Румунський етнографічний aтлас
In Romania, the crisis of the popular culture and the necessity to preserve its characteristic elements by publishing a Romanian Ethnographic Atlas was realized later. The Romanian ethnographers had the possibility to make major methodological innovation for this type of works, such as the replaceme...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43342 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Румунський етнографічний aтлас / І. Гіною // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 2. — С. 33-36. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860176496325296128 |
|---|---|
| author | Гіною, І. |
| author_facet | Гіною, І. |
| citation_txt | Румунський етнографічний aтлас / І. Гіною // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 2. — С. 33-36. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | In Romania, the crisis of the popular culture and the necessity to preserve its characteristic elements by publishing a Romanian Ethnographic Atlas was realized later. The Romanian ethnographers had the possibility to make major methodological innovation for this type of works, such as the replacement of the explicative texts of the maps with the integral publishing of the ethnographic documents, exactly as they were recorded on the field. These two works – thesaurus which shelter the registered for the XX century ethnographic data will have, when finished, 30 toms: 25 with document of oral history and five with maps and images regarding their territorial distribution.
În România criza culturii populare şi necesitatea de a păstra elementele ei caracteristice prin publicarea Atlasului Etnografic Român s-a constatat mai târziu. Etnografii români au avut mai apoi posibilitatea de a folosi inovaţii metodologice majore pentru asemenea gen de lucrări, cum ar fi înlocuirea textelor explicative ale hărţilor cu publicarea integrală a documentelor etnografice în felul în care au fost înregistrare pe teren. Aceste două tipuri de lucrări cu caracter de tezaur care acoperă toate datele etnografice înregistrate în secolul al XX-lea vor avea, cînd se vor încheia, 30 de volume: 25 cu documente de istorie orală şi cinci cu hărţi şi imagini referitoare la distribuţia lor teritorială.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:00:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №2 2011
Укладання атласів гуманітарного напряму, зокре-
ма лінгвістичних, у європейських країнах розпочало-
ся ще з ХІХ ст. як природна реакція занепокоєння
процесом швидкого зникання місцевих говірок і тра-
дицій. Крім лінгвістичних, було складено інші види
атласів: етнолінгвістичні (Франція, Іспанія,
Швейцарія, Італія), народної культури (Швеція),
етнографічні (Австрія, Німеччина, Швеція, Польща,
Швейцарія, Бельгія, Угорщина, Болгарія), історико-
культурні (на території колишнього СРСР), етноло-
гічні (колишня Югославія). Як і лінгвістичний, етно-
графічний атлас складається з колекції карт і спеці-
альних позначок величезної матеріальної та немате-
ріальної культурної спадщини, що передавалася усно
та найбільш надійним способом її накопичення –
публікуванням. Етнографічні карти засвідчують не
лише наявність чи відсутність культурних явищ, але
й ареал та інтенсивність їх поширення, зв’язок з
іншими спорідненими елементами, ступінь проник-
ності кордонів тощо.
У Румунії «заклик», що пролунав у країнах Західної
Європи стосовно кризи народних культур та необхід-
ності порятунку їхніх характерних елементів шляхом
видання етнографічних атласів, прозвучав значно піз-
ніше. Ця затримка мала як негативні наслідки, так і
позитивні: засвоєння досвіду країн, у яких вже було
видано етнографічні атласи; можливість використання
новітніх комп’ютерних технологій картографування
етнографічних даних. Румунський етнографічний атлас
(РЕА), що має найбагатшу та найрізноманітнішу тема-
тику, додає значні методологічні нововведення до кон-
цепції робіт такого типу, як, наприклад, заміна текстів
коментарів етнографічних карт публікацією цілих
документів усних історій, записаних у польових умо-
вах. На відміну від інших європейських атласів, що
були видані лише їхніми національними мовами, РЕА
був надрукований трьома мовами міжнародного спіл-
кування: англійською, французькою та німецькою.
Запитальник РЕА: розгорнений (ліворуч),
скорочений (праворуч)
Протягом понад чотирьох десятиліть, упродовж
яких велися теоретичні та методологічні дискусії
щодо укладання праць такого типу, колектив етно-
графів впевнено подолав шлях від ідеї, що зародилася
в етнографа Ромулуса Вуї, до завершального етапу:
створення архіву документів усної історії та складан-
ня на його основі Румунського етнографічного атла-
су. У 1967 році, Національна комісія РЕА вирішила
розробити атлас, ґрунтуючись на етнографічних
даних, зібраних спеціалістами за методикою анкету-
вання в чітко визначеній мережі населених пунктів.
У зв’язку із цим наголошувалося на проведенні комп-
лексних заходів: визначення загальної тематики
атласу; складання запитальника; проведення анкету-
вання в польових умовах; обробка зібраних відомос-
тей для їх картографування; виготовлення карт,
фотографій та малюнків; переклад назв і легенд карт
французькою, англійською та німецькою мовами;
комп’ютерне картографування. Суперечливим вия-
вилося визначення назви праці: Етнографічний
атлас Румунії, що передбачало також картографу-
вання явищ народної культури етнічних меншин, чи
Румунський етнографічний атлас, присвячений
виключно румунській культурі. За зразком інших
європейських країн було зібрано та картографовано
Румунський етнографічний атлас
Ion Ghinoiu. Romanian ethnographic atlas. In Romania, the crisis of the popular culture and the necessity to preserve its
characteristic elements by publishing a Romanian Ethnographic Atlas was realized later. The Romanian ethnographers had the
possibility to make major methodological innovation for this type of works, such as the replacement of the explicative texts of the maps
with the integral publishing of the ethnographic documents, exactly as they were recorded on the field. These two works – thesaurus
which shelter the registered for the XX century ethnographic data will have, when finished, 30 toms: 25 with document of oral history
and five with maps and images regarding their territorial distribution.
Ion Ghinoiu. atlasul etnografic Român. În România criza culturii populare şi necesitatea de a păstra elementele ei
caracteristice prin publicarea Atlasului Etnografic Român s-a constatat mai târziu. Etnografii români au avut mai apoi
posibilitatea de a folosi inovaţii metodologice majore pentru asemenea gen de lucrări, cum ar fi înlocuirea textelor explicative
ale hărţilor cu publicarea integrală a documentelor etnografice în felul în care au fost înregistrare pe teren. Aceste două tipuri
de lucrări cu caracter de tezaur care acoperă toate datele etnografice înregistrate în secolul al XX-lea vor avea, cînd se vor
încheia, 30 de volume: 25 cu documente de istorie orală şi cinci cu hărţi şi imagini referitoare la distribuţia lor teritorială.
Іон Гіною
УДК 39(498)(084.42)
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №2 2011
34 Етнографічне картографування, музеєзнавство
інформацію про народну культуру переважаючого
етносу – румунського.
У ході укладання РЕА три покоління етнографів Інсти-
туту етнографії та фольклору ім. К. Бреїлою заповнили
інформаційну прогалину стосовно народної культури
ХХ ст., яка переживала період швидкої трансформації.
Загальна тематика РЕА. Близько тисячі етнографіч-
них карт, складених на основі обробки польових мате-
ріалів, сформували структурну основу класифікації
народної культури, у якій було виокремлено п’ять тема-
тичних напрямів:
- місце проживання (поселення, господарство, оселя,
цвинтар);
- заняття (землеробство, скотарство, шовківництво,
бджільництво, мисливство, рибальство, транспорт і
харчування);
- народна технологія харчування; їжа та кухонне
начиння;
- народне мистецтво та одяг;
- свята, обряди, міфологія (свята й обряди сімейного
та календарного циклів).
Оскільки елементи народної творчості мають
визначені часові й топічні параметри, то кожен із
п’яти напрямів співвідносяться з двома симетрични-
ми координатами: час і місце побутування явища.
Такі абстрактні поняття, як час і простір можуть
стати критеріями класифікації народної культури
завдяки деяким їхнім конкретним способам вира-
ження: народний календар, що впорядковує життєді-
яльність людини за днями року (за часовим критері-
єм); етнографічний ландшафт, що включає різно-
манітні способи використання ґрунтів і має своїм
критерієм простір. Ні народний календар (календар-
ний рік), ні культурний ландшафт (антропогенний
ґрунт) не залишають поза своєю класифікацією
жодне явище народної культури. Цим узагальнюю-
чим критеріям підпорядковуються всі інші, без винят-
ку, часткові критерії: матеріал, форма, колір тощо.
Румунський етнографічний атлас
2003 2005 2008
2011 2012
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №2 2011
35
Продовжуючи давню традицію реєстрації польових
матеріалів за допомогою запитальника, методики,
використаної більш ніж століття тому Б.-П. Хаждеу 1
та Н. Денсушану 2, документів усної історії, система-
тизованих та опублікованих пізніше у вигляді анто-
логій І. Мушлею, О. Бирею 3 та А. Фокі 4, колектив
етнографів зі складання Атласу взяв на себе ініціати-
ву видання збірника Румунські етнографічні доку-
менти (РЕД). Згідно із цим проектом, польові матері-
али, зібрані для складання РЕА, були класифіковані
на типи і підтипи за п’ятьма тематичними серіями:
- поселення;
- заняття;
- народна техніка; харчування;
- народне мистецтво; одяг;
- свята, обряди, міфологія.
На сьогоднішній день повністю видано серію
«Свята» 5 і два томи із серії «Місце проживання» 6.
У збірнику етнографічних документів відповіді, отри-
мані в польових умовах, чітко розподілено за селами й
повітами, а дані про респондентів та спеціалістів, які
проводили анкетування, наведено в додатках.
Видання збірника РЕД здійснювалося в тісному
зв’язку з основним проектом – РЕА. Ці дві монумен-
тальні праці, які вміщують польові матеріали, зібрані
впродовж ХХ ст., будуть нараховувати 30 томів: 25
томів документів усної історії і 5 томів карт і зображень
згідно з їх розподілом за територіальним принципом.
Польовий запитальник. Для збору етнографічного
матеріалу для згаданих вище двох проектів було скла-
дено загальний запитальник із 20-ма тематичними
розділами (поселення, господарство, оселя, землероб-
ство, скотарство, садівництво і городництво, вирощу-
вання технічних культур, мисливство, транспортні
засоби, шовківництво, бджільництво, їжа, ремесла,
технічні споруди, родильні обряди, весільні обряди,
похоронні обряди, обряди, пов’язані з професіями,
календарні та інші обряди). Після його використання в
70-ти селах Олтенії та на заході Мунтенії він був скоро-
чений до 1216 запитань, які мали понад 3000 підпи-
тань. Щоб полегшити застосування запитальника в
польових умовах, його було поділено на 8 томів.
Запитання анкети було сформульовано таким чином,
щоб отримані відповіді відображали етнографічну
реальність двох відрізків ХХ ст.: 1900 року та періоду
впровадження анкети (1972–1982). Наприклад, питан-
ня «Які ремесла були поширені у Вашому селі станом на
1900 рік? А сьогодні?» складалося з таких позицій:
- обробка каменю (каменярство);
- виробництво вапна (вапнярство);
- кам’яна кладка; столярство;
- виробництво дранки;
- виробництво деревного вугілля;
- виготовлення меблів та столярних виробів;
- виробництво дерев’яного посуду;
- виробництво засобів пересування (колісництво);
- виробництво музичних інструментів;
- обробка рогу;
- виробництво глиняного посуду (гончарство);
- виробництво глиняних будівельних матеріалів
(цегли, плитки тощо);
- обробка бронзи та олова;
- обробка міді;
- обробка заліза (ковальство);
- обробка золота і срібла;
- виготовлення бляшаних виробів;
- обробка шкіри та хутра;
- виготовлення виробів з хутра та шкіри (кожухів,
взуття, поясів);
- виготовлення виробів шляхом плетіння рослинно-
го матеріалу (очерету, соломи, гілок, кори тощо);
- обробка рослинних волокон (конопель, льону,
бавовни);
- обробка шкур і шерсті тварин; виробництво та
обробка воску.
Було сформульовано два типи запитань – відкриті та
закриті.
Важливим для картографування було визначення
мережі населених пунктів, у яких мала впроваджува-
тись анкета. Вона включала 536 населених пунктів,
обраних за комплексом критеріїв. З погляду статисти-
ки, ступінь репрезентативності сільських поселень у
мережі Атласу склав 1:20 (одне село обране з двадця-
ти). Відповідно до основних гіпсометричних рівнів
рельєфу Румунії мережа анкетування має високу щіль-
ність у передгірських зонах (відстань між селами 200–
800 м), середню – у рівнинних зонах (до 200 м), дуже
низьку – у гірській зоні (понад 800 м).
Польова анкета. До початку польових досліджень
було випробувано два методи анкетування: етнограф і
село (один дослідник мав отримати в одному селі відпо-
віді на всі запитання анкети; відповідна процедура
використана в 70-ти селах Олтенії та на заході Мунтенії);
етнограф і тема (по одному спеціалісту з кожної тема-
тики запитальника; процедура застосована на рівні
країни). За першим варіантом село з мережі мало бути
досліджене одним спеціалістом, за другим варіантом –
сімома 7. Польові дослідження й редагування карт здій-
снювалося колективом за 6-ма темами: поселення та
господарство; оселя та інтер’єр; народне мистецтво;
заняття, ремесла; народні технічні споруди; народний
одяг; обряди.
Незважаючи на різні ризики, збирачі, переважно
жінки, довели до логічного завершення найважчу спра-
ву в процесі складання Атласу – польову кампанію.
Використовуючи досвід монографічного напряму
Бухарестської соціологічної школи, колектив зі скла-
дання РЕА з метою всебічної репрезентації народної
культури був сформований з етнографів, які мали уні-
верситетську підготовку, а також філологів, географів,
істориків, соціологів, художників та архітекторів.
Результати польових досліджень виправдали затра-
чені зусилля та ризики: було опитано понад 18 000
респондентів різного віку та професій, багато з яких
народилися у ХІХ ст., було заповнено понад 6000 запи-
тальників, що нараховують мільйони сторінок. Відповіді
на запитання, понад 150 000 фотографій, малюнків та
схем складають найбагатший етнографічний архів
Іон Гіною. Румунський етнографічний атлас
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №2 2011
36 Етнографічне картографування, музеєзнавство
Румунії. На жаль, констатовано, що протягом трьох
десятиліть із сучасного етнографічного ландшафту
зник ло більше половини явищ, зареєстрованих для
складання РЕА. Проте документи усної історії, закарбо-
вані на сторінках РЕА, є важливим джерелом докумен-
тації для майбутніх етнологічних, антропологічних,
діалекто логічних, соціально-історичних досліджень.
Обробка польових матеріалів та редагування карт.
Легенди карт, їхні тексти та картографічні позначки
відображають типологію етнографічних явищ, записа-
них у польових умовах. Типи і підтипи, варіанти явищ
позначені на картах різнокольоровими знаками, зміст
легенд сформульовано згідно зі встановленими принци-
пами: стислість формулювань; класифікаційний виклад
картографованого матеріалу; уникання узагальнень
місцевих термінів на рівні всіх повітів Румунії; рекон-
струкція картографованого явища (час побутування
ремесла, послідовність обряду тощо) та інші вимоги.
Кожний планшет Атласу являє собою тематичну
зв’язку, що складається з однієї чи двох карт (легенди
яких перекладено трьома іноземними мовами), відпо-
відних фотографій, малюнків та схем картографовано-
го явища. Щоб отримати дзеркальне відображення,
зміст однієї карти розміщено на двох сторінках: карта,
назва й легенда румунською мовою – на парній сторін-
ці; назва, легенда, перекладена іноземними мовами, та
вся іконографія – на непарній сторінці.
Картографічний матеріал свідчить про те, що на
час анкетування румуни зберігали характерні еле-
менти, пов’язані з обробкою дерева та глини, що
мешканці карпато-дунайських територій були носія-
ми континентальної цивілізації, пов’язаної з проточ-
ними водами, відмінної від середземноморської циві-
лізації, генетично пов’язаної з морем. Вони виража-
ли свої господарчі та мистецькі потреби в дереві та
глині в доісторичні часи, у гето-дакійський період, і,
згідно зі свідченнями, у ХХ ст., коли впроваджувалась
анкета для складання РЕА. Понад 700 000 відповідей,
отриманих на анкети РЕА, у чомусь підтверджують, а
в чомусь спростовують деякі гіпотези стосовно істо-
рії карпато-дунайської цивілізації. Отже, з історико-
культурного погляду, населення досліджуваного регі-
ону зберегло ті традиційно-етнографічні явища, які
свідчать про культурні взаємовпливи з кельтським та
греко-римським світами європейської давнини, а
також з більш давніми культурами Східного
Середземномор’я, Стародавнього Єгипту, Східної
Персії та Індії.
1 Hasdeu B. P. Obiceiurile juridice ale
poporului român, Programa. – Bucureşti :
Ediţiune oficială, 1878; Hasdeu B. P.
Programa pentru adunarea datelor
privitoare la limba română // Analele
Academiei Române. – Bucureşti, 1884–
1885. – Seria II. – Т. I. VIІ.
2 Densuşianu N. Chestionar despre
tradiţiunile şi antichităţile ţerilor locuite
de români, partea I. – Bucureşti, 1893. –
Partea II. – Iaşi 1895.
3 Muşlea I., Bîrlea Ov. Tipologia folclorului
din răspunsurile la chestionarul
B. P. Hasdeu. – Bucureşti : Editura
Minerva, 1970.
4 Fochi A. Datini şi eresuri populare la
sfârşitul sec. al XIX-lea. Răspunsuri la
chestionarele lui N. Densuşianu. –
Bucureşti : Minerva, 1976.
5 Sărbători şi obiceiuri. – Vol. I. Oltenia,
coord. I. Ghinoiu, îngrijire ştiinţifică şi
redacţională Ofelia Văduva, Cornelia
Pleşca. – Bucureşti : Editura Enciclopedică,
2001; Vol. II. Banat, Crişana, Maramureş,
coord. I. Ghinoiu, îngrijire ştiinţifică şi
redacţională Cornelia Pleşca. – Bucureşti :
Editura Enciclopedică, 2002; Vol. III.
Transilvania, coord. I. Ghinoiu, îngrijire
ştiinţifică şi redacţională Cornelia Pleşca. –
Bucureşti : Editura Enciclopedică, 2003;
Vol. IV. Moldova, coord. I. Ghinoiu,
îngrijire ştiinţifică şi redacţională Cornelia
Pleşca, Emil Ţărcomnicu. – Bucureşti :
Editura Enciclopedică, 2004.
6 Habitatul. – Vol. I. Oltenia, coord. I.
Ghinoiu, îngrijire ştiinţifică şi redacţională
Alina Ioana Ciobănel, Monica Budiş,
Magda Raluca Minoiu. – Bucureşti :
Editura Etnologică, 2005; Vol. II. Banat,
Crişana, Maramureş, coord. I. Ghinoiu,
îngrijire ştiinţifică şi redacţională Alina
Ioana Ciobănel, Monica Budiş, Paul
Drogeanu. – Bucureşti : Editura Etnologică,
2010.
7 Після завершення етнографічного
анкетування та обробки матеріалу для
картографування було доведено, що
перший варіант – етнограф і село – був
ефективнішим.
Переклад з румунської Антонія Мойсея
Примітки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43342 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:00:27Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гіною, І. 2013-04-25T19:35:52Z 2013-04-25T19:35:52Z 2011 Румунський етнографічний aтлас / І. Гіною // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 2. — С. 33-36. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43342 39(498)(084.42) In Romania, the crisis of the popular culture and the necessity to preserve its characteristic elements by publishing a Romanian Ethnographic Atlas was realized later. The Romanian ethnographers had the possibility to make major methodological innovation for this type of works, such as the replacement of the explicative texts of the maps with the integral publishing of the ethnographic documents, exactly as they were recorded on the field. These two works – thesaurus which shelter the registered for the XX century ethnographic data will have, when finished, 30 toms: 25 with document of oral history and five with maps and images regarding their territorial distribution. În România criza culturii populare şi necesitatea de a păstra elementele ei caracteristice prin publicarea Atlasului Etnografic Român s-a constatat mai târziu. Etnografii români au avut mai apoi posibilitatea de a folosi inovaţii metodologice majore pentru asemenea gen de lucrări, cum ar fi înlocuirea textelor explicative ale hărţilor cu publicarea integrală a documentelor etnografice în felul în care au fost înregistrare pe teren. Aceste două tipuri de lucrări cu caracter de tezaur care acoperă toate datele etnografice înregistrate în secolul al XX-lea vor avea, cînd se vor încheia, 30 de volume: 25 cu documente de istorie orală şi cinci cu hărţi şi imagini referitoare la distribuţia lor teritorială. Переклад з румунської Антонія Мойсея uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Етнографічне картографування, музеєзнавство Румунський етнографічний aтлас Romanian Ethnographic Atlas Atlasul Etnografic Român Article published earlier |
| spellingShingle | Румунський етнографічний aтлас Гіною, І. Етнографічне картографування, музеєзнавство |
| title | Румунський етнографічний aтлас |
| title_alt | Romanian Ethnographic Atlas Atlasul Etnografic Român |
| title_full | Румунський етнографічний aтлас |
| title_fullStr | Румунський етнографічний aтлас |
| title_full_unstemmed | Румунський етнографічний aтлас |
| title_short | Румунський етнографічний aтлас |
| title_sort | румунський етнографічний aтлас |
| topic | Етнографічне картографування, музеєзнавство |
| topic_facet | Етнографічне картографування, музеєзнавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43342 |
| work_keys_str_mv | AT gínoûí rumunsʹkiietnografíčniiatlas AT gínoûí romanianethnographicatlas AT gínoûí atlasuletnograficroman |