Українська наука – цифри і факти
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука України у світовому інформаційному просторі |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43330 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Українська наука – цифри і факти / О.А. Мазур // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 7. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 5-11. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859592836126605312 |
|---|---|
| author | Мазур О.А. |
| author_facet | Мазур О.А. |
| citation_txt | Українська наука – цифри і факти / О.А. Мазур // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 7. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 5-11. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука України у світовому інформаційному просторі |
| first_indexed | 2025-11-27T17:58:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
5
Україна у спадок від колишнього СРСР отримала потужну науку
світового рівня. Однак після 1991 року наука ніколи не належала
де-факто до державних пріоритетів і виживала насамперед завдя-
ки ентузіазму самих учених.
Кожен новий президент і кожен новий уряд незалежної
України проголошували науку та інновації одною з найважли-
віших стратегічних складових державної ідеології соціально-
економічного розвитку країни та основ національної безпеки.
Заявляв про це і нинішній Президент України В.Ф. Янукович:
запропонована ним економічна програма передбачає розвиток
науково-технічної та інноваційної сфери. І саме ця сфера, за його
висловом, повинна стати надійним фундаментом економічного
зростання нашої держави.
Науково-технічна громадськість з розумінням сприйняла
програму чинного Президента. Однак крім державної ідеології
існує ще й державна політика. Тобто реальні дії влади, поклика-
ні забезпечити втілення в життя основних положень державної
ідеології. Фактично державна науково-технічна політика була
протилежною державній ідеології та полягала, насамперед, у аб-
солютно недостатньому і постійно зменшуваному рівні уваги до
наукової сфери, в т. ч. її фінансування.
Основу і принципи ставлення до науки в Україні заклав ще
її перший президент, сказавши у 1992 році, що «наука може по-
чекати». Продовжуючи цю лінію, двадцять років потому голо-
ва підкомітету з видатків державного бюджету у Верховній Раді
України під час затвердження бюджету на 2013 рік радить вченим
і не тішитися ілюзіями: «ситуація з державним бюджетом важ-
ка. Навіть соціально захищені статті збільшили лише відповідно
до рівня інфляції. Уряд не бачить інших шляхів виходу з кризи,
як затягнути паски і не фінансувати науку». Як затягуються бю-
джетні пояси і якими є пріоритети державної політики, свідчать
дані табл. 1.
Навіть за умови збільшення видатків державного бюджету за
соціально значущими статтями тільки на рівень інфляції, фінан-
О.А. Мазур
Виконавчий директор Технологічного парку
«Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона»
УКРАЇНСЬКА НАУКА — ЦИФРИ І ФАКТИ
6
О.А. МАЗУР
сування НАН України в 2013 році повинно було б перевищити 3,2 млрд грн,
а не дорівнювати 2,57 млрд грн.
Наведені в табл. 1 дані свідчать, що керівництво країни, всупереч офі-
ційно заявленій державній ідеології, не відносить науку до «однієї з найваж-
ливіших стратегічних складових соціально-економічного розвитку країни».
Нинішні пріоритети державної політики інші. Ймовірно, саме вони «повин-
ні стати надійним фундаментом економічного зростання нашої держави».
Для нормальної роботи Академії у 2013 році потрібно 3,7 млрд грн. Ско-
рочуючи все, що може бути скорочено, «затягнувши паски», як цього вима-
гають творці бюджету, Академія вийшла на цифру 3,2 млрд, але й цих коштів
не передбачено. Закладених у бюджеті 2,57 млрд грн бракуватиме навіть на
виплату заробітної плати, не кажучи про фінансування нових розробок, про
придбання сучасного обладнання і приладів, про оплату постійно збільшу-
ваних комунальних платежів.
Таблиця 1. Динаміка деяких статей видатків державного бюджету України
Стаття видатків
2010 р.,
млрд грн
2013 р.,
млрд грн
2013/2010,
млрд грн
Генеральна прокуратура 1,23 3,2 2,6
Державна судова адміністрація 2,5 4,3 1,72
Служба безпеки 2,43 3,4 1,4
Міністерство внутрішніх справ 11,97 15,0 1,25
Разом силові та судові відомства 18,13 25,9 1,43
Державне агентство автодоріг 7,4 13,5 1,82
Підтримка вугільної галузі 5,8 7,8 1,34
Верховна Рада України 0,67 0,89 1,33
Управління справами при Президентові України 1,05 1,3 1,24
Підтримка агропромислового комплексу 13,0 15,5 1,19
Національна академія наук України 2,536 2,57 1,01
Таблиця 2. Динаміка фінансування науки в Україні, % ВВП
Рік Усього
У тому числі
Бюджет Позабюджетні кошти
1991 2,44 0,29 2,15
1998 1,21 0,35 0,86
2000 1,2 0,37 0,84
2005 1,17 0,39 0,78
2010 0,82 0,34 0,48
2011 0,73 0,29 0,44
7
Українська наука — цифри і факти
У цій ситуації НАН України має такі «альтернативи»: скоротити 8000
співробітників, або перейти на неповний робочий день, або на 2,5 місяці
взагалі «піти у відпустку за власний рахунок» через брак коштів на зарплату
і на оплату комунальних послуг.
Аналогічна ситуація склалася і в інших національних академіях — ме-
дичних наук, правовій, аграрній, педагогічній, мистецтва.
У Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність» чітко
прописано, що обсяг фінансування науки мусить бути на рівні не менше від
1,7 % ВВП. На сьогодні українська наука фінансується державою на рівні
менше 0,3 %, а з урахуванням позабюджетного фінансування — 0,73 %. Ди-
наміка фінансування науки в Україні наведена в табл. 2.
Для порівняння в табл. 3 наводяться аналогічні зарубіжні дані.
Але і частка витрат на науку у відсотках від ВВП не повністю відобра-
жає рівень її фінансування, оскільки істотно відрізняється вихідний показ-
ник для різних країн — величина валового внутрішнього продукту. Більш
об’єктивним показником є рівень витрат на одного дослідника (табл. 4).
Насиченість науковими кадрами в Україні — шість осіб на одну тисячу
економічно активного населення, тоді як у Фінляндії — 15,4, Японії — 11,
США — 9,7, Південній Кореї — 9,5, Франції — 8,3, у Росії — 6,7.
Частка жінок-дослідників в українській науці становила, %: у 2009 ро-
ці — 44,8, у 2010 — 45,2, у 2011 — 45,5. Розподіл по галузях наук станом на
2011 рік, % від загальної кількості дослідників: гуманітарні науки — понад
70, суспільні — понад 60, природничі — понад 50, технічні — менше 50.
Таблиця 3. Витрати на науку за кордоном в 2012 р., % ВВП
Країна Усього У т.ч. бюджет
Ізраїль 4,25 3,05
Фінляндія 3,84 2,55
Японія 3,33 2,3
США 2,79 1,9
Німеччина 2,78 1,95
Франція 2,21 1,33
ЄС (27 країн) 1,9 1,23
Таблиця 4. Витрати на одного дослідника в 2007 році
Країна Тис. дол. США
США 260
Німеччина 245
Австрія 232
Велика Британія 215
Японія 208
Країна Тис. дол. США
Франція 205
Індія 127
Китай 74
Росія 60
Україна (2010 р.) 8
Країна Усього У т.ч. бюджет
Велика Британія 1,82 1,24
Китай 1,43 1,1
Італія 1,27 0,74
Росія 1,24 0,37
Україна 0,73 0,29
Польща 0,68 0,4
8
О.А. МАЗУР
Середньомісячна зарплата у сфері досліджень і розробок в Україні скла-
ла в 2011 році 3270 грн. Це майже на 40 % менше, ніж у сфері фінансової
діяльності та значно нижче від оплати наукової праці в інших країнах.
Низький рівень оплати праці в науковій сфері сприяє відтоку наукових
кадрів і кваліфікованих спеціалістів з України, а також переходу до інших
видів діяльності, не пов’язаних ні з наукою, ні з матеріальним виробни-
цтвом. Для порівняння: в наукових підрозділах Російської академії наук се-
редньомісячна зарплата за всіма джерелами фінансування становила в 2011
році від 33,2 тис. руб. (Сибірське відділення РАН) до 36,7 тис. руб. (Далекос-
хідне відділення РАН), середня — 35,2 тис. руб.
Наслідки провадженої в Україні державної політики у сфері науки за
останні 20 років:
•зниження чисельності працівників в інноваційній сфері в 3,3 рази (у
США і Західній Європі вона зросла удвічі, у Південно-Східній Азії — учет-
веро);
•зниження чисельності дослідників у галузі технічних наук в 3,5 рази,
водночас чисельність їх у царині політичних наук збільшилася в 5,6, юри-
дичних наук — в 3,5 рази;
•зменшення освоєння нових видів техніки в 14,3 рази;
•зниження частки інноваційно-активних промислових підприємств у
5 разів (з 56 до 11,2 %), у Росії їхня частка становить 10 %, у Польщі — 16, в
країнах ЄС — у середньому 60 %;
•низький рівень приросту ВВП за рахунок введення нових технологій —
0,7 %, у розвинених країнах цей показник становить 60—90 %.
У всесвітньому рейтингові конкурентоспроможності (142 країни) Украї-
на опустилася за останні роки з 69 на 89 місце і посіла місце після Кенії та
Ботсвани, а в інноваційному рейтингу — на 74 місце. До цієї інтегральної
оцінки входять такі показники: 87 місце за ефективністю управління, 98 — за
ступенем розвитку інфраструктури, 101 — за якістю нормативно-правового
забезпечення та відношенням політиків до проблем науки та інноваційного
розвитку. І тільки 30 місце за результатами наукових досліджень і 37 місце
за якістю людського капіталу врятували Україну від самої нижньої частини
рейтингу.
Знижуються всі показники, в тому числі і головний з них — питома вага
реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі промислового ви-
робництва: 7 % в 2002 р., 4,8 % в 2009 р. і 3,8 % в 2010 р. показують, що у нас
немає ніякого «переходу на інноваційний шлях розвитку».
Вітчизняна економіка працює «на знос», проїдаючи те, що було ство-
рено працею попередніх поколінь, і продовжує деградувати, скочуватися
на рівень економіки країн «третього світу», тобто фактично сьогоднішніх
сировинних колоній.
Провідні країни відмовляються від індустріальної економіки і економі-
ки, базованої на експлуатації власних природних ресурсів, переходять на
технології 5—6 укладів. Водночас в Україні переважають сільське господар-
9
Українська наука — цифри і факти
ство, металургія та хімія, технології 2—3 укладів, властиві передовим краї-
нам у середині ХХ століття.
Світовий ринок наукоємної продукції зростає в 2—2,5 рази швидше за
світову економіку і торгівлю. Так, наприклад, світовий експорт ін фор ма-
ційно-комунікаційного та офісного обладнання складає понад 750 млрд до-
ларів на рік, що перевищує сумарні обсяги експорту нафти всіх нафтовидо-
бувних країн.
Про наявність системних недоліків і потенційних загроз, що склали-
ся у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності, свідчать висновки
парламентських слухань «Національна інноваційна система України —
проблеми формування та реалізації» (20.06.2007): «Негативні явища в нау-
ко во-технічній та інноваційній сфері набувають незворотного характеру і
є загрозою технологічній та економічній безпеці України, що потребує не-
відкладних заходів як з боку вищого керівництва країни, так і виконавчої
влади усіх рівнів». Аналогічні висновки сформульовано в результаті парла-
ментських слухань 2008 і 2009 рр. Однак необхідних заходів так і не вжито,
через що вплив в Україні світової фінансової кризи тільки посилився.
У результаті більшість суб’єктів господарювання немає бажання за-
йматися «виробництвом нового» і впровадженням інновацій. Їх, вочевидь,
цілком задовольняє ситуативне заробляння грошей нехитрими «перевіре-
ними» способами в рамках все тієї ж «примітивної сировинної економіки».
І заохотити їх до інноваційної активності поки, на жаль, не вдається. Тим
більше, що і сама держава все більше самоусувається від підтримки науки та
інноваційної діяльності.
За відсутності продуманих державних кроків українській науці (пере-
довсім її природничій і технічній сферам) вже в найближчому майбутньому
загрожує катастрофа. Запобігти цій загрозі держава може лише негайним
суттєвим збільшенням фінансування науки — хоча б до встановлених Зако-
ном 1,7 % ВВП, а далі — до європейського рівня, що згідно з лісабонською
стратегією становить не менше 3 % ВВП.
Представлений Кабінетові Міністрів України проект «Плану заходів
реформування системи фінансування та управління науковою і науково-
технічною діяльністю» (далі — Програма) недостатньо враховує реальну си-
туацію в українській науці та роль в ній національних академій наук, які (в
першу чергу — Національна академія наук України) є головною науковою
організацією, що визначає шляхи розвитку фундаментальної та прикладної
науки і здійснює основний обсяг фундаментальних досліджень в Україні.
Незважаючи на це, проект не передбачає розвитку академічного сектору
науки і наявності самостійної Програми фундаментальних досліджень на-
ціональних академій наук.
Зокрема, порушуються законодавчі основи фінансування академічної
науки, згідно з якими фінансування на проведення фундаментальних на-
укових досліджень повинно виділятися академіям відповідно до «Програми
фундаментальних наукових досліджень» окремим рядком бюджету.
10
О.А. МАЗУР
За законом «Про науку і науково-технічну діяльність», НАН України
є самоврядною науковою організацією, що здійснює координацію фунда-
ментальних наукових досліджень, звітуючи про результати досліджень Пре-
зидентові та Кабінету Міністрів України.
Проте у проекті вказаної Програми не передбачено створення та бюджет-
не фінансування «Програми фундаментальних наукових досліджень». Не
передбачено також участі НАН України у підготовці нормативно-правових
актів щодо формування державного замовлення на створення новітніх тех-
нологій у сфері науки і техніки, у визначенні державних пріоритетів іннова-
ційного розвитку та інноваційної діяльності, у підготовці постанов Кабінету
Міністрів України про затвердження обсягів державного замовлення у сфе-
рі науки на відповідний рік та низки інших нормативно-правових актів, що
регулюють науково-технічну та інноваційну діяльність у країні.
З проекту випливає той факт, що основні рішення на державному рівні
будуть ухвалюватися за поданням зацікавлених органів виконавчої влади, а
національним академіям наук України відведена роль другорядних учасни-
ків, оскільки вони не є органами виконавчої влади.
Відсутність у головного наукового центру країни — Національної ака-
демії наук України — права законодавчої ініціативи призводить до того,
що науково обґрунтовані пропозиції українських учених щодо створення
та удосконалення нормативно-законодавчої бази з метою розвитку націо-
нальної економіки можуть бути проігноровані (й ігноруються) чиновника-
ми різних рівнів.
Робляться спроби істотно обмежити академічне самоврядування, по-
збавити академію окремого рядка в бюджеті, перетворити на пересічний
департамент Міністерства освіти і науки, щоб роботою академії та її інсти-
тутів фактично управляли чиновники і бюрократичні державні структури,
причому не найвищого рівня, з правом на власний розсуд відкривати або
закривати окремі напрями досліджень. Досить згадати, як це робилося за
часів Трохима Денисовича Лисенка і до чого це призвело. Подібні казуси
здатні підірвати основи академічного сектору науки. Вони походять ще з
1990-х років, коли робилися серйозні спроби розвалити академію.
Є ще одне питання, яке необхідно вирішити, використовуючи сьогод-
нішню ситуацію. У ході змін, що неминуче відбудуться у Верховній Раді
України у зв’язку з оновленням після виборів складу депутатів, необхід-
но передбачити, щоб інноваційну діяльність курирував не бездіяльний у
цьому сенсі Комітет ВР з економіки та промисловості, а Комітет з науки
і освіти. Саме йому українські технопарки значною мірою зобов’язані
успіхами на початковій стадії існування. Це дозволить унеможливити по-
вторення сумного досвіду з технопарками, які вдало стартували на почат-
ку 2000-х років, мали реальний шанс стати локомотивами розвитку ви-
сокотехнологічних галузей нашої економіки, але були фактично знищені
змінами законодавства, ухваленими всередині 2000-х років за ініціативою
фіскальних відомств та окремих високопосадовців.
11
Українська наука — цифри і факти
На завершення довідково наведемо тут деяку інформацію зі звітної до-
повіді про діяльність Національної академії наук України за 2011 рік.
У складі Академії станом на 1 січня 2012 року наявні 169 наукових уста-
нов, у тому числі 110 інститутів. Загальна чисельність працівників Акдемії
скоротилась з 43,2 тис. осіб у 2007 р. до 41,7 тис. у 2011 і становить:
працівники наукових установ — 38,5 тис. осіб;•
працівники дослідно-виробничої бази — 2,1 тис. осіб;•
працівники сфери обслуговування — 1,1 тис. осіб.•
Чисельність наукових працівників становить 19,6 тис. осіб, у тому числі
докторів наук — 2,58 тис. осіб, кандидатів наук — 8,06 тис. осіб. Чисельність
наукових співробітників віком до 35 років за останні п’ять років дещо збіль-
шилася: з 2943 до 3021 осіб, з них 1352 — кандидати наук. Щорічне попов-
нення Академії випускниками вишів становить близько 350 осіб.
У 2011 році успішно захищено 414 кандидатських і 102 докторські ди-
сертації.
Загальний обсяг фінансування НАН України у 2011 році складав
2805,8 млн грн, у тому числі (млн грн):
загальний фонд державного бюджету — 2180,9 (розподіл за напряма-•
ми фінансування цих коштів такий: базове бюджетне— 1606,1, програмно-
цільове — 524,9, на освіту — 10,0, на охорону здоров’я — 31,2, інше — 8,8);
спеціальний фонд державного бюджету — 624,9.•
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43330 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0077 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T17:58:50Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мазур О.А. 2013-04-25T18:46:36Z 2013-04-25T18:46:36Z 2013 Українська наука – цифри і факти / О.А. Мазур // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 7. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 5-11. — укр. XXXX-0077 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43330 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука України у світовому інформаційному просторі Українська наука – цифри і факти Article published earlier |
| spellingShingle | Українська наука – цифри і факти Мазур О.А. |
| title | Українська наука – цифри і факти |
| title_full | Українська наука – цифри і факти |
| title_fullStr | Українська наука – цифри і факти |
| title_full_unstemmed | Українська наука – цифри і факти |
| title_short | Українська наука – цифри і факти |
| title_sort | українська наука – цифри і факти |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43330 |
| work_keys_str_mv | AT mazuroa ukraínsʹkanaukacifriífakti |