Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини в науковій літературі місцевих краєзнавців
У запропонованій статті проаналізовано зміст колективної монографії «Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини», зокрема «поліський серпанок», зразки керамічних виробів, ювелірні прикраси, художнє оздоблення сорочок тощо, також уміщено «творчі портрети» народних майстрів. В статье дан анализ содерж...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43389 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини в науковій літературі місцевих краєзнавців / С. Виткалов // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 82-87. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860184649494429696 |
|---|---|
| author | Виткалов, С. |
| author_facet | Виткалов, С. |
| citation_txt | Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини в науковій літературі місцевих краєзнавців / С. Виткалов // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 82-87. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | У запропонованій статті проаналізовано зміст колективної монографії «Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини», зокрема «поліський серпанок», зразки керамічних виробів, ювелірні прикраси, художнє оздоблення сорочок тощо, також уміщено «творчі портрети» народних майстрів.
В статье дан анализ содержания коллективной монографии «Декоративно-прекладное искусство Ровенщины».
A collective monograph is analysed the «Decoratively-applied art of Rivne area».
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:03:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
82
Характерною рисою сучасного духовно-
го життя України, незважаючи на численні
економічні й політичні негаразди, є посилена
увага до регіональних національно-культур-
них проблем, зокрема вітчизняної культурної
спадщини, намагання відтворити забуті куль-
турні практики, форми проведення дозвілля та
власну ментальність.
Подією в культурному житті Рівненщини
є вихід друком колективної монографії «Де-
коративно-прикладне мистецтво Рівненщи-
ни» [1], профінансованої Рівненським облас-
ним центром народної творчості (Ф. Васечко)
та управлінням культури (Я. Мельник) за
сприяння обласної державної адміністрації
(В. Берташ) й обласної ради (Ю. Кічатий).
Треба відзначити, що керівництво області
вже чимало років фінансово підтримує реалі-
зацію цільової програми «Забезпечення насе-
лення Рівненщини українською книгою», як і
щорічні конкурси на кращу книгу місцевих ав-
торів, що дає змогу друкувати чимало фахової
літератури та ознайомлювати населення краю
з культурно-мистецькою спадщиною.
Авторський колектив цієї книги намагався
відобразити одну з найоригінальніших сторі-
нок духовного життя області, що, незважаю-
чи на численні глобалізаційні виклики, ядерну
Чорнобильську катастрофу, від якої чи не най-
більше постраждали північні райони області,
так звані «ринкові відносини» та інші, до-
сить несприятливі для розгортання культур-
ного життя, базованого на народних зразках,
чинники, продовжує не лише зберігати, але й
активно відтворювати типові вироби чорно-
димленої кераміки, народної іграшки, розмаїт-
тя ткацтва, утіленого в блискучих зразках
«поліського серпанку», мистецтва різьби по
дереву, писанкарства, національного костюма
та ін., що мають понад тисячолітню історію на
цих теренах. На честь музейних працівників
згадаємо відродження «Музею однієї вулиці»,
«Музею одного села» й інші форми культурної
діяльності, що стимулюють інтерес населення
до культурних традицій, як і загалом відро-
джену систему проведення музейних гостин
в області, де подібні народні культурні зразки
завжди експонуються.
Книга складається з п’яти розділів: 1. Тра-
диційне художнє ткацтво України як істори-
ко-культурний феномен. 2. Народна кераміка
в структурі художньої діяльності. 3. Інші види
декоративно-прикладного мистецтва краю
в історико-культурній ретроспективі (ювелірні
У запропонованій статті проаналізовано зміст колективної монографії «Декоративно-прикладне мистецтво Рів-
ненщини», зокрема «поліський серпанок», зразки керамічних виробів, ювелірні прикраси, художнє оздоблення со-
рочок тощо, також уміщено «творчі портрети» народних майстрів.
Ключові слова: декоративно-прикладне мистецтво, творчість, Рівненщина.
A collective monograph is analysed the «decoratively-applied art of Rivne area».
Keywords: the decoratively-applied art, work, Rivne area.
ДЕКОРАТИВНО-пРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО
РІВНЕНЩИНИ В НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ
МІСЦЕВИх КРАЄзНАВЦІВ
сергій виткалов
УДК 745/749(477.81)
рецензії
прикраси, монетні вироби та ін.). 4. Сучасний
стан народної ужиткової культури Рівненщи-
ни. 5. Творчі портрети майстрів декоративно-
прикладного мистецтва області.
Найоб’ємнішим є перший розділ моногра-
фії, де висвітлено традиційні види художнього
ткацтва, що побутують на Рівненському По-
ліссі, технології виробництва та провідні його
осередки (І. Локшук). Здійснено спробу до-
слідження витоків семантичної гами виробів,
починаючи з кінця ХІХ ст. (А. Українець);
розглянуто специфічні технології ткацтва, що
побутували в той час. Закцентовано увагу на
художньому оздобленні тканин – рушників,
сорочок або їхніх фрагментів, а також наміток,
хусток, фартухів тощо; виявлено тенденції
розвитку регіональної вишивки; проаналізова-
но найхарактерніші мистецькі зразки, поши-
рені в районах області.
Цей розділ досить повно проілюстровано як
художніми зразками, так і «творчими портрета-
ми» окремих майстринь; він має потужну дже-
рельну «підтримку», яка базується на художніх
пам’ятках, що зберігаються у фондах Санкт-
Петербурзького державного музею етнографії
та відповідних музейних збірках України (На-
ціональний центр захисту культурної спадщини
та традиційної культури, м. Київ; фонди Рівнен-
ського обласного краєзнавчого музею, шкільного
музею с. Крупове Дубровицького р-ну, Корець-
кого районного історичного музею тощо), про-
відних часописах Волині й Галичини першої тре-
тини ХХ ст. (Rocznik wolyński, 1934 р.; ЗНТШ,
1908 р.; Polska akademja umiejenjsci, 1929 р. та
ін.), «класичних» виданнях початку ХХ ст.,
уособленням яких є «Українські узори» Олени
Пчілки, видруковані 1912 року, «Матеріалах до
етнографії та антропології» (м. Львів, 1929 р.),
а також місцевих сучасних друках («Гощанське
Погориння: давнина і сучасність», тематичні
наково-практичні конференції з нагоди ювілеїв
окремих музеїв краю, установ культури, відо-
мих діячів та ін.), що мають деталізовані описи
художніх виробів, сторінок творчого життя чи
здобутків окремих осіб і закладів культури Рів-
ненщини. Тут уміщено значну кількість польо-
вих записів авторів пропонованих наукових роз-
відок, спогадів окремих майстрів та ін., що дають
можливість досить повно відтворити загальну
картину культурної діяльності жителів краю.
Окремо відзначимо матеріали, спрямовані
на виявлення особливостей поліської вишивки,
символіки художніх виробів, прийомів оздоб-
лення, міфологічних витоків пам’яток тощо,
збережених у роботах місцевих майстрів, що
також базуються на значній джерельній базі
фондів Сарненського історико-етнографічного
музею (Р. Тишкевич).
Варто зауважити, що розгляд цієї пробле-
матики спирається на підготовлені в резуль-
таті експедицій (початок ХХ – 20–30-ті рр.
ХХІ ст.) праці співробітників Наукового това-
риства ім. Т. Шевченка (м. Львів); етнографіч-
ні матеріали з подорожей до с. Городок, що на
Рівненщині, під керівництвом М. Біляшівсько-
го; спадщину Товариства дослідників Волині
(м. Житомир); розвідки учасників Наукового
товариства вчителів (30-ті рр. ХХ ст.); екс-
педиційні матеріали історико-етнографічного
музею Литовської республіки під керівництвом
К. Мошинського й викладача Вільнюсько-
го університету М. Преферової; досліджен-
ня співробітників Острозького краєзнавчого
музею під керівництвом Г. Равчука, а також
розвідки провідних фахівців з Рівненського та
Житомирського обласних краєзнавчих музеїв,
Сарненського історико-етнографічного музею.
Активно використовуються для аналізу
художні зразки ткацтва із Зарічненського,
Володимирецького, Березнівського, Рокит-
нівського районів Рівненщини, найбільш
пост раждалих унаслідок Чорнобильської ка-
тастрофи, що поступово відходять з культур-
ного обігу у зв’язку із запобіжними заходами
держави – відселенням місцевих жителів,
а отже, – утратою художніх практик.
Перевагою згаданих розвідок, що розгля-
дають стан побутування української вишитої
сорочки, є широке культурне тло, на якому
формуються семантичні й символічні витоки
названих культурних пам’яток, адже на Волині
як терені, що найбільш послідовно консервує
84
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоГраФія* 1/2011
культурну традицію, існувала прадавня прак-
тика певного злиття весільного та поховально-
го обрядів, у яких сорочка відігравала далеко
не останню роль.
Звернемо увагу на композиційне вирішення
оздоблення західнополіських сорочок, що ви-
являється, на думку авторів, у «гармонійному
співвідношенні червоного і чорного кольорів
орнаментальних комплексів і білого тла», про що
детально розповідається в поданих матеріалах.
Для розкриття специфіки художнього тка-
цтва залучено матеріали, що подають порів-
няльну характеристику подібних мистецьких
практик у семантиці орнаментальних виробів,
які використовуються в традиційному оздоб-
ленні народних сорочок Полісся на значному
історичному відтинку. Проаналізовано орна-
мент, що відображає світоглядні, етнокуль-
турні й естетичні уявлення прадавніх жителів
Полісся [1, с. 52–57] (Г. Вахрамєєва).
На Волині окреме місце в системі культур-
ної діяльності, зокрема художньому ткацтві,
посідає специфічний тип виробництва – «по-
ліський серпанок» – вид прадавньої худож-
ньої праці, що вирізняє Рівненщину з-поміж
інших етнокультурних регіонів і який має свої-
ми витоками ще ІІІ – ІІ тис. до н. е.
Технології вирощування льону й коноплі,
прядіння, засоби виробництва, великий об-
сяг обрядових дійств, пов’язаних з виробничим
процесом, а також характеристика мистецьких
виробів (рушників, наміток, фартушків, весіль-
ного вбрання) окремих майстрів (Н. Дем’янець,
У. Кот, Н. Рабчевської, О. Придюк) та пред-
ставників старшого покоління цього виду ху-
дожньої діяльності (Р. Пупка, М. Краська,
О. Пінчук), що зберігаються в Художньому
фонді України, приватних колекціях і зібран-
нях Канади, США, Польщі, Німеччини, Іта-
лії, Аргентини, Австралії, Англії, Франції та
інших країн, а також характеристиці провідних
осередків, зокрема с. Крупове, що на Дубро-
виччині, – усе це складає зміст наукових роз-
відок Р. Тишкевич і Л. Костюк.
Специфічними в аналізованій праці є матеріа-
ли, що стосуються інших складових вітчизняно-
го декоративно-прикладного мистецтва. У цьому
випадку йде мова про роль поясу в народних ві-
руваннях і звичаях (Т. Пархоменко). У розвід-
ці висвітлюються маловідомі народні вірування
та звичаї, пов’язані з поясами (насамперед чер-
воними), технологіями виготовлення сітчастих
зразків у Зарічненському, Рокитнівському та
Дубровицькому районах області. До того ж ав-
тор спирається на колекцію художніх зразків
(жіночих і чоловічих), що зберігаються у фондах
Рівненського обласного краєзнавчого, Корець-
кого районного музеїв, а також на власні польові
записи, зіб рані під час комплексної республі-
канської етно графічної експедиції, організованої
Центром захисту культурної спадщини МНС
України. Детально описано всі проаналізовані
в розвідці художні зразки, розкрито специфіку
технології виготовлення, її символіку, творчість
майстрів, їхню мистецьку спадщину тощо.
Підсумовуючи вищенаведене, потрібно на-
голосити, що Волинсько-Рівненське Полісся,
займаючи специфічне етноконтактне й геогра-
фічне розташування, унаслідок дії об’єктивних
соціально-історичних і економічних процесів
зберігає архаїчні елементи матеріально-по-
бутової, естетичної та загалом духовної куль-
тури, до яких, безумовно, належить і народна
вишивка. Тож подальші дослідження «в кон-
кретному етнокультурному середовищі тако-
го важливого складника давньої мистецької
спадщини, як народна вишивка, дадуть змогу
не лише точно встановити межі побутування
різних типів виробів», з’ясувати їхні локальні
характеристики й художні особливості, «але й
допоможуть більш точно визначити загальні
мистецькі та культурно-еволюційні процеси в
їх історичному розрізі» [1, с. 50].
Другий розділ акцентує увагу на мистецтві
народної кераміки та представлений фрагмента-
ми дисертаційного дослідження Г. Істоміної, яка
вивчає керамічні вектори матеріальної культури
Рівненщини, її провідних майстрів та осередків.
Тому в цій розвідці також чимало джерел, сфор-
мованих на підставі картотеки народних май-
стрів, технічних звітів, що зберігаються у фондах
музейної мережі Волинського Полісся; викорис-
рецензії
тано публікації Волинської губернської типогра-
фії 1911 року, приватної типографії З. Вольфма-
на стосовно «кустарної промисловості Волині та
її майбутнього» 1901 року й друковані матеріали
пізніших часів; висвітлена інформація з методич-
них посібників про розвиток керамічної галузі й
технології кустарнопромислових шкіл і майсте-
рень 1928 року, за якими організовувалися різні
види керамічного виробництва на Волині, що
пере бувала під культурним і політичним впли-
вом Польщі й, безперечно, польових записів
стосовно технологічних прийомів виробництва,
знарядь праці, керамічних зразків, їхньої вар-
тості на тодішньому ринку, потужності самого
виробництва, провідних осередків (сс. Велика
Клецька, Мала Клецька, Загребля, Вілія, Кар-
пилівка, Залібівка, Мощаниця, Ступне, Дер-
жань тощо) [1, с. 87, 88] та майстрів (М. Лашта,
М. Коваль, А. Ліщенко, Г. Палій, І. Панащук,
Я. Ярмолюк, І. Коренійовський, Арсеній і Клим
Перепелиці, Ф. Талащук, А. Барчаковський та
ін.) [1, с. 89], а також численних ритуальних дій,
що виконувалися перед початком виробництва й
після його завершення місцевими майстрами, їх-
нього сакрального змісту тощо. Цікавим у праці
є матеріал щодо підходів місцевих органів влади
до зарахування гончарів до категорії майстрів,
що зумовлено відсутністю або малими дохода-
ми з орної землі. Це давало можливість май-
строві повністю зосередитися на керамічному
виробництві.
Унікальною, на думку автора, є виявлена
практика краю (с. Вілія Острозького р-ну),
коли основні технологічні прийоми успадко-
вували жінки, які, окрім важких воєнних і по-
воєнних часів, практично не займалися цим
видом діяльності. Це спостерігається і в наші
дні, коли онуки майстрів навчаються на мис-
тецьких факультетах ВНЗ і продовжують
традиції своїх попередників.
Позитивним є факт збереження упоряд-
ником у текстах монографії місцевих говірок,
особливо тоді, коли йде мова про польові за-
писи, що дають можливість краще сприйняти
запропонований теоретичний матеріал і відчу-
ти специфіку духовності Полісся.
У третьому розділі подано матеріали, що
стосуються ювелірних виробів, віднайдених
у старовинних давньоруських містечках – До-
рогобужі й Пересопниці (Б. Прищепа), і низки
повідомлень Ю. Нікольченка, знаного в краї
організатора культурно-мистецького життя,
стосовно культурної спадщини не менш відо-
мих осередків Волині – Муравиці, Торговиці
й Березного, що за часів Київської Русі були
не лише центрами декоративно-прикладного
виробництва, але й потужними осередками
літописної традиції та книжкової культури. Ці
знахідки надають досить повне уявлення про
культурні контакти місцевих жителів, рівень
їхньої естетичної свідомості, вектор розвитку
художніх ремесел і загалом матеріальної куль-
тури місцевого населення доби середньовіччя.
Думку стосовно широких культурних кон-
тактів місцевого населення з представниками ін-
ших культур підтверджує розвідка крає знавця
П. Кононця, який зосереджує увагу на харак-
теристиці монетних скарбів, зокрема монет ча-
сів Римської імперії, віднайдених на території
сучасної Рівненщини, обговорюючи питання
походження цих зразків у давньослов’янському
суспільстві, що на той час (початок нової ери)
ще не сформувало досить ефективної та сталої
грошової системи. Як зазначають окремі до-
слідники, знайдені скарби монет (часів Марка
Аврелія, Антонінів, імператора Юліана, імпе-
ратора Адріана та ін.), золотих медальйонів ім-
ператора Клавдія Йовіана (363–364 рр. н. е.)
виконували лише функцію сировини для юве-
лірних прикрас місцевих майстрів. Утім, наго-
лошуючи на тому, що в перших століття нашої
ери на цій території проживали племена черня-
хівської культури, у чиєму середовищі й поши-
рювалися римські монети, автор доводить, що
згадані племена досягли на початку нової ери
високого рівня історичного розвитку [1, с. 142].
У матеріалах четвертого розділу закценто-
вано увагу на сучасній культурній практиці де-
коративно-прикладного характеру. Ідеться про
стан побутування писанки, прийоми її виго-
товлення, класифікаційні ознаки, семантичні
й символічні складові, регіональні відмінності,
86
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоГраФія* 1/2011
характеристику творчого спадку окремих май-
стрів краю (В. Степанюк, Н. Дребот, В. Мо-
розюк); подано зразки колекцій писанок, що
знаходяться в Рівненському обласному крає-
знавчому музеї тощо (С. Виткалов, Л. Базик).
Також уміщено інформацію про мистецьку
специфіку художніх виробів з дерева (О. Ста-
шук). Адже, як наголошував відомий дослідник
народної культури Полісся Ю. Лашук, «... на
Поліссі наявний оригінальний вид народної
різьби, відмінний від гуцульської із властивою
їй лінійною геометризацією, чи полтавської, яку
відзначає заокругленість елементів, рясність
мотивів. Для поліської різьби характерною є
перевага ритованих мотивів, які доповнюються
простими формами та елементами» [2, с. 38].
Автор описує передумови нинішнього розкві-
ту декоративного різьбярства, виводить його від
практики діяльності Клеванського й Оржівсько-
го деревообробних комбінатів, Березнівського,
Костопільського, Острозького, Рокитнівського
та Сарненського лісгоспзагів і численних мебле-
вих фабрик, що діяли в краї в першій половині
ХХ ст. Акцентується увага на творчому до-
робку сучасних провідних майстрів – В. Позні-
ка, В. Мисанця, І. Коваленаса, П. Петросюка,
Л. Тимощука та ін. Також уміщено коротке есе
Г. Каневської про майстра народної іграшки,
флориста Вікторію Кисиленко, яка відновлює
тип і характер давньої лляної ляльки «без облич-
чя», котра згодом допомагає кожній дитині дода-
ти в її динамічний світ щось нове, своєрідне, що
найбільше відповідає дитячій фізіології.
У п’ятому розділі монографії висвітлено
стан співпраці Рівненського обласного цент-
ру народної творчості з майстрами, наведено
напрями розвитку декоративно-прикладного
мистецтва в краї, форми його підтримки місце-
вими органами влади завдяки фестивальному
руху, подано творчі характеристики найбільш
знаних митців.
Завершуючи огляд монографії, відзначимо
й, так би мовити, технологічні сторони цього
видання, зокрема професіонально виконані
світлини знаних у краї фахівців – О. Харвата,
О. Нагорнюка, В. Скібінського, Г. Істоміної,
якісні додрукарські роботи та фотографії міс-
цевих музейних фондів В. Луца й оформлення
книги – верстки й дизайну (В. Луц, О. Мо-
розова).
Чи не найбільшою заслугою авторів цього
видання й особливо його упорядника є, ма-
буть, те, що вперше оприлюднено каталог на-
родних майстрів краю, доведено до широкого
загалу (настільки це дозволяє зробити наклад
у 500 примірників) імена митців й окремі їхні
твори, завдячуючи яким Рівненщина зберігає
культурну автентичність і помітно вирізняєть-
ся в загальному культурному контексті серед
інших областей.
Монографія має також усі необхідні озна-
ки наукової книги: фахово впорядкована й
відредагована, наявний іменний і географіч-
ний покажчики, якісний ілюстративний ма-
теріал, двомовні анотації наукових розвідок,
коректність інформаційного викладу, високий
рівень палітурних робіт і художнього оформ-
лення тощо – усе це робить книгу досить ре-
презентабельною і ставить її поміж видань, що
фахово висвітлюють ще одну сторінку вітчиз-
няної регіональної матеріальної культури.
Утім, як і кожне подібне видання, аналізо-
вана праця також має окремі хиби, найпоміт-
нішою серед яких є недостатня кількість ілю-
стративного матеріалу. Адже вести мову про
народну культурну спадщину, що в усьому світі
має сталу тенденцію до згортання, а на Рівнен-
щині навпаки зберігає стійку тенденцію до її
відродження, не підкріплюючи це відповідним
широким ілюстративним рядом, є недоречним.
Дещо непропорційними залишаються, на
нашу думку, й окремі розділи видання (примі-
ром, перший і другий) та відсутність аналітич-
ного матеріалу про інші види культурної діяль-
ності місцевого населення (наприклад, художнє
ковальство, інші види художньої творчості, про
наявність яких в краї довідуємося з поданого на-
прикінці книги каталогу майстрів). Однак ці за-
уваження мають рекомендаційний характер і не
зменшують загалом високої цінності аналізова-
ної книги, яка складе ще одну помітну сторінку
у вивченні культурної спадщини Рівненщини.
рецензії
1. Декоративно-прикладне мистецтво Рівнен-
щини (колективна монографія) / упоряд. і наук.
ред. проф. Виткалов В. Г. – Рівне, 2010. – 234 с. :
ілюстр.
2. Лашук Ю. П. Народне мистецтво Україн-
ського Полісся / Ю. П. Лашук. – Л., 1992. – 134 с.
Важливим джерелом для вивчення
культури й побуту українського народу,
що особ ливо актуально для відродження
й розвитку на ціональних традиційних цін-
ностей, є численні праці відомого фундато-
ра наукового україно знавства – етнографа,
фольклориста та філолога, академіка НАН
України Миколи Федоровича Сумцова
(1854–1922) [1].
З ім’ям Миколи Сумцова пов’язана епоха
в історії вивчення та дослідження як світо-
вої літератури, так і народної культури. Він
першим заклав підвалини системного підхо-
ду щодо вивчення звичаєво-правових комп-
лексів, календарних і соціально-побутових
обрядових традицій. Досліднику належить
пріоритет у розробленні та класифікації на-
родної обрядової культури й побуту, вияв-
ленні й підкресленні ритуального викорис-
тання хатнього простору, дослідженні ролі
та значення (символічного, морально-право-
вого) хліба в сімейних обрядах і календарних
святах українців, традиційного застосуван-
ня народної медицини в побуті пересічних
громадян, з’ясуванні ритуальної функції
предметів домашнього вжитку, одягу та їжі
тощо. Праці М. Сумцова мають комплек-
сний характер. Вони стали підручником,
енциклопедією, міцним підґрунтям для на-
укових студій у галузі слов’янської фолькло-
ристики. У науковій спадщині дослідника
налічується майже 1544 розвідок (не врахо-
вуючи тих, які до нас не дійшли), присвяче-
них визначним культурним діячам України,
духов ному життю українського народу.
Праці М. Сумцова дуже вагомі, мають
неабиякий попит серед науковців і потре-
бують перевидань. Тому природно, що в
межах реалізації державної програми збе-
реження нематеріальної культурної спад-
щини (2005–2008) Харківський обласний
центр народної творчості за активної участі
Християнського благодійного фонду імені
Андрія Первозванного (м. Харків), Цен-
тральної наукової бібліотеки Харківського
національного університету ім. В. Н. Ка-
разіна, Харківської державної бібліотеки
ім. В. Г. Короленка та науковця-упорядни-
ка, кандидата філологічних наук Михай-
ла Красикова здійснив перевидання ет-
нографічних та історико-культурологічних
праць М. Сумцова під спільною назвою
«Дослідження з етнографії та історії куль-
тури Слобідської України» [2].
сумцов М. Ф. дослідження з етнографії та історії культури слобідської України. виб-
рані праці / упорядкув., підготов. тексту, передмова, післям. та прим. М. М. Красикова. –
Х. : видавництво «атос», 2008. – 558 с. ; 30 с. ілюстр. – (серія «студії з фольклору та
етнографії слобожанщини». – вип. 3).
БІБЛІОГРАфІЧНІ РАРИТЕТИ МИКОЛИ СУМЦОВА
зНОВУ пОБАЧИЛИ СВІТ
інна Щербіна
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43389 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:03:53Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Виткалов, С. 2013-04-27T07:47:46Z 2013-04-27T07:47:46Z 2011 Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини в науковій літературі місцевих краєзнавців / С. Виткалов // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 82-87. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43389 745/749(477.81) У запропонованій статті проаналізовано зміст колективної монографії «Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини», зокрема «поліський серпанок», зразки керамічних виробів, ювелірні прикраси, художнє оздоблення сорочок тощо, також уміщено «творчі портрети» народних майстрів. В статье дан анализ содержания коллективной монографии «Декоративно-прекладное искусство Ровенщины». A collective monograph is analysed the «Decoratively-applied art of Rivne area». uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Рецензії Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини в науковій літературі місцевих краєзнавців Декоративно-прикладное искусство Ровенщины в научной литературе местных краеведов. Decorative and Applied Arts of Rivnenshchyna in the Local Ethnographers’ Scientific Surveys Article published earlier |
| spellingShingle | Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини в науковій літературі місцевих краєзнавців Виткалов, С. Рецензії |
| title | Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини в науковій літературі місцевих краєзнавців |
| title_alt | Декоративно-прикладное искусство Ровенщины в научной литературе местных краеведов. Decorative and Applied Arts of Rivnenshchyna in the Local Ethnographers’ Scientific Surveys |
| title_full | Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини в науковій літературі місцевих краєзнавців |
| title_fullStr | Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини в науковій літературі місцевих краєзнавців |
| title_full_unstemmed | Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини в науковій літературі місцевих краєзнавців |
| title_short | Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини в науковій літературі місцевих краєзнавців |
| title_sort | декоративно-прикладне мистецтво рівненщини в науковій літературі місцевих краєзнавців |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43389 |
| work_keys_str_mv | AT vitkalovs dekorativnoprikladnemistectvorívnenŝinivnaukovíilíteraturímíscevihkraêznavcív AT vitkalovs dekorativnoprikladnoeiskusstvorovenŝinyvnaučnoiliteraturemestnyhkraevedov AT vitkalovs decorativeandappliedartsofrivnenshchynainthelocalethnographersscientificsurveys |