Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскультурній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи
The author analyzes the main motifs of the Lithuanian woven belts, ascertains their primordial historical roots. Also he traces their typological connection with the oldest similar geometrical ornament existed in the territory of Eastern Europe – in the culture Trypillia-Cucuteni (Ukraine, Romania)...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43368 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскультурній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи / В. Туменас // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 3. — С. 74-85. — Бібліогр.: 55 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860184643328802816 |
|---|---|
| author | Туменас, В. |
| author_facet | Туменас, В. |
| citation_txt | Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскультурній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи / В. Туменас // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 3. — С. 74-85. — Бібліогр.: 55 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | The author analyzes the main motifs of the Lithuanian woven belts, ascertains their primordial historical roots. Also he traces their typological connection with the oldest similar geometrical ornament existed in the territory of Eastern Europe – in the culture Trypillia-Cucuteni (Ukraine, Romania) of eneolithic Old Europe civilization.
Straipsnyje nagrinėjami lietuvių liaudies austinių juostų ornamento formos pagrindiniai bruožai, ieškoma jų istorinių šaknų. Atsekamas jų tipologinis ryšys su seniausiu žinomu šio tipo geometriniu ornamentu Rytų Europoje – neolitinėje Senosios Europos civilizacijoje (ypač Tripoljės-Kukutenio (Ukraina-Rumunija) kultūroje).
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:03:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
Феномен орнаменту є важливою складовою тради-
ційних культур. Народний орнамент відображає есте-
тичні погляди суспільства, а також тісно пов’язаний з
міфопоетичними образами й ідентитетами культури.
Питання щодо орнаменту – інтердисциплінарні, тому
його естетичні, формальні, комунікативні, семіотичні,
соціокультурні й генетичні аспекти цікавлять етнома-
тематиків, мистецтвознавців, етнологів, фольклорис-
тів, міфологів, археологів.
Культурна значимість орнаменту балтійських
народів як елементу символіки етнічної, регіональ-
ної або національної ідентичності й самобутності
особливо яскраво проявляється, починаючи з
ХІХ ст. Орнаментовані ткані пояси експонували на
перших виставках національного мистецтва в
Литві та за кордоном [12; 17, р. 135; 19]. Орнаменту
балтійських народів як символу ідентитету присвя-
чені численні етнологічні, фольклористичні й мис-
тецтвознавчі студії [4; 20; 21; 25; 48]. Проте біль-
шості досліджень локального / регіонального
орнаменту не вистачає критичного підходу – авто-
ри уникають ставити питання, пов’язані з визна-
ченням (за допомогою компаративного аналізу)
об’єктивної самобутності й специфічності його
архаїчної семантики й форми. Іншу крайність
демонструє праця ізраїльського дослідника
А. Голана [37], у якій, при вивченні семантики й
форми орнаменту, утрачаються або недостатньо
враховані його регіональні особливості.
Погляд на форми орнаменту литовських і латвій-
ських народних поясів (тканих з браним візерунком)
у діахронній перспективі допомагає критично пере-
осмислити однобічне уявлення про орнамент як про
специфічний елемент національної ідентичності, що
засвідчує культурну відмінність. Визначення його
витоків на тлі широкого ареалу енеолітичних куль-
тур Південно Східної Європи відкриває нові горизон-
ти для міжкультурної контекстуалізації національ-
них візерунків відповідного типу.
Орнамент тканих литовських поясів геометрич-
ного лінійного вертикально-горизонтально-
діагонального типу є складною математично-
геометричною системою, яку автор прискіпливо
вивчав [23; 25]. Цей специфічний тип орнаменту
дуже відрізняється від інших різновидів, у тому числі
від орнаменту історичних стилів мистецтва. Його
формальні риси і локальні відмінності аналізували
чимало дослідників візерунків народного ткацтва [1;
3; 39; 52]. Він характерний не лише для литовських,
але й для білоруських, латвійських, українських,
російських, естонських, швецьких поясів; майже
повсюдно трапляється в народному ткацтві Східної
Європи. Орнамент цього типу має давні історичні
корені, тому його тісно пов’язують із поняттям «тра-
диція». Прямий зв’язок браних візерунків литовських
і латвійських народних тканих поясів з їх не менш
складними попередниками Х–ХІІІ тис. в археологіч-
ному текстилі балтів і фінів розкрила А. Заріня [29;
30; 31; 38]. Це питання аналізував й автор запропо-
нованої статті [23; 25, p. 50–69]. Типологічна спорід-
неність таких орнаментів з візерунками, що побуту-
вали в ткацтві Фінляндії доби бронзи [15], не викли-
кає сумніву. Однак більш глибоке діахронне дослі-
дження еволюції форми цього орнаменту веде до
доби енеоліту, зокрема до культури Трипілля Кукутені
(далі – Трипілля) (Україна, Румунія, Молдова).
Стосовно орнаменту трипільської (а також сусідніх
культур) кераміки є чимало публікацій, здійснено
деякі спроби його класифікації (табл. І: 10) [8, p. 12;
26; 36; 41; 53; 54; 55]. Проте технологічним кореням
походження орнаменту і його окремих знаків приді-
ляли мало уваги. У класифікаціях орнаменту все таки
варто враховувати ці технологічні аспекти, які опосе-
редковано стосуються принципів його будови.
Відкритими залишаються питання і щодо історичного
значення давньоєвропейського орнаменту, про різно-
види його витоків, причини часткового продовження
в інших, більш консервативних, порівняно з керамі-
Орнамент тканих литовських народних поясів у
кроскультурній перспективі: аналоги в енеолітичних
культурах Давньої Європи
Vytautas Tumėnas. Ornament of the Lithuanian Woven Folk Belts in the Cross-Cultural Perspective: analogues in the
eneolithic Cultures of Old europe. The author analyzes the main motifs of the Lithuanian woven belts, ascertains their
primordial historical roots. Also he traces their typological connection with the oldest similar geometrical ornament existed in
the territory of Eastern Europe – in the culture Trypillia-Cucuteni (Ukraine, Romania) of eneolithic Old Europe civilization.
Keywords: geometrical ornament, folk art, ceramics of Trypillia- Cucuteni, Lithuanian woven belts.
Vytautas Tumėnas. Rinktinių austinių lietuvių liaudies juostų ornamentas tarpkultūrinėje perspektyvoje: analogijos
senosios europos eneolito kultūrose. Straipsnyje nagrinėjami lietuvių liaudies austinių juostų ornamento formos pagrindiniai
bruožai, ieškoma jų istorinių šaknų. Atsekamas jų tipologinis ryšys su seniausiu žinomu šio tipo geometriniu ornamentu Rytų
Europoje – neolitinėje Senosios Europos civilizacijoje (ypač Tripoljės-Kukutenio (Ukraina-Rumunija) kultūroje).
Raktiniai žodžiai: geometrinis ornamentas, liaudies menas, Tripoljės-Kukutenio keramika, lietuvių austinės juostos.
Вітаутас Туменас
УДК [7.016.4+745.52]:391(474.5)
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
75
кою, техніках орнаментації (бо в самій кераміці його
традиція перервалася набагато раніше), про його роз-
повсюдження на значно ширшій території в наступні
часи. Особливий інтерес викликає порівняльний ана-
ліз трипільських принципів будови й композиції орна-
менту, які стали основою орнаментальної традиції
наступних століть.
Ще на початку ХХ ст. литовський антрополог
Й. Басанавічюс зауважив на спільності візерунків
литовських поясів і орнаменту давньої Тракії
(Балкани), що стало, поряд з іншими залученими
відомостями, у тому числі мови й фольклору, аргумен-
том для його гіпотези про походження балтів із
Тракії [2]. Значно пізніше археолог М. Гімбутас порів-
нювала чимало символічних зображень цивілізації
Давньої Європи із символами й образами литовського
народного мистецтва, фольклору, міфології і балтій-
ським лінгвістичним матеріалом [7; 8, p. 59, 68–69,
254–255, 270]. Вона також помітила певні подібності
між орнаментами Давньої Європи і литовських народ-
них поясів 1. Б. Рибаков проводив паралелі між орна-
ментикою кераміки Трипілля і образами
східнослов’янської міфології та народного мисте-
цтва [46; 47]. Конкретні зв’язки форми і символіки
деяких архетипічних знаків візерунка литовських
народних поясів зі знаками й символами Давньої
Європи вивчав і автор цієї статті [24, p. 217–219; 25,
p. 55, 72–73].
Актуалізуються і підходи, запропоновані для нової
археології Х. Тіллеєм. Він критично ставиться до мето-
ду первинної розробки великих теорій, які застосову-
ють для інтерпретації артефактів і світогляду минуло-
го. Його нові методи значною мірою розраховані на
конкретну об’єктивну реальність, на основі якої і має
виникати здатна до змін теоретична думка. Ця своєрід-
на археологічна етнографія щодо життєвого відчуття й
розуміння минулого є більш суб’єктивною. Археологія
та її концептуалізація, на думку Х. Тіллея, зможуть смі-
ливіше пропонувати альтернативні трактуван-
ня [22, p. 80].
У запропонованій статті ми здійснюємо припу-
щення, що деякі візерунки стрічкового типу трипіль-
ської кераміки текстильного походження і висловлю-
ємо гіпотезу щодо продовження його традиції в орна-
ментиці народного текстилю Східної Європи, зокре-
ма на прикладі орнаментики литовських тканих
поясів.
Головна мета статті – обґрунтувати припущення
про текстильні корені декору кераміки енеолітичної
Давньої Європи і спадкоємність його традиції в
литовських народних поясах за допомогою зістав-
лення принципів побудови діагонально лінійного
орнаменту трипільської кераміки і литовських
народних тканих поясів ХІХ ст. Для цього досліджено
особливості системи широко розповсюдженого тек-
стильного геометричного лінійного діагонального
орнаменту, часові й територіальні межі якого є наба-
гато ширшими, аніж ті, які властиві орнаменту істо-
ричних стилів. Для порівняльного аналізу підібрані
найяскравіші приклади візерунків литовських і лат-
війських поясів.
Аналіз декору трипільської кераміки ґрунтується
на опублікованих матеріалах. Під час порівняння
цього декору з орнаментами литовських, латвій-
ських поясів ХІ–ХІІІ ст. і ХІХ ст. виявлені особливості
деяких його варіантів, пов’язаних зі специфікою
ткацтва й певною системою діагонального орна-
менту.
***
Культурні відкриття трипільської цивілізації заклали
основи для багатьох явищ традиційної культури Східної
Європи. Одним з таких винаходів є ткацтво і манера
носіння поясів (видовжених тканих виробів), а також
тісно пов’язана з ними ткана орнаментика стрічкового
типу.
Наявність ткацтва в культурі Трипілля доводять
археологічні дані про існування вертика льних ткаць-
ких верстатів, інструментів ткацтва, а також самих
тканин, про що свідчать їхні відбитки на кераміці [34,
с. 57; 40; 43].
Про існування тканих поясів у трипільській куль-
турі свідчать скульптурні зображення оголених
чоловіків, які оперезані на талії й діагонально через
пле че поясами, а також інші фігурки, що мають
горизонтально і діагонально пов’язаний пояс-
пов’язку [34, c. 64–65, 175; 44, c. 126–127]. Подібне
носіння поясу відоме і в інших культурах Давньої
Європи [9, p. 51] (тaбл. I: 1a, b). Аналоги цієї арха-
їчної традиції наочно представлені в литовській
народній культурі і в традиції індуїзму. У Литві гори-
зонтально й діагонально перев’язані пояси –
невід’ємний ритуально святковий атрибут ХІХ –
початку ХХ ст. [25, p. 129–131] (тaбл. I: 2, 3). В інду-
їстській традиції в такий спосіб боги носять священ-
Жерці під час виконання ведичного ритуалу
Agnihoma. Калькутта. 1995. Світлина А. Бейнорюса
Вітаутас Туменас. Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскуль-
турній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
76 Формовияви литовської етнокультури. Міжетнічні зв’язки та паралелі в
народній традиційності
ний шнур – yajnopavīta [11, p. 72] (тaбл. I: 4), а
постійне носіння перев’язаного діагонально через
плече yajnopavīta, або brahma sūtra, – ознака пред-
ставника вищого стану – брахмана [16, p. 45–46; 18,
p. 740, 840] (тaбл. I: 5). (А. Маджюмдар, ґрунтую-
чись на давніх письменах, припустив, що в старо-
давні часи індоарійці так само носили й деякий
інший подібний одяг, а не лише шнур.) Схожу тра-
дицію носіння священної пов’язки – kušti – зберегли
і зороастрійці Індії [6, p. 45–46; 16, p. 72–73].
Наведені аналогії дають привід припустити, що
вищезазначений стиль носіння поясу пов’язки мав
особливе ритуально міфологічне значення і не був
випадковим у трипільській культурі.
Ураховуючи культурно міфологічну значимість тка-
цтва в Трипіллі, висунемо гіпотезу щодо наявності роз-
виненого тканого орнаменту в артефактах цієї культу-
ри. На жаль, безпосередніх відомостей про такі візе-
рунки в трипільській культурі нині немає. Однак шля-
хом формального аналізу неважко встановити спорід-
неність деякого різновиду декору трипільської керамі-
ки з тканою орнаментикою.
Одна з найпростіших технік ткання – техніка пле-
тіння – дає прямі діагональні лінії візерунка. Тому
візерунки на кераміці, які мають прямі лінії або
такі, що перетинаються під кутом 90º, можна визна-
чити як близькі до тканих, що запозичені або й без-
посередньо перенесені з ткацтва на кераміку.
Аналогії того самого принципу мають місце щодо
перенесення візерунка з ткацтва на декор середньо-
вічної архітектури Узбекистану (табл. І: 11). В узбе-
кистанській архітектурі трапляється аналогічний
тип архаїчної системи орнаменту як у досліджува-
ному трипільському декорі й у візерунках литов-
ських народних тканих поясів, так і в текстильному
народному візерунку України (табл. І: 12) [33,
c. 142].
У трипільсько-кукутенській кераміці (5200–
4000 років до н. е.) здебільшого переважає декор
біоморфного характеру, округлі лінії якого відповіда-
ють формі самої кераміки. Проте існує чимало орна-
ментики кутастої прямолінійно діагональної кон-
струкції, яка менш органічно пов’язана з формою й
технологією кераміки і яку можна вважати анало-
гом, повторенням або імітацією тканого орнаменту.
Наприклад, «F» подібний декор на кераміці з
Хебешешті (Молдова) [42, c. 268, № 8] (табл. ІІ: 1);
свастика на зовнішньому дні кераміки з Дрегушені
(Drăguşeni) (Румунія) [42, c. 286, № 4] (табл. ІІ: 3);
«S» , меандроподібний, свастиковий орнамент на
посудинах з Гура Веій (Gura Văii) і Фрумушика
(Frumuşica) (Румунія) [42, c. 290, № 2–3] (табл. ІІ:
5); напівсвастиковий знак на посудині з Недея-
Гєлієшті (Nedeia-Găleşti) (Румунія) [8, fig. 373/2; 10,
p. 157, pav. 15/2] (табл. ІІ: 2); меандричний знак на
посудині з Трайан-Дялул-Фінтінілор (Traian-Dealul-
Fintinilor) (Румунія) [8, fig. 373/1] (табл. II: 6); хрес-
топодібний знак на ритуальній глиняній печатці з
Фрумушика [42, c. 272, № 31] (табл. ІІІ: 1); хресто-
подібний знак на ритуальній глиняній печатці з
Кукутені (Cucuteni) (Румунія) [8, fig. 20] (табл. III:
2); знаки на посудині з Фрумушика [42, c. 281, № 14]
(табл. ІІІ: 3); декор посудини з Галієшті (Румунія)
[34, c. 131] (табл. ІІІ: 4).
Аналогічні знаки зафіксовані і в енеолітичній куль-
турі Винча (Vinča) (Сербія) 5000–4500 років до н. е.):
«S» , меандроподібні знаки на головах міфічних тва-
рин – на ́кривках урн з Подпорань, Вршаць [8,
fig. 89/6], з Фафос ІІ, Косовської Мітровіци [8,
fig. 89/4] (табл. II: 8), Винча [8, fig. 89/6] (табл. II: 7),
а також знаки «трикутника з крючками» на
світильнику баранці з Рудної Глави (Rudna Glava) [8,
fig. 110] і на на ́кривці урни з Потпорань, Вршаць
(Potporanj, Vršac) – на голові міфічної тварини [8,
fig. 89/3] (табл. III: 5, 6).
Про текстильне походження цього орнаменту свід-
чать інші вироби мистецтва сусідніх енео літичних
культур Тиси і Винчі. Схожим діагональним поясним
(стрічковим) орнаментом декоровано одяг на стату-
етці з Калояновець (Караново IV) (Болгарія) [8,
fig. 256/1] (табл. II: 4); «одяг» богинь, які сидять на
престолі, з Кьокенідомб (Kökénydomb), Венгрия (куль-
тура Тиси) (антропоморфні вази) [10, p. 49–50]
(табл. I: 7), «одяг» богині (статуетка), яка сидить, із
Шегвар-Тюскьовес (Szegvár–Tüzköves) (культура
Тиси) [8, fig. 42] (табл. I: 6), «спідниці» «Богині Птаха»
(ваза і символ статуетки) з Потпорань (культура
Винчі) [10, p. 180–181, pav. 57] (табл. I: 8, 9). Зважаючи
на таблицю, яку уклала М. Гімбутас, важливо заува-
жити, що діагональна конструкція характерна і для
більшості основних знаків символів Давньої Європи
(табл. І: 10) [8, p. 12].
Докладний аналіз певного діагонального
прямолінійно кутового трипільсько кукутенського
візерунка, його формальне зіставлення з текстильним
візерунком литовських і латвійських поясів також під-
тверджують висловлене нами припущення про його
спорідненість із тканим узором. Спорідненість будови
візерунків литовських і латвійських середньовічних
поясів [27, p. 85; 28, p. 16–17; 29, tab. I, IX, X; 30; 31,
att. 18–19, 24; 35, c. 149; 38, c. 174–176] (табл. II: 9, 13,
15–17; III: 15) з поясами (табл. ІІ: 10–12, 14, 18–27) і
рушниками (табл. ІІ: 28) народної культури ХІХ ст., як
і ідентичність деяких їхніх знаків із трипільсько-
кукутенським (а також з винчанським, карановським,
сескловським) декором (табл. ІІ, ІІІ), свідчить про
тривалість трипільської (або загалом давньоєвропей-
ської) традиції та її поширення далеко за межами
одвічної території. Отже, це вказує і на прадавність та
архаїчність литовсько латвійської традиції поясної
орнаментики.
Яскравою ознакою текстильного, тканого похо-
дження трипільсько кукутенського візерунка вважає-
мо його бінарність – візерунок утворюють чергуван-
ням позитивно негативних варіантів одного або
декількох знаків. Наприклад, у декорі стрічкового
типу на посудині з Недея-Гєлієшті (табл. ІІ: 2) чергу-
ються позитивні й негативні варіанти ліній напівсвас-
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
77Вітаутас Туменас. Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскуль-
турній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи
тик. Такий самий візерунок, як і його композиція,
поширений і в литовських поясах. А в декорі посудини
з Недея–Гєлієшті (табл. ІІІ: 4) чергуються темні широ-
колінійні хрести зі світлими багаторазовими вузько-
лінійними ромбами. Такі позитивно / негативні орна-
менти особливо популярні в литовській традиції.
Варто зауважити на надто помітному зв’язку з тканим
візерунком вищезгаданого стрічкового свастикового
декору з Недея-Гєлієшті (табл. ІІ: 2): у кутах зовніш-
нього контуру свастик, у результаті переплетіння
додаткових зовнішніх ліній, виникають «шахові», ніби
плетені, частини візерунка, що походять від технології
ткацтва і плетіння (такі «шахові» візерунки – одні з
найпопулярніших і в традиційному народному тка-
цтві Литви).
Важлива ознака, спільна як для трипільського орна-
менту, так і для литовських і латвійських тканих візе-
рунків, – схильність складових орнаменту до різнома-
ніття, яке досягається шляхом стилістичної інтерпрета-
ції: наприклад, за допомогою додаткових схожих або
аналогічних ліній зовні або всередині головної лінії
(табл. ІІ: 2, 6, 15, 16, 21, 23, 25–27; ІІІ: 1–4), а також
шляхом заповнення внутрішнього і зовнішнього про-
стору знаків фактурою цяток (у шаховому порядку) )
(табл. ІІ: 7, 13, 16, 17; ІІІ: 6).
Як ще одну особливість текстильної природи дослі-
джуваного орнаменту варто виокремити принцип
членування, фрагментування з метою підвищення
концентрації його візуальної «активності», який спе-
цифічно властивий для досліджуваної системи орна-
менту. Наприклад, згадувана свастика, завдяки «від-
різаним» двом її «крилам», активізує уяву глядача і
подумки «розширюється», тяжіє до закінченого,
не обрубаного, первинного досконалого образу. Цей
принцип фрагментації знаків спостерігаємо як в
«археологічних» поясах Латвії ХІ–ХІІІ ст. (табл. ІІ: 13,
15–17; ІІІ: 15), так і в «етнографічних» литовських і
латвійських поясах ХІХ ст. (табл. ІІ: 10–12, 14, 18–27;
ІІІ: 7, 9–14).
На трипільському етапі розвитку орнаментика
сформувалася у двох типах. Перший тип – це кили-
мова, сіткова орнаментика, стабільного, закінчено-
го, обрамленого характеру; другий – стрічкова
орнаментика динамічного, незакінченого, необрам-
леного характеру. Обидва різновиди трапляються і в
декорі кераміки. Вищезгаданий принцип фрагмен-
тації знаків використаний лише в орнаментиці
стрічкового типу.
Важливо зауважити, що основні види симетрії тка-
ного орнаменту литовських і латвійських поясів тра-
пляються вже в трипільському і взагалі давньоєвропей-
ському орнаменті: центрально осьова («розеткова»)
(табл. ІІІ: 4, 7–9; ІV: 3, 7, 9), «перевернута» (табл. ІІ:
1–5, 9–11, 14, 15, 18–21, 23–28; ІІІ: 15; ІV: 1, 4, 5, 8, 10,
11), «осьово дзеркальна» (табл. ІІІ: 3, 8, 10–14; ІV: 6),
«осьова» (табл. І: 15, 21, 31; ІV: 2).
Особливий інтерес становлять також окремі знаки,
які трапляються і в трипільсько кукутенському візерун-
ку, і в декорі литовських та латвійських поясів: «три-
кутник з крючками» (табл. ІІІ: 5, 6, 10–15), багатоліній-
ний хрест / багатолінійний ромб (табл. ІІІ: 1–4, 7–9),
свастика / напівсвастика (табл. ІІ: 2, 3, 13–17, 23–28),
меандр / «S» / гребінець / «F» (табл. ІІ: 1, 5–6, 9–13,
18–22). Це свідчить не стільки про їхню текстильну
природу, скільки про архаїчність литовської і латвій-
ської традицій.
Орнаментика цього типу трапляється і на кераміці
інших сусідніх культур Давньої Європи: Винча
(табл. І: 8, 9; ІІ: 4, 7, 8), Караново (табл. ІІ: 4),
Сескло [10, p. 28–29] (табл. ІV: 1–7), Тиса (табл. І: 6,
7). Вона також зафіксована і у віддаленіших східних
культурах неоліту – у культурі Туркменистану ІІІ тис.
до н. е. [45, c. 200–201], в «андронівській» культурі
доби бронзи на території Казахстану [14, p. 132, 143,
153].
Досліджуваний тип стрічкової (тканої з походжен-
ня) орнаментики є основним не лише для литов-
ських і латвійських, але й для естонських, фінських,
північноросійських, білоруських, українських поясів.
Ця орнаментика простежується в різних проявах
народного ткацтва всієї Східної Європи. Традиція
орнаменту литовських [27, p. 85; 28, p. 16–17; 35,
c. 149], латвійських [29, tab. I, IX, X; 30; 31, p. 18–19,
24; 38, c. 174–176] і фінських [13; 15, fig. 29, 41]
поясів у зазначеному контексті простежується з
більш ранніх часів – з VІ–ХІ ст. До того ж окремі бага-
тознакові («стознакові») візерунки, що трапляються
в Латвії і Литві, свідчать про виключно ускладнену й
розвинену композицію знаків у цій системі орнамен-
тики, порівняно з фінськими і слов’янськими анало-
гами [23; 50].
Зауважимо, що відомостей про походження цього
типу орнаменту в народному мистецтві інших країн
Східної Європи значно менше. Однак є передумови
припустити, що ця орнаментика існувала саме в тка-
цтві: відповідні вироби менше зазнають руйнації в
часі, аніж металеві й керамічні, які, завдяки більшій
витривалості, є основним археологічним матеріа-
лом. Тому відомості, які дали б можливість просте-
жити шлях і традиції трипільської орнаментики
(коли вони досягли берегів Балтійського моря), від-
сутні. Але це не заважає констатувати, що витоки
геометрії, структури, композиції і навіть самих зна-
ків литовських і латвійських поясів сягають
трипільсько кукутенського або ширше – давньоєвро-
пейського арсеналу культурних винаходів. Наявність
складних специфічних принципів компонування
орнаменту цього типу на старовинних зразках деко-
ру тканин Латвії і Литви ХІ–ХІІІ ст. можна пояснити
лише найдавнішим походженням системи орнамен-
тики, її початковою сакральністю.
З іншого, суто теоретичного, погляду, можливості
територіального поширення і спадкоємність орнамен-
тики трипільської культури існували завдяки генетич-
ній спорідненості з німанською культурою.
Р. Рімантене [49, c. 8] припускала, що імпульс для
інтенсивнішого розвитку кераміки на території Литви
дала дніпро донська культура, хоча в орнаменті це мало
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
78 Формовияви литовської етнокультури. Міжетнічні зв’язки та паралелі в
народній традиційності
простежується. Наголосимо, що і найпівденніша межа
часткового поширення балтійських гідронімів, за спо-
стереженнями лінгвістів, лежить північніше Києва [5,
p. 36–43; 32, p. 22–27] (табл. V: 2, 3). Вона наближена
до південно західного кордону археологічної культури
Дніпро Донця (табл. V: 1). До цього прикордонного аре-
алу мають відношення дніпровські балти [51].
З. Зінкявічус [32, p. 25], зіставляючи лінгвістичні відо-
мості з археологічними висновками, поширення бал-
тійських гідронімів на цій території датує 2000–
1800 роками до н. е.
Отже, нами простежені витоки геометричного, діа-
гонального орнаменту традиційних литовських тканих
поясів в енеолітичних культурах Південно Східної
Європи. Вони засвідчують ускладнену й взаємопов’язану
природу сучасних символів національного ідентитету
зазначеного регіону.
Висновки
1. Геометричні візерунки литовських тканих поя-
сів тісно пов’язані із символікою національної іден-
тичності, у результаті чого мають ширший культур-
ний і технологічний контекст, що виходить далеко за
межі часу, простору цієї культури і виду вжиткового
мистецтва.
2. Подібні візерунки такого самого геометричного
прямолінійного вертикально горизонтально-
діагонального типу частково побутували і в декорі
кераміки стародавньої енеолітичної трипільської куль-
тури. Імовірно, що візерунки з тканих зразків були
перенесені на кераміку в дещо адаптованому вигляді.
Про це свідчать аналоги цієї орнаментики в декорі
одягу, зображеного на вазах статуетках з рівночасних
сусідніх культур Тиса і Винча. Заслуговує на увагу і той
факт, що в цивілізації Трипілля Кукутені існувало висо-
корозвинене ткацтво, де й виник ускладнений специ-
фічний різновид стрічкової орнаментики. Ще більше
це підтверджують аналогії зазначеної системи орна-
ментики у візерунках поясів балтійських народів ХІХ –
початку ХХ ст.
3. Традиція орнаментики литовських і латвійських
поясів (як і самі пояси), що простежується від серед-
ньовіччя, з формального погляду є прикладом продов-
ження традиції орнаментики трипільської або давньо-
європейської культури. (Впливом тієї самої традиції
можна пояснити популярність досліджуваної системи
орнаментики в народному мистецтві Румунії і
України.) А з історичного погляду, це привід для гіпо-
тетичного припущення щодо наявності культурної
спадкоємності від давніх європейців до прабалтів і
(або) праслов’ян, пізніше – до балтів і слов’ян у сфері
орнаментики й символіки. Аналогії трипільської
орнаментики в народному ткацтві балтійських наро-
дів відповідають культурним аналогіям, на які раніше
звернула увагу М. Гімбутас.
4. Тривалість і життєздатність традиції трипільсько-
кукутенського текстильного орнаменту й окремих
його знаків може бути пов’язана з їх початковою
сакральністю і більш консервативною технологічною
специфікою.
5. Порівняно з керамічним, текстильний орнамент, з
його чіткими геометричними форма ми побудови
(упродовж тисячолітнього розвитку), має триваліший
характер, завдяки технологічним особливостям і вико-
нанню.
6. З’ясовані зв’язки орнаментальних форм дають
підстави корегувати усталені уявлення про самобут-
ність народних традицій, які засновані на мовних і
фольклорних наративах, а також на образах іденти-
тету, що зародилися під впливом процесів національ-
ного відродження останніх століть. Відкриваються
нові обрії щодо визначення національної ідентичнос-
ті в контексті ширших міжкультурних спільностей
Східної Європи.
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
79Вітаутас Туменас. Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскуль-
турній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи
Таблиця 1
Текстильне походження діагонального типу орнаментики
Трипільська (1), литовська (2–3), індуська (4–5) традиції носіння пояса
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
80 Формовияви литовської етнокультури. Міжетнічні зв’язки та паралелі в
народній традиційності
Орнамент як одяг на кераміці культури Давньої Європи (6–9); знаки протописьма Давньої Європи,
подібні до текстильного орнаменту (10)
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
81Вітаутас Туменас. Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскуль-
турній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи
Текстильні орнаменти в декорі архітектури Узбекистану (11) та їхні аналоги в текстилі
Марокко (12) і в литовському тканому багатовізерунковому поясі (13)
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
82 Формовияви литовської етнокультури. Міжетнічні зв’язки та паралелі в
народній традиційності
Таблиця 2
Стійкість традиції орнаменту
Аналоги декору кераміки Давньої Європи (1–8), литовських поясів початку ІІ тис. (9, 13, 15–17) і візе-
рунків литовських поясів ХІХ–ХХ ст. (10–12, 14, 17–27), а також намітки (28)
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
83Вітаутас Туменас. Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскуль-
турній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи
Таблиця 3
Стійкість традиції орнаменту
Аналоги знаків та їхньої бінарної
композиції в декорі кераміки Давньої
Європи (1–6), поясів литовського
народного мистецтва (7–14) і поясів
Латвії початку ІІ тис. (15)
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
84 Формовияви литовської етнокультури. Міжетнічні зв’язки та паралелі в
народній традиційності
Таблиця 4
Стійкість традиції орнаменту
Таблиця 5
Ареали неолітичних археологічних культур і балтійських гідронімів у Східній Європі
Поширення гідронімії балтійського походження за
П. Діні [Dini P. U. Baltų kalbos. Lyginamoji istorija. –
Vilnius, 2000]: а – територія, на якій багато балтійських
гідронімів і частина їх сумнівна; b – територія, де неба-
гато балтійських гідронімів і частина їх сумнівна
Ареал поширення мов давніх балтів за
З. Зінкяві чюсом [Zinkevičius Z. Lietuvių tautos
kilmė. – Vilnius, 2005]
Аналоги знаків і бінарних композицій у декорі кераміки Давньої Європи (1–7) і в поясах литовського
народного мистецтва (8–11)
Неолітичні дніпро-донецька і неманська культури за
М. Гімбутене [Gimbutienė M. Senoji Europa. – Vilnius, 1996. – P. 63]
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
85Вітаутас Туменас. Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскуль-
турній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи
Переклад з російської Наталії Гаврилюк
1 Ці думки М. Гімбутас висловила в
приватних розмовах з американськими
вченими Шанн Вінном і Джоан Марлер
(за даними інтерв’ю автора з ученими
30.05.2004 р., м. Новий Сад, Сербія).
Примітки
1. Balčikonis J. Audinių raštai. –
Vilnius, 1961.
2. Basanavičius J. Lietuvių kryžiai archeo-
logijos šviesoje (įžanga) // Jaroševičius A.
Lietuvių kryžiai. – Vilnius, 1912.
3. Brastiņš E. Latviešu ornamentika.
II daļa. Latvju raksta kompozicja. –
Rīga, 1925.
4. Celms V. Latvju raksts un zīmes. Baltu
pasaules modelis, uzbūve, tēli, simboli-
ka. – Rīga, 2008.
5. Dini P. U. Baltų kalbos. Lyginamoji isto-
rija. – Vilnius, 2000. (Dini P. U. La lingue
baltiche. – Firenze, 1997.)
6. Fanibunda E. Vision of the Divine. –
Bombay, 1976.
7. Gimbutas M. Pre Indo European Goddesses
in Baltic mythology // The Mankind
Quarterly. – 1985. – Nr 1. – P. 19–26.
8. Gimbutas M. The Language of the
Goddess. – New York; London, 1989.
9. Gimbutas M. The Goddesses and Gods
of Old Europe, 6500–3500 B. C.: Myths
and Cult Images. – London, 1982.
10. Gimbutienė M. Senoji Europa. –
Vilnius, 1996.
11. Harshananda S. Hindu Gods and
Goddesses. – Madras, 1981.
12. Jurkuvienė T. Lietuvių juostos XX a.
pirmaisiais dešimtmečiais // Menotyra. –
1999. – Nr 2 (15). – P. 72–77.
13. Kaukonen T.-I. Suomen kansanomaiset
nauhat. – Helsinki, 1965.
14. Koryakova L. V., Epimakhov A. The Urals
and Western Siberia in the Bronze and Iron
Ages // Cambridge World Archaeology. –
Cambridge; New York, 2007.
15. Lehtosalo Hilander P.-L. Ancient
Finnish Costumes. – Helsinki, 1984.
16. Majumdar A. K. Concise History of
Ancient India. – New Delhi, 1983. – Vol. III.
Hin duism: Society, Religion & Philosophy.
17. Lietuva pasaulinėje Paryžiaus paro-
doje 1900 m. / sud. R. Misiūnas. –
Vilnius, 2006.
18. Monier Williams M. A Sanskrit English
Dictionary. – Delhi, 1993.
19. Šatavičiūtė L. Lietuvių dailės parodos ir
tautiškumo paieškos XX a. pradžios dai-
liuosiuose amatuose // Lietuvos dailės
muziejaus metraštis. – Vilnius, 2009. –
T. 12. – P. 62–76.
20. Natalevičienė L. Amatų sąjūdis XIX a.
pabaigos – XX a. pradžios Lietuvoje: tauti-
nis aspektas // Dailė. – 2008. – P. 88–100.
21. Savoniakaitė V. Audiniai kaimo
kultūroje: lietuvių geometriniai raštai
XIX–XX amžiuje. – Vilnius, 1998.
22. Tilley C. Materialism and an
Archaeology of Dissonance // Interpretive
archaeology: a Reader / ed. J. Thomas. –
London; New York, 2000. – P. 71–80.
23. Tumėnas V. Lietuvių tradicinių juostų
«šimtaraštiškumas» istoriniu ir lygina-
muoju aspektu // Liaudies kultūra. –
2004. – Nr 6. – P. 19–30.
24. Tumėnas V. Dualinė juostų simbolika:
atitikmenys ir tipologinės sąsajos Lietuvos,
Rytų bei Senosios Europos kultūrose //
Kultūrologija. Rytai – Vakarai: kompa-
ratyvistinės studijos V. – Vilnius, 2006. –
T. 14. – P. 202–223.
25. Tumėnas V. Lietuvių tradicinių rinktinių
juostų ornamentas: tipologija ir semantika //
Lietuvos etnologija. – Vilnius, 2002. – T. 9.
26. Winn Sh. M. M. Pre writing in South-
Eastern Europe: The Sign System of the
Vinca Culture 4000 BC. – Los Angeles, 1981.
27. Volkaitė Kulikauskienė R. Lietuviai IX–
XII amžiais. – Vilnius, 1970.
28. Volkaitė Kulikauskienė R. Senovės
lietuvių drabužiai ir jų papuošalai. –
Vilnius, 1997.
29. Zariņa A. Lībiešu apģērbs 10–13 gs. –
Rīga, 1988.
30. Zariņa A. Seno latgaļu apģērbs
7–12 gs. – Rīga, 1970.
31. Zariņa A. Apģērbs Latvija 7–17 gs. –
Rīga, 1999.
32. Zinkevičius Z. Lietuvių tautos kilmė. –
Vilnius, 2005.
33. Этнография восточных славян.
Очерки традиционной культуры / глав.
ред. Ю. В. Бромлей. – М., 1987.
34. Вiдейко М. Ю. Трипiльська
цивiлiзацiя. – К., 2003.
35. Волкайте Куликаускене Р. Одежда
литовцев с древнейших времён до
XVII в. // Древняя одежда народов Вос-
точной Европы: материалы к историко-
этнографическому атласу / отв. ред.
М. Г. Рабинович. – М., 1986. – С. 146–171.
36. Відейко М. Ю. Раннi знаковi системи
(Трипiлля А-ВI-ВI-II) // Енциклопедiя три-
пiльськоï цивiлiзацiï / голов. ред.
М. Ю. Відейко. – К., 2004. – Т. 1. – С. 459–461.
37. Голан А. Миф и символ. – М., 1993.
38. Зариня А. Одежда жителей Латвии VII–
XVIII в.в. // Древняя одежда народов Вос-
точной Европы: материалы к историко-
этнографическому атласу / отв. ред.
М. Г. Рабинович. – М., 1986. – С. 172–189.
39. Климова Г. Н. Текстильный
орнамент коми. – Сыктывкар, 1984.
40. Косакiвський В. О. Вiдбитки
текстилю // Енциклопедiя трипiльськоï
цивiлiзацiï / голов. ред. М. Ю. Відейко. –
К., 2004. – Т. 2. – С. 93–95.
41. Ляшко С. М. Геометричний
орнамент // Енциклопедiя трипiльськоï
цивiлiзацiï / голов. ред. М. Ю. Відейко. –
К., 2004. – Т. 2. – С. 115–116.
42. Энеолит СССР // Археология СССР /
отв. ред. В. М. Массон, Н. Я. Мерперт,
Р. М. Черныш. – М., 1982. – Т. 4.
43. Новицкая М. А. Узорные ткани
трипольской культуры // Краткие
сообщения Института археологии АН
УССР. – 1960. – Вып. 10. – С. 33–35.
44. Погожева А. П. Антропоморфная плас-
тика Триполья. – Новосибирск, 1983.
45. Пугаченкова Г. Шедевры Средней
Азии. – Ташкент, 1986.
46. Рыбаков Б. А. Космогония и мифология
земледельцев энеолита // Советская
археология. – 1965. – № 1. – С. 24–47.
47. Рыбаков Б. А. Космогония и
мифология земледельцев энеолита //
Советская археология. – 1965. – № 2. –
С. 13–33.
48. Рыжакова С. И. Язык орнамента в
латышской культуре. – М., 2002.
49. Римантене Р. Роль неманской
культуры в образовании балтов //
Проблемы этногенеза и этнической
истории балтов / отв. ред. Р. Волкайте-
Кули каускене. – Вильнюс, 1985. – С. 7–11.
50. Ceдов B. B. Балты и славяне в
древности // Из древнейшей истории
балтских народов. – Рига, 1980. –
С. 14–21.
51. Седов В. В. Днепровские балты //
Проблемы этногенеза и этнической
истории балтов / отв. ред. Р. Волкайте-
Куликаускене. – Вильнюс, 1985. – С. 20–30.
52. Шахнович А. Г. Браные узоры на
текстильных изделиях русских крестьян
Восточной Сибири: дис. … канд.
искусствоведения. – Иркутск, 2007.
53. Ткачук Т. М. Знаковi системи
трипiльсько кукутенської спiльностi (етап
ВII-СII) і писемнiсть // Енциклопедiя
трипiльськоï цивiлiзацiï / голов. ред.
М. Ю. Відейко. – К., 2004. – Т. 1. – С. 462–
468.
54. Ткачук Т. М. Iсторiя дослiджень
змiстового значення трипiльсько-
кукутенськоï орнаментацiï // Енцикло-
педiя трипiльськоï цивiлiзацiï / голов.
ред. М. Ю. Відейко.– К., 2004. – Т. 1. –
С. 434–450.
55. Ткачук Т. М. Мальований орнамент
посуду Трипiлля- Кукутень (етап ВII CII-
γII) // Енциклопедiя трипiльськоï
цивiлiзацiï / голов. ред. М. Ю. Відейко. –
К., 2004. – Т. 1. – С. 451–458.
Література
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43368 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:03:29Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Туменас, В. 2013-04-26T19:21:59Z 2013-04-26T19:21:59Z 2011 Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскультурній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи / В. Туменас // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 3. — С. 74-85. — Бібліогр.: 55 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43368 [7.016.4+745.52]:391(474.5) The author analyzes the main motifs of the Lithuanian woven belts, ascertains their primordial historical roots. Also he traces their typological connection with the oldest similar geometrical ornament existed in the territory of Eastern Europe – in the culture Trypillia-Cucuteni (Ukraine, Romania) of eneolithic Old Europe civilization. Straipsnyje nagrinėjami lietuvių liaudies austinių juostų ornamento formos pagrindiniai bruožai, ieškoma jų istorinių šaknų. Atsekamas jų tipologinis ryšys su seniausiu žinomu šio tipo geometriniu ornamentu Rytų Europoje – neolitinėje Senosios Europos civilizacijoje (ypač Tripoljės-Kukutenio (Ukraina-Rumunija) kultūroje). Переклад з російської Наталії Гаврилюк uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Формовияви литовської етнокультури. Міжетнічні зв’язки та паралелі в народній традиційності Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскультурній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи Ornament of the Lithuanian Woven Folk Belts in the Cross-Cultural Perspective: Analogues in the Eneolithic Cultures of Ancient Europe Rinktinių austinių lietuvių liaudies juostų ornamentas tarpkultūrinėje perspektyvoje: analogijos senosios Europos eneolito kultūrose. Article published earlier |
| spellingShingle | Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскультурній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи Туменас, В. Формовияви литовської етнокультури. Міжетнічні зв’язки та паралелі в народній традиційності |
| title | Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскультурній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи |
| title_alt | Ornament of the Lithuanian Woven Folk Belts in the Cross-Cultural Perspective: Analogues in the Eneolithic Cultures of Ancient Europe Rinktinių austinių lietuvių liaudies juostų ornamentas tarpkultūrinėje perspektyvoje: analogijos senosios Europos eneolito kultūrose. |
| title_full | Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскультурній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи |
| title_fullStr | Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскультурній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи |
| title_full_unstemmed | Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскультурній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи |
| title_short | Орнамент тканих литовських народних поясів у кроскультурній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах Давньої Європи |
| title_sort | орнамент тканих литовських народних поясів у кроскультурній перспективі: аналоги в енеолітичних культурах давньої європи |
| topic | Формовияви литовської етнокультури. Міжетнічні зв’язки та паралелі в народній традиційності |
| topic_facet | Формовияви литовської етнокультури. Міжетнічні зв’язки та паралелі в народній традиційності |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43368 |
| work_keys_str_mv | AT tumenasv ornamenttkanihlitovsʹkihnarodnihpoâsívukroskulʹturníiperspektivíanalogiveneolítičnihkulʹturahdavnʹoíêvropi AT tumenasv ornamentofthelithuanianwovenfolkbeltsinthecrossculturalperspectiveanaloguesintheeneolithicculturesofancienteurope AT tumenasv rinktiniuaustiniulietuviuliaudiesjuostuornamentastarpkulturinejeperspektyvojeanalogijossenosioseuroposeneolitokulturose |