Творчість Василя Нечепи в контексті кобзарського мистецтва кінця XX – початку XXI століття
У статті здійснено аналіз творчості відомого українського кобзаря-лірника Василя Нечепи, розкрито етапи формування його світоглядних позицій та особливості репертуару митця. В статье дан анализ творчества известного украинского кобзаря-лирника Василия Нечепы, освещены этапы формирования его мировозз...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43379 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Творчість Василя Нечепи в контексті кобзарського мистецтва кінця XX – початку XXI століття / О. Васюта // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 25-31. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860266412539379712 |
|---|---|
| author | Васюта, О. |
| author_facet | Васюта, О. |
| citation_txt | Творчість Василя Нечепи в контексті кобзарського мистецтва кінця XX – початку XXI століття / О. Васюта // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 25-31. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | У статті здійснено аналіз творчості відомого українського кобзаря-лірника Василя Нечепи, розкрито етапи формування його світоглядних позицій та особливості репертуару митця.
В статье дан анализ творчества известного украинского кобзаря-лирника Василия Нечепы, освещены этапы формирования его мировоззрения и особенности репертуара исполнителя.
The article analyses the activities of the famous Ukrainian kobzar and lyrist Vasyl N echepa and reveals the formational stages of his world-view evolution, as well as the peculiarities of the artist’s repertoire.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:00:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
25
Дослідження творчості одного з визначних
митців сучасності народного артиста України,
лауреата Національної премії України імені
Т. Г. Шевченка кобзаря-лірника Василя Не-
чепи, діяльність якого є важливою складовою
кобзарського мистецтва України доби неза-
лежності, – є актуальним завданням [2], поза-
як це яскравий взірець регіонального розвит ку
музичного мистецтва на сучасному етапі. Його
творчість не лише генетично пов’язана з Черні-
гівщиною (народився 1 вересня 1950 р. у м. Но-
сівці Чернігівської обл.), але й на гносеологіч-
ному рівні може бути прикладом поєднання
традиційної («старосвітської») системи кобза-
рювання з її новаційними проявами і вплива-
ми на сучасний стан кобзарства та лірництва в
Україні. До того ж творчість кобзаря-лірника
В. Нечепи може бути цікавою ще й з погляду
компаративного аналізу, адже методологічний
аспект порівняння творчості окремо взятого
носія культури з її проявами в минулому є та-
кож актуальною мистецтвознавчою проблемою.
Звісно, у ході дослідження вкрай важливо вра-
ховувати особливості кобзарства як виду музич-
ної діяльності, яке своїм походженням завдячує
глибокому природному синтезу народнопісен-
ної культури з яскраво окресленим індивідуаль-
ним компонентом її безпосереднього носія. При
цьому наголосимо на тій ролі, яку відігравав
окремо взятий кобзар-бандурист, лірник у фор-
муванні музичної культури України. Як відомо,
вплив на еволюційний перебіг бандурництва
в Україні таких особистостей, як О. Вересай,
Т. Пархоменко, Г. Хоткевич, О. Корнієвський
є загальновідомим і неспростовним [1]. Мож-
ливо, саме тому кобзарство й посідає особли-
ве місце в ієрархії жанрів музичного виконав-
ства, що склалися в Україні, особливо ж коли
йдеться про вплив бандурництва й лірництва
на розвиток професійних засад музичної сфери
з формуванням самобутнього обширу україн-
ського музичного мистецтва як явища світової
художньої культури. У цьому сенсі винятково
перспективними є методологічні схеми, напра-
цьовані І. Ляшенком, Н. Герасимовою-Персид-
ською, С. Грицею, Л. Черкашиною, В. Рожком,
А. Лащенком, І. Юдкіним, А. Іваницьким та
іншими українськими вченими, що утвердили-
ся останнім часом в українському художньому
культурознавстві та етномузикології. Винят-
ково слушною є думка вітчизняного культуро-
лога О. Семашка, який стверджує: «Оскільки
художня культура як особлива соціальна сфера
і система різними гранями “вбудована” в сус-
пільство й існує як частина всіх його рівнів, то
і в дослідженні її функціонування та розвитку
необхідно враховувати кожен із них: соціаль-
ний (на рівні суспільства в цілому), соціологіч-
ний (на рівні конкретного типу суспільства),
соціологічний (на рівні окремих сфер соціуму),
“середній рівень” (соціологія мистецтва та ху-
дожньої культури), конкретно-соціологічний,
У статті здійснено аналіз творчості відомого українського кобзаря-лірника Василя Нечепи, розкрито етапи фор-
мування його світоглядних позицій та особливості репертуару митця.
Ключові слова: кобза, ліра, співак, репертуар, дума, псальма, історична пісня.
The article analyses the activities of the famous Ukrainian kobzar and lyrist Vasyl nechepa and reveals the formational
stages of his world-view evolution, as well as the peculiarities of the artist’s repertoire.
Keywords: kobza, lyre, singer, repertoire, duma, psalm, historical song.
ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ НЕЧЕпИ В КОНТЕКСТІ
КОБзАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА
КІНЦЯ XX – пОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
олег васюта
УДК
30-річчю кобзарської творчості василя Нечепи та 100-річчю від часу,
коли змовкла кобза терентія Пархоменка, присвячується
26
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011
емпіричний. Очевидно, що найповнішу соціо-
художню картину функціонування й розвитку
художньої культури суспільства може дати єд-
ність реалізації цих рівнів дослідження з ура-
хуванням її специфіки як феномену культури»
[5, c. 76–77]. Творчість кобзаря-лірника, яка
своєрідно «вмонтована» в різні грані мистець-
кої діяльності Чернігівщини й України загалом,
має розглядатися з позицій культуротворення
за конкретних історичних умов, які склалися
в епоху духовного відродження та українсько-
го державотворення в кінці XX – на початку
XXI ст. Отже, діяльність кобзаря-лірника Ва-
силя Нечепи можна розцінювати як одне з най-
вищих досягнень чернігівської кобзарської тра-
диції (школи) новітньої доби, що мала суттєвий
вплив на загальний процес розвитку кобзарства
в Україні. Саме В. Нечепа продовжив кращі на-
працювання фундаторів цього виду мистецтва
на Чернігівщині в XIX–XX ст. (О. Вересая,
А. Шута, А. Бешка, П. Братиці, Т. Пархо-
менка, О. Гребеня та ін.), і за нових історичних
обставин підніс роль кобзаря-лірника на якісно
новий соціально-художній рівень.
Свого часу (1923 ) визначний український
бандурист В. Ємець – засновник першої ки-
ївської капели кобзарів (1918), – характери-
зуючи творчість найяскравішого представ-
ника чернігівської кобзарської традиції кінця
XIX – початку XX ст. Терентія Пархоменка,
наголосив на започаткованих ним новаційних
напрямах в українському кобзарстві:
- Т. Пархоменко, на думку В. Ємця, являв
собою новітній тип кобзаря, який підніс свою
творчість до рівня концертуючого виконавця-
бандуриста, для якого музична діяльність ста-
ла основним професійним заняттям;
- Т. Пархоменко мав більш дієві, у порів-
нянні зі своїми попередниками, підходи щодо
формування виконавського репертуару, актив-
но співпрацюючи на цьому шляху не лише з
безпосередніми носіями репертуарної тради-
ції (кобзарями, лірниками), але й з відоми-
ми фольклористами, зокрема М. Лисенком,
Г. Хоткевичем, О. Малинкою, М. Сперан-
ським та ін.;
- Т. Пархоменко своєю подвижницькою
працею підносив роль кобзаря-бандуриста до
рівня культурно-громадського діяча, просві-
тителя різних верств української людності,
що мало широкий суспільний резонанс. При-
міром, участь Т. Пархоменка в Харківському
археологічному з’їзді мала широке висвітлення
в науковій літературі початку XX ст. [3, c. 25].
Історичний проміжок майже в сто років, який
розділяє в часі двох яскравих представників коб-
зарського мистецтва Чернігівщини – Т. Пархо-
менка і В. Нечепи, – на наш погляд, не запе-
речує їхньої духовної спорідненості, а навпаки,
засвідчує її. В. Нечепа не раз наголошував на
тому, що його мистецькі орієнтири – у минулому.
В одній з бесід з журналістами він зауважував:
«Мені пощастило застати серед живих відомого
майстра Корнієвського, до якого я їздив у Корю-
ківку. Ще в 1906 році він робив кобзу славетно-
му кобзарю-лірнику Терешку Пархоменку, твор-
чість якого я продовжую» [6].
опис і характеристика музичних
інструментів
Кобза, на якій грає кобзар-лірник В. Не-
чепа, виготовлена в 1987 році визначним май-
стром музичних інструментів Чернігівщини
М. Єщенком за кресленнями, що їх виконав у
співпраці з майстром сам В. Нечепа. За зра-
зок бралася оригінальна кобза Т. Пархоменка.
Як свідчить М. Сперанський, кобза-бандура
(визначення останнього) Т. Пархоменка скла-
далася з корпуса, деки та 20-ти металевих
струн. До того ж учений зауважував, що «за
кількістю місць для кілків вона розрахована на
21 струну» [7, c. 175–176]. З них – 6 бунтів і
14-15 приструнків. Музичний інструмент було
виготовлено з верби (корпус) та ялини (дека).
При грі на бунтах Т. Пархоменко використо-
вував вказівний, середній і безіменний пальці
лівої руки, а на приструнках грав вказівним і
середнім пальцями правої. Інструмент три-
мав вертикально на коліні, дещо нахиливши
під кутом до торса. Орієнтовний стрій кобзи
Т. Пархоменка (за М. Сперанським):
- для бунтів: фа, ля-бемоль (малої октави);
ре, мі-бемоль, фа, ля-бемоль (першої октави);
27
розвідки й матеріали
- для приструнків: ре-бемоль, мі-бемоль,
фа, соль, ля-бемоль, сі (другої октави);
- до, ре-бемоль, фа, соль, ля-бемоль, сі, до
(третьої октави).
Голос Т. Пархоменка (тенор) відзначався
глибоким ліризмом, виразністю виконання та
широким діапазоном.
Кобза В. Нечепи (роботи майстра
М. Єщенка) має 7 бунтів і 16 приструнків (з
відповідною кількістю кілочків для них), а та-
кож специфічні півтонові перемикачі (16 шт.)
для переходу в різні тональності. Як свідчить
кобзар-лірник В. Нечепа, для свого голосу
найчастіше використовує такі тональності:
соль-мінор, сі-бемоль-мажор, ля-мінор, до-
мажор, фа-мажор, ре-мінор, соль-мажор та ін.
Стрій кобзи такий:
- бунти: соль, ля, сі-бемоль (великої окта-
ви); до, ре, мі, фа (малої октави);
- приструнки: соль, ля, сі-бемоль (пер-
шої октави); до, ре, мі, фа, соль, ля, сі-бемоль
(другої октави); до, ре, мі, фа, соль, ля (третьої
октави).
Для виготовлення кобзи майстер М. Єщен-
ко використав певні породи дерева: для кузова
(корпуса) – вербу, для верхняка (деки) – яли-
ну. Головка кобзи має оздоблення у вигляді го-
лови українського козака, виконане в техніці
різьблення. Голосник (резонатор) прикрашено
різьбленим портретом Т. Шевченка, що обрам-
лений розеткою з оригінальним орнаментом.
Звучання кобзи надзвичайно яскраве, особ-
ливо просто неба, і має характерне «сріблясте»
забарвлення з м’яким і глибоким тембром бун-
тів. Струни на інструменті – бандурні та гітарні.
Голос кобзаря-лірника В. Нечепи достатньо
сильний, має яскраве тембральне забарвлен-
ня. Діапазон голосу охоплює дві октави (до
малої октави – до другої октави). Характер
співу – яскраво-емоційний. Виконавець легко
переходить від піано до форте. Манера звуко-
утворення близька до академічної, а в окремих
лірико-емоційних моментах набуває драма-
тичного забарвлення й активної подачі зву-
ка. Співу навчався в Л. Пашина – відомого
хорового майстра Чернігівщини, заслужен-
ного артиста України, учня І. Паторжинсь-
кого, Л. Глинки. Яскравий голос кобзаря-
лірника не раз відзначали на різноманітних
республіканських і міжнародних фестивалях
та конкурсах.
Винятково важливим з погляду загальної
характеристики творчості В. Нечепи є спосіб
гри цього кобзаря-лірника. Саме в ньому – ос-
нова тяглості чернігівської кобзарської школи,
яку колишні майстри називали грою «на відбій».
Цьому способу гри В. Нечепа впродовж деся-
ти років навчався в О. Корнієвського, який
своєю чергою перейняв його від Т. Пархомен-
ка [8]. Гра «на відбій» тісно пов’язана з особ-
ливостями будови кобзи та пальцевої техні-
ки гри музиканта. Неоднакова відстань між
струнами не дозволяє вдаватися до так званої
м’язевої пам’яті, яка відіграє надзвичайно важ-
ливу роль, приміром, при грі на фортепіано. До
того ж у кобзи відсутній механічний демпфер,
який зменшує коливання струн при переході
від однієї до іншої. Тому спосіб гри «на відбій»
виконує подвійну функцію. По-перше, при
його використанні досягається максимальна
злагодженість звучання, що відбувається зав-
дяки затисненню пальцем попередньо заді-
яної струни. По-друге, він виконує функцію
своєрідної педалі, що сприяє максимальному
досягненню легато й безперервному переходу
від одного звука до іншого. Звісно, манера гри
суттєво вплинула на формування репертуару
та вироблення інструментального супроводу.
Ліра. Колісна хроматична ліра, на якій грає
кобзар-лірник В. Нечепа, виготовлена на зразок
стародавніх українських лір на Мельнице-По-
дільській експериментальній фабриці музич-
них інструментів у 1982 році за конструкцією
І. Зозуляки. На відміну від давніх інструментів
вона має хроматичну клавіатуру (21 клавіша) і
охоплює діапазон у дві октави (соль малої окта-
ви – соль другої октави). Ліра має колесо та три
струни: співаницю, тенор і байорк. При грі коб-
зар кладе ліру на коліна, що дозволяє досягти
певної стійкості, та застосовувати різні штрихи
й вібрато. Для натирання колеса виконавець
користується каніфоллю. Основні робочі то-
28
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011
нальності кобзаря – соль-мажор і соль-мінор.
Грі на лірі В. Нечепа навчався у визначних на-
родних майстрів Чернігівщини О. Корнієвсько-
го, А. Штепи та фольклориста А. Верьовки
(рідного брата Г. Верьовки – засновника укра-
їнського народного хору), а потім підвищував
свою майстерність шляхом самовдосконалення.
репертуар
Репертуар кобзаря-лірника Василя Нечепи
сформувався в ході довготривалої кобзарської
практики. Кобзарювати він почав у 1981 році,
коли поїхав навчатися до знаного бандуриста
й лірника XX ст. О. Корнієвського. Поетапно
напрацьований музично-поетичний матеріал
В. Нечепа сформував в окремі тематичні про-
грами, а саме: «Пісні з берегів Зачарованої
Десни», «Через віки і серця» (спогади сучас-
ників про Т. Шевченка), «Зоряна вічність»
(звичайна чумацька бувальщина), «Були і ми
козаками», «Материні пісні» (пісні в записку
О. Довженка з голосу матері), «Чого в сльозах
калина», «Сад божественних пісень» (Молит-
ва за Україну), «Історія прадавньої держави
Україна в її піснях», «Було колись в Україні»
(тематична програма для дітей).
Варто зазначити, що на становлення світо-
глядних засад творчості кобзаря-лірника
В. Нечепи, формування його репертуару та
головний зміст тематичних програм впли-
нуло спілкування з визначними носіями на-
ціональної культури, зокрема Патріархом
Мстиславом, Д. Нарбутом, О. Корнієвським,
А. Штепою, А. Верьовкою, В. Перепелюком,
О. Чуприною, О. Білашем, А. Пашкевичем,
М. Негодою, С. Реп’яхом, І. Зажитьком та ін.
Аналізуючи творчість В. Нечепи, окресли-
мо такі її специфічні риси:
- різноманітність музичних творів (окремо
для кобзи й ліри);
- широке охоплення кобзарської спадщини;
- включення до репертуару творів сучасних
композиторів, зокрема О. Білаша, А. Пашке-
вича, І. Зажитька та ін.
Твори з репертуару В. Нечепи, виконувані
ним у супроводі кобзи й ліри, наведемо в тій
послідовності, яку він визначив сам (перелік
засвідчує поетапність формування й опану-
вання виконавського репертуару).
твори в супроводі кобзи: українська
народна пісня «Гомін по діброві» (у запи-
су М. Максимовича); «Взяв би я бандуру»
(муз. народна, сл. М. Петренка); українська
народна пісня «Да куди їдеш, Явтуше» (з
репертуару З. Штокалка); українська на-
родна пісня «Світи, місяченьку» (у запису
В. Нечепи); «Діброво зелена» (муз. народ-
на, сл. М. Негоди); «На Чорнобиль журавлі
летіли» (муз. О. Білаша, сл. Д. Павличка);
«Породила мати сина» (муз. І. Зажитька,
сл. Т. Шевченка); «Ой люлі, люлі» (муз. на-
родна, сл. Т. Шевченка); українська народна
пісня «Дума про Морозенка» (з репертуару
Т. Пархоменка); українські народні пісні «Та
нема в світі», «Та забілили сніги», «Ой у полі
пшениченька»; «Ти чуєш, як шумить Дніпро»
і «До сина» (обидві – муз. А. Пашкевича,
сл. Й. Струцюка); «Благословенна будь, зем-
ля» (муз. І. Зажитька, сл. О. Доріченка); «На-
род мій є» (муз. А. Пашкевича, сл. В. Симо-
ненка); «Материна пісня» (муз. І. Зажитька,
сл. С. Реп’яха); «Під містечком Берестечком»
(муз. А. Пашкевича, сл. Й. Струцюка); «Ми –
українці» (муз. А. Пашкевича, сл. Л. Фе-
дорука); «Шаблюко, слава запорізька»
(муз. І. Зажитька, сл. О. Лупія).
чумацькі пісні в супроводі кобзи: «Ой
воли ж мої сиві та рябії», «Ой горе тій чаєчці,
горенько небозі», «Ішов чумак дорогою, ду-
має, гадає», «Гей, та заболіло тіло», «У чумака
сірі воли», «Гей, чумак воли завертає», «Ой п’є
чумак, п’є, сидя на риночку», «Гуляй, гуляй,
моя чорноброва».
Музичні твори в супроводі ліри: «Дума
на смерть Шевченка» (з репертуару Т. Пар-
хоменка); думи «Маруся Богуславка» та «Про
сестру і брата» (з репертуару лірника І. Ску-
бія); лірницькі твори «Сирітка», «Псальма про
потоп», «Псальма про страсті Христа», «Кант
про Георгія» (у запису П. Демуцького); укра-
їнська народна пісня «Чорна хмара наступає»
(у запису В. Нечепи від виконавця народних
пісень з Чернігівщини Г. Греви); українська
29
розвідки й матеріали
народна пісня «Скажи мені правду» (у за-
пису Марка Вовчка та Опанаса Маркови-
ча); «Нащо мені женитися», «Попаденька»,
«На горбочку сиджу», лірницькі твори «Про
Адама і Єву», «Якби мені стільки грошей»
(з репертуару А. Верьовки); побутові твори
в супроводі ліри «Про Саврадима» та «Засі-
датель» (муз. М. Домонтовича, сл. С. Рудан-
ського); лірницькі пісні «Горілочка оковита»,
«Який чорт мені дав», «Ти ж мене підману-
ла» (у запису С. Тобілевич); українські на-
родні пісні «Ой у полі озерце», «Ой летіла
перепілка» (у запису О. Бодянського); «Без
тебе, Олесю» (улюблена пісня М. Коцюбин-
ського); українська народна пісня «Ой у полі
криниченька» (у запису М. Лисенка з голо-
су М. Загорської-Ходот); українські народні
пісні «Ой не пугай, пугаченьку», «Чоботи, чо-
боти ви мої», «Ой там за лісочком», «Ой що
там за шум учинився», «Ой гірка калина» (з
репертуару З. Штокалка); сучасна лірницька
пісня «Це ми визнати повинні».
чумацькі пісні в супроводі ліри: «Їхали
чумаки з України», «Поїхав чумак в дорогу»,
«Ой чого ж ви, воли, воли…», «Хто не пив
води, да дунайської», «Ой з-за гори, да із-за
кручі риплять вози, йдучи», «Ой вже ж чумак
дочумакувався», «Люди конопельки сіють»,
«Що я буду, бідний, діяти», «Ой од корчми та
й до шинку».
Пісенні твори в супроводі ліри: «Повз
кручі Славути» (муз. І. Зажитька, сл. В. Ко-
валенка; «Материна пісня» (муз. І. Зажить-
ка, сл. С. Реп’яха); «Молитва» (муз. І. За-
житька, сл. Д. Павличка; «Дума про
Батурин» (муз. А. Пашкевича, сл. Й. Стру-
цюка та І. Мазепи); «Не триножте коня»
(муз. А. Пашкевича, сл. Ю. Бердика); «Поле
моє» (муз. А. Пашкевича, сл. В. Гея); «Де шу-
міла ріка» (муз. А. Пашкевича, сл. Й. Стру-
цюка); «Ревнувала жона» (муз. Ю. Шевчен-
ка, сл. В. Юхимовича).
Музичні твори, які виконуються пере-
мінно в супроводі кобзи та ліри: українські
народні пісні «Ой ізійди, ізійди…», «Ой чу-
маче, чумаче».
Пісні в запису о. довженка з голосу ма-
тері Одарки Ярмолаївни: «Ой з-за гори, та
з-за кам’яної”, «Ой у пана Івана умная жена»,
«Ой чого ж ти, роженько, та одна в городі»,
«Поставлю свічу проти місяця», «Ой що ж бо
то за дерево» (без супроводу).
інструментальні твори для ліри: «Кама-
ринська» (у запису Л. Куби), «Козачок» (у
запису А. Гуменюка від лірника О. Гребеня),
козачок «Їхав, їхав» (у запису М. Полотая від
лірника О. Гребеня), український народний
танець «Метелиця».
духовно-релігійні твори в супроводі
кобзи й ліри, що ввійшли до окремої молит-
ви-вистави «Лину думкою до Бога»: «Ти
плачеш, Господи» (І. Зажитько, обробка
старовинної псальми для голосу в супроводі
кобзи); «Як іду в дорогу я» (муз. А. Паш-
кевича, сл. М. Не годи, обробка для кобзи
І. Зажитька); молитва «Перед нами життя»
(у супроводі кобзи); «Коли серце болить»
(муз. А. Патца, сл. В. Кушнір; у супроводі
кобзи); молитва «Плачте, очі» (муз. І. За-
харчука; у супроводі ліри); «Є у мене Бог
всевишній» (муз. І. Зажитька, сл. Л. Отрю-
ха; у супроводі кобзи); молитва «Тебе в
піснях славимо» (у супроводі ліри); «Єди-
нородний сину» (муз. Д. Бортнянського;
у супроводі ліри); молитва «Отче наш»
(муз. М. Березовського; у супроводі ліри);
«Вірую» (муз. К. Стеценка, обробка для
кобзи І. Зажитька); «Молитва за Україну»
(муз. М. Лисенка; у супроводі кобзи).
Творчий репертуар кобзаря-лірника Ва-
силя Нечепи засвідчує ряд характерних
особ ливостей у його формуванні. Це насам-
перед спів праця із сучасними українськими
композиторами (О. Білашем, А. Пашкеви-
чем, І. Зажитьком та ін.), у творах яких лу-
нає відгук на головні події кінця XX – по-
чатку XXI ст. – чорнобильську трагедію,
культурно-національне відродження, ста-
новлення української державності, духовні
пошуки тощо.
Виконавський репертуар митця тісно
пов’язаний з давньою кобзарсько-лірниць-
30
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011
кою практикою часів А. Шута, Т. Пархомен-
ка, М. Домонтовича, І. Скубія, донесеною
до наших днів завдяки записам М. Гоголя,
Т. Шевчека, О. Марковича, Марка Вовч-
ка, І. Франка, М. Лисенка, О. Бодян-
ського, П. Демуцького, С. Тобілевич та ін.
Включення до репертуару В. Нечепи тво-
рів Д. Бортнянського, М. Березовського,
М. Лисенка, К. Стеценка підкреслює його
зв’язок з українською музичною класичною
спадщиною.
Аналіз творчості цього кобзаря-лірника
засвідчує розмаїття музичних творів у його
репертуарі за формою, тематикою та засо-
бами музичної виразності (думи, історичні
пісні, кобзарсько-лірницькі духовні псаль-
ми, лірницькі танцювально-інструмен-
тальні твори, побутові пісні тощо), а також
певну тяглість чернігівсько-сіверської тра-
диції кобзарювання та звертання митця до
тематики, зумовленої життєвими реаліями
новітньої доби. Наведений репертуар, який
функціонує в постійній концертно-бандур-
ній практиці кобзаря-лірника В. Нечепи,
сприяє залученню до культурного обігу
широкої пісенної спадщини, яка сформува-
лася в надрах народномузичної творчості
різних епох. Сам митець оцінює музичний
матеріал як активний чинник формуван-
ня громадської думки, нового мислення
на засадах справжньої духовності, держа-
вотворчої етики та моральності, співчуття
до людського страждання, пошуку шляхів
власного духов ного буття.
***
За час своєї довготривалої кобзарської
практики кобзар-лірник В. Нечепа здій-
снив виступи в багатьох навчальних закла-
дах Чернігівщини, концертних залах різних
областей України. З його творчістю мали
змогу ознайомитися слухачі Росії, Білорусі,
Польщі, Угорщини, Німеччини, Великобри-
танії, Бельгії, Франції, Чехії, Словаччини,
Малайзії, Австралії, Канади, США та ін-
ших країн.
В. Нечепа ініціював видання двох тема-
тичних збірок: «Чого в сльозах калина» [4] і
«Українська ліра та лірницькі думи, псалми
та пісні з репертуару кобзаря-лірника В. Не-
чепи» [9], а також здійснив запис кобзарсько-
лірницьких творів на компакт-диски.
В. Нечепа активно поєднує концертно-
виконавську та викладацьку діяльність,
обіймаючи посаду старшого викладача Чер-
нігівського національного педагогічного
університету імені Т. Г. Шевченка та Ки-
ївського національного науково-дослідного
інституту українознавства МОНУ. Резуль-
татом його наукової діяльності стало видан-
ня тематичної збірки з кобзаро знавства (у
співпраці з лауреатом Національної премії
України імені Тараса Шевченка письмен-
ником М. Шудрею) «В рокотанні-риданні
бандур» [10], присвяченої одному з творців
сучасної бандури О. Корнієвському.
Творча праця кобзаря-лірника В. Нече-
пи потребує подальшого мистецтвознавчого
аналізу та узагальнення. Так, на окреме до-
слідження заслуговує зміст тематичних про-
грам з погляду їх композиційної побудови,
використання поетичних і прозових текстів,
застосування різних форм художнього впли-
ву на слухацьку аудиторію. Якщо В. Нечепа
не передасть у спадок спосіб гри на кобзі та
лірі, а також «старосвітську» систему кобза-
рювання, то, можливо, стане останнім носієм
давньої чернігівської кобзарської традиції,
яка, по суті, припинила своє існування після
створення О. Корнієвським сучасної хрома-
тичної бандури.
1. Брояко Н. Б. Трансформація постановки
апарату як складова еволюції кобзи-бандури /
Н. Б. Брояко // Вісник Державної академії керів-
них кадрів культури і мистецтв. – 2006. – №1. –
С. 42–47.
2. Васюта О. П. Пісня, що стала долею: зі спо-
гадів кобзаря-лірника Василя Нечепи / О. Васю-
та // Літературна Україна. – 2000. – 7 грудня. – С. 7.
3. Ємець В. Кобза та кобзарі / В. Ємець. – К. :
Муз. Україна, 1993. – 111 с. : ілюстр. – (Репринтне
видання).
31
розвідки й матеріали
скорочення:
МаУП – Міжрегіональна академія управління персоналом
МоНУ – Міністерство освіти та науки України
4. Пісні з репертуару кобзаря-лірника Ва-
силя Нечепи : [«Чого в сльозах калина»] / упо-
ряд. В. Дерев’янко. – Генк : Пасен, 1990.
5. Семашко О. М. Соціологічні засади і досвід
вивчення української художньої культури: здо-
бутки і проблеми / О. М. Семашко // Українська
художня культура : навч. посібник. – К. : Либідь,
1996. – С. 76–77.
6. Сидорова В. Василь Нечепа: «В моїй роботі не-
має гріха…» / В. Сидорова // Гарт. – 2001. – 5 січня.
7. Сперанский М. Н. Южнорусская песня и со-
временные ее носители (по поводу бандуриста
Т. М. Пархоменко) / М. Н. Сперанский // Сборник
историко-филологического общества при Инсти-
туте князя Безбородько в Нежине. – К. : Типогр.
И. И. Чоколова, 1904. – С. 175–176.
8. Тютюнник Є. Кобзар-лірник Василь Нечепа:
«Я все життя співаю про Україну» / Є. Тютюн-
ник // Урядовий кур’єр. – 2010. – 16 жовтня. – С. 8.
9. Українська ліра та лірницькі думи, псалми
та пісні з репертуару кобзаря-лірника Василя Не-
чепи. – Tоронто : Kobza international, 1990. – 81 с.
10. Шудря М. В рокотанні-риданні бандур /
М. Шудря, В. Нечепа. – К. : МАУП, 2006. – 455 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43379 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:00:52Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Васюта, О. 2013-04-27T07:15:16Z 2013-04-27T07:15:16Z 2011 Творчість Василя Нечепи в контексті кобзарського мистецтва кінця XX – початку XXI століття / О. Васюта // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 25-31. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43379 У статті здійснено аналіз творчості відомого українського кобзаря-лірника Василя Нечепи, розкрито етапи формування його світоглядних позицій та особливості репертуару митця. В статье дан анализ творчества известного украинского кобзаря-лирника Василия Нечепы, освещены этапы формирования его мировоззрения и особенности репертуара исполнителя. The article analyses the activities of the famous Ukrainian kobzar and lyrist Vasyl N echepa and reveals the formational stages of his world-view evolution, as well as the peculiarities of the artist’s repertoire. 30-річчю кобзарської творчості Василя Нечепи та 100-річчю від часу, коли змовкла кобза Терентія Пархоменка, присвячується uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки і матеріали Творчість Василя Нечепи в контексті кобзарського мистецтва кінця XX – початку XXI століття Творчество Василия Нечепы в контексте кобзарского искусства конца XX – начала XXI века Creation of Kobzar-Lyrist Vasyl Nechepa in Context of Kobzar Activities in the Late XXth – Early XXIst Centuries Article published earlier |
| spellingShingle | Творчість Василя Нечепи в контексті кобзарського мистецтва кінця XX – початку XXI століття Васюта, О. Розвідки і матеріали |
| title | Творчість Василя Нечепи в контексті кобзарського мистецтва кінця XX – початку XXI століття |
| title_alt | Творчество Василия Нечепы в контексте кобзарского искусства конца XX – начала XXI века Creation of Kobzar-Lyrist Vasyl Nechepa in Context of Kobzar Activities in the Late XXth – Early XXIst Centuries |
| title_full | Творчість Василя Нечепи в контексті кобзарського мистецтва кінця XX – початку XXI століття |
| title_fullStr | Творчість Василя Нечепи в контексті кобзарського мистецтва кінця XX – початку XXI століття |
| title_full_unstemmed | Творчість Василя Нечепи в контексті кобзарського мистецтва кінця XX – початку XXI століття |
| title_short | Творчість Василя Нечепи в контексті кобзарського мистецтва кінця XX – початку XXI століття |
| title_sort | творчість василя нечепи в контексті кобзарського мистецтва кінця xx – початку xxi століття |
| topic | Розвідки і матеріали |
| topic_facet | Розвідки і матеріали |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43379 |
| work_keys_str_mv | AT vasûtao tvorčístʹvasilânečepivkontekstíkobzarsʹkogomistectvakíncâxxpočatkuxxistolíttâ AT vasûtao tvorčestvovasiliânečepyvkontekstekobzarskogoiskusstvakoncaxxnačalaxxiveka AT vasûtao creationofkobzarlyristvasylnechepaincontextofkobzaractivitiesinthelatexxthearlyxxistcenturies |