Із фольклорних матеріалів Харківщини
У липні-серпні 2007 року авторові цих рядків довелося бути учасником байдаркової експедиції по Сіверському Дінцю. Маршрут проходив по території трьох областей: Харківської, Донецької та Луганської. Матеріали, які пропонуються нижче, є достатньо репрезентативними для характеристики світогляду старшог...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43391 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Із фольклорних матеріалів Харківщини / М. Красиков // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 90-94. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-43391 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Красиков, М. 2013-04-27T07:55:41Z 2013-04-27T07:55:41Z 2011 Із фольклорних матеріалів Харківщини / М. Красиков // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 90-94. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43391 398:001.55(477.54) У липні-серпні 2007 року авторові цих рядків довелося бути учасником байдаркової експедиції по Сіверському Дінцю. Маршрут проходив по території трьох областей: Харківської, Донецької та Луганської. Матеріали, які пропонуються нижче, є достатньо репрезентативними для характеристики світогляду старшого покоління населення цього регіону. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З експедиційних матеріалів Із фольклорних матеріалів Харківщини Of the Folklore Materials of Kharkivshchyna Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Із фольклорних матеріалів Харківщини |
| spellingShingle |
Із фольклорних матеріалів Харківщини Красиков, М. З експедиційних матеріалів |
| title_short |
Із фольклорних матеріалів Харківщини |
| title_full |
Із фольклорних матеріалів Харківщини |
| title_fullStr |
Із фольклорних матеріалів Харківщини |
| title_full_unstemmed |
Із фольклорних матеріалів Харківщини |
| title_sort |
із фольклорних матеріалів харківщини |
| author |
Красиков, М. |
| author_facet |
Красиков, М. |
| topic |
З експедиційних матеріалів |
| topic_facet |
З експедиційних матеріалів |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Of the Folklore Materials of Kharkivshchyna |
| description |
У липні-серпні 2007 року авторові цих рядків довелося бути учасником байдаркової експедиції по Сіверському Дінцю. Маршрут проходив по території трьох областей: Харківської, Донецької та Луганської. Матеріали, які пропонуються нижче, є достатньо репрезентативними для характеристики світогляду старшого покоління населення цього регіону.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/43391 |
| citation_txt |
Із фольклорних матеріалів Харківщини / М. Красиков // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 4. — С. 90-94. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT krasikovm ízfolʹklornihmateríalívharkívŝini AT krasikovm ofthefolklorematerialsofkharkivshchyna |
| first_indexed |
2025-11-26T00:09:35Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:09:35Z |
| _version_ |
1850593877785837568 |
| fulltext |
90
У липні-серпні 2007 року авторові цих ряд-
ків довелося бути учасником байдаркової екс-
педиції по Сіверському Дінцю, організованої
Всеукраїнською спілкою молодих дослідників
фольклору під керівництвом Іллі Фетисова.
Маршрут проходив по території трьох областей:
Харківської, Донецької та Луганської. Матері-
али, які пропонуються нижче, є достатньо ре-
презентативними для характеристики світогля-
ду старшого покоління населення цього регіону.
ПсаЛьМИ *
Псальми – жанр живий, надзвичайно важ-
ливий і широко розповсюджений на теренах
Харківської, Луганської та Донецької областей
України. Майже в кожному селі є кілька ба-
бусь, котрих кличуть поспівати коло покійника,
коли він лежить у хаті, на похороні (якщо не за-
прошують священика на цвинтар), на поминках
після похорону, на поминанні, на сороковий день
після смерті. У кожної такої бабці обов’язково є
зошит із псальмами і молитвами. Зазвичай ба-
бусі співають, підглядаючи в цей зошит.
У текстах трапляються перекручені імена
біблійних персонажів, вислови, які виконавиці
пояснити не можуть (наприклад: «Во гроб по-
ложили, ще й оплакали, / Христовим убій
цем запичатали») [курсив наш. – М. К.],
незугарні, неоковирні звороти, граматичні й
синтаксичні «вольності», однак загальний
зміст цих творів є цілком зрозумілим і спів-
цям, і слухачам.
Мова псальмів – суржик, і хоча лексично
часто переважає російський компонент, фоне-
тичне оформлення зазвичай ближче до укра-
їнської мови. Характерний приклад – рядок:
* Записали М. Красиков та О. Тюрикова
1 червня 2007 року (с. Синичине Ізюмського р-ну
Харківської обл.) від Антоніни Федорівни Дон-
ської (1931 р. н, освіта 7 класів, місцева). Розшиф-
рував фонозапис М. Красиков.
«Загорніть сирой земльой». Від російської мови
в ньому тільки закінчення останнього слова.
Псальми мають виразний дидактичний ха-
рактер і є репрезентантами так званого «народ-
ного християнства». Їхня мета – не тільки ви-
кликати співчуття до мерця й нагадати родичам
про необхідні обрядодії щодо вшанування небіж-
чика, а й змусити живих подивитися на власне
буття з вершин Вічності, задати собі прості-не-
прості запитання: а чи праведно я живу? «Есть
лі добриє дєла?». Адже багато людей у колобігу
буднів просто не встигає подумати про такі речі.
Смерть – зупинка в Часі не тільки для
того, чиє тіло лежить «без диханій», а й для
тих, хто прийшов провести його «у Божу доро-
гу». Для них це ще чудовий привід наочно по-
бачити власну перспективу й, можливо, схаме-
нутися, переосмислити життя, якщо в ньому:
«Куда нє стану, куда нє гляну –
Всьо кругом мої грєхи».
Вражаюча сила цих творів – у тому, що до
живих звертається покійний, точніше – його
душа (іноді це зовсім не моралізаторство, а
щира сповідь, покаяння, а то й своєрідний реф-
лексійний солілоквіум), і цей художній прийом
«остранения» (В. Шкловський) «спрацьовує»
якнайкраще, викликаючи у слухачів співчуття,
розчулюючи їх, спрямовуючи на шлях справж-
нього християнського життя.
***
А. Ф. Донська: «Як умре звечора, то співає-
мо. А тоді, як [...] уже ж хоронять на другий день,
перед тим, що хоронять, за час приходимо та спі-
ваємо. У кого средства є.., значить, запрошує
священика, а в кого средств немає – не запро-
шують. Якщо священик приїзжає, він приїзжає
зі своїми півчими. Тоді ми тільки наблюдаємо, а
без священика – то ми співаємо з дівчатами».
1. ангели-хранителі 1
– Ой проспали ми, продрімали ми
Своє царствіє нєбесноє, (2 р.)
Із фОЛЬКЛОРНИх МАТЕРІАЛІВ хАРКІВЩИНИ
Михайло Красиков
УДК 398:001.55(477.54)
експедиційні матеріали
Ой ви голубі, ой ви белиє… (2 р.)
– Ми не голубі, ми не бєлиє, (2 р.)
А ми ангєли, ми хранітєлі, (2 р.)
Грешним душам покровітєлі, (2 р.)
Ми й у полє були, ми у чистому, (2 р.)
Та й увідєлі ми диво дівноє, (2 р.)
Де душа с тєлом расставалася, (2 р.)
Расставалася, распрощалася. (2 р.)
Ой прощай, тєло, душа грєшная, (2 р.)
Ой тобі ж, тєло, та й у землю йті, (2 р.)
А моєй душе на отвєт іті, (2 р.)
Ой до Господа, до Хранітєля, (2 р.)
До Ісуса Христа, до Спасітєля.
2. ой ви браття мої, сьостри
Ой ви браття мої, сьостри,
Ви по духу всє друзья,
Ви прийдітє, посмотрітє,
Жизнь окончілась моя. (2 р.)
Ви прийдітє, посмотрітє,
Господь чудо сотворил:
Сошол Ангел Божий с нєба,
Душу с тєлом разлучіл. (2 р.)
Лєжит тєло без диханій
І нє может говорить,
Ви прийдітє, браття й сьостри,
Мойо тєло схороніть (2 р.)
І с прощальними словами
До могили донєсіть,
І тіхонько, і спокойно
У могилу опустіть. (2 р.)
Ви розлучную молітву,
Ви пропойтє надо мной,
Земной поклон положитє,
Загорніть сирой земльой, (2 р.)
Мою мрачную могилу
Ви слезамі окропіть,
І тіхонько, і спокойно
Святим хрестом осєніть. (2 р.)
Де випадуть ваші сльози,
А там виросте трава,
Я там буду спочивати
Аж до Страшного Суда. (2 р.)
3. На всех сонце свєтіт
На всех сонце свєтіт, а на мєня нєт,
Я лєжу во гробє і нє віжу свєт
Приспів:
Святий Божий,
Святий крєпкий,
Святий безсмертний,
Помілуй нас!
Кришка уж нє давіт, нє тєсніт доска,
Скорбі всє умолклі, отошла тоска.
Приспів.
Уснул я навєчно нєпробудним сном,
Сєрце уж нє бйотся і нє слишен стон.
Приспів.
Глаза уж закрилісь, прощай, бєлий свєт,
Одна мнє дорога – іті на отвєт.
Приспів.
4. стоїть мати плаче
Нікого не видно із ученіков,
Всє порозбігались от страха мого, (2 р.)
Стоїть мати плаче под христом Єго,
Шо пронизано ребра Сина мого. (2 р.)
Ой горе, горе матері моєй,
Шо ніхто не прийде із моїх друзєй. (2 р.)
Йосип з Якодимом вечером прийшли,
Плащаницю із миром, миром принесли, (2 р.)
Пречістоє тєло со хреста зняли,
Во гроб положили, ще й оплакали, (3 р.)
Христовим убійцем запичатали. (2 р.)
За що його вбито? За свою любов,
За вєру Христову, за своїх врагов. (2 р.)
Ой дєті ж, ви дєті, імєйтє любов,
Любіть своїх бліжніх і своїх врагов. (2 р.)
5. ой ви браття, мої сьостри
Ой ви браття, мої сьостри,
Вся бєсєда за столом,
А душа моя замкнута,
Обитає за окном. (2 р.)
Всьо я віжу, всьо я слишу,
Когда мнє помінки ідут,
А душа моя замкнута,
Господь волі нє дайот. (2 р.)
Куда нє стану, куда нє гляну –
Всьо кругом мої гріхи,
Помолітєсь за мєня Богу,
Поможіть моєй душі. (2 р.)
92
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011
А ти, Ангел мой Хранітєль,
Что стоїш передо мной,
Сколько прохожих на етом свєтє,
Нікогда нє вспом’яну. (2 р.)
– А тєпєрь же, раб прєгрєшний,
Нє могу тєбя храніть,
Поведуть тебя к престолу,
Что ти будіш говорить? (2 р.)
А тєпєрь же, раб прєгрєшний,
Нє могу тєбя спасті,
Жил ти жил на бєлом свєтє,
А добра нє сотворил. (2 р.)
6. Михаїл («як сойду я, сойду…»)
Як сойду я, сойду на Сіянську гору,
Та й стану я гляну на вогненную рєку, (2 р.)
Шо праведни душі сухопутью ідуть, (2 р.)
А грєшниє душі в огненну рєку бредуть, (2 р.)
І кричать, і ричать, Михаїлу говорять: (2 р.)
– Отец-батюшка наш, порятуй же ти нас, (2 р.)
Ой подай же ти нам хоть судьонушку одну! (2 р.)
– Ой хоть я вам і подам, помирати вам там. (2 р.)
Ой хіба ж у вас та й батьків не було, (2 р.)
Та батьків і матерів, шо не вчили вони вас? (2 р.)
– Вони нас учили, ми не слухали їх, (2 р.)
В утрені стояли – ми просиплювали, (2 р.)
А в обідні стояли – ми проснідували, (2 р.)
Своїй душі царствія не наслідували.
7. Здєсь духовноє молєньє2
Здєсь духовноє молєньє,
Прийшлі душу посєтіть,
Сорок днєй душа ходіла,
Но митарства всє прошла. (2 р.)
Єй у спутнічки готови,
Збоку ангели стоят,
Взялі єйо за руки 3 –
І до престола поволі. (2 р.)
Привєлі єйо к престолу
До Спасітєля Христа,
І спросіл Спасітєль душу,
Есть лі добриє дєла. (2 р.)
Душа впала на колєна,
Встрєпєтнулася она,
На всє сторони взірая,
Нє заступітся лі кто. (2 р.)
Ой ви сроднічки любими,
Нє покиньтє ви мєня (2 р.)
Та своїми ви руками
Дайтє мілость за мєня. (2 р.)
Сьодні будєт мнє рєшеньє,
Куда Господь опредєліт,
За грєхи мої вєликі
Отвєсті мєня звєліт. (2 р.)
Єслі Богу услужила,
То душе прєсвєтлий рай,
Єслі Бога прогнівіла,
В муку вєчную вступай. (2 р.)
Помінайтє, браття й сьостри,
Ви с любов’ю мєня,
Помінайтє хлєбом-солью,
Даже чистою водой, (2 р.)
Помінайтє добрим словом –
Всьо будєт пєрєдо мной,
Приходіть чаще в церкву,
Гдє вас душі всєх тут ждут, (2 р.)
І с отцом духовним вмєстє
Ви молітіся о нас,
Только вашеє молєньє
Облегчіт усєх тут нас. (2 р.)
Повір’я *
Живі та мертві
Ну, старається каждий как луччє, ну на
шо? Моя мама, напримєр.., у нєйо било шер-
стяная плаття, било такоє, она мнє говоріт:
– Ліда, як я умру, я намічала отой плато-
чок (она в етой тьоті Насті, она вже болєла, по-
чтальйоном раньче била, она полола, значить,
огород, она єй подаріла платок кашеміровий,
і ото как турєцкій рисунок. – інформант), я
думала, шоб у тім платочку, а потом думаю: та
нє, Настя скаже: «Марусько, це мій платочок!»
Одбере в мене… Так ти мені ото шо я (а мені
вона покупала такий невеликої руки кашеміро-
вий, оранжевінкій, не оранжевінкій, а жовтень-
кий, і малєнькіє цвєточкі, і сєбє. – інформант),
так ти, навєрно, отой, – каже, – платочок мєні
* Записав М. Красиков 1 серпня 2007 року (с. Си-
ничине Ізюмського р-ну Харківської обл.) від Лідії
Олексіївни Лук’янової (1939 р. н., освіта 7 класів).
експедиційні матеріали
закутай, а плаття оце моє любиме, – каже, –
було такоє голубєнькоє, і кохточка свєрху (я її
брала, она її так любила. – інформант), і оцю
кохточку зверху шоб ти мені наділа.
Кажу:
– Ма, хвате Вам, раді Бога, Ви про смерть,
не надо балакать про смерть, а то, – кажу, –
как бабушка Марина та дєдушка Федот, ото,
було, поїдеш, вони: оце, оце роздумуємо, оце,
оце зробить, а потом уже, перед тим, як вмира-
ли: оце думаєм, як воно буде, та хто як, може,
первим вмре, та хто як другим, ну ото як на-
чали балакать про смерть, та так і повмирали.
Не надо, говорю, ма, про смерть.
– Та, Лідо, хочеться, щоб положила у тому,
шо я любила його… Та ти лучче мені те, шо я
сама покупала. Ото рубашечку ми с Шурою, –
каже, – покупали у Великій Кам’янці, така
бєлєнька, ну, хлопчатобумажна, і так цвєточєк
голубенький, такая скромная, і, – говоріт, – от
ето голубеньке плаття я желаю, шоб ти наділа.
Желаніє єсть желаніє...
Щоб не боятися покійника
За покойника за ноги треба взяться – шоб
не бояться. Єсть же люди бояться… Це єсть.
Як ти сомніваєшся, боїшся, возьмись за нож-
ки, як прощаєшся, і всьо.
Хліб і вагітність
[Не можна перевертати хлібину], бо як ходе
бєрємєнна женщина, так їй буде тяжко, ніззя,
шоб хліб отак лежав, – ото просто на подочку
лежить, а як оце верхушку перевернеш, буде
тяжело, хто ходе в положенії. Ето тяжело ро-
женицям буде, якщо так всігда ложить хліб.
Говорят, бєрємєнним отказивать нєльзя.
Вона просе, а ти кажеш: «Нема». Нєльзя. А
чого нєльзя – ніхто не знає.
тЛУМачеННя сНовИдіНь
Голий
Сниться мені сон – я його [батька. – М. К.]
бачу та й кажу:
– Пап, шо ти, – кажу, – чи тобі вдіться
нічим? Катя сказала, що ти роздітий.
А він каже:
– Ти Катю больше слушай. У мєня тут два
гардєропа.
А я говорю:
– А на шо так много?
– Та я, – говорит, – как пришол суда, так
мнє сразу сказалі, шо я буду занімать долж-
ность Головіна.
А Головін бил по ізвлєчєнію, начальник,
значіть, участка по ізвлєчєнію. І вот он когда в
отпуск ідьот ілі там в больніцу когда, говоріт:
«Я нікому нє довіряю, только Гєнкє Лук’янову.
Ето самий чесний чєловєк на шахтє. От єму
токо здам, тогда пойду». Он всєгда єго подмє-
нял, етого Головіна, старий бил, пожилой мущи-
на, я єго нє відєла, ну в разговорах отак. <…>.
– Ото два гардєропа тєбє – одін для ра-
боти у кабінєті, а одін – будєш єздіть у мініс-
тєрство, будєш одєваться… Надо такоє, і нє
прідумал би…
А он говоріт:
– Я тогда ету должность возьму, єслі і
моєй женє два гардєропа будєт.
Оні говорят:
– Без проблєм. Будєт.
А я встала отож і кажу:
– Катя, снився мені Ніколаіч…
А Ніколаіч мені іще шо:
– Хай вона о свойом столє позаботится.
У неї на столє, – каже, – штук 5 ілі 6 орє-
хов, – каже, – катаются.
А у ней, правда, орєх большой-большой, і
вона єслі дайот орєх, нікогда нє даст дєсяток.
Ото Фьодоровні каже: «Я вам орєшки прине-
су…» Принесе ото, діствітєльно, по п’ять, по
шість штук, більше не принесе. Ото така вона,
от природи така.
А я говорю:
– Катя, ти не плач, ти будеш жити, а в
мене уже два гардєропа готові, так шо я умру
раньчє тебе. Ніколаїч сказав, шо уже два гар-
дєропа готови.
94
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2011
Голий сниться, кажуть, як одежу чужу на-
дівали оце на покойніка ілі шо… Так ми ж на-
дівали усе своє, все купили, надівали…
<…>
Мухи
Мухи, кажуть, [сняться] – на вмируще. Єслі
оце хтось каже: «А, оце в хаті мухи там завелися,
та де вони, та прямо скрізь стікло лізуть!». Баба
Шура каже… В общем, женщина дом прода-
ла – вижили її мухи: показували, шо вона уйде.
Квіти
Я розкажу вам, ще було таке. Я ж уєзжаю,
і приходим ми з мамою на остановку. Прихо-
дим на остановку, а автобус не прийшов утром;
раньче много, часто ходив автобус – на сем
ходив, на дєвять, і в двєнадцать, і в чотирі, і в
шесть – часто ходив. Ну, ми приходим, а жен-
щина там напротів каже:
– Ви, дівчата, на автобус?
– Да.
– Та його і вчора, – каже, – не було, семи-
часового, тільки девятичасовий. Ага. Ну, ідіть
до мене, – каже, – погрієтесь, а воно ж видно
у вікно, як він прийде.
А мені, я ж ото в’їхала від мами, сниться
сон. У тьотки Горпини, в цій, оце шо нас при-
гласила, на вікні отак, з оцій сторони, з лє-
вої, – окошко, з ції з правої – пєчка і лавка
під оцим вікном і зеленою краскою покрашена,
і цвіте роза. А я приїзжаю і кажу:
– Ма, зроду не була, – кажу, – у тьотки
Горпини у хаті, а мені сниться, шо я в неї в хаті
і, значить, в горшочку цвіте роза.
А вона каже:
– Ліда, а це поганий сон – це на вмируще.
А тобі чи тьоткє – хто зна кому. Ну ладно,
куди ніч, туди і сон.
Ладно… Пише мама пісьмо: «Ліда, а сон
твой сповнився: у тьотки Горпини умер дід.
Роза тобі приснилась не зря».
<…>
ГосПодарча МаГія
Метеорологічна магія
викликання дощу
Один раз засуха страшна була, а ми дітвора,
і нам кажуть: «Дітки, собірайтесь, пі дем про-
сить дощу у Бога». І оце ми собрались і отак
полем ідем дорогою. Там ото криниця була, ми
до криниці підійшли ото, побризгались, вона ще
работала, потом ото ж з Білої гори спустилися і
туда оце ж до ковбані прийшли. Сонце, жара, і
як улупив дощ – як з відра – ми прийшли мо-
крі, як кури. Отак! І оце Марії Василівні роз-
казала. Вона каже: «І я ходила!» Вона старша,
вона на шість год від мене старша. Каже: «І я
ходила тоді, да! Це було в моїй жизні».
Ми ото ікону Матері Божої взяли. Ну, вони
ж, взрослиє, читають, чи молитву, а ми, дітво-
ра, біжимо вперед та і все.
Щоб град перестав
Кажуть: викиньте кочергу, бо град пішов!
Городницька магія
Щоб гарбузів було, як накачано
Ну стіки гарбузів, кажу, в етом году – ну
ноль целих, кажу. Шо воно, кажу, таке прямо?
А вона каже:
– Ну ти ж не качалась!
Кажу:
– Як не качалась?
– А як посадиш, треба качаться.
– Та, – кажу, – Бог з тобою!
А вона каже:
– Надо качаться, шоб гарбузів було, як на-
качано.
– Ну це, – кажу…
На Пуда треба гарбузи садить, до Юр’єва дня.
1 Назви псальмів належать виконавиці.
2 Співають на 40 днів (пояснення інформанта).
3 «Як він мужик, то: Взялі його за руки» (по-
яснення інформанта). Власне, йдеться про душу, і
на неї гендерна диференціація не повинна поши-
рюватися, однак носії традиційного фольклору,
принаймні в цьому випадку, так не вважають.
|