Нова методологія дослідження української народної інструментальної традиції в галузі етноорганології
Рецензія на книгу: Хай М. Музично-інструментальна культура українців (фольклорна традиція). — Дрогобич: Коло, 2007 . — 544 с.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнографія |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43277 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нова методологія дослідження української народної інструментальної традиції в галузі етноорганології / І. Щербіна // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 1. — С. 135-137. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859985224600911872 |
|---|---|
| author | Щербіна, І. |
| author_facet | Щербіна, І. |
| citation_txt | Нова методологія дослідження української народної інструментальної традиції в галузі етноорганології / І. Щербіна // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 1. — С. 135-137. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнографія |
| description | Рецензія на книгу: Хай М. Музично-інструментальна культура українців (фольклорна традиція). — Дрогобич: Коло, 2007 . — 544 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:28:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
ристи-аматори, студента, редактори, вона буде
цікавою і для широкого загалу читачів. Можна
рекомендувати авторові на її основі розроби
ти шерег навчальних посібників та методик із
окремих тем монографії, зокрема едиційних
приписів, збирання, запису та розшифровки
текстів, наукових розробок та ін., які будуть
репрезентувати найновіші досягнення науки в
певній галузі знань.
НОВА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ
ТРАДИЦІЇ В ГАЛУЗІ ЕТНООРГАНОЛОГІЇ
Інна Щ Е Р Б ІН А --------------------------------------------------------------------
Х ай М . Музично-інструментальна культура українців (фольклорна традиція). — Дрого-
бич: Коло, 2 0 0 7 . — 5 4 4 с.
Актуальність теми. Розвиток світової
музичної культури X X I ст. базується на ар-
хетипових знаках буття, залежить від націо
нальних особливостей матриці свідомості, від
повідно рухаючись у різних напрямах. Проте
ми можемо спостерігати спільне — підвищену
зацікавленість щодо вивчення, збереження,
реконструкції та інтерпретації автентичних
матеріалів або їх рудиментів. При цьому від
бувається процес різноманітного переосмис
лення фольклору, зокрема:
•автентична вторинна репрезентація фоль
клору такими гуртами, як Муравський шлях
(Україна), Воля (Росія), Siaudela (Литва);
• жанрова, метрична, інтонаційно-ритміч
на переорієнтація, наприклад у стилях:
етно-джазу груп Тригон (Молдова), Джам
(Україна/Іран); world music груп Varitina
(Фінляндія), Anselmo Crew (Угорщи
на), Carpathiana (Великобританія), Esma
Redzepova & Orchestra (Македонія); фолк-
року В В (Україна) тощо;
•органічний синтез декількох протилежних
музичних жанрів і стилів або традиційних
культур, наприклад: Іван Купало (Росія),
Red Cardell (Франція), Capela Brodow
(Польща) і т. д.
Оскільки сьогодні спостерігаємо як сприят
ливий вплив традиційного інструменталізму на
художньо-творчі процеси, так і катастрофічне
його згасання в культурі українців як тради
ції, можна стверджувати, що вихід у світ мо
нографії «Музично-інструментальна культура
українців (фольклорна традиція)», автором
якої є М. Хай, — безумовно, знаменна подія
в науковому та культурному житті України,
особливо в галузі музичної фольклористики.
Постановка проблеми у загальному виг
ляді та ї ї зв ’язок із важливими науковими
й практичними завданнями. У монографії
«Музично-інструментальна культура україн
ців (фольклорна традиція)» Михайло Хай
висвітлює власну гіпотезу «про існування на
теренах України типологічно схожих із від
повідними собі в культурах інших народів
етноорганологічних явищ, автохтонність
яких беззастережна: бурдонова культура, гу-
сельно-бандуристська, скрипкова, сопілкова,
дримбова традиції та ін.» [1, с. 6]. З позиції
критичної оцінки сьогодення, він зазначає, що
нині «практика публікації відомостей, науко
во необгрунтованих і не вивірених, створила
навколо багатьох явищ народного інструмен
талізму ауру міфічності і невизначеності» [1,
с. 7]. У процесі роботи над монографією, автор
узагальнив багатий архівний, науковий, мето
дичний та музично-етнографічний матеріал.
Спираючись, головним чином, на аналіз до
кументальних фактів та досліджень народно
го інструментарію й не уникаючи водночас їх
синтезу/узагальнення, Михайло Хай оперує
методами порівняльного зіставлення відомих
етноорганологічних та етноорганофонічних
матеріалів, описів фактів і явищ, зафіксованих
у сучасних польових та наукових досліджен
ISSN 0130-6936 • НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ* 1/2008
нях, із описами адекватних раритетів у худож
ній літературі1.
Комплексно досліджуючи параметри ге-
нсзи, історичної еволюції й сучасного функ
ціонування усної інструментальної традиції в
Україні, він вперше у вітчизняній етноінстру-
ментознавчій думці робить спробу на сучасно
му рівні зафіксувати, обґрунтувати і розв’язати
складну низку проблем традиційного вико
навства на автентичних народних інструмен
тах. Пропонуючи новий критичний підхід до
застарілих теорій та концепцій європейських
етноорганологічних методик, які дотепер за
стосовуються щодо вивчення українського
матеріалу, дослідник істотно розширює джере
лознавчу базу та науково розкриває до сьогод
ні малодосліджений пласт в етномузикології.
Аналіз досліджень і публікацій, в яких
започатковано розв'язання загальної проб
леми і на які спирається автор. Як відомо,
дослідженням музично-інструментальної куль
тури українців займалися, зокрема, такі фунда
тори української етноорганології, як К. Квітка,
Ф. Колесса, Г. Хоткевич, С. Грица, А. Гуме-
нюк та ін. Вони підготували фундамент для
створення пізнішими генераціями вітчизняних
учених основ української етноорганологічної та
кобзарознавчої науки.
М. Хай, висвітлюючи ґенезу української
етноорганології в розділі «Історія української
етноорганологічної думки та її творці на зла
мах X IX —X X I ст.», наголошує, що українська
етноорганологічна думка ґрунтується на гли
боких історичних та фахових засадах власної
та європейської фольклористичних шкіл. А в
тор монографії слушно зазначає, що в цілому,
більшість дослідників: «нерідко поверхово ви
світлюють інструментальну традицію та стан
її дослідження в Україні . . . на рівні паралель
но-культурницького, а не етномузикологічного
розуміння її проблематики». Він зауважує, що
«науково-порівняльна база українського ін
струментарію та традиційної інструментальної
музики відчутно відстає від пере дбачу валь
них і необхідних для аналітичного зіставлен
ня досліджень, зокрема, сусідніх етнокультур
(польської, словацької, угорської, румунської,
білоруської, московської та ін.)», але «співвід
ношення по-різному зорієнтованих напрямків
(евроцентризм, московська, власне, українсь
ка та американська школи) створили в Ук
раїні сприятливий мікроклімат для плідного
їх співіснування та витворення нових перспек
тивних підходів до проблем етноорганологічної
україністики» [1, с. 8, 69, 82].
Маючи на меті комплексне дослідження,
опис і окреслення стану збереження та рівня
дослідження традиційної інструментальної
культури українців в історичному та сучас
них аспектах, М. Хай висвітлив різні методи
й методики досліджень народних музичних ін
струментів та народної інструментальної музи
ки українців, наблизивши їх до рівнів сучасної
аналітики з використанням парадигматичної
методики С. Грици в історико-етнографічному
контексті та залученням порівняльних методик
і структурно-типологічного аналізу.
У розділі «Народні музичні інструменти
в традиції українців» науковець подає кла
сифікацію українських народних музичних
інструментів за систематикою Е. Горнбосте-
ля~К. Закса. Розглядаючи сольні інструмен
ти у пастушій та «хатній» традиціях, досить
розгалужену родину ідіофонів, ударних та
струнних інструментів, народні аеро-, мемб
рано- та хордофони, він визначає їх функції
та ареали поширення. Особливу увагу науко
вець приділяє еволюції струнно-смичкового та
інструментально-ансамблевого виконавства,
традиції гри на скрипці та цимбалах як одній
з найархаїчниших і найхарактерніших інстру
ментальних практик українців.
У розділі «Часово-просторова стратифі
кація категорій і явищ народного інструмен
талізму як вияв етнічного звукоідеалу традиції
українців» дослідник намагається у рудимен
тарних синкретичних формах культури ук
раїнців висвітлити діалектику формування
інструментального інтонаційно-стильового
модусу мислення представників певного ет
носу, етнографічної чи локально-соціальної
групи. Визначаючи основні сфери формуван
ня поняття етнічного звукоідеалу як критерію
визначення автохтонності музично-інструмен
тального стилю, він зазначив, що трансфор
маційні зміни звукоідеалу середовища тра
диційної інструментальної музики українців
відбуваються як на рівні жанрово-стильової
структури мелосу, так і у площині темброво-
колористичної та етноорганофонічної (народ
ної інструментально-виконавсько-інтерпрега-
ційної) стилістики. І дійсно, зазвичай, — там,
де стилістика й колористика усної автохтонної
традиції закінчується, поступово формуються
так звані новітні профановані та кічеві її мо
дифікації. Внаслідок складних нівеляційних
процесів у сучасному виконавському середо
вищі відбулися відхилення від нормативних
засад традиційного етнічного звукоідеалу в
інструменталізмі українців. Для їх виправ
лення автор монографії пропонує методику
науково-теоретичної та науково-виконавської
реконструкції традиційного тлумачення та від
творення живої музики.
Михайло Хай в розділі «Традиційна народ
на інструментальна музика українців» особли
вий акцент робить на жанровій класифікації та
сучасній жанрово-стильовій трансформації
традиційної народної інструментальної музи
ки, аналізуючи виконавські та розгорнуті імп
ровізаційні форми народного інструменталізму,
транскрипційні технології. Синтетичну, аналі
тичну і комплексно синтезуючу транскрипцію
вчений визначає як передумову вторинної на
уково-виконавської реконструкції, а орнамен
тику, фактуру, мікромелізматику і мікроаль-
терацію — як найпроблематичніші об’єкти
транскрибування. Звідси він робить такий
висновок — «транскрипційними технологіями
має керувати не теоретично заформалізова
ний спосіб механічного занотовування звуків
транскриптором чи ще більш «механізований»
«розум» машини\комп’ютера, а раціональний
досвід вченого-етноорганолога, теоретичний і
практичний досвід якого здатен до корекцій,
опертих на дані власних наукових досліджень
та польових спостережень» [1, С. 315—324].
Розглядаючи методологічні та методич
ні проблеми структурного аналізу української
народної інструментальної музики в розділі
«Структурна типологія інструментальних форм
в усній музичній культурі українців. 1 Іорівняль-
ний аспект», Михайло Хай структурно-типоло
гічні ознаки традиційної HIM українців вираз
но диференціює на жанрово-функціональному
та регіонально-стильовому рівнях. Він доходить
висновку, що мелогеографічні характеристики
традиційної інструментальної музики українців
можуть найвиразніше розрізнятися в окремих
зонах, характеризуватися значним ступенем
уніфікованості і єдності стилю, позначатися від
чутними ритмоінтонаційними інфлюсами та ре-
цепційно-стильовими трансформаціями, навіть
бути схильними до повної абсорбції чужинсь
ким інтонаційним елементом автохтонного суб
страту і видавання його за «свій».
Висновок. Тези та висновки, запропоновані
автором, мають грунтовну наукову аргумента
цію і виваженість, підтверджені фактичним
матеріалом, апробовані на наукових семінарах,
конференціях, у наукових виданнях та у пресі.
Запропоновані матеріали можуть ефектив
но використовуватися в музичній історіографії,
викладанні курсів історії української музики,
української народної художньої творчості, ук
раїнської народної музичної культури, інстру
ментального фольклору, теорії виконавства та
методики гри на народних інструментах, для
подальшого дослідження проблем автентич
ного виконавського мистецтва в Україні, між
національних культурних зв’язків тощо.
’Зокрема, науково-дослідницький матеріал
ілюструється також в додатках до моногра
фії, які складаються з фотоматеріалів «ар
хеологічного» періоду та «живої» традиції,
різних таблиць, карт-схем, сонограм.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43277 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:28:34Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Щербіна, І. 2013-04-23T13:14:56Z 2013-04-23T13:14:56Z 2008 Нова методологія дослідження української народної інструментальної традиції в галузі етноорганології / І. Щербіна // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 1. — С. 135-137. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43277 Рецензія на книгу: Хай М. Музично-інструментальна культура українців (фольклорна традиція). — Дрогобич: Коло, 2007 . — 544 с. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнографія Рецензії, анотації Нова методологія дослідження української народної інструментальної традиції в галузі етноорганології New Methods of Research of the Folk Ukrainian Instrumental Tradition in Ethnoorganology Article published earlier |
| spellingShingle | Нова методологія дослідження української народної інструментальної традиції в галузі етноорганології Щербіна, І. Рецензії, анотації |
| title | Нова методологія дослідження української народної інструментальної традиції в галузі етноорганології |
| title_alt | New Methods of Research of the Folk Ukrainian Instrumental Tradition in Ethnoorganology |
| title_full | Нова методологія дослідження української народної інструментальної традиції в галузі етноорганології |
| title_fullStr | Нова методологія дослідження української народної інструментальної традиції в галузі етноорганології |
| title_full_unstemmed | Нова методологія дослідження української народної інструментальної традиції в галузі етноорганології |
| title_short | Нова методологія дослідження української народної інструментальної традиції в галузі етноорганології |
| title_sort | нова методологія дослідження української народної інструментальної традиції в галузі етноорганології |
| topic | Рецензії, анотації |
| topic_facet | Рецензії, анотації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43277 |
| work_keys_str_mv | AT ŝerbínaí novametodologíâdoslídžennâukraínsʹkoínarodnoíínstrumentalʹnoítradicíívgaluzíetnoorganologíí AT ŝerbínaí newmethodsofresearchofthefolkukrainianinstrumentaltraditioninethnoorganology |