Інформація в Інтернеті та етнологія: інтерпретація весільного обряду
The problem is the kind of online reader’s identification with heritage and environmental guidelines. The paper aims to reveal the educationally, reliability of the ethnological scientific publications excerpts published in websites and online populist articles about Lithuanian wedding ceremonies, a...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43372 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інформація в Інтернеті та етнологія: інтерпретація весільного обряду / І. Шидішкене // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 3. — С. 102-107. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43372 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шидішкене, І. 2013-04-26T19:33:43Z 2013-04-26T19:33:43Z 2011 Інформація в Інтернеті та етнологія: інтерпретація весільного обряду / І. Шидішкене // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 3. — С. 102-107. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43372 [392.5:004.738.5](474.5)“312” The problem is the kind of online reader’s identification with heritage and environmental guidelines. The paper aims to reveal the educationally, reliability of the ethnological scientific publications excerpts published in websites and online populist articles about Lithuanian wedding ceremonies, and discuss how the online readers accept the information. Straipsnyje analizuojama problema – kokios internautų tapatinimosi su paveldu ir aplinka gairės, atskleidžiamas etnologijos mokslo publikacijų ištraukų, skelbiamų tinklalapiuose ir internetinių straipsnių apie lietuvių vestuvių apeigas informatyvumas, patikimumas ir aptariama, kaip interneto skaitytojai vertina pateikiamą informaciją. Переклад з литовської Беатріче Белявців uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Литовська етнокультурна спадщина: традиційні та сучасні форми трансляції Інформація в Інтернеті та етнологія: інтерпретація весільного обряду Interactive Information and Ethnology: An Interpretation of Wedding Ceremony Internetinė informacija ir etnologija: vestuvių interpretacijos Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Інформація в Інтернеті та етнологія: інтерпретація весільного обряду |
| spellingShingle |
Інформація в Інтернеті та етнологія: інтерпретація весільного обряду Шидішкене, І. Литовська етнокультурна спадщина: традиційні та сучасні форми трансляції |
| title_short |
Інформація в Інтернеті та етнологія: інтерпретація весільного обряду |
| title_full |
Інформація в Інтернеті та етнологія: інтерпретація весільного обряду |
| title_fullStr |
Інформація в Інтернеті та етнологія: інтерпретація весільного обряду |
| title_full_unstemmed |
Інформація в Інтернеті та етнологія: інтерпретація весільного обряду |
| title_sort |
інформація в інтернеті та етнологія: інтерпретація весільного обряду |
| author |
Шидішкене, І. |
| author_facet |
Шидішкене, І. |
| topic |
Литовська етнокультурна спадщина: традиційні та сучасні форми трансляції |
| topic_facet |
Литовська етнокультурна спадщина: традиційні та сучасні форми трансляції |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Interactive Information and Ethnology: An Interpretation of Wedding Ceremony Internetinė informacija ir etnologija: vestuvių interpretacijos |
| description |
The problem is the kind of online reader’s identification with heritage and environmental guidelines. The paper aims to reveal the educationally, reliability of the ethnological scientific publications excerpts published in websites and online populist articles about Lithuanian wedding ceremonies, and discuss how the online readers accept the information.
Straipsnyje analizuojama problema – kokios internautų tapatinimosi su paveldu ir aplinka gairės, atskleidžiamas etnologijos mokslo publikacijų ištraukų, skelbiamų tinklalapiuose ir internetinių straipsnių apie lietuvių vestuvių apeigas informatyvumas, patikimumas ir aptariama, kaip interneto skaitytojai vertina pateikiamą informaciją.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43372 |
| citation_txt |
Інформація в Інтернеті та етнологія: інтерпретація весільного обряду / І. Шидішкене // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 3. — С. 102-107. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šidíškeneí ínformacíâvínternetítaetnologíâínterpretacíâvesílʹnogoobrâdu AT šidíškeneí interactiveinformationandethnologyaninterpretationofweddingceremony AT šidíškeneí internetineinformacijairetnologijavestuviuinterpretacijos |
| first_indexed |
2025-11-26T09:14:54Z |
| last_indexed |
2025-11-26T09:14:54Z |
| _version_ |
1850617301362016256 |
| fulltext |
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
Кібернетичний простір – це єдине відоме мені місце, де
можливості всіх є дійсно рівними. Інтернет не має офіцій-
ної влади, а також жодних «королів, президентів чи вибо-
рів, жодна інституція не може сказати: “Так має бути,
тому що ми наказуємо”. Однак це не означає, що там
немає авторитетів [...] Усі мають право бути почутими,
але не до всіх розмов ставляться серйозно» [9, p. 241].
Культура Литви XXI ст. тісно пов’язана зі світовою
культурою, і на її розвиток активно впливають новітні
медіа-засоби, зокрема мережа Інтернет. Завдяки їм
зв’язок між культурами стає дедалі динамічнішим,
адже для багатьох людей стала звичною міграція та
використання віртуального простору. Мануель
Кастеллс вважає: «Для комп’ютерної комунікації влас-
тиво те, що вона не витісняє значення інших комуніка-
цій, а лише зближує наявні соціальні моделі. [...] Вони
ще довго будуть обмежені культурними, освітніми та
економічними факторами, тому, найімовірніше, вплив
комунікацій на культуру проявиться в зміцненні куль-
турних соціальних мереж та сприянні їх космополітич-
ності та глобалізації» [2, p. 359].
Під час дослідження традиційного литовського весіл-
ля [17] я зауважила, що користувачі Інтернету залюбки
відвідують форуми на його порталах з метою якнай-
більше дізнатися про весільні обряди, також їх цікав-
лять інші питання, що стосуються весілля, а ще вони
бажають поділитися досвідом. Тому постало питання –
які статті, з тих, що публікуються в Інтернеті, винятко-
во стосуються весільної тематики. Накопичені відомос-
ті про ці статті я досліджую як інформацію, тобто як
систематизовані та передані читачу в порталах або на
спеціальних інтернет-сторінках дані. Для проведення
таких досліджень ставилися завдання: проглянути
статті про литовські весілля в тематичних порталах та
на інших інтернет-сторінках, оцінити їх та проаналізу-
вати весільні обряди, звичаї, які спричинили найбіль-
шу кількість дискусій. У 2009–2010 роках провадився
моніторинг публікацій на зазначену тему, дані порів-
нювалися з результатами етнологічних досліджень.
Інформація інтернетних статей про весілля призна-
чена для ознайомлення з обрядами, традиціями та істо-
рією, а також для надання порад щодо святкування
весілля. Їхній зміст визначає стиль і прикладний харак-
тер порталів та інтернет-сторінок. Для написання статей
автори використовують різні літературні джерела (най-
частіше наукові), а також матеріали інших порталів,
інтерпретуючи їх на власний розсуд. Головна мета пор-
талів, як і інших засобів масової інформації, – зацікавити
читача і залучити його до обговорення заради отриман-
ня прибутку та/або заради впливу на нього. Для цього
на деяких порталах створена можливість коментувати
статті. Часто можна визначити кількість читачів, які
ознайомилися з матеріалом, хоча й не залишили комен-
тарів (наприклад, у розділі «Весілля, планування весіл-
ля» порталу anonsas.lt 1 до 2010 року було опубліковано
27 статей 2). Найпопулярніша стаття – «Як святкувати
весілля: цикл сценаріїв» 3, з якою ознайомилися 7554
читачі, чимала кількість користувачів Інтернету прочи-
тала статті «Виклик традиціям: коротка весільна сукня»
та «Дівочий/парубочий вечір – свято для молодят» 4.
Статті про весілля в мережі Інтернет
Статті в Інтернеті на весільну тематику бувають
різні. У них або досить точно переказуються цілі сторін-
ки наукових праць та статей 5, або розміщуються
помірковані уривки без викривлення суті, або здійсню-
ється синтез різних описів 6. Інші портали містять стат-
ті, сповнені «творчого переосмислення», тому іноді
пропозиції, як застосувати традиції в сучасному весіл-
лі, є безглуздими (anonsas.lt).
Не бракує також статей, у яких сват на веб-сторінці
рекламує свої послуги і викладає коротку історію литов-
ського весілля 7. Трапляються статті, у яких подаються
інтерв’ю з організаторами весіль, молодятами і свата-
ми 8. Останні є цінними не лише як джерело інформації,
але і як етнографічний матеріал. Трапляються випадки,
коли на веб-сторінці публікується скопійована стаття,
яка містить виправлення та/або доповнення. Наприклад,
статтю в anonsas.lt переписав і дещо скоригував автор
інтернет-сторінки «Весілля в Сувалкії» Рімантас Восі-
люс 9. Дані наукових досліджень та етнографічні описи
автор подав у власній інтерпретації.
Інформація в Інтернеті та етнологія:
інтерпретація весільного обряду
Irma Šidiškienė. Interactive Information and ethnology: an Interpretation of Wedding Ceremony. The problem is the
kind of online reader’s identification with heritage and environmental guidelines. The paper aims to reveal the educationally,
reliability of the ethnological scientific publications excerpts published in websites and online populist articles about Lithuanian
wedding ceremonies, and discuss how the online readers accept the information.
Keywords: interactive information, Lithuanian wedding, symbolic actions, bridge, matchmaker court.
Irma Šidiškienė. Internetinė informacija ir etnologija: vestuvių interpretacijos. Straipsnyje analizuojama problema –
kokios internautų tapatinimosi su paveldu ir aplinka gairės, atskleidžiamas etnologijos mokslo publikacijų ištraukų, skelbiamų
tinklalapiuose ir internetinių straipsnių apie lietuvių vestuvių apeigas informatyvumas, patikimumas ir aptariama, kaip interneto
skaitytojai vertina pateikiamą informaciją.
Raktiniai žodžiai: internetinė informacija, lietuvių vestuvės, simboliniai veiksmai, tiltas, piršlio teismas.
Ірма Шидішкене
УДК [392.5:004.738.5](474.5)“312”
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
103
За характером усі статті можна поділити на три
основні групи: синтетичні, інтерв’ю та есе, або критич-
ні. Перші призначені для ознайомлення з литовським
весіллям та для роз’яснення змісту обрядів. У них ском-
пільовано відомості з різних праць, а символічні дії
подано в авторській інтерпретації (нові обряди наділе-
но сакральним змістом, а традиційні – інтерпретовано
по-сучасному). Аналіз показав, що під час синтезу
етнографічних чи літературних описів зникають акцен-
ти на їх виконання в певний час і певному місці, а поєд-
нання цікавих, красивих та сакральних елементів в
обрядах іноді змінює їх сутність (anonsas.lt). Статті
кілька разів переписуються і «корегуються» на різних
порталах, тому зміст обрядів часом стає нелогічним.
Наприклад, із наданої модернізованої інтерпретації
традиційних дівочих * і парубочих вечорів, які відбува-
лися напередодні весілля, важко зрозуміти, що в давни-
ну означав дівич-вечір, і що він означає зараз. Крім
того, подаються вигадки про настанови подруг нарече-
ній: «Дівочий вечір – це прощання нареченої з дівочим
життям і подружками та проводжання її в нове
життя. Тому його учасниці співали пісні про дівоцтво,
розповідали історії зі свого весілля чи дівич-вечора,
радили, як порозумітися з чоловіком і уникнути про-
блем у сім’ї» (anonsas.lt). Не менш винахідливим
«осмисленням» дівич-вечора є компіляція звичаїв різ-
них народів і «давніх» обрядів (скажімо, відвідування
лазні): «Ритуал починався, коли нареченій дарували
монету, яка мала принести гроші молодій сім’ї. Монету
зазвичай вона ховала в свій черевичок»; «Майбутні
дружки приносили пироги, що їх самі випекли.
Популярним був пиріг-“плетінка”, який символізував
прощання з дівочою косою» (anonsas.lt).
Ангеле Вішняускайте, яка досліджувала весільні
обряди, виявила, що наприкінці XIX – у першій полови-
ні XX ст. на дівич-вечорі прикрашали дім, оселю, наре-
чена прощалася зі своїм квітником і подругами, їй роз-
плітали косу та прикріплювали вінок з рути, її обдаро-
вували, благословляли; потім розпочиналися танці.
Подібно відбувався і парубочий вечір [22]. Очевидно,
якби автори статей уважніше ставилися до результатів
етнологічних досліджень і передавали основні симво-
лічні дії дівич-вечора, читачам було б легше їх застосу-
вати до власного весілля.
Портал vestuves.lt відрізняється тим, що переписує
статті з усіх видань. Наприклад, статті, що побачили світ
у 2005–2009 роках, згідно з публікаціями Ірени Чепене,
Йозаса Юргініса, Олександра Жарскуса, отримали
більш-менш позитивні коментарі 10. Курйозною вияви-
лася ситуація з тексами про «Сучасні весілля», опубліко-
ваними на сторінці vestuves.lt 11. Як зазначено на порта-
лі, у текстах подано матеріал з 11-го та 12-го томів Історії
литовської культури, проте насправді тексти були взяті з
книги «Сучасне село Сувалкійського регіону», зокрема,
праця А. Вішняускайте «Vestuvės Suvalkijos kolūkiniame
kaime» («Весілля у Сувалкійському колгоспному селі»)
* Аналог дівич-вечора в українській традиції [прим.
редактора].
[23]. Там описані сувалкійські весілля у 60–80-х роках
XX ст., проте на інтернет-сторінці було викладено скоро-
чений текст без дат і цифр та іншого «баласту» з оригі-
нальної статті і додано розділ «Декілька порад, як пово-
дитися за столом», очевидно, з інших публікацій про
етикет. Укладачі інтернет-сторінки, імовірно, самі не
зрозуміли, про яке сучасне весілля писав автор вищезга-
даного матеріалу. Відповідно на ці статті було отримано
багато коментарів. Деякі користувачі раділи: «Дуже
гарна стаття – дуже корисна. Показує, наскільки ми від-
далилися від справжніх національних традицій, наскіль-
ки ми стали “проєвропейськими”.., радує, що така стат-
тя є, тому що вона обговорює весільну символіку. Є з
чого навчитися. Дуже дякую» (2007) 12. Інші читачі
сприйняли відповідні виписки зі згаданої праці про
«сучасне весілля» надто безпосередньо через назву:
«Навряд тут описуються традиції сучасного весілля..,
мої батьки так одружувалися.., змінюються ж звичаї,
змінюються…» (2006). І вони (читачі) мають рацію.
Наукові статті, у яких не уточнено назви, або ті, що не
переказані «популярною» мовою, також сприймаються
суперечливо. Так сталося з публікацією про весільну сим-
воліку 13, що була підготовлена за статтею А. Вішняускайте
«Simbolika lietuvių vestuvėse» («Символіка в литовському
весіллі») [24]: «Навіть не знаю, якщо лише стільки тої
символіки було б на весіллі, то воно було б нудним. Схоже
на те, що автори статті ніколи не були на справжньому
литовському весіллі… Думаю, що через брак компетенції
вам взагалі не варто писати на такі теми» (2005). Цей
приклад засвідчує, що інформацію для читачів необхідно
подавати безпосередньо, звісно, популярно розтлумачую-
чи результати етнографічних досліджень. Зазвичай чита-
чі не часто шукають в Інтернеті відомості про давні литов-
ські весільні звичаї, для них важливіше знати про сучасні
весілля в країні та світі: «Про давній зміст, символіку та
традиції можна прочитати в будь-якій книзі з фольклору.
Гадаю, не лише мене цікавлять сучасні весільні традиції»
(2006). Читачі здебільшого очікують від інтернетних ста-
тей цікавих ідей, атракцій, які переймають і звичаї інших
країн. Більшість цікавиться сучасним весіллям з новими
оригінальними забавами, іграми, тому радять: «Для тих,
хто шукає інформацію, пропоную переглянути закордонні
сайти, де знайдете багато новин і різних оригінальних
ігор та інших забав» (2007). «Я цікавлюсь весіллями, і хочу
щоб вони були щасливими та винятковими. Тому мені
імпонують традиції італійських весіль, особливо дійство
з білими голубами – це надзвичайне видовищне дійство,
що приносить щастя. Але де їх взяти у Литві?» (2003) –
водночас запитує відвідувачка Інтернету.
Варто відмітити інтернет-сторінку santuoka.lt, на якій
можна знайти інформацію не лише про традиції, але й про
весільний етикет. Статті підготовлені за допомогою різних
досліджень досить професійно, хоча і з власними інтерпре-
таціями. Очевидно, символічні дії підбираються випадко-
во, ті, які на думку упорядників сайта, можна застосувати.
Давні звичаї подано коротко, без уточнення регіональних
особливостей, з коментарями про можливість їх застосу-
вання в сьогоденні. Нова інтернет-сторінка (etnovestuves.
lt) пропагує традиційні весілля Малої Литви і рекламує
Ірма Шидішкене. Інформація в Інтернеті та етнологія:
інтерпретація весільного обряду
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
104 Литовська етнокультурна спадщина: традиційні та сучасні форми трансляції
послуги з облаштування весілля в етностилі. На сторінці
представлено «Pirmosios etnovestuvės Smiltynėje» («Перше
весілля в Смільтіне в етностилі»), що було організоване за
цією програмою. У розділі «Tradicijos ir papročiai» («Традиції
і звичаї») описано символічні дії, що їх упорядники сторін-
ки пропонують молодятам. Це вибіркова компіляція
весільних обрядів XVII–XIX ст., як і на порталі santuoka.lt,
різняться лише запропоновані символічні дії. На жаль,
жодна із цих сторінок не має розділу читацьких відгуків.
Рекламні статті жанру інтерв’ю є інформативними.
У них подано інтерв’ю організаторів весіль. Вітаутас
Малукас брав інтерв’ю в Е. Мажрімайте з міста
Мажейкяй [7]. Її досвід можна порівняти з розповіддю
організатора весіль з Вільнюса, у якій Йоліта Мацеліте
розмовляє з організаторкою весіль Христиною
Кайкарене [8]. В. Малукас наголошує на новаторстві
Е. Мажрімайте: «Щоб не відстати від моди, дівчина під-
тримує зв’язки з колегами з інших міст, постійно ціка-
виться, що модно в світі». Організатори весіль не
нав’язують нареченим своїх думок: «Що я можу вдіяти,
якщо наречена бажає рожевої сукні? Весілля – свято для
неї і, можливо, про таку суконку наречена мріяла з
дитинства. Я намагаюся здійснювати мрії – бути
доброю феєю», – продовжує організаторка весіль.
Х. Кайкарене добре знається на мріях наречених і про-
пагує новаторський підхід до святкування: «Сучасні
дівчата хочуть стати, хоч би на один день, казковими
принцесами. Тим паче, що нині все доступне. Сценарії
великих балів і мода прийшли з мексиканських серіалів
чи “Санти Барбари”. Ми ж, литовці, до того нічого
подіб ного не мали і не бачили. [...] Весілля – це день, коли
хоча б раз у житті можна перетворитися на принцесу
на чудовому балу. Литовці переконалися, що весілля не
обмежуються лише застольними піснями, їжею, пере-
вантаженими столами та випивкою. Це може бути
гарне ошатне свято, яке залишиться в спогадах на все
життя». Це інтерв’ю засвідчує, що Х. Кайкарене не
розуміється на весільних традиціях і схильна їх запере-
чувати, замість того, щоб делікатно пропонувати при-
стосовувати їх до нових естетичних потреб. Традиційний
весільний обряд був святом родинним, але у XXI ст.
організатори весіль спробували переконати, що це –
приватне свято, яке слід організовувати в тісному колі
близьких та друзів. Отже, Х. Кайкарене вважає, що
справляти весілля потрібно, проте запрошувати всю
рідню на нього не обов’язково: «Не поспішайте садови-
ти за стіл всю родину. Кому це треба? Не варто!
Візьміть шлюб у церкві і летіть туди, де зможете побу-
ти вдвох або зі своїми найближчими друзями… Це ваше
свято, а не всієї родини, з якою зустрічаємося раз чи два
на рік, зокрема, на похоронах. Краще проведіть цей день
на березі озера при свічках та з пляшкою вина». У стат-
тях загального характеру містяться поради та рекомен-
дації від весільних організаторів, що, звісно, не сприяє
збереженню литовських традицій.
Коментарі В. Малукаса засвідчують, що така стаття є
доцільною як реклама для організатора, оскільки біль-
шість тих, хто залишив коментар, запитували про ціни
або про те, як можна знайти і найняти організатора.
Лише одна людина висловилася проти того, аби запро-
шувати організаторів: «Яким треба бути невдахою,
щоб у твій справжній день усім оркестром керувала б
якась там організаторка весілля?» (2007, santarve. lt).
Стаття Сваюнє Александравічюте [1] базується на
інтерв’ю з жінками, які щойно вийшли заміж, або на
розповідях сватів, що недавно брали участь у весіллі;
стаття Арнольда Ремейки – на розповіді однієї з учас-
ниць дівич-вечора й організаторки весілля [13]. Статті
інформативні не лише для дослідників, але й для корис-
тувачів Інтернету, які залишили багато позитивних
коментарів, як наприклад: «Чудова стаття! Багато
хороших ідей і основні традиції водночас. Думаю, що
для мене будуть корисними деякі поради і загалом розу-
міння щодо проведення весілля й обрядів, тому що ніко-
ли ще не брала участі у весіллі, але сама за місяць зби-
раюсь виходити заміж» (2006, straipsniai. lt).
Зазначені статті ще раз підтверджують, що читачі
залюбки діляться своїм досвідом – для них актуальною
є інформація, що надходить звідусіль [17, p. 43]. Окрім
цього, статті – це не лише джерело інформації, але й
додатковий матеріал для етнографічного дослідження.
Статті типу есе (у жанрі репортажу) відрізняються
критичними поглядами на литовські весілля. Уваги
заслуговує матеріал Ернестаса Парульскіса, опубліко-
вана на інтернет-сторінці «Бізнес клас»: «Мою роботу
інспірувала заява, що Литва це – США в мініатюрі, а
ментальну американщину особливо легко можна помі-
тити за змінами, що відбуваються у весільних тради-
ціях. […] На підставі “зовнішнього спостереження” не
можна зробити навіть псевдонаукових висновків,
проте – я підрахував – протягом 25 років я брав участь
у більш ніж десяти вільнюських весіллях, де був і гос-
тем, і свідком, і молодим, тому без усіляких сумнівів я
вирішив відповісти на запитання: Скільки Америки
з’явилося на весіллях у Вільнюсі протягом чверті сто-
ліття? [10]. У статті автор розставляє акценти на ті
речі, які, на його думку, змінилися. Незважаючи на те
що автор наголосив на «псевдонауковості» своєї статті,
представлені ним аргументи базуються на власній
інтуїції та поглядах (необґрунтовані твердження щодо
джерела виникнення деяких символічних дій та їх зна-
чення). Цією статтею не забарився скористуватися ще
один весільний «радник», який розповів про радян-
ський період в історії весільних традицій [4].
Лорета Глебавічюте у своїй статті-есе [3] веде мову
про проблеми, які спричиняють стрес для молодят:
прагнучи зробити досконале весілля, вони вигадують
усілякі витребеньки і роблять зі свята шоу. Симпто-
матичне явище, що авторка оцінює весілля як приват-
не свято і ставить питання, чому воно «перетворюється
на народну справу?», а також вважає, що тут присутнє
прагнення похизуватися, адже для молодих важливо,
«що скажуть люди». Проте авторка недооцінює, що
етнографічний матеріал, як уже зазначалося, показує,
що весілля було святом усієї общини, а не приватною
справою.
Коротке дослідження популярних статей про литов-
ське весілля засвідчило, що з погляду на інтерпретації та
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
105Ірма Шидішкене. Інформація в Інтернеті та етнологія:
інтерпретація весільного обряду
точність їх спектр доволі широкий. Окрім цього, очевид-
не прагнення авторів статей рекомендувати литовцям,
як святкувати весілля, агітувати їх влаштовувати скром-
ніші банкети без сватів і традиційних музик, менше
вживати алкоголю та їжі, тобто мінімізувати обряди, що
є типовою рисою сучасного весілля [16, p. 184]. Варто
зазначити, що інформацію з таких статей копіюють і
розповсюджують інші портали, які пропонують рефера-
ти на основі вищезазначених текстів; це – описи, повір’я
чи анекдоти (mokslai.lt).
(Не) належні символічні дії
У коментарях до статей відзначається увага читачів
до окремих весільних символічних дій. Чи не найбільше
читачів цікавили символічні дійства подорожі та пере-
несення нареченої через міст, а також символіка білої
сукні й вінка з рути (розглянуті в іншій статті [17]), про-
водилися дискусії і щодо питань обряду «суд свата».
Тема символічних дій, пов’язаних з мостами, яка
обговорюється на порталах Інтернету, потребує окремо-
го дослідження. Хотілося б зазначити, що в Литві звичай
переїзду через мости та перенесення нареченої через
них з’явився ще в pадянський період. У різних народів є
традиція переносити наречену через поріг, а не через
міст [18, p. 132]. У XIX ст. учасники весілля російських
міщан (переважно купців або інших заможних родин)
після вінчання проходили центральними вулицями,
об’їжджали місто і лише після цього відправлялися додо-
му чи на місце святкування [26, p. 53]. У другій половині
XX ст. поширився звичай проїхати центральними вули-
цями міста весільним кортежем у супроводі мотоциклів,
а в 1980-х роках стала популярною практика весільним
кортежем переїхати через сім мостів [26, p. 110]. У Литві
в цей період також увійшла в практику традиція у вигля-
ді забави переносити наречену через міст (мости), проте
чому, можна лише здогадуватися. Повернутися на місце
святкування необхідно було лише ввечері, тому зазви-
чай молодята не поспішали додому. Згодом комусь із
весільного кортежу (можливо, навіть водієві) спало на
думку перенести наречену через міст. Ця ідея багатьом
сподобалася, і тому така практика набула поширення.
На сторінках Інтернету трапляються новітні інтерпрета-
ції символіки мостів, де одним моментам надається
символічне значення, а інші відкидаються, як чужі.
Наприклад, перенесення через один міст – погано, а
через сім мостів – у цьому є важливий сенс: «За давніми
традиціями, наречену та її дружок через міст не пере-
носили – це вигадка радянської доби. Міст для наших
пращурів був символом поєднання світів живих і мерт-
вих. Проте раніше переважав сакральний звичай семи
мостів. Оскільки нумерація має магічну силу, то на неї
зважали. Молодятам та їх супроводу також було цікаво
“знайти” сім мостів та місточків, подолання яких при-
несло б щастя» (anonsas.lt). Тема символічних дій, що
стосуються мостів, ще більш розвинена на сторінці
Santuoka.lt: «Свати показують молодятам, як необхідно
пройти мости життя… Наречений має оберігати наре-
чену від життєвих негараздів, тому несе її на руках.
Вибирають найдовший і найгарніший міст. [...] Міцність
моста перевіряє пара сватів. Сват переводить сваху
через міст».
«Заслуги» популяризації обряду перенесення наре-
ченої через міст/мости приписують таксистам. Про
них 14 згадує і А. Вішняускайте, яка у власних статтях
намагалася різними способами «викорінити» з весіль-
ного дійства цей обряд [22, p. 391]. Сьогодні Інтернет
повторює цю «легенду». «Традиція перенесення нарече-
ної через міст виникла у радянські роки. Її розповсюди-
ли водії таксі. Їм хотілося “потягнути” час і “накрути-
ти” додатковий кілометраж. Ця традиція мала б
символізувати єднання між двома життями. Різні
подібні обряди існують у різних націях чи етнічних гру-
пах. У литовців була традиція обходити навколо вогни-
ща, а через міст несли мерця в слов’янських поховаль-
них обрядах», – написала Ліна (veltuves.lt). Консультацію
надала етнограф Неміра Гутаутене. «Перенесення наре-
ченої через міст не було традицією, це вигадали близько
1950 року. Для таксистів це була дуже прибуткова
справа, хоча не завжди виглядала естетично», – додає
Р. Разаускас. У коментарях 15 порталу vestuves.lt читачі
не погоджуються з такою інтерпретацією: «На мою
думку, пані Ліна одержима якимось тенденційним анти-
славізмом і, не знаючи значення звичаю, додала помітну
дозу “власної фантазії”. Проте не вперше п. Ліна таким
чином “розкидається” словами, але відповіді від неї не
дочекаєшся. Ви – некомпетентна. Не ображайтеся, це
моя думка» (2002). Обурені читачі писали: «Яка нісеніт-
ниця! Тоді чому було необхідно нести через міст? Можна
було занести на якусь там гору чи у фонтан кинути.
І чому обов’язково таксисти? До чого тут таксисти?
Наймаються машини з водіями , які знають, що потріб-
но буде їздити, і все. Ще не чув, щоб таксисти керували
весіллям. А тут – вигадки, що таксист, прагнучи потяг-
нути час, пропонує: “Давайте будемо нести наречену
через міст”. І вся весільна громада хай бігає мостом і
носить наречену через сім мостів:)). Щось тут не так?
Десь тут глибше захований зміст цієї традиції?
Думайте, пане етнографе…» (2002).
Подорож і перенесення нареченої через міст напри-
кінці XX ст., можна сказати, стали традицією. Читачі
порталу vestuves.lt висловлюють свої аргументи щодо
мостів, вони також чули в народі інші пояснення.
Дедалі частіше можна знайти людей, які знаються на
значенні цього звичаю: «З розповідей бабці я знаю
трошки інше пояснення цієї традиції. Отже, раніше
молоду переносили не через один, а через сім мостів,
тому що, за якимись там міфами, існує сім кіл щастя
чи щось подібне, тому молодий свою наречену ніс через
ті мости до щастя. Нині, звісно, усім вистачає і одного
моста:) Отже, міст символізує перехід у сімейне
життя, а не в потойбічне…» (2004). Із цим комента-
рем погодилися й інші читачі, які не уявляли «литов-
ського весілля без нареченої і моста» (2006), а один
ображений читач захвилювався: «Цікаво, чи шановний
Р. Разаускас прочитав хоч одну етнографічну книжку і
чи глибше досліджував старовинні весільні обряди…
Значення моста є дуже змістовним. Це знак перетво-
рення, переходу з однієї форми в іншу. У давнину, після
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
106 Литовська етнокультурна спадщина: традиційні та сучасні форми трансляції
того як переносили молоду через міст, його руйнували.
Таким чином показували, що шляху назад немає (тако-
го явища, як розлучення не було)» (2005). Чимало
людей відмовляються від перенесення нареченої через
міст – хтось із практичних міркувань, а хтось по-іншому
оцінює його значення: «Моє весілля вже відбулося. І я не
хотіла, щоб наречений мене ніс у поті чола через міст
на очах у юрби. Хоча б тому, що в цьому ніяких глибо-
ких традицій немає – ми цікавилися обоє. Це безпід-
ставна вигадка» (2004).
Отже, як показують різноманітні коментарі, кожен
обирає символічну дію так, як сам розуміє і бажає.
Суперечливість поглядів лише підтверджує дієвість
цього звичаю (коли практика стає звичаєм). Під час
етнографічних польових досліджень, проведених у
Литві у 2004–2009 роках, інформатори зазвичай розпо-
відали, що на їхньому весіллі через мости їхали, а наре-
чену несли, тому що так прийнято і «так потрібно».
Проаналізувавши запитання на vestuves.lt, можна
дійти висновку, що деякі символічні дії, притаманні
традиційному весіллю в Литві (не регіонально самобут-
ні), були відомі ще в другій половині XX ст., проте на
початку XXI ст. молодь почала їх забувати. Наприклад,
виникає сумнів, чи на початку XXI ст. ще бувають весіл-
ля, на яких «вішають» свата. Переважає думка, що біль-
шість влаштовують весілля в один день: «Сумніваюся,
що ще на другий день весілля проводиться ритуал “пові-
шання” свата, щось не чути про таке. Більшість свят-
кує перший день, а далі – весільна подорож. Але зага-
лом – це гарний і по-своєму веселий звичай» (2007). Ще
помітно, що дедалі рідше сват присутній на весіллях,
оскільки важко знайти когось, хто б погодився ним
бути: «Припиніть жарти, хто у наш час “вішає” свата,
і так їх знайти неможливо, краще занести їх у “Червону
книгу”» (2007). Звичайно, знайшлися свідки, які під-
твердили, що сватів «вішають»: «Я двічі була свахою, і
обидва рази мого свата “вішали”» (2008). Коментарі
свідчать, що «таких традицій не хочуть і самі молодя-
та. Правда, в одному селі в Шяуляйському районі саме
цього і просили. Було справді весело…» (2008). Роль
свата на сучасному литовському весіллі фактично
зменшилася, і він став більше подібним на «блазня», зі
слів Е. Парульскіса [11], ніж на важливого персонажа,
який проводив відповідні весільні обряди.
Отже, коментарі відвідувачів Інтернету засвідчують,
що значна частина давніх звичаїв сьогодні руйнується.
Деякі дійства стають звичаєм (перенесення через
мости), проте інші традиційні символічні дії («суд»
свата) виконуються дедалі рідше.
Висновки
Дослідження засвідчили, що в статтях про литов-
ські весільні звичаї та обряди, розміщених на сторін-
ках тематичних порталів Інтернету, зазвичай подано
еклектичну інформацію, яку не можна вважати досто-
вірним джерелом для розуміння особливостей литов-
ського весілля. В одних публікаціях довільно інтерпре-
туються весільні обряди і звичаї (так, що виникає
сумнів, чи взагалі йдеться про литовське весілля), в
інших подаються скорочені варіанти з наукових етно-
логічних досліджень. Інформація ще іншого характеру
міститься в статтях, написаних на основі інтерв’ю.
Утім, є ще одна група повідомлень, у яких мовиться
про випадкові спостереження, власні спогади про
зміну весільних традицій або рекламування весільних
послуг. Коментарі цих статей доводять, що: а) комен-
татори, імовірно, не читають наукової інформації, не
заглиблюються в неї, тому по-своєму інтерпретують і
розуміють традиції; б) читачі, які заперечують литов-
ські традиції, відтворюють образи романтичних філь-
мів (обряди литовського весілля їм нецікаві, вони вже
не розуміють давніх «забав»); в) багато хто сприймає
традиції і практику безпосередньо: якщо символічної
дії не траплялися на інших весіллях, значить, це нова
практика; г) читачі Інтернету не завжди позитивно
оцінюють відомості про незвичні дії в обрядах (ті, які
не мають литовського походження, нововведення),
що їх подають упорядники порталів, якщо зазначені
символічні дії є популярними.
Читачі прагнуть дізнатися більше про сучасні
весілля, їхній етикет, про прикраси, різні забави
тощо, тому історичні відомості (чи традиція литов-
ська, чи позичена в інших народів) їх цікавлять лише
у двох аспектах: 1) наскільки цікава сама інформа-
ція; 2) якою мірою її можна застосувати на практиці.
На жаль, статті в Інтернеті не завжди відповідають
цим вимогам і не пропагують традиційні литовські
обряди.
1 Цю статтю, мабуть, було взято з:
Традиційне литовське весілля 07-04-
2007 15:39: написав tetasigita: //
Традиція. http://blogeriuvestuves.blogas.
lt/page4&thisy=&thism=&thisd. Проте
портал не завжди відкривається, тому
інформація базується на anonsas.lt.
Надалі в статті в дужках зазначатиметь-
ся назва порталу без його адреси.
2 http://www.anonsas.lt/portal/catego-
ries/34 [перегляд 01.2011].
3 Як святкувати весілля: цикл сценаріїв.
Оновлено: 15-06-2010 16:30.
Коментарів: 0. Views from 2009-08-25:
7554 // http://www.anonsas.lt/portal/
categories/34/1/0/1/article/8466
(далі – anonsas.lt).
4 Дівочий/парубочий вечір – свято для
молодят. Розміщено: 12-06-2007 12:23.
Оновлено: 2007-06-20 12:59.
Коментарів: 1. Views from 2009-08-25:
4932 // http://www.anonsas.lt/portal/
categories/34/1/0/1/article/5509;
Виклик традиціям: коротка весільна
сукня. Розміщено: 10-01-2008 11:52.
Оновлено: 23-04-2008 14:45.
Коментарів: 0. Views from 2009-08-25:
4973 // http://www.anonsas.lt/portal/
categories/34/1/0/1/article/9158.
5 Напр.: http://www.vestuves.lt/vestu-
viu-planavimas/paprociai-ir-tradicijos/
(далі – vestuves.lt).
6 h t t p : / / w w w. s a n t u o k a . l t / i n d e x .
php?option=com_content&task=view&i
d=135&Itemid=150 (далі – santuoka.lt).
7 Ратаутас Т. Литовське весілля //
http://www.pirslys.com/idomybes/16-
lietuviuvestuves.
8 http://www.straipsniai.lt/Vestuves/
puslapis/.
9 http://www.santuoka.eu/readarticle.
Примітки
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №3 2011
107Ірма Шидішкене. Інформація в Інтернеті та етнологія:
інтерпретація весільного обряду
1. Aleksandravičiūtė S. Jei tektų planuoti
vestuves [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.straipsniai.lt/
Vestuves/puslapis/10432 [перегляд
04.2009].
2. Castells M. Tinklaveikos visuomenės
raida. – [Kaunas], 2005.
3. Glebavičiūtė L. Vestuvių apokalipsė
[Електронний ресурс] // Verslo klasė. –
2009. – N 7. – Р. 74. – Режим доступу :
http://archyvas.vz.lt/news.php?id=436
9462&strid=1050&rs=0&ss=cc23eae39
6d6ccf447780580b7fc296f&y=2009%20
06%2030 [перегляд 09.2010].
4. Jakutis R. «Vestuvės, vestuvės. Kam jos
apskritai reikalingos?» [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.
siauliaiplius.lt/article/articlearchiveview
/251/2008/09/19?PrintableVersion=en
abled [перегляд 04.2009].
5. Kaip švęsti vestuves: scenarijų ciklas
[Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.anonsas.lt/portal/
categories/34/1/0/1/article/8466
[перегляд 01.2011].
6. Mažosios Lietuvos vestuvės XXI amžiuje
[Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.etnovestuves.lt/
P a g e . a s p x ? P a g e I D = 7 & L n g I D = LT
[перегляд 10.2010]. – tekste: etnovestu-
ves.lt
7. Malūkas V. Vestuvėms mažeikiškiai užsi-
sako ir... baleto šokėjus [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.
s a n t a r v e . l t / a r t i c l e / a r t i c l e -
view/8823/1/46/ [перегляд 04.2009].
8. Macelytė J. Vestuvės: beribės fantazijos ar
meksikietiškų serialų atspindys?
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.straipsniai.lt/Vestuves/pusla-
pis/10426 [перегляд 04.2009].
9. Naughton J. Trumpa ateities istorija:
interneto ištakos. – Vilnius, 2006.
10. Parulskis E. Vilniaus vestuvės (I)
[Електронний ресурс] // Verslo klasė. –
2007. – Режим доступу : http://vz.lt/
Default2.aspx?ArticleID=386c0ff9-c8c8-
43f5-a432-aa5f7ab50f82&RubricID=
0 0 0 0 0 0 0 0 - 5 2 5 f - 4 4 f 8 - a f f 5 -
1e0e7a73056f&open=four [перегляд
04.2009].
11. Parulskis E. Vilniaus vestuvės (II)
[Електронний ресурс] // Verslo klasė. –
2007. – Режим доступу : http://archy-
vas.vz.lt/news.php?id=818581&strid=1
050&rs=0&ss=c872397d952f18d05b0e9
1c33d87ce81&y=2007%2010%2031
[перегляд 04.2009].
12. Ratautas T. Lietuvių vestuvės
[Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.pirslys.com/
idomybes/16-lietuviuvestuves [перегляд
04.2009].
13. Remeika A. Mergvakaris: sudie, laisve!
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.straipsniai.lt/Vestuves/pusla-
pis/10429 [перегляд 04.2009].
14. Santuoka. lt. Staripsniai [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.
santuoka.lt/index.php?option=com_cont
ent&task=view&id=135&Itemid=150 –
tekste: santuoka.lt [перегляд 04.2009].
15. Šidiškienė I. Internetiniai tekstai kaip
vedybų tyrimo šaltinis // Lietuvos etnolo-
gija: socialinės antropologijos ir etnologi-
jos studijos. – 2010. – Nr 10 (19). –
P. 37–60.
16. Šidiškienė I. Vestuvių apeigų vertini-
mas lietuviškuose interneto forumuose:
tapatumų identifikavimas // Lietuvių
katalikų mokslo akademijos metraštis. –
Vilnius, 2010. – Vol. 33. – P. 173–191.
17. Šidiškienė I. Internetiniai tekstai kaip
vedybų tyrimo šaltinis // Lietuvos etnolo-
gija: socialinės antropologijos ir etnologi-
jos studijos. – 2010. – Nr 10 (19). –
P. 37–60.
18. Šidiškienė І. Kultūrinio tapatumo gai-
rės. Simboliniai veiksmai vestuvėse //
Paukštytė-Šaknienė R., Savoniakaitė V.,
Šaknys Ž., Šidiškienė I. Lietuvių etninė kul-
tūra. Aukštaitijos papročiai. – Vilnius,
2007. – P. 117–168.
19. Vestuvių etiketas [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.
mokslai.lt/referatai/referatas/vestuviu-
etiketas-puslapis2.html [перегляд
04.2009]. – tekste mokslai.lt.
20. Vestuvės, nuo...iki... [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.
vestuves.lt/vestuviu-planavimas/papro-
ciai-ir-tradicijos/ [перегляд 04.2009]. –
tekste vestuves.lt.
21. Vestuvės, vestuvių planavimas
[Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.straipsniai.lt/
Vestuves/puslapis/ [перегляд
04.2009]. – tekste straipsniai.lt.
22. Vyšniauskaitė A. Vedybos //
Vyšniauskaitė A, Kalnius P, Paukštytė R.
Lietuvių šeima ir papročiai. – Vilnius,
1995. – P. 305–310.
23. Vyšniauskaitė A. Vestuvės Suvalkijos
kolūkiniame kaime // Butkevičius I.,
Kulikauskienė V., Miliuvienė M.,
Vyšniauskaitė A. Šiuolaikinis Suvalkijos
kaimas. – Vilnius, 1981. – P. 148–151.
24. Vyšniauskaitė A. Simbolika lietuvių
vestuvėse // Mūsų praeitis. – 1990. –
Nr 1. – P. 71–90.
25. [Vosylius] R. Mūsų senolių vestuvės
[Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.santuoka.eu/rea-
darticle.php?article_id=32– toliau san-
tuoka. eu [перегляд 04.2009].
26. Жирнова Г. В. Брак и свадьба русских
горожан в прошлом и настоящем. – М.,
1980.
Література
php?article_id=25 (далі – santuoka.еu).
10 Напр.: Язичницьке весілля і розлу-
чення I–II(1), за проф. Йозасом
Юргінісом // http://www.vestuves.lt/
vestuviu-planavimas/paprociai-ir-tradici-
jos/pagoniskos-vedybos-ir-skyrybos-i/.
Витоки звичаїв литовського весілля I–
III (2), за д-ром Іреною Чепене //
http://www.vestuves.lt/vestuviu-plana-
vimas/paprociai-ir-tradicijos/vestuviu-
paprociu-lietuvoje-istakos-iii/.
11 Традиції сучасного весілляi : I–XV ч.
(до 6 коментарів) // http://www.vestu-
ves.lt/vestuviu-planavimas/paprociai-ir-
tradicijos/siuolaikiniu-vestuviu-papro-
ciai-i-dalis/.
12 У дужках зазначено рік, коли був
написаний коментар.
13 Символіка на весіллі I–II (2–4)
Упорядковано за Ангеле Вішняус-
кайте // http://www.vestuves.lt/vestu-
viu-planavimas/paprociai-ir-tradicijos/
simbolika-vestuvese-i/.
14 Припущення, що таксисти роз-
повсюдили цю практику, належить
лише одній співрозмовниці А. Вішня-
ускайте. Проте таксистів не часто
наймали на весілля.
15 На цій інтернет-сторінці найбільше
відповідей дав Р. Разаускас, напр.: Як,
відповідно до традицій, проводжають
молодят з дому батьків нареченої? (5)
http://www.vestuves.lt/vestuviu-planavi-
mas/paprociai-ir-tradicijos/kaip-yra-isly-
dimi-jaunieji-is-jaunosios-tevu-namu-
pagal-paprocius/.
Переклад з литовської Беатріче Белявців
|