Особливості декорування традиційного житла українців Буго-Дністровського межиріччя і Буджака

У статті проаналізовано мистецтво настінного розпису українців на теренах лісостепового й степового Буго-Дністровського межиріччя та Буджака у ХХ ст., окреслено локальні й регіональні особливості стінопису та чинники впливу на його розвиток. Традиція народного стінопису була відома українцям лісосте...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Кушнір, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2011
Назва видання:	Народна творчість та етнологія
Теми:	Розвідки і матеріали
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43376
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості декорування традиційного житла українців Буго-Дністровського межиріччя і Буджака / В. Кушнір // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 7-11. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43376
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-433762025-02-09T14:45:31Z Особливості декорування традиційного житла українців Буго-Дністровського межиріччя і Буджака Особенности декорирования традиционного жилища украинцев Буго-Днестровського междуречья и Буджака Peculiarities of Decorating Ukrainian Traditional Abode on the Territory Between Buh and Dnistro and in Budzhak Кушнір, В. Розвідки і матеріали У статті проаналізовано мистецтво настінного розпису українців на теренах лісостепового й степового Буго-Дністровського межиріччя та Буджака у ХХ ст., окреслено локальні й регіональні особливості стінопису та чинники впливу на його розвиток. Традиція народного стінопису була відома українцям лісостепової та степової зони до Чорного моря. Однак тільки в лісостеповій частині регіону вона існувала до 1980‑х років. У Буджаку традиції настінного розпису були втрачені. В статье дан анализ искусству настенных росписей украинцев на территории лесостепного и степного БугоДнестровского междуречья и Буджака в ХХ в., указаны локальные и региональные особенности настенных росписей, а также факторы, влияющие на его развитие. Традиция настенных росписей была известна украинцам лесостепной и степной зоны вплоть до Черного моря. Но только в лесостепной зоне региона она просуществовала до 1980‑х годов. В Буджаке традиция настенных росписей утрачена. The art of wall painting examined on the territory of the forest-steppe of steppe country between the Bug and the Dniester in the 20‑th century is examined in this article. L ocal and regional characteristic features of wall-painting and the factors which influence the wall-painting development are defined and considered here. The forest-steppe and steppe before the 1940‑s wore aware of the tradition of wall painting spread up to Black Sea. But it was on the forest-steppe territory that this tradition lasted up to the 1980-s. In the Budzhak region this tradition was lost. 2011 Article Особливості декорування традиційного житла українців Буго-Дністровського межиріччя і Буджака / В. Кушнір // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 7-11. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43376 [745+728.6](477.43/.44) uk Народна творчість та етнологія application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розвідки і матеріали Розвідки і матеріали
spellingShingle	Розвідки і матеріали Розвідки і матеріали Кушнір, В. Особливості декорування традиційного житла українців Буго-Дністровського межиріччя і Буджака Народна творчість та етнологія
description	У статті проаналізовано мистецтво настінного розпису українців на теренах лісостепового й степового Буго-Дністровського межиріччя та Буджака у ХХ ст., окреслено локальні й регіональні особливості стінопису та чинники впливу на його розвиток. Традиція народного стінопису була відома українцям лісостепової та степової зони до Чорного моря. Однак тільки в лісостеповій частині регіону вона існувала до 1980‑х років. У Буджаку традиції настінного розпису були втрачені.
format	Article
author	Кушнір, В.
author_facet	Кушнір, В.
author_sort	Кушнір, В.
title	Особливості декорування традиційного житла українців Буго-Дністровського межиріччя і Буджака
title_short	Особливості декорування традиційного житла українців Буго-Дністровського межиріччя і Буджака
title_full	Особливості декорування традиційного житла українців Буго-Дністровського межиріччя і Буджака
title_fullStr	Особливості декорування традиційного житла українців Буго-Дністровського межиріччя і Буджака
title_full_unstemmed	Особливості декорування традиційного житла українців Буго-Дністровського межиріччя і Буджака
title_sort	особливості декорування традиційного житла українців буго-дністровського межиріччя і буджака
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Розвідки і матеріали
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43376
citation_txt	Особливості декорування традиційного житла українців Буго-Дністровського межиріччя і Буджака / В. Кушнір // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 7-11. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv	AT kušnírv osoblivostídekoruvannâtradicíjnogožitlaukraíncívbugodnístrovsʹkogomežiríččâíbudžaka AT kušnírv osobennostidekorirovaniâtradicionnogožiliŝaukraincevbugodnestrovsʹkogomeždurečʹâibudžaka AT kušnírv peculiaritiesofdecoratingukrainiantraditionalabodeontheterritorybetweenbuhanddnistroandinbudzhak
first_indexed	2025-11-27T00:04:55Z
last_indexed	2025-11-27T00:04:55Z
_version_	1849899771390590976
fulltext	7 Предметом нашого розгляду є настінний розпис. Цей вид народного мистецтва набув чи не найбільшого поширення в ХІХ – на по- чатку ХХ ст. і в українських селах у ме жах сучасної Одеської області, яка географічно охоплює південну частину лісостепової зони та степ Буго-Дністровського межиріччя та укра- їнського Буджака. За історико-етнографічним районуванням – це південно-східна межа Поділля й південно-західна частина Степової України. Як відомо, традиція настінного розпису в Україні існує із часів трипільської культу- ри 1. У регіоні, який досліджується, фрагменти фарбованих глиною білого кольору стін жител знайдені в поселенні доби пізньої бронзи Біли- но й на Балтщині, що також засвідчує давність традиції стінопису на цій території. На півночі Одещини настінний розпис вивчають з початку ХХ ст. Зафіксовано розпис і в степових районах Буго-Дністров- ського межиріччя в 1920-х роках. У Бу- джаку спеціальні розвідки майже не про- водилися. Незважаючи на наявність певних результатів, нез’ясованих питань залишило- ся чимало. Зокрема, потребують уточнення межі поширення традиції настінного роз- пису, особливості його розвитку на теренах Південно-Західного Степу. Узагальнивши доробок попередників і до- лучивши матеріали польових розвідок, з’ясуємо регіональну специфіку стінопису в українців, своєрідність декорування зовнішніх стін се- лянського житла. Результати досліджень першої полови- ни ХХ ст., 1970-х років і польових розвідок останніх років, проведених автором статті, дають змогу виокремити три зони побуту- вання настінного розпису – Південно-Східне Поділ ля, степова зона Буго-Дністровського межиріччя й Буджак. Народний стінопис Південно-східно- го Поділля репрезентований дослідженнями в Балтському повіті (нині – північні райони Одещини) від початку ХХ ст. до 2008 року. Вони дають можливість простежити його ево- люцію за майже столітній період. На почат- ку ХХ ст. К. Шероцький змалював і описав зразки узорів та орнаментів зі стін житлових споруд, господарських приміщень 2. Нотатки про хатній розпис 1920-х років на Балтщині й Кодимщині залишив М. Карачківський 3, у повоєнний час декоративний розпис вивча- ли В. Самойлович 4, Т. Косміна 5. Упродовж останніх років проведені дослідження автором цієї статті. Можна стверджувати, що на початку ХХ ст. в українських селах Балтського повіту У статті проаналізовано мистецтво настінного розпису українців на теренах лісостепового й степового Буго-Дніст- ровського межиріччя та Буджака у ХХ ст., окреслено локальні й регіональні особливості стінопису та чинники впливу на його розвиток. Традиція народного стінопису була відома українцям лісостепової та степової зони до Чорного моря. Однак тільки в лісостеповій частині регіону вона існувала до 1980-х років. У Буджаку традиції настінного розпису були втрачені. Ключові слова: настінний розпис, польові розвідки, Буго-Дністровське межиріччя, Буджак. The art of wall painting examined on the territory of the forest-steppe of steppe country between the Bug and the dniester in the 20-th century is examined in this article. local and regional characteristic features of wall-painting and the factors which influence the wall-painting development are defined and considered here. The forest-steppe and steppe before the 1940-s wore aware of the tradition of wall painting spread up to Black Sea. But it was on the forest-steppe territory that this tradition lasted up to the 1980-s. In the Budzhak region this tradition was lost. Keywords: ОСОБЛИВОСТІ ДЕКОРУВАННЯ ТРАДИЦІЙНОГО ЖИТЛА УКРАЇНЦІВ БУГО-ДНІСТРОВСЬКОГО МЕЖИРІЧЧЯ І БУДЖАКА в’ячеслав Кушнір УДК [745+728.6](477.43/.44) 8 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011 панувала стійка традиція настінного розпису. Він представлений сюжетними картинами та комбінованим розписом – композиціями із со- лярних символів, ідеограмами «дерева життя» в різноманітних варіаціях – окремо чи в комп- лексі з рослинними або геометричними еле- ментами. Із сюжетних розписів привертає увагу ско- пійована К. Шероцьким у с. Розношинець Балтського повіту картина із зображенням де- кількох птахів на гілках дерев 6. Такі картини, як засвідчують її розміри та характер сюжету, розміщували, найімовірніше, на тильній стіні житла і, як замінник килима, вони виконували утилітарну функцію. Зразки розпису зовнішніх стін житла й гос- подарських споруд різноманітні. Горизонтальні різноколірні смуги (у народі їх називають «під- ведення»), криві, ламані лінії як окремо, так і в комбінаціях з геометричною та рослинною орнаментикою – типове явище в українських селах повіту. Вражає строкатість колірної гами. Нижню частину стіни «підводили» переважно синьою фарбою, а тильну стіну фарбували чер- воною. Горішню частину чільної та причілкові стіни розписували вибірково: блакитним при- крашали кути споруд, простір під стріхою запо- внювали здебільшого смугами. Особливої уваги заслуговують описи на- стінних розписів у селах Балтського повіту, здійснені К. Шероцьким. Вони вражають насамперед своєю розмаїтістю. Наприклад, у с. Борщі дослідник змалював розташовану над вікном дворівневу композицію з розет і трьох «вазонів» над ними. Дві вертикальні смуги на кутах увінчано схематизованою ідеограмою «дерева життя» з двома розетами 7. Стовпи навісу над літньою пічкою прикрашено різно- колірними смугами, а фронтон – зображення- ми коней 8. У такому самому стилі оформле- но вхід до льоху, де, крім різноколірних смуг, у верхній частині і над дверима розміщено сім розет, одна з яких – восьмираменна (більшо- го розміру) – міститься в центрі композиції 9. У цьому ж селі К. Шероцький знайшов «ки- лим», в орнаментальній композиції якого поєд- нанано зооморфні й рослинні мотиви. У горіш- ній частині симетрично розміщено зображення двох коней (вони й визначають назву компози- ції – «коні»), по краях – мотиви полуниць (?) з листям і букетом з полуничних (?) листків у центрі 10. Композиції, як і окремі орнамен- тальні мотиви, мали відповідні народні назви, що відображають схожість намальованого з реальним об’єктом, предметом, рослиною, твариною тощо («раки», «зозульки», «курячі лапки», «сосонки», «горошок» та багато ін.). Ромб, трикутник, розету, вазон малювали на внутрішніх і зовнішніх стінах жител. Ними декорували споруди господарського призна- чення і навіть навіси над сезонними (літніми) господарсько-побутовими об’єктами. Матеріали К. Шероцького репрезенту- ють декілька типових для Балтщини початку ХХ ст. груп настінного розпису, тоді як М. Ка- рачківський, досліджуючи етнографію україн- ців Балтщини в 1928 році, лише двічі згадує про настінні розписи, зазначаючи, що в с. Фер- натія рослинним орнаментом прикрашено ві- конниці та стіни під вікнами 11, а в с. Лабушна хати ззовні здебільшого розписані малюнками рослинного орнаменту 12. Немає підстав ува- жати скупу інформацію М. Карачківського свідченням занепаду народного стінопису. Імовірніше, цей жанр народного мистецтва не приваблював дослідника, але описані ним зразки засвідчують, по-перше, використання в той час рослинної орнаментики в декоруван- ні житла; по-друге, збереження українцями традиції народного стінопису на теренах Балт- щини. Останнє підтверджують дослідження В. Самойловича в 1960-х роках. Він відзначив регіональну своєрідність декоративного роз- пису, що ним прикрашали народну архітек- туру 13. Балтщина входила в зону обстеження В. Самойловича, також засвідчено наявність народного стінопису, хоча детально він його не аналізував 14. Декоративний розпис Одещини представлений кількома зразками, які не відо- бражають усього спектра наявних варіантів на час досліджень, здійснених В. Самойловичем, принаймні достатніх для вивчення специфіки 9 розвідки й матеріали стінопису в степовій зоні. Водночас, визнача- ючи характерні риси подільського житла, цей дослідник звернув увагу саме на настінний розпис як на одну з важливих складових, яка формувала регіональну специфіку 15. Детальніше охарактеризувала сільський стінопис Т. Косміна (1970-ті рр.). Авторка відзначила його відмінність в інших регіонах, насамперед звернувши увагу на багатство тонально-колірної гами 16. Дослідниця про- стежила еволюцію архітектурно-художнього оформлення жител, виокремила та охаракте- ризувала новації, які, утім, зберегли, зокрема, традиційні композиції 17. 1970-ті роки – період входження народного стінопису в кінцеву фазу свого розвитку. У цей час зникли картини сюжетного характеру. Од- нією з основних причин занепаду стінопису слід уважати розвиток ткацтва. Підставою для такого твердження є подібність компози- цій настінних малюнків і килимів. Поступово майстрині відмовлялися від малювання «ки- лимів». Можливість заміни розпису приваб- ливішими виробами ткацтва у ХХ ст. стала реальністю для більшості селянських родин. Поширена в другій половині 1960 – упро- довж 1970-х років практика декорування стін трафаретним способом також не мала продов- ження, але прийомів обробки стін житла ще було чимало – нанесення спеціальним знаряд- дям рельєфних декоративних елементів у ви- гляді решіток, косих, хвилястих ліній тощо. Примітно, що найбільше варіантів декорування стін у 1980–1990-х роках простежується в зо- нах активної дії традиції стінопису. На півночі Одещини до таких зон належать села вздовж невеликих річок Савранка, Кодима, тоді як у селах на водорозділах такого не спостерігаєть- ся. Це свідчення дії механізму поширення не тільки традиції стінопису, але й інших важ- ливих складових етнокультури, відображення моделі функціонування економічних, соці- альних і культурних зв’язків, яка охоплювала сільські громади прирічкової зони. Саме тому практика декорування стін лише в прирічко- вих зонах була безперервною і зберігається до сьогодні, де ще фарбують стіни господарських приміщень здебільшого в червоний колір, роз- мальовують призьби різнобарвними смугами, «підводять» синім чи чорним нижню части- ну стіни житла над призьбою. Фарбування кутів будівель в інший, ніж стіни, колір було обов’язковим. Крім кутів, смугами окреслюва- ли простір навколо дверей і не тільки ззовні, але й у середній частині стіни. Розписували й інтер’єр житла, використову- ючи різноманітні мотиви та композиції. Пере- важно на тильній стіні малювали «килими», піч прикрашали солярною символікою, стіни під стелею розмальовували смугами з елементами рослинної орнаментики, фарбували сволок. Масштаби вивчення стінопису степової зони Буго-дністровського межиріччя знач- но менші. Утім, деякі матеріали про його по- ширення в степовій зоні аж до берегів Чорного моря існують і засвідчують дотримання укра- їнцями традиції настінного розпису в першій половині ХХ ст. Так, названа монографія К. Шероцького містить світлину відомого ар- хеолога Б. Фармаковського. На ній зафіксо- вано розпис фрагментів стіни навколо дверей і печі в с. Парутине на березі Дніпро-Бузького лиману (неподалік від його впадання в Чорне море) 18. В іншому районі причорноморської зони – Одеському – також знайдено зразки настін- ного розпису. Вони викладені в альбомі ілю- страцій «Степова Україна. Орнамент», що вийшов друком в Одесі 1929 року 19. У цьому виданні Одеського політехнікуму образотвор- чих мистецтв, присвяченому академікові Ми- колі Олексійовичу Скрипнику, накладом лише 700 примірників, уміщено тільки 30 зразків, хоча зібрано значно більше. Вони формують уявлення про настінний розпис 1920-х років в українців Одеської «окруѓи» – місцевості навколо Одеси. Як зазначено у вступному сло- ві до альбому, представлений вид малярства вважався тоді типовим для українців степової зони. Зібрані в українських селах зразки ре- презентують розмаїття як композиційних ва- ріантів, так і типів стінописних творів – «ки- 10 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011 лими» («коври»), шпалери, окремі композиції типу «вазон», «безконечник» та ін. У Буджаку настінних розписів не за- фіксовано. Імовірно, традиція стінопису тут утрачена переселенцями одразу після пересе- лення. Натомість, незважаючи на відсутність сюжетних композицій у декоруванні зовніш- ніх стін будівель, настінного розпису як еле- менту інтер’єру житла, у Буджаку практично повсюдно наявний мотив «вазон»/«світове дерево» (переважно у вигляді квітки з двома листками чи двома гілками з листям). «Квітку» розміщували на дощатому фрон- тоні двосхилого даху – типової для цієї місце- вості конструкції. Мотивом «вазон»/«дерево життя» в Буджаку оздоблювали також приса- дибні огорожі, використовуючи масляні фар- би. Збереження українцями цього мотиву як основного в декоративному оформленні, мож- ливо, є продовженням успадкованої традиції хатнього розпису, де «вазон» займав одне з чільних місць у настінних композиціях. Інші мотиви в незначній кількості лише віддалено нагадують настінний розпис. Та- кими, наприклад, є антропоморфні зображен- ня. Вони зафіксовані на півдні Буджака й на правому березі Дунаю сусідньої Румунії в Тульчі, що засвідчує існування певної традиції в Нижньому Подунав’ї. Отже, у ХХ ст. настінний розпис в українців південно-західної частини степової зони – важ- ливий елемент декорування стін традиційного житла. Однак тільки на теренах Буго-Дні- стровського межиріччя від Балти до Одеси (від Південно-Східного Поділля до Чорного моря) у першій половині ХХ ст. стіно пис наявний май- же в кожному житловому приміщенні: у великій і малій хатах, сінях, де узорами розмальовували грубу, піч, комин, запічок, стіну над ліжком, сті- ни під стелею, навколо дверей і вікон. У другій половині ХХ ст. настінний розпис утратив жанрову розмаїтість, до того ж ско- ротилися територіальні межі його поширення. Зникли сюжетні картини, зазнали спрощен- ня орнаментальні композиції, за винятком килимарських. Зникають чи модифікують- ся композиції раннніх варіантів з архаїчними елементами орнаментики («дерево життя», геометризовані зображення солярних симво- лів тощо). Поширюється трафаретний метод декорування, але навіть у 1970-х роках тра- диція фарбування будівель барвниками різних кольорів збереглася в окремих селах північних районів Одещини. З 1960-х років стіни жител частково чи пов ністю оздоблювали орнаментованими плитками промислового виробництва. Слід зауважити таку деталь – орнаментика на плитках аналогічна чи схожа до традиційної тієї місцевості, у якій їх виготовляли: рослинні, зооморфні мотиви, землеробська символіка. Особливістю декоративної орнаментики на- родної архітектури степової зони є домінування в ній рослинних мотивів. На фронтонах жител степової зони Буго-Дністровського межиріч- чя й Буджака розміщені композиції, в основі яких – «вазон» чи «світове дерево». Рослинні мотиви домінують і в декорі огорож садиб. Зміни в традиції декорування жител україн- ців степової зони (а саме перехід від геометрич- ної до рослинної символіки) стали наслідком дії принаймні двох основних чинників – пере- орієнтації на усталені для степової зони мотиви й композиції, суттєвого скорочення ткацтва (а в багатьох селах і його занепад), разом з яким зникала і традиційна орнаментика. 1 Пассек Т. С. Периодизация трипольских по- селений // МИА. – 1949. – № 10; Пассек Т. С., Гу- сєв С. О. Особливості орнаментації моделей жител трипільської культури // Давня і середньовічна іс- торія України. – Кам’янець-Подільський, 2000. 2 Шероцкий К. Очерки по истории декоратив- ного искусства Украины. – К., 1914. – Т. 1 : Худо- жественное убранство украинского дома в прош- лом и настоящем. 3 Карачківський М. Північно-Західна Балтщи- на // Історично-географічний збірник. – К., 1929. – Т. 3. – С. 167. 4 Самойлович В. П. Народное творчество в ар- хитектуре сельского жилища Украины : Автореф. 11 розвідки й матеріали дис. … докт. искусствоведения. – К., 1968; Самой лович В. П. Українське народне житло. – К., 1972. 5 Косміна Т. В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ–ХХ ст.). Історико-етнографічне досліджен- ня. – К., 1980. 6 Шероцкий К. Очерки по истории… – С. 39. 7 Там само. – С. 130. 8 Там само. – С. 124. 9 Там само. – С. 130. 10 Там само. – С. 140. 11 Карачківський М. Північно-Західна Балтщи- на. – С. 167. 12 Там само. – С. 175. 13 Самойлович В. П. Народное творчество в архи- тектуре сельского жилища Украины. – С. 18, 23–32. 14 Самойлович В. П. Українське народне житло. 15 Там само. – С. 22. 16 Косміна Т. В. Сільське житло Поділля... – С. 154. 17 Там само. – С. 155–158. 18 Шероцкий К. Очерки по истории… – С. 119. – Рис. 47. 19 Степова Україна. Орнамент : альбом. – О., 1929. Традиційна українська культура на почат- ку ХХІ ст. хоча і побутує в трансформовано- му вигляді, однак ще характеризується доволі стійкими етнічними компонентами. Культуро- логи, етнологи з усього світу працюють над пере осмисленням та уважним вивченням роз- маїття культур і цивілізацій. Тепер для кон- цепції «глобальної історії», яка ґрунтується на ідеї універсальної єдності людства, характер- ним є визнання самодостатності етнічних со- ціальних систем та культур. Українська культура сформована на основі землеробсько-скотарського господарства і на локальних племінних особливостях із чіткою структурною єдністю на всій етнічній території розселення українського етносу. Безперечно, етнокультура українців упродовж віків підда- валася впливам культур інших етнічних груп та спільнот, що мігрували через її землі або ж осідали серед місцевого українського населен- ня. І це аж ніяк не вада, а досягнення багатої і давньої культури, відкритої до нашарувань, які поступово, видозмінюючись під упливом автохтонів, ставали структурними компонен- тами етнічної культури українців. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. у сві- товій науці досить відчутно виокремилися нові тенденції щодо поглиблення знань про світові, етнічні, релігійні, культурні особливості люд- ства. Учені переосмислили тезу про унікаль- ність західного способу існування, побуту та культури. «На зміну їй [тезі про унікальність західної культури. – В. Б.] було висунуто тезу рівноцінності й еквівалентності цивілізацій, оскільки на даний час відсутні критерії, які уможливили б їх порівняльну оцінку» 1. У цьому сенсі більше уваги почали звертати на давні цивілізації, у культурі яких збереже- но багато архаїчних елементів цієї культури. Символіка родинної та календарної обрядо- вості українців, насамперед та, що пов’язана з культом хліба, є певним феноменом народної духовної культури сьогодення і компонентом світових цінностей. Особливо важливо по- бачити ціннісний аспект у ставленні сучасної людини до природи, традицій, хліба, звичаїв, обрядів, оскільки саме ці компоненти культури є певними критеріями норми, ідеалу, сакраль- ного й профанного. В Україні з давніх часів обрядове печиво використовували в багатьох обрядах народ- ОБРЯДОВЕ пЕЧИВО В УКРАЇНСЬКІЙ ТРАДИЦІЙНІЙ КУЛЬТУРІ валентина Борисенко УДК

Особливості декорування традиційного житла українців Буго-Дністровського межиріччя і Буджака

Репозитарії

Схожі ресурси