її праці присвячений за
гальним проблемам текстології, основним сфе
рам її інтересів, фольклорній прозі як об’єкта
текстології. Поняття тексту є неоднозначним
у сучасній науці як у плані змісту, так і фор
ми. Тому задля визначення характеру залеж
ності різних виконань фольклористка пропонує
вживати введене дослідниками поняття «текс
туальність», що охоплює і жанрові домінанти,
і риси вербальної спадкоємності, і особливості
виконання. О. Бріцина дає докладний опис
поглядів різних шкіл та напрямів минулого і
сучасності на текст, його дискусійне визначен
ня у фольклористиці, наводить різні підходи
до його вивчення: контекстуальний, вико
навський, з точки зору лінгвістики тексту, ко
мунікативного, прагматичного, семіотичного
напрямів тощо. Дослідниця залучає до цього
розгляду дуже широкий матеріал наукових
розробок не лише вітчизняної, а й європейсь
кої, американської та інших наук, посилаючись
на першоджерела, що надзвичайно збагачує
монографію і прилучає українського читача до
нового масиву знань, який у багатьох випадках
уперше вводиться в обіг вітчизняної науки.
У наступному розділі вона ставить пробле
му відтворення усного тексту записами, наво
дячи дві моделі в історії науки — літературну
та етнолінгвістичну. Схиляючись на користь
другої, вона разом з тим зазначає, що наш час
висуває вимоги втілення в життя виконавсь
кої моделі, яку вона конкретно реалізує у своїй
попередній книзі.
Надзвичайно важливими є й проблеми
едиції фольклорних текстів, одностайності у
вирішенні яких немає й досі, редактори та ви
давці часто діють на свій розсуд, спотворюючи
автентичний текст. Тому цінними є також спо
стереження і поради фольклористки на цьому
терені. Основним критерієм тут виступає мета
видання, його характер — науковий, попу
лярний, адресований дитячій аудиторії тощо.
Проте всі ці видання мають задовольняти ви
моги автентичності відтворення текстів, що,
однак, не означає відмови від редакторського
втручання, яке, у свою чергу, вимагає належної
обережності і наявності коментування. Особли
вої уваги вимагає передача діалектів, фонетич
них особливостей творів, їхньої лексики тощо.
О. Бріцина наводить конкретні приклади таких
видань, дає свою критику і рекомендації.
У подальшому розглядаються особливості
фіксації фольклорної прози. У зв’язку з їх ви
конавською природою О. Бріцина ставить ви
могу — задля адекватного відтворення усного
тексту давати й широку контекстну інфор
мацію, яка має відбивати не лише словесний
текст, а й паравербальні складники виконан
ня, широке культурне тло. Сюди має включа
тися й опис середовища та обставин, за яких
функціонує текст, творча манера та поведінка
оповідача, його контакт зі слухачами, зворотна
реакція слухачів тощо.
Як приклад такого вдалого відтворення
оповідальної майстерності на широкому істо
ричному та соціальному тлі хотілося б навести
працю відомого угорського дослідника Дюли
Ортутаї, якого О. Бріцина згадує у книзі. Це
видання «іМігай Федіч розповідає», надруко
ване ще в 1940 р. у Будапешті, започаткувало
в угорській науці вивчення особистості каз
каря. Епіграфом до книги Д. Ортутаї обрав
вислів поета М. Бабіча «Не співак породжує
пісню, пісня породжує співака». Половину
книги займають тексти, а половину -— ши
рокий культурний контекст. Д. Ортутаї дає
детальний опис історії та особливостей краю,
де народився казкар, звичаїв та побуту його
села, особливостей мови, діалекту, релігійної
належності мешканців та ін., а також згадує
про особливості рідного краю його батьків,
русинів з-під Ужгорода, де й народився каз
кар. М. Федіч вже не говорив по-русинськи
(лише в дитинстві), та у його казковому ма
теріалі, способі мислення, світі вірувань мож
на віднайти характерні слов’янські риси. Хоча
загалом ці казки є характерними для угорської
традиції області Саболч-Сатмар, де в той час
мешкав сам казкар. Д. Ортутаї детально роз
повідає про перше знайомство з М. Федічем,
багаторічну співпрацю з ним, описує подроби
ці різночасової фіксації текстів, наводить на
віть певні психологічні риси особистості каз
каря, його поведінки тощо. Далі він детально
говорить про основні риси творчої манери ви
конавця — схильність до монументальних,
складних за структурою творів, драматизму у
передачі казок та ін.
Великий інтерес у фольклористиці стано
вить розробка нових методологій і методик
запису, зокрема проведення різних експери
ментальних фіксацій текстів. У зв’язку з цим
ISS N 0130-6936 • НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ* 1/2008
дослідниця згадує натуральний (природний),
штучний та індукований контекст (створений
умисне), окреслює методики експерименталь
ного та повторного запису.
Свої особливості має створення тексту за
пису — розшифровки чи стриптур. О. Бріцина,
підтримуючи думку відомих дослідників, вва
жає цей процес певним перекодуванням, яке
можна назвати «інтерсеміотичним перекла
дом» (Е . Файн). Для повноцінного відтворен
ня особливостей усних текстів вона пропонує
додаткове графічне підкреслення виконавсь
ких акцентів, а загалом подає власну систему
відповідних позначок задля виділення інтона
ції, пауз, наголосів на словах чи виразах, реду
кованих звуків тощо [див. с. 179], що є дуже
корисним для збирача.
Четвертий розділ присвячено розгляду
різночасових та експериментальних записів.
Спершу подається огляд текстологічних екс
периментів в українській та світовій фолькло
ристиці, а далі дослідниця вже на конкретному
матеріалі демонструє підтвердження положень
своєї роботи. Перш за все, це матеріали експе
диційних виїздів «по слідах» відомих фолькло
ристів минулого — О. Малинки, В. Гнатюка,
В. Милорадовича та ін. Такі записи неодно
разово здійснювалися фольклористами. Так,
на Закарпатті величезну роботу з виявлення
«слідів записів» В. Гнатюка провів П. Лінтур,
який, наприклад, подав також і свої різноча
сові записи від казкаря Короловича та ін. Крім
непрямих повторних записів подаються також
прямі повторні записи дослідниці, зокрема
магнітофонні фіксації. Поряд із цим нею за
фіксовано і відтворення текстів за природних
умов. Всі ці дані можна знайти в кінці книги
(Додаток). Перелік основних різночасових
фіксацій виконань прозових наративів. Крім
власних записів, О. Бріцина використовує й
фіксації інших збирачів (М . Зінчука, І. Хлан-
ти та ін.).
Далі дослідниця подає й аналізує конкретні
твори, відповідно графічно їх оформлюючи, та
дає обширні пояснення до них. Це різні прозові
жанри — казки, анекдоти, неказкова проза. У
зв’язку з цим вона вирішує низку важливих
питань, зокрема про опорні та ключові сло
ва тексту та формульні вирази, що втілюють
«концепційний кістяк», однак не є абсолютно
незмінними, а реалізуються в певному семан
тичному полі.
Дослідниця торкається також проблеми
фольклорної пам’яті, що давно дискутується у
фольклористиці (А. Лорд та ін.), і робить вис
новок: «Є всі підстави вважати, що фольклор
ний текст «згортається» в нам’яті виконавця
до своєрідного «концепційного згустку», який
варіаційно (синонімічно) «розгортається» в
наступному виконанні» [с. 326].
У розділі про трансмісію тексту від «учи
теля» до «учня» ставиться проблема навчання
та запам’ятовування тексту, наявності універ
сального предметного коду у внутрішньому
мовленні казкаря. Адже за визначеннями су
часної лінгвістики, комунікація може відбува
тися лише за умови наявності текстової компе
тенції автора — слухача, передбачає не лише
авторські інтенції, а й відповідне очікування
аудиторії.
Об'ємною і ґрунтовною є бібліографічна лі
тература, що включає вітчизняні й зарубіжні
видання. Значно полегшують роботу над кни
гою, збагачують її також предметний та ал
фавітний (іменний) покажчики, подані в кінці
видання.
Книга О. Бріциної є, безперечно, непере
січним явищем у сучасній фольклористиці.
Новаторський погляд, глибина і фундамен
тальність підходу, актуальність поставлених
проблем — все це робить книгу необхідною як
для практичної роботи, так і для подальших
теоретичних узагальнень. Обшир поставлених
у ній проблем вимагає подальшого опрацю
вання, а головне — накопичення практичного,
у тому числі шляхом експериментів, — досві
ду, що робить ґрунтовним будь-яке теоретичне
положення і допомагає авторові на власному
досвіді глибоко осмислити проблему і зробити
відповідні висновки.
Книга є дуже корисною не лише для нау
ковців. Її мають прочитати й вивчити фолькло-
ш
ристи-аматори, студента, редактори, вона буде
цікавою і для широкого загалу читачів. Можна
рекомендувати авторові на її основі розроби
ти шерег навчальних посібників та методик із
окремих тем монографії, зокрема едиційних
приписів, збирання, запису та розшифровки
текстів, наукових розробок та ін., які будуть
репрезентувати найновіші досягнення науки в
певній галузі знань.
НОВА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ
ТРАДИЦІЇ В ГАЛУЗІ ЕТНООРГАНОЛОГІЇ
Інна Щ Е Р Б ІН А --------------------------------------------------------------------
Х ай М . Музично-інструментальна культура українців (фольклорна традиція). — Дрого-
бич: Коло, 2 0 0 7 . — 5 4 4 с.
Актуальність теми. Розвиток світової
музичної культури X X I ст. базується на ар-
хетипових знаках буття, залежить від націо
нальних особливостей матриці свідомості, від
повідно рухаючись у різних напрямах. Проте
ми можемо спостерігати спільне — підвищену
зацікавленість щодо вивчення, збереження,
реконструкції та інтерпретації автентичних
матеріалів або їх рудиментів. При цьому від
бувається процес різноманітного переосмис
лення фольклору, зокрема:
•автентична вторинна репрезентація фоль
клору такими гуртами, як Муравський шлях
(Україна), Воля (Росія), Siaudela (Литва);
• жанрова, метрична, інтонаційно-ритміч
на переорієнтація, наприклад у стилях:
етно-джазу груп Тригон (Молдова), Джам
(Україна/Іран); world music груп Varitina
(Фінляндія), Anselmo Crew (Угорщи
на), Carpathiana (Великобританія), Esma
Redzepova & Orchestra (Македонія); фолк-
року В В (Україна) тощо;
•органічний синтез декількох протилежних
музичних жанрів і стилів або традиційних
культур, наприклад: Іван Купало (Росія),
Red Cardell (Франція), Capela Brodow
(Польща) і т. д.
Оскільки сьогодні спостерігаємо як сприят
ливий вплив традиційного інструменталізму на
художньо-творчі процеси, так і катастрофічне
його згасання в культурі українців як тради
ції, можна стверджувати, що вихід у світ мо
нографії «Музично-інструментальна культура
українців (фольклорна традиція)», автором
якої є М. Хай, — безумовно, знаменна подія
в науковому та культурному житті України,
особливо в галузі музичної фольклористики.
Постановка проблеми у загальному виг
ляді та ї ї зв ’язок із важливими науковими
й практичними завданнями. У монографії
«Музично-інструментальна культура україн
ців (фольклорна традиція)» Михайло Хай
висвітлює власну гіпотезу «про існування на
теренах України типологічно схожих із від
повідними собі в культурах інших народів
етноорганологічних явищ, автохтонність
яких беззастережна: бурдонова культура, гу-
сельно-бандуристська, скрипкова, сопілкова,
дримбова традиції та ін.» [1, с. 6]. З позиції
критичної оцінки сьогодення, він зазначає, що
нині «практика публікації відомостей, науко
во необгрунтованих і не вивірених, створила
навколо багатьох явищ народного інструмен
талізму ауру міфічності і невизначеності» [1,
с. 7]. У процесі роботи над монографією, автор
узагальнив багатий архівний, науковий, мето
дичний та музично-етнографічний матеріал.
Спираючись, головним чином, на аналіз до
кументальних фактів та досліджень народно
го інструментарію й не уникаючи водночас їх
синтезу/узагальнення, Михайло Хай оперує
методами порівняльного зіставлення відомих
етноорганологічних та етноорганофонічних
матеріалів, описів фактів і явищ, зафіксованих
у сучасних польових та наукових досліджен
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43276 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:36:17Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мушкетик, Л. 2013-04-23T13:12:06Z 2013-04-23T13:12:06Z 2008 Актуальні проблеми текстології української фольклорної прози / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 1. — С. 132-135. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43276 Рецензія на книгу: Бріцина О. Українська усна традиційна проза: питання текстології та виконавства. — К.: ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України, 2006 . — 400 с. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнографія Рецензії, анотації Актуальні проблеми текстології української фольклорної прози Current Issues of Textology of the Ukrainian Legendry Article published earlier |
| spellingShingle | Актуальні проблеми текстології української фольклорної прози Мушкетик, Л. Рецензії, анотації |
| title | Актуальні проблеми текстології української фольклорної прози |
| title_alt | Current Issues of Textology of the Ukrainian Legendry |
| title_full | Актуальні проблеми текстології української фольклорної прози |
| title_fullStr | Актуальні проблеми текстології української фольклорної прози |
| title_full_unstemmed | Актуальні проблеми текстології української фольклорної прози |
| title_short | Актуальні проблеми текстології української фольклорної прози |
| title_sort | актуальні проблеми текстології української фольклорної прози |
| topic | Рецензії, анотації |
| topic_facet | Рецензії, анотації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43276 |
| work_keys_str_mv | AT mušketikl aktualʹníproblemitekstologííukraínsʹkoífolʹklornoíprozi AT mušketikl currentissuesoftextologyoftheukrainianlegendry |